Примітки Сторінки вказано згідно підручника
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВивчити напам’ять Вивчити напам’ять Бджола та Шершень Всякому місту — звичай і права Г. С. Сковорода De libertate Коментар до поеми І.Котляревського «Енеїда» Іван котляревський |
- Розділ XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" див, 3130.95kb.
- Згадування в тексті. Посилання на джерело сторінки в ньому подаються в квадратних дужках, 79.74kb.
- Реферат підручника „Основи психології для студентів вищих навчальних закладів, 84.8kb.
- Назва реферату: Досвід І напрямки розвитку страхової освіти Розділ, 76.12kb.
- Проблеми сучасного підручника середньої І вищої школи збірник наукових праць, 2383.1kb.
- 3 примітки до фінансової звітності, 507.84kb.
- Донецька філія Центру гуманітарної освіти Національної академії наук України Донецьке, 1642.64kb.
- Принципи доступу до інформації в мережі Інтернет. Поняття про веб-сайт, веб-сторінку,, 85.43kb.
- План реферату: Вступна частина, яка розкриває актуальність І проблеми теми для безпеки, 24.5kb.
- Тарифний пакет пат “КБ“уфс” “Приватний”, 88.93kb.
9- А клас
Українська література
Учитель Минка В.М.
| Зміст матеріалу | Примітки Сторінки вказано згідно підручника М.Ткачук, М.Сулима, В.Смілянська, В.Сулима Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. К., Освіта. 2009 |
| Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних пісень», “Байки харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродний труд”. | сторінки 81-84 |
| «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк». Робота над змістом байок. Повчальний характер і художні особливості притч зб. «Байки харківські». ТЛ: афоризм. | сторінки 86-88 |
| «Всякому місту — звичай і права», «De libertate», «Вступні двері до християнської добронравності», афоризми (наявні у всій творчості). Робота над змістом творів. | сторінки 84-86 |
| Виразне читання. Конкурс-читання творів Г.Сковороди напам’ять. | Вивчити напам’ять кілька афоризмів (три – п’ять) Григорія Сковороди. Вивчити напам’ять. Григорій Сковорода. «Всякому місту звичай і права». |
| Контрольна робота з теми «Давня українська література». Тестові завдання. Контрольний домашній письмовий твір на тему «Філософія Г.Сковороди | Перевір свої знання, виконавши тест (див. додаток). Напиши контрольний домашній письмовий твір на тему «Філософія Г.Сковороди». |
| Нова українська література | |
| Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу - предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму). Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці: І.Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, М.Шашкевич, Т. Шевченко, П. Куліш, Л. Глiбов, Марко Вовчок, Ю. Федькович). | сторінки 90-97; опрацювати таблицю сторінка 97; сторінки 99-105; опрацювати таблицю сторінка 106. |
| Іван Котляревський. Творчість І. Котляревського - новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. | сторінки 107-113. |
| «Енеїда» (скорочено). Історія створення. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю) в дусі просвітительства. | сторінки 114-128. Вивчити напам’ять уривок з поеми «Енеїда» (на вибір) І.Котляревського. |
Додаток 1.
Давня українська література
Тема. Перекладна література. Оригінальна література княжої Руси-України
1. Визначте перший рукописний переклад Біблії староукраїнською мовою.
А Остромирове Євангеліє
Б Апостол
В Острозька Біблія
Г Пересопницьке Євангеліє
2. Який жанр використовується найчастіше в Біблії?
А перекази
Б міфи
В притчі
Г пророцтва
3. Яку заповідь порушив блудний син («Притча про блудного сина»)?
А не вкради
Б шануй батька та матір
В не свідчи неправдиво
Г не присягай іменем Господа надаремно
4. Головна причина повернення блудного сина:
А покаяння
Б бідність
В заздрість до старшого брата
Г батько покликав додому
5. На якому художньому засобі побудовано «Притчу про сіяча»?
А гіпербола
Б алегорія
В метафора
Г антитеза
6. Що означає вислів «сіяти зерно» за «Притчею про сіяча»?
А виконувати сільськогосподарську роботу
Б проповідувати Слово Боже
В витрачати надбане
Г ділити людей на кращих і гірших
7. У якому з літописів наводиться текст про похід Ігоря на оловців?
А «Повість минулих літ»
Б «Літопис Самовидця»
В «Літопис Григорія Грабянки»
Г «Історія русів»
8. До оригінальної літератури княжої Руси-України не належить твір:
А «Повість минулих літ» Б «Слово о полку Ігоревім»
В Біблія.
Г «Повчання дітям».
9. Виберіть характерні ознаки притчі.
А повчальність
Б казковість
В алегорія
Г моралізаційна частина
Д хронологічність
10. Укажіть значення Острозької Біблії.
А вона вплинула на освітню справу
Б це є перший переклад Біблії староукраїнською мовою
В це видання утвердило українське друкарство
Г у ньому вміщені перші друковані віршові твори
українського автора Герасима Смотрицького
Д з неї українці вперше дізналися про християнство
11. Чому вчить оповідання «Про Прохора-чорноризця…»?
12. Якою має бути людина (за «Нагорною проповіддю»)?
Тема. Українська література ренесансу та бароко. Літописи
1. Ренесанс — це наслідування:
А класицизму
В реалізму
Б античності
Г модернізму
2. Засновником українського друкарства був:
А Іван Федоров
Б Степан Драпан
В Франциск Скорина
Г Швайпольт Фіоль
3. Оповідання «Поїздка князя Данила Романовича до хана Батия» знаходиться в:
А «Літописі Самовидця»
Б «Літописі Грабянки»
В «Галицько-Волинському літописі»
Г «Літописі Самій л а Величка»
4. У якому з літописів наводиться розповідь про Чорну раду в Ніжині (1663 р.)?
А «Літопис Самовидця»
Б «Літопис Самійла Величка»
В «Літопис Грабянки»
Г «Історія русів»
5. Центральною оповіддю анонімної «Історії русів» є:
А оповідь про гетьмансько-старшинські міжусобиці
Б промова гетьмана Павла Полуботка, звернена до царя Петра І
В розповідь про звитяжні походи кошового Івана Сірка
Г опис Переяславської ради 1654 p.
6. Манускрипт під назвою «Літопис Самовидця» знайшов і відкрив:
А Є. Гребінка
Б І. Франко
В П. Куліш
Г М. Шашкевич
7. Хто з літописців служив у Василя Кочубея?
А Грабянка
Б Величко
В Самовидец.
Г автор «Історії русів».
8. Який літопис поділяється на розділи під назвою «Сказання»?
А «Літопис Самовидця»
Б «Літопис Самійла Величка»
В «Літопис Грабянки».
Г «Історія русів».
9. До українського літературного бароко можна віднести творчість:
А Феофана Прокоповича
Б Євгена Гребінки
В Мелетія Смотрицького
Г Івана Величковського
Д Григорія Сковороди
10. Укажіть основні риси бароко.
А нахил до ускладненої форми, пишності
Б дослідницький характер творів
В погляд на Бога як на вершину досконалості
Г античний ідеал краси - поєднання краси духовної і фізичної
Д об'єктивізм, достовірність відображення дійсності
11. Укажіть причину виникнення братств.
12. Літопис – це …
Додаток 2.
Григорій Сковорода
Собака і Вовк
У пастуха Титаря жили два пси — Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий.
Левкон відповів, що хоч пастух на них не схожий, але є їхнім другом, і взагалі без Фірідама він нічого не вирішує. Фірідам же сказав Вовкові, що хоч він на них і схожий, але ж не подобається його хитрий погляд, яким він на баранця поглядає.
Сила. І рід, і багатство, і чин, і зовнішня схожість не можуть твердити дружбу. Це можуть зробити лише серця, єдині думки, чесність душ.
Бджола та Шершень
Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй.
Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його споживати, — вона живе для цього; а безділля бджолам — гірше за муку.
Сила (мораль). Шершень — це образ людини, що живе крадіжкою чужого. Бджола — це символ мудрої людини, яка в природженому ділі трудиться.
Всякому місту — звичай і права
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова:
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк,
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова.
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...
Коментар
У вірші «Всякому місту — звичай і права...» Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -— як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить — ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою — про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі «Наталка Полтавка».
Г. С. Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в небагатій козацькій родині. Володів багатьма талантами — гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов.
Навчався у Києво-Могилянській академії, був співаком придворної капели в Петербурзі, виїжджав у складі російської місії за кордон і мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, знайомлячись із культурою народів цих країн.
Потім викладав поетику в Переяславському та Харківському колегіумах, був домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Не гнався за багатством і славою, до викладання підходив творчо, писав власні підручники, далекі від офіційних настанов, тому довго ніде не втримувався. Віддавав перевагу вільному, спокійному мандрівному життю, не обтяженому побутовими клопотами.
Написав збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», кілька філософських трактатів і притч.
Із його життям пов'язано багато легенд і таємниці. Прагнув до самопізнання та самовдосконалення, висунув ідею «сродної праці». Помер у с. Іванівці на Харківщині (тепер с. Сковородинівка Золочівського району), там же й похований. На могилі — епітафія: «Світ ловив мене, та не впіймав»
De libertate
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото.
Проти свободи воно — лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Коментар
Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) — це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу — болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні та окличні речення, звертання.
Коментар до поеми І.Котляревського «Енеїда»
І
Греки спалили Трою, і Еней з ватагою троянців, зробивши човни, попливли морем. Це побачила Юнона, яка дуже не любила Енея, сина Венери, і побігла до бога вітрів Еола, щоб той здійняв бурю на морі й потопив троянців. За це вона обіцяла йому «дівку чорноброву». Еол розпустив свої вітри й зробив страшну бурю. Еней пообіцяв Нептунові «півкопи грошей», щоб той утихомирив вітри. Коли випогодилось, троянці стали готувати на обід «із салом галушки», «лемішку й куліш» і всяке інше, бо любили поїсти, випити, а потім поспати.
Венера, хвилюючись за сина, пішла до Зевса, який «тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав». Зевс сказав, що доля Енея вже вирішена: він поїде до Риму, «збудує сильне царство», «на панщину весь світ погонить» і «всім їм буде ватажок».
Кораблі Енея довго пливли морем і нарешті пристали до берега, де було місто Карфаген. А правила в ньому Дідона, розумна пані моторна.
Цариця закохалася в Енея, щодня влаштовувала бенкети, вечорниці, ігрища, робила все, щоб парубок аж на два роки забув про свою мету, про Рим.
Зевс, випадково глянувши з Олімпа на землю, побачив, як гуляють троянці, розлютився і послав Меркурія, щоб той нагадав Енеєві про його призначення. Еней вночі втік від Дідони, а вона з горя себе спалила.
II
Довго пливли троянці синім морем і пристали до сицилійської землі, де правив цар Ацест. їх прийняли гостинно, од душі почастували. Еней вирішив улаштувати поминки по своєму батькові Анхізу. Поки їли, пили й гуляли, влаштовували кулачні бої й ігрища, Юнона послала свою служницю на землю, і та підмовила жінок спалити човни, щоб досадити п'яним чоловікам. Зайнялася велика пожежа. Еней розлютився, став лаяти богів і просити дощу. Дощ пішов, і не всі човни згоріли. Еней із горя ліг спати і побачив уві сні батька. Анхіз сказав, що все буде добре і хай він навідається до нього в пекло.
III
Знову довго пливли троянці по морю, аж їм набридло. Пристали вони до Кумської землі. Поки всі гуляли, зажурений Еней пішов шукати дорогу до пекла. І зустрів у хатці на курячій ніжці страшну «бабище». Це була Сівілла-пророчиця. Вона взялася відвести парубка до батька в пекло, тільки треба було дати хабаря богу сонця Фебові та їй щось.
Сівілла та Еней дійшли до нори в якійсь горі і «пішли під землю темнотою». Це була вулиця у пекло, на якій жили Дрімота, Зівота, Смерть, а за ними в ряд стояли чума, війна, холод, голод й інші лиха. Тут були злі жінки, мачухи, сердиті чоловіки, неправедні судді, чиновники, волоцюги, п'яниці.
Дійшли до переправи через річку Стікс. Перевізник Харон переправив прибулих у пекло. Біля входу їх зустрів страшний пес із трьома головами. Сівілла кинула йому хліба, і вони з Енеєм проскочили в пекло. Там кипіли в смолі всі грішники. Найбільше діставалося панам, які людей мордували і вважали за скотів. Брехуни лизали гарячі сковороди, скупим вливали розтоплене срібло в рот, батьки, які синів не вчили, «кипіли в нафті в казанах». Еней зустрів у пеклі Дідону, вбитих земляків-троянців, став із ними розмовляти, про все розпитувати в них, навіть реготати. Нарешті зустрівся з батьком, і той сказав, що від Енея буде «великий і завзятий рід»; Всім світом буде управляти».
IV
Троянці відпливли від Кумської землі. Спочатку було тихо на морі, потім розгулялася буря. Коли ж вона вгамувалася, виявилося, що мандрівники потрапили на острів до цариці Цірцеї, яка перетворювала людей на тварин. Троянці проспівали молебень Еолу, і той вітрами відвернув їх від біди.
Нарешті припливли до берегів Тібру, на латинську землю. Правив там скупий цар Латин, який мав дружину Амату й дочку Лавінію. Дівчина була вродлива, мала багатьох залицяльників, але і їй, і матері найбільше подобався Турн — цар рутульців (італійців).
Еней наказав троянцям вчити латинську мову, а сам пішов знайомитися з Латином, взявши багато різних подарунків. Цареві це сподобалося — він уже бачив Енея своїм зятем.
Юнона не могла спокійно дивитися на безжурне життя Енея і вирішила всіх посварити. Під час полювання собаки троянців розірвали цуцика няньки Амати; Турнові приснилося, що Лавися його зрадила, і почалися крик, сварки. Турн оголосив війну Енеєві, і з ним у змову вступила Амата, яка не хотіла віддавати дочку за троянця.
V
Еней роздумує, як перемогти Турна, тим більше, що олімпійські боги не поспішали допомагати. Його зморює сон, і вві сні якийсь старий дід дає Енеєві пораду — побрататися з аркадянами, які були ворогами латинців.
Еней приносить жертву богам і їде до Евандра. Той погоджується допомогти і відправляє з військом свого сина Палланта. Венера просить Вулкана-коваля зробити її синові міцну зброю.
Юнона через свою служницю попереджає Турна про можливий напад Енея і радить вдарити першим. Той іде на троянську фортецю, але взяти її не може. Тоді він спалює троянський флот. Венера скаржиться Цібеллі (матері богів), а та — Зевсу. Верховний бог перетворює кораблі троянців на сирен, і рутульці зі страху тікать. Знову тихо. На варті стоять Низ і Евріал — молоді воїни. Низ ропонує пробратися в рутульський табір і побити ворогів. Хоче є зробити сам, адже в Евріала є стара мати, а в нього нікого немає. Однак його товариш не погоджується, і вони йдуть разом, бо де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять». Багато ворогів знищили друзі, а як поверталися, натрапили на латинців, що йшли у свій табір. Юнаки намагаються Сховатися в лісі, але латинці їх вистежили, оточили ліс, що з нього «не зшмигнеш ніяк», і почали розшукувати «одважну пару». Коли піймали Евріала, Низ заліз на вербу, кинув списа і видав себе. Полковник Волсент стратив Евріала, а Низ засадив ворогові меч і сам поліг, «бо всі на його і напали... і голову зняли з плечей».
Розпочинається жорстока битва. Турн іде на штурм, троянці мужньо обороняються; знову втручається Юнона і захищає Турна. Рутульці б'ють троянців, і ті вже хочуть залишити фортецю. Тоді начальник артилерії починає їх соромити, нагадувати, що князь «за воїнів нас числить, За внуків славнійших дідів». Присоромлені троянці гуртом дружно наступають, і Турн тікає.
VI
Боги на Олімпі почали сваритися, Зевс розгнівався й суворо заборонив їм утручатися в людські справи. Еней через видіння довідується про те, що сталося в його стані, і йде в наступ. Мужньо б'ється й Паллант, але більш досвідчений Турн убиває його й відправляє в рутульський стан. Троянці насідають, от-от і Турн поляже. Юнона хитрістю й любощами домоглася від Зевса, щоб той зберіг життя Турнові. Еней пропонує рутульцям помиритися й зробити поєдинок лише між ватажками. Латинці теж були не проти миру.
Почався поєдинок Енея і Турна. Юнона знову втрутилась і почала допомагати цареві рутульців. Зевс сказав їй, що все одно Еней стане безсмертним, буде на Олімпі, тому хай не старається. Еней перемагає Турна, залишеного без допомоги богів, хоче його помилувати, але, побачивши на ньому Паллантову ладунку, вбиває, щоб помститися за смерть юного лицаря.
Коментар
«Енеїда» — травестійно-бурлескна поема (травестійна — бо античні герої «перевдягнені» в українське вбрання, перенесені в українські історичні умови; бурлескна — бо події й герої змальовані в основному в жартівливо-зниженому тоні). Чи не вперше в українській літературі твір написано живою розмовною мовою. Хоч сюжет і назву запозичено з античності, поема є цілком оригінальною, бо зображує реалії життя українського панства (його неробство, інтриги, сварки), чиновництва (хабарництво), козацтва (мужність і героїзм у військовій справі, побратимство, розгульність). Опис пекла й раю подано в «Енеїді» відповідно до народних уявлень. Поема утверджує не лише оригінальність української літератури, а й самобутність українського народу та його мови.
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(1769-1838)
І. П. Котляревський — полтавець, з родини небагатих дворян Навчався в Катеринославській духовній семінарії Полтави, служив у Новоросійській канцелярії, учителював у поміщицьких сім'ях. Завжди цікавився фольклором та звичаями українського народу. 16 років провів на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні, виявивши неабиякий військовий та дипломатичний дар. У 1812 році він сформував український козацький полк для боротьби з військами Наполеона. Весь час знаходився у вирі громадського та культурного життя. Був директором Полтавського театру, наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян, попечителем благодійно-лікувального закладу в Полтаві. Його найвідоміші твори — поема «Енеїда» і п'єса «Наталка Полтавка» — написані живою розмовною мовою. І. П. Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.