Державна податкова адміністрація

Вид материалаДокументы

Содержание


ІІ. Визначення корупції
ІІІ. Корупція як негативне явище
ІV. Форми (види) корупційних діянь
V. Визначення
VІ. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та
Стаття 4. Обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції
Стаття 5. Обмеження щодо одержання подарунків
Стаття 6. Обмеження щодо роботи близьких осіб
Стаття 7. Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, органів
VIІ. Поради працівникам органів державної податкової служби України
Негайно припиняйте спроби корупції і повідомляйте про такі спроби працівників підрозділів внутрішньої безпеки у податкових орган
Якщо у Вас з’являється відчуття, що вас хочуть попросити про послугу, що йде в розріз з вашими обов’язками, покличте когось зі с
Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити.
Допоможіть своєму керівництву визначити недосконалі операційні процедури, організаційні механізми, під час яких можуть виникати
Активно отримуйте знання з питань превентивних заходів проти корупції, які надаються в органах державної податкової служби.
VIІІ. Рекомендації керівникам з питань запобігання проявам корупції
Запровадьте економічні інструменти управління персоналом, особливо у тих сферах, де необхідні фахові знання набуваються досить ш
Ознаки корупції, попереджувальні сигнали
2. Сигнали про небезпеку
2.1. Внутрішні сигнали
...
Полное содержание
Подобный материал:


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

УКРАЇНИ

ПОСІБНИК

для проведення профілактично-роз’яснювальної

роботи серед працівників органів державної податкової служби щодо попередження

корупційних діянь

Київ

2009



Шановні колеги!


В цілому, корупція в Україні виникла не на порожньому місці, вона не з’явилася раптом, з набуттям нашою державою незалежності. Вона є історичною спадщиною розвитку суспільства та української держави.

Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити, що жодна країна світу (якою б вона не була економічно розвиненою чи такою, що досягла високого ступеню демократичного розвитку), жодна політична система не можуть запевнити про відсутність проявів корупції. Вона притаманна всім без винятку державам і суспільним формаціям.

Державна податкова Адміністрація України приймає активну участь у комплексі урядових міжвідомчих заходів відповідно до Плану заходів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р (із змінами та доповненнями) щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності” на період до 2011 року, затвердженої Указом Президента України від 11 вересня 2006 року № 742/2006.

Рівень корумпованості органів державної податкової служби на жаль залишається досить високим враховуючи, що кожного 145-го працівника податкової служби у минулі роки було притягнуто до адміністративної відповідальності за рішенням суду.

Президентом України Віктором Ющенко перед ДПА України дуже гостро порушено питання щодо увільнення від виконання функцій держави посадовців, яких було притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних дій.

Необхідно кардинально змінити ситуацію щодо недопущення хабарництва в податкових органах, і це я визначаю одним із основних наших завдань на поточний період.

Порушення антикорупційного законодавства для податкових органів повинні бути виключенням, і треба робити все можливе, щоб їх упередити, викорінивши чинники, які сприяють корупційним проявам у податковій системі.

Для ефективної боротьби з негативними проявами у податковій системі, керівникам усіх структурних підрозділів податкових органів у першу чергу треба почати з себе, дотримуючись порядності, тактовності та відповідальності за поставлені завдання.


З повагою,

Голова Державної податкової

адміністрації України


Сергій Буряк




Шановні працівники Державної податкової служби України!


Пронизуючи усі сфери суспільного життя без виключення, корупція в Україні набула вражаючих масштабів.

На сьогодні, не дивлячись на значну кількість урядових та неурядових проектів щодо подолання або зниження рівня корупції та створення антикорупційних законодавчих ініціатив, відсутня їх поступовість, системність, та злагодженість, а отже й ефективність у досягненні відповідного позитивного результату.

Дублювання законодавчих пропозицій та їх велика кількість стають дедалі важчими для опрацювання, сприйняття, а тим більше їх реалізації.

Боротьба з корупцією - завдання не нове. Однак, воно потребує від нас не просто слів, а реальних дій.

Проведення широкої інформаційної кампанії є важливим кроком впровадження антикорупційних знань у суспільне життя та елементом прискорення подолання корупції.

Це Видання – приклад системної та ефективної співпраці представників законодавчої та виконавчої гілок влади, а також третього сектору, спрямованої на досягнення єдиної мети.

Тому важливим пунктом у нашій подальшій роботі має буде проведення заходів щодо підвищення правової обізнаності громадськості з питань запобігання та протидії корупції.

Доступність широкому колу осіб законодавчих антикорупційних актів, коментарів до них, рекомендацій, вироблених компетентними органами, є одним з елементів успішної реалізації державної антикорупційної політики.

Сподіваюсь, що результати нашої роботи дійдуть до свідомості кожного громадянина, будуть усіма осмислені і прийняті та сприятимуть подоланню такого негативного явища, як корупція в Україні.


Дякую за співпрацю!

Голова підкомітету з питань контролю

за дотриманням прав громадян, взаємодії

з громадськими та іншими організаціями

Комітету Верховної Ради України з питань

боротьби з організованою злочинністю і

корупцією


Олександр Рябека




Шановні співробітники органів державної податкової служби!


Корупція завдає державі відчутних збитків та призводить до переродження державного апарату.


Зусилля держави мають бути спрямовані на формування у людей нетерпимого ставлення до цього явища, руйнування стереотипів про його непереможність, закріплення у людини впевненості в тому, що держава в особі правоохоронців зобов’язана захистити її від корупційного свавілля бюрократії.


Подолати корупцію одними заборонними методами неможливо. Потрібне тісне соціальне партнерство та діалог між правоохоронцями і громадянами. Громадяни не тільки мають бачити, яких зусиль докладають правоохоронці для подолання корупції, а й брати безпосередню участь у безкомпромісній боротьбі з нею.


Неупереджене та достовірне висвітлення антикорупційних заходів – запорука того, що вони реалізуватимуться у законодавчому полі.


Співробітники органів державної податкової служби і громадяни мають розмовляти однією юридичною мовою. Тому ліквідація правового нігілізму, роз’яснення антикорупційного законодавства є важливим завданням для суспільства.


З повагою,


Голова Всеукраїнської Спеціальної

Колегій з питань боротьби з корупцією

та організованою злочинністю


Юрій Лавренюк


І. Вступ



Правила поведінки щодо запобігання корупції мають на меті довести до працівників органів державної податкової служби України потенційно небезпечні ситуації, в яких можна мимоволі бути втягнутим до корупційних дій, нагадати про сумлінне виконання обов’язків, дотримання правових норм, а також інформувати про наслідки таких дій.

Проблеми боротьби з корупцією, протидії криміналізації економіки і суспільства загалом на сьогодні є одними з найзлободенніших в Україні. Вони викликають стурбованість і занепокоєність як Президента України, Уряду, так і пересічного громадянина держави.

Корупція є одним з основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, вона негативно впливає на всі сторони суспільного життя: економіку, управління, політику, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.

ІІ. Визначення корупції


Базовим нормативним актом, що регулює питання подолання корупції в Україні є Закон України „Про засади запобігання та протидії корупції”, що входить в дію з 1 січня 2010 року.

Цей Закон визначає основні засади запобігання та протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цей закон визначає, що Корупція – це використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей.

ІІІ. Корупція як негативне явище



Корупція є вкрай негативним явищем, її суспільна небезпечність полягає у тому, що вона:

завдає збитки всім;

підриває авторитет держави, завдає шкоди утвердженню демократичних основ суспільства;

суттєво обмежує конституційні права й свободи людини і громадянина, особливо пересічних громадян;

порушує принципи верховенства права;

призводить до гальмування та викривлення соціально-економічних реформ, перешкоджає розвитку ринкових відносин, передусім середнього та малого підприємництва, а також надходженню іноземних інвестицій;

як правило, починається з невеликих знаків уваги;

грубо порушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, управлінських структур приватного сектора;

надає незаконні привілеї корумпованим угрупованням і кланам, підпорядковує державну владу їхнім інтересам;

сприяє криміналізації та тінізації економічних відносин, легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом;

живить організовану злочинність, насамперед економічну, стає неодмінною умовою її існування;

порушує принципи соціальної справедливості, невідворотності покарання;

створює залежність;

нищить духовні, моральні та суспільні цінності;

ускладнює відносини з іншими державами і всією міжнародною спільнотою, унеможливлює надання іноземної допомоги;

веде до адміністративної та кримінальної|карного| відповідальності;

робить|чинить| людину безробітною.

ІV. Форми (види) корупційних діянь



Корупційні діяння мають такі форми (види):

зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;

незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права;

хабарництво;

здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними можливостей;

сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;

використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов'язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації;

надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;

протегування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.

Боротьба з проявами корупції має ґрунтуватися на поєднанні профілактичних, правоохоронних і репресивних заходів. При цьому пріоритет повинен надаватися профілактичним заходам загальносоціального і спеціального кримінологічного спрямування.

V. Визначення



Згідно із статтею 1 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції”:

корупційне правопорушення – умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначені у частині першій статті 2 цього Закону: в) державні службовці, ґ) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, ж) посадові та службові особи інших органів державної влади (даліособою уповноваженою на виконання функцій держави), за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;

конфлікт інтересів – реальні або такі, що видаються реальними, протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних на те підстав;

близькі особи – подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із суб'єктом, визначеним у частині першій статті 2 цього Закону, і ведення з ним спільного господарства.

VІ. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та

інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на запобігання корупції



Згідно Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” визначено спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції.

Стаття 4. Обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції

1. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, забороняється:

1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;

в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків;

2) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

3) входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом;

4) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію.


2. Фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.


Стаття 5. Обмеження щодо одержання подарунків

1. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави у зв'язку з виконанням ними функцій держави або органів місцевого самоврядування забороняється приймати подарунки, за винятком випадків, передбачених цим Законом та іншими законами.

2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави можуть приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість одного подарунка не перевищує розміру однієї податкової соціальної пільги.

3. Особи, уповноважені на виконання функцій держави, передають органу державної влади, організації або іншій юридичній особі, де вони працюють, подарунки, одержані під час проведення офіційних заходів, у триденний строк в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 6. Обмеження щодо роботи близьких осіб

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави (крім народних засідателів і присяжних), не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави (крім народних засідателів і присяжних), зобов'язана повідомити керівництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб.

2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в даний строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, що регулює питання доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування.

3. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави (крім народних засідателів і присяжних), забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.


Стаття 7. Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування

1. Установлені цим Законом або іншими законами обмеження щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зберігаються протягом двох років після звільнення таких осіб з посад або припинення ними в установленому порядку діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування, за умови якщо обов'язки цих осіб на новій посаді у приватному секторі безпосередньо пов'язані з функціями, які виконували особи, перебуваючи на попередній посаді.

VIІ. Поради працівникам органів державної податкової служби України




  1. Станьте прикладом для інших, демонструйте своєю поведінкою, що Ви не будете ані терпіти, ані підтримувати корупцію.


Корупцію на державній службі легше подолати, коли кожний поставить собі за мету боротися з нею. Це відповідає і обов’язкам, які працівники органів ДПС України взяли на себе перед державною службою.

Службовці в момент вступу на службу зобов’язуються сумлінно виконувати чинні закони та свої обов’язки. Крім того, вони повинні дотримуватися в своїй поведінці демократичного суспільного устрою в дусі Конституції країни. Отже, всі співробітники мають виконувати свої обов’язки неупереджено та справедливо.

Корумпована поведінка суперечить обов’язкам та завдає шкоди авторитету державній податковій службі України і загалом державі. Вона руйнує віру в неупередженість та об’єктивність державної служби.

Усі працівники державної податкової служби України повинні сумлінно виконувати свої завдання, бути прикладом як для інших працівників ДПА, так і для громадян.

  1. Негайно припиняйте спроби корупції і повідомляйте про такі спроби працівників підрозділів внутрішньої безпеки у податкових органах, а також своєму керівництву.


У зовнішніх контактах, наприклад з особами, що надають роботу, товари, послуги за державні кошти, Ви повинні з самого початку створити чіткі рамки роботи і негайно припиняти спроби втягування до корупції. Вам не можна створювати враження, що Ви відкриті для “невеликих подарунків”. Не бійтеся відмовитися від подарунка або віддати його назад, супроводжуючи це проханням зрозуміти правила, яких Ви маєте дотримуватись.

Якщо Ви працюєте у сфері, що має справу з проведенням дізнання чи іншого роду перевірок, експертиз, тощо, то Вам необхідно бути особливо обережним до намагань третіх осіб вплинути на Ваше рішення.

Чітко дотримуйтеся права та чинного законодавства і розпоряджень про заборону прийняття винагород або подарунків.

Якщо третя особа попросила Вас зробити їй сумнівну послугу, то негайно поінформуйте про це своє керівництво і контактну особу з питань запобігання корупції. По-перше, це допоможе уникнути будь-якої підозри в корупції, по-друге, це дасть змогу вжити заходів проти третіх осіб. Якщо Ви протидієте спробам корупції, однак не оприлюднюєте їх, то Ваш співрозмовник може звернутися до когось іншого і повторити свою спробу. Захистіть своїх колег – послідовно розкривайте намагання сторонніх осіб корумпувати Вас.

Усі співробітники (керівники, колеги) повинні працювати разом, таким чином вони досягнуть злагоджених дій та викликатимуть довіру.

  1. Якщо у Вас з’являється відчуття, що вас хочуть попросити про послугу, що йде в розріз з вашими обов’язками, покличте когось зі своїх колег у якості свідка.


Іноді у Вас може виникнути розмова, про яку Ви підозрюєте, що Вам висунуть сумнівне прохання, яке буде нелегко відхилити. Часто в такій ситуації не допомагає однозначне дистанціювання. У таких випадках Вам не варто намагатися владнати ситуацію власними силами, а Ви можете запросити до розмови одного зі співробітників внутрішньої безпеки. Поговоріть з ним наперед та попросіть своєю поведінкою також відкидати будь-які спроби втягнути Вас до корупції.

  1. Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити.


Ваша робота повинна бути прозорою та зрозумілою для всіх. У зв’язку з проходженням служби, як правило, Вам доведеться змінити своє місце роботи (перехід до виконання нових завдань, перехід до іншого підрозділу) або бути тимчасово відсутнім (хвороба, відпустка), тому Ваша робота повинна бути настільки прозорою, щоб в будь-який час особа, що Вас заміняє, могла виконувати Ваші обов’язки. Прозоре діловодство допоможе Вам також захиститися від явних або неявних звинувачень у несумлінності проведення контролю. Намагайтеся уникати „справ у справі” (додаткових справ) для того, щоб з самого початку унеможливити будь-яку підозру в несумлінності. Документи для внутрішнього користування повинні використовуватися лише у випадках, коли це обов’язково необхідно для виконання роботи.

  1. Чітко розділяйте службову та приватну сфери свого життя. Перевіряйте, чи немає конфлікту інтересів (протиріч між Вашими службовими обов’язками та приватними інтересами). Вживайте усіх можливих заходів щодо його вирішення з дотриманням вимог законів та норм етики, а також запобігання його виникненню у подальшому.


Спроби корупції часто починаються з того, що треті особи намагаються розширити службові контакти на приватну сферу. Відомо, що особливо складно відмовити у „невеличкому проханні”, коли в приватній сфері з цією особою існують добрі стосунки, а також коли сам службовець або його родина отримує переваги будь-якого вигляду (квитки на концерт, запрошення до дорогих ресторанів, на які не можна відповісти тим самим, тощо). Отже, в приватній сфері Ви з самого початку повинні дати зрозуміти, що Ви маєте проводити чітку межу між службовою та приватною сферою, щоб не підпасти під підозру отримання вигод.

Такого чіткого розмежування приватних інтересів та робочих завдань необхідно дотримуватися у всій своїй професійній діяльності, незалежно від ризику бути втягнутим до корупції. У кожного громадянина є право очікувати від Вас неупередженої, справедливої, обґрунтованої поведінки. Отже, в будь-якому процесі, за який Ви несете відповідальність, перевіряйте чи не вступають Ваші власні інтереси, інтереси Ваших рідних або інтереси державної податкової служби України, з якими Ви пов’язані, в конфлікт з Вашими основними службовими обов’язками. Уникайте негативного враження можливої упередженості. Піклуйтеся про те, щоб ніхто не міг звинуватити Вас в упередженості, навіть у „атмосферному” впливі заінтересованої сторони.

Якщо в конкретних службових обов’язках Ви вбачаєте можливе зіткнення Ваших службових обов’язків та приватних інтересів або інтересів третіх осіб, з якими Ви пов’язані, то повідомте про це своє керівництво для того, щоб можна було вжити відповідних заходів (наприклад, звільнити Вас від виконання завдання).

Відмовтеся від виконання роботи за сумісництвом. Не забувайте також і про те, що виконання роботи за сумісництвом може призвести до адміністративної відповідальності у вигляді відповідних покарань.

Крім зазначеного вище, Вашому авторитету буде завдано шкоду, і авторитету всієї державної податкової служби України – якщо у випадку конфлікту інтересів Ви надали перевагу власним інтересам. Особливо це стосується випадків, коли Ви обіймаєте керівну посаду.


  1. Допомагайте розкривати випадки корупції. Інформуйте працівників підрозділів внутрішньої безпеки у податкових органах та своє керівництво, якщо Ви помічаєте ознаки корумпованої поведінки інших осіб.


Корупції можна запобігти лише, коли кожний відчуває свою відповідальність за досягнення загальної мети створення вільної від корупції організації. З одного боку це означає, що всі співробітники в рамках виконання своїх завдань повинні дбати, щоб сторонні особи не мали змоги впливати на рішення. Це також означає, що корумпованих співробітників не можна прикривати через неправильне розуміння солідарності або лояльності. У цьому питанні на всіх лежить відповідальність за розкриття протиправних діянь та захист власного підрозділу (органу). Одна „чорна вівця” шкодить всьому стаду. Не беріть участь у спробах прикриття протиправних діянь.

У кожному органі податкової служби України є контактна особа з питань запобігання корупції (офіцер внутрішньої безпеки). Не вагайтесь говоріть з цією особою, якщо поведінка інших співробітників дає Вам конкретні підстави підозрювати їх у хабарництві. За Вашим бажанням контактна особа буде зберігати таємницю про джерело інформації і прийме відповідні рішення. Важливо, щоб Ви висловлювали підозру лише тоді, коли у Вас для цього є достатньо підстав. Не можна допустити ситуацію, в якій осіб звинувачують, не маючи на це конкретних доказів.


  1. Допоможіть своєму керівництву визначити недосконалі операційні процедури, організаційні механізми, під час яких можуть виникати прояви корупції.


Часто процеси, що застосовуються тривалий час, призводять до створення ніш, в яких може розвитися корупція. Це можуть бути процеси, в яких одна окрема особа несе відповідальність за розподіл пільг або недостатньо прозорі процеси роботи, які ускладнюють або роблять неможливою перевірку.

Одним із засобів ефективної нейтралізації небезпек є ротація персоналу. У сферах, що наражаються на особливу небезпеку корупції, підхід ротації персоналу необхідно застосовувати особливо інтенсивно. Для цього потрібна готовність співробітників до регулярної зміни завдань.

  1. Активно отримуйте знання з питань превентивних заходів проти корупції, які надаються в органах державної податкової служби.


Якщо Ви працюєте у сфері, що пов’язана з особливим ризиком корупції, то використовуйте пропозиції підрозділів внутрішньої безпеки щодо інформування про види корупції, небезпечні ситуації, заходи запобігання корупції, кримінальні та дисциплінарні наслідки корупції. При цьому Ви дізнаєтесь, яким чином Ви самі можете запобігти корупції і як Ви маєте реагувати, коли Вас намагаються втягнути до корупції чи коли Ви бачите випадки корупції в своєму робочому оточенні. Використання таких пропозицій дасть Вам впевненість у власних силах щодо можливості розв’язання питань, пов’язаних з корупцією, у спосіб, що відповідає законодавству.

  1. Вас вже втягнули до корупції? Звільніться від постійного страху перед викриттям! Відкрийте інформацію самі. Якщо ваша інформація допоможе повністю виявити існуючу проблему, то це пом’якшить кримінальну, адміністративну чи дисциплінарну відповідальність.

VIІІ. Рекомендації керівникам з питань запобігання проявам корупції



Ви маєте бути прикладом і піклуватися про своїх підлеглих. Ваша поведінка, а також увага мають велике значення для запобігання корупції. Тому Вам необхідно проявляти активність та далекоглядність у сфері керівництва та контролю за персоналом. Особливу увагу необхідно приділяти чіткому розподілу сфер відповідальності та прозорим описам завдань співробітників, а також забезпеченню належного контролю.

До слабких місць, в яких може виникнути корупція, належать, наприклад:
  1. Недостатній контроль за виконанням службової діяльності підлеглих.
  2. Сліпа віра співробітникам, які працюють багато років, а також співробітникам з вузькою спеціалізацією.
  3. Слабкість характеру співробітників, які працюють у сфері, пов’язаній з особливим ризиком виникнення корупції.
  4. Негативний приклад керівництва: прийняття подарунків.
  5. Відсутність наслідків викриття маніпуляцій, що призводить до відсутності страху перед покаранням.


Ви можете протидіяти цьому так:

1. Навчати та інформувати про небезпеку корупції.

На основі Правил поведінки з метою запобігання корупції регулярно розмовляйте зі співробітниками про обов’язки, що випливають із заборони прийняття винагород та подарунків та з розпоряджень щодо запобігання конфлікту інтересів.

2. Організаційні заходи (у рамках Ваших повноважень).

Приділяйте увагу чіткому визначенню і у разі необхідності обмеженню сфери прийняття рішення. Чітко визначайте структуру повноважень, межі прийняття рішення „на власний розсуд” та необхідність візування документів. Приділяйте особливу увагу сферам з підвищеним ризиком виникнення корупції.

Там, де це можливо реалізуйте принцип „багато очей”, включаючи і власну сферу відповідальності. Доцільно також створювати робочі групи. За необхідністю застосовуйте практику прийняття важливих рішень комісійно, проведення місцевого контролю, створення „скляних офісів” для прийому відвідувачів для того, щоб контакти співробітників зі сторонніми особами проходили лише за принципом „багато очей”. Якщо через об’єктивні причини це зробити неможливо, то організуйте проведення контролю через невеликі інтервали часу.


Запровадьте економічні інструменти управління персоналом, особливо у тих сферах, де необхідні фахові знання набуваються досить швидко:
  1. У сферах, що наражаються на особливо великий ризик корупції, запровадьте ротацію персоналу.
  2. Відмова від проведення такої ротації у виняткових випадках, наприклад, коли робота потребує фахових знань, що здобуваються роками, має супроводжуватися письмовим обґрунтуванням та особливо ретельним контролем сфери роботи з боку керівництва. Якщо у Вашому підрозділі, органі практикується робота кількох співробітників в одному службовому кабінеті, то для запобігання корупції використовуйте можливість періодичного переміщення робочих місць співробітників до інших службових кабінетів (змінювати завдання та сферу відповідальності при цьому необов’язково).
  3. Запобігання корупції вимагає також підвищеного піклування про своїх підлеглих:

не забувайте про підвищену небезпеку, яка виникає у ході виконання службових обов’язків окремих осіб;

одним з видів піклування є постійний діалог;

звертайте увагу на робочі та приватні проблеми своїх підлеглих;

забезпечуйте необхідну допомогу, наприклад, шляхом звільнення співробітника від виконання завдання, якщо вам стає відомо про конфлікт інтересів, що виникає у нього в ході службової діяльності;

особливу увагу необхідно приділяти у разі надмірного навантаження або недостатнього навантаження співробітників;

необхідно бути особливо уважним, якщо Вам стає відомо про персональні уподобання (наприклад, залежність, схильність до хобі, яке потребує значного фінансування) або велику заборгованість співробітника. Особи, особисті фінансові справи яких невпорядковані, не повинні призначатися на посади, пов’язані із безпосереднім контактом з коштами або на посади, пов’язані з особливою небезпекою спроб впливу з боку третіх осіб;

особливу увагу Вам слід також приділяти у випадках частого висловлювання незадоволення роботою в органах ДПС з боку співробітника. У таких випадках службова діяльність податківця потребує додаткової уваги.
  1. Контроль, спосіб керівництва.

Не забувайте, що за наслідками корупційних проявів немає постраждалих, які будуть скаржитися, тому запобігання корупції залежить від Вашої уважності та поінформованості Ваших співробітників. З метою запобігання корупції Вам необхідно контролювати належне виконання службових обов’язків підлеглими, що є одним з основних обов’язків керівника. Хибне уявлення про кооперативний стиль керівництва або позиція потурання можуть мати тяжкі наслідки в сферах служби, що наражаються на особливу небезпеку корупції.

Тому намагайтеся:

оптимізувати контроль процесів, наприклад, шляхом запровадження контрольних механізмів у підрозділі (повторний розгляд справи або подібні заходи);

уникати ізоляції окремих співробітників або недостатнього контролю за їх роботою, наприклад, з мотивів значного стажу роботи в податкових органах;

виявляти будь-які, навіть малозначні, прояви корупції, після чого вживати необхідних заходів до їх усунення;

проводити періодичну перевірку дотримання законності при прийнятті підлеглими рішень у сфері службової діяльності;

постійно перевіряти поведінку, тактовність та ввічливість співробітника під час надання послуг із обслуговування платників податків.

Використовуйте можливості для оволодіння підлеглими знань у сфері законодавства з питань протидії корупції, поінформованості про випадки викриття корупційних проявів в податкових органах.


Ознаки корупції, попереджувальні сигнали

Корумпована поведінка часто пов’язана з поведінкою, яку можна розцінювати як сигнали про корумпованість. Однак така оцінка пов’язана з певною невизначеністю, оскільки деякі з цих індикаторів вважаються нейтральними або навіть позитивними, хоча пізніше їх можна розпізнати як надійні сигнали.

Жодний з сигналів не є „доказом” корупції. Однак, якщо на основі деяких висловів та спостережень якась поведінка видається Вам незвичною, то Ви маєте перевірити, чи не є ці індикатори разом з умовами сфери служби ознаками небезпеки корупції.


1. Попереджувальні сигнали

1.1. Дуже високий життєвий стандарт, що викликає увагу та який неможливо пояснити (дорогий стиль життя, демонстрація символів статусу).

1.2. Явні підозрілі приватні контакти між службовцями та третіми особами (наприклад, запрошення, робота за сумісництвом, договори про надання консультацій або експертної оцінки, участь у бізнесі).

1.3. Незрозумілий опір зміні завдань або переводу на інше місце служби (роботи), особливо якщо перехід на інше місце служби пов’язаний з перспективою підвищення грошового забезпечення.

1.4. Виконання робіт, що не передбачені службовими обов’язками.

1.5. Нетипова, незрозуміла поведінка (наприклад, через шантаж або докори сумління), замкнутість, різкі зміни у ставленні до колег та керівництва.

16. Соціальні проблеми (алкогольна, наркотична залежність, залежність від азартних ігор тощо).

1.7. Надмірне честолюбство, вихваляння контактами в службовій та приватній сферах.

1.8. Використання пільг, які надають треті особи (особливі умови придбання речей, не сплачення рахунків у ресторанах, запрошення до приватних або службових заходів).


2. Сигнали про небезпеку

Крім цих попереджувальних сигналів існують також сигнали, які є характерними для корупції в державних органах, тому вони вважаються „сигналами про небезпеку”.


2.1. Внутрішні сигнали:

2.1.1. Дії в обхід або „не помічаючи” наказів та розпоряджень, часті „невеличкі порушення правил” (невідповідність актів перевірки виявленим порушенням, неточності, припущені у документах чи відповідях, які направляються платникам податків, порушення термінів розгляду звернень).

2.1.2. Незвичні рішення без достатнього обґрунтування.

2.1.3. Різні оцінки та рішення в подібних справах, якщо йдеться про різних осіб, зловживання можливістю приймати рішення „на власний розсуд”.

2.1.4. Безпідставна зацікавленість у виконанні додаткового обсягу службових завдань, в т.ч. тих, що входять до компетенції інших працівників.

2.1.5. Цілеспрямоване зменшення контролю за діяльністю окремих суб’єктів, що входять до сфери службових обов’язків.

2.1.6. Приховування стану справ з окремих службових питань.

2.1.7. Занадто короткий час опрацювання документів.

2.1.8. Упереджене (позитивне) ставлення до деяких осіб, що звернулися за отриманням адміністративних послуг чи є об’єктами контролю, перевірок.

2.1.9. Спроби вплинути на рішення, що не належать до сфери відповідальності співробітника, але в яких зацікавлені треті особи.

2.1.10. Замовчування небездоганної поведінки, особливо у випадках протиправної поведінки.

2.1.11. Відсутність контролю або недостатній контроль у справах, в яких це особливо необхідно, недостатньо виражений контроль за службовою діяльністю.

2.1.12. Відсутність реакції на підозрілі випадки та події.

2.1.13. Занадто висока концентрація завдань на одну особу.


2.2. Підозра

У конкретних обґрунтованих випадках підозри у корупції необхідно негайно звертатися до територіального підрозділу внутрішньої безпеки або ДПА України та повідомляти безпосереднє керівництво. Іноді обставини вимагають вжиття негайних заходів з Вашого боку для недопущення приховування інформації. До таких заходів, наприклад, можуть належати:

передача окремих поточних чи завершених матеріалів або справ;

заборона доступу до матеріалів чи справ;

заборона доступу до робочого приміщення, службових матеріалів або робочих засобів (наприклад, комп’ютера, дискети тощо).


Масштаб та вигляд необхідних заходів можна визначити лише на основі конкретної ситуації. Не забувайте про те, що корупція – не „невеличка провина”, а замовчування шкодить і Вашому власному авторитету. У випадку невиконання обов’язків Ви можете нести дисциплінарну чи карну відповідальність.

ІX. Відповідальність за вчинення корупційних діянь



1. Відповідно до Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції”:

Стаття 18. Види відповідальності за корупційні правопорушення

1. За вчинення корупційних правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

2. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.


Стаття 19. Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення

1. Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності або складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушеннями обмежень, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією України.

2. Дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді, звільнення особи з посади, що здійснюється Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, звільнення з військової служби військової посадової особи, яку притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, проводиться відповідно до законодавства.

Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушеннями обмежень, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Про звільнення особи з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушеннями обмежень, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.

4. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог цього Закону за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Обмеження щодо заборони особі, звільненій із займаної посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.


2. Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення (Глава 15-Б Корупційні адміністративні правопорушення)


Номер статті

Назва статті

212-21

Одержання неправомірної вигоди.

212-22

Підкуп.

212-23

Незаконне сприяння фізичним або юридичним особам.

212-24

Порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва.

212-25

Незаконне входження до складу правління чи інших керівних органів суб'єктів господарювання.

212-26

Ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації.

212-27

Неправомірне втручання в діяльність державних органів, підприємств, установ і організацій.

212-28

Порушення вимог фінансового контролю.

212-29

Невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції.

212-30

Порушення встановленого законодавством порядку фінансування політичних партій та виборчих кампаній в органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

212-31

Незаконне використання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням посадових повноважень.

212-32

Незаконне одержання подарунка (дарунка).

212-33

Порушення вимог щодо декларування особистих інтересів.



3. Згідно з статтями Кримінального кодексу України

Номер статті

Частина

Назва статті

189




Вимагання.

191

2, 5

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

206

2,3

Протидія законній господарській діяльності.

232




Розголошення комерційної таємниці.

235-1




Зловживання повноваженнями.

235-2




Перевищення повноважень.

235-3




Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.

235-4




Комерційний підкуп.

235-5




Підкуп особи, яка надає публічні послуги.

353




Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

358




Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

262

2,3

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

364




Зловживання владою або службовим становищем.

365




Перевищення влади або службових повноважень.

366




Службове підроблення.

367




Службова недбалість.

368




Одержання хабара.

369




Пропозиція або давання хабара.

369-1




Зловживання впливом.

395

2

Порушення правил адміністративного нагляду.

410

2,3

Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

423




Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем.

424




Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.



X. Методичні рекомендації щодо дій працівника податкової служби

при даванні та/або провокації хабара.


Під даванням хабара (ст. 369 КК України) розуміється передача особисто або через посередника службовій особі матеріальних цінностей або надання їй майнових вигод чи послуг майнового характеру за виконання або невиконання нею в інтересах хабародавця будь-якої дії, яку ця службова особа повинна була або могла вчинити з використанням свого службового становища.

Давання хабара вважається закінченим злочином з моменту прийняття службовою особою хоча б частини хабара. У випадках, коли запропонований хабар не прийнятий або відхилений, дії хабародавця належить кваліфікувати як замах на давання хабара, тобто за ч. 2 чи ч. 3 ст. 15 і ст. 369 КК України. Суб’єктом даного злочину може бути як приватна, так і службова особа. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Хабародавець може діяти з мотивів корисливості, особистої зацікавленості, а також з міркувань отримання переваг.


Під час виконання службових обов'язків працівники державної податкової служби стикаються з фактами спроб давання хабара з боку фізичних чи юридичних осіб за не притягнення їх до відповідальності за порушення податкового законодавства, або надання їм переваг шляхом прийняття незаконних рішень.

У разі виникнення таких обставин працівник податкової служби, якому було запропоновано хабар, повинен:

а) попередити хабародавця про відповідальність за ст. 369 КК України (давання хабара);

б) негайно повідомити про подію свого безпосереднього начальника та працівників підрозділу внутрішньої безпеки;

в) написати доповідну (рапорт) своєму безпосередньому начальнику в якій вказати:

дату, час та місце проведення перевірки фінансово-господарської діяльності СПД (виконання іншої операційної процедури, чи прийняття рішення), підстави її проведення;

прізвище, ім’я, по батькові особи, яка пропонувала хабар;

вказати правопорушення, яке виявлено у ході перевірки (провадження по ОРС, розслідування КС чи виконання іншого службового завдання);

описати всі обставини спроби давання хабара перевіряємою особою (або її представником чи посередником);

також необхідно вказати прізвища свідків замаху на давання хабара (за наявністю);

в) у разі наявності поблизу працівника податкової міліції, останньому необхідно запросити свідків давання хабара (за наявністю), протоколом огляду та вилучення описати грошові купюри, котрі були запропоновані у якості хабара, після чого вилучити їх, помістити в окремий конверт та опечатати його. На конверті і у протоколі огляду та вилучення обов’язково повинні бути підписи свідків та особи, котра намагалася дати хабара, після чого написати рапорт на ім’я безпосереднього начальника у якому вказати деталі подій, які відбулися з обов’язковою приміткою: «Прошу зареєструвати даний рапорт в ЖРПЗ для проведення подальшої перевірки та прийняття рішення згідно ст. 97 КПК України»;

г) вказані матеріали, свідків (за наявністю) та особу яка намагалася дати хабара, та/або дала хабара, передати працівникам підрозділу внутрішньої безпеки.

Необхідно пам’ятати, що під час документування факту давання хабара, кожний працівник податкової міліції повинен усвідомлювати про неприпустимість провокації хабара (свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав, або взяв хабара), а також про наявність кримінальної відповідальності за вказані дії (ст. 370 КК України).

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення проявів провокацій хабара, працівник податкової міліції під час документування факту давання хабара, повинен забезпечити свідків чи/або зробити аудіо-відео запис подій, які відбулись.


Ми надіємося, що вищенаведені приклади та методичні рекомендації стануть у пригоді кожному працівнику органів податкової служби під час виконання ними своїх службових обов’язків.


Зміст

І. Вступ ………………………………………………….….……….…. 5

ІІ. Визначення корупції …………………….…………………….…. 5

ІІІ. Корупція, як негативне явище. …………………………….….. 5

ІV. Форми (види) корупційних діянь ……………………………… 6

V. Визначення ………………………………………………………… 7

VІ. Спеціальні обмеження щодо державних службовців

та інших осіб, уповноважених на виконання функцій

держави, спрямовані на запобігання корупції ……………………. 8

VIІ. Поради працівникам органів ДПС України.............................10

VIІІ. Рекомендації керівникам з питань запобігання

проявам корупції …………………………………………………..… 13

ІX. Відповідальність за вчинення корупційних діянь…………... 17


X. Методичні рекомендації, щодо дій працівника податкової

служби при даванні та/або провокації хабара…....................…......20