Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Реєстр використаної літератури
Подобный материал:
1   2   3   4

Висновки


У ході нашого дослідження ми прийшли до таких висновків:

1) Харківська школа романтиків відіграла провідну роль у процесі розвитку романтизму в Україні. Основоположницею для розвитку українського романтизму була харківська школа з її двома гуртками — першим, що створився ще у 1820-х роках навколо І. Срезневського і що з ним були пов’язані найвидатніші з поетів-романтиків ссылка скрыта і ссылка скрыта та другим, що діяв у середині 1830-х pp. також під проводом І. Срезневського, до нього були причетні: ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрытай та інші. Програмовими для діяльности цих гуртків були збірки ссылка скрыта (1831) та «Запорожская старина». Випуск останнього поклав початок розвитку такого течії українського романтизму як фольклорно-історична. Потрібно відмітити, що саме у надбаннях народної творчості романтики черпали свої сюжети, образи, героїв, символи. Джерела морально-етичних цінностей для романтиків сконцентровувалися у так званому «духові» нації, сконцентрованому у фольклорних пам’ятках і насамперед у героїчному епосі як достовірних документах самобутнього славного минулого. Сам народ (народність) виступає як єдність етнічного типу, способу відчуття, мислення, своєрідності характеру і психічного складу, а не як соціально-історична спільність. Романтики збагатили українську мову і літературу: утвердили в українській літературі нові жанри, розширили проблематику літератури, дали поштовх розвиткові художньої фантазії та мовних засобів, виступили на захист творчої особистості й усього народу.

2) Яків Щоголев був одним із яскравих представників Харківської школи романтиків. Його творчості притаманні типові для романтизму риси: культ почуттів; звернення до історії українського народу, передусім до козачої доби; фольклору, природи; мотив скорботи та незадоволеність дійсністю. Яків Щоголев у своїх поезіях активно використовував характерну для романтиків лексику: символи, образи, порівняння, епітети з українського фольклору і характерну для фольклору здрібнілу лексику (наприклад, «буйний вітер», «ясні зорі», «темна діброва», «срібний місяць», «листячко зелененьке», «темнії ніченьки»), історичну лексику козацької доби, прийоми, як наприклад, образно-психологічний паралелізм, котрий набув значного поширення саме в романтичній поезії на початку ХІХ століття тощо. Таким чином, творчість Я. Щоголева заслуговує на увагу дослідників, хоча на практиці мало, хто досліджує його творчість. Можливо, він не був найвеличнішим із поетів-романтиків і не зробив такий внесок у розвиток української літератури і становлення української літературної мови, як Т. Г. Шевченко, проте і забувати про нього ми також не маємо права.

Отже, незважаючи на містку інкрустацію своїх сюжетів точними й колоритними реалістично-натуралістичними деталями, Я. Щоголев у «Ворсклі» та «Слобожанщині» виступив продовжувачем засад найбільш похмурого романтизму. Поет немов відділений від своїх персонажів незримою прірвою, яка допускає скорботу й жаль, тепле почуття, але виключає можливість пошуку іншого розвитку подій, крім визначених фатумом. Соціально-політичні, громадські інтереси людини не дуже цікавили поета. Він зображав людину переважно в натурфілософському, метафізичному плані – передусім у невідворотності вікових змін, прямуванні до смерті, втраті ілюзій, загибелі всього дорогого.


Реєстр використаної літератури:

    1. Айзеншток І. Літературні й громадські погляди Я. І. Щоголева // Червоний шлях. – 1925. – №2. – С.120–134.
    2. Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20–40-х років XIX ст. – К., 1968. – С. 7–64.
    3. Бєлінський В. Г. Повне зібрання творів: У 8 т. – М., 1976. – Т. 4.
    4. Білецький А. І. Чергові питання вивчення російського романтизму // Руський романтизм. – К., 1927. – С. 5–6.
    5. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – К., 1998.
    6. Білецький О. І. До розуміння творчості Я. Щоголева // Вибрані праці: У 2 т. – К., 1960. – Т. 1.
    7. Бовсунівська Т. В. Феномен українського романтизму: основні параметри каталогізації та ідентифікації. – К.,1998.
    8. Богданова І. Є. Стилістика художнього простору у творчості харківських поетів-романтиків 20-х – 40-х рр. XIX ст. – Х., 2002.
    9. Веселовський А. Жуковський В. Поезія почуття і сердечної уяви. – Полтава, 1911.
    10. Вікіпедія // ссылка скрыта
    11. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.
    12. Гегель. Сочинения: У 20 т. – М., 1958.– Т. 14.
    13. Головінов В. П., Гомон П. Л. Поетичні струни Щоголева // Духовні джерела Слобожанщини. – Х., 1998.
    14. Горленко В. «Ворскло», лірна поезія Я. Щоголева // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. – К., 1960. – Т. 2. – С. 213–256.
    15. Горленко В. «Листи В. Горленка до П. Мирного» // Киевская старина. – 1884. – №1. – С. 151–154.
    16. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка // ссылка скрыта.
    17. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. – К., 1993–1996. – Т.2, кн. 3.
    18. Даренська Т. В. Символ долі в українському образі світу // Вісник ЛДПУ. – 2000. – №4. – С. 228 – 231.
    19. Добролюбов М. О. Зібрання творів: У 9 т. – М., 1961. – Т. 1. –С. 245–298.
    20. Дяченко Л. М. Фольклорна символіка як засіб відтворення національного світобачення // Мовознавство. – 1997. – № 2/3. – С. 31 – 37.
    21. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
    22. Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. – Л.,1977.
    23. Зеров М. «Непривітний співець» (Я. Щоголів) // Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т. 2.
    24. Зеров М. Непривітний співець // Щоголів Я. Поезії. – К., 1926. – С. 219–245.
    25. Історія української літератури XIX століття / За ред. М. Т. Яценка: У 3 т. – К., 1997. – Т. 3.
    26. Історія української літератури: У 8 т. – К., 1969. – Т. 4.
    27. Каспрук А. А. Яків Щоголів. Нарис життя і творчості. – К., 1958.
    28. Комаринець Т. І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму. – Львів, 1983.
    29. Костомаров М. І. Літературна спадщина. – К., 1890.
    30. Лесик В. В. Із спостережень над ритмікою поезій Якова Щоголева // Питання художньої майстерності. – Львів, 1958. – С. 76–88.
    31. Лесик В. В. Про вивчення ідейно-тематичного змісту літературних творів // Українська мова і література в школі. – 1976. – №12. – С. 6 – 27
    32. Лесин М. В., Полинець О. С. Словник літературознавчих термінів. – К., 1971.
    33. Літературна Харківщина: Довідник / За ред. М. Ф. Гетьманця. – Х., 2007.
    34. Літературознавчий словник – довідник. Nota Bene. –К., 1997.
    35. Макаровський М. Герасько, або талан і в неволі. – Х., 1848.
    36. Мицкан А. Українська романтична література // www_vistrya_if_ua
    37. Москаленко П. Г., Гадяцький М. В. Основи теорії навчання. – Харків, 1992.
    38. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997.
    39. Острів знань // ссылка скрыта
    40. Пасічник Є. А. Методика викладанн української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.
    41. Письменники Харкова: Довідник. – Х., 2003.
    42. Пільгук І. Його слово піснею стало: Яків Щоголів // Українська література. – 1945. – №6. – С. 148–165.
    43. Погрібний О. Г. Яків Щоголів. Нарис життя і творчості. – К., 1986.
    44. Полотай А. До історії видання творів Я. Щоголева // Питання текстології: Поезія і проза. – К., 1980. – С. 234–236.
    45. Радзієвська Т. В. Концепт шляху в українській мові: поєднання ідей простору і руху // Мовознавство. – 1997. - №4/5. – С. 17 – 26.
    46. Реизов Б. О литературных направлениях // Вопросы литературы, 1957. – №1. – С.21 –94.
    47. Русские эстетические трактаты первой трети ХІХ века. – М., 1974. – Т. 2.
    48. Ситченко А. Вивчення ліричного твору: аспекти технології // Українська література в загальноосвітній школі, 2001. – №4. – С.28–31.
    49. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: От деятельности к личности. – М., 1995.
    50. Срезневський В. І. Із листування І. І. Срезневського. – К., 1901.
    51. Срезневський В. І. Із перших років науково-літературної діяльності І. І. Срезневського. – К., 1898.
    52. Сумцов Н. Ф. Життєпис Я. Щоголева // Я. Щоголів. Твори. – Х., 1919. – С. 50–67.
    53. Сумцов Н. Ф. Из украинской старины. – Х., 1905.
    54. Сумцов Н. Ф. Харьковский период научной деятельности И. И. Срезневского. – Полтава, 1916.
    55. Сумцов Н. Ф. Щоголів Я. І. Твори. Повний збірник з ілюстраціями. – Х., 1919.
    56. Тетерина Д. Романтизм – стиль української літератури. – К., 1997.
    57. Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К., 1990. – Т. 4.
    58. Федченко П. М. Літературна критика на Україні першої половини XIX століття. – К., 1982.
    59. Федченко П. М. Літературно-критична думка в країні від її зародження до середини XIX ст. // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 3 т. – К.,1996.
    60. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.: У 50-ти  т. – К., 1984. – Т. 41.
    61. Хоткевич Г. М. Я. І. Щоголів. Огляд його життя і діяльності // Хоткевич Г. М. Твори: У 2 т. – К., 1996. – Т. 1.
    62. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994.
    63. Шамрай А. Харківська школа романтиків: У 3-х т. – Х., 1930. – Т. 1.
    64. Шамрай А. Харківські поети-романтики 30–40 рр. XIX ст. – Х., 1930.
    65. Шамрай А. Южно-русский сборник // Харківська школа романтиків. – Х., 1930. – С. 155–170.
    66. Щоголев Я. І. Вибране. – К., 1971.
    67. Щоголів Я. І. Слобожанщина: Лірна поезія. – Х., 1898.
    68. Щоголів Я. І. Твори. Повний збірник. – К., 1919.
    69. Щоголів Я. Поезії // Українські поети-романтики. – К., 1987. – С. 321–327.
    70. Щоголів Я. Поезії. – К., 1958.
    71. Щоголів Я. Твори. – Х., 1919.
    72. Яценко М. Т. Романтизм як художній напрям в українській літературі // Українська мова і література в школі. – 1989. – №2. – С. 247–275.
    73. Яценко М. Т. Українська романтична поезія 20–60 рр. XIX ст.// Українські поети-романтики. Поетичні твори. – К., 1987. – С. 156–188.
    74. Яценко М. Т. Український романтизм і інші слов’янські літератури // Слов’янські літератури. Доповіді. – К., 1988. – С. 354–386.