Гагарин, Юрий Алексеевич
Вид материала | Документы |
[ред.] Світова популярність [ред.] Нагороди [ред.] Ордени [ред.] Медалі і дипломи [ред.] Почесний громадянин |
- Гагарін Юрій Олексійович; літ запис спец кор. «Правди» С. Борзенка І М. Денисова; пер., 60.24kb.
- Биография Юрий Алексеевич Гагарин родился 9 марта 1934 года в селе Клушино Гжатского, 386.67kb.
- Юрий Алексеевич Гагарин родился 9 марта 1934 года в деревне Клушино Гжатского района, 627.31kb.
- Юрий Алексеевич Гагарин Дорога в космос, 2417.09kb.
- Слайд Первый человек в космосе, 116.74kb.
- Юрий Алексеевич Гагарин первый человек планеты Земля, совершивший космический полёт., 921.23kb.
- Мой любимый учитель Сильнее, выше, быстрее!, 8.4kb.
- Мы – дети твои, дорогая земля! посвящается 40-летию первого полета человека в космос, 72.69kb.
- Налогообложение дохода физического лица при продаже доли участия в уставном капитале, 28.22kb.
- Имя великого русского ученого, основоположника теории реактивного движения и космонавтики, 189.34kb.
[ред.] Світова популярність
[ред.] Зустріч в Москві
Спочатку ніхто не планував грандіозної зустрічі Гагаріна в Москві. Все вирішив в останню мить Микита Хрущов. За словами Сергія Хрущова:[2] „Він почав з того, що подзвонив міністрові оборони маршалові Малиновському і сказав: «Він у вас старший лейтенант. Треба його терміново підвищити в званні». Малиновський сказав, досить неохоче, що дасть Гагаріну звання капітана. На що Микита Сергійович розсердився: «Якого капітана? Ви йому хоч майора дайте». Малиновський довго не погоджувався, але Хрущов наполіг на своєму, і цього ж дня Гагарін став майором". Потім Хрущов подзвонив в Кремль і зажадав, щоб Гагаріну підготували гідну зустріч.
За Гагаріним прилетів Іл-18, а на підльоті до Москви до літака приєднався почесний ескорт винищувачів МіГів. Літак прилетів в аеропорт Внуково, там Гагаріна чекав грандіозний прийом. Величезний натовп народу, вся верхівка влади, журналісти і оператори. Літак підрулив до центральної будівлі аеропорту, спустили трап і першим по ньому зійшов Гагарін. Від літака до урядових трибун була простягнута яскраво-червона килимова доріжка, по ній і пішов Юрій Гагарін (по дорозі у нього відстебнулася підтяжка на шкарпетці, і він сів і пристебнув її назад[2]), під звуки оркестру, який виконував радянський авіаційний марш «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью». Підійшовши до трибуни, Юрій Гагарін відрапортував Микиті Хрущову:
- Товариш Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, Голова Ради Міністрів СРСР! Радий доповісти Вам, що завдання Центрального Комітету Комуністичної партії і Радянського уряду виконано.[3]
Далі була поїздка у відкритій машині, Гагарін стояв на повний зріст і всіх вітав. Довкруги чулися вітання, багато хто махав плакатами. У пологових будинках пройшли стихійні акції, всіх немовлят назвали Юрами. Гагаріну Микита Хрущов дав на Червоній площі Золоту Зірку «Герою Радянського Союзу» і нове звання «льотчик-космонавт СРСР». Після цього вони разом відвідали Мавзолей Леніна.[3] У самому Кремлі прийом був не дуже пишний, страв було мало, замість горілки були грузинські вина.[2]
Наступного дня була організована прес-конференція, на якій Гагаріну і конструкторам ставили питання зарубіжні журналісти. Конференція почалася з питання Гагаріну про те, чи не має він родичами нащадків роду князів Гагаріних, що нині живуть в США. На що Гагарін відповів:
«Серед своїх родичів ніяких князів і людей знатного роду не знаю і ніколи про них не чув».[3]
[ред.] Нагороди
[ред.] Звання
- Льотчик-космонавт СРСР (14 квітня 1961 р.)
- Герой Радянського Союзу (14 квітня 1961 р.)
- Герой Соціалістичної Праці Чехословацької Соціалістичної Республіки (28 квітня 1961 р.)
- Герой Соціалістичної Праці Народної Республіки Болгарія (23 травня 1961 р.)
- Герой ПраціДемократичної Республіки В'єтнам
Радянський уряд також підвищив Ю. А. Гагаріна у званні від Старшого лейтенанта відразу до майора.
- Президент Товариства Радянсько-Кубинської дружби
- Почесний член Товариства Фінляндія — Радянський Союз
- і інших
З 1966 року був почесним членом Міжнародної академії астронавтики.
[ред.] Ордени
Леніна (СРСР), Георгія Дімітрова (Болгарія), Карла Маркса (ГДР), Зірка I класу (Індонезія), Хрест Грюнвальда (Польща), Прапор I Ступеня з діамантами (Угорщина), «Намисто Нілу» (Єгипет), Велика стрічка Африканської Зірки (Ліберія), «За заслуги в галузі повітроплавання» (Бразилія), Перший кавалер ордену «Плайя-Хірон» (Куба).
[ред.] Медалі і дипломи
Graffiti, 2008
Graffiti, 2010
- Медаль «Золота Зірка» (СРСР)
- Золота медаль імені Костянтина Ціолковського «3а видатні роботи в області міжпланетних сполучень» (АН СРСР)
- Медаль де Лаво (Міжнародна федерація аеронавтики, FAI)
- Золота медаль уряду Австрії, 1962
- Золота медаль і почесний диплом «Людина в космосі» Італійської асоціації космонавтики
- Золота медаль «За видатну відмінність» і почесний диплом Королівського аероклубу Швеції
- Велика золота медаль і диплом Міжнародна федерація аеронавтики
- Золота медаль Британського суспільства міжпланетних сполучень, 1961
- Медаль Колумба (Італія)
- Золота медаль міста Сен-дені (Франція)
- Золота медаль Премії «За хоробрість» Фонду Маццотті (Італія), 2007
- та інші
[ред.] Почесний громадянин
Юрій Гагарін був вибраний почесним громадянином міст: Калуга, Новочеркасськ, Сумгаїт, Смоленськ, Вінниця, Севастополь, Саратов (СРСР); Софія, Перник, Пловдів (Болгарія), Афіни (Греція), Фамагуста, Лімасол (Кіпр); Сен-Дені (Франція), Тренч'янські Теплиці (Чехословаччина). Йому також були вручені золоті ключі від воріт міст Каїр і Александрія (Єгипет). Юрій Гагарін 27 березня 1968 року трагічно загинув за невідомих обставин виконуючи тренувальний політ на літаку МІГ-15.Похований біля Кремлівської стіни на Червоній площі.
[ред.] Примітки
- ↑ Аргументи і факти 10 (1063)
- ↑ а б в ВПС, інтерв'ю з Сергієм Хрущовим
- ↑ а б в Книга «Дорога в космос!»