Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 632.89kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 453.73kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 492.02kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.46kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 325.21kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 357.34kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
САХНЕВИЧ ІННА АНДРІЇВНА
УДК 378.147.88+371.214.43
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
НАФТОГАЗОВОГО ПРОФІЛЮ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ-2012
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор
ОНКОВИЧ ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА,
Інститут вищої освіти Національної академії
педагогічних наук України,
завідувач відділу теорії та методології
гуманітарної освіти.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
МАНЬКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, Національна академія служби
безпеки України, професор кафедри
професійної психології та педагогіки;
кандидат педагогічних наук, доцент
ЛІТІКОВА ОЛЕКСАНДРА ІВАНІВНА
Херсонська державна морська академія,
заступник завідувача кафедри
з методичної роботи.
Захист відбудеться 15 березня 2012 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 456.02 Інституту вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.
Автореферат розіслано 14 лютого 2012 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Г. В. Лесик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Приєднання України до Болонського процесу ставить перед українськими вищими навчальними закладами завдання готувати професійних фахівців технічних спеціальностей високої кваліфікації з їх подальшим виходом на європейський ринок праці. Україна має потребу в досвідчених інженерах, які працюватимуть у нових соціально-економічних умовах, що відповідають ідеям і принципам європейської інтеграції.
Вищі освітні заклади, які готують фахівців технічних спеціальностей, повинні провести внутрішню ревізію своєї діяльності щодо її відповідності вимогам Болонської декларації, а також і вимогам Національної доктрини розвитку освіти (2002), Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів”, де зазначено, що слід створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості, готувати кваліфіковані професійні кадри, а також формувати покоління, здатні навчатись упродовж усього життя в нових соціально-економічних і політичних умовах.
Сучасний фахівець повинен володіти високим рівнем професійної культури, що проявляється у здатності творчо мислити, постійній орієнтації на пошук і новизну, використанні науково-технічних знань для вирішення технічних проблем, організації виробництва з упровадженням науково-технічних інновацій.
Сьогодні тривають активні пошуки нових педагогічних технологій для підготовки майбутніх фахівців вищих технічних навчальних закладів, зорієнтованих на формування особистості, розвиток творчості й самостійності. Мова йде про розробку нових концепцій навчання, спрямованих на особистісно орієнтований розвиток майбутнього інженера, формування його як творця, здатного не лише самостійно здобувати знання, а й реалізувати їх відповідно до вимог сьогодення. Важлива роль у цьому складному процесі належить медіаосвіті студентів як складовій їх професійної підготовки.
За основу розвитку медіаосвіти України обрано світовий досвід, який відображено в міжнародних документах, рекомендаціях, зокрема: Грюнвальдська декларація з медіаосвіти (1982), Севільська конференція „Медіаосвіта молоді” (2002), Паризька програма з медіаосвіти ЮНЕСКО (2007) та ін.
Проект концепції впровадження медіаосвіти в Україні, розроблений у 2010 р. Національною академією педагогічних наук України, засвідчує, що медіаосвіта не повинна залишатися фрагментарною та впроваджуватися з ініціативи поодиноких новаторів-педагогів. Вона повинна стати ефективною складовою загальнонаціональної системи освіти.
В умовах сьогодення необхідною складовою професійної культури майбутнього фахівця нафтогазового профілю повинна стати медіакультура. Як результат медіаосвіти й застосування медіаосвітніх засобів і технологій у професійній підготовці, медіакультура сприятиме формуванню й розвитку медіаосвітніх знань, умінь і навичок роботи з медіаосвітніми засобами фахової інформації та комунікації.
Науково-педагогічні дослідження теоретико-методологічних проблем медіаосвіти висвітлено у працях Б. Данкена, Л. Зазнобіної, Дж. Кантор, Р. Квіна, Р. К’юбі, С. Лівінгстон, М. Маклюена, Л. Мастермана, С. Пензина, Л. Прессмана, А. Сильверблатта, О. Федорова, О. Шарикова, Ю. Усова та ін. Привертають увагу дослідження українських науковців про історію виникнення та розвитку медіаосвіти в Україні та світі, основні форми, методи, шляхи організації медіаосвітньої діяльності у навчальних закладах (О. Білоус, Р. Бужикова, І. Дубенчук, Н. Духаніної, О. Голубєвої, Ю. Казакова, К. Кірей, Д. Кортієвої, Н. Леготіної, Л.Найдьонової, Г. Онкович, Н. Рижих, Ю. Савостейко, Н. Соколової, Т. Хачумян, І. Чемерис, І. Шубенко, О. Янишин та ін.)
Аналіз науково-педагогічних праць свідчить про те, що в багатьох вагомих за теоретичним і практичним надбанням наукових дослідженнях недостатньо вивченою залишається проблема застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
У результаті вивчення стану професійної підготовки майбутніх фахівців виявлено суперечності між:
- вимогами, які ставляться до рівня сучасної професійної культури майбутніх фахівців нафтогазового профілю, та недостатністю розроблених напрямів, форм і методів формування медіакомпетентності;
- необхідністю реалізації освітнього процесу за допомогою медіаосвітніх технологій у вищих технічних навчальних закладах та відсутністю цієї складової у галузевих стандартах вищої освіти й стандартах вищої освіти вищих технічних навчальних закладів нафтогазового профілю.
Отже, нерозробленість проблеми у педагогічній теорії та практиці, необхідність поліпшення підготовки майбутніх фахівців за допомогою застосування фахових медіатекстів та виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційної роботи – „Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана відповідно до наукового дослідження Національної академії педагогічних наук України в межах державної теми відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України „Теоретико-методологічні засади інтеграції змісту гуманітарної освіти у ВНЗ негуманітарного профілю” (№ 0106U002010).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (протокол від 20 січня 2011 р., № 1/10) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол від 29 березня 2011 р., № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
- з’ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній національній і сучасній світовій практиці та визначити основні напрями дослідження теми;
- уточнити сутність основних понять: „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій”, „медіадидактика”, „медіаосвітня технологія”;
- визначити основні рівні та критерії сформованості медіакультури як необхідного елементу професійної культури майбутніх фахівців;
- виявити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю;
- експериментально перевірити педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій та методику їх реалізації у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Предмет дослідження – педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Методи дослідження. Для реалізації мети, виконання поставлених завдань використано комплекс методів:
– пошуково-бібліографічний метод – для вивчення психолого-педагогічних, науково-методичних джерел, нормативних документів, практичного досвіду викладання у вищих технічних навчальних закладах;
– аналіз, синтез, узагальнення, систематизація та класифікація зібраного матеріалу − для визначення стану дослідження проблеми, розкриття основних теоретичних положень теми дослідження;
– бесіда, опитування, тестування, анкетування майбутніх фахівців та викладачів, систематичні й періодичні педагогічні спостереження навчального процесу – для отримання первинного емпіричного матеріалу;
– педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) – для перевірки ефективності застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю за умови дотримання визначених педагогічних умов;
– структурний − з метою аналізу навчальних планів, програм професійної та медіаосвітньої підготовки;
– статистичний − для аналізу результатів педагогічного експерименту та перевірки їхньої достовірності за допомогою методів математичної статистики (критерію χ2 і критерію Фішера);
– метод узагальнення й прогнозування − для формування висновків і обґрунтування педагогічних умов.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, які згруповано у контекстуальні, дидактичні та організаційно-методологічні;
– розкрито теоретичні та методичні аспекти застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю;
удосконалено:
- методику застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, яка реалізується у системному підході щодо змісту та інтерактивності викладання
- сутність і зміст понять „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій”, „медіадидактика” та „медіаосвітня технологія” у контексті професійної підготовки у ВТНЗ, зміст та функції медіадидактики як новітньої галузі педагогіки;
дістали подальшого розвитку:
– особливості професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій у формуванні їх професійної компетентності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів, а також для вдосконалення змісту й форм організації професійної підготовки засобами медіаосвітніх технологій. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами у процесі роботи над навчально-методичною літературою з медіаосвіти та медіаосвітніх технологій, а також у процесі підготовки навчальних курсів із медіаосвітніми елементами. Практикум та навчальна програма спецкурсу можуть використовуватися студентами в навчальному процесі – при написанні курсових, дипломних чи магістерських робіт.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (акт від 10 листопада 2011 р., № 51–87–157), Національного технічного університету України „КПІ” (акт від 05 грудня 2011 р., № 74), Приазовського державного технічного університету (акт від 18 листопада 2011р., № 67/33–2949), Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини (довідка від 07 грудня 2011 р., № 357).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорено на засіданнях відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (2008–2011 рр.), на психолого-педагогічних семінарах та методичних засіданнях, проведених кафедрами технології нафтогазового машинобудування, зварювання трубопроводів і конструкцій, буріння нафтогазових свердловин, зносостійкості та відновлення деталей машин, теорії та практики перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (2009–2011 рр.), та оприлюднено у виступах на конференціях різного рівня:
– міжнародних: „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2007, 2009, 2011), „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2010), „Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи” (Луцьк, 2010), „Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України” (Київ–Буча, 2010), „Друкарство молоде” (Київ, 2010);
– регіональній науково-методичній конференції „Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін” (Івано-Франківськ, 2008);
– звітних конференціях Інституту вищої освіти НАПН України (2008–2011рр.),
- круглих столах „Медіаосвітні технології у навчальному процесі” (Київ, 2010, 2011).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 одноосібних наукових праць, з них 7 – у наукових фахових виданнях України, 3 – у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 – навчально-методичний практикум.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (251 найменування, з них іноземними мовами – 19) та 23 додатків. Загальний обсяг дисертації – 293 сторінки, з них основного тексту – 195. Дисертація містить 4 таблиці, 3 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, показано зв’язок роботи з науковими планами, программами, темами, визначено мету й завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації, публікації.
У першому розділі – „Застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю як науково-теоретична проблема”– узагальнено підходи до розв’язання проблеми створення педагогічних умов для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю в науково-теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних учених, визначено основні теоретичні напрями дослідження, особливості професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю, уточнено сутність основних понять теми.
Теоретичний аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень за темою роботи дав можливість визначити:
– теоретичні та прикладні аспекти організації процесу навчання у вищій технічній школі, зокрема, дидактичний зміст навчального процесу – методи та практика психолого-педагогічної підготовки студентів у вищих технічних навчальних закладах стали предметом розгляду в працях М. Буланової-Топоркової, С. Веліканової, В. Віленського, Д. Дзвінчука, Е. Зільберштейн, О. Калукової, Ю. Лимарьової, В. Манька, Т. Новикової, Г. Овчиннікової, В. Онопрієнко, І. Орлова, М. Потєєва, В. Рогинського, А. Слободянюка, М. Солодихіної та ін.;
– дослідження педагогічних умов, що забезпечують якісну професійну підготовку майбутніх фахівців технічного спрямування у вищих навчальних закладах України, здійснюють О. Андрусь, Г. Артюшин, М. Бабюк, К. Балабанова, Л. Влодарська-Зола, Л. Журавська, О. Королюк, Є. Крюкова, О. Олексюк, С. Операйло, О. Палка, О. Попова, Л. Сергієнко, Р. Собко, А. Цюприк, І. Юрас;
– серед фундаментальних досліджень медіаосвіти на особливу увагу заслуговують наукові праці П. Александрова, Д. Андерсен, М. Берон, Р. Гопс, І. Жилавської, Н. Задорожної, Т. Кузнєцової, А. Новікової / Левицкой, О. Мурюкіної, Г. Онкович, Б. Потятинника, Д. Таллім, Е. Томан, І. Челишевої, О. Федорова та ін.;
– з публікацій щодо сутності понять „медіаосвіта”, „медіакультура”, „медіаімунітет”, „медіакомпетентність”, історії виникнення та розвитку національної, канадської, британської, німецької, російської та інших медіаосвітніх шкіл, формування творчих методів та підходів до вивчення медіаосвіти і медіаосвітніх технологій як у середній школі, так і у вищих навчальних закладах привертають увагу наукові дослідження О. Білоус, Р. Біч, О. Вознесенської, О. Голубєвої, І. Дубенчук, Н. Духаніної, О. Клименко, Д. Консідін, Л. Найдьонової, В. Робака, Ю. Савостейко, Е. Тачер, М. Чабаненко, Н. Шубенко, О. Янишин.
У роботі виокремлено особливості професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю: перевага навчальних дисциплін технічного спрямування, специфічне забезпечення навчання, організація спеціалізованих методів навчання, створення фахових науково-дослідних лабораторій. Наголошено, що такі особливості визначають педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
У розділі уточнено дефініції понять „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій”, „медіадидактика”, „медіаосвітня технологія”. Професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій трактується як складний багатоступеневий процес, що передбачає засвоєння певного обсягу фахових теоретичних знань, набуття умінь та навичок професійної діяльності у нафтогазовій галузі, що сприяє формуванню готовності майбутнього фахівця до самостійної практичної діяльності у нафтогазовій галузі за додаткового посередництва медіаосвітніх засобів та технологій фахового характеру. Медіаосвітня технологія – це технологічний процес усіх можливих дій, способів, методів побудови навчально-освітньої діяльності із залученням медіазасобів з метою формування медіакультури особистості студента (майбутнього фахівця) на трьох основних рівнях: медіаграмотності, медіакомпетентності та медіаобізнаності. Медіадидактику розглянуто як новітню галузь педагогіки, з точки зору функціональності – педагогічну технологію, яка розробляє теорію освіти навчання й виховання, обґрунтовує зміст, визначає закономірності, цілі, форми та методи освіти за допомогою медіазасобів та складається з певних систем способів або дій – технологій навчання.
Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив відсутність спеціальних комплексних теоретико-методологічних розробок стосовно застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
У висновках до розділу визначено пріоритетні теоретичні напрями дослідження з метою ефективного застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці ВТНЗ; окреслено основні види медіаосвітніх засобів та технологій, ефективні напрями, способи та підходи їх реалізації з метою удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю, а також виокремлено базові критерії медіакомпетентності та їх характеристики з урахуванням особливостей професійної підготовки для оцінки медіакомпетентності як одного з рівнів медіакультури майбутніх фахівців нафтогазового профілю; обґрунтовано необхідність створення педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
У другому розділі – „Теоретичне обґрунтування педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю” – висвітлено організацію експериментального дослідження, сформульовано гіпотезу, виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, розглянуто основні наукові підходи, теоретичні концепції та моделі формування медіакультури майбутніх фахівців; досліджено технологію критичного мислення як необхідне теоретичне підґрунтя для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Методику дослідження розроблено на основі методичних порад, запропонованих С. Гончаренком, В. Шейком, і Н. Кушнаренком, що дозволили розкрити сутність основних теоретичних питань, визначити мету дослідження, його об’єкт і предмет, сформулювати основні завдання та етапи дослідження, висунути гіпотезу, згідно з якою застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю буде ефективним за таких педагогічних умов: створення позитивної мотивації щодо застосування медіаосвітніх технологій; урахування особливостей професійної підготовки; визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту і структури медіаосвітніх технологій з метою їх ефективного застосування у професійній підготовці. Важливим є пошук основних видів медіаосвітніх засобів і технологій та обґрунтування важливості їх використання; створення проблемних ситуацій та стимулювання студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою професійно орієнтованих медіатекстів; поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань в процесі розвитку критичного мислення з метою формування медіакультури; вибір ефективних видів практичної медіаосвітньої діяльності студентів на матеріалах фахових медіаосвітніх засобів і технологій.
У розділі акцентовано увагу на тому, що професійна освіта майбутніх фахівців нафтогазового профілю пов’язана із професійною культурою. Медіакультура сучасного фахівця є необхідною складовою професійної культури, яка сприяє формуванню основних професійно-моральних якостей. Інженер, який володіє високим рівнем медіакультури, може вільно конкурувати на міжнародному ринку праці.
Важливим теоретичним підґрунтям для реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці є пошук, аналіз та відбір тих теоретичних напрямків і концепцій медіаосвіти, які є найбільш ефективними.
Наголошується, що загальна теорія медіаосвіти вбирає теорії медіаосвіти як формування „критичного мислення” та культурологічну, а також інтегрує окремі елементи інших медіаосвітніх теорій, яка утворює підґрунтя для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Залежно від основної мети та завдань, які ставить викладач перед студентами при застосуванні професійно орієнтованих медіатекстів.
Медіаосвітні технології зорієнтовані на технічне спрямування освіти, враховують відсутність попереднього навчального медіаосвітнього досвіду на рівні школи, технікуму або коледжу. Мінімальний медіадосвід, набутий за рахунок сімейного виховання або упродовж життя, а також відсутність педагогічних методик застосування медіаосвітніх технологій через самоосвіту із урахуванням специфіки професійної підготовки майбутніх технічних фахівців; збільшення кількості годин для самостійної та індивідуальної роботи студентів у навчальних програмах − особливості застосування медіаосвітніх технологій в умовах приєднання України до європейської системи вищої освіти.
Зазначається, що характер медіанавчання в сучасному вищому навчальному закладі визначає синтез освітньо-інформаційної, практико-утилітарної і соціокультурної моделей медіаосвіти як необхідна теоретична основа для реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, зорієнтована на максимальне використання потенційних можливостей медіаосвіти залежно від основної мети та завдань. Варіативність та універсальність дій дозволяють цілісно або фрагментарно застосовувати медіаосвітні технології у професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів.
Застосування медіаосвітніх технологій сприяє розвитку медіаосвіти, результатом якої є формування медіакультури на трьох основних рівнях: медіаграмотності (елементарному рівні), медіакомпетентності (вищому рівні) та медіаобізнаності (найвищому рівні). З метою оцінки реалізації медіаосвітніх технологій у професійній підготовці визначено характеристики основних критеріїв медіакомпетентності майбутніх фахівців, зокрема контактного, мотиваційного, інформаційного, оцінно-інтерпретаційного, перцептивного, практико-операційного та творчого, на високому, середньому та низькому рівнях. Характер прояву цих критеріїв на всіх рівнях залежить від особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Усі рівні медіакультури пов’язані з розвитком навичок критичного мислення на основі створення медіапроблемного навчання і використання методів аналізу медіатекстів та функціонування медіазасобів у суспільстві. Правильний вибір того чи іншого виду критичного аналізу медіатекстів впливатиме на успішність застосування медіаосвітніх технологій, а відтак − і на формування медіакультури майбутніх фахівців.
У розділі визначено загальну технологію розвитку критичного мислення та охарактеризовано основні види аналізу медіатекстів залежно від особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Окреслені особливості аналізу медіаосвітніх текстів фахового спрямування дозволили сформулювати організаційно-методологічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці, які проявляються у створенні позитивної мотивації для вдосконалення професійної підготовки, а також проблемної ситуації та стимулюванні студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою застосування фахових медіаосвітніх текстів і технологій. Важливим є поєднання аудиторної та самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань у проблемному медіанавчанні з метою ефективного застосування відповідних медіатехнологій; вибір тих видів медіаосвітньої діяльності студентів, що сприятимуть максимальному розвиткові навичок критичного мислення та ефективному застосуванню медіаосвітніх технологій у професійній підготовці.
Теоретичні концепції та моделі медіаосвіти стали підґрунтям для опису дидактичних умов застосування відповідних технологій, які охоплюють: визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіатехнологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту і структури з метою ефективного застосування у професійній підготовці; пошук основних видів медіазасобів і медіатехнологій навчання та обґрунтування важливості їх використання у професійній підготовці.
Важливою педагогічною умовою застосування медіаосвітніх технологій є контекстуальна умова, оскільки вона пов’язана з особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю і проходить через усі педагогічні умови.
Технічне спрямування професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю (перевага технічних дисциплін, точних наук над гуманітарними) обмежує коло використання медіаосвітніх технологій. Їх доцільно інтегрувати у професійну підготовку у вигляді медіаосвітніх елементів змістових модулів традиційних навчальних гуманітарних або загальнопрофесійних дисциплін із гуманітарною складовою. Тематика таких дисциплін не повинна суперечити використанню медіатехнологій як додаткових навчальних джерел для підвищення ефективності навчального процесу. Наголошено на використанні медіаосвітніх технологій у тій частині навчальних дисциплін, яка має дослідницький характер та передбачає пошук необхідної інформації, її опрацювання, критичний аналіз та відбір згідно з навчальною тематикою.
Найбільш ефективним способом застосування медіаосвітніх технологій у вищих технічних навчальних закладах є розроблення медіатехнологічних схем та медіатехнологічних карт, які дозволяють не тільки унаочнити процес залучення медіаосвітніх технологій до професійної підготовки, але й описати його у вигляді певних етапів, дій, медіазасобів і відповідно до них – медіатехнологій.
Акцентовано увагу на тому, що процес реалізації медіатехнології у професійній підготовці має дев’ять основних функціональних етапів та логічних зв’язків між ними. Це дозволяє унаочнити процес їх використання на рівні медіатехнологічної схеми. Усі етапи ґрунтуються на реалізації визначених педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю з метою формування медіакультури ефективно використовуються такі медіаосвітні засоби і, відповідно до них, медіатехнології: навчальні газети та журнали фахового спрямування (пресотехнології); художні та документальні кінофільми та кінофрагменти (кінотехнології); комп’ютерні навчальні програми (комп’ютерні технології); мультимедіа-продукти − електронні книги, газети, журнали, мультимедіа-енциклопедії, мультимедіа-словники, комп’ютерні кліпи, фільми, бази даних (мультимедіа-технології); інтернет-джерела − сайти, програми (мережеві технології); засоби телекомунікації: продукція телебачення, радіо, телефонії (телекомунікаційні технології).
Здійснений аналіз сутності застосування медіаосвітніх технологій у підготовці майбутніх фахівців дав можливість установити, що важливість використання медіазасобів фахового або загальнопрофесійного спрямування для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей зумовлюється багатьма чинниками: розширення переліку навчальних інформаційних джерел фахового спрямування (окрім загальновідомих підручників, посібників та методичних рекомендацій); подолання комунікативних бар’єрів; удосконалення медіаосвітніх знань та набуття автоматичних навичок використання масмедійних джерел як у процесі навчання, так і в подальшому професійному житті; залучення власних медіазасобів підвищує якість професійної підготовки, а відтак актуалізуються освітня та виховна функції медіаосвітніх засобів. У такий спосіб створюється медіаімунітет до медіаосвітніх засобів негативного характеру.
У третьому розділі – „Експериментальне дослідження педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю” – описано організацію експериментальної роботи з визначення основних критеріїв та рівнів медіакомпетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки на констатувальному та формувальному етапах дослідження; визначено та описано методику реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю; проаналізовано основні результати дослідження.
У розділі зазначається, що на діагностичному етапі констатувального експериментального дослідження:
– проаналізовано стан застосування медіаосвітніх засобів та технологій як студентами, так і викладачами в процесі професійної підготовки у ВТНЗ;
– з’ясовано загальний рівень сформованості медіакультури майбутніх фахівців нафтогазового профілю, набутий протягом попереднього навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, протягом життя та в результаті сімейного виховання.
На основі результатів проведеного анкетування, тестування та спостереження доведено, що вихідний рівень медіакомпетентності студентів виключений з навчального процесу загальноосвітньої школи або в процесі сімейного виховання, є досить низьким.
З метою перевірки ефективності педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій, а також апробації представленої медіатехнологічної схеми впровадження медіатехнологій у професійну підготовку майбутніх фахівців нафтогазового профілю, на формувальному етапі експерименту використано спеціальну методику реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, основу якої склали: навчальна програма спецкурсу з вивчення основ медіакомпетентності для студентів технічних спеціальностей за напрямом підготовки „Нафтогазова справа”; розроблений автором практикум для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності для студентів І–IV курсів технічних спеціальностей.
Теоретичну основу авторської навчальної програми спецкурсу складають наукові напрями, концепції та медіаосвітні моделі, які є ефективними для застосування медіатехнологій у професійній підготовці вищої технічної школи. Його медіадидактичне підґрунтя визначають напрями, способи й підходи щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. До навчальної програми спецкурсу ввійшли найпопулярніші (за результатами опитування студентів та викладачів вищих технічних навчальних закладів) медіаосвітні засоби та технології.
Медіаосвітні елементи змістових модулів навчальної програми спецкурсу інтегровано до навчальних програм фахових дисциплін із гуманітарною складовою у вигляді аудиторної та самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань творчого характеру на пропедевтичних семінарах. Практична реалізація спецкурсу у вигляді виконання творчих завдань на матеріалах фахових медіатекстів практикуму сприяла розвиткові критичного мислення студентів, а відтак – формуванню медіакультури майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
На контрольному етапі формувального експерименту підтверджено ефективність педагогічних умов застосування медіаосвітніх засобів і технологій фахового спрямування у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Загалом здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що високий і середній рівні основних критеріїв медіакомпетентності в експериментальних групах зросли: високий рівень – майже удвічі (з 13% до 32%), середній – у півтора раза (з 29% до 47%), а низький рівень зменшився у 2.6 раза (з 58% до 22%). Результати дослідження представлено на рис. 1.
Рисунок 1. Порівняння високого, середнього та низького рівня основних критеріїв медіакомпетентності: вихідні дані у контрольних групах і кінцеві дані в експериментальних групах І-IV курсу
Порівнюючи результати дослідження з результатами вітчизняних та зарубіжних праць, присвячених темі впровадження медіаосвітніх технологій у професійну підготовку студентів, підтверджено наявність як невеликих розбіжностей через специфіку професійної підготовки у вищих технічних навчальних закладах, так і тотожностей у визначенні напрямів, форм і способів реалізації педагогічних умов застосування медіаосвіти у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні актуального питання щодо педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
Результати експериментального дослідження підтвердили покладену в основу гіпотезу, а реалізовані мета й завдання дають підстави сформулювати висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Системний аналіз наукових праць з проблеми дослідження сприяв визначенню основних теоретичних напрямів. Установлено, що проблема окреслення педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю не була предметом комплексних наукових досліджень. У сучасних умовах, коли суспільні вимоги до професійного рівня підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю підвищуються, зазначена проблема набуває надзвичайної актуальності й потребує науково-практичного обґрунтування. Це спонукає до розроблення сучасних педагогічних підходів до професійної підготовки фахівців – майбутніх інженерів нафтогазового профілю – із застосуванням медіаосвітніх технологій.
2. Уточнено зміст основних понять дослідження: „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій” – це складний багатоступеневий процес, який передбачає засвоєння певного обсягу фахових теоретичних знань, набуття умінь та навичок професійної діяльності в нафтогазовій галузі; формування готовності майбутнього фахівця до самостійної практичної діяльності в нафтогазовій сфері за додаткового посередництва медіаосвітніх засобів та технологій професійно-орієнтованого характеру. Результатом професійної підготовки майбутнього фахівця із застосуванням медіаосвітніх технологій є не тільки професійна освіченість, компетентність та майстерність у нафтогазовій галузі як складових професійної культури, але й медіаобізнаність, медіакомпетентність та медіаграмотність. Ці складові елементи медіакультури – результат медіаосвіти, за допомогою якої підвищується якість фахових знань не тільки у студентів в процесі професійної підготовки, але й у фахівців протягом життя. Медіакультуру слід розглядати як необхідний елемент професійної культури.
„Медіадидактика” – новітня галузь педагогіки – з точки зору функціональності – це педагогічна технологія, що розробляє теорію освіти навчання й виховання, обґрунтовує зміст, визначає закономірності, цілі, форми та методи освіти за допомогою медіазасобів та складається з певних систем способів або дій – технологій навчання. „Медіаосвітня технологія” – процес усіх можливих дій, способів, методів побудови навчально-освітньої діяльності із залученням медіаосвітніх засобів з метою формування медіакультури особистості студента (майбутнього фахівця) на рівні медіаграмотності, медіакомпетентності та медіаобізнаності.
3. У роботі сформульовано характеристики основних рівнів та критеріїв сформованості медіакомпетентності в складі медіакультури як необхідного елементу професійної культури, яку набуває майбутній фахівець нафтогазового профілю в результаті застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Високий, середній та низький рівні відповідають таким основним критеріям сформованості медіакомпетентності: мотиваційному, контактному, інформаційному, оцінно-інтерпретаційному, практико-операційному, перцептивному та творчому.
Ступінь важливості кожного з критеріїв залежить від основної мети медіаосвітньої підготовки майбутніх інженерів: формування медіакомпетентності особистості на матеріалі медіаосвітніх засобів і технологій, які зазвичай використовуються як додаткові навчальні джерела фахового спрямування. Саме тому до основних рівнів та критеріїв медіакомпетентності слід застосувати диференційований підхід, оскільки деякі з них (контактний, практико-операційний) мають суб’єктивний характер, який визначається як необхідними, так і відносно необхідними складовими, а деякі (інформаційний та оцінно-інтерпретаційний) визнано важливими для формування медіакомпетентності майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Вони показують рівень володіння не тільки медіаосвітніми, але й фаховими знаннями, уміннями й навичками, сприяють розвиткові критичного мислення: вмінню знаходити потрібні медіатексти; визначати проблеми, пов’язані зі змістом фахового медіатексту; аргументовано, логічно, асоціативно аналізувати та оцінювати умови функціонування медіаджерел у суспільстві та зміст медіатекстів, робити висновки та узагальнення. Творчий критерій медіакомпетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей набуває все більшого значення в сучасних умовах інформатизації та глобалізації суспільства, де переважає технічний або технологічний зміст медіатекстів і нівелюються їх „особистісно-розвивальні” можливості.
4. Виявлено, обґрунтувано та згруповано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Контекстуальна умова пов’язана з особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю і проходить через усі інші педагогічні умови. Доведено, що дві групи педагогічних умов – дидактичні та організаційно-методологічні – сприяють застосуванню медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців.
До дидактичних умов належать: визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту та структури медіаосвітніх технологій з метою їх ефективного застосування; пошук основних видів медіаосвітніх засобів і технологій та обґрунтування важливості їх використання у професійній підготовці.
Організаційно-методологічні умови – це створення позитивної мотивації щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці, а також проблемної ситуації та стимулювання студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою застосування фахових медіаосвітніх засобів і технологій; поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань у розвитку критичного мислення; вибір ефективних видів практичної медіаосвітньої діяльності студентів на матеріалах професійно орієнтованих медіаосвітніх засобів і технологій.
5. У ході проведення констатувального та формувального етапів експерименту досліджено основну методику ефективної реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Її основу склала навчальна програма спецкурсу з основ медіакомпетентності. Практичну реалізацію програми здійснено на основі навчальних матеріалів практикуму з основ медіакомпетентності. Медіаосвітні елементи її змістових модулів інтегровано в навчальні програми фахових дисциплін із гуманітарною складовою у вигляді аудиторної та самостійної роботи студентів на пропедевтичних семінарах із залученням індивідуально-дослідних завдань творчого характеру. Виконання фахових творчих завдань для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності довело ефективність медіаосвітніх технологій у формуванні медіакультури майбутніх інженерів нафтогазового профілю на її основних рівнях: медіаграмотності та медіакомпетентності.
Здійснене експериментальне дослідження підтвердило, що запропоновані педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю та методика їх реалізації забезпечують їх ефективність. Про це свідчить зростання рівня медіакомпетентності студентів експериментальних груп за всіма даними визначених показників, тоді як рівень медіакомпетентності студентів контрольних груп залишився без істотних змін.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій і підтверджується кількісною та якісною обробкою експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.
6. Отримані наукові результати можуть бути використані вищими технічними навчальними закладами для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців з метою реалізації таких планів:
– інтеграції у професійну підготовку медіаосвітніх елементів змістових модулів спецкурсу з основ медіакомпетентності, спрямованого на формування медіакультури особистості як необхідної складової професійної культури;
– застосування медіаосвітніх засобів і технологій з використанням матеріалів навчально-методичного практикуму для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності з метою формування медіаосвітніх знань, умінь і навичок роботи з медіаосвітніми джерелами фахового спрямування як додатковими навчальними засобами;
– упровадження у професійну підготовку вищих технічних навчальних закладів програм реалізації медіаосвітніх технологій.
Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання всього спектру проблем, пов’язаних із визначенням педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Перспективними напрямами подальшого дослідження можуть стати питання формування психолого-педагогічної готовності викладачів вищих технічних навчальних закладів до застосування медіаосвітньої підготовки з урахуванням профільної спеціалізації, виховання медіакультури як частини професійної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі дистанційної освіти.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації
1. Сахневич І. А. Медіаосвіта – освіта XXI століття: наукові дослідження у світі / І. А. Сахневич // Вища освіта України. – теор. та наук.-метод. часоп. – 2009. – №3 (14). – С. 47–52.
2. Сахневич І. А. Розвиток медіаосвіти в світі: теоретичний аспект / І. А. Сахневич // Проблеми освіти : наук. зб. – К. : Інст-т інновац. технол. і змісту осв. МОН України. – 2010. – Вип. 63, Ч. ІІ.– С. 196–201.
3. Сахневич І. А. Технічні та медіазасоби – необхідний додатковий елемент самостійної роботи як особливої навчальної діяльності в технічних ВНЗ / І. А. Сахневич // Вища освіта України. –: теорет. та наук.-метод. часоп. –– 2010. − № 3.– Т. ІІІ(38). – С. 200–207.
4. Сахневич І. А. Упровадження медіаосвіти у вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи / І. А. Сахневич // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки. – 2010. – №21. – С. 239–242.
5. Сахневич І. А. Залучення медіаосвітніх засобів до організації самостійної роботи студентів технічної спеціальності – резерв підвищення ефективності навчання / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2010.– № 3. – Т. VII (25). – С. 391–398.
6. Сахневич І. А. Експериментальне визначення основних критеріїв та рівнів медіаосвітньої компетентності майбутніх фахівців нафтогазового профілю в процесі професійної підготовки / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2011. – №3. – Т. ІII (28). – С. 242-250.
7. Сахневич І. А. Культура використання медіазасобів – неодмінна умова запобігання негативному впливу медіаінформації / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2011. – № 3. – С. 94–99.
Опубліковані праці апробаційного характеру
- Сахневич І. А. Перспективи розвитку медіаосвіти у ВНЗ України / І. А. Сахневич // Друкарство молоде : зб. тез за матер.10-ї Міжнар. наук.-техн. конф. 20–22 квіт. 2010 р. – К. : НТУУ «КПІ», ВПІ ВПК «Політехніка», 2010.– Кн. 2. – С. 45–47.
- Сахневич І. А. Про проблеми укладання Європейського мовного паспорта (ЄМП) для перекладачів /І. А. Сахневич // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін : матеріали наук.-метод. конф. – 2008. – С.68–73.
- Сахневич І. А. Сучасні комп’ютерні технології як одна з ефективних умов організації самостійної роботи майбутніх технічних перекладачів / І. Сахневич // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: зб. наук. праць – Київ-Кременець : РВЦ КОГПІ ім. Т. Шевченка.– 2008.– Вип.4. – С. 96–100.
Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації
11. Сахневич І. А. Практикум для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності для студентів І–IV курсів технічних спеціальностей / І. А. Сахневич. – Івано-Франківськ : Сімик, 2011. – 118 с.
АНОТАЦІЇ
Сахневич І. А. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2012.
У дисертації вперше здійснено дослідження педагогічних умов для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. На основі аналізу концептуальних підходів зарубіжних та вітчизняних учених, а також нормативно-правової бази уточнено дефініції основних понять теми: „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із залученням медіаосвітніх технологій”, „медіадидактика”, „медіаосвітня технологія”. Узагальнення теоретичних та експериментальних результатів дослідження дозволило визначити основні теоретичні концепції і медіаосвітні моделі, а на їх основі проаналізувати ефективні напрями, способи і методи застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. У підсумку дослідження сформульовано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у вищих технічних навчальних закладах нафтогазового профілю.
Ключові слова: медіаосвіта, медіакультура, медіаграмотність, медіакомпетентність, медіадидактика, медіаосвітні технології, критичне мислення, професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю, залучення медіаосвітніх технологій.
Сахневич И. А. Педагогические условия применения медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке будущих специалистов нефтегазового профиля. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования.– Институт высшего образования Национальной академии педагогических наук Украины, Киев, 2012.
В диссертации впервые осуществлено исследование педагогических условий применения медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке будущих специалистов нефтегазового профиля.
На основе концептуальных подходов зарубежных и отечественных ученых, нормативно-правових актов уточнены дефиниции основных понятий темы: „профессиональная подготовка будущих специалистов нефтегазового профиля с помощью медиаобразовательных технологий”, „медиадидактика”, „медиаобразовательная технология”.
Ретроспективный анализ литературно-научных источников позволил раскрыть основные педагогические условия эффективного применения медиаобразовательных технологий в процессе профессиональной подготовки в высшем техническом учебном заведении. Обобщение результатов исследования позволило определить основные теоретические концепции и модели медиаобразовательных технологий, а на их основе проанализировать направления, способы, формы и методы применения медиаобразовательных средств и соответствующих технологий профессионального характера. В основу методики реализации педагогических условий применения медиаобразовательных технологий положено авторский специальный курс для изучения основ медиакомпетентности. Одной из форм реализации специального курса определено интеграцию его медиаобразовательных элементов в учебные программы дисциплин профессионального характера с гуманитарным аспектом. В качестве формы интеграции выбрано пропедевтический семинар, который позволяет учитывать технический характер и особенности профессиональной подготовки в высшем техническом учебном заведении, а также сочетать аудиторную работу студентов с самостоятельной в ходе проблемного обучения и выполнения индивидуальных учебно-исследовательских заданий на материалах медиаобразовательных средств профессионального характера.
Особое внимание уделено медиатехнологическим картам и схемам, которые позволяют успешно спланировать и реализовать медиаобразовательные технологии в учебном процессе технического вуза.
Определено, что эффективность применения медиаобразовательных технологий зависит от правильного выбора теоретических направлений и концепций медиаобразования, которые могут быть наиболее приемлемыми в профессиональной подготовке будущих специалистов нефтегазового профиля.
На основе базовых подходов к методам реализации медиаобразования в
высшем техническом учебном заведении спроектировано медиатехнологическую схему реализации медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке будущих инженеров.
Основные критерии и уровни медиакомпетентности будущих специалистов нефтегазового профиля имеют определенные особенности, зависящие от характера профессиональной подготовки в высшем техническом учебном заведении.
Среди многих теоретических концепций медиаобразования наиболее рациональными могут быть образованные синтезом образовательно-информационных, социокультурных и практико-утилитарных концепций, причем интеграция отдельных элементов других концепций приветствуется и зависит от основных целей и заданий профессиональной подготовки будущих специалистов.
Реализация медиаобразовательных технологий будет успешной при использовании материалов популярных медиаобразовательных средств профессионального характера (интернет-текстов и программ, художественных и документальных фильмов, печатных изданий на нефтегазовую тематику), содействующих развитию медиаобразовательных знаний, умений и навыков и способствующих формированию критического мышления в профессиональной среде.
Обобщение теоретических и экспериментальных результатов исследования дало возможность определить педагогические условия использования медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке будущих специалистов нефтегазового профиля: контекстуальное условие: учет особенностей профессиональной подготовки; дидактические условия: образование позитивной мотивации использования медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке, определение эффективных направлений, способов и подходов к применению медиаобразовательных технологий, а также основного содержания и структуры медиаобразовательных технологий с целью их эффективного использования в профессиональной подготовке; поиск и определение основных видов медиаобразовательных средств и технологий и осознание важности их применения в профессиональной подготовке будущих специалистов нефтегазового профиля. Организационно-методологические условия: создание проблемной ситуации и стимулирование студентов к активному самостоятельному поиску возможных вариантов решений с помощью медиаобразовательных средств и технологий; соединение аудиторной и самостоятельной работы студентов с использованием индивидуально-исследовательских заданий в процессе развития критического мышления с целью формирования медиакультуры будущих специалистов нефтегазового профиля; выбор эффективных видов практической медиаобразовательной деятельности студентов на материалах профессиональных медиаобразовательных средств и технологий, создание медиаобразовательного пространства.
Ключевые слова: медиаобразование, медиаграмотность, медиакомпетентность, медиакультура, медиадидактика, медиаобразовательные технологии, критическое мышление, профессиональная подготовка будущих специалистов нефтегазового профиля, внедрение медиаобразовательных технологий.
Sakhnevych I. A. Pedagogical conditions of usage of media educational technologies in the process of professional training of future specialists in oil and gas sphere. – Manuscript.
Thesis to obtain the scientific degree of the candidate of the pedagogical sciences in speciality 13.00.04 – theory and methodology of professional training. – Institute of higher education of the National academy of pedagogical sciences of Ukraine, Kyiv, 2012.
The thesis highlights for the first time the problem of investigating pedagogical conditions on which it would be possible to apply media educational technologies to the process of professional training of future specialists in oil and gas sphere. On the basis of conceptual approaches to the problem of foreign and domestic scientists the most important definitions were specified, such as “media educational technologies” and “professional training of future specialists in oil and gas sphere with usage of media educational technologies”, “media didactics”. Summary of theoretical and practical results of the investigation let to define the most important theoretical media concepts and models, on the ground of which an analysis of the effective directions, ways and methods of using media educational technologies in the process of professional training of future specialists in oil and gas sphere was made. The investigation provided resulted in defining pedagogical conditions needed to implement media educational technologies into the process of professional training of future specialists in oil and gas sphere.
Key words: media education, media literacy, media culture, media didactics, media educational technologies, critical thinking, professional training of future specialists in oil and gas sphere, implementation of media educational technologies.