Програма вступного екзамену з філософії до аспірантури
| Вид материала | Документы |
- Програма вступного екзамену з іноземних мов (англійської, німецької) до аспірантури, 139.01kb.
- Програма підготовки до здачі вступного екзамену з іноземних мов (англійської, німецької), 91.22kb.
- Програма Вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 04. 00. 22 "Геофізика", 165.42kb.
- Програма вступного екзамену з української мови пояснювальна записка, 476.71kb.
- Програма вступного іспиту, 453.67kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка радіофізичний факультет, 468.75kb.
- Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури з англійської мови Програма обговорена, 74.16kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності, 732.06kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності, 509.96kb.
Питання екзамену з філософії для вступу до аспірантури
- Особливості філософії як специфічної духовної форми. Основні тенденції визначення сутності феномену філософії. Філософія, її роль і покликання у житті людини і суспільства. М.Мамардашвілі «Як я розумію філософію».
- Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Поняття соціальної структури суспільства.
- Г.С.Сковорода як тип українського інтелігента.
- Типи ставлення до світу та їх характеристика. Світогляд. Способи структурування світогляду. Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- Життєва позиція особистості та умови її формування. Проблема сенсу людського життя.
- Космоцентризм античності та його характерні риси. О.Ф.Лосєв «Дванадцять тез про античну культуру».
- Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Роль філософії у духовній визначеності людини. Філософська культура суспільства.
- Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології: символічний (М.Бубер), раціональний (Е.Касірер), релігійний (Ж.Марітен), комунікативний (К.Леві-Стросс), функціональний (А.Моль)
- Філософія як історія філософії. Становлення філософії. Історія філософії як проектування сучасного розвитку філософії.
- Наукова картина світу. Її характеристика та особливості. Вплив науки на професіоналізм людини: позитивне і негативне. А.Н.Уайтхед «Передумови соціального прогресу».
- Культура як смислове поле життєдіяльності людини і спосіб її самовиразу. Споживацтво в культурі.
- Основні віхи розвитку історико-філософського процесу Західної Європи.
- Тріада: світогляд–наука–філософія. Місце філософії у самопізнанні людини. Плюральність як ознака філософствування.
- Поняття духу в світовій філософській думці. Дух, душа, духовність.
- Становлення античної діалектики (Геракліт, Сократ).
- Філософська проблематика та її триаспектність (про об’єктивний світ, людину, пізнання). Проблематика сучасного філософствування. Доктринальність філософської думки сучасності. Функції філософії.
- Проблема людського начала: альтернативи наукового пояснення. О.Больнов «Філософська антропологія та її методичні принципи».
- Філософія Аристотеля і її місце в історії культури
- Людина і світ: багатомірність відношення. Способи ставлення до світу і їх характеристика.
- Феномен людини у тлумаченнях Тейяр де Шардена. Тейяр де Шарден «Феномен людини».
- Наукова революція XVII ст. та її відображення у філософії Нового часу. Поняття субстанції у філософії XVII-XVIIIст.: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц.
- Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Основні онтологічні теорії. М.Гайдеггер «Буття і час».
- Особливості міфологічного бачення світу і місця людини в цьому світі. Функції міфу. Східна, грецька та слав’янська міфологія.
- Просвітництво і його роль у розитку філософської думки Західної Європи.
- Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця, свідомість. Сучасна філософія: багатоваріантний спектр уявлень походження людини.
- Форми і способи буття філософії. «Логос» і «софія».
- Філософські погляди І.Канта: природа і свобода, теоретичний і практичний розум.
- Релігійний світогляд. Проблема виникнення релігії ( У.Джеймс, Е.Дюркгейм, З.Фрейд, Л.Фейєрбах). Функції релігії.
- Філософський зміст і життєвий статус поняття «буття». Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини. М.Чанишев «Трактат про небуття».
- Система і метод Л.Г.Ф.Гегеля.
- Простір і час як найзагальніші форми буття. Їх роль у процесі життєвого самовизначення людини.
- Поняття методології та методу. Види і типи методів науковго дослідження, їх характеритиска.
- Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція.
- Специфіка філософії Стародавньої Індії (чарвака, джайнізм, буддизм) та Китаю (конфуціанство, даосизм).
- Поняття «рух», «розвиток», «прогрес». Суперечливість процесу розвитку. Нелінійне мислення. Головні ознаки феномену нелінійності.
- Сучасна аналітична філософія.
- Діяльність, практика, праця – основи людської буттєвості.
- Теоцентричний характер середньовічної філософії.
- Антропологічний поворот у філософії ХХ ст.
- Наука як форма духовності. Взаємовідношення між філософією та наукою.
- Соціальні механізми групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ, покоління.
- М.Хвильовий та дискусія з питань націрнальної культури. Розробка філософії української ідеї за межами радянської України.
- Спілкування, Я-Ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.
- Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Специфічні риси філософії Візантії.
- Екзистенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як індивідного самопокладання. Ж.П.Сартр «Екзистенціалізм - це гуманізм».
- Філософія доби Відродження та її антропоцентрична спрямованість. Проблема цілісної людської індивідуальності. Натурфілософія (М.Кузанський, Дж.Бруно).
- Інформаційно-технічне суспільство і тенденції його розвитку.
- Фройдизм та неофройдизм. З.Фройд «Я та воно».
- Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Індивідна і суспільна елітарність.
- Суспільство і соціум: спільне і специфічне. Роль особистісного начала у суспільному житті.
- Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер, Рікьор).
- Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури.
- Особистість у соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Роль особистості в суспільстві.
- Філософсько-релігійні течії сучасності.
- Марксизм у контексті ровитку світової філософії. Основні тенденції та принципи марксистської філософії. Історична доля марксизму.
- Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їх розвитку.
- Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича – зародок екзестенційного мислення.
- Марксистська філософія за кордоном (Л.Альтюсер. Д.Лукач, А.Гармаші, Е.Блох, Т.Адорно, Т.Хоркхаймер та ін.)
- Виміри людської буттєвості: проектування, відповідальність, свобода.
- Структуралізм і поструктуралізм.
- Світова філософія – спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідношень між різними її сферами.
- Філософська традиція розуміння. Структура розуміння: елементи і рівні.
- Ірраціоналістично-песимістична філософія А.Шопенгауера.
- Проблема знання і мови в філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди (Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, М.Шлік та ін.)
- Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс)
- Історія вивчення розвитку української філософії (В.Щурат, Д.Чижевський). В.Щурат «Українські джерела до історії філософії».
- Феноменологія як підгрунтя філософської переорієнтації у ХХ ст. Основні ідеї гусерліанства. Е.Гусерль «Криза європейського суспільства».
- Свідомість, її природа і соціальні джерела.
- Погляди на розвиток людини та історії у філософії К.Ясперса.
- передфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі.
- Роль філософських категорій у процесі мислення.
- Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф.Ніцше.
- Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного несвідомого в філософії К.Г.Юнга.
- Культура як смислове поле життєдіяльності людини. Діалогічний характер культури.
- Загальні особливості філософської культури Київської Русі (Феодосій Печерський, Іларіон Київський, Нестор Літописець та ін.)
76. Категорії «властивість», «ознака», «якість», «кількість» і «міра».
77. Єдність і взаємопроникнення протилежностей.
78. Категорії “заперечення”, “діалектичне заперечення”, “заперечення заперечення”.
79. Поняття закону.
80. Проблема єдності та багатовимірності світу.
81. Простір і час як філософські категорії.
82. Онтологічні категорії сучасної філософії.
83. Проблема співвідношення класичної та екзистенціальної філософій буття.
84. Філософська постановка і розв’язання проблеми людського начала.
85. Поняття антропологічного типу.
86. Категорії класичної філософської антропології.
87. Фактори та рушійні сили антропосоціогенезу.
88. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
89. Поняття «інтерсуб’єктивності».
90. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
91. Поняття істини та її критеріїв.
92. Основні принципи пізнання.
93. Основні форми пізнання.
94. Провідні теорії пізнання.
95. Свідомість як найвища форма відображення матерії.
96. Феноменологічна теорія свідомості.
97. Свідомість як онтологічний та соціальний феномен.
98. Структура свідомості.
99. Форми суспільної свідомості.
100. Суспільна психологія та ідеологія як рівні суспільної свідомості.
101. Мова як засіб комунікації та пізнання.
102. Типологія мов.
103. Поняття семантики.
104. Соціокультурна зумовленість мови.
105. Поняття соціального закону.
106. Типи соціальних теорій.
107. Суспільство і соціум, суспільне і соціальне.
108. Соціальна структура суспільства.
109. Соціальна стратифікація та мобільність.
110.Поняття класу, верстви, прошарку.
111. Національна психологія (ментальність) та самосвідомість.
112.. Головні категорії філософії економіки.
113.Виробничі відносини як основа соціальних систем.
114. Фізичний, людський та соціальний капітал.
115. Політична організація і політична система суспільства.
116. Держава – основна складова політичної системи суспільства.
117. Поняття природного та позитивного права.
118.Право і справедливість.
119. Філософське обґрунтування статусу людини та громадянина.
120. Громадянське суспільство: поняття, проблеми.
121. Специфіка та різновиди феміністичної філософії.
122.Класична концепція статі.
123. Об’єкт і предмет філософії історії.
124. Філософія історії та історична наука.
125. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.
126. Проблема суб’єкта історичного процесу.
127. Періодизація історії та її критерії.
128. Проблема спрямованості та сенсу історії.
129. Смисловий горизонт класичних визначень культури.
130. Типологія культур.
134. Культура і цивілізація: проблема співвідношення.
135. Традиція і новаторство у культурі.
136. Комунікативний зміст національних культур.
137. Поняття міжкультурної комунікації.