"Вплив гірничо-видобувного виробництва на нпс на прикладі "ват норинський щебзавод"та розробка заходів по зменшенню впливу підприємства"

Вид материалаДокументы

Содержание


Висновки і пропозиції 13
РОЗДІЛ 1. Вплив гірничо-видобувного виробництва на природні системи 1.1. Забруднення навколишнього середовища виробництвом
Таблиця 1.1. Інтенсивність виділення основних шкідливих компонентів вихлопних газів двигунів деяких автосамоскидів
РОЗДІЛ 3. Аналіз забруднення атмосферного повітря та розробка заходів по зменшенню забруднення повітря
3.2 Розробка заходів щодо зменшення впливу підприємства на НПС
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Подобный материал:





КУРСОВА РОБОТА

на тему: "Вплив гірничо-видобувного виробництва на НПС на прикладі "ВАТ Норинський щебзавод"та розробка заходів по зменшенню впливу підприємства"


ЗМІСТ



ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Вплив гірничо-видобувного виробництва на природні системи 7

1.1. Забруднення навколишнього середовища виробництвом 7

1.1.1. Забруднення атмосфери 7

РОЗДІЛ 3. Аналіз забруднення атмосферного повітря та розробка заходів по зменшенню забруднення повітря 12

3.1. Аналіз результатів розрахунків розсіювання в атмосфері викидів від 12

Підприємства 12

3.2 Розробка заходів щодо зменшення впливу підприємства на НПС 13

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15



ВСТУП




Проблема охорони і раціонального використання земель у наш час надзвичайно актуальна, як у нашій країні, так і в усьому світі.

Під час розробки родовищ корисних копалин, особливо відкритим способом, неминуче руйнується поверхня землі. Природний ґрунтовий покрив змінюється або навіть знищується. Знищується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується дебіт наземних та підземних вод і в цілому погіршується водний режим територій. Незакріплені рослинністю і висушені площі, що складені глибинними розпушеними в процесі розкривних робіт породами, стають вогнищами водної та вітрової ерозії. Зміна екологічних умов на нові, техногенні, зумовлюється також розкривними породами, великою кількістю водорозчинних солей і сірковмісних мінералів.

Вивчення промислового порушення земель показало, що їх географічне положення і фактори, які викликають ці порушення, надзвичайно різноманітні. В результаті порушень поверхні утворюються відвали, кар’єри відкритих розробок родовищ (до відвальних комплексів належать також терикони, що виникають при добуванні корисних копалин підземним способом); шламонагромаджувачі і хвостоховища тощо.

Рішенням цієї проблеми є рекультивація земель. Головне мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені чи порушувані внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.

Вітчизняний і зарубіжний досвід показав, що успішна рекультивація з гармонічним поєднанням господарської діяльності і природних закономірностей можлива тільки при комплексному підході до її проведення рекультивація земель як галузь діяльності людини в нашій країні належить до порівняно молодих. На сучасному етапі існують усі можливості й передумови всебічного розширення і поглиблення рекультиваційних робіт.

Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням бiльшої чи меншої земельної дiлянки у землекористувачiв на певний перiод часу, i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсiв країни.

Характерно те, що вилученi у iнших землекористувачiв i порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi, та для iнших цiлей. При цьому процеси природного вiдновлення рослинних покривiв, грунтiв i рельєфiв порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються. Сами ж порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель. Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.

Метою даного курсового проекту є оцінка екологічного стану кар’єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.

Вирішення цієї проблеми надзвичайно актуально для Поліського регіону, враховуючи те, що перспективи його економічного розвитку напряму залежать від розширення та інтенсифікації роботи гірничо-видобувного комплексу.


РОЗДІЛ 1. Вплив гірничо-видобувного виробництва на природні системи

1.1. Забруднення навколишнього середовища виробництвом




1.1.1. Забруднення атмосфери


Забруднення атмосфери під час ведення гірничих робіт відбувається головним чином за рахунок пилу і газів, які утворюються під час вибухів, а також природного газовиділення на шахтах і копальнях. Підраховано, що в середньому у світі щорічно під час проведення вибухів виділяється близько 8 мільйонів тонн газів, що значно менше природного газовиділення, оскільки тільки на вугільних родовищах в атмосферу потрапляє більше 90 мільйонів тонн метану.

Збільшення вмісту в атмосфері молекулярного і зв′язаного азоту також відбувається в основному за рахунок надходження в повітряну сферу оксидів азоту, що утворюються при спалюванні мінерального палива в теплових двигунах.

Окрім газового забруднення спостерігаються неухильне „запилення” повітряного середовища – збагачення її аерозолем.

Основними джерелами забруднення атмосфери аерозолями є газопилові викиди промислових підприємств і вихлопні гази транспортних машин.

Істотний вклад в забруднення атмосфери вносять підприємства гірничого комплексу при підземній і відкритій розробці родовищ.

Основними джерелами забруднення атмосфери при підземній розробці родовищ є газопилові викиди з підземних гірських виробок, газопилові викиди з породних відвалів і складів корисних копалин. В даному випадку під викидами розуміється надходження в атмосферу з підземних гірських розробок рудного (шахтного) повітря, маса якого може бути досить зачною, хоча концентрація забруднюючих речовин в ньому звичайно не настільки м′яка.

З урахуванням викладеного можна констатувати, що рудне повітря, що подається на поверхню, забруднює атмосферу. Кількість такого своєрідного

Забруднюється атмосфера в процесі відкритої розробки родовищ і газоподібними продуктами в результаті експлуатації транспортних і технологічних машин з двигунами внутрішнього згорання, при виконанні підривних робіт і при виділенні газів з гірських порід. На кар’єрах, при автомобільному транспортуванні гірських порід практично безперервно в повітряне середовище викидаються вихлопні гази чисельних потужних дизельних двигунів. Виділення деяких шкідливих речовин, при роботі дизельних двигунів наведена в таблиці 2.1.

Вибухи зарядів ВР, особливо масові, пов′язані з надходженням в повітряне середовище не тільки пилу, але і значної кількості газоподібних продуктів. Заряди масових вибухів нерідко досягають тисячі тон, при цьому в атмосферу викидається від сотень до тисяч кубометрів шкідливих газів. Основна маса газових продуктів викидається на значну висоту (до 200-300 м) і розповсюджується за межі контуру кар’єра. Деякі уявлення про концентрації газоподібних продуктів після масового вибуху дають дані, що наведені в табл. 2.2.

Таблиця 1.1.

Інтенсивність виділення основних шкідливих компонентів вихлопних газів двигунів деяких автосамоскидів

Марка автомобіля

Інтенсивність виділення, мг/с

Окис вуглецю

Окис азоту

Акролеїн

КрАЗ-256

202,2

175,9


138,6

БеЛАЗ-540

263,9

39,1

17,9

БеЛАЗ-548

1156,0

1305,0

6,0



Ш - порушення життєво важливих фізіологічних функцій і виникнення хронічних захворювань;

ІV - виникнення гострих захворювань і загибель людей і тварин.

Рівень І відповідає гранично допустимій концентрації (ГДК). Стосовно до забруднення повітря ГДК визначається як "концентрація, що не робить прямої чи непрямої шкідливої і неприємної дії на людину, не знижує його працездатності, не впливає на його самопочуття і настрій, а також на рослинність, клімат, прозорість атмосфери і санітарно-побутові умови життя".

При встановленні ГДК враховуються три можливі групи токсичної дії речовини. До першої групи відносять можливість надходження речовини до клітин і біохімічних перетворень; до другого - процеси взаємодії речовини з біологічними субстратами (первинні реакції); до третього - процеси, що визначають відносини між трьома величинами: дозою (концентрацією), часом і виникаючим токсичним ефектом.

Показник токсичності (шкідливості, отруйності) є мірою несумісності змін складу повітря в порівнянні з нормальним природним функціонуванням живого чи організму рослини. "Небезпекою називають імовірність виникнення отруєння речовиною".

По ступені небезпеки розрізняють зміни в зоні хронічної дії, у вузькій зоні гострої дії, а також по кумулятивній дії - по куті нахилу залежності концентрація - час.

Як основний показник при встановленні ПДК приймається вагова концентрація домішки. Установлені раніше і діючі нині ПДК визначені винятково по ступені впливу на людський організм..

Для більшості речовин у повітрі встановлені гранично припустимі концентрації, приклад яких приведений у табл. 2.3. Отже, ГДК в атмосферному повітрі населених місць може бути максимально разовими чи середньодобовими. У першому випадку період осереднення величини концентрації по вимірі приймається рівним 20 хв. Цю концентрацію приймають при визначенні небезпеки забруднення атмосфери.


Гранично допустимі викиди

9

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

0

0

0

0

1Е-7

1Е-7

0

0

0

0

0

0

0,06126

0,00065

0,057

0,00311

0,0005

0,000417

0,000417


Обсяги викидів по роках

2008

8

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

0

0

0

0

1Е-7

1Е-7

0

0

0

0

0

0

0,06126

0,00065

0,057

0,00311

0,0005

0,000417

0,000417


2007

7

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

0

0

0

0

1Е-7

1Е-7

0

0

0

0

0

0

0,06126

0,00065

0,057

0,00311

0,0005

0,000471

0,000417



2006

6

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

0

0

0

0

1Е-7

1Е-7

0

0

0

0

0

0

0,06126

0,00065

0,057

0,00311

0,0005

0,000417

0,000417



2005

5

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

0

0

0

0

1Е-7

1Е-7

0

0

0

0

0

0

0,06126

0,00065

0,057

0,00311

0,0005

0,000417

0,000417

2004

4

0,00538

0,00125

0,00413

0,000302

4Е-5

0,000262

2Е-5

2Е-5

1,9Е-5

1,9Е- 5

2Е-6

2Е-6

2Е-5

2Е-5

1,2Е-5

1,2Е-5

0,078

0,078

0,04326

0,00065

0,039

0,00311

0,0005

0,000417

0,000417

№ джерела

3


29

34


29

34


31


31


31


31


31


31


29

31

34

36


33

Назва речовини

2

Заліза оксид (в перерахунку на залізо)


Марганець та його з’єднання(в перерахунку на діоксид марганцю)


Міді оксид (в перерахунку на мідь)


Нікель металевий


Ртуть металева


Свинець та його з’єднання , окрім тетраетил свинцю (Перерахунок на свинець)

Хром шестивалентний (в перерахунку на триокис хрому)

Цинк окис (в перерахунку на цинк)


Азот діоксид


Кислота сірчана за молекулою H2SO 4


0,03



1

1


2


3


4


5


6


7


8


9


10



Таким чином на родовищі діє 36 джерел викидів забруднюючих речовин. В основному головними джерелами забруднення на підприємстві є: дробарки щекові, грохоти, 1 і 2 сортувальні відділення, які викидають в атмосферу неорганічний пил SiO2 вище 70%, котельня, горно ковальське та верстат D200, що забруднюють НПС : деревним пилом, СО, азотом діоксидом, ангідритом сірчистим та пилом абразивно-металічним відповідно.

Отже внаслідок викидів ЗР на даному об’єкті дослідження у працівників виникають різного роду професійні хвороби та захворюваннями. В основному вони пов’язані з вдиханням пилу, який осідаючи на легені викликає різного роду распіраторні захворювання та хвороби дихальних шляхів. Азот діоксид потрапляючи через органи дихання в кровоносну систему викликає токсикацію організму, викликаючи у працівників запаморочення, головні болі, нудоту, підвищення температури організму, іноді це може призвести до летальних наслідків.

Після Чорнобильської катастрофи регіон зазнав радіоактивного забруднення, тому внаслідок підвищеного вмісту радіонуклідів в їжі, повітрі та питній воді, серед робітників збільшується чисельність захворювань серцево-судинної системи та ендокринної системи( дефіцит йоду в щитовидній залозі). Тому під дією цих факторів знижується тривалість життя серед населення та працівників підприємства. Згідно статистичних показників за період 2004-2005 рр. смертність в даному регіоні більша ніж народжуваність, 18,2 чол. на 1000 чоловік проти 8,9 чол. на 1000 чоловік. Особливо насторожує дитяча смертність(діти віком до 1 року), яка складає 3,1 чол. на 1000 народжених, при цьому змінюється приріст населення, що становить -8,9 чол. на 1000 чоловік населення. . Таким чином середня очікувана тривалість життя населення області при народженні за період 2004 – 2005рр. становить 67 років: жінки – 73, чоловіки – 61 роки.


РОЗДІЛ 3. Аналіз забруднення атмосферного повітря та розробка заходів по зменшенню забруднення повітря




3.1. Аналіз результатів розрахунків розсіювання в атмосфері викидів від

Підприємства




За змістом попереднього розділу проводиться система заходів по врегулюванню викидів ЗР в атмосферу при несприятливих метеорологічних умовах та надзвичайних ситуаціях.

Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ), (РД 52.40.52-85 "Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах розділ 1:Заходи по скороченню викидів ЗР в атмосферу в період НМУ розробляють підприємства розташовані в населених пунктах, де органами Держкомгідромету проводяться чи плануються прогнозування НМУ "), місце розташування родовища на даний час до таких не відноситься. Зберігання вибухонебезпечних речовин – бензину, ДП та пороху димного, проводиться згідно правилам та нормативам техніки безпеки та охорон праці за межами родовища. Добування гірничої маси з застосуванням вибухових робіт виконується згідно з типовим проектом, що розробляється спеціалізованою організацією. Вибухонебезпечна зона – 200,0 м забезпечена. Електропостачання родовища виконано з урахуванням " Правил улаштування електроустановок" (ПУЕ).

Своєчасне проведення планово-попереджувального обслуговування і ремонту технологічного обладнання, дотримання правил техніки безпеки та правил експлуатації, правил пожежної безпеки – виключає витікання нафтопродуктів і виникнення пожеж. Для ліквідації надзвичайних ситуацій на родовищі передбачено:
  1. Відповідно плану ліквідації аварій, розробленого та затвердженого керівництвом і узгоджено з начальником пожежної частини відповідальним призначено головного інженера.
  2. Протипожежними засобами родовище укомплектоване згідно протипожежних норм : вогнегасниками порошковими ОП-100-1шт., ОП-10-Ро(%) - повторність напрямків вітру одного румбу при круговій розі вітрів.

Ро=100/8=12,5

Дане підприємство згідно «Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів” (Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 173 від 19 червня 1996 р., додаток № 4) відноситься до IV класу небезпеки з нормативним радіусом СЗЗ 1500 м.

Розрахункова СЗЗ – визначається за результатами розсіювання в атмосферному повітрі пилу неорганічного. Розрахунковий розмір Lо по Румбах наведено в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.1.

Розрахунок розміру СЭЗ з урахуванням рози вітрів

Напрям вітру

Пн

ПнСх

Сх

ПдСх

Пд

ПдЗх

Зх

ПнЗх

Р,%

8

6

9

16

11

11

24

15



260

410

240

240

250

250

250

250

Р/Ро

0,64

0,48

0,72

1,28

0,88

0,88

1,92

1,20

L

166

197

173

307

220

220

480

300

Румби

Пд

ПдЗх

Зх

ПнЗх

Пн

ПнСх

Сх

ПдСх



3.2 Розробка заходів щодо зменшення впливу підприємства на НПС




Для розробки заходів по зменшенню впливу на НПС пропонується на підприємствах гірничо-видобувної промисловості регулярно проводити моніторинг природного середовища, також переважна частина технічного устаткування на цих підприємства застарі, тому пропонується замінити їх на більш сучасні і новіші.

Також внаслідок розробки родовищ корисних копалин утворюється велика кількість непотрібної в подальшому використанні породи, внаслідок

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ




Отже, можна зробити підсумок даної розрахункової роботи. Внаслідок проведеної роботи, видно, що даний об’єкт досліджень є активним забруднювачем навколишнього природного середовища, особливо атмосферного повітря, куди викидаються: пил, гази та вуглеводні, що негативно впливають на живі організми, викликаючи в них різного роду хвороби та захворювання.

Головними причинами цих процесів є:
  • Недостача на підприємстві кваліфікованих спеціалістів в галузі екології;
  • Застаріле обладнання, яке приносить лише витрати, а не доходи;
  • Старий спосіб виробництва та добування гірської породи;

Тому пропоную для покращення технологічного процесу застосувати і використати у процесі видобутку, збагаченні та переробці гірської породи,
  • новітні технології та сучасне обладнання, Замінити застарілу технологію виробництва на більш сучасну, це призведе до зменшення викидів отруйних речовин в навколишнє середовище;
  • залучити до процесу виробництва спеціалістів високого кваліфікаційного рівня та збільшити кадрове забезпечення спеціалістів- екологів, які б могли б контролювати викиди забруднюючих речовин, вести різного роду спостереження та контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря та водні джерела;
  • замінити застарілу технологію виробництва на більш сучасну, це призведе до зменшення викидів отруйних речовин в навколишнє середовище;
  • забезпечити працівників підприємства належною медичною допомогою;

- забезпечити працівників підприємства належними засобами захисту органів дихання(распіратори, марлеві пов'язки );
  • збільшити заробітну плату за шкідливість виробництва та забезпечити належним відпочинком на курортах та пансіонатах відпочинку для діагностики хвороб , зменшення розвитку распіраторних та серцево-судинних захворювань.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




1. Костиця М.Ю. Географія Житомирської області Житомир “Житомирський вісник’’1993. -198с.

2.Еколого – економічні проблеми довкілля Житомирщини. В.І. Карпов. Під редакцією П.П. Михайленка. Житомир 2001 – 320с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про державний моніторинг НПС” від 23.09.1993.№785

4. Основи підприємницької діяльності суб’єктів господарювання. Навчальний посібник. Житомир ЖІТІ .2000- 172с.

5. Довкілля Житомирщини 2004. – Ж.,2005, ст. 4–5

6. Еколого – економічні проблеми довкілля Житомирщини, Науково – дослідний інститут статистики держкомстату України, Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області, Житомирське обласне управління. – Ж.,2001 ст. 13–18.

7. Тарасова. Методика екологічних досліджень. Навчальний посібник – Житомир ЖІТІ, 2002р.частина 1 – 306.

8. Екологічний звіт "Про стан НС Житомирської області за 2004р.". Житомир 2004р.

9. Довідник природних ресурсів Житомирщини. Житомир : Льонок – 1993р.

10. Екологічна ситуація Житомирщини. Статистичний збірник за редакцією П.П. Михайленка НДІ статистики Держкомстату України – 1998р.