Вибираємо найсвятіші барви
| Вид материала | Документы |
- Барви сонячного літа. Полтава: поіппо, 2006., 917.5kb.
- Конструювання базових значень, 170.13kb.
- Перевірити версію програми «курс: Школа» та «курс: Сайт». Упрограмі «курс: Школа» відкриваємо, 77.76kb.
- Вступникам до гімназії зразки диктантів з української мови (5 клас) Диктант, 80.11kb.
Починаємо найсвятішу тему,
Вибираємо найсвятіші барви.
Скільки світла в імені твоєму,
Скільки в ньому доблесті і слави.
Перемога! Ясна Перемога –
Свято Миру, Свободи й весни…
Всім героям, звитяжцям війни!
Вед. Відлітають, мов журавлині ключі, роки у вічність… Літа не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.
Вед. Овіяне невмирущою славою, омріяне й вистраждане, гартоване у вогні вікопомної битви, на крилах весни лине до нас свято Перемоги.
Вед. Друга світова війна була найкривавішою у світовій історії. Україна – одна із тих країн, які зазнали найвідчутніших втрат.
Вед.1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна – рівно через 25 років від початку Першої світової.
Вожді хотіли вирішувати долю цілих народів, долю людства і світу. Після завоювання країн Західної Європи зі своїми союзниками 22 червня 1941 року нападає на Радянський Союз.
Вед. Тисяча чотириста вісімдесят днів та ночей ішов наш народ до великого дня Перемоги від трагічної дати 22 червня 1941 року…
Скільком їх світлий час надій, терзань і звершень
Вогнем позначив сорок перший…
Вед. Пам’ять – категорія жива і постійна. І як не маємо права ми забувати ті дні, так само не повинні втрачати повагу і шану до ветеранів війни.
Вед. В цьому році ми відзначаємо 65 – річницю Перемоги, дня закінчення світової війни.
Цей день радісний і святковий, але це свято зі сльозами на очах.
Бо хто поверне загиблих нам рідних і близький? Хто втішить біль серця і витре сльози матерів, дружин, дітей?
Вед. Чорний смерч війни спопелив 27 мільйонів життів. У кровопролитній битві з фашизмом Україна втратила кожного шостого свого жителя. Імена наших земляків навіки занесено в скрижалі пам’яті жертв найстрахітливішої з усіх війн…
За тих, хто тут відважно воював,
Хто не боявся горя і знемоги,
Хто впав в бою за крок до Перемоги,
Хто в смертну мить Вітчизну оспівав –
Оця сльоза ніколи не зітреться,
Що в правді нашій і чужій вині…
Лишилась Батьківщина біля серця
Своїх синів, загиблих на війні.
Вшануємо світлу пам’ять тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги, хвилиною мовчання.
Вед.У нашій пам’яті наші односельчани вічно живі. Вони не прийшли, не повернулися додому.
І вони віддали своє життя заради миру і нашого спокою. Їхні імена навічно занесено до списку загиблих на пам’ятнику невідомому солдату.
Тож хай ляжуть квіти пам’яті до підніжжя безмовного обеліску загиблих наших односельчан від нас присутніх: дітей, онуків, правнуків.
Покладання квітів до пам’ятника невідомого солдата.
Вед. Сьогодні ми хочемо вклонитися всім ветеранам, за те, що вони відвоювали для нас мир і свободу. І нам сьогодні усім так добре живеться – затишно, спокійно, щасливо.
Не бійтесь, люди, теплих слів
Для наших посивілих ветеранів.
Нехай і їм тепліше стане,
І в серці стихне давній біль.
Не бійтесь, люди, теплих слів
Для наших сивочолих ветеранів.
Слово надається гостю нашої розмови – ветерану – Грушковику
Вед. Кохана…Жінка…Сестра…Мати… Солдатська вдова…
За вашу мужність і героїзм, самовідданість і невсипущу працю, за те, що утримали на жіночих плечах фронт і рід людський у роки тяжкого лихоліття, дозвольте низько і доземно вклонитися. Бо обличчя нашої Перемоги – жіноче.
Мета. Вшанувати пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні; сформувати патріотичні почуття, повагу до старшого покоління.
Вчитель. Війна… Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників. Страшна віна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни – переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. І сьогодні ми поговоримо про цю війну, долі людей, які були обпалені нею.
Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини. План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбаросса» на честь жорстокого германського імператора Фредеріка Барбаросса, який жив у 12ст., командував лицарським військом і пролив багато людської крові. Назва «Барбаросса» визначає характер війни як жорстокий, винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалась фашистською верхівкою. Але виконання цього плану було зірваним героїчною боротьбою нашого народу.
Військово – стратегічний план – знищення за 1,5 -2 місяці радянських збройних сил, захоплення території до Волги і Уралу. На початку війни Німеччина та її союзники мали кількісну і технічну перевагу.
22 червня 1941 року на світанку без оголошення війни німецькі війська віроломно напали на Радянський Союз.
Учениця Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому.
Учень А небо світле закрили чорні хрести!
Господи, Боже! Якщо ти є,захисти!
Крізь руки у двір гусенята малі…
І кров на травиці… І кров на землі…
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом…
І мама мовчазно – бліді, мов стіна…
І тато поволеньки кажуть: «Війна!»
О.Роздольський
Учениця. Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний шквал. Оборонні та наступальні бої точилися на її території. Керівництво фашистської Німеччини велику увагу приділяло окупації України. Багата природними ресурсами, продовольством, Україна була ласим шматком для нахабних загарбників.
Учень. І земля України, і люди стогнали під поганим чоботом фашистського звіра. Не можна забути ті жахи, що творили нелюди. Фашистські окупанти створили на території України понад 230 концтаборів і гетто. Сотні тисяч військовополонених жінок, дітей, старих, інвалідів стали в’язнями. За час окупації України гітлерівці знищили понад 5млн чоловік, 2,4млн. вивезли на роботи до Німеччини. Не міг терпіти народ такої наруги. Страшним був гнів народу. І малих, і старих переповнювала ненависть до фашистів.
Учениця. Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінили. Вистояти і перемогти в такій страшній війні могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство. Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.
Вчитель. Не обминула своїм чорним крилом Велика Вітчизняна війна і жителів села Шатава. Звістку про війну одержав черговий на пошті Кухар Петро Павлович. В неділю зранку охопила ця звістка всіх жителів села, що були на базарі. Люди боязко перешіптувались і кожен думав, що ж буде…
А в понеділок прийшло повідомлення з Кам’янець – Подільського військкомату про призов в армію жителів села чоловічої статі. Близько 200 чоловік шатавчан залишили свої домівки, стали здобувати військові спеціальності.
Пізніше вони влились у військові об’єднання. Багато із них були ще зовсім молодими, вперше взяли зброю в свої руки (наприклад, три сини Пелих Марфи, які ще зовсім молодими, юними пішли на фронт і не повернулися).
Все село було захоплено німцями. Населення Шатами почало вночі на возах, а в більшості пішки тікати в найближче для них села Супрунківці, Блищанівку. Тут вони ховалися в лісі, в скалах, а інколи їх приймали сільські жителі, ділилися крихтами хліба і солі.
Досить боялися шатавчани плану підпільників, яким вказували, що в разі захоплення цукрового заводу його необхідно буде зірвати. Під керівництвом інженера заводу Берлінського, було демонтовано близько 300 цінних станків, деталей.
Особливо було жорстоким поводження німців щодо жителів єврейської національності. На колишній базарній площі німці зібрали всіх євреїв. За вказівкою свого командування, вони розстріляли їх. Це жахливе видовище збереглося у пам’яті старожилів. Жителі села допомагали єврейським сім’ям. Кузь Євдокія, КузьВасиль, Пелих Дмитро – наші односельці, які переховували євреїв.
Перемога здобута 31 березня, 1943 року Чернівецько – Проскурівською операцією охопила Дунаєвецький район, село Шатава.
В честь перемоги над ворогом жителі селі в 1956 році спорудили пам’ятник солдату, який визволяв їх село. (Із спогадів старожилів села)
Учениця. У нашій пам’яті наші односельчани вічно живі. Вони не прийшли, не повернулися додому.
І вони віддали своє життя заради миру і нашого спокою. Їхні імена навічно занесено до списку загиблих на пам’ятнику невідомому солдату.
Тож хай ляжуть квіти пам’яті до підніжжя безмовного обеліску загиблих наших односельчан від нас присутніх: дітей, онуків, правнуків.
Покладання квітів до пам’ятника невідомого солдата
Вчитель. На наше свято запрошені діти війни. Їм слово.
Виступи запрошених госте. Спогади учасників війни, записаних учнями.
Учень. Ось прийшов 1945 рік. Велика вітчизняна війна наближалась до переможного кінця. Над Рейхстагом замайорів червоний прапор. Ворог здався. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом для всього людства.
Вчитель. День 9 травня 1945 року увійшов однією з найважливіших дат у вітчизняну і світову історію. Радянський Союз на своїх плечах виніс тягар війни, поклав на вівтар найтяжчі жертви, врятував людство від фашистської чуми.
Героїзм радянських воїнів було високо оцінено: понад 11,5 тисяч чоловік удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
Учениця. Знову травень, знову свято,
Сивий голубе, солдате,
Пригадаються тобі фронтові дороги.
Знову травень, знову свято,
Сивий голубе, солдате,
Свято слави, свято честі, свято Перемоги!
Вчитель. Ішли роки, гоїлися рани, зростали повоєнні покоління. Понад шість десятиліть тому землю нашої держави було звільнено від завойовників. Усе менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!
Виховна година в 10 класі