Гусятинська районна рада шосте скликання дев’ята сесія рішення
| Вид материала | Документы |
- Гусятинська районна рада шосте скликання десята сесія рішення, 79.75kb.
- Гусятинська районна рада п’яте скликання двадцята сесія рішення, 131.61kb.
- Середино-будська районна рада шосте скликання десята сесія рішення, 176.18kb.
- Охтирська районна рада шосте скликання чотирнадцята сесія рішення, 12.04kb.
- Охтирська районна рада шосте скликання дванадцята сесія рішення, 21.04kb.
- Україна перемишлянська районна рада VІІ сесія VІ скликання рішення №140, 28.08kb.
- Кролевецька районна рада сумської області шосте скликання четверта сесія, 369.53kb.
- Рішення івано-Франківської міської ради дев’ята сесія шостого демократичного скликання, 163.81kb.
- Рубіжанська міська рада п’яте скликання (Сімдесят п’ята сесія) р І шення, 54.5kb.
- Проект охтирська районна рада шосте скликання, 9.61kb.
ГУСЯТИНСЬКА РАЙОННА РАДА
Шосте СКЛИКАННЯ
Дев’ята сесія
РІШЕННЯ
Від 29 лтистопада 2011 р. № 121
селище Гусятин
Про звіт голови районної ради
про роботу за період з грудня 2010 р.
по листопад 2011 р.
Заслухавши та обговоривши звіт голови районної ради про роботу за період з травня 2006 р., керуючись ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районна рада
вирішила:
Звіт голови районної ради взяти до відома.
(додається)
Голова районної ради Н. А. Хоптян
Шановні депутати, гості, запрошені!
Відповідно до п.17, ч.6 ст.55 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» пропоную вашій увазі звіт про свою роботу за рік діяльності на посаді голови районної ради.
Повноваження голови районної ради зафіксовані у ст.55 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та спрямовані і стосуються, перш за все, проблем, пов’язаних із забезпеченням підготовки питань, що виносяться на розгляд сесії районної ради. За звітний період проведено 8 сесій районної ради, що складались із 9 пленарних засідань, на яких розглянуто 121 питання та прийнято по них рішення нормативно-правового характеру. З них: 4 - бюджетних та економічного характеру, 11- земельних, 52- з питань місцевого самоврядування, 18 – з питань комунальної власності. Нами прийнято 22 програми і 3 депутатські запити. На сьогоднішній день у районі діє більше 70 програм.
Вам відомо, що наша районна рада сформована вперше за новим виборчим законом і нараховує 86 депутатів (попередній склад – 50 депутатів). Депутати районної ради, обрані за пропорційною та змішаною системою, відрізняються політичними поглядами і по різному бачать вирішення проблем територіальних громад, відповідно до програмних засад політичних партій та блоків, яких підтримали виборці району. Тому одним із основних моїх завдань, як голови ради, було і залишається завдання консолідації депутатського корпусу та спрямування його роботи на задоволення потреб територіальних громад району, відсуваючи на задній план політичні амбіції окремих депутатів. Вважаю, що у стратегічних питаннях розвитку району, по великій мірі, ми змогли стати командами однодумців.
Вважаю також, що ми раціонально підійшли до формування 8-ми депутатських комісій, які довели на практиці здатність працювати та формувати узгоджені проекти рішень, що голосуються на пленарних засіданнях ради.
Доцільними були також зміни у структурі виконавчого апарату районної ради. Проведена щорічна оцінка діяльності працівників виконавчого апарату районної ради.
За моєю ініціативою створено координаційну раду сільських, селищних, міських голів при голові районної ради. Рада збиралася не часто, голови надають перевагу спілкуванню зі мною у моєму кабінеті, або ж на території місцевої ради, де мені часто доводиться бувати. Таке спілкування дозволяє виявляти проблемні питання на місці і намічати шляхи їх вирішення.
Створена нами президія районної ради, до якої входять голови депутатських комісій та голови фракцій теж довела свою дієздатність, хоча засідала президія не перед кожною сесією, а в міру необхідності – коли потрібно було узгодити до пленарного засідання позиції депутатів. Оправдали себе і спільні засідання колегії РДА та президії райради. На них члени президії мали можливість досконало познайомитись з колом економічних та соціальних проблем, якими живе район і шляхами їх вирішення. Хотіла б зауважити, щоб члени президії відповідально ставилися до засідань, а то на спільному засіданні колегії РДА та президії райради у Старому Нижбірку були проблеми з кворумом.
Попри судження окремих депутатів, які виникли уже після того як ми прийняли рішення щодо єдиного дня прийому громадян у місцевій раді депутатом райради, я залишаюсь на позиції, що це правильне рішення, в цьому мене підтримує більшість депутатів – така форма роботи з виборцями є ефективною. Аналізуючи щомісячні прийоми громадян депутатами районної ради, можна сказати, що в середньому більше половини від загальної кількості депутатів районної ради проводять ці прийоми. Найактуальнішими були питання працевлаштування, спірні земельні питання, питання дотування приватних сільськогосподарських виробників у тваринництві, ремонту доріг, доплати дітям війни, газифікації, відновлення водопостачання, питання розкладу руху транспорту, функціонування дитячих садочків, пільги багатодітним сім’ям, допомога церковним громадам, благоустрою населених пунктів, облаштування соціально-культурних закладів. По мірі можливості депутати намагаються вирішити питання на місцях. По окремих питаннях дають роз’яснення та консультації.
Для висвітлення нашої радівської роботи ми створили свій офіційний сайт, який обслуговується Агенцією місцевого розвитку та користуємося сторінкою на обласному сайті ОДА. Разом з тим, про нашу роботу та роботу деяких місцевих рад за моєї ініціативи писали «Голос України», «Урядовий кур’єр», обласні видання «Свобода», «Місто», «Вільне життя» та ін.; на обласному телебаченні про роботу голови райради та деяких місцевих голів рад розповідали у програмах «Погляд зблизька» та «Сільська година».
Я, як голова районної ради взяла шефство над підопічними геріатричного відділення у м.Копичинці. І ми, разом із депутатами райради від різних фракцій неодноразово відвідували мешканців відділення та вручали їм подарунки. Дізнавшись про скрутне становище у інваліда з с.Вільхівчик Івана Космини та можливість вийти із цього стану, я зв’язалась із представником Тернопільського відділення Міжнародного Центру впровадження Програм ЮНЕСКО Семенюком Віталієм Степановичем, через якого І.Космині ми ( туди їздили Л.Сороколіт та І.Соболь) вручили сучасний інвалідний візок. До речі, у мене з цим Міжнародним центром налагоджена співпраця, і днями, до дня інвалідів, ми отримаємо від нього потрібен нашим інвалідам інвентар у повному обсязі.
У січні 2011 я мала зустріч з представником благодійного фонду «Гуманітарна допомога м. Білефельд» Пітером Регером та, як результат, було організовано проведення благодійної акції для багатодітних сімей, де роздавались продуктові набори та набори миючих засобів. Співпраця з благодійним фондом на цьому не завершилася, у квітні пан Регер особисто передав Копичинецькій комунальній лікарні рентгенапарат та апарат УЗД.
Завдяки уродженці Гусятина, а нині громадянки Німеччини Галині Стрийняк-Руффін триває співпраця з німецькою благодійною громадською організацією «Технічний союз Зонтгоффен», яка напротязі вже більш, ніж 5 років передала для потреб медичних закладів району майже 200 функціональних ліжок, рентгенапарат (для Гусятинської ЦКРЛ), 4 реанімобілі (Гусятин, Копичинці, Гримайлів, Хоростків), обладнання для стоматкабінетів, не кажучи вже про комп’ютери, тумбочки, столи та інше невелике побутове обладнання. Від імені ради я передала Галині Стрийняк-Руффін подяки для неї та керівництву фонду «Технічний союз Зонтгоффен».
Спільно з РДА, місцевими радами, представниками політичних кіл, місцевого бізнесу і громадськості краю ми провели кілька заходів обласного рівня: з нагоди відзначення 92-ї річниці проголошення акту Злуки та Дня Соборності України, відбулася акція «Збруч – ріка єднання!», учасниками якої стали представники влади та громадськості Тернопільської і Хмельницької областей. Гусятин приймав гостей з Чемеровецького району Хмельниччини, своїх сусідів з Бучацького, Теребовлянського та Монастирського районів Тернопільщини. Спільними зусиллями влади, підприємців, громадськості селища менш як за півтора місяці реконструйовано районний стадіон «Збруч». Така співпраця показала, що маючи спільну мету і бажання, можна багато чого досягти. А 19 серпня, у переддень 20-ї річниці Незалежності України, на оновленому стадіоні проведено грандіозне дійство обласного масштабу «Благословенна у віках, велична, славна, Україно!» І знову Гусятин приймав делегації з усіх районів області. Саме свято дало змогу не тільки переглянути насичену програму мистецького дійства, але і ближче познайомитись із колоритом наших сіл, адже кожна сільська рада показала себе з найкращої сторони у фестивальному містечку майстрів місцевих рад, розкрила таланти наших земляків.
Завдяки організованій роботі голів місцевих рад, керівників установ та організацій та участі громадськості наш район взяв участь в акції «Подаруй дитині книжку» та зібрав 1299 книжок для дитячих будинків області, а це один з найкращих результатів області. Левова частина цієї роботи була виконана освітою, за що хочу подякувати депутату ради, начальнику РайВО В.С.Білику.
Працівники районної ради надають кваліфіковану практичну та методичну допомогу місцевим радам, з практичних питань та питань юридичного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. Так нещодавно у селах Мала Лука та Хлопівка відбулися місцеві вибори у зв’язку з достроковим припиненням повноважень сільських голів. За результатами голосувань перемогу здобули Колеснікова Мирослава Дмитрівна (Мала Лука) та Касіян Олександра Іванівна (Хлопівка) 18.09.2011. Неодноразово проводилися спільно з РДА теоретичні та практичні наради – семінари для посадових осіб ОМС. Виконавчий апарат ради організовує навчання у Тернопільському регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, ОМС, державних підприємств, установ та організацій. За звітний період пройшли навчання 12 голів місцевих рад, 12 секретарів та 3 бухгалтери.
Протягом звітного періоду мною прийнято 122 розпорядження з них: 28 розпоряджень – спільних з РДА, 66- по виконавчому апарату районної ради, 7 – про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим громадянам району та ін.
Впродовж звітного періоду до Гусятинської районної ради звернулось 272 громадян району з різних питань, а саме:
- про надання матеріальної допомоги, яким була виділена матеріальна допомога на суму 36 450 гривень - 197
- 75 громадян району звернулися з такими питаннями, а саме:
- працевлаштування – 8
- земельні питання - 10
- ремонт доріг - 5
- виплати заробітної плати – 2
- релігійні питання – 4
- приватизація квартир, будинків - 4
- дитячих садків – 3
- проведення весіль в барі «Едем» с.Чабарівка - 3
- каналізація, прорив води -3
- скарги на сусідів - 2
та інше
На усному прийомі у голови ради було більше 144 громадян.
За участю працівників юридичного відділу проведено 12 засідань постійних депутатських комісій з питань, винесених на чергові сесії районної ради, які оформлені відповідними протоколами. Депутатською комісією з питань законності, громадського порядку, боротьби із злочинністю проведено 7 засідань.
З метою підвищення якості роботи юридичних служб органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій впродовж звітного періоду начальник відділу брала участь у постійно діючих семінарах юрисконсультів, спеціалістів підприємств, установ та організацій Тернопільської області, які проводили спеціалісти Головного управління юстиції в Тернопільській області. На семінарах більше уваги приділялося питанням про внесення змін до чинного законодавства України.
Впродовж звітного періоду спеціалістом юридичного відділу разом з іншими працівниками виконавчого апарату районної ради здійснено 9 виїзних комісій в межах Гусятинського району по заявах та скаргах жителів району.
Працівники відділу надають консультації місцевим радам з питань поточної роботи, беруть участь в організації і проведенні сесій та нарад районної ради і виконують інші доручення голови районної ради.
Напротязі звітного періоду фондом комунального майна проводилась відповідна робота у підготовці матеріалів та пропозицій на розгляд сесій районної ради. За цей час начальник фонду комунального майна приймав участь у семи сесіях районної ради, на які підготував 26 пропозицій, а саме:
- по питаннях списання обладнання ( 4 пропозиції)
- по затвердженню договорів оренди (8 пропозицій)
- по районних програмах (2 пропозиції)
- по питаннях управління майном комунальної власності (12 пропозицій).
Провів 5 засідань комісії з відбору експертів по оцінці комунального майна та 4 засідання комісії по проведенні конкурсу на право оренди комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Гусятинського району. У результаті чого заключено 9 договорів оренди комунального майна загальною площею 250, 7 м2 на суму 3 729 грн/міс, а саме:
- по Копичинецькій комунальній лікарні – 6 договорів оренди приміщень,загальною площею 179,4 м2 на суму 2643 грн/міс.;
- по Гусятинській ЦКРЛ – 2 договори оренди приміщень, загальною площею 37,8 м2 на суму 885,5 грн/міс.;
- по комунальному підприємству «Гусятинська районна кіновідеомережа» – 1 договір оренди площею 33,8 м2 на суму 200,5 грн/міс.
Начальник фонду готував проекти та провів реєстрацію договорів оренди сільських закладів охорони здоров’я для передачі їх в оренду Гусятинській ЦКРЛ в кількості 46 договорів.
Разом з юристом підготували проект договору та акт приймання передачі в оперативне управління будівлі та споруд спортивного комплексу «Збруч» по вул. Суходільська, 9 у селищі Гусятин.
Постійно надаються консультації головам, секретарям місцевих рад по питаннях приватизації, оренди, передачі та оформлення правоустановчих документів на їх комунальне майно.
У райраді сформовані комплекти документів по районних комунальних підприємствах, створених нами, а їх – 12. До речі, я завершую глибоке вивчення їх функціонування, штати та бюджет, по цьому будуть зроблені відповідні висновки. Думаю, ви погодитеся з тим, що любі послуги мають ціну і підприємство на то і створювалося, щоб за надані послуги забезпечити собі якщо не повністю, то нехай левову частину свого бюджету. Сьогодні 10 підприємств фінансується із районного бюджету і частково від здійснення господарської діяльності, а два підприємства: районне комунальне підприємство БТІ та районне комунальне підприємство «Проектант» є госпрозрахунковими підприємствами.
До речі, з моєї ініціативи, яку ви, депутати, підтримали ми дали друге життя нашому комунальному районному музею. Зараз маємо уже проект автономного входу, який буде реалізований.
Окрема і серйозна тема моєї і нашої роботи – це співпраця з Агенцією місцевого розвитку Гусятинщини, обласним ресурсним центром громад та його координатором І.С.Стефанівим у плані створення та реалізації проектів місцевих громад. Ми провели ряд круглих столів: у Гадинківцях - «Схема планування території Сільської ради та економічний розвиток громади» (28.01.2011), «Планування території села Крогульці сьогодні – запорука успіху у майбутньому» (28.01.2011), робочу нараду з головою правління Агенції місцевого розвитку Гусятинщини Л.І.Сороколітом та координатором Тернопільського обласного ресурсного центру І.С.Стефанівим (08.02.2011),
відбулися громадські слухання щодо обговорення схеми планування території Гадинківської сільської ради в рамках проекту «Активна участь громадськості в процесі виготовлення схеми планування території села» (28.02.2011).
На підсумковому засіданні форуму місцевого розвитку у Гусятинському районі щодо реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» мною було вручено сертифікати громадам, які успішно реалізували свої проекти: Гадинківці, Личківці, Самолусківці, Крогульці, Целіїв, Гусятин, Увисла. В ході реалізації цих проектів додатково освоєно у громадах, як інвестиція, 1437567 грн. Всього в районі реалізовано 8 проектів Євросоюзу ПРООН. . Як підсумок реалізації у районі проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» відбулася зустріч з Постійним представником ПРООН в Україні п.Олів’є Адамом та його помічниками, на якій йшлося в тому числі і про те, що Гусятинський район буде продовжувати брати участь у другій фазі даного проекту, мета якого створити передумови для довгострокового сталого соціального та економічного розвитку на місцевому рівні шляхом посилення місцевого самоврядування та реалізації ініціатив громад на усій території України. Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – друга фаза» триватиме 4 роки. В результаті конкурсного відбору для участі у 2-й фазі Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» із 16 місцевих рад нашого району, допущених до участі у конкурсі, відібрано 5 – Увислівську, Оришківську, Личковецьку, Клювинецьку сільські та Копичинецьку міську ради. Ще 4 сільські ради – Котівська, Постолівська, Гадинківська та Целіївська – внесені до резервного списку.
Своїм досвідом залучення додаткових коштів та пошуку нестандартних шляхів вирішення проблем громади наш район вже може поділитися з іншими. Так на зустрічі з керівником відділу економічного співробітництва, регіонального та соціального розвитку Представництва ЄС в Україні п. Хосе Романом Леоном Лори я виступала із доповіддю «З досвіду впровадження Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Гусятинському районі», а у Тернопільському регіональному центрі перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій я виступила перед слухачами курсів – головами місцевих рад області – із доповіддю «Місцеве самоврядування – його можливості і фактори стримування розвитку». У складі делегації Тернопільщини я також взяла участь та виступила на міжнародних муніципальних слуханнях «Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях», які проходили у м.Київ. Захід організовано Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню в Україні та Програмою Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні» у співпраці з Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи, Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Національними асоціаціями місцевих та регіональних влад ( 01.11.2011).
Також Гусятинська районна рада висловила готовність підтримати Проект Лабораторії досліджень ТЦК «Громадянська ініціатива для сприяння ефективній земельній реформі в Україні» для участі в конкурсі на отримання грантів в рамках програми «Об’єднаймося заради реформ» та надати сприяння в його реалізації. Реалізація Проекту зробить державну політику в сфері реформування земельних відносин більш наближеною до реальних потреб сільських територій. Крім того, Проект дасть нові можливості для якісного управління земельними ресурсами в Гусятинському районі, що зробить роботу органів влади більш ефективною.
На адресу районної ради надійшов лист від голови громадської організації «Лабораторія досліджень ТЦК», яка реалізовувала на території сіл Крогулець та Гадинківці проект «Залучення громадськості до процесу планування території сільської громади», із словами подяки за активну підтримку громадських ініціатив, спрямованих на соціальний та економічний розвиток сільських громад району.
Співпрацюючи з Агенцією місцевого розвитку Гусятинщини, Гусятинська районна рада підтримала ідею реалізації нею проекту «Покращення правового захисту малозабезпечених мешканців Гусятинського району через налагодження діяльності Центру правової інформації та консультації». В рамках впровадження запланованих проектом заходів районна рада готова виступити партнером Агенції і забезпечити співфінансування проекту.
Мені приємно повідомити вам, що у конкурсі Євросоюзу «Енергозбереження в малих містах України», підготовленому Агенцією місцевого розвитку Гусятинщини «Впровадження енергозберігаючих заходів в школах м. Копичинці», який підтримала райрада, нас визнали переможцем і готується підписання контракту з представниками Євросоюзу.
Я як голова ради, стараюся тримати у полі зору п’ять сфер місцевого управління, що є нашою компетенцією:
Бюджет – виконуємо – на коні, ні- биті і жалюгідні.
- Податки ( місцеві і державні) – зібрали – маємо, ні – бідні і злиденні.
- Земля –керуємо процесом – спокій, втратили контроль, віддали в інші руки – війна і чвари.
- Соціалка: освіта, медицина, культура, соцзахист, спорт – це наша Ахіллесова п’ята.
- Комуналка – у селах розвинута слабо, а в містах - основна головна біль.
Я не буду говорити банальні і правильні речі про бюджет – це всім ясно: нема грошей. Благо, що Гусятинський район його перевиконує і ми маємо що ділити (для прикладу: 1млн.350тис. після 11місяців). Я хочу привернути вашу увагу до інших реальних можливостей залучення коштів у місцевий розвиток, над яким ми постійно працюємо.
Отож, 1 – участь райради і місцевих рад у різного роду грантах і проектах: Європейського Союзу, фонду «Відродженння», ООН, фонду сприяння розвитку місцевого самоврядування при Кабміні, творчого центру ТЦК. Мало це чи багато, судіть самі – якщо у минулих роках ми виграли грант фонду сприяння розвитку місцевого самоврядування при Кабміні на півмільйона районною радою і комп’ютеризували всі місцеві ради та провели Інтернет, то райрада сама собі заробила кошти на рік свого бюджету. Сподіваюся, що і цього року виграємо грант по медицині, який на розгляді у фонді сприяння місцевому самоврядуванню. А от Увислівська сільська рада вже втретє виграє новий проект, так що по правилах ПРОООН, їй надається лише 20% коштів ПРОООН, але вони вже навчені решту заробляти самостійно!
Я хочу ще раз зупинитися на питанні реалізації проекту Організації Об’єднаних націй «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» на Гусятинщині, що допомагає нам вирішити цілий комплекс питань.
Гусятинщина це той район, де і до даного проекту реалізовувались інші грантові проекти, які вигравала районна рада і районні громадські організації. Але завдяки саме проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ця робота стала дійсно системною, до неї залучилось значно ширше коло людей, підключились сільські громади, створились нові допоміжні районні структури у вигляді районного форуму місцевого розвитку і районного ресурсного центру громад. Завдяки поширенню інформації серед людей сьогодні навіть в наших селах прості люди вже знають що таке «грант», «проект», вони вже вірять що їм дійсно можуть допомогти із-за кордону, і не просто вірять, а проявляють активність щоб цю допомогу отримати.
Що ж дала нам, представникам влади, участь в Проекті ?
Перш за все ми вирішили 8 соціальних проблем, що серйозно турбували наших жителів: впровадили заходи з енергозбереження в 4-х школах та 2-х дитсадках, відремонтували медичну амбулаторію і благоустроїли сміттєзвалище в райцентрі. Для цього крім виділених власних коштів ми отримали додатково 621 тис. грн. від ПРООН та 200 тис. грн. з обласного бюджету.
Давно не ремонтовані через фінансову скруту об’єкти за кілька місяців набирали зовсім іншого вигляду, стаючи навіть такими собі європейськими осередками в наших селах. І тепер, буваючи взимку в цих теплах школах і садках, радієш за громаду, яка подбала про умови навчання для своїх дітей.
З свого боку і райдержадміністрація і районна рада намагались до кожної ініціативи громади підійти комплексно: не просто залучити чужі інвестиції, а повністю вирішити ту чи іншу проблему і добитись максимального ефекту від вкладення коштів.
Ви знаєте, що згідно ПРООНівської процедури фінансування ми спільно з громадою мали забезпечити 50% вартості мікропроекту: тобто щоб отримати 80 тис. грн. міжнародної допомоги, маючи біля 10 тис.коштів громади і 25 тис. обласних коштів нам залишалось додати приблизно по 45 тис. грн. Проте в Гусятинському районі таким способом не пішли по жодному об’єкті. А на кількох прикладах я хочу особливо наголосити.
Для прикладу:
- Для Личковецького дитсадка спільно з сільською радою ми залучили 108 тис.грн. бюджетних коштів, виконавши роботи і по заміні вікон та дверей, і по утепленню даху, і по ремонту фасаду, Ну і біля такого приміщення вже неможливо було не зробити благоустрій;
- Для Самолусківецького дитсадка з бюджету району було надано 51 тис.грн. і також були виконі комплексні роботи по енергозбереженню.
- В Гадинковецькій школі щоб замінити всі вікна ми виділили з районного бюджету 60 тис.грн.
- В Городницькій школі, яка була збудована ще в 1920 році ми замінили вікна та двері у всіх 4-х корпусах, залучивши разом з громадою та спонсорами 64 тис.грн.
Для ремонту амбулаторії в селі Увисла з бюджету район виділив 48 тис.грн., а 37 тис. спонсорських коштів залучила місцева громада і загальна вартість проекту склала майже 200 тис. грн. Додатково до цього районна лікарня надала необхідне обладнання а місцева рада та громада встановили партнерські стосунки з Тернопільським медуніверситетом. І сьогодні я констатую, що в селах Увисла та Кокошинці за участю голови ОДА та ректора медичного університету ім..Горбачевського відкрито навчально-практичні центри первинної медико-санітарної допомоги. Це стало можливим також завдяки участі сільських рад у грантових проектах ПРООН, що дало змогу залучити додаткові кошти на місця, зацікавленості керівництва Тернопільського державного медичного університету в особі ректора В.Ковальчука, підтримці місцевої влади та громади. Тепер у нас переймають досвід, у нас вчаться, нас ставлять у приклад. На обласному рівні піднімається питання необхідності відкриття таких центрів в інших районах.
Хочу наголосити, що нам дуже імпонує вимога ПРООН щодо обов’язкового конкурсного відбору підрядників. Для бюджетних коштів згідно існуючого законодавства в таких розмірах, про які щойно говорилось це робити не обов’язково. Проте громади проводили тендери спільно з відділом освіти чи сільськими радами і тільки за рахунок цього, наприклад по 4-х школах ми зекономили а потім раціонально використали близько 127 тис. грн.
Таке комплексне вирішення проблем енергозбереження в рамках даного проекту в нашому районі вже почало давати перші результати: це тепло в приміщеннях, це збереження будівель, це орієнтовно 15-20% економії енергоносіїв.
Другий аспект, щодо користі від цього проекту - це активізація самих громад : крім реалізації мікропроектів ПРООН наші 7 громад-учасниць самостійно, або з підтримкою спонсорів чи бюджету вирішили ще 14 власних ініціатив. Інші громади району, побачивши такі позитивні приклади реалізації проектів, подали необхідні заявки до донорів і виграли ще 5 грантів на загальну суму 460 тис. грн.
І третій аспект, на якому я би хотіла наголосити : за період реалізації проекту районна влада реально покращила контакт з людьми, наші представники побували на 17 діалогах з громадами, де збиралось біля 800 чоловік. Для влади дуже важливо знати настрої людей та їх проблеми і проект розширив наші можливості для цього.
Враховуючи досвід впровадження проекту в районі, хочу наголосити, що ми зацікавлені у реалізації його 2-ої фази. Чому саме ?
Якщо скажу що ми хочемо отримати додаткові інвестиції, то відповідь ця буде дуже і дуже неповною.
Ми протягом 1-ої фази проекту, на прикладі кращих громад Гусятинщини, відчули користь від їх активізації, від створення і діяльності на місцях громадських організацій, а це одна із цілей Стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні проголошена Євросоюзом і виражена у принципі «громадяни – в центрі всіх демократичних інституцій та процесів». Ці громади стали прикладом для інших у вирішенні різних соціальних проблем, своїми внесками і працею вони зменшили навантаження на місцеві бюджети.
Але щоб до них підтягнулись другі все-рівно потрібен час, потрібні інші позитивні приклади, потрібна конкуренція серед них. І саме ці можливості може дати нам впровадження 2-ої фази проекту.
Нам імпонують підходи Євросоюзу та ПРООН до роботи з громадами, тому Гусятинський район активно брав участь у конкурсному відборі (17 місцевих рад) і 5 наших рад знову відібрано для участі у проекті, що вже розпочався у районі.
Хочу також наголосити, що ми неодноразово, і в цьому році теж, беремо участь у щорічному Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, який є дієвим інструментом підтримки діяльності органів місцевого самоврядування та забезпечує розповсюдження кращих практик управління громадами, підвищує спроможність громад вирішувати нагальні питання місцевого значення.
2 –ге джерело додаткових ресурсів у бюджет ради – спонсорські кошти та кошти господарюючих об’єктів. Приклад по Гусятину: оновлення стадіону- це основне завдання, а поряд з тим тільки через Спілку підприємців було профінансовано коштами робіт і послуг на 128тис.грн.
Одним із пріоритетних напрямів функціонування освітньої галузі в районі визначено впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій.
Ще приклад: протягом січня-лютого 2011 року школи І-ІІІ ст. і І-ІІ ст. району 100 відсотково оснащені плазмовими телевізорами а школи І ступеня звичайними, за спонсорські та благодійні внески.
На проведення ремонтних робіт, придбання матеріалів і обладнання в установах освіти району у 2011 році використано – 535 тис. гривень бюджетних коштів, 449 тис. грн. – благодійників, спонсорів, меценатів тощо (не враховуючи затрат компанії «Мрія» на добудову спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. с.Васильківці), а також надано допомогу матеріалами батьками на суму 184 тис. грн.
Актуальним залишається питання щодо створення у закладах освіти відповідних санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень. Так, на сьогодні у 18(95%) із 19 загальноосвітніх шкіл І-Ш ступенів району та у 18(86%) із 21 ЗОШ І-ІІ ступенів підготовлено внутрішні вбиральні.
На облаштування і відновлення роботи внутрішніх вбиралень використано 280 тис. грн. бюджетних коштів.
У загальноосвітніх школах району проведено заміну 1334 (30,6%) вікон і 83(30,2%) дверей на що використано 1337 тис. гривень. З них 726 тис. грн. з державного бюджету, 376,5 тис. грн. – спонсорських коштів та 234,4 тис. грн. коштів ООН.
У жовтні 2011 року школи району поповнені 112 одномісними партами, 44 партами для старшої вікової групи та 400 стільцями, отриманими по лінії гуманітарної допомоги з Німеччини.
3 –тє джерело додаткових ресурсів – регіональні і локальні акції: тих же 20 добрих справ до 20-ої річниці незалежності. До речі, із 65 населених пунктів освітлено 58, у 7 громадах роботи початі або на завершенні. Загальна сума робіт 881 тис. грн., в цьому році – 792 тис., правда, є борг – 247тис.
4- те джерело додаткових ресурсів, це участь громади у творенні свого життя: довкілля, соціально –культурні заклади, залучення до праці безробітних із центру зайнятості.
5 – те, не буду скривати, це особистісні зв’язки. Про це я говорила, ідучи на вибори головою ради. І мені сьогодні приємно відзначити, що завдяки підтримці Кабміну, міністерств, мені вдалося залучити у район чималі фінансові ресурси:
2млн.600тис.- на соціально-культурні об’єкти району, 2млн.700тис - на добудову Оришківської школи (цу перший транш), 4млн.070тис – станція другого підйому в Гусятині, 2млн.900тис. – очисні споруди в Хоросткові, 1млн.090тис вул.Шевченка у Гусятині, 260тис.- дорога в Хоросткові.
Ще один аспект, на якому хочу зупинитися – це планування розвитку територій, що не є новиною для українських урядовців. Виконкоми місцевих рад щороку складають і приймають плани соціально-економічного і культурного розвитку територій на наступний рік. Сьогодні фактично не існує будь-якого планування розвитку територій, у тім числі довгострокового, якимись «вищестоящими» органами чи інституціями. Місцеві ради ще не перейняли на себе функцію планування власного довгострокового розвитку і здійснюють за інерцією лише планування свого соціально-економічного і культурного розвитку на кожний наступний рік. Фактично, за існуючої обмеженості коштів на розвиток, такі річні плани передбачають, головним чином, так зване латання дірок без послідовної роботи на перспективу. Тепер, в умовах місцевого самоврядування, громади мають самостійно, з урахуванням власних інтересів, визначати і планувати майбутнє своїх територій, використовуючи
Що є новим для нас у цьому способі довгострокового планування розвитку громад?
Перш за все, формулюється так зване бачення бажаного стану даного населеного пункту у майбутньому.
По-друге, це саме бачення бажаного стану населеного пункту формулює не партія, не уряд, не обласне чи навіть місцеве начальство, а громада в цілому через широке обговорення питання, наприклад, такого змісту: - Яким же має стати наше місто чи село, щоб у ньому залюбки жили ми і захотіли залишитися наші діти?
А сформулювавши відповідь, громада починає жити цим майбутнім і вимагати досягнення завдань тих чи інших етапів на шляху до цього майбутнього як від чинної місцевої влади, так і від наступних управлінських команд. І не лише вимагати, а й робити свій внесок.
По-третє, сам Стратегічний план розвитку розробляється не вузькою групою власних чи залучених фахівців, а групою, складеною як з фахівців, так і з представників всіх основних верств громади. І не в закритому режимі, а гласно. Всі рішення приймаються на основі загальної згоди всіх членів групи. Таким чином забезпечується врахування всіх інтересів.
По-четверте, створений таким чином Стратегічний план розвитку громади не є жорстким ні за змістом, ні за строками виконання його завдань. Робоча група зі Стратегічного планування є постійно діючою, хоча її склад протягом тривалого часу може істотно змінюватися. Робоча група може змінювати провідні напрями Стратегічного плану в разі втрати значення одними напрямами і появи інших. Група може змінювати й строки та черговість досягнення тих чи інших Стратегічних цілей Плану.
На сьогоднішній день 8 рад нашого району мають свої стратегічні плани розвитку територій на тривалу перспективу 15-20 років. За прикладом районної ради, місцеві ради працюють над місцевою символікою та Статутами громад, залучаючись таким чином до впровадження комплексної реформи системи місцевого самоврядування в Україні, зокрема, шляхом розробки і прийняття статутів територіальних громад, запровадження в органах місцевого самоврядування системи менеджменту якості надання муніципальних послуг у відповідності до міжнародних стандартів ISO 9001.
Ця робота потребує і уваги і активізації. Я закликаю голів місцевих рад зайнятися нею активніше і предметніше.
До речі, ми почали орієнтуватися на модель оцінки ефективності функціонування і державної служби і місцевого самоврядування за ресурсним забезпеченням:
А) які витрати – який результат
Б) організаційна структура:
- професійно - кваліфікаційний склад;
- внутрішньо організаційний клімат (ступінь довіри до керівництва, мотивація працівників,методи прийняття управлінських рішень);
- результативний фактор (ступінь задоволення потреб громади).
В) рівень соціального партнерства політико – адміністративної еліти і населення в місцевому управлінні.
Якщо оцінки чи фактори позитивні, то ми на правильному шляху.
Кілька слів про ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ РАЙОННОЇ РДИ ТА І КОЖНОЇ РАДИ:
1.Безумовне забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати податків у бюджети усіх рівнів. Ми не можемо допустити недовиконання дохідної частини бюджету.
2.На контроль –борги місцевих бюджетів за електроенергію та газ. Треба позбуватися радянського принципу безвідповідального марнотратства. Споживати можна лише те, за що можна заплатити. Керівники підприємств та держустанов мають відповідати перед своїми працівниками за організацію праці, за розрахунки. За впровадження ефективних економічних схем роботи і підприємства і установи.
3.Принципово важливим питанням діяльності МС є сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Адже саме представники цієї сфери забезпечують сьогодні мільйони громадян робочими місцями. Розуміючи гостроту проблеми безробіття, ми маємо зробити все можливе, щоб створювати нові робочі місця, щоб люди працювали і заробляли кошти для покращення власного добробуту.
4. Посилити контроль за діяльністю РДА в сфері :
- виконня програми соц. – екон. і культурного розвитку;
- екологічної політики;
- місцевих бюджетів;
- заходів щодо соціального захисту населення.
5. Зміцнювати матеріально – фінансову базу МС за рахунок місцевих податків і зборів, раціонального використання об’єктів комунальної власності, за рахунок земель запасу.
Основна проблема МС – це забезпечення рівноваги між вимогою проводити загальнодержавну політику та необхідністю висловлювати інтереси різних верств населення однієї територіальної громади. Ми вирішуємо самостійно під свою відповідальність питання місцевих податків, замлекористування, комунальної власності, виборів.
Якими бачу НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
Розвиток громади:
- формування внутрішньої структури громади ( маємо діючих більше 10 громадських організацій у селах та містах, це крім будинкових та вуличних комітетів і таке інше);
- економічний розвиток і будівництво.
Розвиток навколишнього середовища:
-планування використання землі (схеми планування територій місцевих рад Гусятин, Васильківці, Крогульці, Гадинківці);
- заходи по захисту навколишнього середовища;
- дороги і громадський транспорт;
- збір і використання відходів (цікава практика у Гримайлові, де тернопільський бізнес організував збір відходів – умова – сортування).
Освітні, оздоровчі, соціальні функції:
-школи (освітній комплекс у Васильківцях);
-лікарні і оздоровчі заклади ( уже називала центр медико –соціальної допомоги в Увислі);
- послуги по соціальному забезпеченню;
- забезпечення житлом.
Захисні функції:
-пожежна служба;
- місцева міліція;
- захист споживачів.
Комунальні послуги:
- забезпечення водою, тепловою енергією і газом (у цьому році газифікували останній хутір на 50 дворів - 3км.газопроводу, водопровід через грант у Сидорові – вода подається селу самотьоком).
Дозвілля:
- спортивні споруди;
- бібліотеки;
- культурні послуги;
- туризм (створено інформаційно-туристичний центр).
Послуги і товари: населений пункт, приватний сектор, підприємства повинні надавати мешканцям широкий асортимент якісних товарів та послуг за доступними цінами.
Раціональне використання природних ресурсів на користь мешканців населеного пункту.
Влада – це не тільки адміністративно – управлінська категорія, а інструмент реалізації волі більшості суспільства.
ПРО ШКОЛУ.
Фінансування шкіл за нормативами на одного учня створює ситуацію коли директор буде зацікавлений заощадити кожну краплю води, кожний КВТ електроенергії. Але цей принцип потрібно доводити до кожної школи.
Даючи школі гроші, треба дати їй можливість самій формувати штатний розпис і план.
Хто довів, що інтенсивна шкільна програма з хімії, алгебри, геометрії у нинішніх обсягах украй потрібні майбутньому громадянинові?!
Слід провести інвентаризацію того, чим володіють в освіті: приміщення, землі, транспорт, склади.
Питання фонду обов’язкового навчання в загальноосвітній школі, про позабюджетні кошти для потреб охорони здоров’я, про функціонування шкіл естетичного виховання.
Фонди всіх трьох сфер створюються як за рахунок місцевих бюджетів, так і коштом підприємств, організацій різних форм власності, оплати за надання додаткових послуг, грошових пожертвувань, обов’язкових грошових внесків від фізичних осіб. Коштом розпоряджається тільки та установа, для якої вони призначені, відкривши для них спецрахунок. За використанням грошей слідкують представники профспілкових, громадських організацій, батьківські комітети.
ПРО МЕДИЦИНУ.
Напрями роботи: -впрорядкування сфери медицини у районі: реорганізація, скорочення;
- розробка регламенту платних послуг;
- створення умов для платних послуг;
- ліцензування медичних закладів;
- реорганізація служби швидкої допомоги.
Основна проблема людства це незадовільне харчування дитини до одного року, що тягне за собою соціальні та економічні наслідки. В тілі жінки – здоров’я нації (держави).
Продумати:
-реальний план впорядкування галузі;
-схема утримання лікарів;
-кошторис утримання медичних закладів;
-проблему працюючих пенсійного і передпенсійного віку (наприклад, можливість приватної практики на базі медичних установ);
-розробку регламенту платних послуг і їх впровадження, шляхом створення умов для приватної практики.
КУЛЬТУРА.
Напрямки впорядкування:
- платні послуги від концертної та гастрольної діяльності;
- комерціалізація закладів культури без зміни профілю діяльності;
- реорганізація бібліотечної справи;
- об’єднання бібліотек всіх відомств, що знаходяться на території адмінодиниці;
- забезпечення господарської самостійності всіх закладів культури, підведення під це правової бази;
- довгострокова оренда клубних установ.
ФІНАНСОВІ ПРОБЛЕМИ МС.
Фінансові питання особливо гострі та незмінно актуальні в будь-якому суспільстві, а тим більше – за ринкових умов, де єдиним дефіцитом і невщухаючою потребою є гроші. Відтак найболючішою проблемою функціонування регіональної влади було і залишається фінансове забезпечення діяльності ОМС.
На жаль, з трьох фундаментальних принципів діяльності МС – його ПРАВОВОЇ, ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ, ФІНАНСОВОЇ самостійності – останній (фінансової) втілюється в нас у життя з великими труднощами. Порушуються по суті одні й ті самі питання – і здебільшого про хронічну нестачу коштів, передусім на соціальні потреби. Очевидною є проблема відмінностей у рівні життєзабезпечення, наданні гарантованих послуг у сферах охорони здоров’я, освіти, культури та ін., які має забезпечити держава і які, на жаль, не згладжуються, а навпаки поглиблюються. Уже існує методика розрахунку міжбюджетних трансфертів, але оптимальної формули, щоб вирішити проблему не знайдено.
Шлях до виходу полягає через реформування всієї системи регіонального управління, починаючи з адміністративно-територіального поділу держави. А поки що ми далекі від цього – ні наука, ні практика не підійшли до вироблення концепції таких перетворень.
Одним з дієвих і суттєвих був би податок на майно, навіть відповідний закон прийнято, але практичне його застосування стримується тим, що в Україні поки що немає дійової загальнодержавної СИСТЕМИ реєстрації нерухомого майна. Податок на нерухомість застосовується більш як у 120 країнах світу і практично скрізь слугує основним засобом наповнення бюджетів місцевого та регіонального рівня.
Ще один напрямок – формування фінансової бази МС на основі ним же встановлених податків та зборів.
А поки що нам треба відходити від утриманських настроїв, від ілюзії про всемогутній і всезнаючий центр,покладаючись на власні сили, ресурси та винахідливість, що інколи межує з порушенням закону.
Якщо хочете, я висловлю свій погляд на нинішню ситуацію, де теж криються причини нашого стану:
Українська традиція: ВИХОВУЄ ГРОМАДЯНИНА швидше чекати благ від доброго, але справедливого керівника, ніж виборювати незалежність від начальника для вільної праці на свою користь.
На Заході прописною істиною є така: індивідуум не одержує права від держави, він, за власною природою, має невід’ємні й незаперечні права, яких ніхто в світі не має права в нього забрати.
А от як висловився недавно про нинішній стан тоді ще митрополит Любомир Гузар: « Нинішня суспільна криза стала надто великою, щоб ми могли вийти з неї, не заплативши за це бодай невеликою жертвою… Істинного душевного і тілесного добробуту можна осягнути тоді, коли ми готові на жертву, коли ми готові за те, у що ми віримо, щось віддати… церква шанує зусилля тих представників влади, які щиро намагаються виконати свої обіцянки й активізувати прийняття задавнених господарських рішень. Де люди бачать плоди цих зусиль, вони вдячні за них. Разом з тим історія вчить нас, що перед кожною владою у її прагненні навести лад завжди стоїть одна небезпечна спокуса, а саме: намагатися осягти задекларовані добрі цілі будь – яким коштом, навіть застосовуючи негідні методи – вуздечку страху, нагайку насильства, больовий шок несправедливої кривди. Внаслідок таких дій люди, що покликані Богом духовно зростати у свободі до відповідальних громадян, деградують до «гвинтиків», якими більш – менш зручно керувати державній машині. Порядок, здобутий на основі таких методів, не є Божим порядком. Існує для влади й інша спокуса, мовляв – ціль оправдовує засоби. В результаті, влада, забезпечивши собі іноді порівняльний успіх, завдає собі великої шкоди, ставлячи під сумнів вірогідність своїх дій.
А понад усіма слабинками опозиції вивищується її найбільший гріх, описати який найкраще словами Митрополита Андрея Шептицького: є в душі Українця глибока й сильна воля мати свою державу, так попри ту волю знайдеться, може, рівно сильна і глибока воля, щоб та держава була конечно такою, якою хоче її мати чи партія, чи кліка, чи група чи навіть одиниця. Бо як же пояснити те фатальне ділення поміж собою, ті спори, роздори, сварні, ту партійність яка нищить кожну національну справу?! Як пояснити психіку таких численних гарячих патріотів, праця яких має визначний руїнний характер?!
Якщо щиро беремося до оздоровлення суспільного організму нашого народу, кожен мусить себе запитати: що він готовий для цього пожертвувати? Сьогодні, дякувати Богу, наша жертва ще може бути меншою. Однак пам’ятаймо: нинішня суспільна криза стала надто великою, щоб ми могли вийти з неї, не заплативши за це бодай невеликою жертвою. Навіть більше, наше небажання заплатити сьогодні невелику жертву, може обернутися тим, що ми чи наші нащадки змушені будемо платити значно дорожчою ціною».
Люди хочуть нормального життя. Якщо раніше народ був готовий заради незалежності піти на будь-які злигодні, то сьогодні він стомлений закликами, гаслами, істерикою вуличних ораторів і хоче, нарешті, спокою й достатку. Тепер українці хочуть жити, як живуть люди в будь-якій європейській державі.
Треба, щоб в нашій програмі люди побачили реальний, виважений, людяний шлях від хаосу, тривог і злиднів до порядку, злагоди й благополуччя. Ми повинні реформувати народне господарство не заради самої реформи, а оновлювати економіку заради конкретних інтересів людей. Економіка не визнає політизації, вона розвивається за своїми законами і якщо ними нехтувати, то буде біда.
І, даючи відповідь на питання для себе: які фактори стримування функціонування місцевого самоврядування, я не відкидаю важливості тих, що називала вище. Але на нашому рівні, як на мене домінуючим фактором є ми самі. Як сказав один із розробників проектів з громадами Пуго: я бачив ворога і він – це ми!
Шановні депутати всіх рівнів, шановні голови місцевих рад, шановні гості і запрошені!
Ми попрацювали з вами майже рік. І я щиро хочу подякувати всім вам за роботу і за співпрацю. Ми довели, що нам під силу змінювати наше життя і наш край Гусятинщину на краще. Я зичу собі і вам у цьому успіхів. Добра, здоров’я, достатку і благополуччя вам і вашим родинам, миру і процвітання нашому краю Гусятинщині та Україні.