1 Розуміння маркетингового менеджменту

Вид материалаДокументы

Содержание


3.9 Маркетинговий план як результат маркетингового планування
Маркетинговий план
Стратегічний аналіз
Завдання стратегічного аналізу
Методами стратегічного аналізу
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


Примітка. Вирішення завдань стратегічного планування неможливе без маркетингу. Водночас увесь набір видів маркетингової діяльності має і стратегічну, і тактичну (операційну) складові. Стратегічні й тактичні завдання можна виділити в маркетингових досліджен­нях (скажімо, проводяться разові дослідження для визначення стратегічної спрямованості маркетингової діяльності й одночасно здійснюється постійний моніторинг ринкової ситуації, тобто позв'язуються тактичні завдання). Те саме можна сказати про кожен елемент комплексу маркетингу. У будь-якому з них можна виділити і стратегічні, і тактичні завдання, наприклад, під час реалі­зації товарної, цінової, збутової політик. В організаційному пла­ні, на відміну від завдань управління організацією в цілому та її СГП, створювати окремі підрозділи стратегічного й оперативного маркетингу недоцільно. Вирішення цих завдань здійснюється в одних і тих самих підрозділах маркетингу, в яких виконуються його конкретні функції. Таким чином, виникає проблема, яким способом розподіл маркетингу на стратегічні й операційні за­вдання організаційно реалізувати на практиці.


Подібні суперечності легко знімаються при послідовному роз­робленні стратегічного і тактичного планів маркетингу, коли має місце трансформація стратегічних цілей і завдань у тактичні, операційні.

3.9 Маркетинговий план як результат маркетингового планування



Результатом послідовного процесу маркетингового планування є маркетинговий план, розроблення якого вбудовується в загальний процес планування ком­панії.

Маркетинговий план – це документ, що містить відомості про ринок, маркетингові стратегії і конкретні заходи, що пропонуються використовувати для досягнення цілей підприємства (маркетингових, фінансових тощо) [3]. Крім того, маркетинговий план є інструментом планування і ре­алізації маркетингової діяльності підприємства, за допомогою яко­го забезпечується безперервний процес аналізу, управління і кон­тролю, спрямований на зведення до більш повної відповідності можливостей підприємства до вимог ринку [16].

Маркетингові плани поділяються [16; 3]:
  1. за терміном:
    • короткостроковий – до 1 року чи на рік;
    • середньостроковий – від 1 до 3 років;
    • довгостроковий – 3 і більше років;
  2. за формуванням документа:
    • маркетинговий план як складова частина загального корпоративного плану;
    • плани маркетингу як окремі цільні документи, що розробляються за окремими організаційними одиницями (підрозділами, службами), окремими товарами (асортиментними групами) або сег­ментами ринку, як правило, у лінійних підрозділах компанії, керівники яких повинні нести відповідальність за реалізацію планів;
  3. за рівнем управління:
    • стратегічні, що розробляються для створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями і маркетинговими можливостями, а також для ви­значення генеральних напрямків діяльності та вироблення корпоративних і конкурентних стратегій, як правило, на 3-5 років;
    • оперативні (тактичні чи річні), що розробляються на перший рік виконання стратегічного плану фірми, в якому відображаються поточ­на маркетингова ситуація, стратегія маркетингу на рік, визнача­ються існуючі загрози і можливості товару, для якого розроб­ляється план;

4) за методами розроблення (моделі):
  • що розробляються знизу довер­ху;
  • що розробляються зверху донизу;
  1. за організацією планування:
  • централізовані;
  • децентралізовані;
  • комбіновані.

Необхідно відзначити, що маркетингове планування в різних організаціях здійснюється по-різному. Це стосується змісту плану, тривалості горизонту планування, послідовності розроблення, організації планування. Так, діапазон змісту плану маркетингу для різних компаній різ­ний: іноді він лише трішки ширший за план діяльності відділу збуту. На другому полюсі – план маркетингу, оснований на розгляді стратегії бізнесу, виливається в розроблення інтегрального плану, який охоплює всі ринки і продукти. Окремі організації, особливо малі підприємства, можуть не мати плану маркетингу як цільного документа, що вміщує декілька видів планів маркетингу. Єдиним плановим документом для таких організацій може бути бізнес-план, складений або для організації в цілому, або окремих напрямів її розвитку. У цьому плані дається інформація про ринкові сегменти та їх місткість, ринкову частку; наводиться характеристика споживачів і конкурентів, описуються бар'єри проникнення на ринок; формулюються стратегії маркетингу; да­ються прогнозні оцінки обсягів збуту на кілька років (можливо, на 5 років) з розподілом за роками.

Крім того, для багатьох організацій, які мають розвинену систему планування, окремо розробляються стратегічний і довгостроковий плани маркетингу (див п. 3.10-3.11).

3.10 Маркетингове стратегічне планування: сутність, мета, завдання, значення та особливості


Стратегічне планування – це одна з основних функцій стра­тегічного управління і є процесом ухвалення управлін­ських рішень щодо стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації організації до зовніш­нього середовища, внутрішньої організації. Ф. Котлер визначає стратегічне маркетингове планування як управлінський процес створення і підтримання стратегічної відповідності між цілями підприємства, потенційними можли­востями у маркетингу.

По суті це процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій під­приємства. При цьому найголовнішими завданнями є:
  1. визначення цілей і місії підприємства;
  2. координація напрямів діяльності та ухвалення стратегічних рішень;
  3. оцінка внутрішнього та зовнішнього середовища;
  4. визначення альтернативних варіантів реалізації напрямів діяльності;
  5. розроблення стратегічного плану та контроль за його реалізацією;
  6. створення умов для ефективного розподілу продукції тощо.

Отже, метою стратегічного планування є забезпечення передумов ефективної діяльності компанії, покращанні реакції підприємства на динаміку ринку та поведінку конкурентів, а предметом – вирішення пи­тань про те, які продукти, напрями (стратегічні простори) повинні бути освоєні фірмою та яким способом це можна зробити [15].

Значення маркетингового планування таке:
  1. є засадою для планування інших видів діяльності підпри­ємства, складовою бізнес-плану;
  2. підтримує цілеспрямований спосіб мислення і вчинків;
  3. координує рішення і дії в галузі маркетингу;
  4. інформує співробітників про цілі та необхідні ресурси;
  5. мотивує співробітників, якщо від досягнення цілей підпри­ємства залежить досягнення їх особистих планів (заробітна плата, кар'єра, престиж);
  6. створює передумови для оцінки і контролю результатів маркетингової діяльності.

У рамках стратегічного планування визначають такі основні моменти:
  • затверджуються товари, ринки та сегменти, з якими під­приємство буде працювати, а також кількісні та якісні цілі;
  • фіксують стратегії маркетингу: визначають принципи по­ведінки щодо ринкових партнерів (споживачів, конкурентів, торгівлі) та встановлюють генеральну лінію для комплексу маркетингу;
  • розподіляють ресурси між службами відповідно до стратегічного плану.

Великі компанії мають можливість окремо розробляти і застосовувати стратегічне і довгострокове маркетингове планування, у такому разі виділяють певні їх відмінності та особливості (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Порівняння стратегічного і довгострокового планування


Параметри

Стратегічне маркетингове планування

Довгострокове маркетингове планування

1

2

3

Передбачення майбутнього

Шляхом розгорнутого стратегічного аналізу із застосуванням відповідних методів

Шляхом екстраполяції тенден­цій

Умови застосування

Висока нестабільність зовнішньо­го середовища

Достатньо стійкі позиції підприємства і відносна стабільність зовнішнього середовища

Можливості переоцінки та зміни

Гнучкий механізм, який передбачає постійну переоцінку та зміну початково роз­роблених концепцій на засадах урахування чинників зовніш­нього середовища

Більш жорсткий механізм, що відображає результати екстраполяції тенденцій без урахування можливостей постійного впливу чинників зовнішнього середовища

Основне призначення

Вирішення стратегічних завдань маркетингової діяльності щодо організації в цілому й окремих СЗГ

Деталізує завдання стратегічного плану, які і є основою розроблення поточ­них планів

Охопленість підрозділів

Не розробляється для всіх підрозділів

Доводиться до всіх підрозділів

Очікуваний результат

Фінансові результати реалізації маркетингових стра­тегій

Встановлені завдання для підрозділів за всіма маркетинговими показниками: витрати на мар­кетинг, обсяг продажу, дохід, прибуток, ринкова частка і т. п.

Носії ідей

Вищі рівні управління

Середні рівні управління

Підхід до вирішення маркетингових проблем

Глобальний підхід, відсутність деталізації та структуризації

Деталізація і структуризація

Сфера застосування і впливу

Широкий спектр альтернатив, які випливають з можливих змін у навколиш­ньому середовищі

Обмежене коло альтернатив, сформоване на початку планування

Продовження табл. 3.4


1

2

3

Особливі акценти

Важливе місце відводиться ана­лізу перспектив підприємства, завданням якого є з'ясування небезпек, можливостей, а також окремих надзвичайних ситуа­цій, здатних змінити тенденції, що склалися

Часовий горизонт і деталізація маркетингових завдань для кожного підрозділу

Час розроблення

Перша половина року

Основа

Зміст плану

Часовий горизонт

Строки перегляду й уточнення

Відчутні нові можливості отримання значних вигод

Щорічно

Виконання

За окремими проектами, майбутні­ми напрямами діяльності, новими товарними групами на основі окремої системи управління й контролю за управлінням

За підрозділами підприємства

Часовий горизонт

Може як збі­гатися, так і не збігатися



3.11 Етапи маркетингового стратегічного планування


Модель стратегічного планування маркетингу (рис. 3.14) дає змогу виділити сім основних взаємозв’язаних етапів:
    1. Стратегічний аналіз.
    2. Визначення місії та цілей.
    3. Розроблення, вибір та оцінка стратегії.
    4. Складання стратегічного плану.
    5. Розроблення бюджету маркетингу та маркетингової програми.
    6. Виконання стратегії.
    7. Оцінка і контроль виконання стратегії.






Рисунок 3.14 – Модель стратегічного планування маркетингу [15]


Розглянемо більш детально кожен з етапів.


Стратегічний аналіз

Стратегічний аналіз – це спосіб реалізації системного та ситуаційного підходів під час вивчення різних факторів впливу на процес стратегічного маркетингового планування [8].

Завдання стратегічного аналізу полягає у змістовному і формальному описі об’єкта дослідження, виявлення особливостей, закономірностей і тенденцій його розвитку.

Стратегічний аналіз виконує такі функції:
  1. описову;
  2. пояснювальну;
  3. передбачувальну.

Вимогами, що висуваються до стратегічного аналізу, є:
  1. цілеспрямованість, що дозволяє визначити межі об’єкта аналізу, адресність і конкретність висновків;
  2. об’єктивність, яка досягається за допомогою використання відповідних методів аналізу, вибору показників, що характеризують об’єкт дослідження, а також залучення виконавців з відповідною підготовкою, рівнем знань, досвідом та вибором бази (еталону) для порівняння;
  3. своєчасність, яка означає, що час і тривалість проведення дослідження повинні сприяти ухваленню рішення в необхідний момент;
  4. системність, яка забезпечує повноту і реальність висновків [8].

Проведення стратегічного маркетингового аналізу потребує відповідальної, зваженої організації та конкретного порядку її виконання (табл. 3.5).


Таблиця 3.5 – Склад і зміст робіт з проведення стратегічного аналізу [8]


Найменування робіт

Зміст робіт

1

2

1 Визначення об’єкта стратегічного маркетингового аналізу

Виявлення характеру і симптомів невідповідностей в системах управління та організації, поза нею

2 Визначення цілі маркетингового аналізу

Формулювання того, що очікується отримати в результаті проведення аналізу об’єкта

3 Складання плану проведення маркетингового аналізу

Визначення, як повинен виконуватися аналіз, які містити етапи і роботи, в які строки вони повинні виконуватися, хто є виконавцем, які ресурси необхідні. Визначення завдань

4 Розроблення графіка збору та обробки інформації

Визначення складу і змісту необхідної інформації, вибір методів збору й оцінки надійності інформації

5 Отримання вихідних даних, їх систематизація

Вибір об’єктів опитувань, проведення опитувань, обробка анкет, вивчення документації (статистичної, бухгалтерської, планової тощо), баз даних, друкованих видань і т.д.

6 Аналіз зібраної інформації

Обробка кількісних і якісних показників, що характеризують об’єкт дослідження

7 Розроблення висновків і рекомендацій

Оцінка стану об’єкта аналізу та узагальнена оцінка дії всіх факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, виявлення позиції підприємства на ринку та визначення заходів і рішень, які потрібно здійснити


Методами стратегічного аналізу можуть бути:
  1. метод розривів між ціля­ми й результатами, що досягаються;
  2. методи аналізу середовища підприємства (SWOT-, PEST-, SW-, SNW-, GAP-аналіз та ін.).

Так, наприклад, метод розривів між ціля­ми й результатами, що досягаються, проводиться за таки­ми напрямами:

а) аналіз перспектив зростання шляхом виявлення майбутніх
тенденцій, небезпек і шансів;

б) аналіз позицій у конкурентній боротьбі, завданням якого є
визначення можливостей підвищення результатів роботи за рахунок посилення конкуренції;

в) порівняльний аналіз перспектив при різних стратегіях діяль­ності та встановлення пріоритетів у розподілі ресурсів між різ­ними видами діяльності;

г) аналіз шляхів диверсифікації, завданнями якого є оцінка недоліків існуючого набору видів діяльності й визначення нових видів.

Результати аналізу дозволяють виявити існуючий потенціал фірми (підприємства).

Аналіз середовища передбачає вивчення двох її складових:
  1. зовнішнього (макро- та мікросередовища);
  2. внутрішнього середовища підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища (макро- і мікросередовища) спрямований на те, щоб з'ясувати, на що може розра­ховувати фірма, якщо вона успішно проведе роботу, а також на те, які ускладнення можуть на неї очікувати, якщо фірма не зуміє вчасно запобігти негативним явищам, які може спричинити їй оточення.

Аналіз макросередовища містить вивчення впливу економіки, правового регулювання й управління, політичних процесів, при­родного середовища і ресурсів, соціальної та культурної складо­вих суспільства, науково-технічного й технологічного розвитку суспільства, інфраструктури і т. п.

Мікросередовище аналізується за такими основними компонентами: споживачі, постачальники, конкуренти, посередники і контактні аудиторії (місцеві жителі, громадські організації, банки, кредитори, інвестори, різноманітні державні органи, засоби масової інформації і т.д.).

Аналіз внутрішнього середовища розкриває ті можливості, той потенціал, на який може розраховувати фірма у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Аналіз внутрішнього середовища дає змогу також краще з'ясувати цілі, правильніше сформулювати місію, тобто визначити сутність і напрями діяль­ності [15].