Теорія держави І права зміст
| Вид материала | Документы |
- Програма курсу „Теорія права та держави Львів 2006 основна література до вивчення курсу, 670.76kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Загальна теорія держави І права" Для спеціальностей, 321.84kb.
- Теорія держави І права зміст, 2739.36kb.
- Теорія та історія держави І права, 172.73kb.
- Бостан Сергій Костянтинович удк 340. 12 : 342. 5 форма правління сучасної держави:, 730.2kb.
- Програма для вступних випробувань з основ держави І права, 143.86kb.
- Робоча навчальна програма на 2010-2011 навчальний рік Теорія держави І права, 927.75kb.
- 2 Підстави класифікації та види функцій сучасної держави розділ формування та реалізація, 902.01kb.
- Курс -1 Спеціальності "Правознавство", крок-лідер Дисципліна Теорія держави та права, 71.66kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «теорія держави та права» (за вимогами кредитно-модульної, 2357kb.
ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ
СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
1. Держава як центр політичної системи суспільства.
2. Співвідношення держави та інших суб'єктів політичної системи.
3. Поняття та види влади. Державна влада.
4. Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
1. Держава як центр політичної системи
суспільства.
Держава займає центральне місце у політичній системі суспільства.
Таке місце держави у політичній системі суспільства зумовлюється тим, що тільки держава
- виступає офіційним, тобто формальним, представником усього населення країни через представницький вищий орган законодавчої влади;
- є уособленням суверенітету народу (нації), результатом реалізації права народу на самовизначення;
- здатна забезпечити і захистити основні права людини, всіх людей, що перебувають на її території;
- покликана задовольняти загальносоціальні потреби, вирішувати загальносуспільні справи, виконувати загальносоціальні функції даного суспільства;
- має у своєму розпорядженні апарат, необхідний для виконання вказаних функцій;
- встановлює загальнообов'язкові для всіх суб'єктів суспільного життя правила поведінки — юридичні норми;
- володіє владою суверенною, тобто верховною, самостійною і формально незалежною.
- Державі, як елементові політичної системи, притаманні такі ознаки:
- наявність території, тобто частини земної кулі, що відокремлена кордонами, на яку розповсюджуються повноваження держави і де проживає населення, усі громадяни даної держави;
- суверенітет;
- державна влада;
- державний апарат, як система державних органів, які здійснюють завдання і функції держави;
- повноваження видавати юридичні норми.
2. Співвідношення держави та інших
суб’єктів політичної системи.
Держава за допомогою таких методів здійснення влади, як примус і переконання, керує і спрямовує діяльність інших суб'єктів політичної системи у тому об'ємі і мірі, які є необхідними для виконання загальноважливих, загальносуспільних справ. Досягається це шляхом встановлення в законах, що приймаються державою, прав і обов'язків інших суб'єктів політичної системи суспільства, сприяння з боку держави формуванню і розвитку бажаних суспільних відносин, забезпечення обов'язкового дотримання всіма іншими учасниками суспільних відносин вимог закону, інших правових актів.
Розглядаючи місце і роль держави у політичній системі суспільства, необхідно, перш за все, зупинитися на проблемі співвідношення держави і громадянського суспільства.
Громадянське суспільство — це суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з нею, це суспільство громадян з високим соціальним, економічним, політичним статусом, яке творить разом з державою розвинуті правові відносини.
- Визначальними при співвідношенні держави і громадянського суспільства є такі принципи:
- держава сприяє формуванню громадянського суспільства;
- держава забезпечує рівні можливості для всіх суб'єктів у всіх сферах суспільного життя;
- чітко законодавчо окреслює межі можливого державного втручання у справи людини і суспільства.
- Вплив громадських об'єднань та трудових колективів на державу:
- беруть участь у формуванні представницьких (законодавчих) органів державної влади;
- ефективність виконання державою своїх функцій інколи значною мірою залежить від громадських об'єднань та трудових колективів;
- представники громадських об'єднань та трудових колективів можуть включатися до складу колегіальних державних органів з правом вирішального голосу;
- керівні органи громадських об'єднань можуть наділятися правом законодавчої ініціативи;
- можливі й інші форми впливу.
3. Поняття та види влади. Державна влада.
Політична державна влада відіграє визначальну роль у політичній системі суспільства. Але перш ніж перейти до розгляду суті державної влади, необхідно дати визначення влади взагалі.
Влада — це реальна здатність суб'єкта суспільного життя здійснювати свою волю стосовно інших суб'єктів, впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства.
Соціальна система влади створює цілісність, до якої входять її підсистеми — політична, економічна, правова та ін. У суспільному житті вони тісно пов'язані. У соціальній системі влади особливе місце посідає політична влада. Політична влада — це реальна здатність соціальної спільноти чи індивіда до виявлення своєї волі у політиці на основі осмислення політичного інтересу.
- Характерними ознаками політичної влади є:
1. Здатність, готовність суб'єкта влади виявити політичну волю.
2. Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів. Влада — це засіб, за допомогою якого суб'єкти влади здійснюють політичний вплив на суспільство в цілому. Він може бути прямим або непрямим, відкритим або прихованим, з використанням засобів насильства або ненасильницьким, коротко- або довгостроковим. Використання політичною системою такого засобу, як влада, залежить від рівня зрілості її елементів — держави, політичних партій, рухів, інших громадських об'єднань, правильності їхньої політичної стратегії і тактики у внутрішній і зовнішній політиці, здатності сприяти суспільному прогресові.
3. Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.
4. Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.
5. Забезпечення соціального панування у суспільстві суб'єкта політичної влади.
Політична влада має різноманітні форми виявлення, серед них — державна влада, партійна влада, влада громадських організацій, інформаційна влада. Головною з названих форм є державна влада.
Державна влада — це така форма суспільної влади, яка виражає волю домінуючої частини суспільства і, спираючись на спеціальний апарат держави, має монопольне право видавати загальнообов'язкові закони та інші нормативні акти.
Політична влада як суспільне явище має багатоаспектну структуру. Перший аспект — представницький. Зміст його становить приналежність суб'єкта до тієї чи іншої спільноти, інтереси якої він виражає. Політична влада у суспільстві втілює політичні інтереси певних соціальних спільностей (націй, класів, конфесійних груп тощо). Тільки з'ясування змісту політичного інтересу і пов'язаних з ним політичних потреб дає можливість зрозуміти, в чиїх інтересах здійснюється влада і який механізм такого здійснення.
Політичний інтерес є першопричиною, одним з найголовніших важелів політичної діяльності того чи іншого суб'єкта суспільного життя. Різноманітність, або множинність суб'єктів політичної системи обумовлює і різноманітність політичних інтересів.
Другий аспект — інституціональний. Він поєднує у собі різноманітні відносини, які виникають та існують між різними інститутами суспільства та держави, різними суб'єктами політичної системи.
Третій аспект — політична діяльність. Це різного роду практика, техніка прийняття і виконання рішень, тобто способи вирішення суб'єктом політичних проблем, що виникають у процесі суспільного розвитку.
4. Принципи функціонування і розвитку
сучасної політичної системи.
- Принципами функціонування і розвитку політичної системи є:
- забезпечення і захист основних прав людини і, в першу чергу, політичних;
- забезпечення і захист прав кожної нації, зокрема права народу на самовизначення;
- забезпечення і захист прав усіх легалізованих громадських об'єднань, зокрема політичних партій;
- забезпечення засад демократії та самоврядування народу.