Луць Л. А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. с

5 Там же. – Т.1. – С.769.

6 Философский словарь. – М., 1991. – С.107.

7 Матузов Н.И. Правовая система развитого социалистического общества // Сов. гос. и право. – 1983. – №1. – С.18, 19.

8 Поленина С.В. Российская правовая система и международное право: современные проблемы взаимодействия // Государство и право. – 1996. – № 2. – С.4.

1 Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования. – М., 1999. – М., 1999. – С.47.

2 Кухарук Т.В. Правовая система и систематика законодательства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – СПб, 1998; Кухарук Т В Некоторые теоретико-методологические воросы исследования понятия правовой системы общества // Правоведение. – 1998. – № 2. – С.50.

3 Философский энциклопедический словарь / Под ред. Е.Ф.Губского, Г.В.Кораблевой, В.А.Лутченко. – М., 1997. – С.158-159.

4 Новий тлумачній словник української мови. – К.: Аконіт, 1998. – Т.2. – С.31.

5 Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт, 1999. – С.350.

1 Методологические и теоретические проблемы государства и права развитого социализма. – М., 1983. – С.11.

2 Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1981. – Т.1. – С.87; Сабо И. Социалистическое право. – М., 1964. – С.128; Явич Л.С. Сущность права: социально-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – С.41.

1 Див.: Rodiere R. Theori generale du droit. – Paris, 1946. – S.17-18; Esmein A. Le doit compare et 1'enseignement du dvoit // Congres International du Droit Compare. – Vol.1. – P., 1905. – P.445; Arminjon P., Nolde В., Wolff W. Traite du droit compare. – Vol.1. – P., 1950. – P.42; Schnitzer A.F. Vergleichende Rechtslehre. – T.1. – Basel, 1961. – S.133; Martinez Paz E.M. Introducton al estudio del derecho civil comparado. – Buenos Aires, 1960. – S.149; Glasson E. Le mairage civil et le divorce dans L'antiquite et dans les principals egis lations modernes de L'Europe. – P., 1880; Sauser-Hall G. La function et la methode du Droit compare. – Geneva, 1913. – P.101-115; Levy-Ullman H. Sur Les communications relatives an droit priv dans Les pays etrangeres. – Paris, 1922.

2 Див.: Wigmore J. A Panorama of the word's legal Systems. – Sant Paul, 1928. – Vol.1. – P.XI.

3 Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – М., 2000. – С.123.

4 Див.: Lesinski В., Rozwadowski W. Historia prawa. – Warszawa, 1980. – S.339; Sczaniecki M. Powszechna historia panstwa і prawa. – Warszawa, 1975. – S.607; Golding M.P. (red.) Jewish Law and Legal Theory. – Aldershot, 1993. – Passim.

5 Див.: David R. Traite elementaire de droit civil compare. – P., 1950; Давидр. Основные правовые системы современности. – М., 1988. – С.37-48.

6 Див.: Zweigert K. Zur Lehre von den Rechtskreisen. – Leyden, 1965; Цвайгерт К., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. – М., 1995. – С.117, 108.

7 Див.: Ebert K.-H. Rechtsvergleichung: Einfuhrung in di Grundlegen. – Bern, 1978. – S.39, 44.

1 Общая теория государства и права. – Л., 1974. – Т.2; Общая теория права. – С.38-39; Марксистско-ленинская общая теория государства и права: Ист. типы государства и права. – М., 1971. – Гл.1; Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1981. – Т.1. – С.107-122; Краснянский В.Э. Классификация правовых систем // Правоведение. – 1969. – №45. – С.41-46; Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М., 1975. – С.178; Жидков О.А. История и опыт развития правовых систем // Мирное сосуществование и социально-политическое развитие. – М., 1977. – С.101-107.

2 Сабо И. Социалистическое право. – М., 1964. – С.125-155; Szabo I. The Socialist conception of Law // International Encyclopedia of comparative Law. – Tubingen, 1972. -Vol.2. – P.75-82; Кнапп В. Крупные системы права в современном мире // Сравнительное правоведение. – М., 1978. – С.211-235; Knapp V. La sciense juridique // Tendences principles de la recherche dans les science sociales et humaines. – P., 1978. – T.2. – P.983-993; Eorsi G. Comparative Civil (Private) Law. – Budapest, 1979. – P.31-228; Zlatescu V. Geografi juridca contemporana. – Budapest, 1981.

3 Саидов A.X. Введение в сравнительное правоведение. – М., 1988. – С.49; див.: Grzybowski S. Dzieje prawa. – Wroclaw, 1981. – S.216; Lopatka A. Wstep do prawoznawstwa. – Warszawa, 1975. – S.187-191; Knapp V. Velke pravni systemy // Pravnik. – 1971. – № 9. – S.696-718; Constantinesco K.J. Traite du droit compare // La methode comparative. – Paris, 1974. – S.68 in. §§29, 30; Zweigert K., Puttfarken H.J. Possibilities of Comparing Analogous Institutions of Law in Different Social Systems // La comparaison des institutions juridiques. Responsabilite et garantie // "Acta Juridica Academial Scientiarum Hungarian", Budapest, 1973. – T.XV. – S.108.

4 Гойман-Червонюк В.И. Очерк теории государства и права. – М., 1996. – С.196.

5 Семитко А.П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс. – Екатеринбург, 1996. – С.131.

6 Крашенинникова Н.А. Цивилизационные подходы к изучению истории государства и права // Методологические проблемы правоведения. – М., 1994. – С.7-8.

7 Tokarczyk R Uwagi golne о mektorych modelach systemow prawnych // Panstvo i Prawo. – 1988. – №11; Prawo na Zachodzie. – Studia zrodel prawa w systemie demokratycznym / Pod red. W.J.Wolpiuka. – Wroclaw, 1992.

8 Rot H. Wartosci procedurlne tworzeme prawa. Studium Legislacji porownawczej. – Wroslaw, 1992. – Passim.

9 Синюков В.Н. Российская правовая система: Введение в общую теорию. – Саратов, 1994. – С.171-177.

10 Мerrуmаn A. The Civil Law Tradition. – N.Y., 1977. – P.18.

11 Теория государства и права. – М., 1997. – С.509-510.

12 Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – М., 2000. – С125.

1 Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования. – М., 1999. – С.48; Алексеев С.С. Теория права. – Харьков, 1994. – С.195-196.

2 Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и особенная части: Учебно-практическое пособие. – М., 2000.

3 Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. – М., 1999. – С.553.

4 Glowne kultury prawne wspolczesnego swata. – Warszawa, 1995. – C.30.

5 Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков, 2000. – С.562-567; Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1995; Колодій A.M., Когєйчиков В.В. та ін. Теорія держави і права. – К., 1997; Харитонов Є., Харитонова О. Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. – № 2(29) та ін.

6 Див.: Libesny Н. Toreign Legal Systems: a Comparative analysis. – Wash., 1981. – P.2-3; Merryman J., Clark D. Comparative Law: Western European and Latin American Systems. – N.Y., 1978. – P.9; Wroblewski J. Jenzykowe problemy komparatystyki prawniczej // Panstwo, prawo, obywatel. – Wroclaw, 1989. – S.461-468; Turska A. Prawo panstwa totalitarnego // Studia Juridica. – 1992. – T.XXII. – S.30; Марченко M.H. Сравнительное правоведение. – M., 2001. – С.243-262; Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996С.112-140; Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М., 1993; Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. – М., 1999. – С.548-553; Ансель М. Методологические проблемы // Очерки сравнительного права. – М., 1981. – С.47-48 та ін.

7 Див.: Rodiere R. Introduction an droit compare. – P., 1979. – P.27.

8 Новий тлумачний словник української мови. – К., 1998. – Т.2. – С.258.

9 Логика. – Минск, 1974. – С.79-3; Навчальний посібник з логіки. – Львів, 1996. – С.60-61.

10 Челпанов Г.И. Учебник логики. – М, 1946. – C.117.

11 Философский энциклопедический словарь. – М., 1999. – С.129, 213; Философский энциклопедический словарь. – М., 1993. – С.256-257; Філософський словник. – К., 1973. – С.220.

1 Див.: Webster's New Universal Unabridged Dictionary. – N.Y., 1993. – P.334; Dictionary of Sociology and Related Sciences. – New Jersy, Totowa, 1988. – P.43.

2 Borgan M. Comparative Law. – Kluwer, 1994.

3 Марченко М.Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. – М., 2001. – С.253.

4 Див.: Bogdan М. Comparative Law. – Kluwer, 1994. –р. 71.

5 Див.: Cruz P. A Modern Approach to Comparative Law. – Boston, 1993. – P.28.

6 Марченко М.Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. – М., 2001. – С.254.

7 Давидр., Камилла Жоффре-Спинози. Основные правовые системы современности. – М., 1996. – С.20.

8 Синюковр. Н. Российская правовая система: Введение в общую теорию. – Саратов, 1994. – С.166; Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – М., 2000. – С.118; Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная часть: Учебно-практическое пособие. – М., 2000. – С.22-47.

1 Бабаев В.К., Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. – М., 1999. – С.198.

2 Типология и классификация в социологических исследованиях. – М., 1982. – С.8; Философский словарь. – М., 1991. – С.193; Большая Советская Энциклопедия. – М., 1976. – Т.25. – С.263.

3 Каган М.С. Системное рассмотрение основных способов группировки // Философские и социологические исследования. – Л.: ЛГУ, 1977. – С.24.

4 Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., 1999. – С.320-334.

1 Миркин Б.Г. Анализ качественных признаков и структур. – М., 1980.

2 Маслов П.П. Статистика и социология. – М., 1971.

3 Заславская Т.Н., Мучник И.Б. Об одном методе классификации объектов в социологии // Социологические исследования. – 1974. – № 1. – С.156.

4 Типология и классификация в социологических исследованиях. – М., 1982. – С.11.

5 Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М., 1975. – C.152; Тилле А.А. Сравнительный метод в правовых исследованиях // Методологические проблемы советской юридической науки. – М, 1980. – С.255; Теория государства и права / Под ред. А.И.Денисова. – М., 1980. – С.76.

6 Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М., 1980. – С.162.

7 Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права: Автореф. дисс.... канд. юрид. наук. – Capaтов, 1980. – C.7.

8 Поленина С.В., Сильченко Н.В. Научные основы типологии нормативно-правовых актов в СССр. – М., 1987. – С.15-19.

1 Новий тлумачний словник української мови. – К., 1998. – Т.4. – С.524.

2 Большая Советская Энциклопедия. – М., 1976. – Т.25. – С.561; Типология и классификация в социологических исследованиях. – М., 1982; Философский энциклопедический словарь. – М., 2000. – С.455.

3 Поленина С.В., Сильченко Н.В. Научные основы типологии нормативно-правовых актов в СССр. – М., 1987. – С.9.

4 Розин Б.Б. Экономико-статистическое соделирование в неоднородных совокупностях // Проблемы теории статистики. – М., 1978. – С.110.

5 Штофф В.А. Моделирование и философия. – М., 1966. – С.152.

1 Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М, 1995. – С.286.

2 Лазарев В.В. Социально-психологические аспекты применения права. – Казань, 1992. – С.87-107; Мальцев Г.В. Социальная справедливость и право. – М., 1977; Казимирчук В.П., Кудрявцев В.М. Современная социология права: Учебник для вузов. – М.: Юристъ, 1995. – С.75-80; Казимирчук В.П. Социальный механизм действия права // Советское государство и право. – 1970. – №10. – С.37-44.

3 Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – С.349-350.

1 Де Куельяр Х.П. Роль ООН в международных делах // Международная жизнь. – 1988. – №9. – С93.

1

2

3

1 Dutoit В. Les sources de droid en Suisse // The sourses of law A comperative empirical study: National Systems of law. Budapest, 1982 P. 259, 261-262.

Попов Н.Ю. Источники итальянского права. // Сов.госуд. и право 1983, №10 С.- 126-130.

2 Попов Н.Ю. Источники итальянского права. // Сов.госуд. и право 1983, №10 С.- 126-130.

1 Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Київ, 1995. С.- 72.

2 Алексеев С.С. Общая теория права. Т.2-М-, 1982. С. 220

3 Французкая республика: Конституция и законодательные акты. М., 1989. – С. –102.

1 Хессе К.Основы конституционного права ФРГ. M., 1981. – С,- 19-20

1 Конституционное право Германии. – 1994. – Т.1. – С.297.

1 Чиркин В.Е. Сравнительное конституционное право. – М.: Манускрипт, 1996. – С.187.

1 Лубенский А.И. Систематизация законодательства во Франции. – M., 1970. – С.4-18.

1 Михеєнко М.М., Молдован В.В., Радзієвська Л.К. Порівняльне судове право. – Київ, 1993. – С.138.

2 Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М., 1993. – С.251.

3 Рене Давид. – С.132.

1 Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. – M., 1993. – С.217.

2 Федеральное положение об адвокатуре ФРГ /Материалы МЮ Росси. – М., 1992.

3 Адвокат из Франкфурта-на-Майне // Адвокат. – 1992. – № 3-4. – С.3.

1 Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990р. – К.: Україна, 1990 – С 3.

2 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст.141.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – ст.502.

1 Погорілко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодавства суверенної України // Право України. – 1993. – № 9-10. – С.10.

2 Правова система України (Оніщенко Н.М.) // Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001. – Розд.12. – С.331-332.

3 Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник. – К., 2000. – С.12.

4 Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 35. – ст.338.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст.141.

2 Державно-правова реформа в Україні. – К., 1997.

3 Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. А.Я.Сухарев. – М.: Норма, 2001. – С.685.

1 Опришко В.р. Конституційні основи розвитку законодавства України. – Київ, 2001. – С.147.

1 Див.: Аналіз видатків на утвримання органів державного управління України в 1994-1999 роках. – К., 2000. – Вип.4. – С.5-6.

1 Парламент працював результативно // Голос України. – 2001. – 14 липня.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – ст.272.

3 Офіційний вісник України. – 1997. – Число 20. – С.87.

4 Урядовий кур’єр. – 2002. – № 57. – 27 березня.

5 Відомості Верховної Ради Української РСр. – 1991. – № 35. – ст.466.

6 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – ст.469.

7 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – ст.56.

8 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – ст.56.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – ст.325.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – ст.426.

1 Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – ст.1295.

1 Медведчук В.В. Законодавство України // Адвокат. – 1998. – №1.

2 Селіванов А. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі України // Право України. – 1996. – №12.

1 Медведчук В.В. Про методологічні основи правової системи України та шляхи її вдосконалення // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – №7.

2 Тихомиров Ю.А. Публичное право. – М., 1995.

3 Шемшученко Ю.В. Теоретичні засади розвитку правової системи України / Правова система України: теорія і практика. Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції 7-8 жовтня 1993 року. – К., 1993.

4 Рабінович П.М. Загальна концепція правової реформи в Україні: до характеристики вихідних засад // Вісник Академії правових наук. – 1991. – №1.

1 Опришко В.Ф. Основні положення проекту Концепції розвитку законодавства України до 2005 року // Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції, травень 1996р. – К., 1996. – С.4.

2 Рабінович П.М. Законодавство сучасної України: до характеристики тенденцій розвитку // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – №7.

3 Бобровик С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1994. – С.113-114.

4 Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – №1. – С.3.

5 Збірник постанов Уряду України. – 1993. – №1-2. – ст.28; 1994. – № 10. – ст.250; Офіційний вісник України. – 1998. – № 42. – ст.1551.

1 Офіційний вісник України. – 1997. – Число 24. – С.11.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1997. -№ 24. – ст.170.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – С.45.

1 Офіційний вісник України. – 2001. – № 43. – ст.1934.

2 Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – К.: Український центр правничих студій, 2001. – С.183-184.

1 Назаренко Є.В. Пріоритетність загальновизнаних принципів і норм міжнародного права – принцип правової реформи в Україні // Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації): Зібрання наукових праць. – К., 1998. – С.33.