Geum.ru

European credit transfer system

Вид материалаДокументы

Содержание


Системи радіо- і телемовлення
Лектор: Кононов Сергій Павлович, доцент, к.т.н.
Лектор: Бортник Геннадій Григорович, доцент, к.т.н. Адреса
Науково-дослідна та конструкторсько-технологічна практика
Організація виконання
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31

БІБЛІОГРАФІЯ:

1. Стеклов В. К. Беркман Л, Н, Телекомунікаційні мережі Підручник для вузів К., Техніка 2001

2.Иванова О. Н. Автоматическая комутация. Учебник для вузов. М. Радио и связь 1984

3.Кичак В.М., Бортник Г.Г., Семенюк О.А. Засоби оргтехніки та звязку. Навчальний посібник.-Вінниця:ВДТУ, 2001.

4.Гайворонская Г. С. Основы построения сетей и систем телефонной связи. Одесса УГАС, 1997

5.Беллами Д. Цифровая телефония. Пер. С англ. М., Радил и связь 1986

6. Кичак В.М., Бортник Г.Г., Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “ Мережі та системи зв’язку”, В.,. ВДТУ 1998

Методи оцінювання: Протягом семестру студенти проходять по два модульних контролі. На модульних контролях пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання відповідного курсу. Протягом 10 триместру повинен виконати 8 лабораторних робіт: 4 впродовж І модуля та 4 впродовж ІІ та протягом 11 триместру повинен виконати 10 лабораторних робіт: 5 впродовж І модуля та 5 впродовж ІІ

Передумови: Вивчення курсу базується на дисциплінах ”Цифрові пристрої та мікропроцесори”, "Мікропроцесори в системах зв’язку", “Основи теорії передачі інформації “, ”Системи передавання в електрозв’язку”.

Методичне забезпечення: на лабораторних роботах – методичні вказівки.

Індивідуальна робота:

Індивідуальне завдання дисципліни є курсова робота. Метою курсової роботи з дисципліни “Системи комутації в електрозв’язку” є отримання навиків і досвіду в розробці та дослідженні сучасних комутаційних систем електрозв’язку анаологового та цифрового типів.


Екзаменаційна методика: усний іспит за призначенням.

Реєстрація на курс: В навчально-методичному відділі інституту РТЗП, ауд. 1318А, тел.: 8(0432)598269.

Реєстрація на іспит: з лектором, персонально чи по телефону.

Предмет: Системи радіо- і телемовлення

Статус дисципліни: обов’язковий

Факультет: РТТК

Курс: 4 Триместр: 11 (весна)






Стаціонарне

навчання
Годин на тиждень

Лекції (год)
34
2

Практичні заняття (год)
-



Лабораторні заняття (год)
17
1

Семінари (год)

-



КП(КР) трим
-



РГР
-



СРС (інд. заняття)
21



Всього (год/кредитів)
72/2




Екзамен (трим)
11



Залік (трим)
-



КОД:
НПД.17




Лектор: Кононов Сергій Павлович, доцент, к.т.н.

Адреса: 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ, кафедра телекомунікаційних систем та телебачення. р.т. 598-742.


Мета: формування у студентів системних знань принципів побудови мовних та інших аудіовізуальних мереж , систем і служб, що є засобом масової інформації, інтегрованим з інформаційною інфраструктурою суспільства, формування вмінь щодо побудови, організації, технічної експлуатації, моніторингу засобів мовлення.


Програма: організація звукового і телевізійного мовлення; основні етапи розвитку систем радіомовлення і телебачення; структури систем звукового і телевізійного мовлення; параметри якості каналів і трактів систем мовлення; електричні і акустичні показники сигналів звукового мовлення; сигнали телевізійного мовлення; цифрове представлення сигналів звукового мовлення; загальні принципи побудови системи цифрового телебачення; радіосигнали моно- та стереомовлення, їх передавання та приймання; радіосигнали телебачення, їх передавання та приймання; системи радіомовлення в різних частотних діапазонах; синхронне радіомовлення; супутникове радіомовлення; цифрове радіомовлення; мовні системи кольорового телебачення NTSC, SECAM, PAL; основи побудови трактів та мереж систем мовлення; контроль та вимірювання в мовленні.


БІБЛІОГРАФІЯ:

1. Радиовещание и электроакустика: Учебник для вузов /Под ред. Ю.А. Ковалгина. – М.: Радио и связь, 2000. - 792 с.

2. Телевидение. Под ред. В.Е. Джаконии. – М.: Радио и связь, 1997. - 640с.

3. Радиорелейные и спутниковые системы передачи / Под ред. А.С. Немировского. – М.: Радио и связь, 1986.

4. Немировский А.С. Системы связи и радиорелейные линии. – М.: Радио и связь, 1980.

5. Радиовещание и электроакустика: Учебн. пособие для вузов /Под ред. М.В. Гитлица. – М.: Радио и связь, 1989. - 432 с.

6. Звуковое вещание/ Под ред. Ю.А. Ковалгина: Справочник . - М.: Радио и связь, 1993. - 464 с.

7. Стереофоническое радиовещание /Под ред. А.В. Выходца и Б.В. Одинцова. – К. Техніка, 1995. - 240 с.

8. Кононов С.П. Основи радіомовлення. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2003. - 69 с.


Методи оцінювання: протягом триместру студенти проходять два модульних контролю, на яких пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання відповідного курсу. Протягом 10 триместру повинен виконати 8 лабораторних робіт: 4 впродовж І модуля та 4 впродовж ІІ.


Передумови: вивчення дисципліни базується на освоєнні матеріалу таких дисциплін: “Фізика”, “Вища математика”, “Теорія електрозв’язку”, “Основи схемотехніки”, “Цифрова обробка сигналів”, “Системи передавання в електрозв'язку”, “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.


Методичне забезпечення: навчальний посібник до теоретичного курсу, методичні вказівки до лабораторного практикуму.


Індивідуальна робота: самостійне вивчення додаткових розділів даної дисципліни, підготовка до контрольних заходів та лабораторних занять.


Екзаменаційна методика: усний іспит за призначенням.

Реєстрація на курс: В навчально-методичному відділі інституту РТЗП, ауд. 1318А, тел.: 8(0432)598269.

Реєстрація на іспит: з лектором, персонально чи по телефону.



Предмет: СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ В ЕЛЕКТРОЗВЯЗКУ

Факультет: РТТК

Статус дисципліни: обов’язковий

Курс: ІV Триместр: 10




Стаціонарне навчання
Годин на тиждень

Лекції (год)

Практичні заняття (год)

Лабораторні заняття (год)

Семінари (год)

КП (КР) трим

РГР

СРС (інд. заняття)

Всього (год/кредитів)

Екзамен (трим)

Залік (трим)
51

17

51

-

10

-

133

252 / 7

10

-
3

1

3

КОД:

НПД.11



Лектор: Бортник Геннадій Григорович, доцент, к.т.н.

Адреса: 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ, кафедра телекомунікаційних систем і телебачення. Р.т. 59-87-42.

Мета: Формування базових знань і вмінь з основ теорії інформації, основних знань та положень про сучасні багатоканальні системи зв’язку, як аналогового, так і цифрового типу.

Програма:

Основні особливості системи передавання (СП) в електрозв’язку. Єдина взаємозв’язана мережа зв’язку України. Первинна мережа. Вторинні мережі. Еталонна модель взаємодії систем. Характеристика рівневих протоколів. Первинні сигнали електрозв’язку. Електричні характеристики каналів зв’язку. Уніфікація каналів передачі. Двосторонні канали. Узгоджувальні пристрої. Класифікація методів розділення каналів. Формування канального сигналу. Принципи розділення лінійно-незалежних канальних сигналів. Міжканальні завади. Показники ефективності та якості багатоканальних СП.

Основи побудови СП з ЧРК. Вибір методу модуляції в СП з ЧРК. Критерії оцінювання виду модуляції. Багатократне перетворення частоти. Демодуляція односмугових сигналів. Груповий сигнал систем передачі з ЧРК. Завади в лінійному тракті СП з ЧРК. Лінійні спотворення в каналах і трактах СП з ЧРК. Типова апаратура аналогових СП. Апаратура ущільнення для зонової мережі. Особливості побудови СП для місцевих мереж.

Часове розділення. Вибір виду модуляції. Перехідні завади між каналами. Типова структура СП з ЧвРК. Особливості ІКМ. Цифрові різницеві схеми. Системи з передбаченням. Способи часового групотворення. Стандартизація систем часового групотворення. Формування структури циклів цифрових СП (ЦСП). Узгодження швидкостей цифрових потоків. Синхронізація в ЦСП. Пристрої тактової та циклової синхронізації. Індивідуальне обладнання. Стандарти ЦСП вторинного, третинного та четвертинного ступенів. Асинхронний метод перенесення інформації. Принципи функціонування ЦСП за технологією АТМ. Мережа АТМ.

Побудова транспортної мережі з використанням синхронної цифрової ієрархії. Загальна характеристика синхронної цифрової ієрархії. Перетворення та інформаційні структури в синхронній цифровій ієрархії. Апаратура та архітектура мереж синхронної цифрової ієрархії.

Лінійні коди ЦСП та їх особливості. Структура регенератора. Завади в лінійному тракті ЦСП. Завадозахищенність регенератора. Накопичення помилок в цифровому лінійному тракті.

Каналотвірне та групотвірне обладнання. Обладнання транзита та виділення цифрових каналів і трактів. ЦСП для зонових та магістральних мереж. ЦСП по металічним кабелях. ЦСП з відкритим оптичним каналом. Високошвидкісні волоконно-оптичні ЦСП. ЦСП для місцевої первинної мережі. Цифрова абонентська мережа. Організація цифрових каналів в аналогових СП. Організація аналогових каналів в цифрових СП. Етапи проектування. Експлуатація СП. Контроль технічного стану СП. Дистанційний контроль лінійного тракту СП. Надійність багатоканальних СП. Засоби вимірювання для СП. Основні напрямки удосконалення СП.

БІБЛІОГРАФІЯ:
  1. Бортник Г.Г., Семенюк О.А., Стальченко О.В. Системи передавання в електрозвязку. Лабораторний практикум.- В.: ВНТУ.- 2004.
  2. Кирилов В.И. Многоканальные системы передачи: Учебник для вузов.- М: Новое знание, 2002.
  3. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж: Підручник для вузів.-К.: Техніка, 2002.
  4. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі: Підручник для вузів.-К.: Техніка, 2001.
  5. Гитлиц М.В., Лев А.Ю. Теоретические основы многоканальной связи: Учебное пособие для вузов.-М.: Радио и связь, 1985.

Методи оцінювання: Протягом семестру студенти проходять модульний контроль. На модульний контроль пропонується декілька варіантів завдань однакової складності, які охоплюють теоретичні та практичні питання відповідного курсу. Протягом 10 триместру повинен виконати 10 лабораторних робіт: 5 впродовж І модуля та 5 впродовж ІІ

Передумови: теорія електрозвязку, технічна електроніка, цифрова оборобка сигналів, лінії звязку, основи схемотехніки.

Методичне забезпечення: Протягом лекцій студентам пропонується конспект лекцій, на лабораторних заняттях – методичні вказівки.

Індивідуальна робота: Самостійне вивчення додаткових розділів даної дисципліни, підготовка до контрольних заходів та лабораторних занять.

Курсовий проект на тему: “Цифрова система передавання в електрозвязку”

Екзаменаційна методика: Усні іспити за призначенням.

Реєстрація на курс: В навчально-методичному відділі інституту РТЗП, ауд. 1318А, тел.: 8(0432)598269.

Реєстрація на іспит: З лектором, персонально або телефоном.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТА КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ПРАКТИКА

1. Проводиться протягом навчального року загальною тривалістю два тижні, які визначені графіком навчального процесу та по 40 годин в кожному теоретичному триместрі в другій половині дня.

2. відповідальність за організацію, керівництв і контроль за її проведенням покладається на завідувача випускаючої кафедри.

3. організаційні заходи та порядок контролю за проведенням науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики:

3.1. До 15-20 вересня кожного року визначати та на засіданнях кафедр затверджувати теми індивідуальних завдань для студентів і керівників на яких покладається керівництво цим видом практики.

3.2. До 30 вересня кожного року керівники практики зобов’язані видати студентам індивідуальне завдання на весь термін її проведення з розбивкою поетапного його виконання:

а) перший етап – завдання на 40 годин в першому теоретичному триместрі в другій половині дня (термін виконання з 1 жовтня по 10 грудня);

б) другий етап – завдання на 40 годин в другому теоретичному триместрі в другій половині дня (термін виконання з 1 лютого по 25 квітня0;

в) третій етап – підготовка і оформлення в установленому порядку загального звіту про виконання поставленого завдання в термін проведення практики та подання його відповідному керівникові (термін виконання з 27 квітня по 12 травня).

3.3. Керівник практики в кінці кожного теоретичного триместру проставляє у викладацькому журналі кожному студенту диференційований залік за виконання завдання.

3.4. Завідувачам випускаючих кафедр підсумки виконання завдань практики розглядати на засіданнях кафедр (за перший етап до 10 грудня), а за другий – до 25 травня).

3.5. Загальні підсумки виконання завдань за весь термін проведення науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики з урахуванням підготовки кожним студентом звіту і після його захисту розглядати на засіданнях кафедр до 7 червня кожного року.

3.6. До 5 червня кожного року керівникам практики проставляти в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку диференційований залік за виконання завдань у період проведення практики.

3.7. В разі невиконання виданого завдання і не підготовки загального звіту таких студентів не допускати до складання державного екзамену з фундаментальних та загально-інженерних дисциплін та до захисту бакалаврських дипломних робіт.

3.8. Студенти, які не виконали завдання в період проведення науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики і в установлений термін не подали відповідного звіту – відрахувати з університету.


ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ

БАКАЛАВРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ (БДР)

НА КАФЕДРІ ТКСТБ

  1. Загальні положення

Згідно зі змінами до Закону України „Про вищу освіту”, починаючи з

2005 диплом бакалавра надаватиме право працювати на посаді спеціаліста. Це передбачає, окрім складання державних іспитів, виконання та захист бакалаврської дипломної роботи. У зв’язку з цим у ВНТУ з 2004-2005 навчального року в програму підготовки бакалаврів усіх напрямів підготовки введено обов’язкове виконання і захист бакалаврської дипломної роботи.
  1. Загальна характеристика БДР

Бакалаврська дипломна робота – кваліфікаційна робота, що разом зі складеними державними екзаменами підтверджує досягнення бакалавром базового рівня вищої освіти. Вона є завершальним етапом підготовки фахівців за напрямком 6.050903 – «Телекомунікації» денної та заочної форм навчання.

Мета БДР – підтвердження вміння творчого використання набутих знань та вмінь в науково-дослідницькому або науково-практичному напрямках, вміння розробляти і моделювати об’єкт (технічний об’єкт чи технологічний процес), виявляти та аналізувати його характерні властивості, розробляти методику, систематизувати, узагальнювати та оформляти результати наукових або практичних досліджень.

В процесі виконання БДР здійснюється поглиблене вивчення обраного і закріпленого завданням напрямку розвитку сучасної техніки, відбувається систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань, практичних навичок студента в плані базової підготовки відповідно до профілю бакалаврату на рівні, передбаченому відповідною кваліфікаційною характеристикою.

2. Напрямки та характер БДР

2.1. Тема та зміст БДР повинні відповідати освітньо-кваліфікаційним характеристикам рівня бакалавр 6.050903 – «Телекомунікації»

2.2. Не допускається підміна БДР реферуванням літературних джерел.

2.3. БДР може бути узагальненням виконаних раніше курсових робіт (курсових проектів), результатом науково-дослідницької та конструкторсько-технологічної практики, підсумком робіт, виконаних в рамках дисципліни ОНДР тощо.

Можуть бути рекомендовані роботи, пов’язані з конструкторсько-технологічним проектуванням (дослідженням) окремих функціональних вузлів конкретних приладів (пристроїв), з розробкою та вдосконаленням технологічних процесів, алгоритмів та програмного забезпечення відповідно до профілю спеціальності, з аналізом економічного стану виробництва та ін.

Перевагу слід віддавати реальним БДР, що виконуються на конкретні замовлення. БДР може продовжуватись на 5-му курсі як дипломний проект (робота) або переростати у магістерську дисертаційну роботу.

2.4. Тематика БДР формується випускною кафедрою протягом осіннього семестру 4-го курсу і розміщується на стенді кафедри для ознайомлення і обрання теми студентами.

Прикладом теми БДР є:
  • Синтез кодів лінійного тракту плезіохронних систем
  • Система зв’язку з відкритим оптичним каналом
  • Дослідження характеристик антен поверхневих хвиль

2.5. Обсяг БДР визначається випускними кафедрами, рекомендований максимальний обсяг текстового матеріалу – 40-60 аркушів формату А4, а обсяг ілюстративних матеріалів – не більше 3-х аркушів формату А1. Ілюстративний матеріал може бути виконаний і продемонстрований під час захисту у вигляді комп’ютерних файлів.

2.6. Структура БДР містить такі основні складові частини:

- Титульний лист (див. зразок);

- Індивідуальне завдання (див зразок);

- ВСТУП (постановка задачі);

- ЗМІСТОВА ЧАСТИНА;

- ВИСНОВКИ

- Список використаної літератури;

- ДОДАТКИ.

2.7. Подання до захисту ксерокопійованої (сканованої) БДР в цілому або окремих її частин не допускається.

  1. Організація виконання і захисту БДР
    1. Формування і видачу завдань та контроль виконання БДР здійснює кафедра ТПЗ.
    2. До керівництва БДР залучаються, як правило, професора або доценти.
    3. Керівникам БДР виділяється 4 години для керівництва роботою. Один керівник може, як правило, керувати роботами не більше 5-6 студентів.
    4. Рецензування БДР здійснюється в межах університету викладачами споріднених кафедр. Для рецензування однієї роботи виділяється 1,5 години.
    5. Захист БДР здійснюється на засіданнях державних екзаменаційних комісій, створених на факультетах наказом ректора.
    6. Головою ДЕК із захисту БДР може призначатись директор інституту, його заступник з навчально-методичної роботи, які мають наукові ступені та вчені звання. Членам ДЕК виділяється 0,5 години для захисту однієї БДР. На день планується до захисту до 12-ти БДР.
    7. Випускною кафедрою розроблені та затверджені критерії оцінювання якості БДР і доведені до студентів одночасно з видачею завдання. Разом із завданням до студента також доводяться (а в необхідних випадках видаються) відповідні додаткові матеріали: нормативи, технічні умови, вихідні креслення, схеми тощо. Керівник БДР знайомить студентів з графіком роботи та консультацій на весь період виконання БДР.
    8. До захисту БДР допускаються студенти, яку склали заплановані державні іспити. На захист подаються:
  • БДР в одному примірнику;
  • Витяг з засідання кафедри про затвердження теми БДР;
  • Відгук керівника;
  • Рецензія.

Виконання і захист БДР здійснюється державною мовою.

3.10. Процедура захисту БДР:
  • представлення студента та поданих документів;
  • виступ студента;
  • відповіді студента на запитання членів ДЕК;
  • виступ керівника;
  • зачитування рецензії та відповідь студента на зауваження рецензента;
  • обговорення БДР та захисту її студентом і прийняття рішення ДЕК з оцінкою за 5-бальною шкалою;
  • оголошення рішення ДЕК.
    1. БДР здаються до архіву в день захисту відповідно до списку, в якому вказуються ініціали та прізвище студента, група, тема БДР. Список підписується секретарем державної комісії з обов’язковим вказанням дати. Роботи зберігаються в архіві три роки.
    2. У випадку, коли ДЕК за результатами голосування визнає БДР такою, що не відповідає вимогам, студент підлягає відрахуванню. При цьому йому видається академічна довідка встановленого зразка. Він може виконати нову БДР і подати її до захисту протягом наступного навчального року з оплатою витрат ВНТУ згідно з кошторисом.



  1. Оформлення БДР

БДР виконується відповідно до ДСТУ 3008-95. „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.” Можливо використання Методичних вказівок до оформлення дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей. Текст БДР, відомості про джерела, включені до списку, необхідно складати відповідно до стандартів:

ГОСТ 7.1-84 „Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”;

ГОСТ 7.12-93 „Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”;

ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”.