Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної політики стратегія
| Вид материала | Документы |
- Україна рівненська обласна державна адміністрація головне управління праці та соціального, 16.76kb.
- Дніпропетровська обласна державна адміністрація Головне управління охорони здоров’я, 2215.64kb.
- Київська обласна державна адміністрація Головне управління освіти І науки Рішення колегії, 61.63kb.
- Рівненська обласна державна адміністрація управління освіти І науки нака, 97.26kb.
- Київська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки, 67.34kb.
- Полтавська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки, 347.48kb.
- Україна рівненська обласна державна адміністрація управління освіти І науки нака, 278.14kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 404.3kb.
- Київська обласна державна адміністрація головне управління охорони здоров’я нака, 61.92kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 173.49kb.
РОЗДІЛ V.
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО РОЛЬ
У ГОСПОДАРСТВІ ОБЛАСТІ
5.1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
5.1.1. Населення
В області відслідковується тенденція до зменшення чисельності населення, яке більш інтенсивніше відбувається в міських поселеннях, менше – у сільській місцевості.
Це пояснюється тенденцією скорочення народжуваності, переходом до моделі однодітної сім’ї.
Крім того, в області відслідковується міграційне скорочення чисельності населення.
Природний рух населення області характеризується перевищенням смертності над народжуваністю.
Прогнозується середньорічне зменшення чисельності населення області на рівні 2 тис.осіб, починаючи з 2015 року – поступове збільшення чисельності населення.
Основні проблеми регіону
1. Подальше скорочення чисельності населення, зокрема працездатного віку.
5.1.2. Науково-технічний потенціал
Науково-інноваційною діяльністю та реалізацією інноваційних проектів в області займається 17 підприємств та організацій. У різних галузях економіки працює 854 наукових фахівці, у т.ч.60 докторів та 794 кандидатів наук.
Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, склав майже 9,4 млн. грн. При цьому обсяг науково-дослідних робіт зріс на 105,5 відс., науково-технічних розробок зменшився на 2,4 відс.
Загальний обсяг фінансування науково-технічних робіт збільшився на
26 відс. і склав 10,2 млн.грн. Обсяг фінансування науки за рахунок власних коштів підприємств та організацій збільшився майже вдвічі. Обсяг фінансування науки за рахунок бюджетних асигнувань - зріс на 86,4 відс., за рахунок коштів замовників України - зменшився на 7 відс. Разом з тим, обсяг фінансування науки за рахунок власних коштів збільшився майже вдвічі.
Національний університет водного господарства та природокористування за кошти Міністерства освіти і науки України розробляв 12 науково-дослідних тем інноваційного спрямування для потреб області.
В області затверджено пріоритетні напрями інноваційної діяльності, реалізація яких здійснюється на конкурсних засадах через регіональні програми інноваційно-інвестиційної діяльності та інноваційні проекти.
Загальний обсяг інноваційних витрат підприємств склав 32,7 млн. грн. Основними джерелами фінансування інноваційних заходів є власні кошти виробників, питома вага яких у минулому році досягла 74,3 відс.
Найбільші обсяги інноваційної продукції реалізують відкриті акціонерні товариства “Рівненський завод високовольтної апаратури”, “Рівнеазот”, “Рівненська кондитерська фабрика”, “Костопільський завод продовольчих товарів”.
Основна проблема регіону
Обмеженість видатків місцевих бюджетів та коштів підприємств для фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
5.1.3. Виробничий потенціал
Промисловість
Серед підприємств, що визначають промисловий потенціал області:
Відособлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" державного підприємства НАЕК "Енергоатом" загальною потужність 2835 МВт електроенергії. Продукція РАЕС складає 24 відс. у загальнообласному обсязі виробництва, річний випуск електроенергії становить понад 15 млрд.кВт.год., це майже 18 відс. від загального виробітку атомних електростанцій України.
Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" є одним із найбільших вітчизняних виробників та постачальників мінеральних добрив сільськогосподарським товаровиробникам. На підприємстві продовжується реалізація заходів з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації виробництва.
Здолбунівське відкрите акціонерне товариство "Волинь-цемент" входить до складу групи компаній всесвітньо відомого виробника будівельних матеріалів "Дікергофф" в Україні. Підприємство забезпечує стабільну роботу, нарощує обсяги виробництва високоякісної продукції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" спеціалізується на виробництві ламінованих та деревинно-стружкових плит. Продукція користується підвищеним попитом, займає провідне місце на ринку країн Східної Європи. Питома вага виробництва деревинно-стружкових плит в загальнодержавному обсязі складає понад 27 відсотків. Введено в дію лінію ламінування деревинно-стружкових плит та лінію виробництва ДСП.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна – найбільший виробник сортової, великоформатної, водостійкої, екологічно-безпечної фанери в Україні, широкої сфери застосування.
Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод високовольтної апаратури" – провідне підприємство в галузі машинобудування області і єдиний виробник комплектних трансформаторних підстанцій різних модифікацій, тягових підстанцій для залізниці, комплектних розподільчих пристроїв для теплових і атомних станцій. На підприємстві здійснюються заходи з оновлення обладнання і впровадження випуску нових видів продукції.
ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" розпочало виробничу діяльність у 1999 році. Підприємство за сучасною технологією виготовляє понад 100 видів склотари для харчової промисловості. На зазначеному товаристві реалізовано інвестиційний проект та відкрито новий цех склотари, що сприяло значному збільшенню обсягів випуску продукції. Завершено будівництво цеху склотари № 3, що дозволить збільшити обсяги виробництва на 80 відс.
Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" виготовляє склопродукцію різнопрофільного призначення, конкурентоспроможну на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Відкрите акціонерне товариство „Рівненська фабрика нетканих матеріалів” – єдине підприємство на Україні, де практично присутні всі технології з виробництва нетканих матеріалів різногалузевого призначення.
Закрите акціонерне товариство „Агроресурс” виготовляє понад 125 видів високоякісних опалювальних котлів, що користуються підвищеним попитом.
Основні проблеми регіону
- Високий ступінь зносу основних фондів. Велика енергоємність устаткування та його моральна застарілість.
- Не конкурентоспроможність продукції багатьох суб‘єктів господарювання регіону.
- Складний фінансовий стан значної кількості підприємств.
- Відсутність на багатьох підприємствах ефективних власників, неврегульованість стосунків між акціонерами, нерозвиненість в області фондового ринку.
- Обсяги виробництва продукції харчової, легкої промисловості та машинобудування області є нижчими, ніж в сусідніх областях (зокрема, Волинська, Хмельницька, Львівська) та не відповідають потенційним можливостям регіону.
- Недостатній рівень інтеграції машинобудівних підприємств області у вітчизняні та міжнародні корпоративні структури з випуску сучасних видів техніки.
Сільське господарство
До складу агропромислового комплексу області входять
346 приватних сільськогосподарських формувань (120 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 114 приватних та приватно-орендних підприємств, 73 великотоварних селянсько-фермерських господарств, 39 інших аграрних формувань) та 4 державних сільськогосподарських підприємства. Крім того, функціонує 505 фермерських господарств та понад 200 тис. особистих селянських господарств.
Функціонує акредитована товарна біржа та регіональне відділення аграрної біржі, торгово-біржовий дім і 24 районних агроторгових доми.
У сільській місцевості діють 1096 заготівельних формувань та
34 обслуговуючих кооперативи.
З метою удосконалення структури товарного виробництва, оптимізації розмірів аграрних формувань розроблено модель оптимального розвитку малих сільськогосподарських підприємств з врахуванням грунтово-кліматичних умов та виробничих напрямів їх діяльності. Передбачено, що середньорічна чисельність працюючих складатиме до 50 чол., максимальна площа сільськогосподарських угідь – до 900 га.
Зокрема, в південній частині області сільськогосподарським підприємствам пропонується займатися вирощуванням продовольчого озимого та ярого зерна, пивоварного ячменю, зернової кукурудзи, цукрових буряків, круп’яних культур, у тваринництві – виробництвом молока, м’яса, інтенсивним розведенням племінних порід молочного напряму, свинарством, птахівництвом.
У північній частині області вказаною моделлю розвитку передбачена спеціалізація господарств на веденні інтенсивного тваринництва, зокрема м’ясного скотарства, вирощуванні племінного молодняка цих порід;
у рослинництві господарствам пропонується удосконалювати кормовий клин, формувати високопродуктивні пасовища, сінокоси, займатися картоплярством, відроджувати хмелярство, у достатніх обсягах висівати зернові культури.
Основні проблеми регіону
- Низький рівень впровадження сучасних агротехнологій, невідповідність міжнародним стандартам продукції більшості сільгоспвиробників.
- Наявність значного відсотку непродуктивних угідь в Полісьській зоні та висока розчленованість угідь з родючими ґрунтами в Лісостеповій зоні, що негативно впливає на можливість ведення високорентабельного рослинництва.
- В більшості господарств худоба та птиця малопродуктивні.
- Однобока орієнтація експорту сільськогосподарської продукції на Росію.
Інвестиційна та будівельна діяльність
В області значно пожвавилась інвестиційна діяльність, нарощуються обсяги будівельно-монтажних, підрядних, проектних робіт, зростає виробництво будівельних матеріалів, конструкцій та виробів, введення в експлуатацію основних фондів та житла.
Найбільші обсяги іноземного капіталу залучено у виробництво скловиробів, транспорт, торгівлю, деревообробну промисловість.
Основні проблеми регіону
- Недостатній розвиток фондового ринку та системи страхування фінансових ризиків інвесторів.
- Високі банківські кредитні ставки.
- Відсутність місцевих банків та інвестиційних фондів.
- Практична відсутність залучення іноземних інвестицій або незначні обсяги залучення таких інвестицій у ряд провідних галузей області (харчова, легка, хімічна, меблева промисловість, машинобудування, будівництво та виробництво будівельних матеріалів, лісове господарство, готелі та ресторани, фінансова діяльність, побутове обслуговування населення).
5. Відсутність достатніх замовлень на виконання робіт силами спеціалізованих енергобудівельних підприємств м.Кузнецовськ, що вкрай негативно впливає на показники фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств та призводить до відповідних соціальних наслідків (заборгованість із виплати заробітної плати тощо).
6. Нестабільність фінансування, зокрема, об‘єктів, будівництво яких ведеться за бюджетні кошти.
7. Недостатнє впровадження в будівництві енергозберігаючих технологій та матеріалів.
8. Низька якість виконання робіт багатьох будівельних організацій.
Транспорт, зв’язок, шляхи сполучення
Область має вдале географічне розташування та розвинену транспортну інфраструктуру, її перетинають трансєвропейські транспортні коридори „Європа - Азія”, „Балтійське море – Чорне море”. Розташована на відстані
140 км до кордону з ЄС та 320 км до м.Києва.
Міжнародний аеропорт „Рівне” здатен приймати всі типи літаків.
До числа найбільших в Західній Україні відносяться вузлові залізничні станції Здолбунів та Сарни.
Забезпеченість населення телефонним зв‘язком складає 46,2 телефонних номерів на 100 сімей.
Покриття території мобільним зв‘язком становить 92 відс.
Основні проблеми регіону
1. Недостатнє оновлення основних фондів усіх видів транспорту і дорожнього господарства, невідповідність їх технічного рівня перспективним вимогам.
2. Недостатнє фінансування дорожнього комплексу.
3. Недостатньо розвинена цифрова мережа зв‘язку, мала кількість телевізійних каналів для потреб державного та комерційного мовлення, низька телефонна щільність в сільській місцевості.
4. Телерадіопередавальна вежа в с.Антополь знаходиться в аварійному стані.
Торгівля
Щорічно зростає чисельність сучасних торговельних комплексів, кафе та ресторанів, підвищується якість та асортимент послуг, що надаються населенню.
Основні проблеми регіону
- Наявність в галузі значного відсотка „тіньового” бізнесу.
- Недостатній розвиток сфери торгівлі, ресторанного господарства та особливо побутового обслуговування населення в сільській місцевості.
- Недостатня якість послуг, у багатьох випадках їх невідповідність санітарно-гігієнічним нормам.
- Наявність невпорядкованих стихійних місць торгівлі.
Зовнішньоекономічна діяльність
Традиційними зовнішньоторговельними партнерами області є Російська Федерація, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Білорусь, Італія, Польща, Сполучені Штати Америки, Угорщина та інші.
В структурі експорту найбільша питома вага продукції хімічної та древообробної промисловості, рослинницької продукції, електричного устаткування, цементу, скловиробів.
Основні проблеми регіону
1. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу.
2. Недостатнє використання експортного потенціалу, зокрема, підприємств машинобудування, легкої, харчової та меблевої промисловості.
3. Однобока орієнтація експорту продукції сільського господарства та харчової промисловості на країни СНД.
Житлово-комунальне господарство
В області нараховується майже 100 житлово-комунальних підприємств та організацій, на яких працює понад 8 тис.осіб. Щорічно ці підприємства надають послуги та виконують робіт на суму понад 160 млн.грн.
Частка житлових площ у міських та сільських поселеннях з центральним опаленням складає 41,3 відс., водогоном – 38,5 відс., каналізацією – 37,2 відс., гарячим водопостачанням – 24,1 відс. Забезпеченість газом становить близько 75 відс. при 82 відс. по Україні. Забезпеченість житлом на одну особу складає близько 20 кв.м загальної площі при 22 кв.м по Україні.
Основні проблеми регіону
1. Вкрай зношені основні фонди. Велика енергоємність устаткування та його моральна застарілість.
2. Складний фінансовий стан більшості підприємств галузі, наявність значних сум кредиторської та дебіторської заборгованості.
5.2. ПРИРОДНІ ТА МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ
Рівненщина розташована на північному заході України у межах Західно-поліського регіону, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та Малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся.
Характерною ознакою географічного положення області є загальна рівнинність її поверхні при незначному похилі території з півдня на північ, що позначилося на спрямуванні головних водних артерій, створенні сприятливих умов для формування широких заболочених просторів і відобразилося на характері розселення та веденні господарства.
5.2.1. Земельні ресурси
Територія області становить 2005,1 тис. га, з них: сільськогосподарські угіддя – 936,1 тис. га (46,7 відс.), ліси та лісовкриті площі – 797,2 тис. га
(39,8 відс.), під водою 42,6 тис. га (2,1 відс.), відкриті заболочені землі –
106,8 тис. га (5,3 відс.), забудовані землі – 55,6 тис. га (2,8 відс.), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 33,8 тис. га (1,7 відс.), інші землі – 33,0 тис. га (1,6 відс.).
Реформування земельних відносин дало змогу створити необхідні умови та забезпечити конституційне право кожного жителя області на отримання у власність та користування земельних ділянок.
За період земельної реформи у власності та користуванні громадян площі земель для різних потреб збільшилися у 4,2 раза і становлять
358 тис. га, або 54 відс. площ сільськогосподарських угідь, що використовуються у сільськогосподарському виробництві. У 2005 році для різних потреб громадян додатково надано 19,1 тис. га землі. Приватизували земельні ділянки 290,7 тис. громадян або 94,8 відсотка.
В області завершено паювання земель колективної власності реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств. Понад 225 тис. селян видано сертифікати на право на земельну частку (пай), в тому числі для 210 тисяч (93 відс.) розроблено технічну документацію для видачі державних актів на право приватної власності на землю. Державні акти на право власності на землю отримали 140,3 тис. власників земельних паїв. За
І півріччя 2006 року державні акти взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) отримали вже понад 6 тис. громадян.
Продовжуються роботи з впровадження ринку земель несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Всього в області продано 1442 ділянки земель несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 509,2 га на суму 41,9 млн. грн., які поповнили бюджети місцевих рад.
Для цих потреб в цьому році вже продано 146 земельних ділянок несільськогосподарського призначення на суму 7,7 млн. грн., при завданні
5 млн. гривень.
Проводиться організаційно-роз’яснювальна та підготовча робота з впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
Новоствореними агроформуваннями, які використовують землі сільськогосподарського призначення на орендних умовах у 2006 році укладено 130,4 тис. договорів оренди земельних часток (паїв), що складає 58 відс. їх загальної кількості. За користування земельними паями нарахована орендна плата в сумі 24 млн. грн. За минулий рік орендну плату за земельні паї виплачено в сумі 24,1 млн. грн., що складає 95 відс. до нарахованої.
У цьому році передбачено провести грошову оцінку в 137 населених пунктах п’яти районів області. Для цих потреб залучено 511 тис. грн. коштів державного і місцевих бюджетів, у тому числі виділено 100 тис. гривень з обласного бюджету.
За період здійснення земельної реформи проведено консервацію малопродуктивних орних земель шляхом залуження на площі 15,8 тис. га. Створено захисні лісові насадження на ярах, балках, пісках на площі
1076,6 гектарів.
Основні проблеми регіону
1. Відносно низький (в порівнянні з областями центральної та південної України) рівень забезпеченості сільськогосподарськими угіддями в розрахунку на одного мешканця.
2. Ґрунти, зокрема в північній частині області, малородючі. Значна кількість непродуктивних угідь.
3. Угіддя з родючими ґрунтами сильно розчленовані, що негативно впливає на можливість ведення високорентабельного рослинництва.
4. Практична відсутність вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею понад 20 га, які можуть бути запропоновані потенційному інвестору.
5.2.2. Мінерально-сировинні ресурси
В області розвідано більше 600 родовищ 18 видів корисних копалин.
З них на сьогодні експлуатуються понад 100 родовищ.
У ресурсному потенціалі найбільш широко представлена будівельна мінеральна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва щебеню, цементу, лицювальних плит, вапна, цегли керамічної та силікатної на тривалий період.
На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, придатні як для виробництва бутово-щебеневої продукції і архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них різних видів базальтового волокна, мінеральної вати.
Область, єдина в Україні, має два розвідані родовища напівдорогоцінного каменю бурштину, які розробляються ДП “Бурштин України”. Подальший приріст запасів бурштину-сирцю можливий за рахунок завершення пошуково-оцінювальних робіт на ділянках “Федорівська” та “Меліоративна” Клесівського родовища та ділянок Володимирецької бурштиноносної зони, в межах яких Рівненською геологічною експедицією ведуться роботи з 1988 року.
Визначені перспективи щодо виявлення промислових родовищ самородної міді.
Проводяться геологорозвідувальні роботи щодо виявлення нових родовищ декоративного блочного каменю в Корецькому, Сарненському та Рокитнівському районах.
Перспективними напрямами освоєння мінерально-сировинних ресурсів в області є видобування відкритим способом природних агроруд – зернистих фосфоритів на Милятинському родовищі в Острозькому та туфів – у Костопільському районах.
Запаси торфу в області складають близько 180 млн.тонн. (18 відс. загальних покладів України), що дозволяє повністю забезпечувати потреби господарського комплексу регіону в цьому виді палива.
Рівненщина має значні ресурси підземних прісних та мінеральних вод. У розрахунку на одну особу населення, запаси прісних підземних вод в
2,5 раза перевищують середній показник по Україні. З мінеральних вод найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані біля сіл Жобрин, Олександрія Рівненського та Степань Сарненського районів.
Основні проблеми регіону
1. Розміщення основних запасів цементної сировини, суглинків, крейди, глини, зернистих фосфоритів під продуктивними розпайованими сільськогосподарськими угіддями.
2. Основні фонди переважної більшості видобувних підприємств фізично зношені та морально застарілі.
3. Наявність проблемних питань щодо власників ряду підприємств галузі, в т.ч. незавершених судових спорів.
5.2.3. Водні ресурси
Водне господарство є складовою господарського комплексу області та має значний вплив на розвиток і розміщення продуктивних сил.
Рівненська область багата водними ресурсами. Загальний об’єм поверхневих водних ресурсів в середньоводний рік становить 7,0 куб. км, які формуються за рахунок притоку транзитних річкових вод із суміжних областей (4,7 куб. км) і річкового стоку місцевого формування (2,3 куб. км).
Показники забезпеченості водними ресурсами в розрахунку на 1 кв. км території та на 1 мешканця області вищі від середньоукраїнських у
1,3-1,9 раза.
Гідрографічна мережа області налічує 171 річку, загальна довжина яких складає 4,5 тис. кілометрів, з них одна велика - р. Прип’ять, шість середніх -
р. Стир, р. Іква, р. Горинь, р. Случ, р. Ствига, р. Льва та 164 малих річки.
На території області протікають 18 річок міжобласного та міждержавного значення, 17 річок належать до басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять.
В області налічується 53 озера, площа водного дзеркала яких становить
1 га і більше. Загальна площа цих природних водойм становить 2660 га, а сумарний об’єм води - майже 131 млн. куб. метрів. Всі озера зосереджені у поліській частині області. Крім того, на заплавах крупних річок налічується близько 750 заплавних і старичних водойм.
Серед найбільших озер області – Нобель (499 га), Біле (453 га), Острівське (112 га). Найглибше озеро Біле (26,8 метрів).
В області налічується 12 водосховищ, загальною площею 3274,07 га, сумарним об’ємом води 50,98 млн. куб. метрів. Найбільші водосховища: Хрінницьке на р. Стир і Млинівське на р. Іква.
В області налічується 962 ставки, які займають площу 8,8 тис. га і акумулюють 99,2 млн. куб. метрів води. На сьогоднішній день майже половина ставків знаходиться в оренді, що позитивно впливає на їх стан.
Серед галузей господарського комплексу найбільше води споживається у промисловості, у тому числі близько 75 відс. води використовується в енергетиці. У сільському господарстві основним споживачем є ставкове рибне господарство.
У системах оборотного водопостачання використано 6074 млн. куб. метрів та в системах повторно-послідовного водоспоживання використано
5,4 млн. куб. метрів води.
Основна проблема регіону
Потребують всеохоплюючої реконструкції існуючі меліоративні системи.
5.2.4. Лісові ресурси
Лісовий фонд області складає 862,8 тис. га, лісистість – 36,6 відс., загальний запас деревини становить 113,9 млн. куб. метрів. У структурі насаджень хвойні породи складають 66,6 відс., твердолистяні – 11,0 відс., мяколистяні – 22,2 відс.
Із вкритої лісом площі молодняки займають 22 відс., середньовікові -
45 відс., стиглі та перестиглі - 14 відс. Середній вік дерев у лісах Рівненщини оцінюється у 48 років.
За рахунок поточного приросту насаджень та здійснення лісогосподарських заходів загальний запас деревостанів зріс на 14,0 відс. або на 15,1 млн.куб.метрів.
Заготівля деревини проводиться в обсязі 1,0 млн. кубометрів на рік.
В основу проведення рубок покладено дотримання принципів раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних стійких насаджень.
Пріоритетним напрямом у комплексному веденні лісового господарства є розширене відтворення та збереження лісів Рівненщини. Зокрема, лісгоспи області щорічно проводять роботи з лісовідновлення на землях державного лісового фонду на площі понад 5 тис.га.
В області вживаються заходи щодо підвищення продуктивності лісів та переведення лісового насінництва на генетико-селекційну основу.
У лісових розсадниках щорічно вирощується більше 50 млн.шт. стандартних сіянців та укорінених живців, 400 тис. саджанців в асортименті майже 120 порід, що повністю забезпечує потреби області в матеріалі для посадки лісу і виконання робіт з озеленення як територій міст і сіл області, так і територій суб’єктів господарювання.
Вживаються протипожежні профілактичні та запобіжні заходи, зокрема: створення протипожежних розривів і мінералізованих протипожежних смуг, створення і реконструкція мережі спостережних веж, оновлення засобів зв’язку та протипожежної техніки.
Основна проблема регіону
Порушена вікова структура лісів внаслідок надмірних рубок в минулому (на стиглі насадження припадає лише 10 відс. загального запасу насаджень). Це не дає можливості розширювати обсяги заготівлі деревини.
5.2.5. Туристичні та рекреаційні ресурси
Рівненщина відноситься до регіонів України із найвищим ступенем заповідання території. На території області знаходиться 303 природно-заповідних об’єкти (8,5 відс. всієї території), у тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис.га і 277 об’єктів місцевого значення площею 110,2 тис.га:
- Рівненський природний заповідник площею 42289 га;
- дендрологічний парк загальнодержавного значення площею 29,5 га;
- зоологічний парк загальнодержавного значення площею 11,6 га;
- 3 регіональні ландшафтні парки площею 58708 га;
- 13 заказників загальнодержавного значення площею 16712 га;
- 110 заказників місцевого значення площею 47789 га;
- 8 пам’яток природи загальнодержавного значення площею 427,7 га;
- 56 пам’яток природи місцевого значення площею 394,3 га;
- 96 заповідних урочищ площею 3188,2 га;
- 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 39 га;
- 12 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 128 га.
За останні 10 років з метою забезпечення потреб населення в рекреаційних ресурсах в області проведені значні роботи зі створення регіональних ландшафтних парків. Серед новостворених об’єктів природно-заповідного фонду особливої уваги заслуговують наступні.
Регіональний ландшафтний парк “Прип’ять-Стохід”, створений на території Зарічненського району. Цей парк є одним з найунікальніших природних комплексів як в Україні, так і у східній Європі. Особливо привабливими є озера з піщаними берегами, річки Прип’ять та Стохід, які нагадують дельту Дунаю. На цій території нараховуються понад
550 видів рослин, у тому числі 6 видів, які занесені до Червоної книги України.
Неповторний за своїми природними умовами Рівненський природний заповідник розміщений на території Рівненського Полісся (Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський та Сарненський райони). Тут виявлено близько
700 видів рослин, 320 видів наземних хребетних тварин, з яких відповідно
13 видів рідкісних рослин і 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Територія заповідника охоплює рідкісні в Україні ландшафти, у тому числі озеро Біле.
Особливу ботанічну цінність має “Надслучанський” регіональний ландшафтний парк розташований на території Березнівського району. Територія парку має велике естетичне, рекреаційне і екологічне значення, що пов’язано із мальовничістю ландшафтів, високою залісненістю та придатністю лісів для оздоровлення населення, наявністю значної водної артерії – річки Случ та її приток. Тут зростають 77 рідкісних видів рослин, у тому числі –
1 вид Європейського Червоного списку, 19 – занесених до Червоної книги України, 57 - регіонально рідкісних видів. На території парку є можливість успішного здійснення різних форм екологічного виховання в зв’язку з різноманітністю, цінністю та красою природи. Парк приваблює багатьох людей як із Рівненщини, так і з інших куточків України.
Регіональний ландшафтний парк “Дермансько-Мостівський” розташований на території Здолбунівського району. Флора парку відзначається багатством та різноманітністю. Зокрема, 31 вид занесений до Червоної книги України, 1 – до Світового та Європейського Червоних списків. На території парку є історико-краєзнавчі пам’ятки. Створення цього парку дозволило, одночасно із збереженням традиційного господарювання, розвивати нові види діяльності – рекреацію і туризм, та зберегти унікальні типові природні комплекси та історико-культурні пам’ятки старовинного Дерманя та інших населених пунктів.
Для більш широкого використання рекреаційного потенціалу області, зокрема густонаселеного південного регіону (Острозький, Здолбунівський та Дубенський райони) розпочаті роботи із створення Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” загальною площею 22,3 тис.га. Реалізація зазначеного проекту сприятиме розширенню нових привабливих туристичних маршрутів, організації екотуризму, сільського (зеленого) туризму як форм активного відпочинку, залучення інвестицій для розвитку туризму та проведення заходів по екологічному збереженню навколишнього середовища краю.
В області функціонує 18 санаторно-курортних закладів місцевого значення, у тому числі 5 спеціалізованих санаторіїв системи Міністерства охорони здоров’я України.
Основними природними ресурсами, які мають лікувальні властивості, є мінеральні води “Степанська” та “Червона калина”, які за своїм складом подібні до “Миргородської”, торфові та озерні грязі у поєднанні з природними факторами.
Забезпечення санаторно-курортним лікуванням населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, здійснюється в оздоровчих закладах місцевого та державного значення. Щороку майже 90 тис. дітей області охоплюються різними формами оздоровлення та відпочинку.
Основна проблема регіону
Недостатній рівень рекреаційно-туристичної інфраструктури (готелі, мотелі, санаторно-курортні заклади, бази відпочинку, пункти прокату інвентаря тощо).
5.2.6. Вторинна сировина і відходи виробництва
На території області нараховується 500 підприємств, в результаті виробничої діяльності яких утворюються відходи. Інвентаризація відходів за останні п’ять років свідчить, що у середньому на території області щороку у поверхневих сховищах накопичується майже 3 тис. тонн промислових відходів І–ІІІ класу небезпеки.
Із 109 видів відходів, які утворюються на підприємствах області, використовується майже 2 відс. від загальної кількості (259,5 тонн). В основному це органічні кислоти – 146,7 тонн, відпрацьовані масла -112,3 тонн та ін.
Основними екологічними проблемами, пов’язаними з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, є:
ВАТ “Рівнеазот”:
- 15,4 млн.тонн фосфогіпсу-дигідрату на площі 58 га;
- 0,03 тис.тонн відпрацьованого ванадієвого каталізатора з вмістом п’ятиокису ванадію та 1,1 тис.тонн моноетаноламіну на площі 2,5 га;
- 1,3 млн.тонн шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти площею 34,5 га;
- 7,8 тис.тонн рідких відходів установки очищення дікарбонових кислот з вмістом міді до 4,5 відс.;
ТОВ „Волинь-шифер”:
- 114,7 тис.тонн азбесто-цементних відходів на площі 2,5 га;
ВАТ „РЗТА”:
- 5,76 тонн відходів порошкового покриття деталей;
ВАТ „Газотрон”, ВАТ „Рівненський радіотехнічний завод”:
- 10,9 тонн шламу відходів, що містять мідь;
ВАТ „РЗВА”, ДП „Рівне-ТДК”, виправна установа № 96,
ВАТ „Радивилів Фурнітура”, Корецьке КВТП „Радон”, ВАТ „Радіотехнічний завод”, “РЗТА”:
- 112,6 тонн гальвановідходів з вмістом важких металів (нікель, хром, цинк, мідь);
інші суб’єкти господарювання області:
- ртутьвмістні відходи (відпрацьовані лампи), яких щорічно утворюється близько 90 тис. штук.
Промислові відходи за класами небезпеки в розрізі
адміністративно-територіальних одиниць Рівненської області
| Назва адміністративно-територіальної одиниці | Загальна площа під схови-щами відходів, га | Наявність відходів за класами небезпеки, тонн | Загальна кількість відходів усіх класів небезпеки в сховищах, тонн | ||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
| м. Рівне | 60,525 | 46,319 | 1198,739 | 8314,733 | 9559,791 |
| м. Дубно | 0,001 | 0,330 | 0,052 | 0,217 | 0,599 |
| м. Кузнецовськ | 7,400 | 4,679 | 49,849 | 28,511 | 83,039 |
| Березнівський район | - | 0,400 | 0,270 | 2,860 | 3,530 |
| Володимирецький район | 0,020 | 0,118 | - | - | 0,118 |
| Гощанський район | - | 0,011 | - | 10,409 | 10,420 |
| Демидівський район | - | 0,444 | - | 0,640 | 1,084 |
| Дубенський район | 0,040 | 0,525 | 0,170 | 13,280 | 13,975 |
| Дубровицький район | 0,060 | 0,340 | - | 2,095 | 2,435 |
| Зарічненський район | 0,026 | 0,150 | - | 9,822 | 9,972 |
| Здолбунівський район | - | 2,215 | 9,452 | 16,520 | 28,187 |
| Корецький район | 0,121 | 0,018 | - | 43,510 | 43,528 |
| Костопільський район | 0,01 | 0,852 | 6,781 | - | 7,633 |
| Млинівський район | - | - | - | 0,940 | 0,940 |
| Острозький район | 69,010 | 0,300 | 0,175 | 1,367 | 1,842 |
| Рівненський район | 0,102 | 61,834 | 11,301 | 6,515 | 79,650 |
| Рокитнівський район | - | 0,702 | - | 2,000 | 2,702 |
| Сарненський район | - | 0,570 | 4,600 | 0,612 | 5,782 |
| Радивилівський район | 0,080 | 0,958 | 0,380 | - | 1,338 |
| Всього по області | 137,386 | 120,931 | 1282,126 | 8454,031 | 9857,088 |
Окрему групу небезпечних відходів становлять непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин (далі – непридатні ХЗЗР).
З року в рік у регіоні загострюється проблема екологічно безпечного поводження з побутовими відходами. Щорічно тільки в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га, накопичується близько 175 тис.тонн твердих побутових відходів.
Таблиця 5
Наявність твердих побутових відходів у населених пунктах області
| Назва населеного пункту | Площа, зайнята сміттєзва-лищами, га | Середньорічний обсяг видалення відходів, тис.тонн | Загальний обсяг видалених відходів, тис.тонн |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| м. Рівне | 24,6 | 140,0 | 429,7 |
| м. Дубно | 5,0 | 10,0 | 95,0 |
| м. Кузнецовськ | 5,0 | 12,0 | 59,9 |
| м. Березне | 10,5 | 5,8 | 69,7 |
| смт Володимирець | 2,8 | 3,2 | 33,7 |
| смт Гоща | 4,2 | 0,8 | 2,7 |
| смт Демидівка | 2,5 | 3,0 | 9,03 |
| м. Дубровиця | 1,9 | 1,0 | 20,5 |
| смт Зарічне | 2,3 | 1,5 | 12,2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| м. Здолбунів | 10 | 10,0 | 69,5 |
| м. Корець | 5,0 | 2,5 | 34,3 |
| м. Костопіль | 7,0 | 30,0 | 86,0 |
| смт Млинів | 1,7 | 1,8 | 40,3 |
| м. Острог | 5,0 | 2,0 | 5,7 |
| смт Рокитне | 4,4 | 0,7 | 12,8 |
| м. Сарни | 7,0 | 3,0 | 142,0 |
| м. Радивилів | 5,0 | 2,0 | 29,6 |
| Всього по області | 103,9 | 229,3 | 1152,63 |
На сьогодні основним способом видалення твердих побутових відходів є їх захоронення на сміттєзвалищах, більшість з яких не відповідають санітарно-екологічним вимогам. Значна частина звалищ у сільських населених пунктах є стихійними, розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля.
Ситуацію ускладнює відсутність на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. На цей час лише близько 0,20 відс. усіх вторинних ресурсів задіяно у господарському обороті. Як результат, на сміттєзвалища потрапляє значна кількість матеріалів, які мають високу ресурсну цінність та підлягають переробленню (скло, папір, пластик, текстиль). У морфологічному складі твердих побутових відходів області найбільшу питому вагу складають харчові відходи – 40 відс., пластик – 18 відс., скло – 10 відс., макулатура –
10 відс., чорні метали, дерево та текстиль – по 3 відсотки.
З метою вирішення ключових екологічних проблем області, пов’язаних із неефективним поводженням з відходами, запобігання накопиченню небезпечних відходів у місцях їх складування, підвищення ефективності повторного використання відходів, сприяння зниженню негативного впливу відходів на довкілля і здоров’я людей в області розроблена та реалізується регіональна програма поводження з відходами.
Основні проблеми регіону
1. Вкрай низький рівень впровадження сучасних технологій переробки відходів.
2. Обмежені фінансові можливості місцевих громад щодо утримання в належному стані комунальних сміттєзвалищ та забезпечення переробки відходів, що накопичуються на зазначених сміттєзвалищах.
- МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
Господарську діяльність в області здійснює майже 5,0 тис. малих підприємств з чисельністю працюючих 40,4 тис.осіб, а також 44,8 тис. фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
За основними видами економічної діяльності найбільше малих підприємств працює у оптовій та роздрібній торгівлі, промисловості, будівництві та сільському господарстві.
Всього в малому бізнесі офіційно задіяно понад 100 тис.осіб тобто майже чверть всіх зайнятих в області, а питома вага малого підприємництва в структурі надходжень до місцевих бюджетів складає близько двадцяти відсотків.
З метою створення в області сприятливого підприємницького клімату розроблена та реалізується регіональна програма розвитку малого підприємництва.
Кошти використано, зокрема, на реалізацію програм розвитку зеленого туризму в Демидівському і Володимирецькому районах, проведення навчально-методичних семінарів та надання інформаційно-консультативних послуг з питань підприємницької діяльності та на забезпечення участі суб’єктів малого підприємництва області у виставково-ярмаркових заходах.
При облдержадміністрації створена та працює координаційна рада з питань розвитку підприємництва. П'ятдесят відсотків членів ради є представниками підприємницьких структур.
В усіх 20 районах та містах обласного значення створені єдині реєстраційні центри для суб'єктів підприємницької діяльності, які забезпечені приміщеннями, оргтехнікою та доступом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Запроваджено постійний контроль за недопущенням зволікань та черг при здійснені державної реєстрації.
Створено обласну, районні та міські групи із прискореного перегляду регуляторних актів.
За поданням обласної комісії скасовано 6 регуляторних актів, які не відповідають принципам державної регуляторної політики.
За рахунок використання потенціалу малого та середнього бізнесу в області вирішено проблему пасажирських перевезень та торговельного обслуговування, навіть у найвіддаленіших населених пунктах.
Саме на малих підприємствах області розпочато впровадження передових технологій будівельних та оздоблювальних робіт. Це якісно змінило зовнішній вигляд наших населених пунктів.
Суб’єкти малого підприємництва області активно освоюють сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, що сприяє входженню регіону у світовий інформаційний простір.
Випереджаючими темпами зростає внесок малого бізнесу в освоєння та комплексне використання природних сировинних ресурсів області.
Структурними підрозділами облдержадміністрації надається допомога підприємцям в розробці бізнес-планів, пошуку потенційних інвесторів та партнерів, участі у виставково-ярмаркових заходах.
В облдержадміністрації працює інформаційно-консультативний пункт для підприємців.
За фінансової підтримки з обласного бюджету створено консультаційні пункти для підприємців в ряді районів.
В області забезпечено безперешкодний викуп земель несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.
В цьому році продано 172 земельні ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 106,1 га на суму 8,9 млн. грн.
За сприяння облдержадміністрації зростають обсяги інвестицій та кредитування малого бізнесу.
За підтримки облдержадміністрації організовуються навчальні семінари для підприємців із залученням провідних фахівців та установ України.
Розвивається інфраструктура підтримки підприємництва, яка включає 77 установ та організацій (бізнес-центри, бізнес-інкубатори, лізингові центри, небанківські фінансово-кредитні установи, інвестиційні фонди і компанії, інформаційно-консультативні установи).
В області працює 45 громадських об’єднань підприємців. З кожним із них органами місцевої влади налагоджено співпрацю.
Основні проблеми регіону
- Недостатня фінансова підтримка розвитку підприємництва, відсутність відповідного регіонального фонду.
- Недостатнє використання потенціалу малого підприємництва у сфері промислового виробництва.
- Значний відсоток „тінізації” малого бізнесу, низький рівень офіційної заробітної плати, велика кількість незареєстрованих працюючих.
5.4. СОЦІАЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА СФЕРА
В області достатньо розвинена мережа закладів освіти та науки, охорони здоров‘я, культури, соціального захисту населення, фізкультури і спорту, туризму.
Кадровий потенціал соціальної та гуманітарної сфери, в цілому, відповідає необхідним професійним вимогам. Існує мережа закладів з підготовки та перепідготовки кадрів.
Реалізуються програми підтримки відповідних галузей соціальної та гуманітарної сфер, які передбачають відповідне бюджетне фінансування.
Основні проблеми регіону
- Матеріально-технічна база значної кількості установ соціальної та гуманітарної сфер потребує невідкладного оновлення. Необхідні значні кошти на будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об‘єктів, придбання необхідного обладнання.
- Недостатній рівень заохочення кваліфікованих фахівців соціальної та гуманітарної сфер до роботи у сільській місцевості.
- Невідповідність програм випуску спеціалістів вищих та середніх професійних учбових закладів потребам ринку праці.
- Недостатнє бюджетне фінансування для повноцінного поточного забезпечення діяльності установ соціальної та гуманітарної сфер, перш за все закладів охорони здоров‘я та соціального захисту населення.
- Недостатня якість послуг соціальної та гуманітарної сфер, зокрема, в сільській місцевості.
РОЗДІЛ VІ.
ПРІОРИТЕТИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ ДО 2015 РОКУ
Пріоритетами соціально-економічного розвитку області на період до 2015 року є:
- утримання сталого економічного зростання господарського комплексу області;
- підвищення ефективності промислового та агропромислового потенціалу;
- залучення інвестицій в економіку;
- сприяння впровадженню інновацій;
- формування ефективного конкурентного середовища та сприятливих умов для розвитку підприємництва;
- сприяння розвитку банківського, фондового та страхового ринків;
- розвиток людського потенціалу та підвищення життєвого рівня населення.
Стратегічні завдання на період до 2015 року:
- створення умов для збалансованого розвитку господарського комплексу області та запровадження інноваційної моделі структурної перебудови економіки;
- ліквідація збитковості підприємств шляхом реструктуризації, перепрофілювання, консервації або ліквідації неефективних, збиткових підприємств;
- досягнення оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;
- поглиблення процесів ринкових перетворень;
- продовження реформування міжбюджетних відносин з метою створення умов для формування самодостатніх територіальних громад;
- створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;
- ефективне використання державних капітальних вкладень та субвенцій;
- сприяння залученню коштів вітчизняних та іноземних інвесторів для реалізації регіональних проектів і програм;
- подолання депресивного стану в окремих районах області;
- реформування житлово-комунального господарства;
- ефективне використання експортного потенціалу області;
- створення сприятливих економічних умов у сфері торгівлі, громадського харчування та побутових послуг;
- ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу області;
- вирішення проблеми зайнятості населення;
- забезпечення екологічної безпеки;
- підвищення життєвого рівня населення.
6.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ