Вступ

1   2   3   4   5   6   7   8

2. Методика розрахування морфометричних характеристик річкової мережі

1. Довжиною річки називається відстань від витоку до гирла, що вимірюється по фарватеру (лінія найбільших глибин), або за лінією, яка проходить по середині річки – на рівній відстані між двома берегами.

Вимірювання довжини річки проводять курвіметром в прямому та зворотному напрямку. Якщо різниця у показаннях курвіметра, знятих при двох протилежних напрямах вимірювання, перевищує 2%, то необхідно повторити вимірювання і взяти середнє значення. У показання курвіметра вводиться інструментальна поправка до поділок шкали. Значення поправки наведені у заводському свідоцтві курвіметра.

Для виконання вимірювань у місцях впадіння притоків (Б, В, Г, Д), гирла (А) та витоку (Е) ставляться засічки, між якими і здійснюються вимірювання (рис. 2). При цьому, на початку вимірювання довжини кожного відрізку річки, стрілка курвіметра встановлюється на нульове значення.

Загальна довжина річки Lp визначається за формулою (1):

Lp =  l (1),

де  l = l₁ + l₂ + …+ l_n, , l₁ , l₂, l_n - окремі вимірювання між засічками.

Згідно з масштабом карти значення показань курвіметра переводяться в одиниці довжини на місцевості (м, км). Приклад відомості вимірювання довжин річки та притоків, відстаней від гирла до місця впадіння притоків (за рис. 2) наведені в табл. 4 і 5.

Таким чином, загальна довжина р. Веселої становить:

Lp = (21,6 + 35,4 + 27,4 + 55,1 + 43,0) = 182,5 км.

Таблиця 4

Відомість вимірювання довжини головної річки (Веселої)

Відрізок річки	Точки, що обмежують відрізки	Вимірювання відстані між засічками, км		Довжина відрізка, км	Відстань від гирла до витоку та місця впадіння притоків, км
		пряме	зворотне
	Гирло річки Веселої (А)				0,0
l1	А–Б	21,5	21,7	21,6	21,6
l2	Б–В	35,5	35,4	35,4	57,0
l3	В–Г	27,5	27,2	27,4	84,4
l4	Г–Д	55,0	55,2	55,1	139,5
l5	Д–Е	43,0	43,0	43,0	182,5
	Витік				182,5

Таблиця 5

Відомість вимірювання довжин притоків р. Веселої

Назва притоків	З якого берега впадає	Відстань від гирла до місця впадіння, км	Вимірювання довжини притоків, км		Довжина притоки, км
			пряме	зворотне
Швиденька	Права	21,6	15,3	15,4	15,4
Глибока	Ліва	57,0	17,2	17,4	17,3
Зелена	Права	84,4	21,7	21,7	21,7
Строката	Ліва	139,5	39,3	39,5	39,4

2. Гідрографічна схема річки являє собою схематичне зображення річкової системи в басейні. Для її побудови використовують відомості табл. 4 і 5 (довжина головної річки та її притоків, відстань від гирла до місць впадіння притоків у головну річку).

На горизонтальній лініі в обраному масштабі відкладають загальну довжину основної річки (182,5 км). Її притоки креслять у тому ж масштабі у вигляді прямих ліній, що відходять від головної річки під однаковим кутом (30 – 40) у місцях їх впадіння. Нахил ліній – у бік витоку. На схемі виписують довжину головної річки та притоків і їх назви, чи порядковий номер (Рис.3).




0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 220 км




Рис. 3 Гідрографічна схема р. Веселої


3. Коефіцієнт звивистості річки визначається за формулою (2):




Витік


Гирло


Рис. 4 Приклади визначення довжини l.


Кі = Lр /  l_n (3),

де  l _n= l₁ + l₂ + … + l_n , l₁ , l₂ , l_n – довжини відрізків.

4. Похил річки виражають у відносних одиницях (промілле ‰ або м/км) і обчислюють за формулою (4):

(4) ,

де H _в і H _г – відмітки висот витоку та гирла, м; Lp – довжина річки, км; ∆Н – падіння річки (H _в – H _г), м.

5. Густота річкової мережі визначає умови стікання атмосферних опадів, живлення ґрунтовими водами і являє собою довжину річкової мережі, що приходиться на 1 км² площі басейну, характеризується коефіцієнтом густоти (км/км²), який визначається за формулою (5):

(5)*

*Примітка. Площа річкового басейну F буде визначена у лабораторній роботі 3.