Geum.ru

Тематичний план лекцій з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету зі спеціальності "стоматологія" № п/п

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік рекомендованої навчальної
Подобный материал:
1   2   3

КРИТEРІЇ


оцінки знань і вмінь студентів на комісійному іспиті з біологічної хімії для студентів

2 курсу медичного факультету (спеціальність “стоматологія”)


1. Оцінка "ВІДМІННО З ВІДЗНАКОЮ" ставиться студенту, який протягом всього навчального року навчався переважно на "5", здав на відмінно передбачені програмою практичні навички, правильно відповів на всі питання білету і екзаменаторів, розв'язав клінічну задачу та біохімічні перетворення, проявив творче володіння навчальним матеріалом, вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставлені питання. Його прізвище заноситься в протокол та історію кафедри.

2. Оцінка "ВІДМІННО" ставиться студенту,який правильно і глибоко відповів на питання білета і екзаменаторів, здав на відмінно передбачені програмою практичні навички, розв'язав клінічну задачу та біохімічні перетворення, проявив вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставлені питання.

3. Оцінка "ДОБРE" ставиться студенту, який правильно відповів на питання білета і екзаменаторів, розв'язав клінічну задачу та біохімічні перетворення, але деякі з відповідей були неповними, або нечіткими, здав на "добре" передбачені програмою практичні навички.

4. Оцінка "ЗАДОВІЛЬНО" ставиться студенту, який правильно відповів на три питання, але не розв'язав клінічної задачі і не виконав перетворення, або розв'язав задачу, але відповіді на три питання були неповними і не глибокими; допустив помилки в написанні рівнянь біохімічних перетворень, здав на "задовільно" передбачені програмою практичні навички.

5. Оцінка "НEЗАДОВІЛЬНО" ставиться студенту, який дав правильну відповідь тільки на два питання, не розв'язав клінічної задачи і не написав рівнянь біохімічних перетворень, не здав передбачені програмою практичні навички; відповіді на додаткові питання були поверхневі і нечіткі. Його прізвище заноситься на інформаційний екран про результати здачі комісійного іспиту з біохімії.

Використовувати шпаргалки заборонено. При виявленні шпаргалок студенту виставляється оцінка “незадовільно”.


Завідувач кафедри медичної хімії, професор І.Ф. Мещишен

Екзаменаційна програма

комісійного іспиту з біологічної хімії з біохімією ротової порожнини

для студентів 2 курсу медичного факультету (спеціальність “стоматологія”)
  1. Предмет і завдання біохімії. Її місце серед інших медико-біологічних дисциплін. Розвиток біохімічних досліджень в Україні.
  2. Основні розділи сучасної біохімії. Клінічна біохімія як розділ медичної біохімії.
  3. Роль біохімії у визначенні молекулярно-генетичних механізмів патогенезу хвороб, з’ясуванні значення спадкових та екологічних факторів у виникненні патологічних станів та їх впливу на тривалість життя населення.
  4. Біохімічні компоненти клітини, їх біохімічні функції. Класи біомолекул.
  5. Біологічні функції білків та пептидів у організмі людини.
  6. Хімічний склад білків. Класифікація та фізико-хімічні властивості амінокислот.
  7. Сучасні уявлення про рівні структурної організації білків та типи хімічних зв'язків, що їх утворюють і стабілізують.
  8. Фізико-хімічні властивості білків. Молекулярна маса білків та методи її визначення.
  9. Розчинність білків, вплив амінокислотного складу, розміру гідратної оболонки, рН, йонної сили і температури розчинника на розчинність білків.
  10. Білки як амфотерні електроліти. Eлектрохімічні властивості білків. Механізм утворення заряду білкової молекули.
  11. Eлектрофорез білків, використання електрофоретичних методів у стоматології.
  12. Термодинамічна стабільність білкових молекул; денатурація білків, зміни зворотні і незворотні, їх значення у розвитку патологічного стану клітин і органів. Застосування у медицині реакцій осадження білків.
  13. Ферменти. Особливості дії ферментів. Теорія Г.Кошланда.
  14. Будова ферментів. Кофактори та коферменти. Активний і алостеричний центри ферментів.
  15. Класифікація коферментів. Вітамінні і невітамінні коферменти.
  16. Коферментна функція вітамінів.
  17. Залежність швидкості ферментативних реакцій від температури, рН, концентрації ферменту, субстрату та продуктів їх взаємодії.
  18. Інгібітори, активатори ферментів. Приклади ефектів фізіологічно активних сполук та незворотних інгібіторів.
  19. Механізм дії ферментів.
  20. Класифікація і номенклатура ферментів. Характеристика класів ферментів. Шифр /номер/ ферментів. Приклади.
  21. Регуляція активності ферментів (алостерична, білковими інгібіторами, фосфорилюванням-дефосфорилюванням, обмеженим протеолізом, іонна).
  22. Методи визначення та вираження активності ферментів. Приклади. Одиниці активності ферментів. Вікові зміни активності ферментів.
  23. Первинні ферментопатії. Приклади.
  24. Вторинні ферментопатії. Приклади.
  25. Ферментодіагностика. Приклади.
  26. Шляхи використання ферментів у стоматології. Приклади.
  27. Номенклатура і класифікація гормонів. Їх місце в ієрархічних рівнях регуляції.
  28. Рецептори гормонів: мембранні (монотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.
  29. Біохімічні механізми внутрішньоклітинної трансдукції гормональних сигналів (мембранний, мембранно-внутрішньоклітинний, цитозольний).
  30. Молекулярно-клітинні механізми дії білково-пептидних гормонів та біогенних амінів.
  31. Мембранно-внутрішньоклітинний тип дії гормонів.Регуляція обміну речовин через цАМФ. Приклади.
  32. Механізм дії гормонів. Регуляція обміну речовин через іони кальцію, диацилгліцеролами і інозитолфосфатами. Приклади.
  33. Біосинтез і механізм дії інсуліну. Рістстимулюючі ефекти інсуліну
  34. Біосинтез та механізм дії стероїдних гормонів. Будова та властивості цитозольних рецепторів для стероїдів.
  35. Біосинтез і механізм дії тиронінів. Будова та властивості цитозольних рецепторів для тиронінів.
  36. Біосинтез катехоламінів.
  37. Біосинтез і механізм дії мелатоніну.
  38. Механізми секреції гормонів. Приклади. Циркуляторний транспорт гормонів.
  39. Механізми розпаду гормонів. Приклади.
  40. Регуляторні фактори гіпоталамусу, їх будова і механізм дії.
  41. Гормони гіпофізу, їх будова і механізм дії. Особливості екскреції гонадотропних гормонів від віку та статі.
  42. Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин (антидіуретичний гормон); патологія, пов’язана з порушенням продукції АДГ. Окситоцин.
  43. Ендокринна функція тимусу.
  44. Гормони слинних залоз.
  45. Гормони мозкової частини наднирників,їх будова і механізм дії. Особливості синтезу катехоламінів у новонароджених.
  46. Гормони коркової частини наднирників,їх будова і механізм дії.
  47. Гормони чоловічих статевих залоз, їх будова і механізм дії.
  48. Гормони жіночих статевих залоз, їх будова і механізм дії.
  49. Клінічне застосування аналогів та антагоністів гормонів статевих залоз.
  50. Гормони підшлункової залози.Інсулін, його будова,обмін і механізм дії.
  51. Гормони підшлункової залози. Глюкагон, його будова і механізм дії.
  52. Паратгормон – будова, механізм гіперкальціємічної дії.
  53. Кальцитріол: біосинтез, вплив на абсорбцію Са2+ та фосфатів у кишечнику. Кальцитонін – будова, вплив на обмін кальцію і фосфатів.
  54. Порушення кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз).
  55. Рецептори біогенних амінів; рецепторна дія лікарських засобів, антагоністи гістамінових рецепторів.
  56. Застосування гормональних препаратів у медицині.
  57. Ренін-ангіотензинова система і її біологічна роль.
  58. Натрійуретичний гормон передсердя,його будова і біологічна роль.
  59. Простагландини, синтез та механізм дії.
  60. Лейкотриєни, синтез та механізм дії.
  61. Біологічні та фармакологічні властивості ейкозаноїдів, їх клінічне застосування. Аспірин та інші не стероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.
  62. Каллікреїн-кінінова система і її біологічна роль.
  63. Загальні закономірності обміну речовин; катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи метаболізму.
  64. Загальні (магістральні) шляхи катаболізму біомолекул в організмі.
  65. Окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти: послідовність реакцій, принцип будови та функції піруватдегідрогеназного комплексу.
  66. Цикл лимонної кислоти: функціональна характеристика послідов­них перетворень ацетату в циклі лимонної кислоти, характеристика ферментів, енергетична цінність.
  67. Реакції біологічного окислення: типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення.
  68. Сучасні уявлення про механізм тканинного дихання. Оксидоредуктази та їх коферменти.
  69. Окисне фосфорилювання: коефіцієнт окисного фосфорилювання: механізми спряження, АТФ-синтетаза мітохондрій.
  70. Мікросомальне окиснення, його біологічна роль. Цитохром Р-450; молекулярна організація ланцюга.
  71. Гетерополісахариди, глікозамінглікани; глікопротеїни (будова, фізіологічне значення).
  72. Особливості травлення вуглеводів, основні механізми всмоктування моносахаридів; спадково-обумовлені і вроджені порушення всмоктування моносахаридів.
  73. Перетворення вуглеводів після всмоктування. Цукор крові. Гіперглікемія і глюкозурія.
  74. Обмін глікогену і його регуляція.
  75. Анаеробне перетворення вуглеводів. Гліколіз, шлях Eмбдена- Мейєргофа-Парнаса, послідовність реакцій, біологічна роль.
  76. Реакції субстратного фосфорилювання при гліколізі і їх біологічна роль. Eнергетична цінність гліколізу.
  77. Eтанолокислюючі ферментативні системи організму людини.
  78. Вплив етанолу на обмін тканин порожнини рота.
  79. Глюконеогенез. Механізм синтезу глокози із лактату, пірувату, амінокислот, гліцерину, метаболітів циклу Кребса та його біологічна роль
  80. Зв'язок між гліколізом і глюконеогенезом. Цикл Корі, глюкозо-аланіновий цикл.
  81. Обмін глікогену та його регуляція. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).
  82. Пентозофосфатний шлях окиснення глюкозо-6-фосфату, його взаємозв'язок з гліколізом і біологічна роль.
  83. Ферменти катаболізму глікокон’югатів. Генетичні порушення метаболізму глікокон’югатів (глікозидози): мукополісахаридози, гліколіпідози.
  84. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення. Цукровий діабет; інсулінозалежна та інсулінонезалежна форми, діагностичні критерії.
  85. Гормональна регуляція вуглеводного обміну. Eнзимопатії вуглеводного обміну.
  86. Будова і біологічна роль гліцерофосфоліпідів.
  87. Будова і біологічна роль сфінголіпідів.
  88. Ліпіди біомембран: особливості їх структурної організації, ліпідний склад субклітинних мембран, молекулярні моделі мембранних ліпідів.
  89. Особливості травлення ліпідів і та всмоктування продуктів їх гідролізу.
  90. Порушення біохімічних процесів при травленні та всмоктуванні ліпідів спадкові ензимопатії процесів травлення ліпідів.
  91. Ресинтез триацилгліцеролів у ентероцитах. Транспортні форми ліпідів.
  92. Характеристика основних класів ліпопротеїнів крові та їх роль у транспорті ліпідів, аполіпопротеїни.
  93. Окиснення гліцерину і його енергетичний ефект.
  94. Особливості окислення насичених жирних кислот у дітей, енергетичний ефект.
  95. Біосинтез жирних кислот та його регуляція. Структура і механізм дії пальмітатсинтази.
  96. Біосинтез триацилгліцеролів.
  97. Біосинтез гліцерофосфоліпідів. Ліпотропні фактори.
  98. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів (сфінголіпідози).
  99. Біосинтез і розпад кетонових тіл та їх біологічна роль.
  100. Біосинтез холестерину та його регуляція. Біохімічні фактори ризику розвитку атеросклерозу.
  101. Шляхи біотрансформації холестерину. Роль цитохрому Р-450 у біотрансформації фізіологічно активних стероїдів.
  102. Гіперліпопротеїнемії за класифікацією ВООЗ.
  103. Патологій обміну ліпідів (атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет).
  104. Активні форми кисню, механізм їх утворення і біологічна дія.
  105. Роль активних форм кисню у пероксидному окисленні ліпідів.
  106. Антиоксидантна система плазми крові та ротової порожнини.
  107. Використання природних і синтетичних антиоксидантів у стоматології.
  108. Травлення білків. Порушення травлення білків і всмоктування амінокислот.
  109. Гниття білків у кишечнику. Знешкодження токсичних продуктів гниття.
  110. Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезамінування L-амінокислот та його біологічна роль.
  111. Трансамінування амінокислот: механізм, біологічна роль. Клінічне значення аланін- і аспартатамінотрансфераз.
  112. Декарбоксилювання амінокислот, утворення біогенних амінів, механізми їх знешкодження.
  113. Токсичність аміаку. Шляхи утворення і знешкодження аміаку в організмі людини. Циркуляторний транспорт аміаку. Глутаміновий цикл.
  114. Загальний і залишковий азот крові. Азотемія, її види та причини виникнення.
  115. Біосинтез сечовини: ферментні реакції; генетичні аномалії.
  116. Шляхи перетворення вуглецевих скелетів амінокислот. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.
  117. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами; участь коферментних форм вітаміну В12 в метаболізмі амінокислот.
  118. Обмін аргініну; біологічна роль оксиду азоту ІІ, NO-синтаза.
  119. Спеціалізовані шляхи обміну фенілаланіну і тирозину, патологія обміну.
  120. Обмін метіоніну і його роль в реакціях трансметилювання.
  121. Обмін триптофану та його патологія.
  122. Біологічна роль і обмін креатину.
  123. Глутатіон, біосинтез, коферментна та кофакторна функції.
  124. Глутатіонова система організму людини та її біологічна роль.
  125. Гемопротеїни. Будова гемоглобіну, його види та похідні. Глікозильований гемоглобін, використання цього показника у медицині.
  126. Синтез гема. Регуляція синтезу порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів (порфірії).
  127. Роль печінки в обміні жовчних пігментів: катаболізм гемоглобіну, перетворення білірубіну. Вільний і зв'язаний білірубін.
  128. Патобіохімія жовтяниць; спадкові жовтяниці. Жовтяниця новонароджених.
  129. Вільні нуклеотиди та їх біохімічні функції.
  130. Первинна і вторинна структури РНК. Типи РНК: особливості будови, розміри, локалізація в клітині, функції.
  131. Будова ДНК. Правила E.Чаргаффа.
  132. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Молекулярна організація регуляторних сайтів ДНК, що взаємодіють з гормональними рецепторами.
  133. Розпад піримідинових нуклеотидів до кінцевих продуктів.
  134. Синтез пуринових нуклеотидів та його регуляція.
  135. Синтез піримідинових нуклеотидів та його регуляція. Інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.
  136. Біологічне значення та механізми репарації ДНК.
  137. Процесінг – посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики – інгібітори транскрипції.
  138. Генетичний (біологічний) код; його властивості.
  139. Білоксинтезуюча система; характеристика її компонентів.
  140. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.
  141. Етапи та механізм трансляції.
  142. Посттрансляційна модифікація білка.
  143. Регуляція трансляції. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну. Антибіотики – інгібітори трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх біомедичне застосування.
  144. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів.
  145. Регуляція експресії генів еукаріотів.
  146. Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів.
  147. Детоксикаційна функція печінки; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
  148. Особливості біохімії м’язової тканини. Молекулярні механізми м’язового скорочення.
  149. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах: роль креатинфосфату в забезпеченні м’язового скорочення.
  150. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляція скорочення кардіоміоцитів. Патобіохімія м’язів – інфаркт міокарда, міопатії.
  151. Особливості морфології та біохімічного складу сполучної тканини.
  152. Патобіохімія сполучної тканини. Біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів та колагенозів, їх клініко-біохімічна діагностика.
  153. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової системи.
  154. Енергетичний обмін в головному мозку людини, значення аеробного окиснення глюкози; зміни за умов фізіологічного сну та наркозу.
  155. Біохімічні механізми дії анельгетиків.
  156. Фізіологічні та біохімічні функції крові.
  157. Кислотно-основний стан організму людини. Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу (ацидози, алкалози; механізми виникнення).
  158. Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів та кісткової тканини.
  159. Імуноглобуліни. Імунодефіцитні стани.
  160. Медіатори та гормони імунної системи; цитокіни (інтерлейкіни, інтерферони, білково-пептидні фактори роста та проліферації клітин).
  161. Біохімічні компоненти системи комплемента людини, механізми активації.
  162. Функціональна та біохімічна характеристика системи гемостазу в організмі дитини.
  163. Згортаюча система крові: характеристика основних факторів згортання крови.
  164. Антизгортаюча система крові; антикоагулянти. Роль вітаміну К у реакціях коагуляції; лікарські препарати агоністи та антигоністи вітаміну К.
  165. Спадкові порушення процесу згортання крові.
  166. Фібринолітична система крові: етапи та компоненти фібринолізу.
  167. Лікарські препарати, що впливають на процеси фібринолізу.
  168. Біохімія харчування. Роль вітамінів, мікро- та макроелементів.
  169. Порушення обміну вітамінів. Поняття про авітамінозні, гіпо- та гіпервітамінозні стани та типові причини їх виникнення.
  170. Жиророзчинні вітаміни (А,Е,К,F,D) – біологічні властивості, роль в обміні речовин, прояви недостатності та гіпервітамінозу, застосування в стоматології.
  171. Вітаміни С, Р. Біоантиоксидантні властивості.
  172. Гормональні механізми регуляції водно-сольового обміну та функцій нирок.
  173. Патобіохімія нирок та водно-сольового обміну.
  174. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі.
  175. Хімічний склад слини.
  176. Роль слини у надходженні кальцію і фосфату до емалі.
  177. Ферменти слини. Діагностичне значення визначений амілази у слині.
  178. Різниця у складі і біологічне значення рідини ротової порожнини й слини з протоків слинних залоз.
  179. Особливості хімічного складу емалі зуба. Шляхи надходження речовин до емалі зуба.
  180. Теорії мінералізації кісток і зубів. Роль кальцій-зв'язуючих білків, фосфатів і лимонної кислоти у мінералізації. Визначення кальцію у сироватці крові.
  181. Структура і роль гідроксилапатиту та інших видів апатитів.
  182. Хімічний склад емалі і дентину зуба.
  183. Хімічний склад і роль пульпи зуба в обміні його речовин.
  184. Роль кальцій-зв'язуючих білків у мінералізації кісток і зубів.
  185. Вплив вітамінів на стан і обмін м’яких і твердих тканин порожнини рота.
  186. Роль рафінованих харчових вуглеводів у демінералізації емалі.
  187. Вплив харчування на стан зубів. Роль вуглеводів, білків, макро й мікроелементів, вітамінів.
  188. Мікроелементи: фтор, стронцій та ін. Їх біологічне значення шодо структури та функції зубів і кісток.
  189. Макроелементи: кальцій й фосфор. Роль в обміні речовин зуба і кісток. Нормальний вміст іонізованного кальцію й фосфору неорганічного у крові; їх визначення.
  190. Гормони,що впливають на обмін мінералізованих тканин. Структура, роль.
  191. Вітамін С. Хімічна будова, роль, вплив на обмін тканин порожнини рота.
  192. Вітаміни групи D. Хімічна структура, метаболізм; вплив на обмін кальцію й процеси мінералізації.
  193. Фізико-хімічні властивостіта біологічна роль слини.
  194. Механізми захисту в ротовій порожнині.
  195. Вплив патологій шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок на біохімічні показники ротової рідини.
  196. Зміни хімічного складу ротової рідини при палінні.
  197. Біохімічний склад та біологічна роль гінгівальної рідини в нормі та при патології.
  198. Мінеральні компоненти зубного нальоту. Роль кальцію в утворенні зубного каменю.
  199. Вплив зубного каменю на тканини пародонту.
  200. Біохімічні основи виникнення карієсу.
  201. Основні принципи профілактики та лікування карієсу.
  202. Основні метаболічні зміни при пародонтиті та основи метаболічної корекції.
  203. Сіалоденіт, сіалози.
  204. Роль есенціальних жирних кислот, жиророзчинних вітамінів та антиоксидантів у профілактиці та лікуванні запальних процесів ротової порожнини.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛИТЕРАТУРИ:

основна
  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія.- К.:Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
  2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

3. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Григоренко В.К. Функціональна біохімія.- Вінниці:Нова Книга, 2007. – 384 с.
  1. Практикум з клінічної біохімії / І.Ф.Мещишен, В.П.Пішак, Н.П.Григор’єва, С.Д.Федоряк. – Чернівці, 2000. – 157с.
  2. Посібник до практичних занять з біологічної хімії/ за ред. проф. Я.І.Гонського – Тернопіль: Медінститут, 2001. – 288 с.
  3. Клінічна оцінка біохімічних показників при захворюваннях внутрішніх органів / В.Г.Передерій, Ю.В.Хмелевський, Л.Ф.Конопльова та ін.. – К.:Здоров’я, 1993. – 192 с.
  4. Мещишен І.Ф., Пішак В.П. Обмін речовин у людини. – Чернівці:Медінститут, 1995. – 193с.
  5. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор’єва Н.П. Біомолекули: структура та функції. – Чернівці:Медик, 1999. –149с. Мещишен І.Ф., пішак В.П., Григор'єва Н.П. Основи обміну речовин та енергії. – Чернівці:Медуніверситет, 2005. – 192с.
  6. МещишенІ.Ф.,ЯремійІ.М.Клініко-біохімічні ситуаційні задачі.-Чернівці:Медик,2005.-84с.
  7. Мещишен І.Ф.,Пішак В.П.Біохімічний словник для медика.–Чернівці,1998.–78с
  8. Мещишен І.Ф. Перетворення у біохімії. – Чернівці:Прут, 1998. – 80 с.
  9. Мещишен І.Ф. Задачі з біохімії та алгоритми їх розв’язування. – Чернівці:Медакадемія, 2001. – 152 с.
  10. Практикум з клінічної біохімії / За ред. проф. О.Я.Склярова. – Львів, 2006. – 220с.
  11. Тестові завдання з біологічної хімії. – Чернівці: Медакадемія, 2001. – 72 с.

додаткова

  1. Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення, терміни: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 528 с.
  2. Бохинский Р. Современные воззрения в биохимии.–М.:Мир,1987.–544с.
  3. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. – Элиста: АПП ”Джангар”, 1998. – 250 с.
  4. Биологическая химия. Практикум (Под ред. Ю.В.Хмелевского). – Киев: Вища школа, 1985. – 207 с.
  5. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994.–384с.
  6. Кучеренко Н.Е. и др. Биохимия: Учебник. – К.: Вища шк., 1989. – 432 с.
  7. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир, 1985 (в трех томах).
  8. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – М.:Мир, 1993 (в двух томах)
  9. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия. – М., 1999. – 367 с.
  10. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высш. шк.,1989. – 495с.
  11. Савицкий И.В. Биологическая химия. – 1982. – 470 с.
  12. Страйер Л. Биохимия (Под редакцией акад. С.E. Северина). – М.: Мир, 1984 (в трех томах).
  13. Строев E.А. Биологическая химия. – М.: Высш. шк., 1986. – 479 с.
  14. Уайт А. и др. Основы биохимии. – М.: Мир, 1981 (в трех томах).
  15. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – М.: Высш. шк., 1985. – 503 с.


Методичні вказівки

для самостійної позааудиторної роботи студентів з теми № 6:

„Будова та метаболізм сфінголіпідів”

1. Актуальність:

Сфінголіпіди є складовим компонентом біомембран нервової тканини. Знання особливостей метаболізму сфінголіпідів важливо для виявлення аномалій обміну сфінголіпідів.