Це програма, призначена для створення та обробки тексту. Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, звичайно називається
| Вид материала | Урок |
- Розділ лінійні програми вступ поняття програми. Мова програмування середовище програмування., 1210.78kb.
- Програма, яка призначена для відображення вмісту web-сторінок називається а сервер, 18.35kb.
- Рекомендации по оформлению текста доклада и аннотации. Текст доклада должен быть набран, 41.9kb.
- Практическое задание Задание 1 Перечислите последовательность действий (этапы) для:, 64.86kb.
- 14 поняття про мову розмітки гіпертексту, 1688.05kb.
- Таємниці графічного, 130.47kb.
- Завдання на використання текстового редактора Word. Набрати текст згідно наведеного, 14.22kb.
- Билеты по информатике для 9 класса, 31.21kb.
- Тест Який пристрій пк опрацьовує інформацію? 1 бал а процесор, 238.18kb.
- Анкета участника международной научно-практической конференции «актуальные проблемы, 62.51kb.
ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР
УРОК 1 Основні поняття
Одними з найдавніших та найпопулярнішіх програм є текстові редактори. Адже за допомогою них здійснюється введення в комп'ютер та редагування текстової інформації. Текстовий редактор — це програма, призначена для створення та обробки тексту.
Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, звичайно називається текстовим документом.
Перші текстові редактори дозволяли лише вводити текст та зберігати його в пам'яті комп'ютера. З появою персональних комп'ютерів зростають вимоги щодо підвищення зручності введення тексту, і відтоді програмне забезпечення, призначене для обробки текстової інформації, неухильно розвивається. З середини 80-х років минулого століття текстові редактори стали настільки популярними, що персональний комп'ютер часто використовується лише для оформлення текстових документів. Зараз майже вся ділова документація оформлюється на комп'ютері в текстових редакторах.
З часом, коли можливості текстових редакторів розширювалися, їх почали називати текстовими процесорами. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори звичайно мають більше засобів для створення складних за формою текстів. Всі відомі зараз системи обробки текстів належать до текстових процесорів.
У нашій країні серед текстових процесорів поширеними є Microsoft Word, Latex, Corel WordPerfect, Lotus WordPro та інші.
Вважається, що до функцій сучасного текстового процесора належать (функції перелічено в основному у хронологічному порядку — порядку їх появи в реальних процесорах) такі:
• організація введення тексту за допомогою клавіатури та збереження його в пам'яті;
• редагування тексту (копіювання, переміщення, вилучення тощо);
• попередній перегляд перед друком та друкування;
• редагування декількох документів одночасно;
• форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);
• перевірка правопису;
• використання графічних зображень у тексті;
• використання таблиць у тексті;
• використання макросів (програмних кодів) у документах.
Спосіб зберігання текстового документа у пам'яті називається текстовим форматом. Нині час існує декілька десятків різноманітних текстових форматів, які використовуються різними текстовими процесорами. Вони відрізняються обсягом необхідної для збереження пам'яті, швидкістю перетворення тексту на файл даних тощо.
Одним із найпростіших форматів є формат «txt» — «текст» (або «текст DOS»). У цьому форматі в пам'яті зберігається тільки текст із
Вікно текстових редакторів WordPad та Microsoft Word
ASCII-символів без форматування. Цей формат використовується для збереження деяких системних файлів, текстів на мові програмування, HTML-документів тощо. Текстовий формат є найекономічнішим — документи, збережені в цьому форматі, займають дуже мало місця (точніше, кількість символів тексту практично дорівнює кількості байтів).
Поширеним є також універсальний формат «rtf» (від англ. Rich Text Format -- «багато» форматований текст). У, цьому форматі може зберігатися текст майже з будь-яким форматуванням, малюнками, таблицями тощо. Цей формат розуміють всі відомі текстові процесори, тому його звичайно використовують для перенесення документів між різними комп'ютерами. Недоліком цього формату є його неекономічність — документи, збережені в цьому форматі, мають дуже великий розмір.
Різні текстові процесори мають різне призначення та надають користувачеві відповідні можливості. Але є певний набір стандартних можливостей (операцій), який надає майже кожний текстовий процесор. Звичайно ці стандартні можливості мають в різних текстових процесорах схожі правила використання, умовні позначення тощо. Опанувавши набір операцій на прикладі одного процесора, користувач зможе виконувати оформлення текстів у будь-якому редакторі.
ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР
УРОК 2 Основні параметри тексту
Кожен елемент тексту документа — заголовок, основний текст, примітка тощо має свій стиль оформлення.
Стиль тексту — це сукупність параметрів оформлення тексту.
Кожний сучасний текстовий процесор надає можливості щодо зміни кожного з параметрів для будь-якого фрагмента тексту.
Основними параметрами тексту є:
• гарнітура шрифту;
• написання;
• кегль;
• підкреслення;
• інтерліньяж;
• міжлітерний просвіт;
• міжслівний проміжок;
• виключка;
• відступ першого рядка;
• втяжка (відступи справа та зліва);
• міжабзацні проміжки.
1. Гарнітура шрифту — це набір символів визначеного рисунка, який включає в себе всі необхідні розміри та варіанти написання.
Існують два основні види шрифтів: звичайні (Serif) та рублені (Sans Serif). Звичайні шрифти мають в контурах літер тонкі прямі насічки, які з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Контури рублених шрифтів насічок не мають. Наприклад:
Звичайні шрифти Рублені шрифти (Sans Serif) Arial Black Comic Sans MS Tahoma
(Serif)
Times New Roman
Courier New Garamond
2. Крім нормального (світлого прямого) написання тексту, існують напівжирне, курсивне, напівжирне курсивне, нахилене (на відміну від курсивного написання, яке імітує рукописний текст, символи нахиленого написання тільки нахилені праворуч відносно нормального написання), тонке, жирне, стиснене, розтягнуте.
Наприклад:
нормальне напівжирне
курсивне напівжирне курсивне
нахилене тонке
жирне стиснене розтягнуте
3. Кегль — це розмір шрифту. Кегль вимірюється в пунктах. Пункт — це друкарська одиниця вимірювання, вона дорівнює 0,376 мм у вітчизняній системі та 0,353 мм у англо-амери-канській. Основні кеглі мають власні назви:
З — брильянт; 5 — перл; 7 — міньйон; 9 — боргес; 12 — цицеро; 16 — терція; 20 — текст.
4 — діамант;
6 — нонпарель;
8 — петит;
10 — корпус;
14 — мітель;
18 — подвійний боргес;
4. Підкреслення тексту буває одинарне (одна тонка лінія), подвійне (дві тонкі лінії), пунктирне (одна тонка або напівжирна пунктирна лінія), штрих-пунктирне та інші.
5. Інтерліньяж — це відстань між сусідніми рядками. Стандартним вважається інтерліньяж розміром 120 відсотків розміру кегля.
6. Міжлітерний просвіт звичайно визначається гарнітурою шрифту. Деякі текстові процесори дозволяють змінювати просвіт, але робити це треба дуже обережно, оскільки при цьому легко погіршити зовнішній вигляд тексту та зробити його малозрозумілим.
7. Міжслівний проміжок звичайно дорівнює половині розміру кегля шрифту. Допускається зміна розміру проміжку від 1/4 до 3/4 розміру кегля, інші розміри погіршують зовнішній вигляд тексту та роблять його малозрозумілим.
8. Виключна (або вирівнювання) — це розміщення тексту відносно лівого та правого країв документа.
При виключці по лівому краю текст вирівнюється по лівому краю, правий край залишається рваним.
При виключці по правому краю текст вирівнюється по правому краю, лівий край залишається рваним.
При виключці по ширині (або по формату) текст вирівнюється по обох краях, це здійснюється за рахунок зміни міжсловних проміжків у межах норми. Останній рядок абзацу при такій виключці вирівнюється по лівому краю.
При виключці по центру всі рядки розміщуються таким чином, щоб відстані від них до лівого та правого країв тексту були рівні.
9. Відступ першого рядка.
Звичайно кожний абзац тексту починається з відступу першого рядка (інколи це називаєть-
ся «червоний рядок»), коли перед першою літерою ставиться певний проміжок.
Відступ першого рядка може бути додатним (перший рядок зміщується праворуч відносно інших рядків абзацу) або від'ємним (всі рядки абзацу, починаючи з другого, зміщуються праворуч на фіксовану відстань відносно першого рядка).
10. Втяжка та міжабзацні проміжки.
Втяжка — це відстань тексту абзацу від лівого та правого країв документу. При встановленні втяжки відступ першого рядка відносно тексту абзацу зберігається.
Міжабзацні проміжки звичайно використовуються для того, щоб виділити даний абзац, але зловживати ними не рекомендується.
ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР