Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів архітектурних спеціальностей вищих закладів освіти Харків 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


Контрольні запитання
Рекомендована література
Предметний показчик
Арк – цитадель у центрі мусульманського міста. Арка стрілчаста
Гіпостильна зала
Джамі – головна мечеть мусульманського міста. Дольмен
Кенотаф – умовний надгробок, споруджений не на місці поховання. Клинопис
Куфічні написи
Мазар – середньоазійська назва мавзолею. Майдан
Мастаба – у Стародавньому Єгипті додинастичного періоду – надгробок у формі плоскої усіченої піраміди. Махалля
Мегалітичні споруди
Мінарет – висока баштова споруда при мечеті для публічного призову мусульман на молитву. Міхраб
Осірічний стовп
Перистильний двір
Портал – архітектурно оброблений вхід до громадської будівлі, палацу, храму. Портик
Рабад – торговельно-ремісниче передмістя середньовічного мусульманського міста. Рабат
Ратха - квадратний в плані пірамідальний буддійський храм, висічений зі скельного моноліту (див. Храм-гора
Рельєф – вид скульптури, коли зображення є випуклим або заглибленим (контррельєф) відносно до площини фону. Сталактити
Ступа – місце поклоніння пам’яті Будди – напівсферична монументальна споруда з цегли, облицьована каменем. Сфінкс
Ханака – обитель мандрівних монахів-дервішей, центр ісламського монашеського ордену. Хауз
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Контрольні запитання

для самостійного вивчення дисципліни до розділу 7



  1. Визначте особливості об’ємно-планувальної організації культових споруд Середньої Азії.
  2. Проаналізуйте розвиток середньоазійських мавзолеїв від мавзолею Самані в Бухарі до Гур-Еміру в Самарканді.
  3. Що таке «кош»? Наведіть приклади застосувавння цього містобудівного прийому в архітектурних ансамблях Самарканду та Бухари.
  4. Доведіть визначаючу роль пештаків у композиційній організації архітектурних комплексів Середньої Азії.
  5. Охарактеризуйте основні риси планувальної системи «махалля» в забудові житлових кварталів історичних середньоазійських міст.



Література, рекомендована для самостійного вивчення розділу 7:

[6, 21, 22, 25, 29]


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Малая история искусств. История Древнего Востока. – М.: Искусство, 1976. – 290 с., илл.
  2. Бунин А.В. История градостроительного искусства. Том 1. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – М.: Стройиздат, 1979. – 495 с., илл.
  3. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 1. Архитектура древнего мира. Под ред. О.Х.Халпахчьяна. – М.: Стройиздат, 1970. – 510 с., илл.
  4. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 9. Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIX в. Под ред. А.М. Прибыткова. – Л.-М.: Стройиздат, 1971. – 643 с., илл.
  5. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 1. Искусство Древнего мира. Под ред. А.Д. Чегодаева. – М.: Искусство, 1956. – 467 с., илл.
  6. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 2. Книга 2. Искусство Средних веков. Под ред. Б.В.Веймарна и Ю.Д.Колпинского. М.: Искусство, 1961. – 508 с., илл.
  7. Глазычев В.Л. Зарождение зодчества .– М.: Стройиздат, 1984. – 126 с., илл.
  8. Дженкинс Н. Ладья под пирамидой. – М.: Наука, 1986. – 175 с., илл.
  9. Искржицкий Г.И. Рассказ о градостроительстве. – М.: Стройиздат, 1985. – 127 с., илл.
  10. История Древнего мира в трех книгах. Книга 1. Ранняя древность. Отв. ред. И.М.Дьяконов. – М.: Наука, 1989. – 471 с., илл.
  11. История Древнего мира в трех книгах. Книга 2. Расцвет древних обществ. Отв.ред. И.С.Свенцицкая. – М.: Наука, 1989. – 572 с., илл.
  12. История Древнего мира в трех книгах. Книга 3. Упадок древних обществ. – М.: Наука, 1986. – 406 с., илл.
  13. История искусства зарубежных стран. Том 2. Ред. Ц.Г.Нессельштраус. М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1963. – 397 с., илл.
  14. Искусство стран Востока. Под ред. Р.С.Василевского. М.: Просвещение, 1986, - 303 с., илл.
  15. Каптерева Т.П. Искусство Испании.Средние века. Эпоха Возрождения. – М.: Изобразительное искусство, 1988. – 388 с., илл.
  16. Кленгель-Брандт Э. Вавилонская башня. М.: Наука, 1991. – 158 с., илл.
  17. Марковин В.И. Испун – дома карликов. Краснодар: Кн.изд.-во, 1985. – 112 с., илл.
  18. Матвеев К.П., Сазонов А.А. Земля древнего Двуречья. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 160 с., илл.
  19. Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. – М.: Искусство, 1970. – 198 с., илл.
  20. Мириманов В.Б. Малая история искусств. Первобытное и традиционное искусство. – М.: Искусство, 1977. – 275 с., илл.
  21. Мифы народов мира. Энциклопедия в двух томах. Том 1 – 2 .Гл. ред. С.А.Токарев. – М.: Сов.энциклопедия.,1991 – 1992. – 671 с., илл.
  22. Немцева Н.Б., Шваб Ю.З. Ансамбль Шах-и-Зинда: Историко-архитектурный очерк. – Ташкент: Изд. лит. и искусства, 1979, - 247 с., илл.
  23. Никитюк О.Д. Кордова. Гранада. Севилья. – М.: Искусство, 1972. – 198 с., илл.
  24. Першиц А.И., Монгайт А.Л., Алексеев В.П. История первобытного общества. – М.: Высшая школа, 1982. – 223 с., илл.
  25. По древним городам Узбекистана: Ташкент, Самарканд, Шахрисабз, Бухара, Хива / Бабаджанова Г.И., Колбинцев А.П., Миньковская Л.Ю. – М.: Профиздат, 1988. – 344 с., илл.
  26. Раллев А.Б. История архитектуры развивающихся стран. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1986. – 246 с., илл.
  27. Тюляев С.И. Искусство Индии. – М.: Наука, 1968. – 216 с., илл.
  28. Ходжаш С. Каир. – М.: Искусство, 1967. -183 с., илл.
  29. Художественная культура Средней Азии. IX – XIII века.: Сборник статей. Институт искусствознания имени Хамзы Хаким-Заде Ниязи Мин-ва культуры УзССР. – Ташкент: Изд. лит. и искусства, 1983. – 265 с., илл.
  30. Broniewski T. Historia architectury dla wszystkich. - Wroclaw-Warszawa: Ossolenium, 1980. – s. 632, il.
  31. Erika Thiel. Kunstfibel Henschelverlag. - Berlin: 1968. – s. 193, il.
  32. Hamman R. Geschichte der Kunst in zwei Bander. Bd. 1. Geschschte der Kunst von der Vorgeschichte bis zur Spatantike.- Berlin: Akademie-Verlag, 1957. – s. 983, il.
  33. Herbert Kurth und Aribert Kutschmar Baustilfibel. Bauwerke und Baustile von der Antike bis zur Gegenwart. Volk und Wissen Volkseigener Verlag. - Berlin: 1978. –

s. 356, il.
  1. Knothe I. Sztuka budowania. Warszawa: Nasza Ksiegarnia, 1968. – s. 490, il.
  2. Koch H. Persepolis - Hauptstadt des achademischen Grossreiches, Theran: 1997. - s.112, il.



ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЗЧИК


Айван – 94, 106

Ападана – 50, 52

Арабеска – 100, 110

Арк – 104, 105

Арка стрілчаста – 36, 60, 66


Віхара – 56, 60, 66


Ганч – 112

Гіпостильна зала – 26, 30, 34

Гопурам – 66


Джамі – 104, 114

Дольмен – 12, 14, 16

Доугун – 74, 88

Дянь – 72


Зіккурат – 42, 44, 46, 53


Епіграфіка – 100, 114


Ієрогліф – 26


Караван-сарай – 89, 92, 114

Кашин – 110

Кенотаф – 24

Клинопис – 38

Контрфорс – 42

Кош – 104, 114, 115

Кромлех – 14, 16

Кундаль – 114

Куфічні написи – 108

Кьошк – 103, 104


Мавзолей – 100, 101, 103, 110, 112, 115

Мазар – 103, 104

Майдан – 89

Маристан – 89
Мастаба – 18

Махалля – 103, 104, 115

Мегалітичні споруди – 10, 12, 14, 16

Медресе – 89, 103, 106, 112, 113, 114

Менгір – 10, 12, 16

Мечеть – 89, 92, 94, 96, 98, 100,102,

103, 104, 110, 112, 113, 115

Мімбар – 94

Мінарет – 92, 96, 103, 104, 112, 113

Міхраб – 94


Осірічний стовп – 30


Пагода – 84, 86

Пайлоу – 86

Перистильний – 26

Пештак – 108, 112, 114, 115

Пілон – 26, 28

Портал – 108

Портик – 24, 98

Пропілеї – 52


Рабад – 89, 104

Рабат – 103

Ратха – 62

Регістан – 106, 113

Рельєф – 26, 34


Сталактити – 100,114

Стамбх – 60

Стук – 96, 100

Ступа – 58, 60, 62
Сфінкс – 20, 26, 29


Тімпан – 112


Ханака – 106

Хауз – 106
Храм-гора – 62

Худжра – 106


Чайтья – 56, 60

Чартак – 108, 110


Шахристан – 89, 103, 104

Шеду – 44

Шікхара – 64


Цитадель – 89, 104, 113


СЛОВНИК-ГЛОСАРІЙ


Айван – у народному зодчестві – навіс, тераса з балочним перекриттям на колонах; у монументальній архітектурі – це елемент порталу (пештаку) або відкритий в бік двору мечеті молельний зал.

Ападана – в давньоперській архітектурі – багатоколонна зала для парадних прийомів в складі палацового комплексу.

Арабеска – європейська назва орнаменту, що склався в мистецтві мусульманських країн, який побудований за принципом безкінечного розвитку та повторення геометричних, орнаментальних або епіграфічних мотивів.

Арк – цитадель у центрі мусульманського міста.

Арка стрілчаста – арка, що складається з двох дуг, які перетинаються під кутом.

Віхара – буддійський монастир, в якому з трьох боків широкого двору розміщувалися келії монахів, а з четвертого - знаходився храм, іноді печерний.

Ганч – різновид гіпсу з штучним примішуванням глини (ганчхан), що використовувався в Середній Азії як будівельний і оздоблювальний матеріал (аналог арабського штука).

Гіпостильна зала – колонна зала.

Гопурам (гопура) – надбрамна башта, що прикрашала вхід на подвір’я буддійського храму і мала багатоповерхову структуру з килевидним завершенням.

Джамі – головна мечеть мусульманського міста.

Дольмен (від бретонського dol – стіл + men – камінь) – мегалітична споруда епохи неоліту, що складається з двох поставлених вертикально необроблених каменів, перекритих третім. Пізніше дольмени стали складати з чотирьох вертикальних і одного горизонтального каменя.

Доу-гун – система багатоярусних дерев’яних фігурних кронштейнів у китайській архітектурі, яка дозволяє зробити великий винос карнизу, здатного витримати великі навантаження від черепичного даху.

Дянь – основний тип давньокитайських житлових, громадських та культових будівель у формі прямокутного павільйону.

Зіккурат – в архітектурі стародавньої Месопотамії – культова храмова башта, що складалася з трьох – семи ярусів, викладених із сирцевої цегли, поєднаних між собою сходами або пандусами.

Епіграфіка (див. Арабески) – написи як вид декоративного мистецтва ісламських країн сходу, що використовувався для оздоблення будівель та ужиткових предметів.

Ієрогліф – рисуночні знаки стародавньої єгипетської писемності. Відноситься також до китайської, японської та інших неалфавітних писемностей.

Караван-сарай – великий постоялий двір для розміщення караванних обозів, що включає просторе замкнене подвір’я для відпочинку в’ючних тварин, оточене багаточисельними складськими приміщеннями і кімнатами для погоничів.

Кашин – силікатна керамічна основа для вирізання багатокольорової мозаїки, що дозволяє випилювати тонкі елементи орнаменту.

Кенотаф – умовний надгробок, споруджений не на місці поховання.

Клинопис – вид писемності, що виникла у Шумері близько 3 тисяч років до н.е. і складалася з клиновидних рисочок, які вижималися на глиняних дощечках.

Контрфорс – вертикальний або звужений догори виступ стіни, що підсилює її стійкість.

Кош – тип архітектурного ансамблю в Середній Азії, що утворений двома розташованими напроти одне одного архітектурними спорудами.

Кромлех ( від кельтського crom – круг + lech – камінь) – мегалітична споруда у вигляді кам’яних стовпів або плит, розташованих по колу.

Кундаль – в середньоазійському мистецтві – позолочений рельєфний розпис.

Куфічні написи (від «куфі» - найдавнішого типу арабського шрифта) – орнаментальні зображення, складені з написів староарабським шрифтом.

Кьошк – феодальний замок в Середній Азії.

Мавзолей – усипальниця вельможних осіб, часто у формі заупокійного храму.

Мазар – середньоазійська назва мавзолею.

Майдан – в мусульманському середньовічному місті – відкритий простір для продажу худоби і рицарських турнірів.

Марістан – лікарня в ісламських країнах.

Мастаба – у Стародавньому Єгипті додинастичного періоду – надгробок у формі плоскої усіченої піраміди.

Махалля – міський квартал у поселеннях Середньої Азії.

Мегалітичні споруди – архітектурні та монументальні споруди доби пізнього неоліту, складені з великих каменів.

Медресе – богословська школа інтернатного типу у мусульманських країнах.

Менгір (від бретонського men – камінь + hir – довгий) – мегалітична споруда ритуального призначення, що являє собою поставлений вертикально великий камінь, іноді з декоративною обробкою, або з завершенням у вигляді голови людини.

Мечеть – мусульманська храмова споруда. Виділяються три основні типи мечетей: дворовий (колонний), айванний та купольний.

Мімбар – підвищення в алтарній частині мусульманської мечеті для проповідника. Має вигляд високого крісла на подіумі з крутими сходами, обшитими дерев’яними панелями з декоративним різьбленням.

Мінарет – висока баштова споруда при мечеті для публічного призову мусульман на молитву.

Міхраб – ніша в стіні алтарної частини мечеті, що звернена в бік священного мітса мусульман – Мекки.

Осірічний стовп – у Стародавньому Єгипті колона у вигляді бога води і рослин Осіріса.

Пагода – буддійська меморіальна споруда і сховище реліквій у вигляді павільйону або башти.

Пайлоу – почесні ворота в середньовічній китайській архітектурі, які встановлювалися окремо на вулицях, площах, шляхах до архітектурних ансамблів. Складалися з кількох суцільно поєднаних брам, увінчаних пишно декорованою покрівлею.

Перистильний двір – двір, з усіх боків оточений колонною галереєю.

Пештак – арочний портал в архітектурі Середньої Азії.

Пілон – масивний гранчастий устой. В давньоєгипетській архітектурі – монументальні кам’яні споруди обабіч вхідного порталу в храм у формі зрізаних пірамід.

Портал – архітектурно оброблений вхід до громадської будівлі, палацу, храму.

Портик – композиція на фасаді будівлі, що створена колонами, півколонами або пілястрами, які несуть антаблемент.

Пропілеї – обрамлення парадного входу паралельними колонадами.

Рабад – торговельно-ремісниче передмістя середньовічного мусульманського міста.

Рабат – укріплення, форт в ісламських країнах.

Ратха - квадратний в плані пірамідальний буддійський храм, висічений зі скельного моноліту (див. Храм-гора).

Регістан – центральна площа в середньовічних містан Середньої Азії.

Рельєф – вид скульптури, коли зображення є випуклим або заглибленим (контррельєф) відносно до площини фону.

Сталактити – поєднання гіпсових призм з нішеподібним вирізом, що групуються вертикальними рядами один над другим і схожі на печерні сталактити. Існує сім основних видів сталактитів, їх переріз має прямокутний, трикутний або ромбовидний обрис.

Стамбх – в Середньовічній Індії колона, прикрашена різьбленням, що встановлювалася в місцях, пов’язаних з іменем Будди.

Стук (штук) – вид декоративного ганча (суміші гіпсу з глиною) для глибокого різьблення, що використовувався в ісламській архітектурі.

Ступа – місце поклоніння пам’яті Будди – напівсферична монументальна споруда з цегли, облицьована каменем.

Сфінкс – у давньоєгипетській міфології – істота з тулубом лева і головою людини або барана.

Тімпан – декоративний елемент над дверима або вікном, що має трикутний, півциркульний або стрілчастий обрис.

Ханака – обитель мандрівних монахів-дервішей, центр ісламського монашеського ордену.

Хауз – штучне відкрите водоймище в Середній Азії.

Худжра – в Середній Азії в епоху Середньовіччя – житлові приміщення для учнів медресе.

Храм-гора – тип індуїського храму, що символізував міфологічну гору Меру, навколо якої обертаються планети.

Цитадель – укріплений замок у центрі стародавнього або середньовічного міста.

Чайтья – давньоіндійський буддійський печерний храм із склепінчастою стелею, в алтарній частині якого встановлена ступа.

Чартак (дослівно – «чотири арки») – купольна споруда на перехресті вулиць ісламського міста, в якій арки, що підтримують купол, розкриті на чотири боки для пропуску людських потоків.

Шахристан – основна частина феодального міста в ісламський країнах навколо цитаделі, обнесена фортечним муром.

Шеду – в давньоасирійському мистецтві – монументальні фігури богів-охороноців палаців у вигляді левів або биків з людськими головами.

Шікхара – в індійському буддійському храмі параболічна або пірамідальна надбудова над приміщенням, де зберігалася святиня.


Навчальне видання


Кодін Володимир Олексійович

Панов Петро Васильович


Архітектура та містобудування первісного суспільства,

стародавнього і середньовічного Сходу


Видання друге, розширене та перероблене


Рисунки В.О.Кодіна


Редактори М.З.Алябьєв, Н.В.Щегольковська

Комп’ютерний набір та художнє оформлення обкладинки

Н.П.Позднякова, Л.В.Щегольковська


План 2007, поз.

________________________________________________________________________________


Здано до набору 2007. Підписано до друку 2007. Формат 60х84 1/8. Папір офісний. Умовн.друк.арк. Обл.-вид.арк. Тираж 500 прим. (1-й завод - 100 прим.). Зам. №

________________________________________________________________________________


Харківська національна академія міського господарства.

61002, Харків, вул.Революції, 12.


ХНАМГ, 61002, Харків, вул.Революції, 12. Сектор оперативної поліграфії.