18 травня 2011 р прес-тур до агропідприємства «Агроекологія» (с. Михайлики, Шишацький р-н., Полтавської обл.)

Вид материалаЗакон

Содержание


Закон україни
Стаття 1. Визначення термінів
Органічне виробництво передбачає сертифіковану діяльність операторів у відповідності до закону
Стаття 2. Сфера дії Закону
Стаття 3. Законодавство України у сфері органічного виробництва
Стаття 4. Державна політика у сфері органічного виробництва
Стаття 5. Принципи та методи органічного виробництва
Методами, що забезпечують органічне виробництво, є
Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері органічного виробництва
Державну політику у сфері органічного виробництва здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідн
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері органічного виро
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики та органів сер
Органи сертифікації здійснюють інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва і видають відповідні сертифікати аб
Стаття 10. Громадська рада з питань органічного виробництва
Завдання, склад та організація роботи Громадської ради з питань органічного виробництва визначаються Кабінетом Міністрів України
Державний нагляд (контроль) у сфері органічного виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної
Розділ IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ, ЗБЕРІГАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 13. Загальні вимоги до виробництва органічної продукції
Гідропонне виробництво в органічному виробництві заборонено.
Стаття 15. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції
...
Полное содержание
Подобный материал:

18 травня 2011 р.

прес-тур до агропідприємства «Агроекологія» (с. Михайлики, Шишацький р-н., Полтавської обл.)

У рамках інформаційної кампанії спільного проекту Держземагентства України та Світового банку

«Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»

Інформаційні матеріали


ЗАКОН ПРО ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО


Даний законопроект прийнятий Верховною Радою в цілому 21 квітня 2011 р.

Поданий на підпис Президенту України 05 травня 2011 р.


Проект

(№7003)

(Тираж 20.04.2011)


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про органічне виробництво


Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільськогосподарського виробництва, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і спрямований на покращення основних показників стану здоров'я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів.


Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

акредитація органів сертифікації органічного виробництва - процедура, у процесі якої національний орган з акредитації документально засвідчує повноваження юридичної особи виконувати роботи щодо сертифікації органічного виробництва відповідно до закону;

агроекологічне обґрунтування - документ установленого зразка, що видається науково-дослідною установою відповідно до визначених критеріїв та нормативних показників придатності угідь, які належать до земель сільськогосподарського призначення, і за своїм агроекологічним станом відповідають вимогам до спеціальних сировинних зон;

маркування органічної продукції - слова, знаки, опис товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що свідчать про належність продукції до органічної та розміщені на упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду продукції;

зона органічного виробництва - місце для ведення органічного виробництва, яке за агроекологічним обґрунтуванням придатне для здійснення виробництва органічної продукції та сировини рослинного і тваринного походження;

інспектування — процедура оцінки відповідності фактичного стану наявного органічного виробництва вимогам, встановленим законом;

органічне виробництво – цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів та для використання на нехарчові цілі, метою якої є отримання органічної продукції на всіх її стадіях виробництва і враховує вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та спрямоване на покращення основних показників стану здоров'я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів.

Органічне виробництво передбачає сертифіковану діяльність операторів у відповідності до закону;

органічне землеробство - система ведення землеробства, що полягає в максимальному залученні для мінерального живлення рослин відновлювальних місцевих органічних ресурсів (гною, побічної продукції рослинництва, сидератів тощо), біопрепаратів удобрювальної і захисної дії, органо-мінеральних і біоактивних добрив з введенням екологосумісних агрохімікатів природного походження у повно- і короткоротаційних сівозмінах;

оператор органічного виробництва – фізична чи юридична особа, яка незалежно від форми власності, займається виробництвом (вирощуванням), переробкою, зберіганням та реалізацією органічної продукції (сировини), згідно із законом;

суб’єкти сертифікації органічного виробництва (далі-органи сертифікації) - юридична особа акредитована в установленому порядку, або орган, уповноважений на здійснення інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва відповідно до закону;

органічна сировина - сировина, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва;

органічна продукція – продукція, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва;

органічна продукція аквакультур - риба та інші водні живі ресурси, розведені та вирощені у спеціальних штучних умовах або у визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах;

реєстр операторів органічного виробництва - перелік суб’єктів органічного виробництва, яким надано право виробляти (вирощувати), переробляти, зберігати та реалізовувати органічну продукцію (сировину);

перехідний період – період переходу від традиційного (неорганічного) до органічного виробництва, що починається з дня подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і впродовж якого забезпечується перехід від традиційних методів ведення сільського господарства до вимог органічного виробництва, що визначаються цим Законом;

сертифікація органічного виробництва – процедура встановлення відповідності процесу виробництва органічної продукції у оператора вимогам цього Закону, яку здійснює орган сертифікації органічного виробництва та за її результатами видає сертифікат або сертифікаційне рішення;

стадії органічного виробництва – виробництво (вирощування), переробка, пакування, маркування, перевезення, зберігання та реалізація органічної продукції (сировини);

традиційна (неорганічна) продукція – продукція, виготовлена за загальноприйнятними технологіями виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції, де можна використовувати будь-які хімічні засоби захисту, синтетичні мінеральні добрива, консерванти, штучні барвники, стимулятори росту, гормони, антибіотики, ароматизатори, стабілізатори, підсилювачі смаку тощо відповідно до законодавства.

державний нагляд (контроль) за органами сертифікації – діяльність центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства щодо здійснення державного нагляду (контролю) за суб’єктами сертифікації, які здійснюють виробництво (вирощування), переробку, маркування, перевезення, зберігання та реалізацію органічної сировини (продукції);

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини у сфері органічного виробництва та поширюється на всю органічну продукцію, отриману відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 3. Законодавство України у сфері органічного виробництва

Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції України, Земельного, Лісового, Водного, Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про безпечність та якість харчових продуктів», цього Закону та інших законів, чинних міжнародних договорів, інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в цій сфері.

Стаття 4. Державна політика у сфері органічного виробництва

Державна політика у сфері органічного виробництва спрямована на створення сприятливих умов для:

розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою органічного виробництва;

збільшення експорту органічної продукції;

розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів у асортименті органічної продукції;

виробництва органічної продукції високої якості;

охорону довкілля, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;

визначення зон органічного виробництва на землях сільськогосподарського призначення, які придатні для ведення органічного виробництва;

впровадження сертифікації органічної продукції (сировини), процесу її виробництва;

впровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічних продуктів та сировини вітчизняного виробництва;

здійснення державного нагляду (контролю) під час виробництва (вирощування), переробки, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної сировини (продукції);

відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про органічне виробництво.

З цією метою держава вживає заходів щодо:

прийняття нормативно-правової бази для формування органічного сектора в Україні з урахуванням вимог міжнародних нормативно-правових актів;

розробки та затвердження державної стратегії, програми розвитку органічного виробництва, нормативно-правових актів щодо правил органічного виробництва;

створення національної системи сертифікації органічного виробництва;

фінансової підтримки операторів органічного виробництва;

запровадження системи державного нагляду та контролю на всіх стадіях органічного виробництва, а також державного нагляду (контролю) за діяльністю органів сертифікації;

поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю, зокрема в засобах масової інформації;

організації співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з операторами органічного виробництва, їх об’єднаннями, громадськими організаціями, науковими установами та навчальними закладами;

запровадження системи державного управління органічним сектором у структурі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства України;

залучення інвестицій та підвищення ефективності міжнародної технічної допомоги для розвитку органічного виробництва та державну координації за їх діяльністю;

організації підготовки кваліфікованих кадрів для органічного виробництва, підвищення їхньої кваліфікації, сприяння фінансуванню фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері агроекології та органічного виробництва, створення наукових парків для трансферу інновацій від практики до науки;

створення сприятливих умов для розвитку органічного виробництва на засадах сталого розвитку сільських територій;

запровадження адміністративної відповідальності за фальсифікацію органічної продукції;

сприяння створенню іноваційних форм сертифікації органічного виробництва відповідно до міжнародних нормативно-правових вимог у системі наукових закладів агроекологічного спрямування;

побудови системи сертифікації органічного виробництва на базі наукових підрозділів Української академії аграрних наук агроекологічного спрямування;

узгодження нормативно-правової бази, що регулює сферу органічного виробництва з міжнародними вимогами.

Стаття 5. Принципи та методи органічного виробництва

Загальні принципи органічного виробництва:

1) добровільності;

2) рівності прав операторів органічного виробництва;

3) раціонального використання природних ресурсів;

4) дотримання вимог до органічного виробництва, передбачених цим Законом.

Спеціальні принципи органічного виробництва:

1) збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції;

2) утилізація відходів і побічних продуктів рослинного і тваринного походження у процесі виробництва органічної продукції;

3) врахування місцевого та регіонального екологічного стану територій під час вибору продукції для виробництва;

4) підтримка здоров’я тварин шляхом стимулювання їх природного імунного захисту, а також вибору відповідних кормів і методів господарювання;

5) підтримка стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;

6) виробництво продуктів органічного тваринництва з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;

7) вибір порід з урахуванням здатності тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;

8) годівля тварин кормами, отриманими в результаті органічного виробництва та з природних речовин несільськогосподарського походження;

9) виключення штучно виведених поліплоїдних тварин.

Методами, що забезпечують органічне виробництво, є:

заборона використання хімічно-синтезованих речовин;

виключення застосування генетично модифікованих організмів (далі-ГМО), продуктів їх переробки або продуктів, вироблених з ГМО та їх похідних.


Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері органічного виробництва

Основи державної політики у сфері органічного виробництва визначаються Верховною Радою України.

Державну політику у сфері органічного виробництва здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва належить:

забезпечення здійснення державної політики та міжнародного співробітництва у сфері органічного виробництва;

розроблення і здійснення загальнодержавних програм з розвитку органічного виробництва;

спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують державну політику у сфері органічного виробництва, зокрема щодо здійснення сертифікації, державного нагляду (контролю);

затвердження Правил органічного виробництва;

внесення пропозицій до проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний рік щодо фінансового забезпечення операторів органічного виробництва;

створення відповідного консультативно-дорадчого органу з питань органічного виробництва;

організація поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, їх контроль, зокрема в засобах масової інформації;

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері органічного виробництва

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства розробляє нормативно-правові акти у сфері органічного виробництва.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері органічного виробництва належить:

здійснення державного нагляду (контролю);

реалізація державної політики;

участь у розробці та здійсненні державної програми розвитку органічного виробництва;

внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо державної підтримки розвитку органічного виробництва та операторів органічного виробництва;

підготовка пропозицій Кабінету Міністрів України щодо створення та діяльності консультативно- дорадчого органу з питань органічного виробництва;

розробка Правил органічного виробництва, затвердження форми сертифікаційного рішення та сертифіката, державного логотипу для органічної продукції;

ведення реєстру операторів органічного виробництва та забезпечення опублікування офіційних відомостей про операторів органічного виробництва;

розповсюдження інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю в засобах масової інформації із залученням заінтересованих сторін.

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики та органів сертифікації органічного виробництва

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджує технічні регламенти у сфері органічного виробництва.

Органи сертифікації здійснюють інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва і видають відповідні сертифікати або сертифікаційні рішення.

Порядок сертифікації органічної продукції та форма сертифікатів і сертифікаційних рішень затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За діяльністю органів сертифікації здійснюється нагляд (контроль) відповідно до закону.

Стаття 10. Громадська рада з питань органічного виробництва

При Кабінеті Міністрів України утворюється Громадська рада з питань органічного виробництва як консультативно-дорадчий орган.

Завдання, склад та організація роботи Громадської ради з питань органічного виробництва визначаються Кабінетом Міністрів України

Стаття 11. Державний нагляд (контроль) у сфері органічного виробництва

Державний нагляд (контроль) у сфері органічного виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Порядок здійснення державного нагляду (контролю), а також повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва визначаються законом.

Система державного нагляду (контролю) має забезпечити можливість простежити кожен продукт на всіх стадіях виробництва, переробки, зберігання та реалізації з метою гарантування споживачу відповідності виробленої органічної продукції вимогам, встановленим цим Законом.

Періодичність проведення заходів щодо державного нагляду (контролю) визначаються на основі ступеня, встановлених законом.

Контролюючі органи та суб’єкти сертифікації зобов’язані забезпечити уповноваженому органу влади доступ до інформації, необхідній для виконання його повноважень.


Розділ IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ, ЗБЕРІГАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 12. Правила органічного виробництва

Органічне виробництво здійснюється згідно з Правилами органічного виробництва.

Правила органічного виробництва розробляються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правила органічного виробництва містять:

правила виробництва непереробленої органічної продукції рослинного походження, у тому числі грибів;

правила виробництва непереробленої органічної продукції тваринного походження;

правила виробництва органічної продукції аквакультур;

правила ведення органічного бджільництва;

правила переробки органічних продуктів рослинного та тваринного походження, у тому числі виробництва вина;

порядок виробництва, зберігання та переробки органічної сировини, кормів та дріжджів;

правила збору дикорослих рослин, лісової продукції та водоростей;

порядок інспектування та сертифікації органічного виробництва;

порядок маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу;

порядок перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції;

Стаття 13. Загальні вимоги до виробництва органічної продукції

Виробництво, що здійснює оператор органічного виробництва, вважається органічним лише після отримання сертифікату на виробництво органічної продукції згідно з Правилами органічного виробництва.

Виробництво органічної продукції здійснюється виключно з органічної сировини, що відповідає вимогам цього Закону.

В органічному виробництві забороняється використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин.

Забороняється використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовується в органічній продукції.

Гідропонне виробництво в органічному виробництві заборонено.

Стаття 14. Перехідний період

З дня подання заяви встановленого зразка, що засвідчує намір оператора перейти на органічне виробництво, розпочинається перехідний період.

До операторів органічного виробнитцва, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції, застосовуються такі вимоги:

під час перехідного періоду застосовуються вимоги, встановлені цим Законом;

тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає інспектуванню та сертифікації, визначається Правилами органічного виробництва та узгоджується з попереднім використанням землі, екологічною ситуацією, виробничим досвідом виробника;

перехідний період триває 36 місяців з дня останнього застосування забороненого матеріалу або виробничої практики;

продукція однорічних культур вважається органічною у разі, якщо до початку їх вегетації завершився перехідний період тривалістю не менше 12 місяців;

у разі якщо перехідний період більший за встановлений строк, дозволяється маркування продукції як «продукція органічного виробництва перехідного періоду»;

для визначення тривалості перехідного періоду може бути взятий до уваги період, що безпосередньо передує дню початку перехідного періоду, з дотриманням певних умов, визначених Правилами органічного виробництва;

оператор, який частково займається органічним виробництвом, а частково знаходиться на етапі перехідного періоду, має провести розподіл продукції, виробленої при органічному виробництві, і продукції, що знаходиться на етапі перехідного періоду;

продукцію рослинництва та тваринництва, вироблену під час перехідного періоду, забороняється реалізовувати на ринку як органічну продукцію з відповідним маркуванням та логотипом.

Стаття 15. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції

Реалізація органічної продукції дозволяється лише за наявності відповідного сертифіката.

Забороняється обіг органічної продукції, якщо вона:

вироблена оператором органічного виробництва, який не отримав відповідного сертифіката на виробництво органічної продукції;

не супроводжується відповідним сертифікатом;

маркована з порушенням вимог законодавства України;

імпортована з порушенням вимог закону;

не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування, зберігання та реалізації.

Органічна продукція, що не відповідає встановленим вимогам щодо безпечності та якості харчових продуктів, а також вимогам цього Закону, підлягає вилученню з обігу, а відповідний оператор виключається з реєстру операторів органічної продукції, про що зазначається на офіційному веб-сайті та в друкованих засобах масової інформації виконавчого органу влади, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Загальні вимоги до маркування органічної продукції

Маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу здійснюються відповідно до закону.

Використання державного логотипу та маркування органічної продукції для позначення органічних продуктів є обов’язковим. Дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо операторами чи їх об’єднаннями.

Державний логотип складається з напису “органічний продукт” та відповідного графічного зображення або символу.

Використання державного логотипу встановленого зразка та маркування органічної продукції здійснюються за наявності відповідного сертифіката.

Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, словами з префіксом „БІО“ тощо, має в перекладі на українську мову позначатися написом “органічний продукт”. Маркування імпортованої органічної продукції та використання державного логотипу здійснюється відповідно до закону.

Порядок та вимоги до маркування органічної продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України.


Розділ ІV. СЕРТИФІКАЦІЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 17. Придатність земель та об’єктів для виробництва органічної продукції

Оцінка придатності земель та об’єктів для виробництва органічної продукції здійснюється органом сертифікації за висновком відповідних наукових установ, науково-дослідних інститутів, лабораторій якості та безпеки продукції відповідно до закону.

Стаття 18. Сертифікація органічного виробництва

Органічне виробництво підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до закону.

Сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції вимогам до виробництва, переробки, зберігання та реалізації органічної продукції, визначеними Правилами органічного виробництва.

Після подання оператором органічного виробництва заяви та плану про перехід на органічне виробництво відповідний орган сертифікації затверджує план переходу на органічне виробництво.

Після успішного проходження перехідного періоду видається сертифікат встановленого зразка, а продукція маркується як органічна.

У разі якщо результати перевірки незадовільні, орган сертифікації може прийняти негативне рішення щодо сертифікації, а оператор отримує сертифікаційне рішення.

Продукція, вирощена під час перехідного періоду після отримання відповідного сертифіката, може маркуватися як органічна продукція перехідного періоду.

У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, зберігання, реалізації органічної продукції, орган сертифікації має право призупинити або позбавити такого оператора відповідного сертифіката.

Сертифікація органічного виробництва здійснюється на платній основі. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію за цінами відповідно до законодавства.

Не допускається погіршення якості землі порівняно з попереднім періодом господарювання. У разі деградації та/або забруднення ґрунтового покриву оператор несе відповідальність, встановлену законом.


Розділ V. НАУКОВЕ, ДОРАДЧЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 19. Фінансування у сфері органічного виробництва

Фінансування заходів щодо державної підтримки операторів органічного виробництва здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Стаття 20. Наукове та консультативно-дорадче забезпечення органічного виробництва

Наукове забезпечення органічного виробництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади відповідно до законодавства.

Консультативно-дорадче забезпечення органічного виробництва здійснюється Громадською радою з питань органічного виробництва відповідно до закону.


Розділ VІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 21. Основні напрями міжнародного співробітництва

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:

участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;

гармонізації законодавства України у сфері органічного виробництва з міжнародним законодавством;

обміну інформацією у сфері органічного виробництва;

сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку органічного виробництва;

сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.

Стаття 22. Міжнародні договори України

У разі якщо міжнародним договором України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.


Розділ VІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Статтю 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері органічне виробництво

За порушення законодавства у сфері органічне виробництво винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За порушення законодавства у сфері органічного виробництва оператор органічного виробництва може бути виключений з реєстру операторів органічної продукції, позбавлений сертифіката на органічну продукцію, а також призупинено дію сертифіката.


Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:

розробити та затвердити підзаконні нормативно - правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

забезпечити перегляд та приведення у відповідність до цього Закону актів міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.