Их наук, професор кафедри макроекономіки Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, головний науковий співробітник Інституту проблем управління ім

Вид материала

Документы

Содержание Вожжов Анатолій Павлович Пустовійт Роберт Фрідріхович – Крилова Віра Василівна Пантєлєєва Наталія Миколаївна Білокінь Ганна Миколаївна Мета конференції Лапко О.О. Маркус Хартманн Ряховська А.М. Ніжегородцев Р.М. Висновки та рекомендації Пропозиції Верховній Раді України, Кабінету міністрів України

Подобный материал:

• Л. Г. Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського, 1976.37kb.
• Щербина Тетяна Сергіївна молодший науковий співробітник Фізико-технічного інституту, 85.84kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3416.48kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
• Валерій Іванович Мунтіян – завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності Інституту, 24.99kb.
• Данило Судин асистент кафедри історії та теорії соціології історичного факультету Львівського, 19.26kb.
• В. В. Остроухов; кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, 5901.85kb.
• В. В. Морозов гіс в управлінні водними, 1047.37kb.
• Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко, 346.35kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ


АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

за матеріалами

V Міжнародної науково-практичної конференції

«Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків»

(14-15 жовтня 2010 р.)


Черкаси

2010

Редакційна колегія


Ніжегородцев Роберт Михайлович – доктор економічних наук, професор кафедри макроекономіки Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, головний науковий співробітник Інституту проблем управління ім. В.О. Трапезнікова РАН, м. Москва, Російська Федерація


Вожжов Анатолій Павлович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси і Кредит» Севастопольського національного технічного університету, м. Севастополь


Пустовійт Роберт Фрідріхович – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри фінансів Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)


Крилова Віра Василівна, кандидат економічних наук, начальник відділу досліджень фінансово-банківської системи Центру наукових досліджень Національного банку України, м. Київ


Пантєлєєва Наталія Миколаївна – кандидат технічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)


Білокінь Ганна Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)


Іоненко Катерина Василівна – кандидат економічних наук, завідувач науково-дослідної лабораторії Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ(м. Київ)

ВСТУП

14-15 жовтня 2010 р. у Черкаському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків».

Світова фінансова криза мала важкі наслідки для соціально-економічного розвитку України. Особливо гостро постали питання реабілітації фінансового сектору та стабілізації грошово-кредитної системи. Виникла необхідність у розробленні науково обґрунтованих шляхів подолання наслідків кризових явищ, підвищення стійкості вітчизняного фінансового ринку та реального сектору економіки в цілому.

Мета конференції – обговорення стану та перспектив розвитку фінансового ринку та банківської системи України, визначення першочергових завдань управління банківською сферою, а також напрямів та механізмів їх ефективного вирішення.

У роботі конференції взяли участь 265 науковців – 21 доктор і 103 кандидати наук, які представили провідні установи та наукові школи Київської, Львівської, Донецької, Полтавської, Запорізької, Харківської, Сумської, Вінницької та Черкаської областей, АР Крим, а також зарубіжжя – США, Швейцарії, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Казахстану, а саме:

• Правління, Апарат Ради, департаменти та управління Національного банку України: Правління Національного банку України, Секретаріат Правління, Експертно-аналітичний центр з питань грошово-кредитної політики Апарату Ради, Відділ контролю за дотриманням наглядових регламентів, Департамент з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму, Департамент економічного аналізу та прогнозування; Департамент монетарної політики, Департамент безвиїзного банківського нагляду, Департамент аудиту, Фінансовий департамент, Головне Управління НБУ по м. Києву і Київській області, Управління Національного банку в Донецькій області.
  
• 11 науково-дослідних та інших установ (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Центр наукових досліджень Національного банку України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук, Інститут агроекології та економіки природокористування НААН, Науково-дослідний центр проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь), ТОВ "Майкрософт Україна", ТОВ «Промислова група «Союз» (м. Севастополь), Севастопольська міська державна адміністрація, Севастопольський апеляційний господарський суд, Кримський електротехнічний завод «Сатурн»).
  
• 36 навчальних закладів України (КНУ ім. Тараса Шевченка, КНЕУ ім. В.Гетьмана, Університет банківської справи Національного банку України, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), Київський національний торговельно-економічний університет, Національний університет державної податкової служби України, Донецький національний університет, Полтавський університет економіки і торгівлі, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», Львівська комерційна академія, Ужгородський національний університет, Тернопільський національний економічний університет, Одеський державний економічний університет, Севастопольський національний технічний університет, Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Національний університет біоресурсів і природокористування, Державний економіко-технологічний університет транспорту (м. Севастополь), Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», Львівський національний університет ім. І.Франка, Міжнародний гуманітарний університет (м. Одеса), Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Черкаський національний університет, Черкаський державний технологічний університет, Східноєвропейський університет економіки і менеджменту та ін.).
  
• 11 банківських установ (Identity Group, ТОВ «Центр Фінансових Рішень» (м. Київ), ВАТ «Ерстебанк» (м. Київ), ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» (м. Київ), АКБ «Трансбанк» (м. Київ), ПАО «Промінвестбанк» (м. Макіївка Донецької області), Севастопольське відділення ВАТ «Ощадбанк» (м. Севастополь), ПАТ АКБ «Львів» (м. Львів), Західна Регіональна Дирекція АТ «Єврогазбанк» (м. Львів), АКБ «Київська Русь» (Вінницька філія, м. Вінниця), Ватутінське відділення Черкаського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Звенигородка).
  
• 11 установ і навчальних закладів зарубіжних країн – The George Washington University (м. Вашингтон, США), The University of St. Gallen (Швейцарія), Російська Федерація: Фінансовий університет при Уряді Російської Федерації, (м. Москва), Інститут проблем управління ім. В.О. Трапезнікова РАН (м. Москва), Московська державна юридична академія ім. О.Е. Кутафіна (м. Москва), Санкт-Петербургський державний університет, Кубанський державний університет (м. Краснодар), Курганський філіал Інституту економіки Уральського відділення Російської Академії Наук (м. Курган); Казахський економічний університет імені Т. Рискулова (м. Алмата, Республіка Казахстан); Республіки Білорусь: ЗАТ «БТА Банк» (м. Мінськ), Гомельський державний університет імені Ф. Скорини (м. Гомель), Поліський державний університет Національного банку Республіки Білорусь (м. Пінськ).
  

На пленарному засіданні конференції з доповідями виступили:

• Петрик О.І., д.е.н., професор, директор Департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України – «Окремі аспекти забезпечення фінансової стабільності: світовий досвід та стан справ в Україні»;
  
• Лапко О.О., д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів Університету банківської справи Національного банку України – «Реформування банківських систем зарубіжних країн в посткризовий період»;
  
• Карл Уільям Ві, Dr. The George Washington University, радник зі стратегічного планування та розвитку бізнесу «Соджиц Корпорейшн», м. Вашингтон, США – «Політичні, правові та економічні аспекти створення міжнародного фінансового регулятивного органу»;
  
• Маркус Хартманн, Dr. oec. of University of St. Gallen, Switzerland, представник Швейцарського корпусу експертів Swisscontact, Швейцарія – «Досвід міжнародного корпоративного банкінгу»;
  
• Ряховська А.М., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Економіки та антикризового управління» Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація – «Механізм антикризового управління банківської системи Росії»;
  
• Ніжегородцев Р.М., доктор економічних наук, г.н.с., Інститут проблем управління ім. В.О.Трапезнікова РАН, м. Москва, Російська Федерація – «Трансформація банківських систем і перспективи виходу з кризи».
  

У рамках пленарного та шести секційних засідань конференції провідними вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами позитивно оцінено організацію та проведення V Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» як професійної площадки для розвитку міжнародної наукової співпраці та координації міждисциплінарних досліджень з актуальних проблем розвитку банківської справи та фінансових ринків в трансформаційних умовах сьогодення.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ


За підсумками дводенного обговорення в рамках пленарного та шести секційних засідань учасники V Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» відзначили, що домінуючими чинниками сучасного розвитку банківської системи України є поглиблення світових процесів глобалізації фінансових ринків та інтернаціоналізація банківського капіталу. При цьому, науковці зосередили основну увагу на тому, що в 2010 році український банківський сектор все ще функціонував в умовах наслідків глобальної фінансово-економічної кризи, вплив якої й на даний час негативно позначається на динаміці вітчизняного виробництва та фінансового стану підприємств більшості галузей економіки. Одночасно основною характеристикою діяльності фінансово-кредитних інституцій стало згортання кредитування та значні відрахування на формування резервів у зв’язку із зниженням якості активів, на тлі чого суттєво знизилася рентабельність банківського бізнесу в Україні. В банківському секторі криза лише загострила проблеми, яким і за умов економічного зростання не приділялась достатня увага Учасники Конференції відмітили, що основними проблемами функціонування банківської системи України на сучасному етапі є:

• незадовільний стан корпоративного управління банками;
  
• невиправдано агресивна комерційна політика менеджменту і власників банків з метою збільшення прибутку або розширення ринку надання послуг та на шкоду фінансової стійкості фінансово-кредитної інституції;
  
• неефективні системи управління ризиками, як наслідок значні обсяги та частка недіючих кредитів, слабка диверсифікація та підвищена концентрація ризиків щодо об’єктів інвестицій, емітентів цінних паперів, економічно пов’язаних позичальників, в окремі галузі і підгалузі та сегменти ринку (будівництво, оптово-роздрібна торгівля, фондовий ринок);
  
• масштабне використання банками маніпулятивних схем, які призводять до суттєвої недостовірності банківського обліку та звітності, з метою приховування реального рівня ризику;
  
• недостатній рівень відповідальності власників банків та топ-менеджерів за прийняті рішення, а також за транспарентність діяльності та якість інформації про фінансовий стан банків.
  

Разом із тим, науковці звернули увагу на те, що у 2010 році намітилися ознаки стабілізації ситуації в реальному секторі економіки України. Очевидно, що посткризове відновлення вітчизняної економіки багато в чому буде залежить від підвищення ефективності взаємодії банківського сектора з підприємствами, організаціями та населенням, з метою повноцінного відновлення всіх форм кредитування. При цьому, фінансово-кредитним інституціям необхідно врахувати уроки з кризи і з огляду на це розробляти основні засади свого подальшого розвитку..


За результатами наукового обговорення, що відбулося в рамках V Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» учасники виробили наступні пропозиції.

• Пропозиції Верховній Раді України, Кабінету міністрів України,
  

іншим органам виконавчої влади за участю Національного банку України:


1. Внести зміни до чинного законодавства, спрямовані на удосконалення інституційних умов ефективного функціонування банківського сектора та в цілому фінансової системи України:

1.1. Доопрацювати законодавство щодо застави, механізму реалізації прав колективного кредитора, процедури примусового стягнення предмету застави.

1.2. Конкретизувати законодавчу базу функціонування інституту банкрутства у фінансово-кредитних інституціях.

1.3. Удосконалити законодавчу базу щодо транспарентності структури власності фінансових установ.

1.4. Сформувати законодавчу базу для здійснення діяльності макрофінансових організацій у сфері малого бізнесу, які надають позики за рахунок залучення коштів від обмеженого кола інвесторів-юридичних осіб.


2. У законодавчому порядку удосконалити повноваження Національного банку України у частині підвищення рівня якості банківського нагляду та регулювання:

2.1. Привести повноваження Національного банку України у відповідність із міжнародними стандартами в частині пред’явлення банкам вимог щодо організації системи управління ризиками, а також заходів наглядового реагування. Продовжити роботу з підготовки змін до законодавства, що передбачають наявність у Національного банку України достатніх повноважень щодо:

• конкретизації відповідальності членів виконавчих органів і ради директорів (спостережної ради) фінансово-кредитних інституцій, в першу чергу, в сфері управління ризиками;
  
• запровадження вимог щодо фінансово-кредитних інституцій в частині оприлюднення інформації про потенційні ризики та процедури управління ними.
  

2.2. З погляду на міжнародно визнані у світі підходи, конкретизувати можливості використання мотивованого (змістовного) судження в наглядовому процесі при оцінці рівня стійкості кредитних організацій щодо якості систем управління та внутрішнього контролю.

2.3. Привести до міжнародних стандартів вимоги щодо професійної компетенції та ділової репутації керівників та кандидатів на посади керівників фінансово-кредитних інституцій.

2.5. Уточнити повноваження Національного банку України відносно нагляду за банківськими групами та банківськими холдингами в частині встановлення методик розрахунку обов’язкових нормативів та величини власного капіталу на консолідованій основі, визначення вимог до систем управління ризиками в кредитних організаціях та банківських групах і застосування заходів впливу на консолідованій основі.

2.6. Конкретизувати роботу із створення законодавчих засад взаємодії Національного банку України та зовнішніх аудиторів кредитних організацій, у тому числі з обміну інформацією про діяльність кредитних організацій, насамперед, факти, які мають негативний вплив на фінансову стійкість банків.

2.7. Спрямувати роботу на законодавче закріплення за Національним банком України права на обробку персональних даних, отриманих Національним банком України в рамках виконання покладених на нього функцій у сфері банківського регулювання та нагляду в умовах дії нового Закону України «Про захист персональних даних» вiд 01.06.2010  № 2297-VI.

• Пропозиції Національному банку України:
  

1. З метою підвищення якісної складової процесу регулювання діяльності банків, розвитку ризик-орієнтованого нагляду продовжити роботу з підготовки необхідних умов для впровадження положень документа Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція виміру капіталу і стандартів капіталу: нові підходи. Уточнена версія» (Базель II) через:

• впровадження змістовно нових підходів оцінки ризиків, орієнтованих на сучасну фінансову практику та економіко-математичні методи, зокрема, застосування пiдходiв до оцінки структури ризиків вiдповiдно з ïх характером – системні, функцiональнi, стохастичні, тощо;
  
• доповнення кількісної оцінки достатності капіталу банків якісними елементами у вигляді загальних принципів здійснення ризик-орієнтованого нагляду, вимог до підтримки ринкової дисципліни.
  

2. Продовжити роботу щодо впровадження в практику міжнародно визнаних підходів до організації банківського нагляду.

2.1. Посилення нормативних вимог до регулятивного капіталу банків.

2.2. Дослідити спільно із експертами в галузі банківської справи можливість введення показника мінімального співвідношення власного капіталу до суми показників: сукупної величини активів та позабалансових позицій без зважування на рівень ризику.

2.3. Удосконалити роботу із реалізації положень Першого компонента Базеля II в частині підходу до оцінки кредитного ризику, що заснований на внутрішньобанківських оцінках.

2.4. У рамках реалізації положень Другої компоненти «Наглядовий процес» Базеля II конкретизувати вимоги фінансово-кредитних інституцій до організацій внутрішніх процедур щодо оцінки достатності власного капіталу.

2.5. Уточнити методику наглядової оцінки фінансового стану банків в частині доповнення її оцінками рівнів та якості управління кожного з найбільш істотних для банків фінансових та нефінансових ризиків, оцінок якості внутрішніх процедур банку для оцінки достатності власних коштів.


3. У процесі організації наглядової діяльності особливу увагу приділити наявності у банків сучасних систем корпоративного управління та управління ризиками, адекватних характеру і масштабу діяльності, наявності належного контролю з боку ради директорів (спостережної ради) і топ-менеджерів за діяльністю фінансових установ, оцінці рівня транспарентності, включаючи оцінку прозорості структури власності.

4. Уніфікувати підходи до організації та проведення перевірок за всіма напрямками діяльності фінансово-кредитних інституцій, у тому числі з урахуванням принципів ризик-орієнтованого нагляду.

5. Підвищити увагу до оцінки банками кредитного ризику, його впливу на капітал та фінансову стійкість фінансово-кредитних інституцій, а також до оцінки концентрації кредитних ризиків за операціями та операціями кредитних організацій з пов’язаними з ними контрагентами (позичальниками), групами взаємопов’язаних контрагентів, в тому числі за видами економічної діяльності та в територіальному розрізі.

6. Активізувати роботу, спрямовану на підвищення якості капіталу фінансово-кредитних інституцій, в тому числі недопущення фіктивної капіталізації.

7. З метою виявлення найбільш «уразливих» періодів часу, коли може знадобитися залучення додаткових ресурсів, включити позабалансові інструменти (позабалансові вимоги та позабалансові зобов’язання) в розрахунок нормативів ліквідності.

8. Спрямувати роботу на подальше вдосконалення звітності фінансово-кредитних інституцій та їх асоціацій, а саме: спростити та здешевити процедури її складання та подання.

9. Удосконалити систему додаткового контролю з боку Національного банку України за системно значущими фінансово-кредитними інституціями.

10. Запровадити макропруденційне регулювання та нагляд. Розробити механізм впровадження у вітчизняну банківську практику контрциклічного регулювання.

11. Удосконалити організацію проведення комплексної оцінки стійкості банківського сектору на базі регулярного моніторингу стану основних банківських ризиків, розрахунку та аналізу рекомендованих МВФ показників фінансової стійкості, вдосконалення методів стрес-тестування.

12. Розширити взаємодію з аудиторськими організаціями з питань діяльності фінансово-кредитних інституцій і банківських консолідованих груп із урахуванням міжнародних рекомендації, а також залучати аудиторські організації до перевірок банків – на підставі нормативних актів Національного банку України.

13. Здійснити перехід до поетапної централізації інспекційної діяльності в Національному банку України, що сприятиме забезпеченню незалежності та ефективності банківського нагляду, усуненню регіонального впливу з боку місцевих адміністрацій та бізнесу на процедури і рішення у сфері банківського нагляду.

14. Підвищити ефективність інформаційної взаємодії з органами державної влади, які відповідають за стабільність фінансового сектора і здійснюють функції контролю і нагляду у фінансово-економічній сфері, в тому числі, з метою скорочення обсягів і потоків інформації, що подається фінансово-кредитними інституціями в різні державні організації, виключення дублюючої звітності.

15. Сприяти розробці системоутворюючими банками планів зниження ризику (скорочення бізнесу, продажу частин бізнесу) та планів фінансування в умовах посткризової економіки.

• Пропозиції фінансово-кредитним інституціям та їх асоціаціям:
  

1. Підтримувати і розвивати банківське кредитування реального сектора економіки, в тому числі за рахунок нових платоспроможних позичальників з числа підприємств малого і середнього бізнесу.

2. Розвивати електронні банківські технології з метою підвищення якості та доступності банківських послуг.

3. Пропонувати нові сучасні види обслуговування з метою залучення додаткових клієнтів, а також більш широкого задоволення потреби в банківських послугах існуючих клієнтів.

4. Удосконалювати роботу з підвищення капіталізації за рахунок коштів існуючих і нових учасників.

5. Розвивати систему внутрішнього контролю та управління ризиками з урахуванням міжнародної практики, а саме забезпечити:

• наявність належного контролю з боку ради директорів і топ-менеджерів за діяльністю фінансово-кредитних інституцій, якість прийнятих стратегічних та операційних рішень, збалансоване ведення та стійкість бізнесу, достовірність інформації, що публікується та надається до органів контролю та нагляду;
  
• підвищену увагу до питань концентрації ризиків;
  
• використання професійного судження в оцінці ризиків, адекватну оцінку втрат з урахуванням профілю і рівня ризиків, перспективного стану ринкового середовища, використання для цих цілей сучасних підходів до оцінки ризиків, включаючи стрес-тестування;
  
• оцінку кредитного ризику, звертаючи увагу, в першу чергу, на наявність у позичальників реальної діяльності у сфері матеріального виробництва або надання послуг, мета та напрями використання ними отриманих коштів (за допомогою аналізу руху грошових потоків), джерела коштів для обслуговування і погашення кредитів, а також якість забезпечення;
  
• формування баз даних для оцінки ризиків, застосовуючи сучасні підходи, в тому числі можливості математичної статистики і теорії ймовірності;
  
• розробку планів з відновлення і згортання діяльності на випадок непередбачених ситуації; щорічне оновлення та подання в Національний банк України антикризових планів забезпечення безперервності діяльності.
  

6. Підвищувати ступінь транспарентності діяльності фінансово-кредитних інституцій, включаючи оцінку прозорості структури власності, приділяючи особливу увагу питанням достовірності обліку та звітності, у тому числі консолідованої.

7. Підвищувати диверсифікацію джерел фінансування, удосконалювати інструменти залучення грошових коштів, приділяти увагу оцінці стану ліквідності, особливо в разі значних обсягів запозичень за кордоном та на міжбанківському ринку.

8. Прийняти заходи щодо підвищення ефективності функціонування міжбанківського кредитного ринку та розвитку його організаційно-технічної інфраструктури.

9. Удосконалити форми і методи розкриття інформації споживачам банківських послуг, в першу чергу, населенню.

• Пропозиції вищим навчальним закладам та науковим установам в сфері банківництва:
  

1. Оновити стандарти вищої освіти в сфері банківництва з метою втілення світових наукових досягнень у навчальний процес та наближення змісту національних та загальноєвропейських компонент.

2. Ввести до навчального процесу вищих навчальних закладів економічного спрямування дисципліну «Антикризове управління в фінансово-кредитних установах».

3. Проводити активну політику трансферу результатів науково-дослідної діяльності в навчальний процес шляхом регулярного проведення міжнародних та національних науково-практичних та науково-педагогічних конференцій, семінарів та круглих столів із залученням студентської молоді.

4. Посилити роботу у напрямку спiвпрацi з провідними закордонними центрами науково-дослідної діяльності та економічної освіти шляхом організації міжнародних конференцій та семiнарiв, утворення міжнародних дослiдничих колективів, підготовки міжнародними зусиллями колективних наукових монографій та навчальних посiбникiв, залучення закордонних фахiвцiв до обміну досвідом, підвищення квалiфiкацiї та підготовки дисертацій з окремих питань сучасної економічної науки.

5. Розробити цілісну систему взаємодії вищих навчальних закладів у сфері банківництва із банківськими та іншими фінансово-кредитними інституціями в напрямку підвищення практичної складової навчального процесу.

6. Активізувати роботу з підвищення фінансової грамотності населення у сфері банківських послуг.


Підсумовуючи дводенну роботу V Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» учасники дійшли висновку, що кризові явища в банківському секторі України слід розглядати як форму оновлення системи управління національними інвестиційними, кредитними та фінансовими потоками. Саме з такої позиції сьогоднішні умови розвитку фінансових ринків є виключно сприятливими для того, щоб криза банківської системи у поєднанні з ефективною антикризовою політикою уряду та регулюючих органів, передусім Національного банку України, стали основою якісного структурно-функціонального оновлення банківського сектора з метою перетворення його на стимулятора інвестиційно-орієнтованої моделі розвитку економіки України.