Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом "Культурологія" на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Тема 12. Соціокультурний світ України другої половини ХVІІ − ХVІІІ століття: зміна світоглядних парадигм

Формування моделі української культури Нового часу.
Визвольна війна як детермінанта формування нових культурних вартостей.
Образ української історії в творчості козацької інтелектуальної еліти.
Січ-символ в українському культурному просторі.

Тема13. Культура українського бароко

Світоглядно-естетичні засади українського бароко.
Інтерпретація бароко як національно-органічного стилю в українській культурі (Дм. Чижевський).
Перетворення „культури в Україні” на „українську культуру”.
Нові здобутки українського барокового мистецтва.

Тема 14. Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України

Поняття модерної української культури як культури нового часу (Н.Яковенко, З.Когут, Я.Грицак).
Суспільно-політичні обставини формування модерної української культури.
Проблема формування української нації. М.Грох і поняття національно-культурного відродження.
Проблема трансформації структури українського культурного життя.
„Культурний ландшафт” як географія культурних центрів, їхній характер та способи взаємозв’язку.

Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки

Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини).
Витоки українського романтизму.
Початки українського професійного театру.
Архітектурне мистецтво України.

Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття

Народницький період національно-культурного відродження: особливості та етапи розвитку. Кирило-Мефодіївське товариство та формування української національної ідеї.
Реформа 1861 року та зміна соціокультурної ситуації в Україні.
Реалізм в українському мистецтві.
Еволюція українського музичного мистецтва.
Витоки українського модернізму.

Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині

Особливості та періодизація національно-культурного відродження у Галичині.
Культурно-просвітницька діяльність представників Української греко-католицької церкви.
Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей.
Витоки модернізму в українському малярстві та архітектурі.

Рекомендована література:

Бойко Ю.М. Культурологія: методичні матеріали з аудиторної та самостійної роботи студентів за модульною системою. – Вінниця, 2005.
Бойко Ю.М. Українська та зарубіжна культура: історія становлення і розвитку культури стародавнього світу (курс лекцій). – Вінниця, 2001.
Бойко Ю.М. Українська та зарубіжна культура: методичні матеріали для самостійної роботи студентів. – Вінниця, 2002.
Енциклопедія українознавства. – Т. 1-4. –Львів, 1993 – 1994.
Європейська та українська культура в нарисах / За ред. І.З. Цехмістро – К., 2003.
Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. Ї К.: Літера, 2002. – 463 с.
Історія української та зарубіжної культури/ За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. − К.:, 2002 – 351c.
Історія української культури: Побут, письменство, мистецтво, театр, музика / За заг. ред. І.Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 651 с.
Історія української культури у 5 т. Т.1. Історія культури давнього населення України. Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. Ї К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.
Історія української культури у 5 т. Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХУІІІ століть. Александрович В.С., Балушок В.Г., Боянівська М.Б. – К.: Наукова думка, 2001. – 846 с.
Історія української культури у 5 т. Т.3. Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століть. Александрович В.С., Борисенко В.Й., Виврот Т.М. – К.:Наукова думка, 2003. – 1246с.
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2003.
Культура і побут населення України: Навч. посіб./ За ред. В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх. Ї Київ: Либідь, 1993. – 288 с.
Культура і побут населення України. – К., 1991.
Культура українського народу: Навч. посіб. /В.М.Русанівський, Г.Д.Вервес, М.В.Гончаренко та ін. – К., 1994
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.,1996.
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – Київ: „Обереги”, 1992.
Нельговський Б.П. Українське мистецтво: Від найдавніших часів до початку ХХ ст. – К., 1976.
Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Фірма „Довіра”, 1992
Основи художньої культури: Теорія та історія української художньої культури: Навч. посіб. Ч. 2 / Л. В. Анучина, В. Г. Грицаненко, Н. О. Карпова та ін./ За ред. В.О.Лозового, Л.В.Анучиної. Ї Х.: Основа, 1999. – 442 с.
Попович М. В. Нарис історії культури України. – К.,1998.
Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.
Словник символів культури України: Навч. посіб./ За ред. В.П.Коцура; О.І.Потапенко, М.К.Дмитренка. – К.: Міленіум, 2002.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури / За ред. Н.Я. Горбача – 1992.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій: Навч. посіб. / А. К. Бичко, П. І. Гнатенко, А. М. Феоктистов та ін. – К.: Либідь, 1992. Ї 390 с.
Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів / С. О. Черепанова, В. Г. Скотний, І. В. Бичко та ін. – Львів: Світ, 1994. – 455 с.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича /Упор. С.В.Ульяновська. – К.: Либідь, 1993.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб./ За ред. М.М.Заковича. – К.: Знання, 2000.
Українська минувшина. – К., 1993.
Українська художня культура. – К.,1996.
Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навч. посіб. /

О. П. Рудницька, Л. А. Кондрацька, В. О. Смікал та ін./ За ред. О.П.Рудницької. К.: ЕксОб, 2000. Ї 207 с.

Чмихов М.О. Давня культура. Навч. посіб. – Київ: Либідь, 1994.
Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.
Шейко, В.М., Тишевська, Л.Г. Харків: ХДАК, 1999.
Українська культура: історія та сучасність: Навч. посіб./ За ред. Черепанової С.О.– Львів: Світ, 1994.

Контрольні питання:

Історія української культури: історіографія та джерела.
Проблема періодизації української культури.
Етапи формування української нації.
Феномен українського менталітету: чинники та особливості.
Проблема етногенезу української нації.
Кам’яний вік на території України.
Трипільська культура.
Антропогенетичні особливості українців.
Культурна спадщина кочових племен Північного Причорномор’я.
Скіфи в історії української культури.
Грецькі колонії Північного Причорномор’я.
Генезис східнослов’янських племен.
Міфологічний простір слов’янського язичництва.
Релігійні уявлення давніх слов’ян.
Перше велике переселення народів: індоєвропейці на території України.
Походження християнства на українських землях.
Вплив християнства на культуру Київської Русі.
Розвиток писемності у Київській Русі.
Наукові знання на Русі.
Розвиток літератури часів Київської Русі.
Архітектура і живопис у Київській Русі.
Право і законодавство Київської Русі.
Освіта у Київській Русі.
Суспільно-політичні та економічні передумови розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
Архітектура та містобудування у Галицько-Волинському князівстві.
Ремесла, декоративне та ужиткове мистецтво Галицько-Волинської Русі.
Писемність та література у Галицько-Волинському князівстві.
Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства: спільне та відмінне.
Руська та західноєвропейська середньовічна культура: спільне та відмінне.
Соціокультурні особливості культури Київської Русі.
Структура та діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
Культурно-освітній осередок при Києво-Печерській Лаврі: виникнення та напрями діяльності.
П. Могила та його вклад у розвиток української культури.
Феномен братств на Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ століть.
Полемічна література ХVІ – першій половині ХVІІ століть.
Живопис українського ренесансу.
Львівський архітектурний ренесанс.
Музична культура і театральне мистецтво на Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ століть.
Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України.
Зодчі Львівського Ренесансу.
Особливості та періодизація Українського ренесансу.
Які три етапи національно-культурного відродження виділяє М. Грох?
Які етапи українського національно-культурного відродження виділяє

І. Лисяк-Рудницький?

Охарактеризуйте політичний етап національно-культурного відродження.
Охарактеризуйте культурний етап національно-культурного відродження.
Що означає поняття ”національно-культурне відродження”?
Охарактеризуйте академічний етап національно-культурного відродження.
Запоріжжя як український суспільно-культурний феномен.
Розвиток українського православ’я в другій пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.
Світоглядні засади українського бароко.
Охарактеризуйте особливості будівлі козацького собору.
Перелічіть характерні риси української літератури нового часу.
Охарактеризуйте особливості українського барокового живопису.

“ ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ”

(автор – к. філос. наук, доц. Пітусь Л.М.)

Тема 1. Історія культурології як галузь культурологічного знання і навчальна дисципліна

Місце і специфіка історії культурології в загальній системі культурологічного знання. Предмет історії культурології. Філософія історії і філософія культури як методологічна основа історії культурології. Методи та принципи дослідження історії культурології. Основні системоутворюючі елементи історії культурології. Поняття «культурологічна концепція», «культурологічна парадигма», «культурологічна школа», «напрям культурології». Проблема періодизації історії культурології. Мета, завдання і структура навчального курсу «Історія культурології».

Тема 2. Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності

Узагальнений характер уявлень про культуру в Стародавньому світі. Відображення в міфологічних системах, в усній народній творчості та в епічних творах набуття людиною культурного стану, як поза біологічного процесу її творення. Формування образу культурного героя та відображення його культуротворчої діяльності. Перші спроби осмислити закономірності культурно-історичного процесу. Ідея регресної еволюції. Ідея циклічності буття. Розмежування народів на диких та таких, що вже опанували дарами цивілізації.

Плекання, обробка, догляд, піклування, удосконалення, шанування як визначальний зміст античних уявлень про культуру. Особливості розуміння культури в Стародавній Греції. Основні чинники формування давньогрецького культурного ідеалу. «Пандейя», «схоле», «техне» як система формування культурної особистості.

Нові культурні цінності елліністичної доби.

Виникнення терміну «культура» в стародавньому Римі. М.П. Катон (3-2 ст. до н.е.) про культуру як плекання, вирощування, удосконалення рослин. М.-Т. Цицерон (2-1 ст. до н.е.) про плекання духу, розуму (інтелекту) людини. Культура як поклоніння, пошана, вшанування-культ. Культурний ідеал римської античності.

Теоретичне осмислення античними філософами людської діяльності та її наслідків. Сократ, софісти, кіники, епікурейці, стойки. Перші критики культури та цивілізації ( кіники ).

Тема 3. Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та в добу Відродження

Уявлення про європейську середньовічну культуру як про культуру християнську, геоцентричну, символічну, книжкову. Трансцендентизм та персоналізм як основні критерії середньовічних поглядів на культуру. Християнські морально-етичні виміри особистості: любов як вищий моральний принцип та головний мотив культуро творчої діяльності. Християнський культурний ідеал. Августин Великий. Тома Аквінський. Світський аспект у поглядах на культуру доби Середньовіччя. Ібн Халдун та його «культурний натуралізм».

Антропоцентризм та гуманізм у поглядах на культуру у добу Відродження. Культура як результат вільної й творчої діяльності універсальної особистості. Культ людини та виникнення опозиції «культура-природа». Становлення та головні риси класичної моделі культури.

Тема 4. Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів раціоналістів 17 ст.

Соціокультурна ситуація 17 ст. Основні умови і чинники впливу на формування культурологічної думки доби Раціоналізму. Раціоналістичний характер культурологічних ідей та пошуків 17 ст.

Формування основ категоріального апарату теорії мислення та його значення для складання понятійно-смислового поля науки про культуру. Культурологічний аспект філософських, антропологічних й соціологічних пошуків мислителів 17 ст. Створення соціальних утопій та місце в них культури ( Ф.Бекон ). Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Паскаль, Б.Спіноза, Г.Лейбніц та їх внесок у розвиток культурологічних ідей доби Раціоналізму.

Тема 5. Основні риси та проблематика культурологічної думки доби Просвітництва. Виникнення перших культурологічних концепцій (17 ст.)

Соціокультурні процеси доби Просвітництва та їх вплив на формування власне культурологічних проблем. Становлення культурології як самостійної галузі знання.

Протиставлення природного і надприродного, природного і штучного. Учвідомлення сутності «нового середовища життя»(культури), створеного на противагу природі. Формування поняття «культура» як самостійної лексичної одиниці, що виступає в опозиції до поняття «натура». Розуміння культури як духовного феномену, заперечення її матеріальної складової. Ототожнення культури з моральними та інтелектуальними навичками людини.

Розширення і доповнення змістовного значення поняття «культура» (Д.Дідро, Міраво). Дж.Віко про історію культури як об’єктивний процес. Його концепція культурних коловоротів. М.Ф.Вольтер про філософію культури як універсальний історичний огляд культури.

Культура як результат лінійного прогресу і показник рівня розумних і гуманних відносин ( М.Ф.Вольтер, А.Тюрго, М.Ж.А. де Кондорсе ). Поняття цивілізації, протиставлення її варварству ( Кондорсе, Гізо ).

Формування концепції європоцентризму. Ж.-Ж.Руссо: критика існуючої культури та її носіїв. Ш.Д.Монтеск’є: визначення системи детермінант розвитку культури і суспільства. Культурологічна концепція Й.-Г.Гердера. Контр-Просвітництво і романтична концепція культури. Завершення формування класичної парадигми культури.

Тема 6. Проблеми культури в німецькій класичній філософії

Об’єктивні чинники формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії, в т.ч. її поглядів на культуру. Розуміння культури як світу вільного ціле покладання та об’єктивації духу.

Культурологічні аспекти філософії І.Канта. Г.В.Ф. Гегель про культуру. Ф.Шеллінг та його філософія мистецтва. Й.Г.Фіхте: «практична філософія»(філософія діяльності) та її значення для культурології. Л.Фейєрбах про співвідношення культури і релігії.

Тема 7. Культурологічна думка 19-поч. 20 ст.

Історичні чинники, соціальні детермінанти та теоретичні передумови еволюції поглядів на культуру в 19- на поч. 20 ст. Плюралізм підходів до розуміння культури. Подолання класичної моделі культури.

Історико-культурний напрям досліджень та його значення для формування культурології ( Я.Брукхардт, Е.Готейн, К.Шнаазе, А.Шпрінгер).

Подальший розвиток культурологічного знання в контексті філософської науки. Філософія науки як один з основних напрямів філософських досліджень. Трансформація філософії культури в теорію культури.

Культурологічні ідеї у філософії А.Шопенгауера і С.К’єркегора. Школа «філософії життя» та тлумачення нею проблем філософії культури. Ф.Ніцше, В.Дільтай, Г.Зіммель, А.Бергсон та ін.

Філософія культури неокантіанства (Г.Коган, В.Вільдебанд, Г.Ріккерт): від «наук про дух» до «наук про культуру». Аксіологія як основа неокантіанівської філософії культури.

Вивчення культури в соціальній та культурній антропології. Культурологічні ідеї в позитивістській філософії і соціології. О.Конт і проблема культурної еволюції людства.

Теорія культурно-історичних типів М.Данилевського як заперечення лінійного прогресу культури.

Проблема кризи культури у філософії 2-ї половини 19-поч. 20 ст.

Тема 8. Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі, персоналізмі

Виокремлення культурології в самостійну галузь наукового знання (середина 20ст.). Науково-концептуальні напрями аналізу феномена культури як фундаментальна основа культурології. Формування центрів культурологічної думки. Логічна думка в контексті філософської проблематики 20 ст. Е.Гуссерль про «мелос» європейської культури як особливу форму духовної культури, про кризу європейської культури та шляхи її подолання. Культурологічне значення феноменологічного методу М.Гайдеггера. Відображення проблем культури в екзистенціалістських концепціях. К.Ясперс. А.Камю. Ж.-П. Сартр. Персоналізм про матеріальну і духовну культуру. Проблема людини та її культурної діяльності в персоналізмі Е. Муньє та Ж. Лакруа.

Тема 9. Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм

Історичні чинники та теоретичні передумови виникнення еволюціонізму. Основний зміст еволюціоністської концепції культури. Еволюціоністські погляди А. Бастіана, Г. Спенсера, Е. Тайлора, Л. Моргана, Дж. Фрезера. Значення еволюціонізму для становлення культурології як самостійної галузі знання (ідея створення спільної науки про культуру і людину), для формування предметного поля культури.

Неоеволюціонізм. Дж. Стюарт. М. Салінс. Дж. Мердрк. Культурно-еволюційна школа Л. Уайта.

Тема 10. Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів)

Витоки та основні ідеї циклічної парадигми культури. О.Шпенглер та його циклічна концепція культури. Теорія локальних культур і локальних цивілізацій А.Тойнбі. Значення концепцій Шпенглера та Тойнбі для формування сучасної культурологічної традиції. М. Данилевський. Л. Гумільов. Е. Маєр.

Тема 11. Антропологічна школа та функціональний напрям культурології. Дифузіонізм

Формування антропологічної школи в культурології та її особливості. Етнопсихологічні дослідження культури. Дослідження національного характеру. Р. Бенедикт та її типологія культур. Проблема дослідження етнічної ідентичності. Інтеракціонізм як метод аналізу культури. Дж. Мід. Концнпція культурного плюралізму М. Мід. В. М. Вундт та його «психологія народів». Акультурація та її психологічні аспекти. Дж. Херскович(Гершкович). Роль Л. Уайта у становленні культурології як науки.

Функціоналістський напрям у вивченні культур. Б. Малиновський та його функціональний метод вивчення культур. Структурно-функціональна теорія культури Радкліффа Крауна. Т. Парсонс, К. Леві-Строс, А. Крьобер про взаємодію та взаємозв’язок функціональних елементів культури. Дифузіонізм як спосіб вивчення культур. Ф. Ратцель. А. Фробеніус. Ф. Гребнер.

Тема 12. Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм

Виникнення психоаналітичного напряму в культурології. Психоаналітичне вчення З.Фрейда та його особливості. Фройдівське тлумачення культури. Поняття несвідомого, лібідо, сублімації та їх значення для розуміння культури та культуро творчих процесів. Сутність та мета культури.

К.Юнг та його концепція «колективного несвідомого». Поняття культурного архетипу. Психоаналітичні дослідження культур Г. Рохейма.

Особливості неофройдизму. Еріх Фромм та культурологічні аспекти його творчості.

Blog

Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом "Культурологія" на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

Содержание