Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від 24 вересня 2008 року n 588-vi, від 5 листопада 2009 року n 1706-vi, від 17 лютого 2011 року n 3038-vi цей закон
Вид материала | Закон |
СодержаниеЄдина система цивільного захисту |
- Постановою Верховної Ради України від 10 листопада 1994 року n 239/94-вр із змінами, 98.71kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 2948.35kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 249.71kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року n 6-92, від 11 січня, 849.29kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 447.7kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 932.09kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 878.98kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Цей закон, 635.51kb.
- Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року n 5-рп/99, від 6 липня 1999 року, 300.22kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008) (У тексті, 409.26kb.
Стаття 12. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюються такі заходи:
планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та господарювання;
розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових лікувальних закладів (пунктів);
своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;
завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
накопичення медичних засобів захисту, медичного та іншого спеціального майна і техніки;
здійснення контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
навчання населення способам надання першої медичної допомоги та дотримання правил відповідної санітарії;
забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
санітарна охорона територій та об'єктів у зоні надзвичайної ситуації.
Стаття 13. Психологічний захист
Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:
планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Стаття 14. Біологічний захист
Захист від біологічного зараження включає:
виявлення осередку біологічного зараження;
прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;
використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
введення режимів карантину та обсервації;
знезаражування осередку біологічного зараження;
здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;
дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
Стаття 15. Екологічний захист
Екологічний захист включає здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на:
захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів;
ліквідацію лісових пожеж та буреломів, сніголамів, вітровалів, техногенного впливу на лісові насадження, а також їх наслідків.
Стаття 16. Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.
2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення таких заходів:
завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон можливого ураження;
своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах;
створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного та хімічного захисту;
розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;
завчасне обладнання радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації;
розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
Стаття 17. Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає:
здійснення заходів з виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;
організацію і надання допомоги населенню;
розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт.
Розділ III
ЄДИНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 18. Структура єдиної системи цивільного захисту
Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту.