Geum.ru

Методика І зміст санітарно освітньої роботи з питань профілактики стоматологічних захворювань

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Методика і зміст санітарно – освітньої роботи з питань профілактики стоматологічних захворювань


Хворобливий стан порожнини рота значною мірою впливає на психічний та фізичний стан дитини. Інтенсивний зубний біль порушує її спокій та сон. Руйнування передній зубів навіть у маленьких дітей зумовлює відчуття сорому, бажання сховати дефект, змушує усамітнюватися, уникати ровесників. Частий зубний біль робить дитину вередливою, плаксивою, неврівноваженою, неорганізованою, що позначається на успішності. Через зубний біль, дискомфорт у порожнині рота від неповноцінності зубного ряду (якщо зуби зруйновані або видалені) дитина відмовляється від твердої їжі, погано жує. Це супроводжується неповноцінною обробкою їжі у роті та недостатнім її засвоєнням, а, відтак, підвищенням функціонального навантаження на ці органи.

Недоліковані зуби майже завжди є джерелом інфекції (мікробів) і токсинів (отрут), а також причиною алергічних хвороб, сприяють зниженню опірності до інших хвороб. Так, діти з нелікованими зубами хворіють у 3 рази частіше, ніж діти із здоровими та санованими зубами. Саме з цієї причини ураження зубів посідає перше місце серед хвороб, які спричиняють ураження внутрішніх органів (ревматизм, запальні процеси у печінці, нирках та ін.). Серед інфекційних осередків у організмі близько 80% припадає на хворі зуби, тоді як на запалення піднебінних мигдаликів – лише 12%. Це демонструє важливу роль дитячої стоматологічної допомоги у запобіганні захворюванням різних органів та систем населення в цілому.

Хворі та неліковані в дитинстві зуби – це шлях до ослаблення загального здоровя і навіть інвалідності дорослого населення. Лікування хворих зубів треба розпочинати вчасно, бо воно має профілактичне значення стосовно неуражених зубів. Є дані про те, що санація уражених карієсом зубів у дітей супроводжується зниженням приросту карієсу за рік порівняно з цим показником у дітей того самого віку, що мешкають у тій самій місцевості, на 4%. При тому, що лікування постійних зубів усіма сприймається, багато хто вважає, що молочні зуби лікувати не обовязково, адже вони все одно випадуть. Але саме тимчасові хворі зуби, які руйнуються частіше і швидше за постійні, є причиною 85% тяжких гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки. Тому лікувати тимчасові зуби так само важливо, як і постійні.

Виняток становлять ті випадки, коли розвитку хвороб порожнини рота сприяють загальні захворювання. Але й тут стоматолог може допомогти загальному оздоровленню дитини, виявивши у порожнині рота ранні характерні прояви недуги. Наприклад, запах ацетону з рота, синюшний (буряковий) язик – ранні прояви цукрового діабету, яскраво-червоне забарвлення тканин навколо зіва – один з ранніх проявів скарлатини, зміна вигляду язика, почервоніння ділянок після злущення зроговілих клітин характерні для алергії (“географічний язик”), осередкове зроговіння (“шаховий язик”) – для гіповітамінозу РР. Яскравий блискучий, “полірований” язик може бути ознакою ураження органів кровотворення, стійкі заїди – недостатність вітаміну В2. При цьому зміни у роті можуть виникати набагато раніше за інші порушення, тому в разі появи будь-яких змін вигляду органів порожнини рота, і особливо язика, треба негайно звернутись до стоматолога.

Санітарно – освітня робота з питань профілактики стоматологічних захворювань у дітей має важливе значення. Захворюваність зубів у дітей сягає 95%, а хронічний септичний стан дитини, якщо вона не лікована своєчасно, дає ускладнення до 80% випадків. Висока ефективність гігієнічного навчання і виховання дітей та їх батьків може бути досягнута тільки завдяки наполегливій навчальній праці з використанням всіляких засобів і методів.

Кафедрою дитячої стоматології КМАПО розроблено методику гігієнічного навчання і виховання населення, розраховану на 10 років – від періоду вагітності матері до закінчення дитиною початкової школи ( ІУ клас)

Однією з форм передачі інформації є розмова з батьками. Вона містить 6 постійних питань та 1 додаткове і розрахована на 60 хв. Текст розмови диференційований для кожної групи відповідно до віку дитини. Таким чином закріплюються фундаментальні положення і пропонується нова інформація. Першу, основну, розмову з батьками у дитячому садку, школі проводять лікар – стоматолог, а наступні ( з рештою груп батьків) - медсестра дитячого закладу.

Як основне джерело інформації з ГНіВ дітей рекомендовано проводити розмову на тему «Запобігати захворювання порожнини рота у дітей можливо!». Доцільно дотримуватись такого плану розмови.
  1. Взаємозвязок захворювання порожнини рота та загального стану здоровя дітей (5 хв.)
  2. Важливість якості харчування для забезпечення належного стану порожнини рота та правилами прийому їжі (10 хв.)
  3. Роль оздоровчих заходів у розвитку органів і тканин порожнини рота і підтриманні їх на належному рівні (5 хв.)
  4. Зміст гігієнічного догляду за порожниною рота (15 хв.)
  5. Засоби запобігання захворюванням порожнини рота (10 хв.)
  6. Виявлення і викорінення шкідливих звичок для запобігання вадам розвитку зубощелепної системи (10 хв).

Додаткове питання, що випливає з особливостей віку дитини ( 5 хв.)

Додатковими питаннями є такі :
  1. Для жінок першу половину вагітності - про шкоду куріння, алкоголю та приймання лікувальних засобів без призначення лікаря (небезпека тератогенної дії);
  2. Для жінок ІІ половини вагітності – про грибковий стоматит (пліснявка) як основне захворювання порожнини рота у дітей першого року життя;
  3. Для батьків дітей віком до 1 року – про необхідність спостереження стоматологом за дітьми з 1 року життя, якщо у їх матері була патологічна вагітність;
  4. Для батьків дітей віком 1 – 2 років ( ясельна група) – про вірусний стоматит, що найпоширеніший у ранньому віці;
  5. Для батьків дітей віком 2-3 роки (молодша група) – про усвідомлення дітьми необхідності відвідування стоматолога;
  6. Для батьків віком 3 – 4 роки ( ІІ молодша група) – про призначення активного жування та способи формування цієї навички у дітей;
  7. Для батьків та дітей віком 4 -5 років (середня група) про будову зуба та тканин, що його оточують ;
  8. Для батьків дітей віком 5 – 6 років (старша група ) – про зміну зубів та можливі ускладнення цього процесу, зокрема, зниження інтенсивності жування.;
  9. Для батьків дітей віком 6 – 7 років (підготовча група) – про можливість змін у порожнині рота при загальних захворюваннях.


Під час основної розмови відбувається ознайомлення дорослих з конкретними аспектами проблеми, а за допомогою допоміжних форм роботи (додаткові розмови, батьківські куточки) виробляються певні уявлення.

Обєм інформації, який надається батькам та дітям, є фундаментальним і достатнім для засвоєння та стійкого закріплення гігієнічних знань і вмінь, як провідної ланки профілактики стоматологічних захворювань.

Така робота повинна проводитися з активної участі медичних працівників різних фахів (педіатрів, акушерів – гінекологів, стоматологів), працівників народної освіти, батьків, старших школярів.