Geum.ru

Самбірський значення фундаментального аналізу цінних паперів для дослідження закономірностей розвитку фондового ринку україни

Вид материалаЗакон

Содержание


У фінансовому аналізі відомий один цікавий момент, а саме: акції, які привертали увагу надто великої кількості аналітиків, мали
Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами емітентами-облігацій
Подобный материал:



Мар’ян САМБІРСЬКИЙ

ЗНАЧЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ уКРАЇНИ


В умовах становлення в Україні корпоративних відносин та розвитку вітчизняного ринку цінних паперів особливо актуальними стали питання, пов’язані з дослідження справжньої вартості цінних паперів, які емітуються підприємствами. Дана проблема є одночасно і метою, адже оцінка інвестиційної привабливості акцій, виявлення невірно оцінених акцій, прогнозування ринкового курсу є предметом дослідження як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях.

Прогнозування біржових курсів на основі аналізу стану економіки в цілому, і компанії зокрема називається фундаментальним аналізом. Такому підходу протистоять ті, хто не вважає потрібним враховувати економічний розвиток і розглядає ситуацію на ринку акцій з практичного боку (з точки зору методів, техніки угод). Тому такий аналіз отримав назву технічного. На відміну від технічного аналізу, фундаментальний становить основу аналізу цінних паперів в умовах ефективного ринку капіталу. Він опирається на припустимий взаємозв’язок між динамікою доходів компанії та рухом курсу її акцій, тоді як технічний аналіз при прогнозуванні біржового курсу базується на принципі: ринок цінних паперів завжди правий, тобто мірою всього є лише ринковий курс.

При розгляді різних методів аналізу цінних паперів варто пам’ятати причину, по якій проводиться дослідження. Для покупця – це перспектива росту курсової вартості цінних паперів, одержання частини прибутку компанії у вигляді дивідендів або пільг, наданих правлінням компанії (наприклад, продаж продукції підприємства за індивідуальними розцінками). З погляду продавця – це не тільки втрата деякої величини майбутніх надходжень, але також виникнення можливості внесення залучених коштів в інші інвестиційні проекти. [5. C.116]

Використовуючи фундаментальний підхід до аналізу інвестицій, інвестори розглядають різні види цінних паперів і на основі вичерпних знань вибирають ті цінні папери, які відповідають їх інвестиційним критеріям. Фундаментальний аналіз містить аналіз національної економіки, аналіз і вибір промисловостей, аналіз компаній, в тому числі оцінку цінних паперів, і остаточний вибір компанії. [1. C.102]
  1. Загальноекономічний або макроекономічний аналіз – охоплює аналіз та прогнозування загальноекономічного розвитку, зміну процентних ставок і грошової маси, а також зміну валютного курсу і фінансової політики. Враховується фіскальна та монетарна політика уряду, їх вплив на фондовий ринок, визначається соціально-політичний та економічний клімат інвестиційної діяльності.
  2. Галузевий або індустріальний аналіз – передбачає вивчення ділового циклу в економіці, включає аналіз надходження замовлень та обсягів виробництва відповідної галузі, здійснює класифікацію галузей по відношенню до рівня ділової активності та по стадіях розвитку.
  3. Аналіз конкретної компанії – торкається динаміки товарообороту, доходів і витрат, а також становища компанії на ринку.

Одним із способів визначення внутрішньої вартості акцій є оцінка основних факторів, таких, як величина ВВП, обсяг продажу в галузі, величина продажу та розмір витрат фірми, а також оцінка, яка встановлюється шляхом множення оціночної величини компанії в розрахунку на одну акцію на справедливу, або нормальну, величину співвідношення “ціна-прибуток”.

Акції, внутрішня вартість яких більша від поточного ринкового курсу, називаються недооціненими, і навпаки, акції, ринковий курс яких вищий від внутрішньої вартості, - переоціненими. У випадку недооцінення акцій інвестори прагнуть їх придбати, а це викличе зростання ціни і вона наблизиться до внутрішньої вартості. Таку саму ситуацію можна побачити і в протилежному випадку, коли ринковий курс є вищим від справжньої вартості: інвестори прагнуть позбутися таких акцій, а це приведе до падіння їх ринкового курсу і вирівнювання з внутрішньої вартістю. Як бачимо, такі дії роблять ринок більш ефективним.

Трапляються випадки, коли аналітик може погодитися з загальною думкою і на стан економіки, і на індивідуальні характеристики певних цінних паперів. Проте, він все-таки припускає, що загальна оцінка щодо перспектив окремої групи цінних паперів конкретної галузі є помилковою. В такому випадку інвестиції вищі від звичайного рівня здійснюються в акції тієї галузі, стосовно якої аналітик поділяє відносно оптимістичні оцінки. Навпаки, в акції, стосовно яких аналітик має більш песимістичні оцінки, направляються інвестиції меншого, ніж звичайний обсягу.

Окрім оцінок, фундаментальні аналітики прогнозують обсяги ВВП, обсяги продажу і рівня доходів як для галузей, так і для великої кількості фірм з метою оцінки очікуваної дохідності окремих акцій, а, можливо, деяких галузей і навіть ринку в цілому.

У фундаментальному аналізі існує два методи прогнозування, які отримали назву від способу проведення аналізу, а саме, метод прогнозування “зверху-вниз” або “знизу-вверх”. В першому випадку фінансові аналітики роблять прогнози для економіки в цілому, потім для окремих галузей і, нарешті, для конкретних компаній, причому прогнози для галузей базуються на прогнозах для економіки в цілому, а прогнози для компаній грунтуються на тих і інших прогнозах. Інші аналітики спочатку оцінюють перспективи окремих компаній, потім дають прогноз оцінки перспектив для галузей і, нарешті, для економіки в цілому. В цьому випадку аналітикам слід остерігатися некоректних припущень, зокрема щодо валютного курсу. Наприклад, при оцінці обсягу продажу за кордоном один аналітик дотримується одного прогнозу валютних курсів, тоді як інший виходить з іншої оцінки тих же валютних курсів. Система прогнозування “зверху-вниз” менше піддається такій небезпеці, оскільки всі аналітики будуть використовувати один і той самий прогноз валютних курсів.

На практиці часто поєднують ці два підходи. Так, прогнози розвитку економіки в цілому роблять за методом “зверху-вниз”, які стають потім для фінансових аналітиків відправною точкою для складання прогнозу для окремих компаній за методом “знизу-вверх”. Сукупність індивідуальних прогнозів повинна відповідати вихідному загальноекономічному прогнозу.

Імовірнісне прогнозування, яке застосовується у фундаментальному аналізі, часто зосереджує основну увагу на загальноекономічних прогнозах, оскільки невизначеність, яка існує на даному рівні, дуже важлива для визначення ризику і очікуваної дохідності добре диверсифікованого портфеля. Можуть прогнозуватися декілька сценаріїв розвитку економіки з врахуванням ймовірності їх здійснення. Потім на основі можливих варіантів розвитку економіки роблять прогнози перспектив галузей, компаній і динаміки курсів акцій. Ця процедура дає уяву про можливу реакцію різних акцій на сюрпризи економіки і тому деколи називається аналізом за принципом “що, якщо”. Крім того, можна оцінити ризики шляхом оцінки ймовірності здійснення того або іншого сценарію.

Прогнози у фундаментальному аналізі можна проводити за допомогою економетричних моделей. Для здійснення таких прогнозів в якості вихідних даних використовуються значення інших змінних, які називаються екзогенними змінними. Припущення про значення таких змінних робляться користувачем моделі. Наприклад, в економетричній моделі рівень продажу автомашин в наступному році може бути прив’язаний до рівня ВВП і процентних ставок. Щоб здійснити прогноз стосовно обсягу продажу автомобілів в наступному році (це ендогенна змінна), необхідно отримати дані про величину ВВП і процентних ставок для майбутнього року, які відносяться до екзогенних змінних.

На американському фондовому ринку для оцінки емітента пропонується обмежена кількість показників, які з одного боку, не ускладнюють прийняття рішень, а з іншого – допомагають отримати об’єктивну оцінку діяльності потенційного об’єкта інвестування. Беручи до уваги американський досвід, ми пропонуємо декілька найважливіших оціночних показників емітента.

Одним з найважливіших показників є показник капіталізації. Він розраховується шляхом множення кількості акцій на їх поточну (курсову) ціну. Показник капіталізації зіставляють за різні терміни часу. Якщо розмір капіталізації зменшується, то це є ознакою незадовільної інвестиційної привабливості емітента і навпаки, швидке зростання розміру капіталізації свідчить про зацікавленість в акціях даного емітента багатьох інвесторів. При цьому найбільшу увагу слід приділити акціям з найбільшим рівнем капіталізації. Це правило обов’язкове не лише на українському ринку, але й на американському. Класифікація за рівнем капіталізації може бути довільною, що базується на фактичній кількості найменувань акцій, що аналізується. Якщо групується велика кількість найменувань акцій, то за основу градації доцільно взяти 100 000 гривень. В умовах українського фондового ринку це є найоптимальнішим критерієм градації розміру капіталізації. Для порівняння – на американському фондовому ринку градацію капіталізації здійснюють за критерієм 1 000 000 000 доларів США. [7. C.10]

Другим важливим показником є дивіденди в розрахунку на одну акцію. Звичайно, що зростання цього показника з року в рік є позитивним фактором з точки зору інвестування, про те не основним. Світовий досвід фондового ринку засвідчив, що навіть при найсприятливіших умовах розмір сплачуваних дивідендів є нижчим, ніж рівень зростання курсової вартості акцій. Дуже популярні як і в Україні так і в США показники, які в зарубіжній термінології називаються PRICE/EARNINGS і PRICE/SALES. Перший з них розраховується шляхом ділення капіталізації емітента на балансовий прибуток. З теоретичної точки зору вважається, що чим нижчий цей показник, тим привабливіші акції емітента. Високий його рівень може свідчити про те, що курсова вартість акцій завищена і можна скоріше очікувати її зниження, ніж зростання. На жаль, в умовах українського фондового ринку ми не завжди маємо можливість оцінити прибуток підприємства. В звітності багатьох емітентів, навіть лідерів українського фондового ринку, відображається збиток. У такому випадку слід досліджувати показник PRICE/SALES, який розраховується шляхом ділення капіталізації емітента на валовий дохід. Вважається, що при оцінці кількох акцій перевагу слід надавати акціям, які мають найнижче значення цього показника.

На основі активу балансу підприємства та капіталізації розраховують показник курсова вартість акцій на актив балансу. Більшою мірою цей показник використовується для згрупування та співставлення різних емітентів. Останнім часом він користується популярністю на американському фондовому ринку для оцінки акцій нових емітентів. В умовах, коли курсова вартість акцій новостворених емітентів швидко зростає, особливо серед підприємств Інтернет-технологій, зазначений показник дозволяє оцінити рівень цього росту.

Аналіз коефіцієнтів може бути дуже складним, але і надто простим. Проста екстраполяція поточного значення коефіцієнта (або тенденції його зміни) може дати не зовсім точну оцінку його значення в майбутньому. (Наприклад, для фірми немає потреби підтримувати постійне співвідношення величини запасів і обсягу продажу). Крім того, проста екстраполяція при оцінці показника може привести до помилок у фінансовій звітності. Наприклад, на основі прогнозів коефіцієнтів робляться прогнози різних статтей балансу. Але може статися так, що якщо прогнозовані величини окремих статтей балансу взяти в сукупності, то в результаті баланс не зійдеться.

Таким чином, аналіз фінансової звітності може допомогти аналітику зрозуміти поточний стан компанії, перспективи її розвитку, фактори, які впливають на стан компанії, і сам цей вплив. Якщо інші особи здійснюють такий аналіз і навіть успішно, то таким способом буде нелегко знайти невірно оцінені папери. Але, можливо, буде легше визначити фірми, яким загрожує банкрутство, компанії з високими і низькими значеннями “бета”-коефіцієнта, а також фірми з більшою або меншою схильністю до впливу основних зовнішніх факторів. Розуміння цих аспектів може забезпечити непоганий прибуток.

У фінансовому аналізі відомий один цікавий момент, а саме: акції, які привертали увагу надто великої кількості аналітиків, мали найнижчу середню дохідність. В той же час акції, які привертали увагу найменшої кількості аналітиків, мали найвищу середню дохідність, що говорить про існування ефекту “незауваженої фірми”.

Можливо, цей ефект є просто наслідком ефекту масштабу, оскільки, як показано, середня дохідність акцій невеликих фірм була вищою від дохідності акцій більш крупних фірм. Причина такого співпадіння може бути пов’язана з тим, що кількість аналітиків, які займаються акціями тієї чи іншої фірми, залежить від розмірів самої фірми. Ефект “незауваженої фірми” існує для фірм усіх масштабів. Більше того, найбільш сильно він проявляється стосовно акцій невеликих фірм. В чому зміст ефекту “незауваженої фірми”? По-перше, можливо більш висока середня дохідність акцій “незауваженої фірми” є своєрідною винагородою за інвестування в цінні папери, інформація про які є менш доступною. По-друге, ефект “незауваженої фірми” існує для фірм усіх розмірів, тому крупні інституційні інвестори, яким заборонено інвестувати в невеликі фірми, можуть скористатися даним ефектом у випадку із середніми та великими фірмами (хоч стосовно останніх цей ефект проявляється в меншому ступені). Чи буде працювати цей метод в майбутньому? Якщо інвестори збільшать кількість придбаних “незауважених фірм”, то ці фірми перестануть бути “незауваженими” і вже не зможуть бути об’єктом для одержання надто високих доходів.[6. C.260]

На українському фондовому ринку поки що повною мірою не діють закономірності, встановлені на розвинутих ринках світу, до того ж фінансова звітність емітентів повністю не відповідає вимогам міжнародних стандартів обліку та звітності. Все це ускладнює проведення фундаментального аналізу і знецінює його результати. Так, проведений фундаментальний аналіз акцій декількох українських компаній дозволив виявити значні розбіжності між “внутрішньою” і курсовою вартістю акцій, причому в бік заниження останньої. Головною причиною існуючої диспропорції між цими двома показниками є слабка активність фондового ринку в Україні, коли курси диктуються не економічними умовами, а кількома торгівцями цінними паперами, що “роблять погоду”. Окрім цього, нестабільність законодавства щодо роздержавлення деяких підприємств відштовхує інвесторів, і потенційно привабливі об’єкти інвестицій не знаходять свого покупця. Це відображається у відсутності попиту на фінансові активи, що призводить до їх продажу за зниженою ціною.

Відповідно до Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами емітентами-облігацій емітенти повинні до 1 червня року наступного за звітним опублікувати свої фінансово-економічні показники у спеціально затверджених газетах. Більш детальна інформація розміщується на офіційному сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку – ssmsc.gov.ua. Потрібно визнати, що для повного фундаментально аналізу емітента цих даних не достатньо і для широко кола інвесторів вони стають доступні надто пізно.

Таким чином для дослідження цінних паперів, які емітуються українськими компаніями здебільшого використовується фундаментальний аналіз, який, до речі, є провідним напрямком у сучасному аналізі акцій.


Примітки:
  1. Брейли Р. Майерс С. Принципы корпоративных финансов – Москва: Олимп-Бизнес., 1997-1087с.
  2. Уильям Ф. Шарп, Гордон Дж. Александер Инвестиции. – Москва: Инфра-М., 1997-1024с.
  3. Энджел Л., Бойд. Как покупать акции. – М., 1992 – 352с.
  4. Мартес А Инвестиции – Киев: Киевское инвестиционное агенство., 1997 - 415с.
  5. David Dremen Contrarian Investment Strategies. New York: Random House, 1979 – 324с.
  6. Zvi Bodie, Alex Kane, Alan J Marcuc Essentials of investments - IRWIN – 1995 - 558c.
  7. Охріменко О. Як оцінити емітента? // Цінні папери України. – 2000.-№6.-С.10-13.
  8. Шапран Н, Шапран В Технічний аналіз: проблеми та перспективи на фондовому ринку України // Цінні папери України. –2001 - №39.- C. 16-17.

Maryan Sambirskiy

SIGNIFICANCE OF THE FUNDAMENTAL analysis of the securities FOR research regularity of the development of Ukrainian stock market


The work is devoted to research of Fundamental analysis. Fundamental analysis devotes considerable attention to a company’s price-to-earnings ratio and a company’s price - to selling ratio. Fundamental analysts are different from technical analysts, who essentially use trend analysis to uncover trading opportunities.