Види та способи статистичного спостереження. Помилки статистичного спостереження та контроль матеріалів статистичного спостереження. Значення статистичних таблиць під час зведення та групування статистичних матеріалів.”

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми.
Навчальні цілі
Матеріали позааудиторної самостійної роботи
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Основні завдання
3.5. Матеріали для самоконтролю
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
Методична розробка
Актуальність теми.
Навчальні цілі
3. Міждисциплінарна інтеграція
5. Матеріали для самоконтролю
6. Рекомендована література
Методична розробка
Актуальність теми.
2.Навчальні цілі
3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
3.2. Зміст теми
3.3. Матеріали для самоконтролю
Ситуаційні задачі для самоконтролю
...
Полное содержание
Подобный материал:

“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді №1

кафедри соціальної медицини

і організації охорони здоров’я

“___”__________ 200_ р.

Протокол № ___

Зав.кафедри, доцент_________В.Е.КАРДАШ


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

на тему:


Види та способи статистичного спостереження. Помилки статистичного спостереження та контроль матеріалів статистичного спостереження. Значення статистичних таблиць під час зведення та групування статистичних матеріалів.”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 16 години.


Методичну розробку склав:

Асистент С.І.Понцак




Чернівці, 2005 р.
  1. Актуальність теми.

Комплексна характеристика стану здоров’я населення ґрунтується на вивченні та оцінці демографічних показників, даних статистики, захворюваності, інвалідності і фізичного розвитку окремих груп населення з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища. Кожна з цих груп показників має важливе значення для характеристики здоров’я населення однаково незалежно одна від іншої.

Вивчення та оцінка здоров’я населення можливі лише при добре налаштовані та достовірній статистиці.

Лікарі та середні медичні працівники є постійними співучасниками соціально-медичних досліджень і з цих причин вони повинні ознайомитися із видами та способами даних досліджень, опанувати навички організації цих досліджень , складовими частинами яких є розробка програми та плану досліджень, обробка отриманих матеріалів та зведення у статистичні таблиці, контроль матеріалів статистичного спостереження.
  1. Навчальні цілі:

В медицині статистичні заходи використовують при клініко - гігієнічному нормуванні факторів виробничого середовища, при розрахунках доз лікарських препаратів, визначенні стандартів фізичного розвитку, оцінці ефективності методів профілактики та лікування тих або інших захворювань. Статистичний аналіз дозволяє обґрунтувати ту, або іншу тактику медичного працівника при запобіганні або лікуванні захворювань.

Великі можливості для подальшого перспективного застосування статистики в медицині та охороні здоров’я мають нові математичні методи та застосування ЕОМ, які поліпшують розрахунки та обробку потоку масової інформації, а також рішення логічних задач та здійснення математичного моделювання різних явищ та процесів в практиці охорони здоров’я.

Таким чином:

2.1. Студент повинен знати:

- види та способи статистичного спостереження;
  • основні етапи статистичного дослідження, їх зміст, зв’язок між собою та алгоритм їх проведення в межах ЛПЗ;
  • основні помилки статистичного спостереження.



2.2. Студент повинен вміти:

- розробити програму та план дослідження;
  • вірно визначити методику дослідження, одиницю сукупності та одиницю спостереження;
  • скласти план розробки матеріалу та провести його аналіз;
  • групувати статистичний матеріал у таблиці;

- складати макети таблиць (простої, групової, комбінаційної) для розробки статистичних матеріалів.
  1. Матеріали позааудиторної самостійної роботи:


Вивчення тих або інших явищ з використанням статистичних методів вимагає від медичного працівника, перш за все, вдалого підходу до вибору об’єкту дослідження (так званої статистичної сукупності), одиниці спостереження та ознак, які її обчислюють. Загальне уявлення про це можна отримати із статистичної сукупності, враховуючи, що статистична сукупність – це група, яка складається із великої кількості відносно однорідних елементів (одиниць спостереження), які взяті разом у відомих границях часу та простору.

В залежності від кінцевої мети та задач дослідження вирішується питання про первинний елемент статичної сукупності, якій буде прийнятий за одиницю спостереження.

Кожна одиниця спостереження має багато характеристик, однак, слід враховувати лише ті з них, які необхідні для досягнення поставленої мети. Ці ознак слід реєструвати.

По характеру ознаки, які реєструють називають а т р и б у т и в н и м и (їх можна описати), та к і л ь к і с н і (їх виражають числом).

До атрибутивних ознак відносять: стать, професія, нозологічні форми, результати лікування та інші.

До кількісних ознак відносять: ріст, масу тіла, число днів лікування, кількість холестерину у крові, кількість білку у сечі та інші.

Кожна величина кількісної ознаки називається в а р і а н т о ю та позначається (“V”).

Генеральна сукупність складається із всіх одиниць спостереження, які можуть бути віднесені до неї у відповідності з метою дослідження.

Вибіркова сукупність – частина генеральної сукупності, яка відібрана спеціальним методом і призначена для характеристики генеральної сукупності. На підставі аналізу вибіркової сукупності можна отримати достатньо повну уяву про закономірності, які присутні всій генеральній сукупності в цілому.

Вибіркова сукупність повинна бути репрезентативною, тобто ця частина повинна мати всі елементи у тому співвідношенні, в якому вони існують в генеральній сукупності. Таким чином, вибіркова сукупність повинна відображати властивості генеральної сукупності.

Для забезпечення репрезентативності вибіркової сукупності від неї вимагають наступне:
  • вона повинна мати в собі всі ознаки, які властиві для генеральної сукупності;
  • вона повинна бути достатньою по обсягу спостережень;

Для характеристики сукупності, яка вивчається по якісним ознакам використовують, так звані, відносні величини.

Відносні величини дуже поширені і постійно застосовуються в медицині та охороні здоров’я, перш за все, для порівняння та співставлення однієї сукупності з іншою. Відносні величини розраховуються шляхом ділення однієї абсолютної величини на іншу абсолютну величину.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Дисципліни

Знати

Вміти

Гігієна

Кафедра загальної гігієни

Віковий склад насе­лення, народжува­ність, смертність.

Застосовувати отримані знання на практиці.

Економіка ОЗ

Кафедра соціальної медицини та ООЗ

Статистична сукупність, одиниця сукупності, одиниця спостереження, факторіальні результа­тивні ознаки.

Досліджувати здоров’я населення під час вивчення генеральної сукупності.

Економіка

Кафедра суспільних наук

Основні поняття про взаємодію процесів, які перебігають у повсякден­ному житті.

Групувати, узагаль­нювати, вивчати явища у динаміці, розуміти природу тих або інших показників.



3.2. Зміст теми:


Поняття про статистичні величини, їх види та характеристика. Відносні
величини (інтенсивні, екстенсивні показники, показники співвідношення,
наочності). Визначення, способи обчислення, значення та застосування в
медицині.

Середні величини та їх використання. Визначення варіаційного ряду та
методика його побудови. Види варіаційних рядів. Середня арифметична та її
види. Поняття про моду та медіану. Амплітуда ряду. Методика обчислення
середніх величин та показників різноманітності ознак, що вивчаються. Їх
оцінка та значення в медицині.

Графічні зображення медико-біологічних даних. Лінійні, стовпчикові,
секторні, радіальні діаграми. Значення, застосування, методика побудови.
Картограми, картодіаграми. Значення, застосування, методика побудови.

Динамічні ряди. Визначення, типи динамічних рядів. Показники
динамічного ряду і рівень ряду, абсолютний приріст, темп приросту, темп
росту, значення % приросту. Методика обчислення показників, їх значення та
застосування в медичній статистиці.


1. Основні елементи першого етапу статистичного дослідження (програма та план дослідження):

- тема;

- робоча гіпотеза;

- мета та задача;

- одиниця сукупності та одиниця спостереження;

- програма спостережень;

- програма зведення та розробки матеріалу;

- методика дослідження.

План досліджень;

- визначення об’єкту та місця дослідження;

- визначення термінів проведення роботи;

- вид статистичного спостереження;

- якими силами буде проводитися дослідження;

- засоби дослідження;

- під чим керівн6ицтвом буде проводитися дослідження.


2. ІІ етап - збирання матеріалу:

- статистична сукупність та її властивості. Одиниця сукупності та одиниця спостереження. Генеральна та вибіркова сукупність;

- поняття про суцільний та вибірковий метод дослідження (кількісна та якісна репрезентація);

- види статистичних спостережень (одночасний та поточний).


3. ІІІ етап - розробка та зведення зібраного матеріалу:

- поняття про групування;

- шифровка та зведення матеріалу в таблиці;

- види статистичних таблиць та вимоги до їх складання.

3.3. Рекомендована література:

Основна:


1. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1977. - С. 95 - 97.

2. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 168 - 176.

3. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 111 - 122.

4. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.23-43.

Додаткова:


1.Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения.- М.:Медицина, 1995. – С. 123 – 143.


3.4. Орієнтовна карта для роботи з літературою по темі:

Основні завдання


Вказівки

Відповіді
  1. Санітарно-статистичний метод у вивченні здоров’я населення та аналізі діяльності лікувально-профілактичних закладів.




Цей метод передбачає складання плану та програми стат. дослід­ження, розробки його та проведення статистич­ного аналізу.

План дослідження перед­бачає формулювання теми, мети, задач, методики дослідження, визначення обсягу, часу, місця дослідження, сил та засобів для його проведення.

Програма дослідження включає перелік питань при проведенні даного дослідження.

2. Зміст статистичного методу дослідження (основні етапи).


Слід звернути увагу на основні етапи статистич­ного методу дослідження

Основні елементи етапів статистичного методу дослід­ження: тема; робоча гіпотеза; мета та задачі; одиниця сукупності та одиниця спостереження; програма спос­те­­режень; програма зведення та розробки матері­алу; методика досліджен­ня.

План досліджень: визначення об’єкту та місця дослідження; визначення терміну прове­дення роботи; визначення якими силами буде прово­дитися дослід­жен­ня; визна­чення під чиїм керівниц­твом буде проводитися дослідження.

3. Поняття про статистичні величини, статистичні показ­ни­ки та статистичні дані.

Статистичні величини як і статистичні показники і дані можна збирати одноразово, постійно, періодично. По обсягу статистичне дослідження може бути: суцільним та виборочним

Статистична величина – це величина, яка використовується в статистичних дослідженнях.

Якщо явище виражене в узагальненій математичній формі, то це буде велична даного явища.

Статистичний показник утворю­ється в результаті поділу однієї статистичної величини на іншу статистичну величину.

Якщо цей показник виразити в цифрах, то це будуть дані показника.

Статистичні дані утворюються в результаті математичної обробки показників.

4. Абсолютні та відносні величини, їх значення в статистичному аналізі.

Методика обчислення віднос­них показників.


Абсолютні та відносні величини дуже часто використовуються в соціально-гігієнічних дослідженнях. Тому кожен медичний працівник повинен володіти методикою отримання відносних величин та методикою обчислення відносних показників.

Абсолютна величина утворюється в результаті простого зведення матеріалу. Наприклад, в групі студентів 10 чоловік, прибуло на заняття 8 чоловік.

В медицині частіше всього абсолютні величини використо­вуються в лабора­торній діяльності для написання лабо­раторних досліджень, в прак­тичні й діяльності ними користуються для показу температури тіла, артеріального тиску, росту, маси тіла і т.д.

Якщо одну абсолютну величину поділити на іншу абсолютну величину утворюється відносна величина. Розрізняють наступні види відносних величин: інтенсивні величини, екстен­сивні величини, показники наочності та співвідношення.

Методика обчислення віднос­них показників:

Інтенсивний показник = явище : середовище х (100, 1000, 10000 і т.д.)

Екстенсивний показник = частина явища : явище в цілому х (100, 1000, 10000 і т.д.)

Відповідно до цього отримані результати будуть у відсотках, промілях, продецимілях і т.і.



3.5. Матеріали для самоконтролю


А. Питання для самоконтролю


1.З яких елементів складається розробка матеріалу?
  1. Як здійснюється контроль статистичного матеріалу та його шифровка?
  2. Що таке групування статистичного матеріалу?
  3. Які види таблиць застосовуються для проведення статистичних досліджень?
  4. Які основні правила складання статистичних таблиць?
  5. Значення статистичних таблиць для аналізу статистичного матеріалу.
  6. Чим обумовлена необхідність визначення відносних величин?
  7. Як обчислюються інтенсивні та екстенсивні показники?



Б. Тести для самоконтролю


1.Що слід розуміти під відносною величиною?

а) абсолютну величину;

б) якщо одну абсолютну величину поділити на іншу абсолютну величину;


Вірна відповідь - б .


2.Що слід розуміти під інтенсивним показником?

а) явище поділяють на середовище;

б) частину явища поділяють на явище в цілому;

с) частину середовища поділяють на середовище в цілому


Вірна відповідь - а .


Визначити вірну відповідь.


В. Ситуаційні задачі для самоконтролю (ІІ рівень, приклад)

Задача.


Провести розрахунок народжуваності та смертності населення Чернівецької області за 2002 рік, коли чисельність населення Чернівецької області становить 150.000, а народжуваність складає – 9,2%о, смертність від ведучих причин – 14,8%о.


4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи*


* - розділ 4 включається в методичну розробку, якщо по темі, що вивчається передбачено практичне або семінарське заняття, тобто крім позааудиторної запланована і аудиторна самостійна робота.

Дана методична розробка не передбачає аудиторної самостійної роботи.


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді №2

кафедри соціальної медицини

і організації охорони здоров’я

“___”__________ 200_ р.

Протокол № ___

Зав.кафедри, доцент_________В.Е.КАРДАШ


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

на тему:


Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів. Побудова та графічне зображення варіаційних рядів.”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 8 години.


Методичну розробку склав:

Асистент С.І.Понцак





Чернівці, 2005 р.
  1. Актуальність теми. Впродовж своєї практики кожен медичний працівник постійно користується в оцінці стану здоров’я та діяльності ЛПЗ і власної роботи тими чи іншими відносними і середніми величинами. Володіння знаннями щодо походження цих показників, ролі величин їх значень для оцінки стану громадського здоров’я або власної діяльності має суттєве значення в опануванні даної спеціальності.



  1. Навчальні цілі:

Студент повинен знати:

- інтенсивні, екстенсивні, наочні та співвідносні відносні величини.

- роль середніх величин у визначенні “нормативів” в медичній практиці..

Студент повинен вміти:

- провести розрахунки відносних та середніх величин (L= ІІ - ІII);

- визначити умови використання тих чи інших показників в медичній

практиці (L = III).

3. Міждисциплінарна інтеграція

Базисні знання:


Предмети

Знати

Вміти

1. Клінічні предмети


основні показники здоров’я населення

визначити умови їх розрахунку

2.Адміністрування в медсестринстві

основні відносні показники здоров’я населення та діяльності закладів ОЗ

Застосовувати в медич-

ній практиці певні показники, давати оцінку стану за їх значеннями.


4. Зміст теми:

1. Поняття про статистичні величини, статистичні показники та статистичні дані.

2. Абсолютні та відносні величини, їх значення у статистичному аналізі.

3. Методика обчислення відносних показників.

4. Поняття про динамічний ряд та методику його аналізу.

5. Види статистичних зображень статистичних показників і вимоги, що ставляться до їх складання.

6. Поняття про варіаційний ряд.

7. Дискретний та неперервний варіаційний ряд.

8. Мода та медіана варіаційного ряду.

9. Методика визначення середньої по способу зміщення.

10. Методика визначення середньої по способу моментів.

11. Методика визначення середньої для ряду відносних величин.

12. Методика обчислення середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації.


5. Матеріали для самоконтролю

Тести для самоконтролю (ІІІ рівня)

1. Дайте перелік основних груп показників здоров’я населення та діяльності ОЗ.

2. Визначте які з цих показників відносні та середні.

3. Визначте джерела інформації для отримання цих показників.
  1. Визначте обсяг матеріалів для отримання надійних результатів.


Ситуаційні задачі для самоконтролю (ІІІ рівень, приклад)


Задача №1:

При вивченні фізичного розвитку хлопчиків у віці 9 років отримані наступні дані:

Вага:

21

22

23

24

25

26

27

28

Число осіб

9

12

14

20

16

11

8

7

Вирахувати середню величину ваги по способу зміщення та способу моментів, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

Задача №2:

Визначити середній рівень народжуваності трьох районів № - обл., якщо показники по районах були наступними:

Район

Народжуваність в %

Розрахунки

Число населення

А

Б

В

17

19

18

83000

5000

6000

Задача №3

Провести статистичну обробку динамічного ряду. Наявність числа лікарняних ліжок в абсолютних числах (тис.)

1989 рік – 511,0

1990 рік – 524,1

1991 рік – 537,3

1992 рік – 551,2

1993 рік – 564,6


6. Рекомендована література:

1. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 112 - 123, 160 - 164.

2. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 111 - 122.

3. Лисицин Ю.П. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1987. - С. 218 - 220.

4. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1977. - С. 110 - 112.


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді №3

кафедри соціальної медицини

і організації охорони здоров’я

“___”__________ 200_ р.

Протокол № ___

Зав.кафедри, доцент_________В.Е.КАРДАШ


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

на тему:


Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні. Природний рух населення та його основні показники .”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 12 години.


Методичну розробку склав:

Асистент С.І.Понцак





Чернівці, 2005 р.
  1. Актуальність теми. На протязі професійної діяльності кожен лікар та середній медичний працівник постійно стикається з використанням безлічі показників здоров’я населення, провідними з яких є показники народжуваності, захворюваності та смертності. Майбутній медичний працівник повинен володіти знаннями щодо цих показників, їх оцінкою на певній території, та у межах ЛПЗ.


2.Навчальні цілі:

Студент повинен знати:

- динаміку демографічних процесів в країні , її вплив на захворюваність населення;

- динаміку показників захворюваності в країні;

- причини коливань демографічних характеристик і параметрів захворюваності, чинники ризику здоров’ю;
  • показники природного руху населення.

Студенти повинні вміти:

- розраховувати показники народжуваності та смертності населення;

- розраховувати захворюваність населення;

- оцінювати сумарну плідність, нетто- і брутто- коефіцієнти відтворення населення, природній приріст населення.


3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Предмети

Знати

Вміти

1.Адміністрування в медсестринстві


Основні контрольні показники захворюваності з найбільш розпов­сюд­жених хвороб

Дати оцінку ситуації щодо захворюваності населення на певній території.

2.Клінічні предмети


Основні показники народжуваності та смертності населення

Дати оцінку демографічної ситуації на певній території



3.2. Зміст теми:

1. Значення та методика обчислення показників народжуваності, загальної та шлюбної плідності, сумарної плідності, брутто- і нетто- відтворення.

2. Методика обчислення показників смертності (загальної, вікової, дитячої, смертності новонароджених, мертвонароджених та перенатальної смертності).

3. Методика побудови таблиць смертності та їх значення.

4. Обчислення коефіцієнту життєвого індексу та природного приросту.

5. Поняття “захворюваність”, “поширення” (хворобливість), ”паталогічне ураження”.

6. Загальна захворюваність. Методи вивчення та джерела.

7. Статталон 025-2/у та правила його заповнення.

8. Спеціальні види обліку захворюваності та методи їх одержання.

9. Методи обчислення основних показників захворюваності.

10. Статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКУ - 10), принципи побудови, значення, використання в практиці лікаря.

11.Тимчасова непрацездатність як медико-соціальна проблема.

12. Методи та джерела вивчення захворюваності з тимчасовою непрацездатністю.

13. Особливості аналізу захворюваності з тимчасовою непрацездатністю по ф. 23-тн, основні показники (число випадків на 100 працюючих, число пропущених днів на 100 працюючих, середня тривалість випадків захворювання, структура по нозологічних формах, по числу випадків захворювання та по числу пропущених днів).

14. Особливості поглибленого аналізу захворюваності з тимчасовою працездатністю, основні показники (індекс здоров’я, кратність захворювання, часто та довго хворіючі, кратність загострень з приводу хронічних захворювань, структура по нозологічним формам часто та довго хворіючих).

15. Види методів стандартизації (прямий, непрямий, зворотній).

16. Порядок обчислення стандартизованих показників прямим методом.

17. Оцінка явищ, які вивчаються за стандартизованими показниками.


3.3. Матеріали для самоконтролю

Тести для самоконтролю (ІІІ рівня)

1. Дайте оцінку відтворення населення України за наступними параметрами сумарної плідності в динаміці (ч/з 5 років): 2,7; 2,1; 1,8; 1,9; 1,5; 1,9.

2. Дайте оцінку малюкової смертності на підпорядкованій території за наступними параметрами (з 10 річними проміжками): 24,0%; 18,0%; 14,0%; 9,0%.

3. Дайте оцінку загальної смертності населення N території за даними показниками смертності: 20,%; 18,0%; 10,0%; 14,0%; 16,0%.

4. Дайте оцінку первинної захворюваності на дільниці - 545%, загальної захворюваності - 885%. Визначіть основні причини таких результатів.

Ситуаційні задачі для самоконтролю (ІІІ рівень, приклад)

Задача №1

В сільському районі В. в Х році народилося 900 дітей, а в У році – 750 дітей. Померло в Х році 30 дітей віком до 1 року.

Визначити показник смертності в Х році і дати йому оцінку.

Задача №2

Визначити загальний і віковий коефіцієнт смертності.

Вік /в роках/

Чисельність населення

Кількість померлих

0 – 4

5 – 9

10 – 14

15 – 19

20 – 39

40 – 59

60 і ст.


222400

218900

210500

192500

904000

360000

88000

10000

650

440

420

2100

2950

3900

Всього

2196300

20460

Задача №3

Серед населення віком 60 – 69 років загальною чисельністю 1230 чоловік в місті Н за Х рік було зареєстровано 2060 захворювань, в тому числі:
  1. Інфекційні хвороби – 237
  2. Травми – 92
  3. Хвороби вуха, горла, носа – 217
  4. Хвороби органів кровообігу – 496
  5. Хвороби органів травлення – 157

Визначити рівні і структуру хворобливості серед вказаної групи населення по перерахованих хворобах.

Задача №4

В місті Н з населенням 13400 /чоловіки 6310, жінки - 9090/ за рік зареєстровано загальне число захворювань шкіри по вікових групах:

Вікові групи

Чисельність населення

Хворі




Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

0 – 15

16 – 39

40 – 59

60 і ст.

Всього

1650

2280

1630

750

6310

1540

3170

3190

1190

9090

169

90

71

42

373

147

106

82

36

365

Вирахувати показники захворюваності по вікових групах.

Задача №5

На промисловому підприємстві з середньорічною чисельністю робітників 3200 чоловік за 1994 рік були зареєстровані наступні випадки тимчасової непрацездатності:

Хвороби

Число випадків

Число втрачених днів
  1. Радікуліт
  2. Запалення легенів
  3. Бронхіт
  4. Травми на підприємстві
  5. Інші

125

29

45

99

758

1251

432

336

2797

8870

Задача №6

Провести стандартизацію загальних показників травматизму у двох цехах по складу професій та зробити висновки. За стандарт прийняти середній склад робітників в двох цехах по професіях.

Професії

Цех №1

Цех №2




Число робітників

Число травм

Число робітників

Число травм

Токарі

Шліфувальники

Слюсарі

Інші металісти

Всього

500

140

60

100

800

115

25

8

10

158

100

60

350

140

650

24

10

50

14

98



3.4. Рекомендована література:

1. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1977. - С. 272 - 277.

2. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 185 - 230, 230 - 252, 241 - 246, 164 - 168.

3. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 143 - 152, 153 - 156, 101 - 111.

4. Лисицин Ю.П. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1987. - С. 278 - 292, 292 - 303, 234 - 238.


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді №4

кафедри соціальної медицини

і організації охорони здоров’я

“___”__________ 200_ р.

Протокол № ___

Зав.кафедри, доцент_________В.Е.КАРДАШ


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи

на тему:


Заповнення основних обліково-статистичних

медичних документів.”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 2 години.


Методичну розробку склав:

Асистент С.І.Понцак





Чернівці, 2005 р.

Актуальність теми. Впродовж практики медичний працівник постійно заповнює значну кількість медичних обліково-статистичних документів. Якість і своєчасність їх заповнення значно впливають на якість отримуваних результатів щодо лікування, динамічного спостереження хворих, своєчасність проведення необхідних заходів, оцінку діяльності медичного працівника і медичних служб. Володіння навичками користування всіма обліково-статистичними документами вкрай важливе для повноти професійної освіти майбутнього медичного працівника.
  1. Навчальні цілі:

Студент повинен знати:

- основні первинні медичні документи, обліково-статистичні документи: їх перелік, зміст, вимоги щодо заповнення, своєчасності оформлення.

- основні алгоритми документообігу в поліклініці та стаціонарі.

Студент повинен вміти:

- заповнювати основні облікові документи ЛПЗ - 025/2о; 025/6о; 030/о; 063/о; 058/о; 066/о; 089/о; 090/о; 106/о; 106-2/о.

- заповнювати документи, необхідні для експертизи тимчасової та стійкої непрацездатності, довідки по непрацездатності, 088/о.

- правильно реєструвати ці документи і терміни їх оформлення (направлення).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Предмети

Знати

Вміти

1. Клінічні предмети


Основні медичні обліково-статистичні документи поліклініки та стаціонару

Заповнювати позиції середнього медперсона­лу в цих документах

2. Адміністрування в медсестринстві

Зв’язок обліково-статистичних документів з правилами статис­тичного аналізу

Використовувати обліково-статистичні документи ля визна-

чен­ня стану здоров’я населення та оцінки діяльності ЛПЗ.











4. Зміст теми:
  1. Первинна облікова медична документація ( медична карта амбулаторного хворого, історія розвитку дитини, індивідуальна карта вагітної та породіллі, історія хвороби).
  2. Обліково-статистична медична документація: ( талон на прийом лікаря - ф.-025-4\о; статистичний талон - ф. 025-2 \о; щоденник роботи лікаря поліклініки (амбулаторії), диспансеру, консультації - ф. 039 \о; талон амбулаторного пацієнта ф. 025 -6\о; контрольна карта диспансерного спостереження -ф.030\о; термінове повідомлення про інфекційне захворювання ф.058\о; обов’язкове повідомлення -ф. 090\о і ф.089\о; довідки про тимчасову непрацездатність - ф.094\о; ф.095-1\о; ф.095\о.
  3. Обліково-статистична медична документація: Санаторно-курортна карта- (ф.072\о); документи для отримання путівки (ф. 070\о;Направлення на МСЕК (088\о); Медичне свідоцтво про народження (ф.103\0-95); Правила реєстрації народжень; Лікарське свідоцтво про смерть (ф.106\0-95); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф.106-02-\0-95); Правила реєстрації смертних випадків; Карта профілактичних щеплень (ф.63); Реєстрація щеплень у дорослих і дітей; Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару (ф.007\у); Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару (ф. 006\у), правила заповнення і наступного використання.
  4. Звітна медична документація : звіт лікувально-профілактичного закладу ф.20; звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу - ф.12; звіт про медичну допомогу дітям - ф.31-здоров; звіт про лікування призовників - ф.36- здоров., звіт фельдшерсько-акушерського пункту ф.24; звіт станції (відділення, об”єднання) швидкої медичної допомоги ф.22; звіт пологового будинку та ін.
  5. Зведені відомості обліку захворювань та причин смерті (ф.071-0/о; ф.071-1/о); Зведена відомість обліку вперше зареєстрованих травм та отруєнь (ф.071-2/о).
  6. Обліково - статистична медична документація сімейного лікаря.


5. Матеріали для самоконтролю (тести, ситуаційні задачі)
  • - У хворого запідозрено інфекційний гепатит. Які документи і яким чином будуть оформлятися лікарем та середнім медпрацівником?
  • - У хворого запідозрено злоякісну хворобу. Які документи будуть оформлятися на даного хворого?
  • - У хворого запідозрено хронічний бронхіт після щойно перенесеної гострої пневмонії. Які документи заповнюються у всіх випадках звернень?
  • - Хронічний хворий хворіє 4 місяці. Як буде оформлятися його працездатність тепер і в наступному?
  • - Головний лікар дав завдання щодо вивчення народжуваності на смертності населення на підпорядкованій дільниці. Які документи використовуються з цією метою? Де їх взяти? Як проводяться розрахунки?
  • - Внаслідок автокатастрофи пацієнт втратив руку. Як отримати інвалідність?
  • - Пацієнт захворів під час чергової відпустки на 15 днів. Як буде оформлятися його непрацездатність.



6. Рекомендована література:

1. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1977. - С. 95 - 97.

2. Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 168 - 176.

3. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С. 111 - 122.

4. Лисицин Ю.П. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. - М.: Медицина, 1987. - С. 200 - 209.