Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Загальні відомості
2. Перелік фахових навчальних дисциплін
3. Орієнтовний перелік питань
4. Структура екзаменаційного білету.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
Завдання для фахового вступного випробування
5. Критерії оцінки вступного випробування на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
6. Літературні джерела.
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ




Затверджую

Ректор КНУТД

_______________І.М.Грищенко

“______”______________ 2011 р.


ПРОГРАМА ФАХОВИХ


вступних випробувань

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

спеціальності

8.05010102 – «Інформаційні технології проектування»


рекомендовано Розглянуто та схвалено

вченою радою факультету на засіданні кафедри


технологій легкої інформаційних технологій

промисловості проектування

від “____” ________ 2011р від “__2__” ___02___ 2011 р.

Протокол № ____ Протокол № __7___

Декан факультету____Зубкова Л.І. Зав. кафедрою _____ Щербань В.Ю. (підпис) (підпис)




Київ – 2011




1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Прийом абітурієнтів, які мають диплом бакалавра для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю 8.05010102 – “інформаційні технології проектування” проводиться за результатами фахових вступних випробувань. Вони відбуватимуться у формі усного екзамену, який містить питання з дисциплін циклу професійної підготовки.

2. Перелік фахових навчальних дисциплін

з яких будуть проведені вступні випробування
    1. Математичні моделі в САПР. Загальний опис етапів моделювання до якого входять аналіз та синтез моделей, короткий опис математичних моделей, поняття адекватності моделей. Поняття про нестійкість задачі і методи розв’язання таких задач. Елементи теорії похибок якими користуються при інженерних розрахунках. Стандартні методи розв’язання трансцендентних рівнянь.
    2. Технічне та лінгвістичне забезпечення САПР. Апаратна складова САПР. Організація автоматизованого робочого місця. Шинна структура персонального комп’ютера і типи контролерів як основа підключення зовнішніх пристроїв. Накопичувачі, засоби вводу і виводу даних. Побудова трансляторів. Поняття синтаксису і семантики. Елементи теорії формальних мов та граматик.
    3. ЕОМ і мікропроцесорні системи. Основи архітектурної та структурної організації сучасних та перспективних комп’ютерів. Структурна організація та принципи функціонування мікропроцесорів, пам’яті, відеосистеми ПК, аналого-цифрових та цифро-аналогових перетворювачів, штучних нейронних мереж. Шинна організація. Архітектура та еволюція багатопроцесорних систем.
    4. Схемотехніка ЕОМ. Основи схемотехнічного проектування елементів та вузлів електронно-обчислювальної техніки. Методи побудови простіших функціональних компонентів та логічних елементів різних систем. Методи проектування послідовносних функціональних вузлів та таких функціональних блоків як багато розрядні суматори, помножувачі, арфметико-логічні пристрої, мікропроцесори, контролери та ін.
    5. Методи синтезу та оптимізації. Класифікація задач оптимізації. Методи нелінійної умовної оптимізації. Алгоритми нелінійного програмування. Комбінаторні задачі і теорія ігор. Дискретне програмування, параметричне програмування. Основи застосування методів оптимізації при автоматизованому проектуванні.
    6. Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій. Основи розробки додатків під Windows за допомогою засобів Visual Basic. Технологія об’єктно орієнтованого програмування і створення ActiveX.
    7. Геометричні моделі в конструюванні інженерних об’єктів і систем
    8. Комп’ютерні мережі
    9. Організація баз даних. Технологія побудови програмного інтерфейсу баз даних. Продуктивні сучасні технології і стандарти доступу до даних.

2.10. Функціональний аналіз. Головні поняття функціонального аналізу. Метрики, збіжність послідовності елементів, поняття фундаментальної послідовності. Метод стискуючих відображень. Застосування теореми про нерухому точку. Елементи теорії лінійних просторів, опуклі множини і опуклі функції. Лінійні нормовані простори.


3. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

3.1. Математичні моделі в САПР

Методи наближеного розв’язання систем лінійних рівнянь. Методи наближеного розв’язання нелінійного рівняння від однієї змінної. Методи наближеного розв’язання систем нелінійних рівнянь. Інтерполяційні поліноми Лагранжа і Ерміта. Методи наближеного розв’язання диференційних рівнянь. Базові перетворення площини і простору. Використання однорідних координат при перетвореннях у просторі. Вивід на екран кривих другого порядку. Формули переходу від математичної системи координат до координат приладу і навпаки. Криві та поверхні Без’є.

3.2. Технічне та лінгвістичне забезпечення САПР

Організація технічного забезпечення САПР. Пристрої введення інформації в ЕОМ. Пристрої виведення інформації з ЕОМ. Регулярні граматики і вирази. Застосування скінчених автоматів для розв’язання задачі лексичного аналізу. Класифікація формальних граматик і мов. Метод нисхідного синтаксичного аналізу. Метод висхідного синтаксичного аналізу. Мови, що використовуються при генерації коду. Алгоритм трансляції арифметичних виразів.

3.3. ЕОМ і мікропроцесорні системи.

Архітектура процесорів Pentium. Архітектура багатопроцесорних систем. Зберігання інформації на магнітних дисках. Кешування пам’яті. (КЕШ прямого відображення, набірно-асоциативний КЕШ, цілком асоциативний КЕШ). RAID - масиви. Chip Set, функціональне призначення та структура. Принципи виведення зображення на монітор ( ЕПТ, TFT, LED). Нейронні мережі. Проблема «XOR». Багатошарові мережі. Клітинні автомати. Модель більярдних куль. Віртуальна пам’ять.

3.4. Схемотехніка ЕОМ

Представлення числової інформації в ЕОМ. Представлення символьної інформації в ЕОМ. Транзисторно-транзисторна логіка. Емітерно-зв’язана логіка. Комплементарна метал-діелектрик-напівпровідник транзисторна логіка. Елементи на польових транзисторах з бар’єром Шотки. Шифратори, дешифратори, мультиплексори, демультиплексори. Регістри та лічильники. Суматори, генератори кодів, мікроконтролери.

3.5. Методи синтезу та оптимізації

Класифікація методів оптимізації. Симплекс-метод. Дискретне програмування. Метод гілок та меж. Динамічне програмування. Прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності. Методи одновимірного пошуку для розв’язання задач нелінійного програмування. Методи першого порядку для розв’язання задач нелінійного програмування. Ньютонівські та квазіньютонівські алгоритми. Спряжені напрямки та похідні алгоритми. Поняття алгоритму релаксації, збіжність. Задачі нелінійного програмування. Послідовний пошук. Принцип мінімакса. Алгоритм золотого перетину. Алгоритм одновимірного пошуку на основі поліноміальної інтерполяції. Класифікація і методи оцінки швидкості збіжності алгоритмів багатовимірної безумовної оптимізації. Загальна характеристика і умови збіжності методів градієнтного спуску. Эфективність градієнтних методів. Ефект ярів. Покоординатний спуск і алгоритм пошуку за зразком. Методи оптимізації другого порядку. Метод Ньютона. Опуклий симплекс метод. Квазіньютонівські алгоритми. Основні властивості і принципи побудови.

3.6. Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій.

Застосування, що керується подіями, події миші, клавіатури, повідомлення. Do events. Способи передачі параметрів процедурам (обов‘язкові, необовязкові, за посиланням, значенням, невизначена кількість параметрів). Модифікатори доступу та існування. Використання зовнішніх процедур Win Api. Базові засади технології роботи з файлами. Перетворення інформації, типи доступу, блокування. Час життя та видимість змінних. Засоби доступу до змінних, що є затіненими (Слово Me). (на прикладі VB або іншої системи програмування) Об‘єктні змінні та об‘єкти. Створення і знищення об'єктів. Наслідування функціональне та інтерфейсне. Засоби реалізації. Технологія та необхідність поліморфних викликів в СОМ. Інтерфейс класу та використання серверами функціональності клієнтів, класи інтерфейси. Стандарти багатокомпонентних застосувань (COM). Класифікація, призначення та властивості серверів. Інтерфейс класу - члени дані, методи та властивості. Різниця, призначення та узгодження.

3.7. Геометричні моделі в конструювання інженерних об’єктів і систем.

Класифікація геометричних моделей для використання в інженерних САПР. Особливості програмування каркасної геометричної моделі. Класифікація та використання стандартних API. Архітектура, склад та використання API MSDirectX. Архітектура, склад та використання API OpenGL. Засоби введення графічної інформації в комп’ютер. Класифікація та принцип дії засобів введення тривимірної графічної інформації. Архітектура, склад, конструктивні особливості та технічні характеристики графічних відеокарт. Використання технології об’єктно-орієнтованого проектування та програмування для побудови систем геометричного моделювання інженерних САПР. Ієрархія класів геометричних та графічних об’єктів інженерних САПР. Приклади мовою програмування Object Pascal.

3.8. Комп’ютерні мережі

Рівні моделі (OSI). Функції кожного рівня. Принцип дії комутатора (hub) та концентратора (swich). Відмінності в їх роботі. IP адресація. Класи IP адрес. Технологія Ethernet. Механізм розв’язання колізій. Технологія ATM. Технологія ISDN (BRI та PRI). Визначення протоколу. Види протоколів. Протокол TCP. Мережеві служби ОС Windows 2003 Server. Функціонування маршрутизатора. Принцип дії GPS.

3.9. Організація баз даних

Логічні моделі баз даних. Переваги і недоліки. Реляційна модель – обмеження цілісності і нормальні форми (1-5). Реляційна алгебра і реляційні мови. Типи (DML, DDl) запитів SQL (Structured Query Language). Транзакції і блокування. Стандарти і об'єктні моделі доступу до даних. Призначення і функції об‘єктів. Принципи ізоляції програмного коду від даних. Навігаційна і реляційна моделі доступу до даних, особливості, реалізація і взаємодія. Ієрархічні набори даних. Принципи використовування і призначення. Розподілені і неоднорідні бази даних. Логічна цілісность даних та методи ревлізації. Концептуальне проектування баз даних.

3.10. Функціональний аналіз

Означення метричного простору. Приклади: простори RN, C(a,b), L2(a,b). Повні метричні простори. Теорема Банаха про нерухому точку. Передгільбертові та гільбертові простори — означення та приклади. Ортогональні та ортонормовані системи у гільбертовому просторі. Задача ортогоналізації системи векторів та процедура ортогоналізації Грама — Шмідта. Оператор проектування на підпростір у гільбертовому просторі. Застосування: геометрична інтерпретація методу найменших квадратів.

3.11. Імовірнісні процеси та математична статистика в легкій промисловості.

Схема Бернуллі незалежних випробувань: основні означення, обчислення ймовірностей заданої кількості успіхів з використанням біноміального розподілу, приклади. Вибірка і теоретичний розподіл ймовірностей. Способи зображення вибіркових даних: «стеблина з листям», «ящик з вусами», гістограма, полігон. Емпірична функція розподілу та її властивості. Точкове оцінювання параметрів теоретичного розподілу ймовірностей. Незсуненість та конзистентність оцінок: означення і приклади. Довірчі інтервали: означення та статистична інтерпретація. Метод максимальної правдоподібності оцінювання точкових параметрів. Випадкові процеси з незалежними приростами: означення, властивості, приклади застосувань. Стаціонарні у вузькому та широкому розумінні випадкові процеси: означення, властивості, приклади застосувань. Марківські ланцюги з дискретним часом. Матриці переходів. Рівняння Маркова. Зворотні та незворотні стани марківського ланцюга з дискретним часом. Критерій зворотності. Канонічний вигляд перехідної матриці марківського ланцюга. Фундаментальна матриця. Визначення середнього часу перебування у множині незворотних станів. Ергодичні марківські ланцюги з дискретним часом. Граничні (фінальні) і ергодичні розподіли. Рівняння стаціонарного режиму. Марківські процеси з неперервним часом і дискретною множиною станів. Рівняння Чепмена — Колмогорова. Теорема про інфінітезимальні характеристики марківського процесу з неперервним часом і дискретною множиною станів. Диференційні рівняння Колмогорова для ймовірностей станів і переходів локально регулярних марківських процесів. Процеси народження і загибелі. Система диференційних рівнянь Колмогорова для ймовірностей станів. Система масового обслуговування М М ml як частинний випадок процесу народження і загибелі. Диференційні рівняння Колмогорова для ймовірностей станів.


4. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ.

З наведених питань складаються екзаменаційні білети. Для вступу на продовження навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнем спеціаліст по 4 питання в білеті з яких 1-2 питання суто теоретичні, 3-4 передбачають ілюстрацію відповіді прикладами кодування (обраною вступником мовою програмування),

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КНУТД

___________________ Грищенко І.М.

«_____»_________________ 2011 р.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

спеціальності 8.05010102 «інформаційні технології проектування»

ВАРІАНТ №______

  1. Представлення числової інформації в ЕОМ.
  2. Схема Бернуллі незалежних випробувань: основні означення, обчислення ймовірностей заданої кількості успіхів з використанням біноміального розподілу, приклади.
  3. Метод нисхідного синтаксичного аналізу.

4. Створення і знищення об'єктів. Загублені посилання. (На прикладі VB або іншої системи програмування. Проілюструвати прикладами кодування.)

5. Принцип наслідування в мовах об”єктно-орієнтованого програмування. (Приклад)





Затверджено на засіданні кафедри інформаційних технологій проектування

Протокол № 7 від 2.02.2011р


Зав.кафедри ІТП Щербань В.Ю.


5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ НА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ СПЕЦІАЛІСТА


При проведенні випробування вступникам мають бути забезпечені одинакові умови та об’єктивність оцінювання їх відповідей. При визначенні підсумкової оцінки за чотирибальною системою члени Комісії повинні керуватись критеріями, що відповідають Європейській кредитній перевідній системі (ECTS).

При проведенні випробування вступникам мають бути забезпечені одинакові умови та об’єктивність оцінювання їх відповідей. При визначенні підсумкової оцінки за чотирибальною системою члени Комісії повинні керуватись критеріями, що відповідають Європейській кредитній перевідній системі (ECTS).

Оцінки “відмінно” (A, 90-100 балів) заслуговує абітурієнт, що виявив всебічні, систематичні й глибокі знання навчального матеріалу, передбаченого програмою, здатний синтезувати знання окремих розділів та дисциплін для самостійного розв’язання практичних задач зі спеціальності та припускається у відповідях незначних неточностей.

Оцінки “дуже добре” (B, 82-89 балів) та “добре” ( С, 75-81 балів) заслуговує абітурієнт, що виявив повні знання навчального матеріалу, передбаченого програмою, показав систематичний характер знань, але у відповідях допускається значних неточностей.

Оцінки “задовільно” (D, 67-74 балів) та “достатньо” (E, 60-66 балів) заслуговує абітурієнт, що виявив достатні знання навчального матеріалу, передбаченого програмою та необхідного для роботи за фахом, але допустився помилок у відповідях на запитання. Вступник виправляє похибки за допомогою додаткових запитань

Оцінки “незадовільно” ( FX, 35-59 балів, F, 1-34 бали) заслуговує абітурієнт, що не виконав завдання, виявив вади в знаннях основного матеріалу, дав відповідь що не відповідає суті завдання або допустився принципових помилок в елементарних питаннях при його виконанні.

Прийняті критерії застосовуються для оцінювання в цілому як теоретичної, так і практичної частин завдання.


6. Літературні джерела.
  1. Норенков И.П. Введение в автоматизированное проектирование технических устройств и систем. – М.: Высшая школа, 1980.- 308 с.
  2. Разработка САПР/ Петров А.В., Черненький В.М., Тимофеев В.Б. – М.: Высшая школа, 1991.- 160 с.
  3. Бахвалов Н.С. Численные методы. – М.: Наука, 1973. – т.1. – 632 с.
  4. Севостьянов А.Г. Методы и средства исследования механико-технологических процессов текстильной промышленности. – М.: Легкая индустрия, 1980. – 392 с.
  5. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA – Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1998. – 608 с.
  6. Зарубин В.С. Математическое моделирование в технике. – М.: Изд-во МГТУ, 2001. – 496 с.
  7. Буч Г. Объектно-ориентированное программирование в действии. – М.: КОНКОРД, 1992.-502с.
  8. Г. Буч Объектно-ориентрованный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд. Пер. с англ. – М.: БИОКОМ, СПб.: НЕВСКИЙ ПРОСПЕКТ, 1998г. – 560с.
  9. Дейт К. Введение в системы баз данных. –М.: ДИАСОФТ.,1999. –895с.
  10. Джамса К. Учимся программировать на языке С++. – М.: Мир., 1997. – 453с.
  11. Д. Макгрегор, Д. Сайкс Тестирование объектно-ориентрованного программного обеспечения. – М.: ДИАСОФТ, 2002. – 220c.
  12. Ефимова О., Шифрин Ю. Практикум по компьютерной технологии. Упражнения, примеры, задачи / Основы программирования. Метод. пособие. – М.: Финансы и статистика,1997. – 424с.
  13. Зубков С.В. Assembler для DOS, Windows и UNIX. – M.: ДМК, 2000.- 608c.
  14. Крис Паппас, Уильям Мюррей Visual C++ 6. Руководство разработчика. – К.: BHV, 2000. –624c.
  15. Кудрявцев Е.И. Исследование операций в задачах, алгоритмах и программах. – М.: Радиосвязь, 1989.- 184с.
  16. Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание – М.: ВИЛЬЯМС, 2002. – 624с. –-K.: NAU, 2004.-52p.
  17. М. Кантор. Управление программными проектами. – М.- ВИЛЬЛЯМС.- 2002. –120с.
  18. Microsoft Visual Basic 6.0 для профессионалов. Шаг за шагом: Практ. Пособ./ Пер. с англ.. – М.: ЭКОМ, 2000. – 720с.
  19. Мак – Манус, Джефри П. Обработка баз данных на Visual Basic 6.: Пер. с англ. – К.:, М.:, СПб.: ВИЛЬЯМС, 2001. – 672с.
  20. Савин К. С++ во всей полноте. –СПб.: ПИТЕР, 2005. –760с.
  21. Фаулер М., Скотт К. UML в кратком изложении. Применение стандартного языка объектного моделирования: Пер. с англ. – М.: Мир, 1999. – 191с.
  22. Холзнер С. Visual C++6: учебный курс. – СПб.: ПИТЕР, 2001. –576с.
  23. Гарнаев Ф.Ю. Самоучитель VBA. –СПб.: БХВ – Петербург, 2001.- 512с.
  24. Гордеев А.В., Молчанов А.Ю. Системное программное обеспечение: Учебник. –СПб.: Питер, 2002. –736с.
  25. Грибачов В.П. Операционные системы: Учебное пособие – М.: Финансы и статистика, 1990.
  26. Корячко В.П., Курейчик В.М., Hоренков И.П. "Теоретичні основи САПР", М.: Енергоатоміздат, 1987г.
  27. Аппак М.А., "Автоматизовані робочі місця на основі персональних ЕОМ", М.:'Радіо та зв’язок', 1989 г.
  28. В.В. Бойко, В.М. Савенков «Проектування баз даних інформаційних систем», Москва, Фінанси і статистика, 1989г.
  29. С.М.Диго "Проектування і використання баз даних". Москва: Фінанси і статистика 1995.
  30. Горев А., Ахаян Р., Макашарипов С. «Ефективна робота з СУБД».СПб.:Пітер, 1997.
  31. «Рекомендації по загальнокористувацькому інтерфейсу», Microsoft, редакція 1995г.– 239с.
  32. Двоєглазов І.М. Мова програмування С++. Довідниковий посібник. – К.: Євро індекс, 1993. –128с.
  33. Декстра Э. Дисциплина программирования. – М.: Мир, 1978. –475с.
  34. Информационные системы/ Перов В.Н. –СПб.:Питер,2002. –688 с.
  35. Карпова Т.Базы данных: модели, разработка, реализация. – СПб.: ПИТЕР, 2001. –304с.
  36. Клейнем Дж. Статистические методы в имитационном моделировании. –М.: Статистика. 1978. –224с.
  37. Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ. Т1-Т3. 1976
  38. Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание. – М.: ВИЛЬЯМС, 2002. – 624с.
  39. Леоненков А.В. Самоучитель UML. СПб.: БХВ – Петербург, 2001. – 304с.
  40. Молчанов А.А. Моделирование и проектирование сложных систем. –К.: Вища школа, 1988. –359с.
  41. Норенков И.П. Основы автоматизированного проектирования. – М.: МВТУ, 2002. –336с.
  42. Основы системного анализа и проектирования АСУ. –К.: Вища школа, 1987. –327с.
  43. Чери С., Готлиб Г., Танака Л. Логическое программирование и базы данных. – М.: Мир, 1992. – 352с.