Снову змісту біології 10-11-х класів покладено вивчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, видовий, біогеоценотичний, біосферний)
| Вид материала | Документы |
СодержаниеКритерії оцінювання знань абітурієнтів Рівні навч. досяг. Таблиця відповідності Балу, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали Зміст програми |
- Програма з біології на базі старшої школи на іспиті з біології вступник до вищого навчального, 323.41kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 964.72kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 322.64kb.
- Клітинний цикл. Мітоз, 75.24kb.
- Програма вступного випробування з біології для вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 179.45kb.
- Астрономії, хімії, біології, основ безпеки життєдіяльності, а також з ряду предметів, 1039.38kb.
- Програма для вступних випробувань з біології для абітурієнтів з базовою загальною середньою, 148.83kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 315.96kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 322.01kb.
- Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 331.98kb.
Кременчуцьке педагогічне училище
ім. А.С.Макаренка
Абітурієнт—2011 р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
В основу змісту біології 10-11-х класів покладено вивчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, видовий, біогеоценотичний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, взаємозв’язок з довкіллям. Розпочинається курс біології розділом „Універсальні властивості організмів”, вивчається хімічний склад організмів, будова і життєдіяльність клітин, функції тканин багатоклітинних організмів, функціонування організму як системи. Знання про клітину становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Цитологічні й генетичні поняття готують абітурієнтів до вивчення розмноження та індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі „Надорганізмові рівні організації живої природи”. Завершується курс розділом „Історичний розвиток органічного світу”. Знання біологічних закономірностей розширюються, поглиблюються знаннями про фактори еволюції, адаптації як результату еволюційного процесу. Сучасна система рослинного і тваринного світу вивчається на рівні великих таксонів.
В основу виявлення рівня навчальних досягнень абітурієнтів покладене оцінювання, що передбачає аналіз відповіді абітурієнта, якість знань, ступінь сформованості загально-навчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних суджень.
До екзаменаційних білетів будуть внесені 3 питання з різних тем курсу
Наприклад:
Білет № …
1. Методи біологічних досліджень.
2. Немембранні органели клітини: клітинний центр, рибосоми, цитоскелет.
3. Біологічний прогрес і регрес.
Кожне питання буде оцінено за 4 бальною системою. Сума балів максимально може бути—12. Сума балів буде переведена у 200 бальну систему за схемою:
Критерії оцінювання знань абітурієнтів
вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
з предметів загальноосвітньої підготовки за 12-бальною шкалою.
Загальні критерії оцінювання.
І рівень—початковий. Відповідь абітурієнта при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення.
ІІ рівень—середній: Абітурієнт відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
ІІІ рівень—достатній. Абітурієнт знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Абітурієнт здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.
ІV рівень—високий. Знання абітурієнта є глибокими, міцними, узагальненими, системними; абітурієнт вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
| Рівні навч. досяг. | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів |
| 1. Початковий | 1 | Абітурієнт може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; відповідає 0 < = 10 % від загальної кількості запитань. |
| 2 | Абітурієнт фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу; має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення; виявляє здатність елементарно викласти думку; може усно відтворити кілька термінів, явищ без зв'язку між ними; може обрати правильний варіант відповіді (на рівні «так-ні»); відповідає > 10 % < 30 % від загальної кількості запитань. | |
| 3 | Абітурієнт відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання; може дати відповідь з кількох простих речень; має фрагментарні уявлення про роботу з джерелами, не має сформованих умінь та навичок; відповідає > = 30 % < 40 % від загальної кількості запитань. | |
| 2. Середній | 4 | Абітурієнт має початковий рівень знань; знає основний навчальний матеріал, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника, повторити певну операцію, дію; описує явища, процеси без пояснень причин, не здатен самостійно відтворити їх послідовність, слабко орієнтується в поняттях; має фрагментарні навички в роботі з підручником; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; здатен давати відповіді на прості, стандартні запитання, відповідає >= 40 % < 50 % від загальної кількості запитань. |
| 5 | Абітурієнт розуміє основний навчальний матеріал; здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило, відтворити його з помилками та неточностями; має навички роботи з текстом підручника; може наводить приклади, знає основні дати; орієнтується в хронології; здатен використовувати під час відповіді допоміжні наочні матеріали; виконує >= 50 % < 60 % від загальної кількості запитань. | |
| 6 | Абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, може поверхово аналізувати події, процеси, явища і робити певні висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання при аналізі; користується додатковими джерелами; виконує > = 60 % > 70 % від загальної кількості запитань. | |
| 3. Достатній | 7 | Абітурієнт правильно і логічно відтворює навчальний матеріал; розуміє основоположні теорії і факти, встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ними; вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, самостійно користується додатковими джерелами; частково контролює власні навчальні дії; правильно використовує термінологію; складає прості таблиці, тези та схеми; виконує > = 70 % < 77 % від загальної кількості запитань. |
| 8 | Знання абітурієнта є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, логічно висвітлює події з точки зору смислового взаємозв'язку; вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями; здатен на рецензію відповіді; може опрацьовувати матеріал самостійно, виконує > = 77 % < 84 % від загальної кількості запитань. | |
| 9 | Абітурієнт вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при оцінці дій, процесів, явищ; чітко тлумачить поняття; здатен самостійно опрацювати навчальний матеріал, виконує прості творчі завдання; виконує > = 84 % < 94 % від загальної кількості запитань. | |
| 4. Високий | 10 | Абітурієнт володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у практичній діяльності; може визначати тенденції та суперечності процесів; робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; використовує додаткові джерела та матеріали; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; вирішує творчі завдання; відрізняє упереджену інформацію від об'єктивної; здатен сприйняти іншу позицію як альтернативну; виконує > = 90 < 94 % від загальної кількості запитань. |
| 11 | Абітурієнт володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми, вміє застосувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень в практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи); визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно знаходить інформацію (наукова література, газетно-журнальні публікації, Інтернет, мультимедійні програми тощо), самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них, самостійно виконує > = 94 % < 97 % від загальної кількості запитань. | |
| 12 | Абітурієнт має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки, вирішує складні проблемні завдання, схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки, вирішує складні проблемні завдання, логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; виконує > = 97 % = 100 % від загальної кількості запитань. |
Таблиця відповідності
Балу, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали
| 1 | 106,0 | | 4 | 124,0 | | 8 | 162,0 |
| 1,1 | 106,6 | | 4,1 | 125,0 | | 8,1 | 163,0 |
| 1,2 | 107,2 | | 4,2 | 125,9 | | 8,2 | 163,9 |
| 1,3 | 107,8 | | 4,3 | 126,9 | | 8,3 | 164,9 |
| 1,4 | 108,4 | | 4,4 | 127,8 | | 8,4 | 165,8 |
| 1,5 | 109,0 | | 4,5 | 128,8 | | 8,5 | 166,8 |
| 1,6 | 109,6 | | 4,6 | 129,7 | | 8,6 | 167,7 |
| 1,7 | 110,2 | | 4,7 | 130,7 | | 8,7 | 168,7 |
| 1,8 | 110,8 | | 4,8 | 131,6 | | 8,8 | 169,6 |
| 1,9 | 111,4 | | 4,9 | 132,6 | | 8,9 | 170,5 |
| 2 | 112,0 | | 5 | 133,5 | | 9 | 171,5 |
| 2,1 | 112,6 | | 5,1 | 134,5 | | 9,1 | 172,4 |
| 2,2 | 113,2 | | 5,2 | 135,4 | | 9,2 | 173,4 |
| 2,3 | 113,8 | | 5,3 | 136,4 | | 9,3 | 174,3 |
| 2,4 | 114,4 | | 5,4 | 137,3 | | 9,4 | 175,3 |
| 2,5 | 115,0 | | 5,5 | 138,3 | | 9,5 | 176,2 |
| 2,6 | 115,6 | | 5,6 | 139,2 | | 9,6 | 177,2 |
| 2,7 | 116,2 | | 5,7 | 140,2 | | 9,7 | 178,1 |
| 2,8 | 116,8 | | 5,8 | 141,1 | | 9,8 | 179,1 |
| 2,9 | 117,4 | | 5,9 | 142,1 | | 9,9 | 180,0 |
| 3 | 118,0 | | 6 | 143,0 | | 10 | 181,0 |
| 3,1 | 118,6 | | 6,1 | 144,0 | | 10,1 | 181,9 |
| 3,2 | 119,2 | | 6,2 | 144,9 | | 10,2 | 182,9 |
| 3,3 | 119,8 | | 6,3 | 145,9 | | 10,3 | 183,8 |
| 3,4 | 120,4 | | 6,4 | 146,8 | | 10,4 | 184,8 |
| 3,5 | 121,0 | | 6,5 | 147,8 | | 10,5 | 185,7 |
| 3,6 | 121,6 | | 6,6 | 148,7 | | 10,6 | 186,7 |
| 3,7 | 122,2 | | 6,7 | 149,7 | | 10,7 | 187,6 |
| 3,8 | 122,8 | | 6,8 | 150,6 | | 10,8 | 188,6 |
| 3,9 | 123,4 | | 6,9 | 151,6 | | 10,9 | 189,5 |
| | | | 7 | 152,5 | | 11 | 190,5 |
| | | | 7,1 | 153,5 | | 11,1 | 191,4 |
| | | | 7,2 | 154,4 | | 11,2 | 192,4 |
| | | | 7,3 | 155,4 | | 11,3 | 193,3 |
| | | | 7,4 | 156,3 | | 11,4 | 194,3 |
| | | | 7,5 | 157,3 | | 11,5 | 195,2 |
| | | | 7,6 | 158,2 | | 11,6 | 196,2 |
| | | | 7,7 | 159,2 | | 11,7 | 197,1 |
| | | | 7,8 | 160,1 | | 11,8 | 198,1 |
| | | | 7,9 | 161,1 | | 11,9 | 199,0 |
| | | | | | | 12 | 200,0 |
Зміст програми
| Вступ. Основні властивості організмів. |
| Видатні вчені-біологи України. Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої матерії. |
| Тема. Єдність хімічного складу організмів |
| Елементарний склад живих організмів. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі. |
| Органічні сполуки живих систем. Вуглеводи, їх біологічні функції. Ліпіди, їх структура та біологічні функції. |
| Білки, їх біологічні функції. Ферменти, їх властивості. |
| Структура нуклеїнових кислот, їх функції. |
| Біологічні активні речовини, їх функції. |
| Тема. Структурна складність і впорядкованість організмів. |
| Цитологія – наука про будову і функції клітин. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів та еукаріотів. |
| Хімічний склад і молекулярна організація клітинних мембран. Структура і функції поверхневого апарату клітини. Двомембранні органели клітини: мітохондрії і пластиди. |
| Одномембранні органели клітин. |
| Немембранні органели клітини: клітинний центр, рибосоми, цитоскелет, хромосоми. |
| Структура і функції ядра. Каріотип. Будова хромосом. |
| Поділ клітин. Мітоз. Мійоз. |
| Віруси – неклітинні форми життя. Роль вірусів у природі і житті людини. |
| Обмін речовин і перетворення енергії в клітині. |
| Кисневий етап енергетичного обміну. Хемосинтез. |
| Пластичний обмін. Біосинтез білків. |
| Фотосинтез. |
| Особливості будови рослинних тканин. |
| Особливості будови тваринних тканин. |
| Тема. Спадковість та мінливість |
| Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. |
| Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. |
| Проміжний характер успадкування. |
| Відхилення при розщепленні від співвідношень, встановлених Г.Менделем. |
| Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. |
| Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю. |
| Генотип. Цитоплазматична спадковість. |
| Багатоклітинний організми – інтегрована система. Регуляція функцій організму. |
| Роль генотипу і умов середовища у формуванні фенотипу. Модифікаційна мінливість. |
| Мутаційна мінливість. |
| Генетичні основи селекції організмів. Завдання сучасної селекції. |
| Центри різноманіття. Основні напрямки сучасної біотехнології. |
| Тема. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів. |
| Типи розмноження організмів. Нестатеве розмноження організмів. |
| Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин. Запліднення. |
| Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмах. Постембріональний розвиток. Життєвий цикл |
| Тема. Надорганізмові системи. |
| Предмет і завдання екології. Методи екологічних досліджень. |
| Екологічні фактори, їх класифікація. |
| Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів. |
| Вид. Екологічні характеристики виду. Популяція. Структура популяцій. |
| Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах. |
| Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах. |
| Тема. Основи еволюційного вчення. |
| Розвиток еволюційного вчення. Розвиток еволюційних поглядів. |
| Основні положення еволюційних гіпотези Ч. Дарвіна. |
| Адаптація як результат еволюційного процесу. |
| Мікроеволюція. Фактори еволюційного процесу. |
| Вид. Критерії виду. Видоутворення. |
| Макроеволюційний процес. Основні напрямки еволюції. Біологічний прогрес і регрес. |
| Синтетична гіпотеза еволюції. |
| Тема. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу. |
| Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Гіпотези виникнення життя на Землі. |
| Еволюція прокаріотів. Розвиток життя в архейську та протерозойську ери. |
| Гіпотези виникнення еукаріотів. Еволюція одно- та багатоклітинних еукаріотів. |
| Формування наземних екосистем. |
| Основні емоційні події мезозойської ери. |
| Розвиток життя в кайнозойську еру. Поява людини і її роль у біосфері. |
| Сучасний етап та перспективи розвитку біосфери. |