Снову змісту біології 10-11-х класів покладено вивчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, видовий, біогеоценотичний, біосферний)

Вид материалаДокументы

Содержание


Критерії оцінювання знань абітурієнтів
Рівні навч. досяг.
Таблиця відповідності Балу, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали
Зміст програми
Подобный материал:

Кременчуцьке педагогічне училище

ім. А.С.Макаренка





Абітурієнт—2011 р.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


В основу змісту біології 10-11-х класів покладено вивчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, видовий, біогеоценотичний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, взаємозв’язок з довкіллям. Розпочинається курс біології розділом „Універсальні властивості організмів”, вивчається хімічний склад організмів, будова і життєдіяльність клітин, функції тканин багатоклітинних організмів, функціонування організму як системи. Знання про клітину становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Цитологічні й генетичні поняття готують абітурієнтів до вивчення розмноження та індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі „Надорганізмові рівні організації живої природи”. Завершується курс розділом „Історичний розвиток органічного світу”. Знання біологічних закономірностей розширюються, поглиблюються знаннями про фактори еволюції, адаптації як результату еволюційного процесу. Сучасна система рослинного і тваринного світу вивчається на рівні великих таксонів.

В основу виявлення рівня навчальних досягнень абітурієнтів покладене оцінювання, що передбачає аналіз відповіді абітурієнта, якість знань, ступінь сформованості загально-навчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних суджень.

До екзаменаційних білетів будуть внесені 3 питання з різних тем курсу

Наприклад:


Білет № …


1. Методи біологічних досліджень.

2. Немембранні органели клітини: клітинний центр, рибосоми, цитоскелет.

3. Біологічний прогрес і регрес.


Кожне питання буде оцінено за 4 бальною системою. Сума балів максимально може бути—12. Сума балів буде переведена у 200 бальну систему за схемою:


Критерії оцінювання знань абітурієнтів

вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

з предметів загальноосвітньої підготовки за 12-бальною шкалою.

Загальні критерії оцінювання.


І рівень—початковий. Відповідь абітурієнта при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення.

ІІ рівень—середній: Абітурієнт відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

ІІІ рівень—достатній. Абітурієнт знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Абітурієнт здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

ІV рівень—високий. Знання абітурієнта є глибокими, міцними, узагальненими, системними; абітурієнт вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.


Рівні навч. досяг.

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

1. Початковий

1

Абітурієнт може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; відповідає 0 < = 10 % від загальної кількості запитань.

2

Абітурієнт фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу; має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення; виявляє здатність елементарно викласти думку; може усно відтворити кілька термінів, явищ без зв'язку між ними; може обрати правильний варіант відповіді (на рівні «так-ні»); відповідає > 10 % < 30 % від загальної кількості запитань.

3

Абітурієнт відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання; може дати відповідь з кількох простих речень; має фрагментарні уявлення про роботу з джерелами, не має сформованих умінь та навичок; відповідає > = 30 % < 40 % від загальної кількості запитань.

2. Середній

4

Абітурієнт має початковий рівень знань; знає основний навчальний матеріал, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника, повторити певну операцію, дію; описує явища, процеси без пояснень причин, не здатен самостійно відтворити їх послідовність, слабко орієнтується в поняттях; має фрагментарні навички в роботі з підручником; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; здатен давати відповіді на прості, стандартні запитання, відповідає >= 40 % < 50 % від загальної кількості запитань.

5

Абітурієнт розуміє основний навчальний матеріал; здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило, відтворити його з помилками та неточностями; має навички роботи з текстом підручника; може наводить приклади, знає основні дати; орієнтується в хронології; здатен використовувати під час відповіді допоміжні наочні матеріали; виконує >= 50 % < 60 % від загальної кількості запитань.

6

Абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, може поверхово аналізувати події, процеси, явища і робити певні висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання при аналізі; користується додатковими джерелами; виконує > = 60 % > 70 % від загальної кількості запитань.

3. Достатній

7

Абітурієнт правильно і логічно відтворює навчальний матеріал; розуміє основоположні теорії і факти, встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ними; вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, самостійно користується додатковими джерелами; частково контролює власні навчальні дії; правильно використовує термінологію; складає прості таблиці, тези та схеми; виконує > = 70 % < 77 % від загальної кількості запитань.

8

Знання абітурієнта є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, логічно висвітлює події з точки зору смислового взаємозв'язку; вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями; здатен на рецензію відповіді; може опрацьовувати матеріал самостійно, виконує > = 77 % < 84 % від загальної кількості запитань.

9

Абітурієнт вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при оцінці дій, процесів, явищ; чітко тлумачить поняття; здатен самостійно опрацювати навчальний матеріал, виконує прості творчі завдання; виконує > = 84 % < 94 % від загальної кількості запитань.

4. Високий

10

Абітурієнт володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у практичній діяльності; може визначати тенденції та суперечності процесів; робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; використовує додаткові джерела та матеріали; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; вирішує творчі завдання; відрізняє упереджену інформацію від об'єктивної; здатен сприйняти іншу позицію як альтернативну; виконує > = 90 < 94 % від загальної кількості запитань.

11

Абітурієнт володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми, вміє застосувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень в практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи); визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно знаходить інформацію (наукова література, газетно-журнальні публікації, Інтернет, мультимедійні програми тощо), самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них, самостійно виконує > = 94 % < 97 % від загальної кількості запитань.

12

Абітурієнт має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки, вирішує складні проблемні завдання, схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки, вирішує складні проблемні завдання, логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; виконує > = 97 % = 100 % від загальної кількості запитань.


Таблиця відповідності

Балу, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали


1

106,0




4

124,0




8

162,0

1,1

106,6




4,1

125,0




8,1

163,0

1,2

107,2




4,2

125,9




8,2

163,9

1,3

107,8




4,3

126,9




8,3

164,9

1,4

108,4




4,4

127,8




8,4

165,8

1,5

109,0




4,5

128,8




8,5

166,8

1,6

109,6




4,6

129,7




8,6

167,7

1,7

110,2




4,7

130,7




8,7

168,7

1,8

110,8




4,8

131,6




8,8

169,6

1,9

111,4




4,9

132,6




8,9

170,5

2

112,0




5

133,5




9

171,5

2,1

112,6




5,1

134,5




9,1

172,4

2,2

113,2




5,2

135,4




9,2

173,4

2,3

113,8




5,3

136,4




9,3

174,3

2,4

114,4




5,4

137,3




9,4

175,3

2,5

115,0




5,5

138,3




9,5

176,2

2,6

115,6




5,6

139,2




9,6

177,2

2,7

116,2




5,7

140,2




9,7

178,1

2,8

116,8




5,8

141,1




9,8

179,1

2,9

117,4




5,9

142,1




9,9

180,0

3

118,0




6

143,0




10

181,0

3,1

118,6




6,1

144,0




10,1

181,9

3,2

119,2




6,2

144,9




10,2

182,9

3,3

119,8




6,3

145,9




10,3

183,8

3,4

120,4




6,4

146,8




10,4

184,8

3,5

121,0




6,5

147,8




10,5

185,7

3,6

121,6




6,6

148,7




10,6

186,7

3,7

122,2




6,7

149,7




10,7

187,6

3,8

122,8




6,8

150,6




10,8

188,6

3,9

123,4




6,9

151,6




10,9

189,5










7

152,5




11

190,5










7,1

153,5




11,1

191,4










7,2

154,4




11,2

192,4










7,3

155,4




11,3

193,3










7,4

156,3




11,4

194,3










7,5

157,3




11,5

195,2










7,6

158,2




11,6

196,2










7,7

159,2




11,7

197,1










7,8

160,1




11,8

198,1










7,9

161,1




11,9

199,0



















12

200,0



Зміст програми


Вступ. Основні властивості організмів.

Видатні вчені-біологи України. Методи біологічних досліджень.

Рівні організації живої матерії.

Тема. Єдність хімічного складу організмів

Елементарний склад живих організмів.
Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі.

Органічні сполуки живих систем. Вуглеводи, їх біологічні функції. Ліпіди, їх структура та біологічні функції.

Білки, їх біологічні функції. Ферменти, їх властивості.

Структура нуклеїнових кислот, їх функції.

Біологічні активні речовини, їх функції.

Тема. Структурна складність і впорядкованість організмів.

Цитологія – наука про будову і функції клітин. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів та еукаріотів.

Хімічний склад і молекулярна організація клітинних мембран. Структура і функції поверхневого апарату клітини. Двомембранні органели клітини: мітохондрії і пластиди.

Одномембранні органели клітин.

Немембранні органели клітини: клітинний центр, рибосоми, цитоскелет, хромосоми.

Структура і функції ядра. Каріотип. Будова хромосом.

Поділ клітин. Мітоз. Мійоз.

Віруси – неклітинні форми життя. Роль вірусів у природі і житті людини.

Обмін речовин і перетворення енергії в клітині.

Кисневий етап енергетичного обміну. Хемосинтез.

Пластичний обмін. Біосинтез білків.

Фотосинтез.

Особливості будови рослинних тканин.

Особливості будови тваринних тканин.

Тема. Спадковість та мінливість

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень.

Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Проміжний характер успадкування.

Відхилення при розщепленні від співвідношень, встановлених Г.Менделем.

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.

Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю.

Генотип. Цитоплазматична спадковість.

Багатоклітинний організми – інтегрована система. Регуляція функцій організму.

Роль генотипу і умов середовища у формуванні фенотипу.

Модифікаційна мінливість.

Мутаційна мінливість.

Генетичні основи селекції організмів. Завдання сучасної селекції.

Центри різноманіття. Основні напрямки сучасної біотехнології.

Тема. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів.

Типи розмноження організмів. Нестатеве розмноження організмів.

Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин. Запліднення.

Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмах. Постембріональний розвиток. Життєвий цикл

Тема. Надорганізмові системи.

Предмет і завдання екології. Методи екологічних досліджень.

Екологічні фактори, їх класифікація.

Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів.

Вид. Екологічні характеристики виду. Популяція. Структура популяцій.

Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах.

Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах.

Тема. Основи еволюційного вчення.

Розвиток еволюційного вчення. Розвиток еволюційних поглядів.

Основні положення еволюційних гіпотези Ч. Дарвіна.

Адаптація як результат еволюційного процесу.

Мікроеволюція. Фактори еволюційного процесу.

Вид. Критерії виду. Видоутворення.

Макроеволюційний процес. Основні напрямки еволюції. Біологічний прогрес і регрес.

Синтетична гіпотеза еволюції.

Тема. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу.

Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Гіпотези виникнення життя на Землі.

Еволюція прокаріотів. Розвиток життя в архейську та протерозойську ери.

Гіпотези виникнення еукаріотів. Еволюція одно- та багатоклітинних еукаріотів.

Формування наземних екосистем.

Основні емоційні події мезозойської ери.

Розвиток життя в кайнозойську еру. Поява людини і її роль у біосфері.

Сучасний етап та перспективи розвитку біосфери.