Методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:


Методичні рекомендації


Предмет іноземна мова має великі можливості у формуванні й вихованні особистості: поряд з рідною мовою він розвиває мислення школяра.

Вивчення іноземної мови потребує від учнів напруженої розумової діяльності, уваги, здатності осмислювати абстрактні поняття, уміння робити узагальнення. Не всім дітям іноземна мова є легкою. Деяким учням важко дається вимова, інтонація речень. Вони не запам’ятовують структуру мовленнєвих зразків, лексику для їх наповнення. Це, звичайно, викликає невдоволення, втрату віри в свої сили, веде до послаблення інтересу в подальшому вивченні іноземної мови. Інтерес при вивченні будь-якого предмету є рушійною силою, яка забезпечує і високу якість знань, і засвоєння необхідних умінь і навичок учням.

За даними психологів, розвиток пізнавальних інтересів проходить кілька етапів. Перший етап характеризується поєднанням інтересу з цікавістю, яскравістю вражень, новизною предмета пізнання. На вищих ступенях розвитку пізнавальних інтересів людина включає їх у систему життєвих планів.

За результатами спостережень, більшість учнів 5-8 класів хочуть вивчити іноземну мову, щоб навчитися говорити, читати і розуміти іноземне мовлення на слух, тобто навчитися спілкуватись іноземною мовою. Однак у ході навчального процесу спостерігається зниження інтересу до предмета, особливо з 8 класу. Це проявляється й тим, що нерідко учні не дістають задоволення від самого процесу діяльності на уроці: мотив, заради якого вони сіли за парту, не узгоджується з тим, чим вони реально займаються.

Для вчителя важливо виробити конкретні способи (за формою і змістом) підтримання інтересу в школярів до предмета на всіх етапах навчання їх вікових особливостей, і тим самим оптимізувати процес навчання. Стимулювання позитивного ставлення школярів до навчання, формування в них пізнавальних інтересів, потреби в знаннях є одним із найважливіших дидактичних принципів.

Пробудити в дитини інтерес до вивчення іноземної мови, зробити процес навчання посильним і радісним – нелегке завдання для кожного вчителя.

Жоден учень не вважає себе нездібним або поганим учнем. Вважати його таким можуть учителі, батьки, тільки не він сам. Необхідно з перших уроків іноземної мови якомога довше підтримувати і розвивати цей мотив самоутвердження, допомогти слабким за знанням учням повірити в себе. Усяка відповідь учня повинна бути оцінена вчителем. Це важливо насамперед для учня, а не для вчителя. Саме такі словесні оцінки спонукають дітей до більшої активності, ніж навіть поурочний бал.

Вчитель сучасної школи повинен викликати в дітей бажання думати і діяти самостійно, установити дружні неформальні стосунки з учнями. Елементи співпраці є на багатьох етапах уроку. Діти пробують себе в ролі вчителя. Вони можуть організовувати початок уроку, провести керований діалог, бесіду з класом та інші його етапи. Це дає учням можливість виявляти самостійність, пізнавальну активність.

Доброзичливий тон учителя, створений ним психологічний комфорт на уроці сприяють тому, що в дітей немає помилкобоязні та страху перед поганими оцінками.

Велике значення має також те, що учитель уміє знайти для кожного учня добрі слова, похвали, коли він його заслуговує. Це підтримує інтерес до уроку іноземної мови. Включаючи в урок цікаві завдання, рольові ігри, зарисовки, пісні, учитель посилює пізнавальний інтерес учнів, забезпечує комунікативну та естетичну мотивацію на уроках.

Відомо, що результативність навчання багато в чому залежить від ставлення учнів до предмета, їхнього вміння вчитися. Тому формування позитивних мотивів учіння є одним із основних напрямів педагогічної діяльності вчителя. Запорукою успіху у розв’язанні цієї проблеми є прищеплення учням позитивного ставлення до навчальної праці, активізація пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до процесу самостійного пошуку, розвиток інтересу до іноземної мови, історії, культури, звичаїв та традицій англомовних країн. Додаткова пізнавальна література допомагає усвідомити значення іноземної мови, зрозуміти важливість і доцільність її вивчення для кожної освіченої людини.

Одним із найважливіших способів підвищення ефективності уроку є посилення його комунікативної і пізнавальної спрямованості. Отже, переважна більшість форм і видів роботи, у тому числі й ігрова діяльність на уроці з учнями молодшого шкільного віку, також має бути комунікативно спрямованою.

Щоб зацікавити учнів, підвищити рівень певних знань з іноземної мови, вчителі пропонують гру як найефективніший метод у досягненні мети, яка полягає в розвитку навичок і вмінь використовувати мовленнєві функції для реальних комунікативних цілей спілкування в ситуаціях, що наближені до життєвих.

Використання гри під час навчання іноземної мови сприяє мимовільному запам’ятовуванню мовного матеріалу й формуванню міцних навичок усного мовлення. Вона, з одного боку, сприяє активізації емоцій та емоційної пам’яті, з іншого –містить необхідні для навчання одиниці монологічного та діалогічного мовлення. Гра може бути гарним матеріалом для уведення, закріплення та подальшої активізації дії учнів з навчальним матеріалом.

Рольова гра, просто гра або ігрова ситуація на уроці – це надзвичайно цінний метод навчання іноземної мови, оскільки стимулює процес мислення і спонукає до творчості, допомагає учням розвивати та застосовувати н практиці мовленнєві вміння, формує мотивацію до навчання. Така методика підвищує інтерес учнів до занять, а головне – робить їх навчання цікавим, змістовим і творчим.

Одним з ефективних засобів активізації комунікативного методу на уроках англійської мови є організація парної і групової роботи.

Коли учнями дозволяють працювати парами чи в групах над розвитком уміння спілкуватися, кожен з них має більше часу для говоріння, аніж тоді, коли б він відповідав тільки вчителеві. Робота парами дозволяє учням практикувати говоріння в невимушеному контексті, без стразу. Робота в групах підвищує мотивацію, оскільки вона дає учням змогу обмінюватися ідеями і допомагати один одному.

Учителеві слід ретельно підготувати завдання заздалегідь. Для цього виду роботи потрібно використовувати подібні прийоми навчання, щоб учні звикли до них і не створювали зайвого шуму на уроці. Завдання, що ставиться перед учнями, має бути конкретним і чітким, щоб діти не втрачали інтересу до роботи. Отже, учнівська

діяльність повинна бути цілеспрямована. З допомогою кількох учнів доцільно продемонструвати приклад для всього класу. Учням потрібно дати час для того, щоб вони навчилися працювати разом.

Під час виконання завдання слід підходити до кожної групи, підбадьорювати їх роботу, занотувати серйозні помилки.

Після закінчення завдання обов’язкового треба поділитися своїми враженнями про роботу учнів

Насамперед дуже важливо похвалити тих, хто добре виконав завдання. Похвала допоможе піднести рівень виконання завдання в майбутньому. Якщо було допущено помилки, учитель повинен спочатку надати можливість учням самим виправити себе. Якщо учень не може виправити свою помилку, потрібно запропонувати зробити це іншим учням. Такий прийом допомагає підтримувати увагу.

Якщо інші учні не можуть виправити помилку, то тоді стає зрозумілим, що необхідна додаткова робота з усім класом. Зворотний зв'язок – це корисний результат як для вчителя, так і для класу.

Після того, як правильний варіант знайдено і закріплено в фронтальній роботі з усім класом, учитель має «повернутись» до того учня, який зробив помилку, і переконатись, що тепер він уже розуміє суть своєї помилки.

На уроці вчитель не повинен забувати, що він має сприяти участі учнів у спілкуванні іноземною мовою. Для цього існує такий прийом активізація комуні кального методу, як провокування висловлювання. Отже, провокування – це прийом заохочення учнів до власного непідготовленого висловлювання. Цей прийом дуже ефективний – учні швидко втягуються у мовленнєву діяльність, захоплюється нею, розмірковують, висловлюють свої думки, згадують відповідні форми для того, щоб висловитись. Усе це показує вчителеві, який обсяг матеріалу учні можуть використовувати у процесі спілкування.

Проблема мовної ситуації є основою в організації сучасного процесу навчання іноземної мови. Треба зазначити, що ця проблема стосується, насамперед, говоріння.

У навчальному процесі вчителі використовують як природні, так і спеціально створені (штучні) мовні ситуації.

Суттєва відмінність полягає в тому, яка мотивація закладена в їх основу – реальна чи умовна. Якщо вдається створити наближено природну мовну ситуацію в класі, то це означає, що вдається створити передумови для формування особистісного ставлення учня до предмета. Отже, з одного боку, необхідно враховувати інтереси самих учнів, а з другого – вибір предмета має бути адекватним. Це і є головним у створенні наближено природної мовної ситуації на уроці.

Можна скористатися такими рівнями мовної підтримки:
  1. Повний текст діалогу або монологу можна давати тільки у виняткових випадках. Хоча це завжди краще, ніж припуститися численних помилок. Повний текст інколи може бути корисним на початку роботи над ситуацією, якщо учні погано володіють матеріалом мови.
  2. Текст, складений з незакінчених речень – особливо корисна опора при вивченні монологів.
  3. Ключові слова, які можна написати на дошці, плакаті або індивідуальних картках.
  4. Мовні зразки, які можна використати як початок для розмови.

Ефективним засобом активізації комунікативності на уроках англійської мови є використання лексико-семантичних схем. Це такі схеми, на яких в умовній формі подано ті лексичні одиниці та зв’язки між ними чи лексичний матеріал, які мають бути опрацьовані або засвоєні.

Уявляти собі все наочно, чи не найперша потреба нашого розуму. Саме тому використання вчителем лексико-семантичних схем є особливо ефективним.

Схеми такого типу полегшують засвоєння більшого обсягу лексичного матеріалу, дають змогу більше запам’ятати, об’єднати окремі ланки інформації, допомагають встановити зв’язки між ними, порівняти їх, логічно осмислити матеріал, який треба вивчити, сприяють зміцненню довгострокової пам’яті

Такі особливості лексико-семантичних схем створюють винятково сприятливі передумови для швидкого і продуктивного засвоєння всього матеріалу, який потрібно вивчити.

Використання таких схем в навчальному процесі сприяє розвитку репродуктивного мислення, яке є компонентом самостійної творчої діяльності учнів, допомагає довести засвоєння матеріалу до автоматизму.

Для того, щоб учні успішно вивчали мову, потрібно заохочувати їх до активної участі в навчальному процесі; вони не повинні боятися експериментувати з мовою.

Тільки фактичний рівень знань учнів підказує вчителеві вибір методів і форм роботи на уроці.

Кращим є той вибір, при якому учень працюватиме на межі своїх можливостей.

Залучення всіх школярів до активної роботи на уроці – це найважливіший резерв підвищення його результативності.

Не можна досягти великих успіхів у вивченні іноземної мови без мас остійної роботи, у процесі якої учні самостійно чи з допомогою учителя оволодівають навчальними програмами. Це сприяє розвитку творчого мислення, удосконалення навичок читання й письма.