Вступ
Вид материала | Документы |
- Вступ, 323.48kb.
- Програма дисципліни кредитний модуль " основи радіоелектроніки" (для груп фф) Вступ, 153.44kb.
- Питания з Програми з курсу «Механіка», що виноситься на зм 1 вступ, 86.8kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни: Принципи І методи аналізу художнього твору Спеціальність, 222.75kb.
- План, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок, а також список, 24.79kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Робоча навчальна програма Модуля Вступ до спеціальності Для студентів спеціальності, 404.17kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 86.86kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 104.36kb.
- М. В. Ломоносов; [вступ ст., сост., примеч. А. А. Морозова]. Ленинград : Сов писатель,, 249.18kb.
Таблиця 2
Види водних об’єктів
Види водних об’єктів | Визначення | Водні об’єкти даного типу |
1. Водотоки 2. ................... | Водні об’єкти на земній поверхні з поступальним рухом води в руслах у бік похилу ......................... | Річки, струмки, канали ......................... |
Таблиця 3
Характеристики гідрологічного режиму водних об’єктів
Група гідрологічних характеристик | Гідрологічні характеристики даної групи | Примітки |
1. Характеристики водного режиму 2. ...................... | Рівень води, швидкість течії, витрати води, ... .......................... | .................... |
Звітні матеріали: таблиці 1, 2, 3; пояснювальна записка.
Лабораторна робота 2
Тема: Визначення морфометричних характеристик річкової мережі
Мета роботи: сформувати загальне уявлення про річку і річкову систему, опанувати методикою визначення гідрологічних морфометричних характеристик річкової мережі.
Вихідні дані: топографічні карти масштабів 1: 10 000, 1: 100 000.
1. Уявлення про річку, річкову систему та мережу
Річкою називається водотік, що протікає у природному руслі і живиться водами поверхневого та підземного стоку свого басейну.
Сукупність усіх річок, які скидають свої води через головну річку в приймальну водойму (океан, море, озеро), називається річковою системою або річковою мережею (сіткою).
До гідрологічних морфометричних характеристик річкової мережі відносяться:
- Довжина річки, Lр, км
- Сумарна довжина всіх водотоків,
Σ L, км
- Коефіцієнт звивистості річки, Кі
- Похил річки, І, м/км (‰)
- Густота річкової мережі, D, км/км2.
2. Методика розрахування морфометричних характеристик річкової мережі
1. Довжиною річки називається відстань від витоку до гирла, що вимірюється по фарватеру (лінія найбільших глибин), або за лінією, яка проходить по середині річки – на рівній відстані між двома берегами.
Вимірювання довжини річки проводять курвіметром в прямому та зворотному напрямку. Якщо різниця у показаннях курвіметра, знятих при двох протилежних напрямах вимірювання, перевищує 2%, то необхідно повторити вимірювання і взяти середнє значення. У показання курвіметра вводиться інструментальна поправка до поділок шкали. Значення поправки наведені у заводському свідоцтві курвіметра.
Для виконання вимірювань у місцях впадіння притоків (Б, В, Г, Д), гирла (А) та витоку (Е) ставляться засічки, між якими і здійснюються вимірювання (рис. 2). При цьому, на початку вимірювання довжини кожного відрізку річки, стрілка курвіметра встановлюється на нульове значення.
Загальна довжина річки Lp визначається за формулою (1):
Lp = l (1),
де l = l1 + l2 + …+ ln, , l1 , l2, ln - окремі вимірювання між засічками.
Згідно з масштабом карти значення показань курвіметра переводяться в одиниці довжини на місцевості (м, км). Приклад відомості вимірювання довжин річки та притоків, відстаней від гирла до місця впадіння притоків (за рис. 2) наведені в табл. 4 і 5.
Таким чином, загальна довжина р. Веселої становить:
Lp = (21,6 + 35,4 + 27,4 + 55,1 + 43,0) = 182,5 км.
Таблиця 4
Відомість вимірювання довжини головної річки (Веселої)
Відрізок річки | Точки, що обмежують відрізки | Вимірювання відстані між засічками, км | Довжина відрізка, км | Відстань від гирла до витоку та місця впадіння притоків, км | |
пряме | зворотне | ||||
| Гирло річки Веселої (А) | | | | 0,0 |
l1 | А–Б | 21,5 | 21,7 | 21,6 | 21,6 |
l2 | Б–В | 35,5 | 35,4 | 35,4 | 57,0 |
l3 | В–Г | 27,5 | 27,2 | 27,4 | 84,4 |
l4 | Г–Д | 55,0 | 55,2 | 55,1 | 139,5 |
l5 | Д–Е | 43,0 | 43,0 | 43,0 | 182,5 |
| Витік | | | | 182,5 |
![](images/203091-nomer-mb1e63c.gif)
Таблиця 5
Відомість вимірювання довжин притоків р. Веселої
Назва притоків | З якого берега впадає | Відстань від гирла до місця впадіння, км | Вимірювання довжини притоків, км | Довжина притоки, км | |
пряме | зворотне | ||||
Швиденька | Права | 21,6 | 15,3 | 15,4 | 15,4 |
Глибока | Ліва | 57,0 | 17,2 | 17,4 | 17,3 |
Зелена | Права | 84,4 | 21,7 | 21,7 | 21,7 |
Строката | Ліва | 139,5 | 39,3 | 39,5 | 39,4 |
2. Гідрографічна схема річки являє собою схематичне зображення річкової системи в басейні. Для її побудови використовують відомості табл. 4 і 5 (довжина головної річки та її притоків, відстань від гирла до місць впадіння притоків у головну річку).
На горизонтальній лініі в обраному масштабі відкладають загальну довжину основної річки (182,5 км). Її притоки креслять у тому ж масштабі у вигляді прямих ліній, що відходять від головної річки під однаковим кутом (30 – 40) у місцях їх впадіння. Нахил ліній – у бік витоку. На схемі виписують довжину головної річки та притоків і їх назви, чи порядковий номер (Рис.3).
![](images/203091-nomer-37e9ada4.gif)
0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 220 км
![](images/203091-nomer-m44889001.gif)
Рис. 3 Гідрографічна схема р. Веселої
3. Коефіцієнт звивистості річки визначається за формулою (2):
![](images/203091-nomer-69c1bf3c.gif)
Витік
Гирло
Рис. 4 Приклади визначення довжини l.
Кі = Lр / ln (3),
де l n= l1 + l2 + … + ln , l1 , l2 , ln – довжини відрізків.
4. Похил річки виражають у відносних одиницях (промілле ‰ або м/км) і обчислюють за формулою (4):
![](images/203091-nomer-m548ab685.gif)
де H в і H г – відмітки висот витоку та гирла, м; Lp – довжина річки, км; ∆Н – падіння річки (H в – H г), м.
5. Густота річкової мережі визначає умови стікання атмосферних опадів, живлення ґрунтовими водами і являє собою довжину річкової мережі, що приходиться на 1 км2 площі басейну, характеризується коефіцієнтом густоти (км/км2), який визначається за формулою (5):
![](images/203091-nomer-331e8bf1.gif)
*Примітка. Площа річкового басейну F буде визначена у лабораторній роботі 3.