Закономірності прояву та вплив на людину шкідливих та небезпечних виробничих факторів виробництва І виробничого середовища

Вид материалаЗакон

Содержание


Об’єктами дослідження
Мета курсу
Конкретні задачі курсу
Зміст курсу
Розділ 1. Соціально-економічні та організаційні основи охорони праці
Контрольна робота
Перелік питань
Завдання №1. Розрахунок обміну повітря у робочому приміщенні
Таблиця 2 Вихідні данні, для виконання розрахунку за завданням №1.
Кількість розчину у ємності
Завдання 2. Визначити сумарний рівень звукового тиску від трьох джерел, кожний з яких утворює рівень звукового тиску відповідно
Вихідні дані для розрахунку рівня шуму від трьох джерел, які знаходяться у
Варіант завдання
Подобный материал:

Національний технічний університет «ХПІ»

Методичні вказівки


до виконання контрольної роботи з курсу

“Основи охорони праці ”


для студентів заочної форми навчання

спеціальностей факультету машинобудування


Розробив: Березуцький В.В.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ


Дисципліна “Основи охорони праці” виявляє і вивчає виробничі небезпечні і шкідливі фактори та розробляє засоби їх відвертання або ослаб­лення з метою попередження виробничих нещасних випадків і професійних захворювань працюючих, аварій, пожеж.

Об’єктами дослідження курсу “Основи охорони праці ” є:

- людина у виробничому процесі;

- виробниче середовище і умови праці;

- працеохоронний менеджмент.

Розробка питань, що складають суттєвість курсу “Основи охорони праці”, можлива тільки на основі досягнень і висновків суміжних наукових дисциплін, прямо або побічно пов’язаних із задачами забезпечення здорових і безпечних умов праці. До їх складу відносяться:
  • соціально – правові і економічні науки: трудове право, соціологія, наукова організація праці, економіка, організація виробництва і ін.;
  • медичні науки: гігієна та фізіологія людини, виробнича санітарія, промислова токсикологія, психологія і ін.;
  • природні і технічні науки: фізика, хімія, математика, загальні інженерні і профілюючі дисципліни, протипожежна техніка, ергономіка, промислова естетика, безпека життєдіяльності і ін.

Предметом вивчення дисципліни “Основи охорони праці” є:

-закономірності прояву та вплив на людину шкідливих та небезпечних виробничих факторів виробництва і виробничого середовища;

-нормування параметрів шкідливих та небезпечних виробничих факторів;

-принципи та методи щодо забезпечення безпечних умов праці.

Мета курсу:

Забезпечити майбутніх фахівців теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для вирішення питань створення безпечних і нешкідливих умов праці, проектуванню безпечної техніки та технологічних процесів з урахуванням вимог щодо охорони праці.

Конкретні задачі курсу:

- ідентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

- прогнозування та оцінка рівня їхнього впливу на людину в процесі праці ;

-розробка методів та засобів запобігання або зниження негативного впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів на людину в процесі праці.

Методологічною основою курсу “Основи охорони праці” є:

-науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, апаратурного оформлення, промислової продукції, що одержується та застосовується з позиції можливого виникнення небезпек та шкоди здоров’ю людини в процесі експлуатації або виробництва; систематичне вивчення та аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань, визначення на їх основі небезпечних ділянок виробництва. та розробка заходів безпечної організації виробничих процесів.

В основі дисципліни у всіх її розділах закладена профілактична основа.

Методами вивчення курсу "Основи охорони праці" є спостереження, моделювання, експериментальні дослідження, математична статистика, прогнозування та ін.

Курс "Основи охорони праці» складається з чотирьох розділів:

- у першому розділі розглядаються соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці;

- в другому розділі розглядаються основи виробничої санітарії та гігієни праці;

- в третьому розділі розглядаються технічні питання забезпечення безпеки праці;

- в четвертому - забезпечення пожежо- та вибухобезпеки виробництва.

Отримані студентами знання будуть використані при розробці розділу "Охорона праці та навколишнього середовища" в бакалаврських роботах, дипломних проектах та в подальшій практичній діяльності.

Курс “Основи охорони праці” засновується на знаннях, отриманих студентами при вивченні соціально-політичних, загальнонаукових та загально інженерних дисциплін.

Наукова основа курсу складається з результатів досліджень в області фізіології й психології праці, ергономіки, гігієни праці, теорій ризику та ін.

Основним методом вивчення дисципліни є самостійна робота з навчальними посібниками, методичними вказівками, нормативно-правовими документами.

При вивченні курсу рекомендується вести конспект, що сприяє одержанню міцних знань та значно скоротити час на підготовку до заліку.

Вивчати дисципліну треба строго послідовно у відповідності із програмою і методичними вказівками.

Після вивчення курсу виконується контрольна робота, яку треба надіслати до університету на рецензію.

У період лабораторно-екзаменаційної сесії студент виконує практичні роботи, передбачених програмою. Студенти допускаються до заліку після виконання практичних робот та при наявності зарахованої контрольної роботи.

Зміст курсу



Вступ. Характеристика сучасного стану з охорони праці. Соціально-єкономічне значення охорони праці. Предмет і задачі курсу. Роль роботодавців в забезпеченні охорони праці.

Розділ 1. Соціально-економічні та організаційні основи охорони праці



Тема 1. Організація системи забезпечення безпеки виробничої діяльності.

Нормативно-правові основи охорони праці. Організаційна структура державного управління охороною праці. Організація і управління охороною праці на виробництві. Нагляд та контроль за дотриманням умов законодавства про охорону праці. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці. Соціально-економічні аспекти охорони праці. Страхування від нещасних випадків на виробництві.

Тема 2. Аналіз і профілактика виробничого травматизму.

Характеристика причинно-наслідкових зв’язків нещасних випадків. Класифікація, розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань. Відшкодування збитку від нещасних випадків на виробництві. Методи аналізу нещасних випадків. Основні принципи і засоби попередження травматизму.


Розділ II. Основи виробничої санітарії і гігієни праці.

Нормалізація параметрів виробничого середовища

Тема 3. Нормалізація повітряного середовища у виробничих приміщеннях

Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. Нормування параметрів мікроклімату. Санітарно-гігієнічна регламентація змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Методи, засоби контролю і нормалізації повітря виробничого середовища. Промислова вентиляція і кондиціювання. принципи розрахунку потрібного обміну повітря виробничої загальнообмінної та природної вентиляції. Санітарно-гігієнічні вимоги, щодо використання персональних обчислювальних машин (ПЕОМ)


Тема 4. Захист від вібро-акустичного впливу.

Виробничі джерела вібро-акустичного впливу на працюючих. Класифікація виробничого шуму. Санітарні норми граничних рівнів шуму на робочих місцях. Принципи і методи захисту від шуму. Санітарні норми і основні засоби захисту від інфразвуку та ультразвуку. Методи гігієнічної оцінки і нормування параметрів вібрації. Санітарні норми вібраційного навантаження на працюючого. Основні принципи і засоби захисту від вібрації.


Тема 5. Захист працюючих від виробничих випромінювань і енергетичних полів

Види і джерела виробничих випромінювань, нормування інтенсивності теплового випромінювання, методи і засоби захисту від його впливу. Нормування, методи і засоби захисту від УФ - випромінювання. Нормування, методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Нормування, методи і засоби захисту від електромагнітних, магнітних і електричних полів. . Нормування, методи і засоби захисту від лазерного випромінювання.


Тема 6. Виробниче освітлення, як фактор охорони праці.

Системи і види виробничого освітлення. Критерії і оцінки і нормування природного і штучного освітлення. Організація природного і штучного виробничого освітлення. Джерела світла і освітлювані прилади. Розрахунок виробничого освітлення. Кольорове оформлення виробничого інтер’єру.

Розділ III. Промислова безпека.

(Безпека виробничих процесів і обладнання)


Тема 7. Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів і обладнання.

Фактори безпеки обладнання і виробничих процесів складових системи безпеки праці. Експертиза безпеки обладнання і виробничих процесів при проектуванні, виготовлені, пуску і експлуатації.


Тема 8. Вимоги безпеки до виробничих процесів.

Вибір засобів виробництва, раціональних технологічних схем і регламентів; зниження маси і токсичності шкідливих виділень у робочу зону шляхом вдосконалення обладнання і технологічних процесів, підвищення герметичності, використання систем уловлення шкідливих домішок. Захист від впливу променевого тепла. Механізація важких і трудомістких робіт в шкідливих умовах праці. Автоматизація виробничих процесів. Організація безпеки праці. ОІЗ. Атестація робочих місць на виробництві. Спеціальні вимоги безпеки до технологічних процесів відносно фаху.


Тема 9. Безпека влаштування і експлуатації виробничого обладнання.

Вимоги безпеки до влаштування обладнання і органів управління. Небезпечні зони. Захисні та запобіжні засоби, блокувальні, сигналізаційні і тормозні прилади. кольори сигнальні і знаки безпеки. системи дистанційного управління безпека автоматизованих і роботизованих систем. Енергетичні вимоги до техніки. Захист від енергетичного впливу: основи проектування технічних засобів зниження шумності та віброактивності – звуко – і вібропоглинання, звуко- і віброізоляція, конструкційні матеріали і ін. Захисні засоби у радіоелектронній та діагностічній апаратури. Вимоги безпеки до обладнання, відповідно до фаху. Безпека при використанні ПЕОМ.


Тема 10. Безпека виробничих процесів і обладнання підвищеної небезпеки

Врахування вимог безпеки при підготовці виробництва: вимоги безпеки при монтажних і ремонтних роботах; електро і газозварювальних роботах; обслуговування та ремонт газового і мазутного господарства; вимоги безпеки до систем, працюючих під тиском; вимоги безпеки щодо конструкції та експлуатації підйомнотранспортних устроїв.


Тема 11. Загальні питання електронебезпеки . Технічні і організаційні заходи захисту в електроустановках.

Явища при стіканні електроструму в грунт. Напруга дотику та кроку. Аналіз небезпеки електричних мереж і приладів. Основні захисні заходи у електроустановках. Захисне заземлення. Занулення. Організаційні заходи електробезпеки.


Розділ IV. Забезпечення пожежо- та вибухобезпеки


Тема 12. Пожежна профілактика і захист промислових підприємств.

Характеристика пожежної небезпеки пальних речовин і матеріалів. категорії будівель та приміщень по пожежній і пожежновибуховій небезпеці та критерії їх визначення. Вогнестійкість будівель і споруд. Основні елементи системи відвертання пожеж та системи пожежного захисту. Пожежна профілактика електрообладнання. класіфікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон та пристроїв. Загальні вимоги по вибору електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон. Пожежна профілактика технологічних процесів. Вибухозахист та вибухопопередження.

Механізми і засоби припинення горіння. Засоби гасіння пожежі. Первинні і стаціонарні засоби пожежогасіння. Вогнегасильні речовини. Організація пожежної охорони.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА


Варіант контрольної роботи обирається за номером, який співпадає із останньою цифрою залікової книжки студента.

Контрольна робота не повинна перевищувати 10-12 сторінок формату учнівського зошиту при виконанні роботи письмово. Розмір - висота літерів 4-5 мм.

При виконанні із застосуванням ПЕОМ – обєм – 7 - 8 сторінок формату А4 набрані у редакторі Word 2000 надрукованого на папері. Шрифт-Time New Roman, кегель 14,0 стиль-звичайний. Титульний лист оформляти за вимогами деканату. Контрольну роботу починати нумерувати з 2 листа. Розташування на сторінці - поля: усі 2,0 см. Інтервал - 1,5.

По центру: варіант (номер залікової книжки), назва питання (номер) (заголовним жирним шрифтом); через інтервал – відповідь (текст) контрольної роботи. Наступне питання та відповідь на нього, починати із абзацу. Номера сторінок повинні бути проставлені на кожному листі (зверху, у правому куті). Останній лист у контрольної роботі, залишати вільним, для нотаток та зауважень викладача. Усі рисунки виконувати у відповідному редакторі. Скановані рисунки, як і усі інші вставки у текст контрольної роботи, повинні мати номер та назву.

Контрольна робота складається з відповідей на контрольні питання теоретичного матеріалу, згідно розділам і темам наданої програми, та вирішених задач. У кінці роботи необхідно навести список використаної літератури. При оформленні роботи необхідно залишати поля для нотаток і зауважень викладача.

Теми контрольного завдання і варіанти задач виконуються за вказівками викладача індивідуально (таблиця 1).

Рішення задачі здійснюється згідно літератури запропонованої даними методичними вказівками.

Перелік питань


з курсу “Основи охорони праці”


Розділ I

Загальні питання охорони праці

  1. Охорона праці, Визначення. Зміст курсу. Задачі.
  2. Державна політика в області охорони праці – [1], ст. 4.
  3. Нормативно-технічна документація з охорони праці. Законодавчі, директивні, нормативно-технічні документи.
  4. Органи державного управління охороною праці (без зазначення їх повноважень). Компетенція кабінету міністрів України в області охорони праці - 1,с. 32.
  5. Органи державного управління охороною праці (без зазначення їх повноважень). Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державний департамент із нагляду за охороною праці) – 1, ст. 33.
  6. Органи державного управління охороною праці (без зазначення їх повноважень). Повноваження галузевих міністерств – 1, ст. 33.
  7. Органи державного управління охороною праці (без зазначення їх повноважень).Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці і соціальної політики (Міністерство праці України) – 1, ст. 33.
  8. Органи державного управління охороною праці (без зазначення їх повноважень).Повноваження органів місцевого самоврядування в області охорони праці (місцева державна адміністрація, ради народних депутатів) – 1, ст. 35.
  9. Управління охороною праці на підприємстві та обов’язки роботодавця - 1, ст. 13.
  10. Повноваження спеціальної служби охорони праці (відділу охорони праці) на підприємстві - 1, ст. 15.
  11. Права працівника на охорону праці на період укладання трудового договору - 1, ст. 5, 6. 7, 10.
  12. Три види контролю охорони праці в Україні, органи державного контролю охорони праці - 1, ст. 38, 39.
  13. Органи державного контролю охорони праці. Права їх представників - 1, ст. 38, 39.
  14. Три види контролю охорони праці в Україні. Внутрішньовідомчий контроль. Триступінчастий контроль на підприємстві.
  15. Три види контролю охорони праці в Україні. Громадський контроль охорони праці - 1, ст. 41.
  16. Види відповідальності посадових осіб за порушення норм хорони праці - 1, ст. 44. Обов’язки робітника за виконання норм охорони праці - 1, ст. 14.
  17. Задачі страхування від нещасного випадку. Основні принципи страхування - 2, ст. 1, 2. 3.
  18. Особи, що підлягають страхуванню від нещасного випадку. Процедура страхування - 2, ст. 8, 10.
  19. Страховий ризик та страховий випадок. Особи, що підлягають обов’язковому страхуванню - 2, ст. 8, 13.
  20. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду та його задачі - 2, ст. 15, 17.
  21. Обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків - 2, ст. 21
  22. Заходи профілактики нещасних випадків, що здійснюються Фондом соціального страхування - 2,ст. 22.
  23. Права страхових експертів з охорони праці - 2,ст. 23.
  24. Страхові виплати, що здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків - 2, ст. 28.
  25. Страхові виплати у випадку смерті потерпілого - 2, ст. 33.
  26. Відшкодування збитків потерпілому від нещасного випадку - 2, ст. 34, п. п. 1-4.
  27. Права та обов’язки застрахованого від нещасного випадку - 2, ст. 43, 44.
  28. Визначення охорони праці Задачі. Нормативно-технічні документи з охорони праці.
  29. Охорона праці. Задачі. Законодавчі документи з охорони праці.
  30. Нещасний випадок. Визначення. Модель формування нещасного випадку. Фактори небезпечні та шкідливі. Класифікація.
  31. Нещасний випадок. Модель формування нещасного випадку. Причини нещасних випадків.
  32. Нещасний випадок. Визначення. Класифікація травм за характером пошкоджень та за тяжкістю наслідків.
  33. Розслідування нещасних випадків. Цілі розслідування. Нещасні випадки, що підлягають розслідуванню - 3, п. 5.
  34. Класифікація нещасних випадків за зв’язком із виробничою діяльністю. Нещасні випадки, що зв’язані із виробництвом - 3, п. п. 6-11.
  35. Класифікація нещасних випадків за зв’язком із виробничою діяльністю. Нещасні випадки не зв’язані із виробництвом - 3, п. п. 12, 13.
  36. Класифікація нещасних випадків за зв’язком із виробничою діяльністю. Нещасні випадки невиробничого характеру - 3, п. п. 2, 3.
  37. Порядок повідомлення про нещасний випадок на виробництві - 3, п. п. 14, 15, 16.
  38. Склад комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві - 3, п. п. 17, 18.
  39. Порядок розслідування і повідомлення нещасних випадків на виробництві - 3, п. п. 19, 23.
  40. Порядок затвердження актів про нещасні випадки. Організації, до яких направляють акти - 3, п. п. 20, 21.
  41. Спеціальне розслідування нещасних випадків - 3, п. п. 36-38.
  42. Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру - 4, п. п. 7, 8, 11.
  43. Облік нещасних випадків невиробничого характеру - 4, п. п. 12, 13.
  44. Методи аналізу виробничого травматизму. Статистичний, груповий та топографічний.
  45. Методи аналізу виробничого травматизму. Монографічний, економічний, наукового прогнозування травматизму.
  46. Методи забезпечення безпеки.
  47. Психологічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Алкоголь. Стомлення.

Монотонність - 6, с. 331.
  1. Психологічно небезпечні та шкідливі фактори. Стомлення. Робоча поза. Сонливість. Стрес - 6, с. 335.
  2. Принципи забезпечення небезпеки - 6, с. 14.


Розділ II

Промислова санітарія

  1. Класифікація хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Їх характеристика - 5, с. 42.
  2. Класифікація хімічних небезпечних та шкідливих речовин за фізіологічним впливом та шляхам проникнення до організму людини.
  3. Поняття про гострі та хронічні отруєння. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Класи небезпечності речовин.
  4. Фізіологічний вплив шкідливих речовин на організм людини. Фактори, що визначають ступінь впливу.
  5. Особливості дії нетоксичних пилів на організм людини. Нормування вмісту пилу у повітрі робочої зони.
  6. Фактори, що визначають ступінь впливу шкідливих речовин на організм людини.
  7. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини. Комбінована дія шкідливих речовин. Поняття про ГДК.
  8. Види комбінованої дії шкідливих речовин. Класи небезпечності шкідливих речовин. Нормування їх умісту у повітрі.
  9. Заходи зниження впливу шкідливих речовин на організм людини.
  10. Шляхи зниження шкідливого впливу хімічних небезпечних та шкідливих речовин на організм людини.
  11. Мікроклімат. Поняття. Терморегуляція. Параметри мікроклімату - 7, с. 155-158.
  12. Мікроклімат. Рівняння теплового балансу організму людини з навколишнім середовищем. Характеристика складників рівняння - 7, с. 158-161.
  13. Мікроклімат. Шляхи віддачі тепла у навколишнє середовище організмом людини. Їх характеристика - 7, с. 158-160.
  14. Мікроклімат. Шляхи віддачі тепла організмом людини конвекцією, випромінюванням, випаруванням із поверхні шкіри. Параметри мікроклімату, що впливають на ці процеси. 7, с. 158-163.
  15. Мікроклімат. Вплив високої температури на організм людини. Тепловий удар - 7, с. 161.
  16. Мікроклімат. Вплив низьких температур на організм людини - 7, с. 162.
  17. Мікроклімат. Дія теплових вимінювань на організм людини. Рівняння Стефана-Больцмана - 7, с. 165-167.
  18. Мікроклімат. Нормування мікроклімату - 7, с. 164-165.
  19. Заходи по забезпеченню нормальних метеоумов – [7], с. 167-169.
  20. Визначення інтенсивності теплових випромінювань. Нормування теплових випромінювань. Заходи по зниженню теплових випромінювань - 7, с. 165-167.
  21. Шум. Класифікація шумів у залежності від виду джерела.

71. Шум. Параметри, що характеризують шум - 7, с. 186-188.

72. Шум. Особливості сприйняття шуму органами слуху. Закон Вебнера-Фехнера - 7,

с. 188.
  1. Шум. Рівні інтенсивності та звукового тиску - 7, с 188.
  2. Шум. Поняття про спектр шуму. Октавна смуга. Вплив частоти на органи слуху - 7, с. 190, 191.
  3. Шум. Визначення. Фізичні характеристики шуму (перелічити). Дія шуму на органи

людини - 7, с. 186-188, 190.
  1. Метод нормування шуму по граничному спектру - 7, с. 190-192.
  2. Нормування рівня звуку. Зв’язок рівня звуку із граничним спектром шуму - 7, с.

191, 192.
  1. Два методи нормування шуму - 7, с. 190-192.
  2. Заходи з боротьби із шумом - 7, с. 192-196.

80. Вібрація Визначення. Причини виникнення. Класифікація вібрацій - 7, с. 201-202.
  1. Вібрація. Фактори, що визначають ступінь впливу на людину - 7, с. 202, 203.
  2. Фізичні характеристики вібрацій - 7, с. 203, 204.
  3. Вібрація. Закон Вебера-Фехнера. Рівні віброшвидкості та віброприскорення - 7, с. 202.
  4. Вібрація. Нормовані параметри. Урахування спектра вібрацій для загальних та локальних вібрацій - 7, с. 201-203.
  5. Дія вібрацій на організм людини (вібраційна хвороба) - 7, с. 202-203.
  6. Методи забезпечення вібронебезпечних умов праці - 7, с. 2-4-207.

87. Вібрація. Вібродемпфірування - 7, с. 204.

88. Вібрація. Віброгасіння - 7, с. 205-206.

89. Вібрація. Віброізоляція - 7, с. 205.

90. Освітлення. Загальні уявлення. Кількісні та якісні показники освітлення - 7, с. 171-

175.

91. Вимоги до виробничого освітлення - 5, с. 107.
  1. Природне освітлення. Його види. Нормований параметр. Дані для вибору нормує мого параметру за СНиП - 7, с. 177, 178, 183.
  2. Природне освітлення. Зміна КПО по характерному розрізу приміщення у залежності від виду освітлення - 5, с. 124.
  3. Криві значення КПО, що характеризують світлотехнічні властивості приміщення з різними видами освітлення - 5, с. 124.
  4. Штучне освітлення. Його види. Вимоги до проектування. Розрахунок методом світлового потоку - 7, с. 185,186.

96. Штучне освітлення. Нормування - 7, с. 184, 185.

97. Освітлення. Види світильників. Їх призначення - 5, с. 116-118, 7, с. 182.
  1. Освітлення. Достоїнства та недоліки ламп розжарювання - 5, с. 112 113. 7, с. 180.
  2. Освітлення. Достоїнства та недоліки газорозрядних ламп - 5, с. 113-115. 7, с. 180-

182.

100. Вентиляція. Визначення. Загальні відомості. Задачі вентиляції - 7, с. 268,269.

101. Технічні та санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції - 7, с. 271.
  1. Визначення продуктивності вентиляції при виділенні пар і газів - 7, с. 272.
  2. Визначення продуктивності вентиляції при виділенні надмірного тепла - 7, с.

272.
  1. Визначення продуктивності вентиляції за кратністю повітрообміну - 7, с. 273.
  2. Аерація. Схема. Принцип дії - 7, с. 275, 276.
  3. Аерація. Схема. Продуктивність аерації (формула) - 5, с. 5

58-60.
  1. Аерація. Принцип дії. Гравітаційний тиск (формула) - 7, с. 276.
  2. Аерація при дії вітрового тиску. Схема. Формула вітрового тиску - 5, с. 277, 278.
  3. Аерація при дії гравітаційного та вітрового тисків (формули) - 7, с. 277,278.
  4. Дефлектори - 7, с. 278.
  5. Механічна припливна вентиляція. Схема - 7, с. 279.
  6. Механічна витяжна вентиляція. Схема - 7, с. 279.
  7. Механічна припливно-витяжна вентиляція. Схема - 5, с. 67-70.
  8. Характеристика осьових вентиляторів - 5, с. 65, 66, 7, с. 281.
  9. Характеристика відцентрових вентиляторів - 5, с. 67, 68, 7, с. 282.
  10. Кондиціонування повітря. Схема центрального кондиціонера - 5, с. 73-75, 7, с. 279-281.


Розділ IІI

Безпека виробничих процесів і устаткування

117. Забезпечення безпечних умов праці. Порядок оформлення робіт із підвищеною небезпекою - 7, с. 291.

118. Забезпечення безпечних умов праці. Організація проведення робіт з підвищенною небезпекою - 7, с. 293.

119. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною

небезпекою - 7, с. 295.

120. Вимоги до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування - 7,с. 296

121. Безпека вантажно-розвантажувальних робіт - 7, с. 307.

122. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і

газового устаткування - 7, с. 308.

123. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом - 7, с. 315.

124. Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом - 7, с. 318.

125. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю - 7, с. 322

126. Небезпека ураження працівника у електричних мережах різного типу - 7, с. 332.

127. Основні технічні заходи захисту в електроустановках - 7, с. 335.

128. Безпека при використанні хімічних речовин - 7, с. 356.


Розділ IV

Пожежна безпека


129. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння, як небезпечного виробничого фактора - 7, с. 369.

130. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів, що використовуються у машинобудуванні - 7, с. 372.

131. Самозаймання речовин - 7, с. 375.

132. Характеристика пожежної небезпечності речовин - 7, с. 378.

133. Система пожежної безпеки. Система протипожежного захисту - 7, с. 382.

134. Система пожежної безпеки. Система попередження пожежі - 7, с. 389.

135. Система пожежної безпеки. Основні засоби гасіння пожежі - 7, с. 390.

136. Система пожежної безпеки. Система організаційно-технічних засобів - 7, с. 408.


Література

  1. Закон України “Об охране труда” від 25.11.92 р. з внесеними змінами від 21.11.02 р.
  2. Закон України”Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профзаболеваниях, повлекших утрату трудоспособности” від 01.04.01 р.
  3. НПАОП 0.00-6.02.-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
  5. Охрана труда в машиностроении: Учебник для ВУЗов/Е.Я.Юдин, С.В.Белов и др.; Под ред. Е.Я.Юдина. – М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.
  6. Справочная книга по охране труда в машиностроении/Г.В.Бектобеков и др.; Под ред. О.Н.Русака. – Л.: Машиностроение, 1989, - 514 с.
  7. Основи охорони праці: Навч. посіб. /В.В.Березуцький, Т.С.Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; За заг. ред. В.В.Березуцького. – 2-ге вид., перероб. та доп. - Х., Факт, 2008. – 480 с.
  8. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 р. Видання офіційне Київ, 2001 рік


Таблиця 1

Варіанти контрольних робіт


Номер

варіанта

Номер питання

Номер розрахункового завдання,

табл.2

Табл.3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2, 91,117,129

4, 51,118,130

5, 76, 119,131

6, 56, 120,132

7, 79, 121,133

8, 60, 122,134

9, 83, 123,135

10, 62, 124,136

11, 85, 125,130

16, 69, 126,133

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10


Завдання №1. Розрахунок обміну повітря у робочому приміщенні


Визначити необхідну кількість свіжого повітря, необхідну для розбавлення до припустимих показників шкідливої речовини, яка потрапляє у робочу зону, у зв’язку із щілинами у системі, де зберігаються або обертаються у технологічному обладнанні шкідливі речовини.

Об’єм ( м3) на одиницю часу (на годину), який потрапляє у приміщення свіжого повітря, необхідного, що до розбавлення шкідливих речовин, які випаровуються у робоче середовище, до гранично допустимих концентрацій, визначають за наступним виразом:

3/г) (1)


де q – маса шкідливих речовин, які потрапляють у робоче приміщення в одиницю часу, г/г;

СГДК - гранично допустима концентрація шкідливих речовин за санітарними нормами, мг/м3;

СПР – зміст шкідливих речовин у повітрі що потрапляє у приміщення із зовні, мг/м3.

Згідно із санітарними нормами, рівень СПР не повинна перевищувати 30% СГДК. Найбільш припустимий (кращий) варіант - СПР = 0.

Наприклад:

Завдання: Розрахувати необхідний обмін повітря при течки пару розчина ксилол 0,2% за термін 1 година. Розчин ксилолу, СГДК = 50 мг/м3.

Кількість розчину у ємності (бутель) дорівнює 3 кг (3000 г)

Визначимо скільки у грамах (q, г) становить 0,2%, для чого запишемо:

3000 г - 100%

Х - 0,2%

Х становить – 6,0 г

За виразом (1) знаходимо необхідну кількість повітря L:


м3/г)


Таблиця 2

Вихідні данні, для виконання розрахунку за завданням №1.

Варіант завдання




Шкідлива речовина

(назва)


СГДК,

мг/м3

(ГОСТ 12.1.005-88)

СПР,


мг/м3


Кількість % у годину речовини, що потрапляє у приміщення

%


Кількість розчину у ємності,

кг

1

Азот діоксиду

2

0,01


0,1


100

2

Амміак

20

0,001


1


50

3

Барія хлорид

0,3

0

0,2

10

4

Бутан

300

0,01

0,1

30

5

Дінітротолоул

1

0,01

0,3

50

6

Ізобутилен

100

0,03

0,1

40

7

Кислота азотна

2

0,001

0,01

50

8

Кислота масляна

10

0,001

0,05

50

9

Моно-бензилтолуол

1

0,001

0,2

30

10

Нітробензол

3

0,002

0,1

50



Завдання 2. Визначити сумарний рівень звукового тиску від трьох джерел, кожний з яких утворює рівень звукового тиску відповідно до даних наведених таблицю 3.


Таблиця 3

Вихідні дані для розрахунку рівня шуму від трьох джерел, які знаходяться у

робочої зоні


Варіант завдання



Рівень звукового тиску,

L1

Рівень звукового тиску,

L2

Рівень звукового тиску,

L3

1

60

70

100

2

80

80

80

3

80

88

115

4

89

95

99

5

82

82

82

6

60

70

55

7

50

120

40

8

67

78

97

9

100

100

100

10

60

60

90

Довідка:

Відповідно до літератури [7,с.189]. У тому разі, коли у розрахункову точку потрапляє шум від кількох джерел, складають іх інтенсивності, але не рівні.

(2)

де І – сумарна інтенсивність звука від кількох джерел у точці спостереження (робоче місце);

І1, І2, …, Іn – інтенсивність звуку джерел.

Після перетворень формула виглядає так:

, (3)

де L1, L2, …, Ln – рівні інтенсивності, що створюються кожним джерелом у розрахунковій точці при однаковій роботі.

При однаковій потужності джерел:

, (4)

де Li – рівень інтенсивності будь-якого і-того джерела з n існуючих.


З усіма питаннями, щодо виконання контрольної роботи звертатися до

Березуцького В.В за адресою: qwer@kpi.kharkov.ua