Основні аспекти підготовки до написання наукової роботи

Вид материала

Документы

Содержание Контрольна робота з фізики 10 клас І рівень 11 клас І рівень L один від одного лежать два тіла масою М Орієнтовна тематика Поради з підготовки і написання наукових робіт з фізики Каталоги поділяються на Заключна частина роботи Бугайов О.І., МартинюкМ.Т., СмолянецьВ.В. Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок. Текст Розмірні показники друку

Подобный материал:

• Основні аспекти написання науково-дослідницької роботи, 1409.46kb.
• Програма спецкурсу " методи дослідження клітин " для студентів кафедри цитології, гістології, 37.2kb.
• Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень, 426.59kb.
• Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи для студентів напряму підготовки, 499.09kb.
• Методичні рекомендація до написання курсової роботи з політекономії (економічній теорії), 237.18kb.
• Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
• Вказівки до написання курсової роботи з дисципліни «Пошуки та розвідка родовищ корисних, 212.04kb.
• Рекомендації та матеріали для вибору теми, підготовки І написання мета написання, вимоги, 70.79kb.
• Орієнтовний план написання науково-дослідницької роботи > Розроби план науково-дослідницької, 582.13kb.
• Роботу подають на Всеукраїнський конкурс наукових робіт членів ман україни (I iii етапи), 67.41kb.

Контрольна робота з фізики

9 клас

І рівень

1. Як зміниться потужність сили струму, якщо при незмінній напрузі

опір кола збільшити вдвічі?

2. Водій автомобіля починає гальмувати при швидкості 54 км/год і за

10 с зменшує швидкість на 40%. Знайти прискорення автомобіля, час до

зупинки і пройдений до зупинки шлях.

3. Мурашка знаходиться на відстані 50 см від плоского дзеркала і

починає рівноприскорено рухатись від дзеркала по перпендикуляру. За

10 с вона проходить відстань 10 см. Яка відстань буде між Мурашкою

та її зображенням у дзеркалі через 20 с після початку руху?


ІІ рівень

1. Який ККД двигуна автомобіля потужністю 20 кВт, якщо при швидкості 72 км/год двигун споживає 10 л бензину на шляху 100 км? Густина бензину 700 кг/м3, питома теплота згоряння бензину 44 МДж/кг.

2. Шлях від місця відпочинку до міста туристи подолали з середньою

швидкістю 32 км/год частково пішки, частково автобусом і потім електричкою. З якою швидкістю пройдено кожен з відрізків шляху, якщо їх довжини відносяться як 1:4:45, а відповідні їм інтервали часу як 4:1:20?

3. М’яч масою 0,2 кг абсолютно пружно вдаряється об гладеньку стіну під кутом 30о до неї. Знайдіть середню силу, що діє на м’яч з боку стіни, якщо швидкість його руху 10 м/с, час взаємодії 0,1 с.


ІІІ рівень

1. На гладенькому горизонтальному столі лежить дошка масою 5кг. На дошці лежить брусок масою 2,5 кг. Коефіцієнт тертя ковзання між ними 0,5. Яку мінімальну горизонтальну силу треба прикласти до дошки, щоб брусок почав рухатись відносно дошки?

2. Хлопчик обертає тіло, що прив‘язано до мотузки довжиною 0,5 м у вертикальній площині з частотою 3 Гц. На яку висоту підніметься тіло, якщо мотузка порветься в момент, коли швидкість тіла напрямлена вертикально вгору?

3. Суміш із свинцевих та алюмінієвих ошурок, загальна маса яких 200 г, а температура 100°С, висипали в калориметр з водою, що має масу 300г і температуру 15°С. У калориметрі встановилась температура 20°С. Теплоємність калориметра 42 Дж/°С . Скільки свинцю та алюмінію було в суміші? Теплоємність свинцю і алюмінію, відповідно, рівні 125 Дж/кг°С,

900 Дж/кг°С.


10 клас

І рівень

1. Як зміниться електрична ємність плоского конденсатора, якщо посередині між пластинами конденсатора паралельно пластинам вставити тонку металеву пластину?

2. Під яким тиском знаходиться в посудині кисень, якщо об‘єм його 5л, а середня кінетична енергія поступального руху всіх його молекул 6 кДж?

3. Акумулятор з ЕРС 12 В і внутрішнім опором 1 Ом заряджається струмом 3 А. Визначте напругу на клемах акумулятора.


ІІ рівень

1. Яку потужність розвиває двигун мопеду, якщо при швидкості 25 км/год витрати бензину становлять 1,7 л на 100 км шляху. ККД двигуна 20%

Густина бензину 0,7 г/ см³

2. Протон і α -частинка, кінетичні енергії яких однакові, рухаються в

однорідному магнітному полі по колових траєкторіях. У скільки разів

відрізняються сили, що діють на частинки?

3. Моток мідного дроту площею перерізу 1 мм² і масою 100 г підключили до напруги 1 В. Який струм потече через дріт? Густина міді 8900 кг/м³; питомий опір міді 1,75 *10 ^-8 Ом.м.


ІІІ рівень

1. На гладенькій горизонтальній поверхні лежить дошка масою М. В початковий момент часу по ній починає рухатись шайба масою m=М/2. Із-за тертя між дошкою і шайбою рух шайби по дошці через деякий час

припиняється. Чому дорівнює коефіцієнт тертя, якщо шайба пройшла по дошці до моменту зупинки шлях S?

2. У посудину, яка містить 0,2 кг води при температурі 100°С, опустили 0,8 кг льоду при температурі -100°С. Визначити температуру і кількість води в посудині після встановлення теплової рівноваги, нехтуючи теплообміном з навколишнім середовищем. Теплоємність посудини вважати малою.

3. Куб, що плаває у воді, занурений на 90% свого об'єму. Яка частина об'єму куба буде занурена у воду, якщо зверху налити шар олії так, щоб куб повністю був занурений у рідини? Густина води і олії відповідно дорівнюють 1 г/ см³, 0,8 г/ см³.


11 клас

І рівень

1. Куля, що летіла з швидкістю 400 м/с потрапляє в земляний насип і

проникає в нього на глибину 36 см. Вважаючи рух кулі рівносповільненим, знайти швидкість кулі на глибині 18 см?

2. У дно басейну глибиною 3 м умонтовано маленьку лампочку. Поверхня води спокійна. Який радіус світлового кола на поверхні води? Показник заломлення води 4/3.

3. Густина соляного розчину 1,15 г/ см³. Якою стане густина, якщо долити в цей розчин чистої води такої ж самої маси? Густина чистої води 1 г/ см³.

ІІ рівень

1. Визначте густину і концентрацію молекул насиченої водяної пари при температурі 100°С.

2. Протон і α -частинка, пройшовши однакову різницю потенціалів,

продовжують рух в однорідному магнітному полі по колових траєкторіях. Чому дорівнює відношення періодів обертання цих частинок?

3. Резистор опором 20 Ом, котушка індуктивності 10^-2 Гн, конденсатор електроємністю100 мкФ послідовно включені в коло змінного струму з частотою 100 Гц. Максимальна напруга 100 В. Знайти діюче значення сили струму в колі.

ІІІ рівень

1. В коливальному контурі напруга на конденсаторі змінюється за законом U=220sin100π t, індуктивність контуру 0,01 Гн. Знайти енергію конденсатора в момент, коли сила струму рівна половині від максимального значення.

2. Підвішена на нитці заряджена металева кулька масою 10 г коливається з періодом 1,0 с в полі тяжіння землі. Коли систему помістили у вертикальне електричне поле, то період коливань зменшився до 0,8 с. Визначити силу взаємодії кульки з електричним полем.

3. На гладенькій горизонтальній поверхні на відстані L один від одного лежать два тіла масою М. В одне з тіл влучає куля масою m, що

летіла горизонтально зі швидкістю V, пробиває його, втрачає половину своєї швидкості і продовжує рух у горизонтальному напрямі. Влучив у друге тіло, куля застряє в ньому. Який час перше тіло рухається до зустрічі з другим?


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

Секція «фізика»


1.Керована дифракційна гратка.

2.Вуглецеві нанотрубки.

3.Спектральні дослідження молодої Ае зірки Хербіга HD179218.

4.Модель руху супутника на орбіті навколо Землі.

5.Електричні розряди у високочастотному електромагнітному полі.

6.Використання нанотехнологій.

7.Великий андронний колайдер – перспективи пізнання Всесвіту.

8.Вплив радіаційних дефектів на електрофізичні властивості n-Si.

9.Відповідність будови лінзового зорового апарату законам геометричної та хвильової оптики.

10.Рух зарядженої частинки в полі заземленої провідної сфери.

11.Телескопи з лінзовим коректором у збіжному пучку променів. Система телескопів Клевцова.

12.Аналіз космічної погоди для прогнозування безпеки авіа та космічних польотів.

13.Обертання рідини під дією магнітного поля.

14.Моделювання проходження світла в оптично неоднорідному середовищі.

15.Чудодійне магнітне поле.

16.Абсолютний вихід електрон-фотонної емісії чистого і легованого іонами бору і фосфору кремінію.

17.Глорія – загадкове оптичне явище.

18.Визначення вмісту водяної пари в атмосфері за допомогою Глобальної позиційної системи.

19.Риб’яче око, літючий голландець та фата-моргана.

20.Хвилі на мілководді.

21.Ефект Пойнтинга-Робертсона.

22.Чорні діри.

23.Розрахунок реальної міжпланетної траєкторії польоту космічного корабля до планети Марс та його повернення на Землю (Земля-Марс-Земля).

24.Дослідження властивостей активного вуглецю модифікованого високотемпературною до активацією.

25.Дослідження планет Венери та Землі та її супутника.

26.Дослідження природи процесу склування та його практичне використання.

27.Вплив фази місяця на покриття зірок та планет.

28.Будова, принцип роботи та використання компакт-дисків у школі.

29.Космічне сміття та методи боротьби з ним.

30. Нанотехнології. Розробка моделей наноприладів і наномашин.

31. Термодинаміка утворення напівпровідникових плівок системи In-Se .

32.Порівняння визначення іонного вмісту у планетарних туманностях та НІІ регіонах за допомогою рекомбінаційних та заборонених ліній.

33.Моделювання розподілу поверхневої яскравості ЗН 1006 в гамма-діапазоні за його радіокартою 34.Термоелектрика. Дослідження термоелементів та їх застосування.

35. Експериментальне визначення показника заломлення повітря.

36. Статистика польотів автоматичних міжпланетних станцій до Марса.

37.Електромагнітне поле на границі середовищ.

38.Фізика в літературних творах та образотворчому мистецтві.

39.Вплив сонячної активності на життєдіяльність людини.

40.Дослідження сузір’я Лебедя.

41.Дослідження силових характеристик коронного розряду.

42.Кластерна модель аморфних полімерів та визначення їх основних параметрів.

43.Дослідженя Сіхоте-Алінського метеориту.

44.Плівкові перетворювачі сонячної енергії.

45.Оцінка похибок застосування наближених формул геометричної оптики для сферичних лінз.

46.Експериментальне дослідження впливу тривалості потужних лазерних імпульсів на поверхню сталі.

47.Сили інерції та їх роль у явищах природи, техніці та наукових дослідженнях Поведінка гнучких плівок при загрузці у центрі.

48.Фізичні механізми плавлення ДНК і їх зв’язок з біологічною функцією генів.

49. Фотометрія еруптивної зірки EV Lac.

50. Зближення та стикування космічних апаратів.

51. Дослідження властивостей композиційних будівельних матеріалів.

52. Система фільтрації акустичного сигналу на основі вейвлет-аналізу.

53. Спалахи наднових і історична хронологія.

54. Блискавка.

55.Отримання електричного струму за допомогою дерев.

56. Моделювання двійникових границь у металах.

57. Електроміграція вакансій в металевих провідниках інтегральних мікросхем.

58. Моделювання руху масивних частинок та фотонів в полі тяжіння чорних дір.

59. Гравітаційне лінзування.

60.Вплив електромагнітного випромінювання базових станцій та мобільних телефонів на здоров’я людини.

61. Дослідження залежності відносної магнітної проникності феромагнітних матеріалів від частоти зовнішнього магнітного поля.

62.Вплив астроклімату на астрономічні спостереження.

63.Порівняння фазових кривих блиску астероїдів різних типів.

64.Кумулятивні ефекти в гідродинаміці.

65.Рух тіла кинутого під кутом до горизонту з урахуванням опору повітря.

66.Спостереження місячних затемнень в 2007-2008 роках.

67.Спостереження метеорного потоку персеїд в 2008 році.

68.Нанотехнологія. Фотонні кристали.

69.Припливи та відпливи у бухті Севастополя.


ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ І НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ З ФІЗИКИ


Наукові роботи з фізики можна умовно поділити на такі групи:

• експериментальні;
  
• експериментально-теоретичні;
  
• теоретичні;
  
• реферативні.
  

Усі вони мають свою специфіку як щодо виконання, так і щодо оформлення.

Експериментальні — це роботи, в яких представлені результати досліджень, отримані учнями під час їхньої безпосередньої роботи на експериментальних установках з вивчення фізичних властивостей ре­човин. Результати досліджень пояснюються на основі порівнянь із ві­домими раніше або на основі відомих теорій чи закономірностей.

Термін «експеримент» (від лат. «ехреrіmentum» — спроба, дослід) означає спостереження досліджуваного явища у певних умовах. Екс­перимент первинний відносно теорії і вважається критерієм її істин­ності.

Експериментально-теоретичні — це роботи, в яких учні вчаться моделювати результати дослідів із метою їх аналітичного опису (тлу­мачення).

Теоретичні — роботи, в яких на базі узагальнень учні вчаться адекватно відтворювати навколишній світ.

Реферативні — це роботи, в яких відбувається аналіз явищ, зако­нів, закономірностей, фактів, відомих із літературних джерел, і на ос­нові цього робляться власні висновки.

Загальні поради щодо виконання й оформлення наукової роботи учня. Важливим етапом у підготовці учня до наукової роботи є вибір теми. Один із вагомих критеріїв вибору теми — її доступність для виконавця з

урахуванням знань, здобутих ним у процесі нав­чання у школі та позашкільних закладах освіти. Необхідно врахо­вувати також наукову і практичну актуальність теми, наявність необхідних матеріалів та експериментальних установок, потрібної літератури.

Тема науково-дослідницької роботи має відповідати перспектив­ним напрямам певного розділу фізичної науки і мати теоретичну й практичну цінність, а також повинна бути певним чином пов 'язана зі шкільним курсом фізики та, по можливості, з іншими суміжними навчальними предметами.

Тема науково-дослідницької роботи може бути обрана самостійно конкурсантом або запропонована науковим керівником (науковим консультантом).Щоб успішно розв'язати визначене в темі завдання, необхідно насамперед мати уявлення про все те, що було зроблене раніше. Для цього ретельно аналізуються і вивчаються літературні джерела (книжки, наукові та науково-популярні журнали тощо). Результати ознайомлення можуть показати, що:проблема вивчена і, отже, подальша робота є недоцільною; проблема вивчена ще не повністю, деякі питання
поверхово. Отже, наявні у друкованих джерелах результати з обраної теми не є перешкодою для проведення подальших наукових досліджень.

Наукова робота має містити такі розділи:

• Вступ.
  
• Загальні положення та обґрунтування вибору теми.
  
• Визначення мети дослідження.
  
• Теоретичні основи дослідження.
  
• Опис експерименту.
  
• Методика аналізу експериментальних результатів.
  
• Оцінка похибки вимірювання.
  
• Аналіз і пояснення отриманих результатів.
  
• Висновки.
  
• Можливість упровадження.
  
• Перспективи використання результатів досліджень.
  

Щоб наукова робота носила дослідницький характер і мала завер­шені зміст і форму, необхідно скласти орієнтовний план роботи, тоб­то перелік основних питань, які будуть висвітлені надалі в дослі­дженні. Крім того, складання плану допомагає з'ясувати, з яких пи­тань необхідне ознайомлення з додатковою літературою, які експери­ментальні установки слід вивчити. Бажано на цьому етапі встановити і терміни виконання роботи.

Наступний етап — підготовка до проведення експериментальних досліджень, ознайомлення з літературними джерелами, вивчення відповідних фізичних теорій. Ця робота проводиться разом з науковим керівником. Це своєрідна спільна творча праця двох дослідни­ків — досвідченого і початківця. Керівник пропонує молодому на­уковцю необхідну літературу, оригінальні статті зі спеціальних наукових періодичних видань, спрямовує його зусилля на пошук правильного розв'язання наукової задачі, на вибір ефективної й обгрунтованої методики досліджень.

Успіх у написанні реферативної роботи значною мірою визнача­ється умінням працювати з літературними джерелами, до яких нале­жать підручники, монографії та наукові статті в періодичних видан­нях, збірках наукових праць.

Бібліографію до обраної наукової теми найкраще складати у ви­гляді картотеки. Для особистої картотеки найзручнішими є бібліогра­фічні картки розміром 148 х 105 мм.

На лицьовому боці вказується джерело інформації. На зворотному занотовується коротка інформація, план чи тези праці, що вас заціка­вила і буде використана далі в науковій роботі. Для складання особистої картотеки з теми даного дослідження, крім літератури, запропонованої керівником, необхідно використову­вати також літературу з каталогів бібліотек.

Каталоги поділяються на:

• алфавітні, в яких назви творів розміщені в алфавітному порядку від прізвища першого автора чи від назви книжки; систематичні, в яких назви творів розміщені за галузями знань;

• предметні, що містять назви творів із конкретних галузей знань.Існують також бібліографічні довідкові видання, списки літерату­ри в кожному підручнику, монографії тощо. Крім того, в періодичних виданнях в останньому номері календарного року є покажчик статей, опублікованих протягом року.

Літературу, відсутню у вашій бібліотеці, можна замовити з іншої бібліотеки за міжбібліотечним абонементом (МБА). Ефективність наукової роботи значною мірою залежить від уміння орієнтуватися в науковій літературі, з якою працюєте.

Тому: не слід покладатися лише на пам'ять — необхідно вести короткі записи; бажано виробити для себе певну систему записів, наприклад, найкраще виконувати записи на окремих аркушах певного роз­міру (стандартний аркуш чи аркуш розміром з поштову листів­ку) і, що важливо, на одному боці;

конспектуючи роботу, потрібно точно й коротко передавати ос­новні її ідеї;

для власних думок, різних поміток, міркувань тощо радимо за­лишати ліворуч вільне поле розміром 20—25 мм. Короткі форми записів прочитаного — тези чи план. Тези — це ко­ротко сформульовані основні положення роботи без фактичного матері­алу та ілюстрацій. План — це послідовний, близький до тексту перелік питань, які висвітлюються в даній книзі, статті. План краще складати то­ді, коли надалі треба буде згадати зміст прочитаного джерела.

Обробка інформації зводиться до вивчення і запам'ятовування. Кожне джерело має бути ретельно опрацьоване. Тому дуже важливо вміти працювати над книжкою.

Першою умовою ефективного опрацювання документів є націле­ність на читання. Вона активізує мислення, поліпшує пам'ять, допо­магає зрозуміти прочитане, робить сприйняття точнішим. Опрацювання науково-технічної інформації вимагає творчого під­ходу, для чого, як не дивно, потрібне натхнення. Але якщо навіть натхнення немає, бажано зусиллям волі змусити себе творчо працю­вати над книгою.

Увага: зосередженість над текстом визначає якість опрацювання інформації.

Кожна сторінка має бути неквапливо проаналізована, обдумана стосовно поставленої мети. Тільки вдумливий, самостійний аналіз прочитаного дасть змогу переконатися у правильності своїх суджень, закріпити думку, поняття, уявлення.

Дуже важливим фактором під час опрацювання літератури є напо­легливість і систематичність. Часто, особливо під час читання складного нового тексту, чітко збагнути його суть з першого разу не вдається. Доводиться читати і перечитувати, прагнучи до повного розуміння матеріалу. Послідовне, систематичне читання поліпшує засвоєння матеріалу.На продуктивність опрацювання інформації суттєво впливає розу­мова працездатність, яка, у свою чергу, залежить від уміння правиль­но розподілити час для роботи, вміло використовувати фізіологічні перерви. Після 1—2 год роботи слід перерватися на 5—7 хв для фі­зичних вправ, обтирання тіла й обличчя теплою водою або посилено­го глибокого дихання. Це стимулює центральну нервову систему і підвищує працездатність. Інколи під час читання складного тексту корисно відволікшися на 2—3 хв.

Опрацьовуючи текст, треба прагнути зрозуміти кожну думку авто­ра. В окремих випадках потрібно не лише зрозуміти, а й запам'ятати текст на той або інший час. Кожен науковець повинен володіти мис­тецтвом запам'ятовування.

Для учнів, які виконують наукову роботу реферативного характеру, останній і найвідповідальніший етап — критичне узагальнення зібрано­го матеріалу та його літературне оформлення. Роботи реферативного характеру мають менший рейтинг порівняно з експериментальними та експериментально-теоретичними.

Тим, хто працює над експериментальними, експериментально-теоретичними і теоретичними науково-дослідницькими роботами, та­ке попереднє вивчення й узагальнення зібраної інформації допомагає уточнити правильність вихідних положень теорії або експерименту.

Перш ніж розпочати експериментальні дослідження, треба скласти план майбутнього експерименту, розробити схему експери­ментальної установки, виготовити потрібне обладнання (за необхід­ності розробити відповідний програмний продукт). Після підготовки експериментальної установки треба розробити й обгрунтувати мето­дику експерименту, проаналізувати можливі похибки, розробити ме­тоди їх мінімізації. Якщо в експерименті використовується готове об­ладнання, то необхідно ознайомитися з описом приладів.

Пропонуємо такий порядок дій:

ознайомитися з паспортами окремих приладів та вивчити поря­док роботи з ними; вивчити порядок роботи на установці в цілому; ознайомитися з правилами техніки безпеки під час експлуатації даної установки;

• отримати у відповідальної особи допуск для роботи на установці.
На основі цього допуску слід зробити відмітку в окремому журналі.
Перед початком експериментальних досліджень на установці про­
водяться контрольні вимірювання на еталонному зразку. Мета таких вимірювань — набуття практичних навичок, перевірка окремих вузлів установки, визначення інтервалу похибок для кожної з вимірюваних величин, оцінка впливу похибок вимірювань окремих величин на кінцевий результат.

Для виключення випадкових похибок під час знімання показів приладів дослід бажано проводити кілька разів. Дані експерименту треба одразу, без попередньої обробки, заноси­ти до заздалегідь підготовленої таблиці. Неправильно записані покази слід викреслювати, а не виправляти. Правильні писати поруч. Таблиця, зокрема, може містити таку інформацію: порядковий номер досліду, назва та одиниці вимірювання фізичних величин, особливості прове­дення. Зверху вказується символічна назва вимірюваної величини.

Інформативність таблиці залежить від вдалої її побудови. Пра­вильний вибір структури таблиці допомагає краще розкрити сутність уміщених у ній даних і зв'язки між ними. Кожна таблиця складається з текстової і цифрової частин.

Текстова частина — заголовок таблиці й необхідні словесні пояснення. Цифрова частина — експеримен­тальні та числові розрахункові дані.

Останнім етапом підготовки наукової роботи є її оформлення. Цей етап вимагає зосередженості і значних затрат часу. Оскільки така ро­бота виконується вперше, треба звернути увагу на грамотність, стиль написання, простоту і чіткість формулювань. Підготовлену роботу треба ще і ще раз перечитати, перевірити її зміст і грамотність.

Робота оформлюється за схемою курсової роботи ВНЗ. Кожна ро­бота має грунтуватися на певній науковій базі (посилання на відповід­ну літературу, її перелік) і відображати власну позицію дослідника. Наукова база зазначається в кінці роботи у вигляді списку використа­ної літератури. Зміст роботи має бути викладений лаконічно, з чітким формулю­ванням думок та дотриманням певної структури. Під час написання роботи слід дотримуватися складеного деталізованого плану.

Структура наукової роботи:

• титульний аркуш;
  
• зміст;
  
• передмова;
  
• літературний огляд;
  
• основна частина;
  
• заключна частина:
  
• висновки;
  
• перелік літературних джерел.
  

Передмова. Літературний огляд. Формулювання мети роботи. Готуючи передмову науково-дослідницької роботи, слід викласти відомі з літературних джерел та власні міркування щодо обґрунтуван­ня вибору теми дослідження, коротко висвітлити історію її вивчення, вказати суперечливі й нерозкриті питання, існуючі тенденції та за­гальні положення в дослідженнях даного напряму, тобто обґрун­тувати доцільність запланованих досліджень. Для якісного і чіткого виконання експерименту (дослідження) тре­ба коректно і чітко визначити його мету та сформулювати її в тексті звіту про науково-дослідницьку роботу. Мета може бути сформульова­на як у вступній частині роботи, так і після аналізу літературних дже­рел з обраної тематики. Як

правило, мета дослідження вже закладена в назві обраної для дослідження теми і може бути спрямована, зокре­ма, на:

• виявлення зв'язків між певними явищами;
  
• виявлення залежностей чи закономірностей, що існують між
  величинами;
  
• розкриття можливостей удосконалення процесів, технологій тощо.
  

Основна частина роботи

В основній частині викладаються теоретичні основи досліджен­ня, описуються експериментальні установки, результати експеримен­тальних досліджень, дається їх аналіз, розрахунки похибок вимірю­вань. Висвітлюючи теоретичні основи закономірностей і процесів, що досліджуються в конкурсній роботі, слід дати їх чіткі формулювання, пояснити фізичний зміст та вказати допустимі межі використання.

Після теоретичного обґрунтування дослідження слід перейти до опису самого експерименту: описати експериментальні установки, на яких здійснені дослідження, вказавши похибки вимірювання; техно­логію експерименту, процес виготовлення об'єктів дослідження, складність та особливість процесів, методику вимірювання й отри­мані закономірності.

Аналіз експериментальних результатів може мати традиційну форму, а саме, порівняння змін, які мали місце в даному досліді, з результата­ми, відомими з літературних джерел. Дослідник пояснює причини таких відхилень, виходячи з відомих фізичних законів і закономірностей. Важ­ливого значення при цьому набуває достовірність отриманих результа­тів, а тому і виникає необхідність проводити розрахунок похибок вимі­рювань. Для теоретичних досліджень достовірність результатів визнача­ється, зокрема, їх порівнянням із даними, відомими з літератури.

Заключна частина роботи

Це висновки і перелік літературних джерел, використаних під час написання роботи. Висновки до наукової роботи мають бути добре продуманими, конкретними, містити пропозиції щодо використання результатів роботи в умовах середньої школи.

Літературу до роботи слід оформляти за певними правилами. Зокрема, якщо це підручник, монографія, потрібно вказати прізвище та ініціали автора, повну і точну назву книги, місто видання (для Києва, Харкова, Москви — у скороченій формі: К.; X.; М.), назву видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок.

Наприклад:

Бугайов О.І., МартинюкМ.Т., СмолянецьВ.В. Фізика. Астрономія-Проб, підруч. для 7 кл. серед, шк. — 3-тє вид., доопр. / За ред. проф О.І.Бугайова. — К.: Освіта, 1999. — 287 с.

Статті, опубліковані в періодичних виданнях, описуються так:

Малежик М.П. Дослідження динамічних напружень у конструк­
тивно-анізотропних тілах // Фізико-хімічна механіка матеріалів. –2002. — № 2. — С. 105—108.

Якщо на титульній сторінці книжки відсутнє прізвище автора, то книжку описують, починаючи з її назви, після чого вказують ініціали, прізвище редактора. Подальший порядок опису такий самий, як і для книжки, що описується під прізвищем автора.

Бажано, щоб міркування, узагальнення і висновки в роботі будува­лися на конкретному аналізі фактичного матеріалу. Інша крайність— це нагромадження експериментальних даних, теоретичних положень або інших фактів без їх достатнього осмислення й узагальнення.

Під час написання роботи слід дотримуватися наукової етики, не перекручувати факти, не видавати чужі думки за власні. Чужу думку, як правило, в роботі слід цитувати з посиланням на джерело. Посилання здійснюється символом «[2]», де цифра всередині симво­лу вказує порядковий номер джерела у списку літератури.

Бажано також, щоб розділи роботи були логічно пов'язані між со­бою, а науковий зміст, за можливості, не містив зайвої інформації.

Нумерація сторінок роботи має бути наскрізною: починатися з ти­тульної сторінки і закінчуватися переліком літератури і додатками. Номери сторінок проставляються у правому верхньому або нижньому куті сторінки (на титульній сторінці номер не ставиться).

Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок.

Текст роботи розміщується на сторінках стандартних аркушів бі­лого односортного паперу формату А4 через 2 інтервали (або півтора комп'ютерні інтервали).

Розмірні показники друку:

в одному рядку має бути 58—62 знаки з урахуванням пропусків
між словами; абзацний відступ — 3—5 інтервалів; на одній сторінці суцільного тексту — 38—42 рядки; верхнє поле 20 мм, праве — 10 мм, ліве та нижнє довільні, проте не менші як 20 мм; заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу трьома ін­тервалами.

Наукова робота обов'язково має бути оцінена відповідними фахів­цями (досвідченим учителем, науковцем, спеціалістом певної галузі). Текст може бути надрукований на комп'ютері, машинописний чи ру­кописний, але написаний чітко й охайно. Якщо ці вимоги не дотрима­ні — робота не розглядатиметься. Другий примірник роботи учень за­лишає в себе і на його основі здійснює захист.

Уміщені в додатку таблиці, малюнки, схеми, фотографії тощо тре­ба виготовляти на стандартних аркушах. Підписи і пояснення розмі­щуються на зворотному боці. Заголовок кожного нового структурного підрозділу відділяється від попереднього тексту проміжком у ЗО мм (два рядки), а новий рядок нижче від заголовка розміщується через 15 мм, тобто через один рядок.

Для зручності засвоєння змісту інформації тексту розділ ді­литься «відступами» на абзаци — окремі змістовно й логічно пов'язані частини. Відступ є неначе «німою» рубрикою, що полег­шує сприйняття матеріалу читачем. Кожний новий розділ (главу) починають із нової сторінки, якщо навіть попередній розділ закін­чився на початку попередньої сторінки. Підрозділи (параграфи) розпочинаються заголовками в будь-якій частині сторінки в поряд­ку змісту роботи.

Формули і рівняння бажано нумерувати в межах кожного розділу окремо, наприклад 1-1; 1.2; 2.1; 2.2 і т. д. Недопустимо вводити довільні скорочення, крім загальноприйнятих (і т. д., ін.). Якщо ж усе-таки необхідно вводити скорочення, то вони ра­зом зі словами та їх абревіатурами розміщуються в роботі після «Зміс­ту» на окремому аркуші під назвою «Перелік умовних позначень».

Якщо робота є експериментальною, то її результати можна подати у вигляді графіків, окремих таблиць, діаграм, схем, фотографій тощо. Кожна така ілюстрація мусить мати підтекстівки, які містять порядко­вий номер малюнка, назву, умовні позначення.

Високо цінується використання комп'ютерної техніки або інших сучасних технічних засобів на будь-яких етапах виконання роботи. Крім того, можуть бути подані на конкурс і експонати.