Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом "Культурологія" на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
| Вид материала | Документы |
- Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом "психологія" для здобуття, 1718.06kb.
- Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом "психологія" для здобуття, 1718.35kb.
- Програма фахових вступних випробовувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 338.57kb.
- 1 Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 151.9kb.
- Програма фахового вступного випробування на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 471.07kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 168.26kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, 172.58kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 401.81kb.
- Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної І практичної підготовки, 260.35kb.
ідеологія, художня культура, наука та їхнє місце в суспільстві.
Культура і міфологія. Міфологічна організація культурних змістів. Культура і релігія. Культурологічний підхід до сутності релігії. Зв’язок релігії з культурним середовищем.
Культура та ідеологія. Антропологічний і соціологічний підходи до ідеології. Соціокультурний підхід до функцій ідеології.
Художня культура як сукупна сфера різних форм мистецтва. Співвідношення соціальних і естетичних сторін у художній творчості. Структура художньої діяльності: творча еліта, критика, виконавці, публіка.
Соціокультурні передумови науки. Наука в різному соціальному і культурному контексті.
Тема 5. Соціокультурна сутність особистості
Детермінація особистості соціокультурною системою і місце особистості в системі культурного регулювання. Рольові структури осoбистості. Особистість як об’єкт і як суб’єкт культурної діяльності.
Особистість у різних культурах. Типи соціалізації особистості. Індивідуалізм і сфери його проявів.
Модернізація і особистість. Маргінальна особистість на межі культур: внутрішній розлад чи розширення духовних горизонтів? Показники відчуження і культурні канали його подолання.
Тема 6. Соціокультурна стратифікація та функції культури в суспільстві
Концепції та підходи щодо інтерпретації детермінант соціокультурної нерівності. Функціоналістські теорії (Т.Парсонс). Марксистська школа. Конфліктний підхід як чинник стратифікації в теорії М. Вебера. П.Сорокін та ідея багатомірної стратифікації. Соціокультурна мобільність і феномен маргінальності. Системи соціокультурної стратифікації: закрита, жорстка і відкрита. Проблема типології соціальних груп.
Поліфункціональність культури. Духовне виробництво як сукупність функцій, необхідних для регулювання суспільства і діяльності людини. Класифікація функцій культури відповідно до структури духовного виробництва.
Тема 7. Динаміка культури в соціумі
Динаміка культури. Різноманітність підходів до пояснення динаміки культури. Типи культурних змін суспільства.
Джерела і чинники культурної динаміки. Проблема динаміки в різних світових цивілізаціях. Роль субкультур, національних меншин і соціальних конфліктів у динаміці культури.
Тема 8. Доіндустріальний тип соціальності і культурне регулювання
Соціокультурна різноманітність традиційних суспільств. Духовне виробництво в доіндустріальному суспільстві. Структура і цінності традиційної культури. Особливості сприйняття світу в традиційній свідомості. Синкретизм функцій традиційних культур.
Держава в доіндустріальній системі стосунків. Ставлення до влади в традиційній масовій свідомості. Культ влади і правителя. Феномен „східного деспотизму”.
Тема 9. Соціокультурні характеристики індустріального постіндустріального суспільства
Соціокультурні характеристики індустріального суспільства. Ціннісні мотивації підприємництва і трудової діяльності. Секуляризація, ріст просвіти та розвиток масової освіти.
Соціокультурні характеристики зрілого індустріального суспільства. Масовість виробництва. Поділ людського буття на „працю” і „дозвілля”. Споживання енергії як критерій рівня життя. Світ як функціональна предметність. Постійний розрив з традицією. Нові засоби комунікації (мас-медіа). Моделі мислення. Функціональні цінності індустріального суспільства: орієнтація на досягнення, активність, право, прогрес, індивідуалізм, універсалізм, повага до науки та спеціальних знань.
Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства. Зміни в соціальних структурах: роль професіоналізації у виробництві і плюралізму в споживанні.
Підвищення ролі духовного виробництва. „Книжна” та „екранна” культури і роль аудіовізуальних засобів та інформаційних систем. Інтернаціональність, компактність, різноманітність інформації. Орієнтація на майбутнє. Постмодернізм у культурі.
Рекомендована література:
- Ерасов Б. Социальная культурология. − М., 2000.
- Життя етносу: соціокульурні нариси. Навч. посіб. − К.,1997.
- Иконникова С.Н. История культурологии : идеи и судьбы. − СПб., 1996.
- Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие. Учеб. пособ. − М.,2000.
- Маркарян Э. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ. − М.,1983.
- Соціологія культури в новому тисячолітті: Навч.-метод. посіб. для викладачів та студентів. − Харків, 2002.
- Спеціальні та галузеві соціології / За ред. В.Є. Пилипенка. − К.: Каравела, 2003.
- Погорілий О. Соціологічна думка ХХ століття. − К.,1996.
- Скуратівський В. Етносоціальна культура як саморегульована система.− К.,1993.
Контрольні питання:
- Соціальна культурологія як особлива наука про роль та місце культури в суспільстві.
- Предмет і завдання соціальної культурології як науки.
- Проблема співвідношення соціальної культурології з іншими гуманітарними науками.
- Структура соціальної культурології як науки.
- Просвітництво про культуру та суспільство.
- Витоки суспільства та культури в теорії катастроф (Л.Гумильов,
А. Дж. Тойнбі).
- Теорія еволюціонізму про соціокультурний розвиток.
- Концепція дифузіонізму в соціальній культорології.
- Символічний інтеракціонізм у соціальній культурології.
- Значення М. Вебера для соціальної культурології.
- Принцип свободи від оцінки в соціальній культурології.
- Е.Дюркгейм та його роль в становленні соціології культури.
- „Присмерк Європи” О. Шпенглера як досвід соціокультурного аналізу.
- Структурно-функціональний підхід до культури та суспільства.
- Соціокультурна різноманітність традиційних суспільств.
- Соціокультурні характеристики індустріального суспільства.
- Соціокультурні характеристики зрілого індустріального суспільства.
- Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства.
- П.Сорокін як класик американської соціології культури.
- Молодіжна субкультура сучасної України в контексті інших субкультур.
- Поняття соціокультурної парадигми.
- Проблема культурної ідентичності.
- Соціальна культурологія Франкфуртської школи (Т. Адорно,
Г. Маркузе, Е. Фромм та ін.)
- Проблема „культура-суспільство” в спадщині західного постмодернізму (М. Фуко, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, У. Еко та ін).
- Змістовні елементи духовного життя суспільства: звичаї як зразки поведінки.
- Норми як засіб добровільної та усвідомленої співпраці людей.
- Цінності як засіб соціокультурного регулювання.
- Знання як елемент культури.
- Значення (смисли) як елемент культури.
- Структурні компоненти духовної діяльності: міфологія.
- Релігія в системі соціокультурного регулювання.
- Ідеологія і культура.
- Художня культура і наука як види духовної діяльності.
- Соціокультурна сутність особистості.
- Функції культури в суспільстві.
- Соціокультурна стратифікація і субкультури.
- Багатовимірний характер соціокультурної диференціації.
- Динаміка культури. Різноманітність підходів до пояснення динаміки культури.
- Типи культурних змін суспільства.
- Джерела і фактори культурної динаміки.
- Поняття соціокультурного інституту.
- Держава і культура. Поняття культурної політики.
- Культура і ринок.
- Структура саморегулювання культури.
- Інтелігенція як провідна верства в духовному виробництві.
- Рольові уявлення в соціокультурних системах.
“ СЕМІОТИКА КУЛЬТУРИ”
(автор – к. філос. наук, доц. Дарморіз О.В.)
Тема 1. Семіотика як галузь філософського знання
Семіотика як наукова дисципліна. Розділи семіотики: синтактика, семантика, прагматика. Основні напрями семіотичних досліджень: біосеміотика, етносеміотика, лінгвосеміотика. Особливості досліджень семіотики культури.
Тема 2. Семіотика як вчення про знаки
Поняття “знак”. Ч. Морріс про природу знака. Проблема класифікації знаків. Форма і зміст знака. Форма як матеріальне втілення знака. Поняття денотації та конотації. Різноманітність знаків в середині знакової системи. Парадигматичні та синтагматичні зміни знаків в системі. Нові знаки системи, їх прозорість та мотивованість. Засоби переносу знаків із системи в систему. Смисл і втілення знаків.
Тема 3. Культура як знаково-символічна система
Знак, символ, образ як культурні універсалії. Поняття символу. Філософія символу. Зосередженість на символі як прикмета філософії ХХ ст.. Ідея символізації. Культура як система символічних форм: науки, мови, міфу, релігії та мистецтва. Роль символів у логічному обґрунтуванні типологічних форм культури. Символізм та проблема візуалізації культури.
Тема 4. Філософія знакових систем
Філософське обґрунтування позитивної семіотики. Онтологічні і знакові системи. Принципи дій зі знаковими системами. Основні принципи побудови знакових систем. Відкриті та закриті знакові системи. Поняття ентропії як ступені невизначеності системи. Принцип відкритості в сучасній культурі.
Тема 5. Метамови знакових систем
Метамова знакової системи як правила її побудови та функціонування. Метамови образних систем, мовних систем та систем запису. Записи в знакових системах. Казка як проформа первісності, що дозволяє реконструювати ранні форми побуту та релігії (В. Пропп). Розвиток системи через збільшення рівня абстрактності основних знаків.
Тема 6. Мова як знакова система
Мови та мовні знаки. Дослідження природи мови в філософських дослідженнях. Мовний знак як одиниця мови. Слово як мовна одиниця. Основні соціокультурні функції мовних знаків. Природні та штучні (формалізовані) мови. Структура природної мови. Рівні та форми функціонування природних мов. Система мов культури.
Тема 7. Текст як семіотична проблема
Культура як над індивідуальний механізм творення, збереження та трансляції текстів. Поняття тексту в семіотиці культури. Текстоцентризм як ознака сучасності. Текст як ціле. Текст як творіння мови. Твір та текст. Контекстуальний характер тлумачення тексту. Універсум культури як інтертекст. Теорія інтертекстуальності у культурології – виявлення усіх можливих підтекстів визначеного тексту.
Тема 8. Проблема семіозису
Поняття семіозису. Рівні знакового процесу: синтаксичний, семантичний та прагматичний. Основні напрями семіотичної діяльності. Основні семантичні категорії: висловлювання, ім’я, смисл, значення та референція. Мова та мовлення як елементи семіозису. Поняття розповіді та дискурсу. Суперечка про дискурс (Е. Бенвеніст, П. Рікер, Ц. Тодоров).
Тема 9. Семіотика повсякденності
Поняття “повсякденність” та “культура повсякденності”. Буденний світ як соціокультурний феномен. Семіотика повсякденності як система мов повсякденної культури. Взаємовпливи мистецтва та мов культури повсякденності. Діалог культур на рівні повсякденного.
Рекомендована література:
- Ветров А. А. Семиотика и ее основные проблемы. – М., 1968.
- Енциклопедія постмодернізму / За ред.. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. – К., 2003.
- Лотман Ю. М. Избр. статьи: В 3 т. – Т.1. Статьи по семиотике и топологии культуры. – Таллинн, 1992.
- Онтологическая проблематика языка в современной западной философии. – Ч. 2. – М., 1975.
- Попович М. В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.
- Проблема знака и значения / Под. ред. Нарского И. С. – М., 1969.
- Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994.
- Соломоник А. Позитивная семиотика. – Минск, 2004.
- Соломоник А. Философия знаковых систем и язык. – Минск, 2002.
- Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка: Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985.
- Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. – М,, 2000.
Контрольні питання:
- Семіотика як філософська дисципліна.
- Семіотичні дослідження Ч. Пірса.
- Семіологія Ф. де Соссюра.
- Семіотичні дослідження у французькому структуралізмі.
- Московсько-Тартська школа семіотики.
- Семіотичні проблеми та постмодерністична філософія.
- Семіотика як наука про знаки.
- Мова як знакова система
- Семіотичні дослідження Ю. Лотмана.
- Міф як семіотична система.
- Роль символу в культурі.
- Ритуали як знаки культури.
- Семіотичні студії Ю. Крістевої.
- Деконструкція як основне поняття семіотики постмодернізму.
- Знаковість соціального міфу.
- Глосематика Л. Ельмслєва.
- Філософія символу Е. Кассірера.
- Семіотика Ц. Тодорова.
- Семіотичні дослідження Р. Барта
- Семіотика У. Еко.
- Проблема семіозису в семіотиці.
- Проаналізувати основні типи знаків.
- Символ як механізм пам’яті культури
- Поняття “знак”. Класифікація знаків.
- Знаки в базових знакових системах: природні знаки, образи, ієрогліфи, символи та слова.
- Форма і зміст знака.
- Поняття денотації та конотації.
- Парадигматичні та синтагматичні зміни знаків в системі.
- Основні принципи побудови знакових систем.
- Відкриті та закриті знакові системи.
- Поняття ентропії як ступені невизначеності системи.
- Природні та штучні (формалізовані) мови.
- Система мов культури.
- Поняття тексту в семіотиці культури Ю. Лотмана.
- Універсум культури як інтертекст.
- Текст як творіння культури. Проблема інтерпретації тексту.
- Основні семантичні категорії: висловлювання, ім’я, смисл, значення та референція.
- Рівні знакового процесу: синтаксичний, семантичний та прагматичний.
- Дискурс як поняття семіозису.
- Основні напрями семіотичної діяльності.
- Семіотика повсякденності.
“ ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ”
(автор – к. філос. наук, доц. Дарморіз О.В.)
Тема 1: Культура як предмет філософського дослідження
Етимологія терміну “культура”. Багатоманітність дефініцій культури. Класифікації концепцій культури.
Культура як об’єкт дослідження в етнології, етнографії, культурній і соціальній антропології, культурології, соціологігії культури. Поняття культурфілософії. Специфіка філософії культури. Філософія та культурологія. Філософія культури та соціологія.
Тема 2. Структура буття та онтологічний статус культури
Буття як філософська категорія. Реальне буття (існування). Ідеальне буття (сутність). Модуси буття: можливість, дійсність, необхідність.
Природне буття. Суспільне буття. Людина як центральна ланка буття. Культура як особлива форма буття. Форми культури як модусу буття. Екстракультурний та інтрокультурний аспекти буття культури.
Часова координата буття культури та історичні типи культури.
Тема 3. Культура і природа: екологічні проблеми теорії культури
Взаємодія “природи” і “культури” на практичному, практично-духовному та духовно-теоритичному рівнях. М. Бердяєв про відношення “дух – природа”. Зміна уявлень про систему “природа – культура” в духовній історії людства.
Поняття “другої природи”. Цивілізація та природа. Техніка як феномен. Суперечка про техніку в історії філософсько-культурологічної думки. Філософія техніки.
Екологічна криза як наслідок протиріччя розвитку техніки та природи. Проблема історичних причин екологічної кризи (Л.Уайт та Р.Атфілд). Екологічна етика. А.Швейцер. “Культура та етика”: світогляд благоговіння перед життям. Екологія та екологічна культура. Принципи екологічної культури.
Тема 4. Культура та суспільство: соціальні проблеми теорії культури
Відмінність між системами “культура – природа” та “культура – суспільство”. Предметно-практичний та предметно-духовний аспекти взаємозв’язку суспільства та культури. Способи теоретичного осмислення проблеми “культура – суспільство”. Взаємодія соціальної та культурної “субстанцій” в організаційній, ідеологічній та художній діяльності людей.
Культура в системі суспільного виробництва. Взаємозв’язок між культурою та політикою. Політична культура.
Культура та суспільство у вигляді соціокультурної реальності. Інтеріоризація культури та суспільства в людині. Соціалізація та окультурнення індивіда.
Взаємодія суспільства і культури в історичному процесі. Взаємовідносини суспільства і культури як двох відносно самостійних систем буття людства в первісний час. Підпорядкування культури суспільству в ранньокласових соціокультурних системах. Автономія культури від суспільства в добу Ренесансу. Принцип свободи як основа відносин культури і суспільства в Новий час.
Тема 5. Культура та людина: антропологічні проблеми теорії культури
Людина як біосоціокультурна істота. Основні рівні відносин між культурою та людиною. Проблема “культура – людина” в контексті різних масштабних планів існування людини. Людство і культура. Культура як багатовимірне поле культурних модифікацій (субкультур). Взаємозв’язок культури та окремої особистості.
Людина як творіння культури. Входження людини в культуру в процесі її онтогенезу. Типологічний спектр культури особистості. Типи індивідуальної культури (М.С.Каган та Ч.Сноу). Сім’я та школа як основні ланки в формуванні культурної людини.
Культура як спосіб творчої діяльності людини. Основні мотиватори людської творчості: потреби, здібності, уміння. Свобода як передумова творчості. Концепція свободи М.Бердяєва. “Втеча від свободи” Е.Фромма.
Праця та гра як феномени культури. “Homo ludens” Й.Гейзінги. Культура як колективна діяльність. Спілкування і комунікація. Сприйняття творів мистецтва як особливий тип розпредмечування в процесі спілкування.
Еволюція відносин між “культурою” та “людиною” в історії мистецтв.
Тема 6. Культура як феномен: проблема самобуття культури
Особлива модальність культури в порівнянні з природою, суспільством, людиною. Культура як багатовимірна цілісність.
Основні елементи в системі культури. Матеріальна, духовна та художня культура, їх взаємозв’язок. Структурні компоненти духовної культури: міфологія, релігія, ідеологія, мораль, наука, філософія. Художня творчість як особливий елемент культури.
Тема 7. Предметне буття культури
Поняття предметності культури. Матеріальна, духовна та художня предметність культури.
Основні форми матеріальної предметності культури: людське тіло, технічна річ, соціальна організація.
Людське тіло як біосоціокультурний феномен. Історичні форми окультурнення людського тіла. Проблема людського тіла в історії мистецтва.
Природно-матеріальна та культурна якості технічної речі. Форми існування речі в культурі. Феномен іграшки в культурі. Проблема престижності речі.
Організація як опредмечене буття суспільних відносин. Соціальна організація в історичному процесі становлення людського суспільства. Концепція соціальної “мегамашини” Л.Мемфорда. Образи суспільних організацій в мистецтві.
Основні форми духовної предметності культури: знання, цінність, проект.
Знання як опредмечена пізнавальна діяльність людини. Особливості пізнавальної діяльності в історії культури. Практичне, міфологічне, ігрове знання. Пізнавальна діяльність як особлива галузь духовного виробництва.
Цінність як форма духовної предметності культури. Форми втілення та трансляції цінностей в історії людства. Художня та естетична цінність.
Проект як наслідок духовно-перетворювальної діяльності. Універсальність проектної активності буденної та дитячої ігрової свідомості на протязі всієї історії культури. Спеціальне проектне забезпечення форм діяльності. Взаємозв’язок технічного і художньо-образного проектування. Створення моделей суспільних явищ. Художньо-образні проекти.
Втілений художній образ як форма предметності художньої культури. Масштабні модифікації художнього образу: мікрообраз, макрообраз, мегаобраз. Матеріальна форма як частина структури художнього образу. Аналіз художньої предметності в історичному аспекті. Поняття “мистецтво про мистецтво”. Морфологія художньо-образних структур в мистецтві.
Тема 8. Культура як семіотична система
Семіотика – вчення про знакові системи. Семіотика та семіологія. Мови культури (знакові системи) як засоби об’єктивації ідеальної предметності культури. Типологія знакових систем: семіотичні дослідження Ч.Пірса, Ф.де Сосюра, У.Еко, Ю.Лотмана, Р.Барта, М.Кагана.
Мова як феномен. Роль символів у культурі. Умовні, випадкові та універсальні символи. Семіотика міфу. Знакові системи культури в сфері життєво-практичних (побутових і ділових) контактів. Семіотика художньої культури. Загальна морфологічна структура семіозису культури.