Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь: Перун, 2005; 8-9 класах з поглибленим вивченням біології
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 154.01kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 153.75kb.
- 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи., 170.19kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 421.03kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 432.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 354.72kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 371.33kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 386.55kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології, 699.87kb.
- 7-9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 11 класи. К.:, 141.19kb.
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення біології
у 2010-2011 навчальному році
У 2010-2011 навчальному році вивчення біології у:
- 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, 7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;
- 8-9 класах з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології – “Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009”;
- 11 класах Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 10-11 класи. – К.: Педагогічна Преса,
- 10 класах Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2010;
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи (рівень стандарту). – К.: Ірпінь: Перун, 2005
- Типовими навчальними планами передбачено час на введення курсів за вибором, факультативів, які учитель може обирати відповідно до особливостей та умов роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів.
Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології (для допрофільної підготовки та профільного навчання). –
Камянець-подільській: Аксіома, 200
Розподіл годин на вивчення біології за різними рівнями змісту освіти
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||||
| Рівень стандарту | Академічний рівень | Профільний рівень | ||||
| 10 | 11 | 10 | 11 | 10 | 11 | |
| Біологія, екологія* | 1,5 | 2 | 1,5 | 2 | 5 | 5 |
| Екологія** | - | - | - | - | 2 | 2 |
*Екологія, як загальноосвітній предмет, вивчається інтегровано в курсі біології 11 класу.
**Екологія, як профільний предмет вивчається в класах екологічного, географічного, біотехнологічного і хіміко-технологічного профілів.
Підручник Екологія. 10 клас (профільний рівень) Царик Л.П., Вітенко І.М., Царик П.Л. – К.: Генеза
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||||
| Рівень стандарту | Академічний рівень | Профільний рівень | ||||
| 10 | 11 | 10 | 11 | 10 | 11 | |
| Біологія | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 5 | 5 |
| Екологія | - | 0,5 | - | 0,5 | 2 | 2 |
Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчання біології в 7- 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів опубліковані у збірниках «Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини в 2009-2010 навчальному році» / За заг.ред. Н.І.Клокар. – Біла Церква: КОІПОПК, 2007, 2008, 2009. – Ч.І – 264 с.
Відповідно до Концепції профільного навчання (наказ МОН України від 08.09.2009 р. № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі», Інформаційний збірник МОН України, №28-29) профільне навчання у 10 –11 класах здійснюватиметься за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти:
- рівень стандарту, що передбачає опанування обов’язковим мінімумом змісту навчальних предметів, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими ( наприклад біологія в математичному профілі);
- академічний рівень, де обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах і визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, які не є профільними, а базовими або близькими до профільних ( наприклад, біологія в спортивному профілі);
- профільний рівень, де зміст навчальних предметів передбачає поглиблене їх вивчення та зорієнтований на майбутню професію ( наприклад, біологія у біолого-хімічному профілі).
Якщо у навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.
Типові навчальні плани старшої школи враховують вимоги Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 11-річної школи ( наказ МОН України від 10.08.2010 р. №1/9-543) вивчення біології у старшій школі передбачається на одному із трьох рівнів змісту освіти залежно від профілю навчання (див. таблицю).
Рівень змісту освіти залежно від профілів навчання
| Напрям навчання | Профіль навчання | Рівень змісту освіти |
| | Універсальний | Академічний рівень |
| Природничо-математичний | Фізико-математичний | Рівень стандарту |
| Математичний | ||
| Фізичний | ||
| Екологічний | Профільний рівень | |
| Біолого-хімічний | ||
| Біолого-фізичний (медичний) | ||
| Біолого-географічний | ||
| Біотехнологічний | ||
| Хіміко-технологічний | Академічний рівень | |
| Агрохімічний | ||
| Фізико-хімічний | ||
| Суспільно-гуманітарний | Історичний | Рівень стандарту |
| Правовий | ||
| Філософський | ||
| Економічний | ||
| Філологічний | Української філології | Рівень стандарту |
| Іноземної філології | ||
| Історико-філологічний | ||
| Технологічний | Технологічний | Рівень стандарту |
| Інформаційно-технологічний | ||
| Художньо-естетичний | Художньо-естетичний | Рівень стандарту |
| Спортивний | Спортивний | Академічний рівень |
Мета навчального курсу академічного рівня полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки школярів з біології, формування наукової картини живої природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоров’я, формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.
Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- засвоєння учнями знань про структуру і функціонування живих систем на різних рівнях організації живого; історію розвитку сучасних уявлень про живу природу; роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами;
- формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;
- формування умінь користуватися різними джерелами інформації та оцінювати достовірність біологічної інформації;
- розвиток інтелектуальних і творчих здібностей;
- виховання переконаності у можливості пізнання живої природи, необхідності дбайливого ставлення до оточуючого середовища, власного здоров'я.
У змісті навчальної програми на академічному рівні особлива увага приділяється питанням застосування теоретичних знань у практичній діяльності людини, мотивації здорового способу життя.
Реалізація чинної програми потребує діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчої особистості школяра, формування життєвих і соціальних компетенцій, емоційно-ціннісного ставлення до природи і передбачає вибір оптимальних методів та форм навчання. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.
Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі. Семінарські заняття є обов’язковою формою навчання в умовах лекційно-семінарської системи навчання. На семінарських заняттях учні, використовуючи матеріали лекції учителя, додаткову літературу, шкільний підручник, виконують лабораторні роботи, опрацьовують навчальний матеріал. За іншою методикою семінарського заняття (на зразок вузівського), учні самостійно опрацьовують додаткову літературу, готують реферати та повідомляють їх на занятті. Семінарські заняття учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.
Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт: організація самостійного засвоєння учнями системи знань, формування спеціальних та практичних умінь з різною мірою допомоги учителя. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням навчально-матеріальної бази школи. За відсутності відповідних умов, вони можуть бути замінені демонструванням.
По закінченню вивчення навчальної теми учень має знати навчальний матеріал, та виявляти його у різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо): називати, наводити приклади, пояснювати, характеризувати, порівнювати, аналізувати та оцінювати, знаходити інформацію про біологічні об’єкти у різних джерелах, застосовувати набуті знання й уміння у практичній діяльності та повсякденному житті, робити висновки.
Зміст спрямований на формування в учнів системи наукових знань про закономірності живої природи та умінь, які забезпечують використання знань у практичній діяльності та повсякденному житті для збереження власного здоров’я, охорони навколишнього середовища.
Навчання біології у класах профільного рівня є забезпечення загальноосвітньої профільної підготовки учнів з біології на поглибленому рівні, створення умов для самореалізації особистості і розвиток її інтелектуальних здібностей, розвиток пізнавального інтересу, формування в учнів навичок науково-практичної та дослідницько-пошукової діяльності, умінь застосувати біологічні знання на практиці.
Реалізація мети досягається виконанням завдань:
- засвоєння учнями системи біологічних знань, що становлять основу сучасної наукової картини природи;
- ознайомлення з методами пізнання природи та взаємозв’язком між розвитком методів і теоретичних узагальнень біологічної науки;
- розвиток у старшокласників пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом проведення експерименту, розв’язування біологічних задач, моделювання біологічних процесів;
- оволодіння вміннями самостійного пошуку та аналізу біологічної інформації;
- набуття компетентності у збереженні власного здоров’я та раціональному природокористуванні на основі використання біологічних знань і умінь у повсякденному житті;
- підготовка до діяльності в галузях медицини, біотехнології, охорони природи тощо.
У програмі відображено напрями сучасної біологічної науки: молекулярно-цитологічний, еволюційний, екологічний. Програма включає відомості про загальні біологічні закономірності, що проявляються на різних рівнях організації живої природи; методи наукового пізнання.
Основними ідеями, навколо яких генерується навчальний матеріал курсу, є принципи організації живого, загальні закономірності функціонування і розвитку живих систем, механізми взаємодії організмів з навколишнім середовищем.
Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти вивчаються рівні життя: молекулярний, клітинний, організмений, надоорганізмені рівні.
Особливості організації навчання. На профільному рівні збільшується обсяг понятійного апарату і глибина засвоєння понять, зростає перелік вмінь та їх складність, а також здійснюється формування необхідної для майбутнього біолога культури оформлення і проведення біологічних досліджень. Освітні потреби учнів, які обрали біологічний профіль навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до наступної професійної освіти чи професійної діяльності.
Посилено увагу до організації самостійної пізнавальної діяльності під час проведення лабораторних і практичних робіт, дослідницьких завдань. Наведено перелік демонстрацій, які можуть проводитися з використанням різних засобів навчання з урахуванням матеріальної бази навчального закладу. Демонстрації покликані сформувати образні уявлення про об’єкти вивчення. Наочною демонстрацією матеріалу, що вивчається, виступають екскурсії, тематика яких також представлена у темах програми.
Особливістю курсу є посилення міжпредметних зв’язків з хімією, що реалізуються під час розкриття змісту суміжних понять біології та хімії, визначна роль відводиться експериментальній роботі учнів. Передбачений програмою хімічний експеримент служить ефективним засобом взаємного розвитку таких понять: органічні речовини, хімічна реакція та хімічний зв’язок, типи реакцій, біополімери тощо. Відібрані досліди стосуються визначення якісного складу біологічних об’єктів, з’ясування властивостей хімічних складових біосистем тощо.
Практичну частину програми становлять лабораторні і практичні роботи. Ступінь матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу з біології визначає форму організації навчальної діяльності учнів на практичних заняттях – фронтальну, індивідуальну чи групову.
З метою посилення діяльнісного та практико-орієнтованого підходів до навчання біології у профільних класах програмою передбачено проведення біологічних досліджень, перелік яких вміщено до «Лабораторного практикуму» та «Польового практикуму». Цільовим призначення практикумів є повторення, поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі вивчення теми чи розділу, розвиток і вдосконалення умінь та навичок у процесі самостійного вирішення учнями задач, пов’язаних з експериментом.
Тематика досліджень практикумів є орієнтовною, тож вчитель на власний розсуд з урахуванням матеріально-технічних можливостей визначає теми занять. Для їх проведення можуть бути використані резервні години. Виконання завдань практикумів базується на здійсненні учнями певних видів практичної та інтелектуальної діяльності (проведення реального та уявного експерименту, порівняння, розпізнавання, визначення належності, моделювання, проведення спостережень, виконання дослідів тощо) і підлягає оцінюванню.
Проведення польових практикумів у часі узгоджене з сезонними змінами в регіонах нашої держави, тому цілком можливим є здійснення передбачених практикумами фенологічних спостережень, екологічних досліджень тощо.
Методично вивчення курсу підпорядковано принципу вибору учнем індивідуальної освітньої траєкторії. А тому при проведенні занять перевага надається різним видам самостійної роботи учнів: проведенню короткотривалих практичних досліджень та уявного експерименту, обговоренню їх результатів у ході дискусії в групах, презентації завдань, виконаних індивідуально чи в малих групах.
При оцінюванні результатів навчальної діяльності учнів з біології враховується рівень засвоєння теоретичних знань, рівень сформованості практичних умінь і досвід творчої діяльності.
Навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, формування у школярів екологічного культури, ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.
Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;
- розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;
- формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;
- розвиток інтелектуальних і творчих здібностей.
- Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи.
Завдання вчителя - організувати роботу з школярами, які не пов’яжуть своє подальше життя з біологічними професіями, таким чином, щоб сформувати у них науковий світогляд.
На наш погляд, вводити велику кількість теоретичного матеріалу на базовому рівні не ефективно, так як в учнів відсутній багаж глибоких біологічних знань, необхідних для їх розуміння.
Не менш актуальна проблема вибору методів навчання, які б найбільш відповідали б змісту біології, психофізіолочним особливостям старшокласників. Ефективними в роботі з учнями старших класів є такі, які найбільш підходять для вивчення конкретної теми в даному класі. Не варто захоплюватись одним чи декількома прийомами навчання - тільки їх різноманітність дозволить вирішити всі поставлені задачі навчання. словесні методи, як проблемне викладення, евристична бесіда, робота з підручником.
В основу навчального змісту біології покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярний клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинні, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони Г. Менделя, Т.Моргана тощо.
Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.
Програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Рівень навчальних досягнень учнів оцінюється відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказом міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371 (Інформаційний збірник МОН України, №№ 13-14-15).
У навчанні біології може додатково використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення курсів за вибором, факультативів орієнтованих, залежно від профілю, на посилення міжпредметних зв’язків біології з медициною, хімією чи технологіями.
Підручники для 10 класу
Рівень стандарту + академічний рівень
- Балан П.Г., Вервес Ю.В., Поліщук В.П. Біологія. 10 клас. – К.: Ґенеза.
- Тагліна О.В. Біологія. 10 клас. – Харків: Ранок.
Профільний рівень
- Межерін С.В. Межеріна Я.О. Коршевнюк Т.В. Біологія. 10 клас. – К.: Планета книжок.
Рекомендуємо для роботи з обдарованими дітьми підписатися на науково-популярний журнал «Біологія для допитливих», передплатний індекс 49667.
Матущенко Тетяна Антонівна, завідуюча навчально-методичним кабінетом природничих дисциплін, кабінет 303 КОІПОПК.