Geum.ru

Іі частина Упровадження сучасних освітніх технологій навчання І виховання дітей

Вид материалаДокументы

Содержание


Здоров’язберігаюче середовище
Подобный материал:
ІІ частина

Упровадження сучасних освітніх технологій навчання і виховання дітей.

Сьогодні, як ніколи, актуальною є проблема модернізації освітньої політики взагалі, й дошкільної зокрема. На часі приведення навчально-виховного проце- су, організації розвивального середовища в дошкільному закладі у повну відпо- відність державному стандарту.

Базова програма «Я у Світі» поставила перед педагогами дошкілля стратегічне завдання оновлення і модернізації змісту і методів дошкільного виховання.

У сучасному освітньому просторі України значна увага приділена новим фор- мам і методам організації навчальних занять із дітьми дошкільного віку. Зокре- ма до проведення занять дедалі частіше залучають музеї та виставкові зали , різ- ні культурно – історичні центри та архітектурні пам’ятки.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні наголошує, що головною ме- тою дошкільної освіти є формування базису особистісної культури через відкри- ття їй світу, в його цілісності та різноманітності, а поняття «освіта» трактується цим документом як процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених людством і зафіксованим у культурі.

Музей сьогодні — це історично сформований інститут, побудований на прин- ципі діалогу розділених у часі і просторі культур. Культурна сфера сучасного музею, як зазначають учені Є. Мастениця, М.Нагорний, Л.Шляхтіна—це живий , насичений високою силою інформаційної та емоційної взаємодії, простір. Транс- люючи накопичений людством духовний досвід, музей визнає право кожної епо- хи на особисте бачення світу, діалог із сучасною культурою, виступаючи засо- бом адаптації людини в культурній сфері, є місцем духовного збагачення, що стимулює моральний і естетичний розвиток особистості.

Психолог М.Коваль зауважує, що « знання, отримані в музеї, це не просто роз- ширення світогляду, а засвоєння понять, явищ, уплив на формування переко- нань. Особливість музейного сприйняття полягає в тому, що засвоєння понять поєднується з процесом розвитку зворотних зв’язків між музейним предметом і відвідувачем : чим глибше й повніше пізнається музейний предмет, тим більше виникає зацікавленість в його глибокому пізнанні…».

О.Караманов зазначає, що вже в ранньому віці діти починають цікавитись пред- метним світом. Пізнання відбувається шляхом нагромадження чуттєвих вражень від речей, котрі оточують дитину. Радість пізнання й задоволення від спогляда- ння є подібними явищами. Музей здатний збагатити дитину враженнями від но- вих, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й не могла бачити в дос- тупній їй діяльності. Це розвиває світогляд та уявлення про навколишній світ.

Б. Столяров запевняє, що включення музею в освітній процес сприяє формува- нню психологічної та моральної підготовленості людини не тільки до життя в стрімко змінюваному світі, а й бути суб’єктом соціокультурних перетворень, що відбуваються в ньому. Таким чином, музей сприяє формуванню творчої особис- тості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в контекст власного життя. Б.Столяров торкається питання віку дитини, з якого починати ознайомлення з музеєм і його надбаннями: «Динамика экономического и социокультурного развития последних двух десятилетий такова, что сегодня общее развитие человека значительно ускорилось и воспитанники детских садов буквально заполнили музей. И это не случайно, ведь умение видеть, включаю- щее способность наблюдать, замечать, анализировать и размышлять формирует- ся с самого раннего детства». Автор впевнений, що музейно-педагогічні програ- ми мають впроваджуватись із дітьми старшого дошкільного віку — це найбіль- ше відповідає особливостям психології дітей 5-6 років і традиціям світової прак- тики.

Велика увага в теорії практики освіти приділяється музейній педагогіці. Му- зейна педагогіка, як один із напрямів діяльності музею, стає щораз більш звич- ною в практиці духовно-морального , громадянсько – патріотичного, історико- краєзнавчого виховання особистості в єдиному освітньому процесі.

Музейна педагогіка — досить новий, але вже популярний напрям навчально - виховної діяльності.

За визначенням О.Медведєва, М.Юхневича «Музейна педагогіка — це наукова дисципліна на перетині педагогіки, психології, музеєзнавства, мистецтва і крає- знавства. Предметом музейної педагогіки є проблеми, пов’язані зі змістом , ме- тодами і формами педагогічного впливу музею, з особливостями цього впливу на різні категорії населення, а також з визначенням музею в систем закладів осві- ти».

Основні принципи музейної педагогіки виводить Т.Чумалова. Вона зазначає: «Очень важно, чтобы в этот момент рядом оказались понимающие люди, гото- вые прийти на помощь, вооруженные необходимыми знаниями и умениями, спо- собные поддержать возникший интерес, озадачивая маленького философа веч- ными вопросами: «Что такое искусство, как и почему оно возникло?».

Педагогічний колектив дошкільного закладу розділяє погляди науковців , педа- гогів, психологів і підтримує думку про те, що музей здатний збагатити дитину враженнями від нових, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й не могла бачити в доступній їй діяльності, сприяє формуванню творчої особистості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в кон- текст власного життя.

Дуже цікаве і перспективне явище — музей у дитячому садку. Він інтегрова- ний у навчально-виховний процес дошкільного закладу.

Музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює «середовище існування» дитини вже з дош- кільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку. Використання засобів му- зейної педагогіки в дошкільних закладах дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого роду, до рідної землі, прагнення долучатися до культури українського народу, його історії, традицій.

Упродовж останніх років педагоги закладу часто замислювалися над тим, як домогтися, щоб у дитини виникла потреба долучитися до культури українсько- го народу, його історії, до рідної землі.

Ми провели анкетування батьків і з’ясували, що досить великий відсоток дітей ніколи не відвідували музею. Причин багато. Деякі батьки вважають, що дош- кільникам ще рано відвідувати такі заклади: діти ще малі і нічого не зрозуміють.

Деякий відсоток батьків ніколи не задумувався над цим питанням. Деякі батьки не мають часу, щоб відвідати музей разом з дітьми.

Діагностика поточного стану сформованості історико – географічних уявлень дітей дошкільного віку виявила недоліки, а саме:
  • лише 50 % дітей знає основні пам’ятки історії та природи рідного краю;
  • 60 % дітей не знає про становлення державності, проголошення не залеж- ності;
  • 74 % дітей не має знань про видатних діячів рідного краю.

Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що проблема полягає в тому, що педагоги не в повній мірі володіють необхідними знаннями про історико – географічне оточення дошкільників, відсутня программа ознайомлення дітей із культурним надбанням свого народу, не використовується потенціал музеїв рід- ного краю. Ми переконані, що сааме музейна педагогіка забезпечить художньо- естетичне сприйняття дитиною культурного надбання українського народу, усві- домлення своєї відповідальності за його збереження, примноження та передачу надбання іншим поколінням.

Звісно, в умовах дитячого садка створити справжній музей немає змоги: бракує оригінальних експонатів, відсутня охорона й музейні працівники.

Вивчивши досвід багатьох закладів України, які працюють над питанням фор- мування національної свідомості дошкільників, ми поставили перед собою зав- дання створити в закладі музейну експозицію.

Почалося з роздумів над тим, який вибрати профіль, де її краще розмістити,чи можна з її допомогою навчати маленьких дітей ? Якими методиками користува- тися ? Чи може існувати музейна експозиція без гасла «Не чіпати»? Як вдихнути життя у музейні експонати, щоб вони стали зрозумілими дитині ? Питань безліч і немає їм кінця.

Пошуки відповідей на них визначили деякі напрямки дослідження:
  1. Ознайомлення з традиціями музейної педагогіки різних країн світу.
  2. Ознайомлення з досвідом роботи дошкільних закладів України.
  3. Вивчення ідей і нестандартних підходів до роботи дитячого садка і музеїв.

Ми усвідомлювали, що на нас чекає кропітка, але дуже цікава робота.

Спочатку, потрібно було вибрати приміщення для облаштування музейної екс- позиції. В закладі просторі холли і ми вирішили в одному з них створити музей- ну експозицію і облаштувати її так, щоб вона гармонійно поєднувалась із інтер'є- ром закладу.

Музейну експозицію було створено за ініціативи завідувачки ДНЗ Васильєвої Надії Вікторівни за підтримки творчої групи педагогів спроможних виконувати пошуково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну роботу.

Створення навіть маленької експозиції задіює різноманітні форми роботи не тільки з педагогічним колективом і вихованцями, а й сім'ями дітей. Нам дуже приємно, що батьківська громада активно підтримує усі наші починання щодо створення експозиції. Зараз позиція батьків протилежна тій, яка була на початку.

Повторні анкетування показали, що батьки усвідомлюють специфіку нашої екс- позиції, що інформація, яка зберігається в ній, забезпечує особливу роль в розу- мінні дітьми значущості історії про життя та побут людей рідного краю.

Було обрано профіль за яким буде працювати музейна експозиція- це етногра- фічний. Творча группа розробила Положення про музейну експозицію, де одним з пунктів співпраця нашого закладу з іншими дошкільними закладами міста та батьківсткою громадою. Колегіально експозиція отримала назву «Спадщина По- дільського краю» (Додаток 1).

Наш колектив тісно співпрацює з народною майстринею, членом Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Людмилою Леонідівною Філінсь- кою. В нашій експозиції представлено персональну виставку авторських робіт майстрині (витинанки, гончарні вироби), зібрано цінні музейні експонати, які характеризують побут нашого Подільського краю.

Людмила Леонідівна Філінська часта гостя в нашому закладі. Із великим задо- воленням відвідують її майстер-класи і педагоги закладу і вихованці. Діти із не- терпінням чекають нових зустрічей з майстринею.

Наші педагоги проводять цікаві та змістовні екскурсії для вихованців та їх бать- ків. Музейні експонати мають унікальну здатність впливати на інтелект, волю та емоції людини водночас. Полюбивши і засвоївши цінності музейного просто- ру, надалі діти стануть вдячними відвідувачами музейних залів і культурних за- ходів, а отже— інтелігентними, добре вихованими й освіченими людьми. Хоча експозиція створена нещодавно,та ми вже маємо певні напрацювання та досяг- нення. В вересні 2010 року наш заклад приймав участь у огляді-конкурсі «Музеїв та музейних експозицій» і отримав позитивну оцінку нашої діяльності.

У дошкільному віці починається фактичне становлення особистості. Тому ми маємо на меті не лише дати дитині уявлення про навколишній світ, але й виділи- ти при цьому такі змістовні опорні моменти , які слугуватимуть їй у майбутньо- му ціннісними орієнтирами. У нас є свій шлях, свої можливості впливати на ди- тину, своє освітнє завдання— формувати гармонійну, всебічно розвинену, твор- чу особистість, розуміння нерозривності зв'язку між минулим, сучасним і май- бутнім.

Та наряду з позитивними здобутками є і певні проблеми: той факт, що залуче- ння до музею вперше проходить у сім’ї має не завжди позитивний результат. Вини2кає питання, чи завжди члени сім’ї кваліфіковано прищеплюють навички пізнання експозицій, самі достатньо володіють музейною культурою. Непідготовленість дорослих може, звичайно несвідомо, прищеплювати дітям неправильний погляд на музей. Не кожен дорослий може дати відповіді на запи- тання дитини, які виникають під час розглядання експонатів. І тому на наше тверде переконання, залучення дитини до музею має відбуватися під керівницт- вом вихователів. Воно не повинно стихійно здійснюватися лише в сфері сімей- ного виховання. Зробивши детальний аналіз і виявивши позитивні та негативні сторони ми вибудували певну стратегію. Ми почали ознайомлювати з нашою експозицією наших батьків. Знайомство відбувається, як правило в ті дні коли в закладі відбувається або загально - садовий захід, або групові батьківські збори.

Робота з дошкільниками — одна з актуальних і найбільш складних проблем. Диференційований підхід до дитячої аудиторії потребує знання психології дити- ни. Відповідно результативність у роботі з дітьми забезпечує співпраця музейно- го працівника, педагога і психолога.

Особлива увага приділяється проблемі підготовки дошкільників у дотриманні «музейного етикету». Діти та батьки дуже полюбляють відвідувати нашу музей- ну експозицію, приймати участь у майстер-класах, заняттях гуртка «Вишива- ночка». І успіх усіх заходів ,які проводяться в музейній експозиції залежить від компетентності педагога, від уміння зорієнтуватись в нестандартній ситуації, а також уміння заінтригувати групу попередньою розповіддю про експонати , які знаходять ся в музейній експозиції.


Додаток 2

Майстер- клас для батьків

«Пишемо Великодню писанку»

Для писання писанки потрібно приготувати:
  • ціле чисте яйце (можна гусяче, качине) яйце без тріщин, протерти оцтом для знежирення;
  • писачок – інструмент для нанесення воску. Що складається з дерев’яного держачка та металевої лієчки. Найкраще його купити готовим у майстерні на ярмарках та майстер – класах з писанкарства , але можна змайструвати і самому.
  • фарби. Можна використовувати природні барвники – навар цибулиння ( жовтий, коричневий), настоянка звіробою (червоний), але зараз у прода- жу є багато фарбників для писанок, найкращі – це анілінові фарбники для вовни. Фарби розводять згідно з інструкцією у півлітрових баночках , за- повнюючи банку наполовину. До кожної фарби треба додати столову ложку оцту.
  • свічка, шматок воску, ганчірки.

Виберіть узор писанки, який ви хочете написати. Для першого разу бажано , щоб він не геометричним, бо рівний поділ яйця на сфери не усім зразу вдається.

Малюнок можна спочатку нанести простим олівцем, але справні писанкарі ніколи цього не роблять. Важливо зрозуміти принцип писання воском. Всі лінії , що ви нанесете на біле яйце , у готовій писанці будуть білими. Потім ми покладе- мо це яйце у бавовну, наприклад, з жовтою фарбою ( послідовність фарб повинна бути від найсвітлішої – жовтої до найтемнішої – чорної) , діставши яйце з фарби, ви воском робите лінії або зафарбовуєте всі місця які хочете залишити жовтими. Далі кладете яйце у наступну фарбу і знову повторюєте весь процес до найтем- нішого кольору.

Отже ви вибрали узор, визначились з кольором гамою і послідовністю кольорів .Тепер беріть до рук писанок. Покладіть у лієчку писачка шматочок воску і нагрійте його над полум’ям свічки , допоки віск не почне капати , спро- буйте провести кілька ліній на папері. Віск повинен рівномірно витікати , якщо крапає і ллється – віск трохи перегрівся , зачекайте декілька секунд. Якщо вда- лися спроби – починайте писати по яйцю.

Написання писанки – це магічне дійство. Нехай вам ніхто не заважає , зосе- редьтеся на роботі і думайте лише про хороше.

Коли закінчите писанку – покладіть її в духовку на ганчірці ( адже буде сті- кати віск) на 10-15 хвилин при температурі 80-100 градусів С. Так яйце трохи пропечеться і буде краще зберігатись , а коли ви його дістанете з духовки – віск на ньому буде розтопленим – витирайте його ганчіркою і насолоджуйтесь не- повторним дивом народження писанки. Якщо якісь місця не прогрілися або швидко захололи – нагрійте їх трохи над свічкою , але тримайте яйце подалі від вогню , від свічкової сажі може потемнішати колір.

Бажаємо вам натхненої праці і чудових результатів!


Фотовиставка


Наша музейна експозиція «Спадщина Подільського краю»










Народна майстриня, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Філінська Людмила Леонідівна





Так наші батьки навчаються

писанкарству.




Вихованка нашого закладу Ельвіра (онучка Людмили Леонідівни) — успішно навчається справі бабусі.





Українцями ми народилися







Скарби бабусиної скрині










Додаток 3

Здоров’язберігаюче середовище

в дошкільному навчальному закладі №3 «Перлинка»





Так ми влітку загартовуємось





Так ми проводимо фізкультуру на свіжому повітрі

Ми зі спортом дружимо — виростаєм дужими!













Скільки радості та задоволення від таких прогулянок


З казковими героями цікаво виконувати вправи











Ми туристи хоч малі,

Любим гратись як усі











Гра скликає друзів


Весела Гралія








Незвичайний волейбол





Козацькому роду — нема переводу








Ігрова вправа «Спіймай м’яч»

Щойностворена фітовітальня







Тут наші діти будуть оздоровлюватись





Десь тут була «Подоляночка»




Весела прогулянка




Як чудово у мене виходить!





Такий смачний борщ!




Спасибі нашим кухарям , що дуже смачно варять нам!





Діти з великим задоволенням люблять гратись у піску.




Література
  1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти. Науково-методичний посібник.— Київ: редакція журналу «Дошкільне виховання» 2003 —12 с.
  2. Базова программа розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».— Київ: видавництво «Світич» 2008— 300 с.
  3. Освітній простір дошкільного навчального закладу. Концепції, проектува- ння, технології створення.— Запоріжжя: 2009— 16,63 с.
  4. Інновації в дошкіллі.— Калуська Л., Отрощенко М. Посібник на допомогу дошкільним працівникам.— Тернопіль: Мандрівець,2010.— 21,55,294,324 с.
  5. Інноваційна діяльність у сучасному дошкільному закладі : методичний аспект.— Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004.— 168 с.