Geum.ru

1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення 5

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
II. Питання для самоконтролю, дискусій та обговорень
III. Творчі завдання
Нормативний матеріал
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці

I. Основні питання


1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.

2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.

2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.

2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.

2.3. Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.

3. Спеціальні гарантії прав працівників на охорону праці: загальна характеристика та види.

3.1. Гарантії прав з охорони праці працівників, що працюють у важких і шкідливих умовах праці:

3.1.1. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

3.1.2. Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.

3.1.3. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням.

3.1.4. Забезпечення працівників газованою солоною водою.

3.1.5. Умови та порядок надання скороченого робочого часу.

3.1.6. Умови та порядок надання оплачуваних перерв санітарно – оздоровчого характеру.

3.1.7. Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

3.1.8. Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

4. Гарантії прав жінок з охорони праці.

4.1. Гарантії прав з охорони праці усіх працюючих жінок.

4.2. Гарантії прав з охорони праці жінок у зв’язку з їх материнством.

5. Гарантії прав неповнолітніх працівників з охорони праці.

5.1. Заборона залучення неповнолітніх працівників до окремих видів робіт.

5.2. Обмеження підіймання і переміщення неповнолітніми працівниками речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

5.3. Особливості робочого часу та часу відпочинку неповнолітніх працівників.

6. Гарантії прав з охорони праці осіб з пониженою працездатністю.

II. Питання для самоконтролю, дискусій та обговорень

  1. У законодавстві та наукових дослідження використовують терміни «право на здорові та безпечні умови праці» та «право на охорону праці». Чи є вони тотожними?
  1. Розкрийте зміст конституційного права громадянина і людини на належні, безпечні і здорові умови праці. Порівняйте та з’ясуйте зміст понять «належні умови праці», «безпечні умови праці» та «здорові умови праці».
  2. Чи терміни «умови праці» та «умови трудового договору» є тотожними? Як Ви вважаєте «охорона праці» є умовою праці чи умовою трудового договору?
  3. Проаналізуйте ст. 9 КЗпП України і ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та дайте обґрунтовані відповіді на наступні запитання:
    1. чи визнається недійсним трудовий договір, який містить положення, що погіршує становище працівника порівняно з законодавством України про охорону праці?
    2. з якого моменту умови трудового договору визнаються недійсними? Чи можна говорити, що умови трудового договору визнаються недійсними авто­матично?
    3. які правові наслідки настають у разі визнання недійсними умов трудового договору?
  4. Проаналізуйте ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та дайте обґрунтовані відповіді на наступні запитання:
    1. що потрібно розуміти під шкідливими і небезпечними виробничими факторами, про які роботодавець зобов’язаний поінформувати працівника?
    2. які критерії характеризують належне виконання роботодавцем зобов’язання, передбаченого цією статтею?
  5. Окресліть коло суб’єктів, які згідно з законодавством України мають обов’язок поширювати інформацію у галузі охорони праці.
  6. Законодавець забороняє пропонувати особі роботу, що за медичним висновком протипоказана їй за станом здоров’я. Які правові наслідки можуть настати у разі невиконання цієї норми? Чи можна притягнути роботодавця до юридичної відповідальності за порушення цієї норми (наприклад, якщо йому не буда відома інформація про стан здоров’я особи)?
  7. Чи можна звільнити працівника, якщо з ним укладено трудовий договір на виконання робіт, що протипоказані йому за станом здоров’я? Відповідь обґрунтуйте.
  8. За станом здоров’я Бородавка потребував надання легшої роботи. Роботодавець запропонував таку працівникові, але останній відмовився від переведення. Як вирішити наведену ситуацію? Чи має право роботодавець звільнити працівника?
  9. Як вирішити питання представництва інтересів найманого працівника для встановлення факту наявності виробничої ситуації, яка загрожувала його життю і здоров’ю, якщо працівник не є членом профспілки, що діє на конкретному підприємстві, в установі, організації?
  10. Чи може працівник відмовитися від виконання дорученої роботи у зв’язку з тим, що роботодавець не забезпечив його відповідними засобами індивідуального захисту?
  11. 10. Однією з підстав припинення трудового договору є звільнення працівника за власною ініціативою, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. Як захистити інтереси працівника, якщо роботодавець погоджується звільнити його з власної ініціативи? Чи впливає це на встановлення пільг і компенсацій, встановлених законодавством?
  12. Чи повинен працівник повідомити роботодавця за два тижні до звільнення, якщо він звільняється за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про охорону праці?
  13. Який механізм запровадження пільг і компенсацій для працівників, що працюють у важких і шкідливих умовах праці? Чи є відмінності у механізмі встановлення пільг і компенсацій для працівників, які виконують роботи, що не передбачені списками, переліками, що приймаються вищими органами державної виконавчої влади?
  14. Якщо на підприємстві відсутні профспілки, то чи не означає це, що ст. 161 КЗпП України не можна реалізувати?
  15. Чи може неповнолітній працювати офіціантом, зокрема у закладах громадського харчування, що торгують спиртними напоями?

III. Творчі завдання


  1. Проаналізуйте декілька конституцій зарубіжних держав і вкажіть чи закріплюють вони право на безпечні та здорові умови праці. Виділіть чинники, які зумовлюють відмову багатьох держав від конституційного закріплення цього права.
  2. Складіть схему «Види гарантій прав працівників з охорони праці», запропонувавши власні критерії класифікації.
  3. Проведіть порівняльно-правову характеристику гарантій прав працівників з охорони праці, передбачених законодавством України та законодавством однієї з зарубіжних країн. Охарактеризуйте гарантії прав з охорони праці:
  • працівників, що працюють у небезпечних та шкідливих умовах праці;
  • жінок;
  • неповнолітніх працівників;
  • осіб з пониженою працездатністю.
  1. Сформулюйте власні пропозиції та рекомендації щодо посилення ефективності юридичних гарантій прав працівників на охорону праці в Україні.

IV. Задачі


1. Працівник Пархоменко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в результаті падіння з висоти був тяжко травмований. За результатами розслідування встановлено виробничий травматизм. Крім виплат у рамках загальнообов’язкового соціального страхування, керівник заводу призначив працівникові виплату одноразової допомоги, яку працівник одержав наступного місяця.

Працівники заводу, знаючи потерпілого як злісного порушника трудової та виробничої дисципліни, вважали, що керівник діяв неправильно, і вимагали перегляду цього рішення. Вимога працівників була ухвалена на конференції профспілкової організації і передана керівнику.

Керівник звернувся до юрисконсульта заводу, щоб він надав правове обґрунтування законності вимог працівників. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.


2. Згідно з наказом заступника директора приватноuj підприємствf «Ірма» сантехнік Іванків був переведений на легшу роботу з цеху із шкідливими умовами праці у відділ зберігання готової продукції. Проте Іванків наполягав на попередній роботі, від виконання якої він був відсторонений за станом здоров’я.

Звернувшись до комісії по розгляду трудових спорів, Іванків зазначив, що згоди на переведення не давав, адже заробіток за новим місцем праці є значно менший ніж той, що він отримував, виконуючи попередню роботу. Крім того, у результаті переведення він втрачав усі пільги та гарантії, які отримував за роботу у шкідливих умовах праці. Тому просив поновити його на попередній роботі.

Представник роботодавця на засіданні комісії пояснив, що переведення Іванківа на легшу роботу проведено на основі медичного висновку, а відтак згода працівника у цьому разі не вимагається.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації. Яке рішення має прийняти КТС?


3. До комісії по трудових спорах звернулися працівники Ярошенко, Петренко і Козюбра про порушення їх трудових прав у зв’язку з відмовою керівництва заводу надати їм щорічну додаткову відпустку за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

На засіданні комісії юрисконсульт пояснив, що вказані працівники не мають права на щорічну додаткову відпустку, оскільки:

– Ярошенко виконує роботу, хоча і у шкідливих умовах праці, про що свідчить проведена атестація робочих місць, але вона не передбачена у Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року;

– Петренко виконує роботу, яка передбачена вказаним Списком, але щодо його робочого місця не була проведена атестація робочих місць за умовами праці;

– при проведені атестації робочого місця Козюбри за умовами праці встановлено, що показників негативних факторів виробничого середовища недостатньо для підтвердження права на відпустку за цим Списком.

Яке рішення повинна прийняти комісія по трудових спорах. Як захистити інтереси працівників?


4. У листопаді 2009 року Кривенко звернулася в суд з позовом до ТзОВ «Ранок» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що працювала у ТзОВ прибиральницею офісних приміщень. Після закінчення у 2006 році відпустки по догляду за дитиною тривалий час перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. З 10 вересня 2007 року вона збиралася стати до роботи, проте без її згоди була переведена на іншу ділянку роботи – прибирання у гарячих пекарський цехах. Позивачка відмовилася від виконання нових обов’язків, оскільки за станом здоров’я має протипоказання до такої роботи. У зв’язку з тим, що її не допускали до попередньої роботи, вона неодноразово зверталася до органів прокуратури. На думку Кривенко, внаслідок таких звернень ставлення керівництва ТзОВ до неї стало упередженим, і наказом від 1 жовтня 2008 року її було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення з таких підстав незаконним, оскільки її не допускали до виконання обов’язків. Крім того, вона є вдовою і сама виховує дитину 7-ми років. Посилаючись на зазначене, Кривенко просила поновити її на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Як суд повинен вирішити справу?


5. Волощук, яка працювала у будівельно-монтажному управлінні, звернулася до суду з позовом про стягнення 320 грн. за вимушений прогул, що виник у результаті її усунення від роботи за відмову виїхати у відрядження. Відмову вона мотивувала тим, що є вагітною. Волощук просила забезпечити її роботою за місцем знаходження БМУ, проте у цьому їй було відмовлено. На суді представник будівельно-монтажного управління пояснив, що в трудовому договорі з Волощук передбачена умова, як постійні поїздки в інші міста на будівельні дільниці, за це вона отримувала спеціальну доплату.

Яке рішення повинен прийняти суд?


6. За угодою про співпрацю між взуттєвою фабрикою та середньою школою передбачалось, що учні старших класів за їх бажанням можуть працювати на фабриці у вільний від навчання час. Списки бажаючих працювати затверджувалися директором школи і це дозволяло їм у дні роботи на фабриці пропускати останні два уроки.

Тривалість роботи учнів за цією ж угодою встановлювалась 6 годин на день. Оплата праці здійснювалася за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників. У рахунок коштів, виділених для оплати відпусток учням, фабрика зобов’язувалася побудувати для школи плавальний басейн.

Оцініть вказані дії на їх відповідність чинному законодавству України.


7. Здійснюючи перевірку дотримання трудового законодавства на приватному підприємстві «Ватра» правовий інспектор праці виявив, що на роботу було прийнято декілька осіб молодше 16-ти років без отримання на це дозволу їхніх батьків.

У відповідь на вказане порушення юридичний відділ підготував довідку, де зазначалося, що міжнародними актами МОП мінімальним віком для прийняття на роботу є 15 років. А тому при прийнятті на роботу осіб молодше 16-ти років без згоди їхніх батьків керувались ст. 81 КЗпП України, якою передбачено, що у разі суперечності законодавства України та міжнародного договору необхідно застосовувати правила міжнародного договору.

Проаналізуйте наведену ситуацію та заперечення юридичного відділу підприємства.


8. Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів оштрафувало ВАТ «Явір» на суму 200000 грн. Не погодившись із накладенням штрафних санкцій, представник ВАТ «Явір» вирішив звернутись до суду. У судовому засіданні представник роботодавця пояснив, що останнім вжито усі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, проте інвалідів, бажаючих працевлаштуватись на ВАТ «Явір», не виявилось. Зокрема на виконання вимог законодавства роботодавцем було внесено зміни і доповнення до колективного договору, проведено атестацію та визначено робочі місця, де можливе працевлаштування інвалідів, було також отримано дозвіл головного державного санітарного лікаря області про можливість застосування праці інвалідів на визначених робочих місцях. Крім цього, представник ВАТ «Явір» представив лист, що підтвердив його звернення до Львівського міського центру зайнятості з проханням направляти до нього інвалідів для працевлаштування, а також документи, що свідчать про розміщення ВАТ «Явір» оголошень у місцевій газеті про наявність вакантних посад для інвалідів.

Представник Фонду стверджував, що ВАТ «Явір» не проінформувало Фонд про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, хоча повинно було надати таку інформацію Фонду, а не службі зайнятості. Крім того підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а відтак накладення штрафу.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації. Чи правомірні дії представників Фонду соціального захисту інвалідів?

Література

  1. Бабаскин А. Правове регулювання зайнятості молоді в умовах переходу до ринку // Право України. – 1992. – № 10.
  2. Бойко Л. Принципу рівності з чоловіками – законодавчу основу // Радянське право. – 1990. – № 3.
  3. Верланов С. Стандарти соціально-економічних прав людини у інтерпретації Європейського комітету соціальних прав / С. Верланов // Право України. – 2007. - № 10. – С. 23 – 27.
  4. Ветухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці // Право України. – 2000. – № 8. – С. 87.
  5. Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу: Монографія / Н. М. Хуторян, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана, Л. П. Гаращенко, І. П. Лаврінчук, О. В. Макогон, М.П. Стадник, Г. І. Чанишева; Відп. ред. Н. М. Хуторян. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 304 с.
  6. Гейц И. В. Охрана труда: Учебно-практическое пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 560 с.
  7. Гетьманцева Н. Д. Право працівника на охорону праці та його гарантії // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 1999, Вип. 70.
  8. Головистикова А. Н. Права человека: учебник / А.Н. Головистикова, Л. Ю. Грудцына. – М.: Эксмо, 2008. – 448 с.
  9. Голощапов С. А. Правовые вопросы охраны труда в СССР. – М.: Юрид. лит., 1982.
  10. Гончарова Г. С. Охорона праці: конспект лекцій. – Х.: УкрДЮА, 1994. – 24 с.
  11. Горбань Л., Тимошина Д. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу // Охорона праці. – 1998. – № 6 (48). – с. 29.
  12. Горбань Л., Тимошина Д. Уніфікувати оцінку умов праці // Охорона праці. – 1998. – № 6 (48). – с. 27.
  13. Грекова М. Визначення поняття та ознаки міжнародних трудових стандартів / М. Грекова // Право України. – 2008. - № 4. - С. 50-53.
  14. Данченко М. Проблеми охорони праці і здоров’я жінок // Радянське право. – 1990. – № 3.
  15. Ершов В. А. Правовое регулирование охраны труда / В.А . Ершов – М.: Гросс-Медиа: РОСБУХ, 2008. – 184 с.
  16. Жолнович О. І. Про деякі гарантії права жінок на працю // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 235 – 237.
  17. Ізуїта П. О. Поняття належних та безпечних умов праці // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 70-74.
  18. Киселев И. Я. Сравнительное трудовое право: Учебник. – М.: ТК Велби Изд-во «Проспект», 2005. – 360 с.
  19. Козак З. Я. Окремі питання договірного регулювання правових гарантій з охорони праці // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 29-30 травня 2009р. / Уклад. Т.Д. Климчук. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009. – С. 404 – 405.
  20. Козак З. Я. Правове регулювання гарантій прав працівників з охорони праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 142 – 144.
  21. Козак З. Я. Правове регулювання охорони праці: навч. посібн. / З. Я. Козак. – Львів, 2003. – 168 с.
  22. Мумладзе Н. Т. Обмеження застосування жіночої праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 352-354.
  23. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. – 2-ге вид., доп. та пер. – К.: А.К.С., 2000. – 1072 с.
  24. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». – Київ: Основа,1997. – 528с.
  25. Охорона праці: Європейські міжнародні стандарти та законодавство України (порівняльний аналіз): Наук.-практ. посіб. / За заг. ред. В. С. Венедиктова. – Х.; К.: Вид. дім «Райдер», 2006. – 680 с.
  26. Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору. Автореферат дисерт. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. – Київ, 2005. – 16 с.
  27. Парпан Т. В. Про недійсність умов трудового договору // Вісник Львів. ун-ту. – Сер. юрид., 2002. – Вип.37. – С. 354-358.
  28. Пересунько В. Класифікація юридичних гарантій трудових прав громадян // Право Украї­ни. – 2000. – № 2. – с. 93-95.
  29. Петрова Н. Законодавство про охорону здоров’я жінок та дітей потребує вдосконалення // Право України. – 1997. – № 10. – с. 28.
  30. Реус О. Особливості укладання трудового договору з неповнолітніми // Право України. – 1998. – № 8. – с. 69-71.
  31. Ріхтхофен, фон В. Інспекція праці: Введення в професію. – Женева, Міжнародне бюро праці, 2002. – 411 с.
  32. Свистельников М. Праця дітей, які не досягни 16-річного віку, потребує правового врегу­лювання // Право України. – 1998. – № 4. – С. 88.
  33. Севостьянов Г.М., Штифанов В.Й. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. – М.: Профиздат, 1991. – 78с.
  34. Токар А. Ю. Правове регулювання працевлаштування молоді в Україні // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 395 – 397 .
  35. Трудове право України: Академічний курс: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 536 с.
  36. Трудовое право России: ученик / под ред. С.П. Маврина, Е. Б. Хохлова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Норма, 2007. – 656 с.
  37. Урганова А. Ю. Правові гарантії забезпечення права на охорону праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 397-399.
  38. Шептулина Н. Н. Охрана труда работников, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда // Трудовое право. – 1998. – № 3.
  39. Яблоновська Г. Г. Щодо необхідності поширення юридичних гарантій правового регулювання праці жінок на осіб із сімейними обов’язками // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 406- 409.

Нормативний матеріал


  1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
  2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Офіційний вісник України, 2001. – № 21. – Ст. 920
  3. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р., у редакції Закону України від 21.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.
  4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працез­датності» від 23.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.
  5. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
  6. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.
  7. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
  8. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року, схвалені Указом Президента України від 24.05.2000 р. № 717/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 21. – Ст. 858.
  9. Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 03.08.1999 р. № 958/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31. – Ст. 1608.
  10. Концепція запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 р. № 364-р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – Ст. 1214.
  11. Програма вивільнення жінок із виробництв, пов’язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 роки, за­тверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 р. № 381 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 10. – Ст. 277.
  12. Постанова Кабінету Міністрів України про державну експертизу умов праці від 01.12.1990р. № 357.
  13. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 352.
  14. Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 48.
  15. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.1994 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т.З. – С.33.
  16. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо­роняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. – С. 71.
  17. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджені, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. – с. 62.
  18. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджені на­казом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1993 р. // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1996. – № 6.
  19. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Державний комітет України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 38 (06.06.2008). – Ст. 1275
  20. Постановление Госкомтруда СССР Президиума ВЦСПС от 16.12.1987г. № 731/П-13 «Об порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда» // Бюллетень Госкомтруда СССР.–1988. – № 4.
  21. Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 07.01.1977г. № 4/П-1 «Об утверждении Перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда, рационов этого питания, норм бесплатной выдачи лечебно-профилакти­ческого питания» // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1979. – № 7-9.
  22. Обязательное Постановление Секретариата ВЦСПС от 11.06.1934 г. «О снабжении рабочих горячих цехов газированной соленой водой» // Бюллетень ВЦСПС. – 1934. – № 13-14.
  23. Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах, утверждены НКТ СССР 20.09.1931г. // Известия НКТ СССР. – 1931. – № 30.
  24. Обязательное Постановление НКТ СССР от 11.12.1929 г. «Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года» // Известия НКТ СССР. – 1929. – № 51-59.
  25. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.
  26. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.
  27. Наказ Міністерства фінансів України про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон від 13.03.1998 № 59 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 515.
  28. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 - 2009 роки, укладена 15.04.2008 // Урядовий кур’єр. – 2008є – № 86.
  29. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 250.
  30. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.92р. // Урядовий кур’єр. – 21.01.93 р.
  31. Оглядовий лист Вищого Адміністративного суду України «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку» від 14.08.2008 р. № 1406/100/13-08 // Орієнтир. – 2008. – № 31.