Geum.ru

Естетичне виховання населення у сільських закладах культури

Вид материалаДокументы

Содержание


Естетична культура
1. Естетичні сприйняття
4. Естетичні смаки
5. Естетичний ідеал
Подобный материал:

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

У СІЛЬСЬКИХ ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ


Розвиток особистості людини неможливий без естетичного виховання. Прекрасне у слові, у думці, в поведінці, у вчинках, у навколишньому суспільному житті і оточуючій природі – така основна думка закладена в роботі з естетичного виховання різних вікових груп населення у закладах культури.

В естетичному вихованні величезне значення має особистість «виховника», його манера поведінки, зовнішній вигляд, рухи, міміка, голос, тон – все це має бути взірцем для відвідувачів народного дому.

Як розуміти саму суть естетичного виховання? Це поняття комплексне і багатогранне. Адже естетика – це наука про прекрасне. А естетичне виховання, виходячи з цього, – це виховання прекрасного в душах людей; формування у людини здатності до естетичного освоєння дійсності. Метою естетичного виховання є досягнення високого рівня естетичної культури особистості.

Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до освоєння творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу. Її рівень проявляється в естетичних поглядах та творчості, самовираженні в мистецтві (це може бути образотворче мистецтво, музика, поезія, проза, ораторське мистецтво та ін.); у розвитку умінь і навичок активної перетворюючої дійсності, в праці, побуті, людських взаєминах.

У педагогіці існує ще й поняття «естетична свідомість» - це форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичне сприймання, почуття, судження, смаки, ідеали і відображається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.

Структуру естетичної свідомості складають естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки та ідеали.

1. Естетичні сприйняття виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

2. Естетичні почуття – це почуття насолоди, котрі відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

3. Естетичні судження передають ставлення особистості до певного об’єкта, явища.

4. Естетичні смаки постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб’єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.

5. Естетичний ідеал - це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії. Найважливішим завданням естетичного виховання є формулювання і розвиток естетичного сприйняття, котре складає основу естетичного почуття.

Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче та театральне мистецтво, хореографія, кіно, спорт, тощо.

Умовно, ми можемо поділити життя молоді на три основні сфери: сім'я, школа і дозвілля. Необхідно підкреслити їх тісний взаємозв’язок при вирішенні всіх виховних питань.

Завдання клубних закладів, котрі організовують дозвілля молоді і таким чином беруть участь в їх художньому розвитку та естетичному вихованні, треба розглядати як важливу складову всього комплексу виховної роботи. У зв’язку з цим, перед клубними закладами ставиться мета організації таких форм естетичного виховання та розробка таких методик, котрі враховують програму естетичного циклу загальноосвітньої школи, перебувають в тісному зв’язку з умовами сімейного виховання, і специфічними для культурно-просвітницької роботи засобами поглиблюють і доповнюють знання уміння і навики молоді у сфері естетичного виховання і естетичної культури. Позитивним фактором є наявність у клубі (будинку культури) творчих колективів різних видів і жанрів, що відкриває широкі перспективи залучення населення до саме тої творчої діяльності, котра відповідає їхнім здібностям і зацікавленням.

І, зрештою, сама специфіка занять (дозвілля) створює сприятливі умови для вільного емоційного розвитку шкільної молоді, виключаючи емоційну напругу, пов’язану з обов’язковістю уроків у школі і шкалою оцінювання знань.

Водночас, відсутність у клубного працівника такого аргумента як оцінка за знання і уміння, зумовлює високі вимоги до організації роботи з естетичного виховання. Її привабливість для молоді є одною з найважливіших умов ефективності виховного процесу.

Естетичне виховання є багатогранним і комплексним процесом, основу якого складає багато напрямків. Розглянемо їх детальніше.

1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут формуються основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, взаємини в сім'ї, оцінювання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності, перші кроки у світ народного мистецтва.

2. Виховна діяльність дошкільних закладів. Здійснюється через естетику побуту, систему спеціальних занять (музика, художнє слово, образотворче мистецтво, танці, ігри, тощо).

3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів. Передбачає залучення учнів до оволодіння змістом навчальних дисциплін (мови, літератури, історії, предметів природного циклу, музики, образотворчого мистецтва), позакласної виховної роботи у закладах культури (танцювальні гуртки, хорові колективи, студії образотворчого мистецтва, та ін).

4. Навчально-виховна робота позашкільних культурно-освітніх і дитячих виховних закладів (будинки і палаци дитячої та юнацької творчості, студії, дитячі музичні та художні школи, тощо). Діяльність спрямована на задоволення інтересів, розвиток здібностей дітей, залучення до активної творчої діяльності.

5. Діяльність закладів культури. Перебуваючи в них молодь отримує естетичні знання, бере участь у діяльності мистецьких аматорських гуртків, набуває вмінь естетичної діяльності.

6. Вплив засобів масової інформації, аудіо і відеотехніки. Всі вони поєднують елементи багатьох видів мистецтва, проте засилля в них антикультури ускладнює процес формування здорових естетичних смаків, потребує розуміння не сприймати потворного. Отже, найбільш прогресивні функції в галузі естетичного виховання належать сім'ї, школі і закладам культури.

У системі культури «вчителями» із естетичного виховання виступають народні доми, бібліотеки, театри, музеї, галереї та спеціальні учбові заклади. Свої позитивні (і негативні) форми впливу мають засоби телебачення, радіо і кіно.

Щодо естетичного виховання у клубних закладах, то це в першу чергу ціленаправлена діяльність народного дому по формуванню в дорослого населення і в підростаючого покоління естетичних ідеалів, поглядів, почуттів, розвитку їх творчих здібностей.

Весь процес формування творчої особистості передбачає організацію художньої творчості і всієї клубної діяльності на основі вивчення її природних задатків, запитів, здібностей і зацікавлень. Особливу категорію відвідувачів культосвітніх закладів складає шкільна молодь. Практикою роботи клубних установ вироблено немало ефективних форм і методів естетичного виховання шкільної молоді. Це робота самодіяльних дитячих гуртків і творчих об'єднань за інтересами, участь у діяльності художніх гуртків, народних університетів і шкіл культури, перегляд і обговорення кінофільмів, вистав, концертів професійних і самодіяльних творчих колективів, виставок, музейних експозицій, екскурсії, творчі дискусії, лекції, бесіди, диспути, ранки, тематичні вечори. Особливе місце займає художня творчість, в процесі якої підлітки і діти не тільки залучаються до прекрасного, але й беруть активну участь у його створенні, розвивають свої здібності.

Процес естетичного виховання підростаючого покоління в народному домі повинен не тільки доповнювати і конкретизувати, але й продовжувати, поглиблювати його шкільні основи. Щоб досягти такої єдності, необхідний зв'язок з роботою школи в інтересах організації цілісної системи естетичного виховання, співпраця з іншими учнівськими громадськими організаціями.

В окремих клубних установах створені і працюють дитячі сектори на громадських засадах, які спрямовують і організовують всю роботу серед учнівської молоді, в тому числі з естетичного виховання.

Основу системи естетичного виховання молоді складає гурткова робота.

З музичних жанрів в будинку культури можуть бути такі колективи:
  • дитячий хор;
  • вокальні ансамблі;
  • вокально-інструментальні ансамблі;
  • ансамбль баяністів;
  • ансамбль бандуристів;
  • духовий оркестр;
  • оркестр народних інструментів.

В системі гурткової роботи для естетичного збагачення і розвитку молоді важливу роль відіграють самодіяльні хореографічні гуртки. Завдання таких гуртків не тільки в тому, щоб навчити учасників танцювати, а щоб прищепити смак і вміння розуміти це мистецтво.

Бажано, щоб в народному домі існували такі різновиди хореографічного жанру:
  • гурток народного танцю;
  • гурток класичного танцю;
  • гурток бального танцю.

Кожен з цих гуртків, відрізняючись в деталях роботи, сприяє вихованню естетичних поглядів учасників. Проте не кожна клубна установа має можливість мати самодіяльні хореографічні колективи усіх трьох вказаних жанрів. Тому, за таких умов, необхідно роботу одного хореографічного колективу будувати в такому напрямку, щоб кожен з цих жанрів певною мірою знаходив практичне втілення.

Широкою популярністю користуються у підлітків гуртки і колективи самодіяльного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Вони об’єднують тих бажаючих, котрі мають певні здібності і вміють володіти пензлем, різцем. Це можуть бути гуртки графіки, живопису, художньої вишивки, розпису, різьби, випалювання кераміки, плетення, ліпки, чеканки та ін.

Найбільш поширеним видом самодіяльної творчості молоді є театральне мистецтво, яке виховує почуття добра і краси. За своєю природою воно «синтетичне» і дає можливість кожній людині всебічно себе проявити.

В клубній практиці з метою естетичного виховання широко використовується залучення дітей і підлітків до концертної діяльності. Вмілий добір репертуару і високий рівень виконання сприяють формуванню високих естетичних смаків як учасників, так і слухачів.

За характером концерти поділяються на збірні, тематичні, театралізовані та концерти-загадки.

У клубній практиці широко застосовуються всі названі види концертів. Так, збірні концерти формуються із різних видів і жанрів мистецтва, різних мистецьких колективів і окремих виконавців. Вони безсюжетної, вільної побудови. Тематичні концерти влаштовуються до ювілейних і святкових дат та подій. В практичній роботі клубів для естетичного виховання молоді варто ширше застосовувати концерти-загадки, які носять елементи гри. Проводяться вони як своєрідні конкурси на краще знання певного виду мистецтва. Переможцем вважається той, хто назве більше творів автора, або перерахує більше авторів, твори яких виконувались. Важливо, щоб форми їх проведення постійно урізноманітнювались – це сприятиме більшій зацікавленості молоді.

Спільно з бібліотеками, будинки культури мають бути активними пропагандистами художньої літератури. Враховуючи специфіку літератури як мистецтва слова, культосвітні працівники повинні ставити перед собою завдання викликати у відвідувачів цікавість до читання, навчити аналізувати і оцінювати художні твори. Для цього потрібно проводити читацькі конференції, літературно-музичні вечори, недільні ранки дитячої книги, організовувати об'єднання любителів літератури.

Активною формою пропаганди мистецтва серед різних вікових груп населення є проведення читацьких конференцій. Обговорюючи ту чи іншу проблему естетики, аналізуючи нову кригу, виставу чи кінофільм, відвідувачі не тільки збагачують свої знання, але й вчаться глибоко аналізувати твори мистецтва.


Заклади культури Львівської області мають значний досвід в організації естетичного і художнього виховання. Переконливим доказом є те, що у 1370 народних домах успішно працюють близько 6 тисяч художніх аматорських колективів, значна частина котрих, за високу виконавську майстерність, удостоєні почесних звань «Народний» і «Зразковий». А це, згідно статистичних даних, майже 18 тисяч учасників, які назавжди поєднали своє життя зі світом мистецтва, світом краси.

У народних домах є й інші цікаві формування, що мають своїх пошановувачів і успішно служать справі естетичного виховання:
  • 558 любительських об'єднань;
  • 205 художньо-мистецтвознавчих об’єднань, а також об’єднань ужитково-прикладного мистецтва;
  • 65 колекційно-збиральницьких об’єднань;
  • 34 природничих;
  • 118 фізкультурно-оздоровчих об’єднань;
  • 46 народних університетів і шкіл відродження національної культури.

Серед інших, маємо об’єднання любителів літератури, народної пісні й співу, туризму і краєзнавства, побутово-господарської діяльності.

Позитивні приклади цієї роботи є у закладах культури Буського, Бродовського, Дрогобицького, Кам'янка-Бузького, Золочівського, Перемишлянського, Пустомитівського, Жидачівського, Миколаївського, Радехівського, Яворівського та інших районах. Про це свідчать чисельні персональні та збірні виставки робіт народних майстрів у народних домах і музеях області. Про це засвідчив і творчий звіт народних талантів Львівщини у Палаці «Україна» в м. Києві.

Завдання працівників культурно-освітніх закладів широко використовувати усі творчі набутки в галузі естетичного і художнього виховання молодшого і дорослого населення, сміливо впроваджувати дорогоцінний довід цієї роботи своїх колег-культосвітян.

Треба всебічно запроваджувати в систему не тільки художнє виховання через жанри професійного і аматорського мистецтва, але й домагатися розширення мережі і піднесення рівня роботи народних університетів і шкіл культури. Знаходити цікаві форми лекторської роботи (через окремі лекції, або проведення цілих тематичних циклів лекцій) і робити це високопрофесійно, щоб люди залюбки йшли до народних домів, відвідували кожен захід, який дарує зустріч з прекрасним.


Ірина Гуреш

провідний методист

ЛДОЦНТіКОР