Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Вид материала

Содержание

Основні публікації за темою дисертації
Ключові слова
Гриценко Е.Н. Масс-медиа в процессах демократических трансформаций украинского общества (политико-культурологический аспект).
Ключевые слова

Подобный материал:

1 2 3

ВИСНОВКИ

Аналіз теоретичних поглядів зарубіжних та українських авторів щодо впливу сучасних мас-медіа на формування політичної культури та ідеології, а також здійснене нами дослідження відповідно до його мети і завдань дозволяє дійти висновку, що без урахування теорії постіндустріального інформаційного суспільства неможливо зрозуміти специфіку ряду аспектів діяльності сучасних мас-медіа та їхню роль у соціально-економічних трансформаціях. Особливості діяльності мас-медіа в сучасних умовах значною мірою визначаються глобалізаційними процесами, які виявляються у зростанні світових комунікаційних конгломератів, що утворюють глобальний інформаційний простір.

Сьогодні інформаційний стан суспільства став визначальним фактором економічного і соціального розвитку, від того, як функціонують системи передачі інформації, залежать державне управління та взаємини влади і суспільства. Особливе значення в умовах побудови в Україні демократичного суспільства набуває проблема ступеня відкритості інформаційних систем, оптимального для збереження суверенітету національного інформаційного простору. Основна роль мас-медіа в суспiльствi полягає в тому, що вони виступають посередником між суспільством (в тому числі громадськими організаціями та окремими громадянами) i державно-владними інститутами.

Особливості сучасної медіакультури (насамперед її мультимедійність та інтерактивність, реалізовані в електронних ЗМК) суттєво збільшили можливості впливу мас-медіа на вибір певної моделі реальності, і перш за все – реальності соціально-політичної. У перехідному українському суспільстві зміст політичної культури визначається за допомогою мас-медіа правлячими елітами, які виступають у масовій свідомості уособленням соціальної влади, і саме тому контроль за діяльністю мас-медіа стає однією з основних передумов набуття політичної влади. Хоча на законодавчому рівні проголошено свободу слова і незалежність українських ЗМК від державної влади, вони фактично не мають реальної юридичної та економічної захищеності, і це дає можливість фінансово-промисловим та політичним елітам використовувати мас-медіа у своїх інтересах. Шляхом вирішення цих проблем може бути публічна політика, що передбачає можливість вільного отримання громадянами інформації про діяльність політичних інституцій, сприяючи діалогу влади з громадськістю.

В останнє десятиріччя українське суспільство почало зазнавати деструктивного впливу з боку західної масової культури, яка має здатність досить швидко руйнувати створювані протягом сторіч національні традиції та системи цінностей, так само як і надбання національної культури. Проте, оскільки глобалізаційні процеси залучення національних суспільств до світового інформаційного простору є історично закономірними, вирішення зазначеної проблеми полягає не у поверненні до більшої інформаційної закритості, а у пошуку оптимального для українського суспільства співвідношення громадських ЗМК (в першу чергу – суспільного теле-, радіомовлення) та комерційних, оскільки саме надмірна комерціалізація ЗМК (насамперед – саме ефірних ЗМК) суттєво посилює деструктивний вплив західної масової культури на масову свідомість української аудиторії.

Сьогодні в українських мас-медіа спостерігається дефіцит матеріалів з якісною політичною аналітикою, внаслідок чого в кінці 1990-х рр. значного поширення набула масова бульварна преса, яка формує у людей примітивні і деструктивні за своїм спрямуванням уявлення про суспільні цінності, веде до розмивання гуманістичних традицій вітчизняної журналістики.

За останнє десятиріччя українські мас-медіа стали реальним засобом політичної комунікації між владою і суспільством. Проте, оскільки ЗМК стали активними учасниками політичної боротьби між різними партіями та громадськими організаціями, у сучасному українському суспільстві політична комунікація, що реалізується саме за допомогою мас-медіа, має суперечливий характер, досить часто призводячи не до інтеграції суспільства, а до драматичного напруження у протистоянні різних сил. У цьому проявляється бінарність сучасних мас-медіа, тобто їх конструктуюча та диструктуюча роль.

Аналіз теоретичних концепцій політичної комунікації (від класичних поглядів Ю. Габермаса до досліджень сучасних українських авторів) дозволяє дійти висновку про можливість виокремлення двох типів такої комунікації – “традиційної” політичної комунікації “згори”, ініціатором якої виступає влада, що інформує громадян про свої рішення (у більшості випадків не очікуючи на зворотний зв’язок з боку громадськості); та “альтернативної” політичної комунікації, ініціатором якої виступає громадськість у формі громадських об’єднань та організацій різного типу. Недостатня ефективність державного управління і, відповідно, політичної комунікації у її традиційній формі породжує проблему політичної відчуженості, втрати довіри до влади та ініційованої нею політичної комунікації – ця проблема властива не тільки Україні чи перехідним суспільствам, а й економічно розвиненим західним країнам, і відображає загальну тенденцію кризи тоталітарних і авторитарних систем соціального устрою та водночас підвищення значення альтернативної політичної комунікації, яка невіддільна від орієнтації на становлення громадянського суспільства, основним принципом якого є політична активність локальних та регіональних об’єднань громадськості. Особлива роль у цих процесах належить ЗМК, які створюють у масовій свідомості модель політичної дійсності, сприяючи підвищенню загального рівня політичної культури.

Здійснений аналіз актуальних проблем політичної теорії та практики в їх відображенні в засобах масової інформації суверенної України показує, що серед причин, які гальмують розвиток політичних ЗМІ в Україні та ведуть до обмеження їхньої реальної свободи, слід назвати: 1) економічну залежність ЗМК від держави та фінансово-політичних угруповань; 2) клановість української журналістики, що зумовлена її підпорядкованістю зазначеним політичним угрупованням, а також низькою професійною згуртованістю журналістів; 3) недостатню цілісність українського інформаційного простору; 4) відсутність дійсно популярних загальноукраїнських видань, які своїм впливом могли б охоплювати всю державу; 5) недостатню сформованість інформаційного ринку, внаслідок чого інформація ще не набула статусу товару (з усіма пов’язаними з цим правами і обов’язками); 6) відсутність реальної фінансової підтримки читачів, більшість з яких матеріально не спроможні передплачувати газети; 7) відсутність на ринку українських ЗМК серйозних іноземних інвестицій, здатних підняти професійний рівень мас-медіа, зберігаючи при цьому свободу слова. Все це підвищує актуальність вдосконалення державної інформаційної політики, що може сприяти подоланню проблем відчуження суспільства від влади і втрати довіри до влади, і тому створення концепції такої політики є сьогодні не менш важливим завданням, ніж створення концепцій політики економічної чи соціальної. Ефективна інформаційна політика може суттєво допомогти у вирішенні таких актуальних для нинішнього етапу розвитку реформ проблем, як вдосконалення державного управління і зміцнення української державності, боротьба з корупцією, а також проблем місцевого самоврядування. Проте, оскільки послідовна державна інформаційна політика покликана захищати суспільство від небезпеки обмежень свободи слова та політичної цензури, основною передумовою такої політики повинно бути збереження основоположних прав громадян на свободу поглядів і слова, на свободу доступу до інформації.

Розгляд стану сучасних українських ЗМК дав змогу виокремити комплекс питань, що потребують першочергового розв’язання (падіння тиражів друкованих видань, фінансова залежність ЗМК, витіснення українськомовних видань російськомовними, спроби запровадити обмеження електронних ЗМК (інтернетвидань) тощо), детально їх проаналізувати та навести рекомендації щодо їхнього врегулювання, зокрема зорієнтовані на використання зарубіжного досвіду регулювання діяльності мас-медіа.

Оскільки головно за допомогою ЗМК здійснюється політична комунікація, забезпечення свободи слова стає основною передумовою ефективності цієї комунікації, особливо якщо мова йде про альтернативні форми політичної комунікації “знизу”, ініційовані політичною активністю громадських об’єднань та організацій, без чого неможливе створення громадянського суспільства в Україні.

Таким чином, вищевикладене дозволяє дійти висновку, що демократичні трансформації українського суспільства, розвиток інформаційних технологій та інформаційного простору має наслідком появу у громадян нових можливостей одержувати інформацію про діяльність державно-владних інституцій, що призводить до формування якісно нового рівня політичної культури громадян, зростання їхньої політичної активності і, зрештою, поступового виникнення нового типу політичної комунікації (ініційованою активністю окремих громадян та їхніх об’єднань), що є найважливішою передумовою становлення в Україні громадянського суспільства.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Індивідуальні монографії:

Гриценко О.М. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – 203 c. (12,8 др.арк.).
Гриценко О.М. Cуспільство, держава, інформація. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2001. – 165 с. (6,5 др.арк.).

Розділи в колективних монографіях та навчально-

методичних працях:

Гриценко О.М., Шкляр В.І. Преса і політика: динаміка і кореляція // Преса і політика: проблеми, концепції, досвід. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2000. – С. 5-11, 23-29, 45-55.
Гриценко О.М., Шкляр В.І. Основи теорії міжнародної журналістики: Наук-педагог. вид. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – С. 10-61, 63-84, 155-164, 186-191, 193-207; 216-241.
Гриценко О.М., Кривошея Г.П., Шкляр В.І. Основи теорії журналістської діяльності: Навч. посібник. – К.: Ін-т лінгвістики і права, 2000. – С. 8-29, 138-148, 195-202.

Статті в наукових збірниках та журналах:

Гриценко О. Проблеми розвитку вищої освіти в Україні // Публіцистика і тенденції розвитку світу: Зб. наук. статей. – Львів: Львів. держ. університет, 1999. – С. 158-163.
Гриценко О. Публіцистичний виступ: конфлікт, проблема, концепція // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць /За заг. ред. проф. В.І. Шкляра/. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2000. – Вип. 1. – С. 24-28.
Гриценко О. Держава та інформаційне суспільство // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. праць. – К.: Центр вільної преси, 2000. – Вип. 4. – С. 58-73.
Гриценко О. Правові проблеми інформаційного суспільства // Актуальні питання масової комунікації. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2000. – Вип. 1. – С.41-43.
Гриценко О. Політика в дзеркалі мас-медійних процесів // Зб. праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 8. – С. 304-307.
Гриценко О. Влада інформації, її місце і роль в інформаційному суспільстві // Наукові записки Ін-ту журналістики. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2000. – Том 1. – С. 76-82.
Гриценко О. Політика і преса: два вектори взаємодії // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2001. – Вип. 21. – С. 137-140.
Гриценко О. ЗМІ та проблеми етнополітичного розвитку України в процесі державотворення // Актуальні питання журналістики: Зб. наук. праць. – Ужгород: МП “Ліра”. – 2001. – С. 60-64.
Гриценко О. Інформаційне суспільство і цілі державної політики // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – Вип. 9. – С. 56-59.
Гриценко О. Мас-медійні кампанії та проблеми їх застосування в ЗМІ // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2001. – Вип. 2. – С. 61-65.
Гриценко О. Деякі аспекти інтеграції України у світовий освітній простір // Українство в системі вищої освіти: стан і перспективи: Зб. наук. праць. – Військовий гуманітарний ін-т НАОУ, 2001. – С. 29-33.
Гриценко О. Информационная политика как фактор демократизации украинского общества // Роль местных и региональных СМИ в процессе демократизации Центральной и Восточной Европы. – Варшава: Ин-т журн. Варшавского ун-та, 2001. – С. 65-69.
Гриценко О. Основні принципи взаємодії ЗМІ і громадської думки // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. праць. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2001. – Вип. 5. – С. 49-56.
Гриценко О. Державна політика і засоби масової комунікації // Актуальні питання масової комунікації. – К.: Ін-т журн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка, 2001. – Вип. 2. – С.19-22.
Гриценко О. Концепція інформаційного суспільства // Ex professo: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ.: Дніпропетровський ун-т, 2001. – Вип. 3. – С.157-162.
Гриценко О. Проблема відкритості інформаційного простору і демократичні перетворення в Україні // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2002. – Вип. 3. – С. 7-15.
Гриценко О. Перспективи і шляхи формування інформаційного суспільства в Україні // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 10. – С. 38-40.
Гриценко О. Сучасний інформаційний простір України: зміна пріоритетів // Наукові записки Ін-ту журналістики. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2002. – Т. 7. – С. 72-75.
Гриценко О. Етнічна преса в етнонаціональному відтворенні української діаспори // Наукові записки: Зб. праць. – К.: Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень, 2002. – Вип. 21. – С. 187-197.
Гриценко О.М. Пріоритетні напрями формування інформаційного суспільства // Вісник Київ. міжнародн. ун-ту. Серія: Журналістика. – К.: Київ. міжнар. ун-т, 2002. – Вип. 1. – С. 5-14.
Гриценко О. На інформаційній магістралі. Євростандарти і політика в галузі ЗМІ // Політика і час. – 2003. – № 6. – С. 72-75.
Гриценко О. Політична портретистика та формування іміджу політичного лідера в сучасній Україні // Віче. 6. – 2003. – № 6. – С. 33-38.
Гриценко О. Проблеми збереження національного культурного суверенітету України в інформаційному просторі // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали науково-практичного українсько-швейцарського семінару. – К.: Центр вільної преси, 1999. – С. 222-225.
Гриценко О. На порозі золотого віку інформації? // Українська періодика: історія і сучасність. – Доп. та повідомл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. 11-13 трав. 2000. – Львів, 2000. – С. 320-324.
Гриценко О. Проблеми інформаційної інтеграції та становлення інформаційного суспільства // Вісник Львівського державного університету. Серія: Журналістика. – 2003. – Вип. 5/6. – С. 12-16.

Гриценко О.М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурологічний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія. – Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

У дисертації вперше в українській політичній науці розглянуто політико-культурологічний аспект ролі мас-медіа в демократичних трансформаціях українського суспільства в контексті глобальних процесів на початку ХХІ ст. Зокрема, розглянуто проблему відкритості інформаційних систем як чинник політичної та соціокультурної інтеграції українського соціуму, а також вплив мас-медіа на формування політичної культури і політичного світогляду. Проаналізовано проблему збереження національно-культурної самобутності українського інформаційного простору в умовах впливів глобальної медіакультури.

Досліджено роль мас-медіа в процесах державотворення і побудови громадянського суспільства, зокрема проблеми взаємовідносин мас-медіа і політики, а також особливості діяльності журналіста в процесі політичного аналізу та створення політичних портретів.

Особливу увагу приділено розгляду впливу мас-медіа на процес політичної комунікації, соціокультурні орієнтації суспільства, на специфіку державної інформаційної політики в Україні та на забезпечення свободи слова. При цьому важливе місце займає порівняльний аналіз розв’язання цієї проблеми в Україні, США, Росії та Польщі.

В дисертації вперше комплексно розглянуто проблеми збереження гуманістичних цінностей в умовах глобального інформаційного простору.

Ключові слова: мас-медіа, глобальний інформаційний простір, відкритість інформаційних систем, соціокультурна інтеграція українського соціуму, політична культура, національно-культурна самобутність, політичний аналіз, політична портретистика, політична комунікація, гуманістичні цінності.

Гриценко Е.Н. Масс-медиа в процессах демократических трансформаций украинского общества (политико-культурологический аспект). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора политических наук по специальности 23.00.03 – политическая культура и идеология. – Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

В диссертации впервые в украинской политической науке рассмотрено политико-культурологический аспект роли масс-медиа в демократических трансформациях украинского общества в контексте глобальных процессов в начале ХХІ в. В частности, рассмотрена проблема открытости информационных систем как фактор политической и социокультурной интеграции украинского социума, а также влияние масс-медиа на формирование политической культуры и политического мировоззрения. Проанализирована проблема сохранения национально-культурной самобытности украинского информационного пространства в условиях влияний глобальной медиа-культуры. Изучены особенности современной медиа-культуры (прежде всего ее мультимедийность и интерактивность, реализованные в электронных СМК), которые существенно увеличили возможности влияния масс-медиа на выбор определенной модели реальности, и прежде всего – реальности социально-политической. В процессе развития медиа-культуры можно проследить две тенденции: одна оказывает содействие креативному развитию самобытной личности, а другая – усовершенствованию технологий манипулирования сознанием в интересах политических и экономических элит.

Исследована роль масс-медиа в процессах построения гражданского общества, в частности проблемы взаимоотношений масс-медиа и политики, а также особенности деятельности журналиста в процессе политического анализа и создания политических портретов. В частности, в работе отмечается, что в переходном украинском обществе приобрела актуальность проблема свободного доступа до информации. Решением этой проблемы может быть публичная политика, которая предусматривает возможность свободного получения гражданами информации о деятельности политических институций, содействуя диалогу власти с общественностью. Таким образом, информационное пространство общества правильнее рассматривать как самостоятельный феномен, развитие которого имеет свои эволюционные закономерности, но может быть сформировано и при помощи информационного законодательства.

В диссертации впервые комплексно рассмотрены проблемы сохранения гуманистических ценностей в условиях глобального информационного пространства. Так, например, следует отметить, что рассмотрение основных этапов истории гуманизма в контексте демократии, свидетельствует о том, что основной причиной этих кризисных явлений является нарастание отчужденности личности гражданина от функционирования социальной структуры.

Особое внимание уделено изучению влияния масс-медиа на процесс политической коммуникации, социокультурные ориентации общества, на специфику государственной информационной политики в Украине и на обеспечение свободы слова. При этом важное место занимает сравнительный анализ решения этой проблемы в Украине, США, Росси и Польши. Сравнительный анализ зарубежного опыта дал возможность сформулировать перечень первоочередных задач государственной информационной политики в Украине и рекомендации относительно их реализации.

Ключевые слова: масс-медиа, глобальное информационное пространство, открытость информационных систем, социокультурная интеграция украинского социума, политическая культура, национально-культурная самобытность, политический анализ, политическая портретистика, политическая коммуникация, гуманистические ценности.

Hritcenko O. Mass media in the processes of democratic transformations of the ukrainian society (political and cultural aspects). – Manuscript.

Thesis for a Degree of a Doctor of Political Sciences (Speciality code 23.03.00 – “political culture and ideology”) – Institute of Journalism, Kyiv Taras Schevchenko National University, Kyiv, 2003.

Political and cultural aspects of the mass media influence on the democratic transformations of Ukrainian society in the context of global processes at the beginning of the XXI century have been investigated in the dissertation for the first time in the Ukrainian political science. In particular the author of the dissertation has analysed the problem of the informational systems transparency as a factor of political, social and cultural integration of the Ukrainian society, and the mass media influence over creation of political culture and political ideology.

The dissertation suggests the in-depth analysis of national and cultural identity of Ukrainian informational space preservation under the influence of global media culture.

The role of the mass media in the processes of national state building and development of civil society has been investigated and, in particular, problems of interrelationships between mass media and politics and specifics of journalist` work in the process of political analysis and creation of political images.

Special emphasis in the dissertation has been made at the investigation of the mass media influence upon processes of communication in politics, upon development of the social and cultural orientation of society and upon specific features of public informational policy of Ukraine, which has to be aimed at ensuring freedom of expression. The author bearing in mind existing experience of Ukraine, Russia, Poland and the USA has performed a special comparative analysis of this problem.

The dissertation is the first comprehensive investigated of the problems of humanistic values preservation in global informational space.

Key-words: mass media, global informational space, transparency of informational systems, social and cultural integration of Ukrainian society, political culture, national cultural identity, political analysis, political image, communication in politics, humanistic values.

Blog

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Содержание