Рекомендації з безпечної експлуатації кисневих балонів, установок, систем трубопроводів у закладах охорони здоров’я та інших
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої, 1569.15kb.
- Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці при експлуатації, зберіганні І транспортуванні, 112.41kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
- Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, 948.29kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Правила безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, 624.01kb.
- Методичні рекомендації./ Міністерство охорони здоров’я України. Український інститут, 237.8kb.
- «Про результати діяльності галузі охорони здоров’я області за І півріччя 2011 року», 1982.64kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1888.54kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, 3784kb.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КИСНЕВИХ БАЛОНІВ,
УСТАНОВОК, СИСТЕМ ТРУБОПРОВОДІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ІНШИХ
Рекомендації розроблені з урахуванням вимог: "Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" ДНАОП 0.00-1.07.-94, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.1994 №104; "Правил безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха" ПБПРВ-88, утвержденных Госгортехнадзором СССР 12.04.1988, ОСТ 26-04-312-83 г.; "Методы обезжиривания оборудования", від 01.01.85; "Правил пожарной безопасности для учреждений здравоохранения" ППБО-07-91 затверджених ′′ ГУПО МВД СССР 30.06.91 и Минздравом СССР 30.08.91′′; "Типовой инструкции по охране труда при наполнении кислородом баллонов и обращении с ними у потребителей" затверджених ′′Госпроматомнадзором СССР 08.10.91′′; "Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів" затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року N 822.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Власник (користувач) кисневих балонів зобов'язаний забезпечити безпечні умови експлуатації і утримання в справному стані.
1.2.На кожному підприємстві, установі, організації, закладі (далі підприєм-ство), що використовує кисневі балони / блоки балонів / чи кисневі трубопроводи, повинні бути розроблені відповідні інструкції з охорони праці з урахуванням конкрет-них умов безпеки їхньої експлуатації.
1.3. Доставка кисневих балонів під наповнення і наповнених балонів автомобі-льним транспортом повинна здійснюватися відповідно до вимог " Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів", затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року N 822.
1.4. Керівник підприємства наказом призначає відповідальних осіб:
- за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів постачання газоподібного кисню та посудин, що працюють під тиском;
- за транспортування, здачу під наповнення і отримання наповнених кисневих балонів (експедитор);
- за справний стан та безпечну експлуатацію кисневих балонів.
(Наприклад відповідними фахівцями можуть бути призначені:
- у лікувально – профілактичних закладах: заст. головного лікаря по адміністративно – господарській частині , інженер по устаткуванню, старша мед. сестра, анестезіолог;
- у гаражі - начальник гаража або механік, водій – експедитор;
які в установленому законодавством порядку пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог вищенаведеної нормативно – правової бази)
1.5. Керівник установи зобов’язаний забезпечити наявність необхідної технічної документації на кожну систему подачі газоподібного кисню. Документація включає:
- журнал зварювальних робіт;
- журнал реєстрації перевірки манометрів;
- виконавчу схему прокладки трубопроводу;
- виконавчу схему у випадку відхилення від проекту;
- акт закінчення монтажу установки: джерела переробки зрідженого кисню у газоподібний (реціпієнтної установки), ЦТК(цистерна транспортна киснева) тощо;
- акт закінчення монтажу системи подачі кисню;
- акти проведення знежирення системи подачі кисню і відповідної якості їх внутрішньої поверхні;
- акти проведення випробувань системи подачі кисню на міцність і щільність.
1.6. В процесі експлуатації киснепровід підлягає оперативному і періодичному контролю у терміни, передбачені п.п. 1.7 і 1.8 цих рекомендацій.
1.7. Оперативний контроль стану трубопроводів проводиться не рідше одного разу на місяць і включає:
- огляд зовнішніх поверхонь трубопроводів з визначенням стану з'єднань, опор і заземлювань;
- огляд арматури і проведення необхідних регламентних робіт;
- перевірку стану запобіжних пристроїв ( зворотних клапанів тощо);
- перевірку роботи пристроїв відводу конденсату (при їх наявності) в зимовий час проводиться щодня.
Виявлені при проведенні оперативного контролю несправності і дефекти, а також терміни і методи їх усунення, повинні заноситись в журнал експлуатації трубопроводів газоподібного кисню за підписом осіб, що виявили і усунули їх, а також осіб, відповідальних за справний стан і безпечну експлуатацію цього трубопроводу.
1.8. Періодичний контроль стану трубопроводів газоподібного кисню повинен проводитися в наступні терміни:
- випробовування на щільність проводиться - не рідше одного разу в 5 років;
- гідравлічні або пневматичні випробування на міцність - не рідше одного разу на 8 років;
- вибіркову ревізію запірної арматури на трубопроводах газоподібного кисню - не рідше одного разу на рік;
- ревізію регулюючої арматури - не рідше одного разу на рік.
1.9.Трубопроводи кисню підлягають гідравлічним або пневматичним випробуванням на міцність після ремонтів і переробок, пов’язаних із застосуванням зварювальних робіт (підключення інших відгалужень, заміна ділянок і тому подібне) або розбирання трубопроводів, а також перед пуском в експлуатацію трубопроводів, що знаходились в законсервованому стані більше одного року відповідно до п.1.8 цих рекомендацій .
Перед початком експлуатації, а також у випадку, якщо киснепровід не експлуатувався більше місяця, його необхідно продути повітрям або азотом з вмістом масла не більше 10,0 міліграма/м. куб., зі швидкістю 40 м/с і тривалістю, що визначається відсутністю домішок в потоці, який виходить, але не менше 2 г.
1.10. Труби, для трубопроводів кисню, повинні мати сертифікат заводу -виробника.
1.11. До обслуговування посудин і систем трубопроводів кисню можуть бути допущені особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці, про що мають відповідне посвідчення.
Періодична перевірка теоретичних знань і практичних навичок обслуговуючого персоналу повинна проводитися не рідше одного разу в 12 місяців. Особи, що не пройшли перевірку знань з охорони праці і не мають посвідчення, не можуть бути допущені до самостійної роботи.
2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
2.1. Заходи безпеки при експлуатації кисневих балонів, мають бути спрямовані на виключення:
- загоряння;
- руйнації балонів;
- розгерметизації вузлів з’єднувальних деталей системи постачання кисню.
2.2. Для виключення можливості спалаху при експлуатації балонів і систем подачі кисню, необхідно:
- при ремонті і виконанні робіт з використанням кисню не застосовувати: устаткування, прилади, арматури, матеріали і деталі (ущільнювачі прокладки шторки і т.п. – з фібри, капрону, полікарбонату, гуми на основі натуральних каучуків, інших горючих в кисні матеріалів), які не відповідають вимогам ′′ГОСТ 12.2.052-81′′.
Крім того арматура повинна відповідати вимогам інструкції з проектування трубопроводів газоподібного кисню;
- виключити потрапляння маслянистих, олійних та будь яких інших жирових забруднень на поверхні можливого контакту з киснем;
- при заміні вентиля не використовувати не знежирені прокладки і деталі;
- не допускати, без попереднього знежирення чи відсутності контролю за якістю знежирення, заповнення киснем систем і трубопроводів після їх ремонту;
- запобігати виникненню витоків кисню з систем і трубопроводів і підвищення складової частки кисню в приміщенні більше 23%;
- не допускати виникнення джерела займання (відкрите полум'я, іскри електричного розряду, і тому подібне).
2.3. Для запобігання руйнуванню балонів і трубопроводів необхідно:
- виключити попадання маслянистих, олійних та будь яких інших жирових забруднень на поверхню можливого контакту з киснем;
- не допускати падіння балонів і ударів по ним та системам, заповненим киснем;
- не допускати наповнення киснем балонів, у яких закінчився термін призначеного технічного огляду.
2.4. Для запобігання розгерметизації вузлів, з’єднувальних деталей і трубопроводів кисню необхідно:
- не допускати різких перегинів, скручування і зламів з’єднувальних трубок, появи тріщин в них і накидних гайках трубопроводів при їх експлуатації;
- у процесі експлуатації розподільчих рамп і трубопроводів необхідно стежити за герметичністю, при виявленні витоків має бути негайно припинена подача кисню і ліквідований витік;
- здійснювати постійний контроль за тим, щоб вентилі на балонах були надійно вкручені в горловину з забезпеченням необхідної щільності.
2.5. У разі загоряння вентиля кисневого балона або трубопроводів необхідно негайно відключити розрядну рампу від споживачів.
2.6. Руки, одяг і взуття персоналу, обслуговуючого і експлуатуючого кисневе устаткування, мають бути чистими, не замасленими. Одяг не повинен містити синтетичні волокна.
2.7. Отримувати кисень в балонах на підприємстві - наповнювачі мають право тільки особи, які пройшли спеціальне навчання, про що мають відповідне посвідчення.
2.8.Забороняється:
- використання кисневих балонів під інші гази і не за призначенням, а також наповнювати киснем балони з під інших газів;
- направляти для наповнення киснем балони, укомплектовані вентилями, не дозволеними до застосування (дозволені ВК-86 і ВК-74);
- отримувати і наповнювати балони без помітного спеціального блакитного забарвлення і напису чорною фарбою "КИСЕНЬ" або "КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ", а також експлуатувати трубопроводи кисню без блакитного забарвлення по всій його довжині;
- визначати місця витоків за допомогою вогню або тліючих предметів.
- наповнювати киснем балони із залишковим тиском нижче 0,05мП(0,5кгс/см2)
- проводити будь які роботи в приміщенні при підвищені в повітрі складової
частки кисню більше 23%;
2.9. При експлуатації систем подачі кисню не допускається:
- проведення ремонтних робіт, зокрема зварювальних робіт, підтягування елементів ущільнень, заміни арматури і тому подібне при знаходженні системи під тиском і наявності в системі кисню;
- використання забрудненого / замасленого / ганчір’я та, застосування інструменту, що викликає іскріння при ударах;
- появи слідів масла в радіусі 25 метрів від кисневих балонів чи кисневої установки. У випадку появ і маслянистих плям вони повинні бути негайно засипані піском.
А також при експлуатації систем подачі кисню необхідно:
- постійно стежити за тим, щоб не було витоків кисню в процесі експлуатації систем, особливо в місцях з'єднань, установки арматури. Контроль витоків проводити тільки методом обмазування мильним розчином;
- перед початком роботи переконатися в достатній кількості кисню на проведення запланованих заходів;
- кисень подавити в систему тільки після включення відповідного устаткування, вентиляції і освітлення;
- підтримувати тиск у системі не вище встановленої норми;
- припинити подачу кисню після закінчення експлуатації системи.
3. ВИМОГИ БЕПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ З БАЛОНАМИ
3.1. Споживачеві забороняється:
- виконувати ремонт балонів ( закріплювати чи посилювати башмак, різьбове кільце);
- виконувати розбирання і ремонт вентилів балонів (замінювати прокладку сальника і інші деталі);
- викручувати вентиль;
- виконувати фарбування і перефарбовувати балони і наносити написи;
- передавати балони іншим організаціям і особам;
- використовувати балони під інші гази і речовини і не за призначенням;
- при експлуатації балонів газ, що знаходиться в них, витрачати повністю тобто нижче залишковий тиску газу /в балоні має залишатись тиск не менше 0,05 Мпа (0,5 кгс/см. кв.)/;
- використовувати одяг з синтетичних і вовняних матеріалів;
- використовувати для протирання устаткування і інструменту забрудненого / замасленого / ганчір’я;
- паління і використання відкритого вогню в приміщеннях, де зберігаються кисневі балони;
- підтягнення, накидних гайок і інших з’єднань під тиском.
3.2. Випуск газів з балонів в ємності з меншим робочим тиском повинен проводитися тільки через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір.
Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку перепускається газ.
3.3. Споживачі, що мають балони, які потребують ремонту або повторного огляду, зобов'язані відправляти їх на підприємство - наповнювач або випробувальний пункт, які мають відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання таких робіт.
3.4. Вентилі на кисневій рампі і балонах повинні закриватися і відкриватися поволі без ривків.
3.5. Інструмент повинен утримуватися в чистоті і справності та постійно перевірятися на відсутність мастила і інших забруднень жирового походження.
3.6. На наповнюючій рампі необхідно розмістити документацію з видами клейм якими позначаються балони України. Перевіряючи балон необхідно спів- ставити клеймо на балоні з клеймом в документі. (клеймо ставить організація, яка опосвідчує балон, опосвідчення повинно проводитись не рідше ніж раз на 5 років).
4. ЗБЕРІГАННЯ І ПОДАЧА КИСНЮ
4.1. Подача кисню в приміщення повинна проводитися через централізований
пункт зберігання і розподілу кисню і систему трубопроводів газоподібного кисню. Балони з киснем слід встановлювати (не більше 10 штук ємкістю 40 літрів кожен) в спеціальних шафах, що не згоряють, поза будівлею в простінках на відстані не менше 4 м. від віконних і дверних отворів по горизонталі і вертикалі або в одноповерхових прибудовах з негорючих матеріалів. Центральний пункт зберігання і розподілу кисню слід розміщувати в окремих будівлях, із стінами з негорючих матеріалів без віконних отворів з покриттям, що легко знімається і на відстані не менше 25 метрів від будівель і споруд в яких можуть перебувати людей. Підлоги мають бути рівні з неслизькою поверхнею, виконані з матеріалів, що виключають виникнення іскри. Балони з киснем слід встановлювати на відстані не менше 1 м. від опалювальних приладів.
4.2. При наповненні балонів необхідно використовувати газоаналізатори ( один для контролю вмісту кисню в повітрі біля цистерни з рідким киснем, а другий для контролю газу в кисневому балоні - тобто для встановлення там кисень чи інший газ)
4.3. Встановлені в приміщенні одинарні балони мають бути закріплені до стіни або стійки за допомогою хомутів або ланцюжків.
4.4. Трубопроводи газоподібного кисню повинні відповідати вимогам Інструкції по проектуванню трубопроводів з газоподібним киснем і ПБПРВ-88.
4.5. Не допускається наземна прокладка трубопроводів, по стінах будівлі III ступеня вогнестійкості …« будівлі з несучими огороджувальними конструкціями з природних чи штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону «СНиП 2.01.02.85»», по території складів з легкозаймистими і горючими рідинами, а також через приміщення, будівлі і споруди, не пов'язані із споживанням кисню.
4.6.Забороняється:
- здійснювати подачу кисню за допомогою гумових трубок, а також по трубопроводах, що мають нещільні з'єднання;
- прокладка трубопроводів кисню в тунелях і підвальних приміщеннях, всередині несучих конструкцій і перегородок приміщень і будівель, а також через вентиляційні канали, технічні, побутові і господарські приміщення;
- розміщувати балони в місцях зберігання паливно – мастильних, або матеріалів на основі жирів, будь якого іншого походження, а також в місцях освітлених прямими сонячними променями;
- паління і використання відкритого вогню в приміщеннях для зберігання і експлуатації балонів.
4.7. Трубопровід всередині будівлі повинен прокладатися відкрито по стінах на 0,3 - 0,5 м. нижче стелі. У місцях, де можливі механічні пошкодження, має бути передбачено захист труб.
4.8. Відстань між трубопроводом кисню і електричними проводами і кабелями має бути не менше 0,3 м., при зовнішній прокладці - не менше 1 м.
4.9. При проходженні через стіни і перекриття трубопроводи кисню повинні прокладатися в гільзах з труб більшого діаметру з подальшим заповненням отворів негорючим матеріалом.
4.10. Ділянки трубопроводів в місцях проходження через стіни і перекриття не повинні мати стиків. Трубопроводи закріплюються за допомогою скоб. Лінії трубопроводів мають бути пофарбовані в блакитний колір.
4.11. Перед здачею систем централізованої подачі кисню повинна проводитися перевірка на знежирення деталей і вузлів, а також випробування систем подачі кисню з складанням відповідних актів.
4.12. Прокладка трубопроводів через сходові клітки не допускається.
4.13. Використані балони слід зберігати окремо від наповнених.
4.14. Трубопроводи мають бути заземлені в місцях вводу в будівлю або у газових сховищ.
4.15.Зберігати балони необхідно з накрученими ковпаками.
4.16. Заправку кисневих подушок слід здійснювати у відокремленому приміщенні. Заправлені подушки повинні зберігатися на стелажах, встановлених не ближче за 1 м. від опалювальних приладів. Розміщення горючих речовин і матеріалів в цих приміщеннях забороняється.
5. ЗНЕЖИРЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ КИСНЮ
5.1. Знежирення трубопроводів, що знаходяться у контакті з киснем, повинне проводитися у разі перевищення норм жирових забруднень на їх внутрішній поверхні при монтажі і ремонті, а також при експлуатації по інструкціях, розробленим споживачем. Норми допуску жирових забруднень на поверхні устаткування і трубопроводів, що знаходяться у контакті з газоподібним киснем, встановлені по «ГОСТ12.2.052-81».
Знежирення трубопроводів при експлуатації проводиться у випадках їх забруднення внутрішньої поверхні, але не рідше одного разу на рік, періодичність проведення аналізів не рідше 1 разу на 6 місяців.
5.2. У кожній установі має бути розроблена і затверджена керівником інструкція по безпечному проведенню робіт з знежирення трубопроводів, в якій мають бути вказані роботи, що виконуються за нарядом - допуску.
5.3. Порядок проведення знежирення при монтажних і ремонтних роботах розробляється відповідно до ОСТУ 26-04-312-83 і визначається організаціями, які проводять дані роботи, при експлуатації порядок проведення знежирення проводиться відповідно до експлуатаційної документації або інструкції (Див. п. 5.1), який має розділ, про порядок проведення знежирення.
5.4. Знежирення можуть проводити організації, що мають ліцензію, - дозвіл Держгірпромнагляду на проведення даного виду робіт.
6. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ БАЛОНІВ
6.1. Транспортування наповнених киснем балонів проводиться відповідно до вимог "Правил перевозки автомобильным транспортом инертных газов и кислорода сжатых и жидких", та "Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів", затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року N 822 на ресорному транспорті в горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами. В якості прокладок можна застосовувати дерев'яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузяні або гумові кільця завтовшки не менше 25 мм. (по два кільця на балон). Усі балони повинні укладатися під час транспортування вентилями в один бік. Транспортування балонів в контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними із застосуванням запобіжних засобів від можливого падіння /огородження, кріплення і таке інше/.
6.2. Транспортування балонів повинне проводитися з накрученими ковпаками.
6.3. Транспортування балонів для вуглеводневих газів проводиться відповідно до "Правил безпеки в газовому господарстві".
6.4. Переміщення балонів в пунктах перевантаження, зберігання або споживання газів проводиться на спеціально пристосованих для цього візках, ношах або за допомогою інших пристроїв.
6.5. Водій транспортного засобу при перевезенні кисневих балонів зобов'язаний:
- пройти спеціальну підготовку і відповідні інструктажі /з доставки кисневих балонів / , медичний огляд під час прийому на роботу і подальші періодичні медичні огляди на даний вид перевезень, у встановлені терміни, а також передрейсовий медичний контроль та технічний огляд транспортного засобу, на відповідність його обладнання для з транспортування кисневих балонів, перед кожним рейсом.
- дотримуватись Правила дорожнього руху і вимог Інструкції з перевезення небезпечних вантажів, затвердженої керівником установи.
- у випадку вимушеної зупинки позначити місце стоянки знаком аварійної зупинки або мигаючим червоним ліхтарем і знаками, що забороняють зупинку у відповідності до вимог Правил дорожнього руху;
6.6. Водію при перевезенні кисневих балонів забороняється:
- різко рушати транспорт з місця; проводити обгін транспортних засобів, що рухаються із швидкістю більше 30 км/ч; різко гальмувати; користуватися відкритим полум'ям; одночасно перевозити інший вантаж, не вказаний в товарно-транспортній документації, а також сторонніх осіб (палити дозволяється під час зупинки не ближче чим 50 м. від місця стоянки).
- заправляти завантажений кисневими балонами автомобіль паливом на автозаправних станціях загального користування;
6.7. До перевезення кисневих балонів допускаються водії, що мають безперервний стаж роботи водієм транспортного засобу даної категорії не менше трьох років і свідоцтво про проходження спеціальної підготовки.
6.8. Персонал, що супроводжує транспортний засіб, який перевозить кисневі балони (експедитор, охорона і тому подібне) зобов'язаний мати свідоцтво, що засвідчує їх право на супровід небезпечного вантажу за цим маршруту.
6.9. Маршрут транспортування визначає підприємство, що виконує перевезення і погоджує його з вантажовідправником і регіональною Державтоінспекцією МВС України при цьому заповнюються бланки маршрутів в двох екземплярах: перший зберігається на підприємстві, другою знаходиться у відповідальної за перевезення особи, а у разі його відсутності - у водія. При виборі маршруту перевезення необхідно керуватися таким:
- маршрут перевезення по можливості не повинен проходити через населені пункти і поблизу промислових об'єктів, зон відпочинку, природних заповідників і архітектурних пам'ятників;
- у випадку перевезення усередині крупних населених пунктів маршрут перевезення по можливості не повинен проходити поблизу видовищних, культурно-освітніх, розважальних, учбових, дошкільних і лікувальних установ.
7. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
7.1. При експлуатації об'єктів споживання кисню і його зберіганні повинні дотримуватися вимоги Правил пожежної безпеки для установ охорони здоров'я ППБО 07-91.
7.2. При загорянні кисневого устаткування необхідно припинити подачу кисню в приміщення, обслуговуючий персонал має бути виведений в безпечну зону. Для гасіння устаткування, що загорілося, у тому числі і трубопроводи, повинні застосовуватися негорючі в кисні засоби пожежогасіння: вода, пісок, пінні та вуглекислотні вогнегасники, водяна пара, двоокис вуглецю (вуглекислий газ), інертні гази (азот, аргон) і порошкові складові на основі карбонату натрію і т.д.
7.3. У приміщеннях зберігання кисневих балонів, а також в місцях, де проходять кисневі трубопроводи і проводяться роботи з киснем, куріння і застосування відкритого вогню забороняється, про що на зовнішній стороні дверей і в місцях, де проводяться роботи з киснем і проходять трубопроводи кисню мають бути встановлені забороняючи знаки безпеки.
7.4. Забруднення кисневого устаткування, трубопроводів кисню і встановленої на них арматури жировими і іншими горючими речовинами не допускається.
7.5. Матеріали для обтирання систем повинні зберігатися в чистих металевих ящиках з кришками.
7.6. Використані обтиральні матеріали повинні складатися в спеціальний металевий ящик з кришкою і щодня виноситися з приміщення.
7.7. Забороняється:
- використовувати матеріали і інструмент, здатний викликати іскру (сталеві гайкові ключі і інші.);
- паління та використання вогню в радіусі 25 метрів від цистерни з рідким киснем;
- відкривати подачу кисню в приміщення при непрацюючій вентиляції.
- розташування в радіусі 50 метрів від місця наповнення цистерни рідким киснем складів з маслом чи з іншими легкозаймистими речовинами;
Додаток 1
ОСНОВНІ НЕБЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КИСНЕМ
Повітря з підвищеним об'ємом кисню (більше 23%) і чистий кисень не токсичні і не здатні горіти і вибухати. Але оскільки кисень є активним окислювачем, більшість речовин і матеріалів в середовищі кисню або в середовищі з високим вмістом кисню утворюють системи з підвищеною вибухо - пожежною небезпекою. Енергія, необхідна для підпалу матеріалів в середовищі кисню, у багато разів менше енергії потрібною, для підпалу в середовищі повітря в тих же умовах. Тому ініціаторами загоряння багатьох матеріалів в середовищі кисню можуть бути безпечні в інших умовах причини: куріння, розряд електрики, розряд статичної електрики, нагрів механічних частинок при терті і так далі. Багато матеріалів, які не здібні до горіння на повітрі, такі, як листова сталь, сталеві труби і тому подібне, горять в кисні. Здібність матеріалів до загоряння зростає при підвищенні тиску і температури кисню.
Робота з киснем зв'язана з наступними небезпеками:
- спалах устаткування, трубопроводів і арматури, що задіяні в роботі з киснем або повітрям з підвищеним вмістом кисню;
- спалах одягу і волосся обслуговуючого персоналу, що знаходиться в середовищі газоподібного кисню або повітря з підвищеним вмістом кисню;
- вибух вуглеводнів і інших вибухонебезпечних домішок при перевищенні їх вмісту в рідкому кисні;
- вибух при просякненні рідким киснем пористих органічних матеріалів (асфальт, пінопласт, дерево і тому подібне);
- конструкційні і ущільнюючі неметалічні матеріали (фібра, капрон, полікарбонат, гума на основі натуральних каучуків і так далі) можуть легко запалати в кисні високого тиску при виникненні джерела запалення.
Палити чи знаходитись біля відкритого вогню дозволяється не раніше 30 хвилин після роботи з рідким киснем ( так як спецодяг просочений парами кисню , може швидко зайнятись полум’ям).
При займанні одягу необхідно негайно зануритися у ванну з водою або встати під аварійний душ. У разі відсутності води одяг має бути скинутий негайно або зірваний з постраждалого. Одяг, просякнутий киснем, якийсь час може горіти і без доступу кисню, тому збивати полум'я або закутувати постраждалого в « кошму» не слід.
ЗАГАЛЬНО ПРИЙНЯТИЙ ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ
1. Негайно викликати державну пожежну охорону за тел..№ 101, вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей та обсяги вибухо-пожеже небезпечних матеріалів, своє прізвище, у разі необхідності вжити заходів, щодо евакуації людей.
3. Повідомити про пожежу керівництво підприємства а в нічний час – чергового охоронця, ( за його наявності).
4. Розпочати гасіння пожежі наявними підручними засобами, організувати зустріч пожежних підрозділів.
5. Якщо можливо, прибрати балони із зони пожежі. Якщо не можливо прибрати балони, вжити заходів, щодо охолодження балонів водою з безпечного і захищеного місця. Помітно позначити пошкоджені від пожежі балони і повідомити постачальника.