Львівський національний університет імені івана франка на правах рукопису сенюта ірина ярославівна

Вид материала

Содержание

Медична таємниця
Закон України „Про правовий статус та гарантії діяльності медичних і фармацевтичних працівників в Україні”
Закон України „Про терапевтичне клонування")
Список використаних джерел

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

19) заборона виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (у т.ч. й у сфері охорони здоров’я) (ст. 60 КУ).

II. Аналіз місця і ролі права на охорону здоров’я у правовому статусі людини і громадянина, дає підстави зробити такі висновки:

1) суб’єктивне юридичне право на медичну допомогу є вужчим ніж право на охорону здоров’я і входить до його структури, але все ж таки має відносну самостійність і посідає важливе місце у правовому статусі людини і громадянина. Медичне страхування виступає гарантією для права на охорону здоров’я, зокрема права на медичну допомогу. З метою забезпечення уніфікованого підходу законодавців при творенні норм Конституції, на нашу думку, питання медичного страхування потрібно було б закріпити у ч. 3 ст. 49 Конституції України, де регулюється питання медичного обслуговування і надання медичної допомоги;

2) право людини на охорону здоров’я як суб’єктивне юридичне явище, з одного боку, виконує гарантійну функцію щодо інших суб’єктивних юридичних прав (наприклад, щодо права на життя, права на особисту недоторканність), а з іншого – своїми гарантіями має інші суб’єктивні юридичні права (наприклад, право на інформацію, право на соціальний захист), а окрім того, сама охорона здоров’я є підставою обмеження інших суб’єктивних юридичних прав людини.

3) співвідношення права на життя та права на охорону здоров’я вбачається у такому: право на охорону здоров’я виступає однією із гарантій права на життя з огляду на те, що право на життя є визначальним у системі прав людини, а здоров’я людини є одним із головних критеріїв повноцінного життя, умовою „якості життя”. Питання, пов’язані з еутаназією, діяльністю хоспісів як альтернативного розв’язання проблем невиліковно хворих людей – одні з визначальних як при дослідженні права на життя, так і при дослідженні права на охорону здоров’я. І, саме, вони створюють, так би мовити, „спільну територію” дослідження, що дає підставу обговорювати співвідношення згаданих вище прав.

Еутаназією є умисні дії чи бездіяльність медичних працівників, які здійснюються ними за наявності письмово оформленого клопотання пацієнта, що перебуває у стані, коли усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, з дотриманням законодавчо встановлених умов, з метою припинення його фізичних, психологічних і моральних страждань, у результаті яких реалізується право на гідну смерть;

4) у процесі характеристики співвідношення права на охорону здоров’я та права на особисту недоторканність визначено підстави, внаслідок аналізу законодавства, за яких медичне допомога може надаватися без згоди пацієнтів або їх законних представників. Згоду на медичного втручання потрібно оформляти у письмовій формі через закріплення її у додатку до історії хвороби. У випадку відмови від лікування і неможливості отримати підтвердження такої відмови, вона має бути зафіксована лікуючим лікарем у додатку до історії хвороби у присутності свідків (не менше двох) – завідувача відділення або головного лікаря закладу охорони здоров’я (за їхньої відсутності – черговим лікарем) та іншого медичного працівника. Цей факт необхідно засвідчити їхніми підписами. Було б доцільним спільними зусиллями медиків і юристів розробити типовий додаток до історії хвороби на згоду та відмову від медичного втручання. У дисертації встановлено законодавчо визначені підстави, за яких медична допомога може надаватися без згоди пацієнта чи його законних представників;

5) запропоновано авторське визначення медичної таємниці, висвітлено об’єкти і суб’єкти медичної таємниці, визначено законодавчі підстави, за яких медична таємниця може бути розголошена без згоди особи чи її законних представників, на основі аналізу співвідношення права на охорону здоров’я та права на невтручання в особисте і сімейне життя.

Медична таємниця – це уся інформація, отримана у процесі надання медичної допомоги, яка не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених законодавством, про яку медичним працівникам та іншим особам стало відомо у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків.

Опрацювання нормативних документів та медичної і правової літератури з питань медичної таємниці дає можливість виділити такі групи суб'єктів:

І. Медичні працівники (головні лікарі, їх заступники, лікарі, медичні сестри, акушери, санітари тощо).

ІІ. Інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стала відома інформація, яку не можна розголошувати. Цю групу поділяємо на такі підгрупи: 1) особи, що не відносяться до медичних працівників у закладах охорони здоров'я (водії, працівники їдалень, працівники медичних архівів, реєстратори тощо); 2) фармацевтичні працівники; 3) студенти, які ознайомились з відомостями, що становлять медичну таємницю при проходженні навчання і практики у закладах охорони здоров’я; 4) працівники страхових організацій; 5) працівники управлінь охорони здоров’я органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 6) працівники освітніх закладів (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційні центри тощо); 7) особи, відомості яким були передані у встановленому законом порядку (органи дізнання, досудового слідства, суди тощо).

6) здійснено систематизацію законів у сфері охорони здоров’я, виявлено деякі недоліки у сфері правового забезпечення охорони здоров’я і сформульовано положення щодо вдосконалення законодавства у цій галузі, зокрема, пропонується власне бачення деяких проектів нормативно-правових актів. На підставі проведеного аналізу чинної законодавчої бази та наукових позицій як у національній, так і зарубіжній літературі, необхідно виділити такі групи законів у сфері охорони здоров’я як-от з питань: 1) надання медичної допомоги; 2) правового статусу пацієнтів; 3) правового статусу медичних і фармацевтичних працівників; 4) фінансування охорони здоров’я; 5) оздоровчо-профілактичної діяльності; 6) забезпечення безпечних умов для життєдіяльності; 7) організації та управління охороною здоров’я; 8) біоетики;

III. У законодавство України про охорону здоров’я видається за доцільне внести такі зміни:

1) норму, що передбачена у ст. 49 Конституції України, пропонуємо викласти у такій редакції: „Кожен має право на охорону здоров’я. Медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається громадянам безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава створює умови для ефективного, якісного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, забезпечує можливості для існування різних видів медичного страхування як гарантії надання медичної допомоги; сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава сприяє розвитку фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя”;

2) розробити і прийняти Закон України „Про правовий статус та гарантії діяльності медичних і фармацевтичних працівників в Україні” та Етичний кодекс лікаря України, який повинен затверджуватись Указом Президента України, проекти структури яких запропоновано; підтримано пропозицію про необхідність розробити і прийняти Медичний кодекс України;

3) доцільно було б також врегулювати на рівні законів суспільні відносини щодо одного із спеціальних методів лікування ( Закон України „Про терапевтичне клонування"), з приводу експертної діяльності (Закон „Про медичну експертизу в Україні”), щодо біоетики (Закон України „Про біоетику та гарантії її забезпечення в Україні”), з приводу реклами в охороні здоров’я (Закон України „Про рекламу у сфері охорони здоров’я”) та інші.

4) розмежовується поняття „медична допомога” та „охорона здоров’я”, і визнано за медичним правом статус комплексної галузі права, а за правом охорони здоров’я – комплексної галузі законодавства. Медичне право як комплексна галузь права – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі надання медичної допомоги, яка застосовується з діагностичною, профілактичною, лікувальною і реабілітаційно-відновною метою з тим, аби забезпечити право людини на охорону здоров’я. Право охорони здоров'я як комплексна галузь законодавства – це система нормативно-правових актів, які регулюють комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі здійснення соціально-економічних, медичних та екологічних заходів, які мають за мету збереження, зміцнення, розвиток та відновлення рівня здоров’я кожної людини.

IV. Обґрунтовується можливість створення незалежного органу – етико-правового комітету (етико-правової ради) – для розв’язання конфліктів, що виникають між суб’єктами медичних правовідносин при наданні медичної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование). – М.: Юристъ, 2003. – 304 с.
Рожнов В. И. Проблемы глобализации и права человека // Материалы межвузовской научно-практической конференции, посвященной 54-й годовщине со дня принятия Всеобщей декларации прав человека „Права человека: история и современность”. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – С. 59–60.
Наливайко О. І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К., 2002. – 18 с.
Проблемы общей теории права и государства: Учебн. для вузов / Под общ. ред. чл.-кор. РАН, д.ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. – М.: Изд. группа „НОРМА-ИНФРА”, 1999. – 832 с.
Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18–24.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 24–36.
Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 74–88.
Европейская социальная хартия: Справочник: Пер. с фр. – М.: Международные отношения, 2000. – 264 с.
Конвенція про права дитини від 1989 року // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. –
2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992. – С. 123–146.
Декларація про політику у сфері забезпечення прав пацієнта у Європі від
1994 р. // Права людини в системі взаємовідносин „лікар-пацієнт” у відкритому суспільстві. Серія „Бібліотека сімейного лікаря”.– К.: Медицина України. – 2000. – Випуск 1. – С. 87–91.
Гладун З. С. Право на здоров’я (політико-правові аспекти) // Український часопис прав людини. – 1996. – № 1. – С. 7–13.
Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан: – М.: Знание, 1991. – 128 с.
Стефанчук Р. О., Зелінський А. М. Право на здоров’я як особисте немайнове право фізичних осіб // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління і права. – 2003. – № 2 (6). – С. 40–45.
Акопов В. И. Медицинское право в вопросах и ответах. – М.: ПРИОР, 2001. – 208 с.
Дюжиков С. Конституционное обеспечение права на охрану здоровья в РФ: Автореферат на соискание степени кандидата юридических наук. – Ростов-на-Дону, 2001. – 21 с.
Право в медицине. – М.: Книга-сервис. – 2002. – 352 с.
Савицкая А. Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. – Львов: Вища школа, 1982. – 195 с.
Юнусов А. А. Право на охрану здоровья граждан Российской Федерации // Материалы I Всероссийской научно-практической конференции „Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности” (Москва, 16 мая 2003 г.) / Под общ. ред. д.ю.н. С. Стеценка. – М.: Юрист, 2003. – С. 168–171.
Глашев А. А. Медицинское право: Практическое руководство для юристов и медиков. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 208 с.
Тихомиров А. В. Организационные начала публичного регулирования рынка медицинских услуг. – М.: Статут, 2001 – 256 с.
Азаров А., Ройтер В., Хюфнер К. Права человека. Международные и российские механизмы защиты. – М.: Московская школа прав человека, 2003. – 560 с.
Глухарева Л. И. Права человека. Гуманитарный курс: Учеб. пособие. – М.: Логос, 2002. – 176 с.
Добрянський С. П. Вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2004. – Вип. 39. – С. 28–36.
Рабінович П. М. Права людини та їх юридичне забезпечення (Основи загальної теорії права та держави): Навч. посібник. – К., 1992. – 99 с.
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від
19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. –
С. 19.
Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. // Все про бухгалтерський облік. – 2004. –
№ 10. – С. 100.
Про затвердження порядку проведення експертизи документів, що подаються для видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 лютого 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – С. 638.
Иваненко В. А., Иваненко В. С. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 404 с.
Большая медицинская энциклопедия / Глав. ред. Б. В. Петровский. –
3-е. изд.: В 30 т. – М.: Советская энциклопедия, 1978. – Т.8. – 528 с.
Иванюшкин А. Я. „Здоровье” и „болезнь” в системе ценностных ориентаций человека // Вестник Академии медицинских наук СССР. – М.: Медицина, 1982. – № 4. – С. 29–33.
Смитиенко В. Н. Уголовно-правовая охрана здоровья населения в СССР. – Киев, 1989. – 242 с.
Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998. – 324 с.
Фесенко Є. В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики). – К.: Істина, 2001. – 192 с.
Словарь русского языка: В 4 т. / АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред. А. П. Евгеньевой. – 2-е исп. и доп. изд. – М.: Русский язык, 1981. – 698 с.
Кудрявцева Е. Н. Здоровье человека: понятие и реальность // Общественные науки и здравоохранение. – М.: Наука. – 1987. – С. 32–47.
Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда: У 2 т. – Львів: НАУТІЛІУС, 2002. – 2688 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2004. – 1440 с.
Лисицин Ю. П. Здоровье населения и современные теории медицины. – М.: Медицина, 1982. – 326 с.
Щедрина А. Г. Онтогенез и теория здоровья: Методологические аспекты. – Новосибирск: Наука, 1989. – 136 с.
Ткаченко В. С. Основы социальной медицины: Учебн. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 368 с.
Мохов А. А. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании медицинской деятельности. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 208 с.
Тихомиров А. В. Медицинское право: практическое пособие. – М.: Статут, 1998. – 442 с.
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред.
Ю. В. Вороненка, В. Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. –
680 с.
Сосніна О. В. Удосконалення юридичного механізму захисту прав людини // Матеріали II регіональної наукової конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (лютий 1996 р.) – Львів, 1996. – С. 41–45.
Чурилов А. В., Гущин В. З. Правозащитные функции прокуратуры в постсоциалистическом государстве // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 59–67.
Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М.: Юридическая литература, 1981. – 215 с.
Гражданское право: Учебн. / Под ред. Ю. Толстого, А. Сергеева. – М., 1983. – 347 с.
Воробьев М. К. Охрана гражданских прав – конституционный принцип советского государства // Проблемы действия и совершенствования советского гражданского процесуального законодательства: Межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск, 1982. – С. 18–24.
Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации: Учебн. для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 800 с.
Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Одеса, 2003. – 20 с.
Добрянський С. П. Теорія прав людини: до постановки окремих проблем // Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 14–16.
Кленнер Г. От права природы к природе права: Пер. с нем. / Под ред.
Б. Куркина. – М.: Прогресс, 1988. – 320 с.
Комаров С. А., Титенков Д. И. Реализация идеи „права человека” в российском законодательстве: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во Юридического института, 2003. – 151 с.
Теория государства и права: Учебник для вузов. / Под ред. Г. Манова.– М.: БЕК, 1996. – 336 с.
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
Словник іншомовних слів / За ред. акад. АН УРСР О. С. Мельничука. –
2-е, випр. і доп. вид. – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1985. – 966 с.
Раданович Н. М. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав прав людини: загальнотеоретичне дослідження (на матеріалах впровадження Конвенції про захист прав і основних свобод людини): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Львів, 2000. – 19 с.
Бондарь Н. С. Права человека и местное самоуправление в РФ. – Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1998. – 382 с.
Конституційне право України / За ред. д.ю.н., проф. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 734 с.
Рабінович П. М., Раданович Н. М. Європейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації (загальнотеоретичні аспекти) // Праці Львівської Лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження та реферати / Редкол.: П. Рабінович (гол. ред.) та ін. – Львів: Астрон, 2002. – Вип. 4. – 192 с.
Рабінович П. М., Федик С. Є. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини) // Праці Львівської Лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження та реферати / Редкол.: П. Рабінович (гол. ред.) та ін. – Львів: Астрон, 2004. – Вип. 5. – 124 с.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 1966 року // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 36–58.
Галь И. Надежная защита врача и пациента: XIV Всемирный конгресс по медицинскому праву // Медицинский вестник. – 2002. – 19 сентября.
Костицький В. В. Соціально-економічні та правові проблеми запровадження страхової медицини в Україні // Адвокат. – 2001. – № 4–5. – С. 6–10.
Европейская социальная хартия // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М., 1998. – С. 570–586.
Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини / Праці Львівської Лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження та реферати / Редкол.: П. Рабінович (гол. ред.) та ін. – Львів: Астрон, 2006. – Вип. 10. – 120 с.
Добрянський С. П. Міжнародні стандарти прав людини: до характеристики деяких сучасних тенденцій розвитку // Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (13-14 лютого 2002 р.). – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – С. 22–24.
Карташкин В. А. Международная защита прав человека. – М., 1976. –
223 с.
Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии: Монография. – Одесса: Юридическая литература, 2001. – 160 с.
Ступаков И. Н., Елисеев М. Б., Самородская И. В. Значение медико-экономических стандартов в организации системы здравоохранения // Проблемы стандартизации в здравоохранении. – 2002. – № 4. – С. 36–38.
Якубовяк В. Международный опыт стандартизации в здравоохранении // Проблемы стандартизации в здравоохранении. – 2002. – № 4. – С. 3–5.
Рабінович П. М. Європейські стандарти прав людини: онтологічні, гносеологічні та праксеологічні аспекти (у світлі рішень Європейського суду з прав людини) // Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка; Університет Ганновер, 2003. – С. 21–31.
Ласиця Т. С. Можливість підвищення ефективності лікування хворих на бронхіальну астму за рахунок упровадження стандартів якості // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2000. – № 1. – С. 64 – 67.
Лукашева Е. А. Общая теория прав человека. – М., 1996. – 520 с.
Конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада
1950 року // Голос України. – 2001. – 10 січня.
Сенюта І. Законодавче забезпечення права на охорону здоров’я в Україні: історико-правовий огляд // Вісник Львівського університету. Серія. юридична. – Львів, 2004. – Вип. 39. – С. 59–68.
Шемшученко Ю. Теоретичні проблеми фомування правової держави // Право України. – 1995. – № 12. – С. 7–10.
Герасименко Н. Ф. О состянии и перспективах формирования Кодекса законов об охране здоровья граждан // Здравоохранение РФ. – 2002. – № 1. – С. 9–12.
Воеводин Л. Д. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе. – М.: Изд-во МГУ, 1987. –
344 с.
Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 80 с.
Стецюк П. Б. Права та свободи людини і громадянина – як складова українського конституціоналізму // Swobody obiwatelskie w Polsce i na Ukraine – rzeczywistos'c i perspektiwy. – Przemysl, 2001. – S. 29–37.
Шевчук С. Стаття 49 потребує перегляду // Ваше здоров’я. – 2003. –
27 червня–3 липня.
Деркач Л. Фундамент нашого майбутнього (Сучасний стан охорони здоров'я України і Конституція) // Ваше здоров'я. – 2003. – 27 червня –
3 липня.
Москаленко В. Ф. Стан та формування нормативно-правової бази охорони здоров'я України (1992–1999 рр.) // Проблеми екології та медицини. – 2000. – № 1. – С. 3–11.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. – К.: Атіка, 2003. – 415с.
Гладун З. С. Законодавство України про охорону здоров’я: поняття, зміст, проблеми і перспективи // Законодавство України про охорону здоров’я: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 8–16.
Щепин О. П., Филатов В. Б., Чудинова И. Э., Погорело Я. Д. О роли ценностей в формировании политики здравоохранения // Здравоохранение РФ. – 2000. – № 2. – С. 9–12.
Основы законодательства Российской Федерации об охране здоровья граждан от 22 июля 1993 г. // Евтухов И. В. Медико-правовой справочник для населения (медицинское право в документах). – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 512 с.
Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – С. 121.
Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 49 Конституції України „у державних і комунальних закладах медична допомога надається безоплатно” (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29 травня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – С. 1132.
Рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку платних послуг, які надаються у державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти” (справа про платні медичні послуги) від 25 листопада 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 50. – С. 1854.
Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Затверджено Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 49. – С. 2116.
Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України: Указ Президента України від 8 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 32 – С. 1344.
Тернова С. Чи є майбутнє у лікарняних кас? // Ваше здоров’я. – 2003. –
25 квітня – 1 травня.
Заяць Н. Держава та охорона здоров’я // Право України. – 2000. – № 10. –
С. 21 – 23.
Болотіна Н. Медичне право у системі права України // Право України. – 1999. – № 7. – С. 116–121.
Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
Мостипан А. Нужно ли сегодня Украине обязательное медицинское страхование? // Медицинские вести. – 1998. – № 3. – С. 6–7.
Полешко А. Конференція з питань вдосконалення законодавства в галузі охорони здоров’я // Право України. – 2002. – №1. – С. 161–162.
Синенко С. Страхова медицина. І не тільки... // Віче. – 2001. – № 3 (108). – С. 80–97.
Герасименко Н. Ф., Григорьев Ю. И. Нормативно-правовое регулирование и создание Кодекса законов как важнейший этап реформы здравоохранения // Вестник Российской академии медицинских наук. – М.: Медицина, 2002. – С. 38–41.
Кальниш В., Москалець Г., Лещук Н. Сучасний стан нормативно-правової бази системи охорони здоров’я України // Ліки України. – 2002. – № 10. – С. 54–58.
Декларация относительно трансплантации человеческих органов 1987 г. // Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001. – С. 395–396.
Положение о торговле живыми органами 1985 г. // Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001. – С. 396–397.
Конвенція про права людини і біомедицину від 1996 року // Лікування та діагностика. – 2000. – № 4; 2001. – № 1. – С. 11–16.
Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – С. 377.
Калиниченко П. А. Запрет клонирования человека в европейском праве // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – 2002. – № 4 –
С. 5–10.
Конституции государств Европы: В 3 т. / Общ. ред., вступ. статья директора Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации Л. А. Окунькова. – М.: НОРМА, 2001. – Т. З. – 840 с.
Правовая ответственность медицинских работников: Учебн. пособие /
П. Н. Сидоров, А. Г. Соловйов, Г. Б. Дерягин. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 496 с.
Про заборону репродуктивного клонування: Закон України від 14 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 5. – С. 11.
Американцы клонировали человеческий эмбрион. – Является ли он живым человеческим существом? // Медицинское право и этика. – 2002. – №1.– С. 64–66.
Лопухин Ю. М. Этико-правовые основы проблемы стволовых клеток и „терапевтического клонирования” // Медицинская кафедра. – 2002. – № 2. – С. 6–7, 114–119.
Горовенко Н. Клонування людина – межа, яку не слід переступати ніколи // Ваше здоров’я. – 2003. – 17–23 січня.
Право и психиатрия. – Москва: Юридическая литература, 1991. – 384 с.
Гостин Л. Соблюдение прав человека в области оказания психиатрической помощи (основные правовые принципы) // Право и психиатрия. – М.: Юридическая литература, 1991. – 384 с.
Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – С. 143.
Назаренко Г. В. Принудительные меры медицинского характера: Учебн. пособие. – М.: Дело, 2003. – 176 с.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – Київ: Атіка, 2001. – 235 с.
Карпачова Н. И. Состояние соблюдения и защиты прав и свобод человека в Украине: Первый ежегодный доклад Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека / Пер. с укр. – Харьков: Консум, 2002. – 494 с.
Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України „Про інформацію” та
ст. 12 Закону України „Про прокуратуру” (справа К. Устименка) від
30 жовтня 1997 року) // Офіційний вісник України. – 1997. – № 46. –
С. 126.
Про права пацієнтів в Україні: Проект Закону України від 16 січня 2003 р. (дата реєстрації) // www. rada.gov.ua.
Про права пацієнтів в Україні: Проект Закону України від 21 лютого
2005 р. (дата реєстрації) // www. rada.gov.ua.
Міжгалузева комплексна програма „Здоров’я нації” на 2002–2011 роки: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – С. 403.
Аналітична довідка про розгляд письмових звернень громадян у
2002 році управлінням охорони здоров’я Львівської міської ради.
Аналітична довідка про розгляд письмових звернень громадян у
2003 році управлінням охорони здоров’я Львівської міської ради.
Аналітична довідка про розгляд письмових звернень громадян у 2004 році управлінням охорони здоров’я Львівської міської ради.
Правовые аспекты деятельности врача / Авт.-сост. Х. Х. Хапий,
А. А. Старченко, Е. М. Шифман. – Петрозаводск: ИнтелТек, 2003. – 344 с.
Аналітична довідка про розгляд письмових звернень громадян у
2005 році (перше півріччя) управлінням охорони здоров’я Львівської міської ради.
Скарга до управління охорони здоров’я Львівської міської ради № 240 від 21.01.2003 р.
Скарга до управління охорони здоров’я Львівської міської ради № 96 від 14.04.2003 р.
Сенюта І. Медіація в охороні здоров’я: до постановки проблеми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Профілактика бездоглядності, жебрацтва та злочинності серед дітей. Нові підходи та перспективи” (Львів, 4 листопада 2004 р.) – Львів, 2004. – С. 57–60.
Этические комитеты в системе отечественного здравоохранения // Медицинская газета. – 1997. – № 47–48. – 25 июня.
Требования биоэтики: Медицина между надеждой и опасениями: Сборник статей. / Под ред. Ф. Бриссе-Виньо, при уч. Б. Ажшенбом–Бофти: Пер. с фр. – К.: Сфера, 1999. – 248 с.
Пиріг Л. Біоетика і сьогодення охорони здоров’я України // Ваше здоров’я. – 2003. – 4–10 квітня.
Дудар О. Лікар і пацієнт – дискримінація взаємна // Ваше здоров’я.– 2003. – 7–13 березня.
Пономаренко В. Стан здоров’я населення України // Ваше здоров’я. – 2003. – 7–13 лютого.
Анестезія шкодить насамперед здоров’ю ... медперсоналу // Ваше здоров’я. – 2003. – 17–23 січня.
Федорова–Цололо Є. На медсестру підняв ... ногу // Ваше здоров’я. – 2003. – 6–12 червня.
Про Програму захисту прав споживачів на 2003-2005 роки: Указ Президента від 11 грудня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. –
№ 50. – С. 61.
Силуянова И. В. Биоэтика в России: ценности и законы. – М.: Грань, 2001. – 192 с.
Вековшинина С. В., Кулиниченко В. Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ). – К.: Сфера, 2002. – 152 с.
Поттер В. Р. Биоэтика: мост в будущее / Под ред. С. В. Вековшининой,
В. Л. Кулиниченко. – К., 2002. – 216 с.
Иванюшкин А. Я. Этика сестринского дела – М.: ГРАНТЪ, 2003. – 168 с.
Альбицкий В., Амбросимова М. Биомедицинская этика: вчера, сегодня, завтра // Материалы I Всероссийской научно-практической конференции „Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности”, (Москва, 16 мая 2003 г.) / Под общ. ред. д.ю.н. С. Г. Стеценко. – М.: Юрист, 2003. – С. 277–278.
Стеценко С. Г. Медицинское право: Учебн. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 572 с.
Про Клятву лікаря: Указ Президента України від 15 червня 1992 р. // Законодавство України про охорону здоров’я. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 91.
Оборотов Ю. Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права): Монография. – Одесса: Юридическая литература, 2002. – 180 с.
Попов В. Л., Попова Н. П. Правовые основы медицинской деятельности: Справочно-информационное пособие. - 2-е, дораб. и доп. изд. – СПб.: Деан, 1999. – 256 с.
Терешкевич Г. Розвиток біоетики в Україні (державно-управлінський аспект): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. – Львів, 2004. – 20 с.
Насінник О., Пиріг Л., Вєковшиніна С., Кулініченко В. Етичний кодекс українського лікаря (Проект) – К.: Сфера, 2002. – 24 с.
Квернадзе Р. А. Некоторые аспекты становления и развития законодательства в области здравоохранения // Государство и право. – 2001. – № 8. – С. 99–104.
Стеценко С. Г. Право и медицина: проблемы соотношения. – М.: Международный университет, 2002. – 250 с.
Москаленко В. Ф. Нормативно-правова база – основа діяльності медичних установ і закладів // Законодавство України про охорону здоров’я. – К.: Юрінком Інтер, 2000 – С. 3–7.
Тихомиров А. В. Детская болезнь юриспруденции в сфере охраны здоровья // Врачебная газета. – 2000. – сентябрь.
Волков В., Дешков Л. Медичне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна // Правничий часопис Донецького університету. – 2003. – № 2 (10). –– С. 51–56.
Сенюта І. Психіатрія – зона високого ризику порушення прав людини // Львівська газета. – 2005. – 14 червня.
Любінець О., Сенюта І. Медичне право: Програма для слухачів факультетів післядипломної освіти вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти МОЗ України. – К., 2004. – 66 с.
Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня
2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 35.
Керимов Д. А. Законодательная техника: Науч.-метод. и учебн. пособие. – М.: НОРМА, 2000. – 127 с.
Корсаков С. А. О трудностях формирования медицинского права в России // Медицинское право и этика. – 2000. – № 1. – С. 18–23.
Сальников В. П., Стеценко С. Г. Регламентация медицины в России (историко-правовое исследование) / Под ред.; предисл. В.П. Сальникова. – СПб.: Фонд „Университет”, 2002. – 144 с.
Корсаков С. А. Медицинский кодекс как первый шаг к медицинскому праву // Медицинский вестник. – 1999. – № 8 (123).
Андреев В. Деонтология, „медицинское право”, право социального обеспечения в СССР // Советская юстиция. – 1980. – № 24. – С. 19–20.
Андреев В. Право социального обеспечения в СССР. – 2-е доп. и перераб. изд. – М., Юридическая литература, 1987. – 352 с.
Малеина М. Н. Человек и медицина в современном праве: Учебн. и практич. пособие. – М.: БЕК, 1995. – 272 с.
Колоколов Г., Косолапова Н., Никульникова О. Основы медицинского права: Учебн. пособие для вузов. – М.: Экзамен, 2005. – 320 с.
Акопов В. И. Правовое обеспечение профессиональной деятельности медсестер (Основы медицинского права). – М.: ИКЦ „МарТ”, Ростов-н/Д: Издательский центр „МарТ”, 2005. – 384 с.
Дембо Л. И. Врачебное право // Санитарно-социальное законодательство. – СПб., 1914. – Вып. 1. – 175 с.
Литовка А. Б., Литовка П. Й. Медицинское право – комплексная отрасль национального права России: становление, перспективы развития // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 80–86.
Поляков И. В., Максимов А. В. Об особенностях медицинского права // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2001. – № 1. – С. 25–28.
Медицинское право Украины: Учебн. пособие / В. Д. Волков, Л. Н. Дешко, В. П. Заблоцкий и др. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. – 268 с.
Медицинское право или право охраны здоровья? Медицинская этика или биоэтика? // Медицинское право и этика. – 2002. – № 2. – С. 3–4.
Сенюта І. Медичне право і Медичний кодекс України: реалії та перспективи // Держава і право: Збірник наукових праць.– К., 2004. – Вип. 23. – С. 159–165.
Сенюта І. Право на охорону здоров’я в конституціях країн СНД: порівняльно-правовий аналіз // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис. – Хмельницький, 2003. – № 3–4 (7–8). – С. 65–69.
Конституции государств Европы: В 3 т. / Под общ. ред., вступ. статья директора Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации Л. А. Окунькова. – Москва: НОРМА, 2001. – Т. 1. – 824 с.
Гойда Н. Г. Державна політика України щодо збереження репродуктивного здоров’я // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. – № 2. –С. 72–73.
Коментар до Конституції України – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. - 1996. – 378 с.
Проблемный комментарий Конституции РФ 1993 г. / Под общ. ред.
В. А. Четвернина. – М., 1997. – 690 с.
Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 725 с.
Бисага Ю. М., Палінчак М. М., Бєлов Д. М., Данканич М. М. Права людини. – Ужгород, 2003. – 164 с.
Болотіна Н. Б. Передмова до книги Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Б. Болотіна – К.: Ін Юре, 2001. – С. 3–6.
Права человека: Учебн. для вузов / Отв. ред. чл-кор. РАН, д. ю. н. Е. А. Лукашева. – М.: НОРМА, 2002. – 573 с.
Стецюк Н., Строцький Р. Конституційне право України (дидактичні матеріали). – Львів: Видавний центр юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – 90 с.
Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручн. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – 535 с.
Бондарь Н. С. Самоуправление народа и социально-экономические права граждан СССР: конституционный аспект.– Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1988. – 144 с.
Мочульська Е. Е. Право на социальное обеспечение – естественное и неотьемлемое право человека // Вестник МГУ. Серія 11: Право. – 1998. – № 5. – С. 53–65.
Рабінович П. М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.
Давидова М. Соціально-економічні права як критерій аналізу і класифікації сучасних демократичних держав // Право України. – 2001. – № 8. – С. 32–35.
Савенко М. Соціальні права і свободи людини і громадянина та їх захист у конституційному судочинстві // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – №5. – С. 85–89.
Скомороха В. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя // Право України. –
2002. – № 6. –С. 3–9.
Бондарь Н. С. Права человека и Конституция России: трудный путь к свободе. – Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1996. – 240 с.
Москаленко В. Ф., Пономаренко В. М. Концепція розвитку охорони здоров’я – стратегія реформування галузі // Лікарська справа. – 2001. – № 1. – С. 3–9.
Матузов Н. И., Малько А. В. Теория государства и права. – М.: Юристъ, 1999. – 672 с.
Воеводин Л. Д. Конституционные права и обязанности советских граждан. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 300 с.
Теорія держави і права: Підручник / С. Лисенков, А. Колодій, О. Тихомиров, В. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.
Ющик О. І. Суб’єктивне право – вихідний пункт дослідження права // Держава і право: Збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип. 21. –
С. 16–23.
Рабінович П. М., Панкевич І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти): Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження і реферати / Ред.кол. П. М. Рабінович (гол. ред.) та ін. – Львів: Астрон, 2001. – Вип. 3. – 108 с.
Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до конвенції та першого протоколу до неї від 16 вересня 1963 р. // Голос України. – 2001.–10 січня.
Про політичні партії: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – С. 118.
Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня
1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – С. 283.
Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – С. 176.
Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 1 серпня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – С. 224.
Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – С. 668.
Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. –
С. 81.
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 217.
Соловйов А. Право на життя: цивільно-правові аспекти: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Львів, 2004. – 17 с.
Ковалев М. И. Право на жизнь и право на смерть // Государство и право. – 1992. – № 7. – С. 68–75.
Малеина М. Н. О праве на жизнь // Советское государство и право. – 1992. – № 2. – С. 50–59.
Грищук В. К. Еутаназія: PRO ET CONRA // Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка; Університет Ганновер, 2003. – С. 113–121.
Декларация относительно эйтаназии 1987 г. // Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001. – С. 391.
Лиссабонская декларация относительно прав пациента, сентябрь/октябрь 1981 г. // Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001. – С. 388–389.
Гусак П. Моральні підстави засудження церквою абортів, евтаназії та допоміжних репродуктивних технологій // Вісник Інституту родини і подружнього життя Львівської богословської академії. – Львів: Вид-во Українського католицького університету, 2002. – № 3. – С. 113–127.
Ковлер А. И. Антропология права: Учебн. для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 254 с.
Старовойтов О. Э. Эвтаназия и закон. / Материалы I Всероссийской научно-практической конференциис „Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности” (Москва, 16 мая 2003 г.) / Под общ. ред. д.ю.н. С. Г. Стеценко.– М.: Юрист, 2003. – С. 149–150.
Дмитриев Ю. А., Шленева Е. В. Право человека в Российской Федерации на осуществление эвтаназии // Государство и право. – 2000. – № 11. –
С. 52–59.
Силуянова И. В. Этика врачевания. Современная медицина и православие. – М.: Изд-во Московского Подворья Свято-Троицкой Сергиевой лавры, 2001. – 201 с.
Мукашев М. Ш., Набиев В. В. Современное состояние законодательства Кыргызской Республики по вопросам трансплантации органов, тканей, эвтаназии и ряду других проблем // Государство и право. – 1999. – № 10. –
С. 111–114.
Олейник О. Этические и правовые аспекты эвтаназии // Юридическая практика. – 2001. – 28 ноября.
Сергеев Ю. Д. Профессия врача: юридические основы. – К.: Выща школа, 1988. – 208 с.
Кассихина Н. Проблемы эвтаназии // Материалы II Всероссийской научно-практической конференции „Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности” (Москва, 26 марта 2004 г.) / Под общ. ред. д.ю.н. С. Стеценка.– М.: Юрист, 2004. – С. 182–183.
Рудик Б. Евтаназія: етичний бік проблеми // Медична Академія. – 2002. –вересень.
Сальников В., Кузнецов Э., Старовойтова О. Право на смерть в системе соматических прав человека // Современное медицинское право в Росии и за рубежом: Сб. науч. тр. – М.: ИНИОН, 2003. – С. 350–372.
Грандо А. А. Грандо С. А. Врачебная этика: Пособие. – К.: РИА „Триумф”, 1994. – 256 с.
Сенюта І

Blog

Львівський національний університет імені івана франка на правах рукопису сенюта ірина ярославівна

Содержание