Державні будівельні норми україни

Вид материалаДокументы

Содержание


5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

5 КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ ЗА ПРИНЦИПАМИ ПРОЕКТУВАННЯ



5.1 Фундаменти слід проектувати виходячи з розрахункових схем, що передбачають сумісне деформування об'єктів з основами, з урахуванням типу основ (природні чи штучні), характеру чи способу передачі навантажень від будівель та споруд на основи; схеми можливого розвитку деформацій основи в залежності від глибини закладання фундаментів (малозаглиблені, мілкого закладання, заглиблені та глибокого закладання); типу власної конструкції фундаментів і жорсткості несучих конструкцій, що передають на них навантаження; способу влаштування фундаментів чи фундаментно-підвальних частин об'єктів (з вийманням чи без виймання грунту).

Примітка. Фундаменти поділяють також за матеріалом (залізобетонні, бутобетонні, цегляні), видом та характером навантажень (згідно з ДБН В.1.2-2), технологічними умовами виготовлення тощо. Термінологічне визначення типів основ і фундаментів наведено в додатку Б.

5.2 За характером передачі навантажень від несучих конструктивних елементів будівель та споруд на основи розрізняють фундаменти, що передають навантаження на основу: переважно по підошві (горизонтальній чи похилій), одночасно по підошві та бічним поверхням, які контактують з просторовою основою.

Деформації і несуча здатність фундаментів за властивостями основи обумовлюються розмі­рами і глибиною розташування від денної поверхні поверхонь контакту в ґрунтовому середовищі та властивостями грунтів, що складають основи.

5.3 Фундаменти малозаглиблені та мілкого закладання передають навантаження на основу по підошві тиском. Фундаменти заглиблені по підошві - тиском, по бічній поверхні фундаменту і заглибленій частині несучих огороджувальних конструкцій - тертям. Фундаменти глибокого закладання по підошві - тиском, по усіх поверхнях фундаменту і заглиблених частин несучих огороджувальних конструкцій, що контактують з просторовою основою, - тертям.

5.4 До малозаглиблених слід відносити фундаменти, підошва яких розташовується в межах глибини промерзання грунтів.

Перевірка за граничними станами по деформаціях малозаглиблених фундаментів повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущільнення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, горизонтального (по підошві) або гли­бинного зсуву з випором на поверхню, морозного здимання грунтів (підняття-осідання, підроз­діл 9.7).

5.5 До мілкого закладання слід відносити фундаменти будівель із підпіллям, цокольним чи підвальним поверхами.

Перевірка за граничними станами по деформаціях фундаментів мілкого закладання повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій (крім вказаних у 5.7) за рахунок випору грунту в підвальні, цокольні приміщення або підпілля. У разі наявності вище підошви фундаментів грунтів, здатних до морозного здимання, необхідно враховувати додаткове наван­таження від дії від'ємного тертя по бічній поверхні заглибленої частини несучих конструкцій.

5.6 До заглиблених слід відносити фундаменти будівель та споруд з одним або декількома підземними поверхами.

Перевірка за граничними станами по деформаціях заглиблених фундаментів повинна вико­нуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущільнення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, зменшення або втрати тертя по бічних поверхнях, що контактують з грунтом, глибинного зсуву чи випору в заглиблені приміщення або підпілля.

Примітка 1. Деформації випору грунту в підвальні, цокольні приміщення або підпілля згідно з 5.5 і 5.6 слід ураховувати, якщо конструкції в рівні підошви фундаментів не мають суцільної плити.

Примітка 2. Найменування поверхів надане згідно з класифікацією ДБН В.2.2-15.

5.7 До глибокого закладання слід відносити фундаменти, які прорізають шари грунтів з особливими властивостями і передають навантаження на інженерно-геологічні елементи ґрунтової основи, які забезпечать вимоги до несучої здатності і деформативності фундаменту і об'єкта в цілому.

Перевірка за граничними станами по деформаціях фундаментів глибокого закладання по­винна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущіль­нення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, зменшення чи втрати тертя або зміни напрямку його дії по бічних поверхнях, що контактують з грунтом, глибинного стискання оточуючих грунтів та глибинного зсуву основи без виходу випору на поверхню.

5.8 Несучі огороджувальні конструкції підземних частин будівель, бічні поверхні фундаментів заглиблених і глибокого закладання, що контактують з грунтом, слід розраховувати на дію вертикальних та (чи) горизонтальних навантажень (деформацій) від впливів грунту, які можуть бути додатного чи від'ємного значення в залежності від деформаційних властивостей оточуючих грунтів.
    1. За конструкцією фундаменти поділяють на:
  • окремо розташовані стовпчасті, стрічкові, щільові просторові, спеціальні з анкерами, із забивних блоків чи коротких паль, перехресні системи стрічок, плитні, коробчасті, просторово-рамні, які можуть бути малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені для споруд, що влаштовують у котлованах;
  • підземні просторові системи "палі-колони - перекриття - огороджувальні конструкції", що застосовують як заглиблені фундаменти для споруд із більш ніж одним підземним поверхом, які виконують з поверхні (без улаштування котловану);
  • палі-колони, стовпи, глибокі опори, оболонки, кесони, "стіни в грунті"; комбіновані системи паль, глибоких опор або оболонок, об'єднаних кущовими, стрічковими, плитними ростверками або просторово-рамними чи коробчастими системами, які застосовують як фундаменти глибокого закладання.

Примітка. Стіни котлованів заглиблених фундаментів необхідно укріплювати згідно з розділом 6.

5.10 За видом несучих конструкцій розрізняють фундаменти під колони, стіни, розпірні конструкції, стовпи, споруди в цілому.

5.11 За способом улаштування розрізняють фундаменти з вийманням або без виймання ґрунту. З вийманням ґрунту влаштовують малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені фундаменти, що зводяться у котлованах.

З вийманням ґрунту в процесі заглиблення влаштовують: заглиблені фундаменти споруд з більш ніж одним підземним поверхом (системи "палі-колони - перекриття - огороджувальні конструкції"), а також фундаменти глибокого закладання (оболонки, бурові палі, стовпи, "стіни у грунті", кесони).

Без вийманням ґрунту (з дна котлованів чи траншей для ростверків) влаштовують фундаменти у витрамбуваних котлованах, із забивних блоків, коротких, забивних чи вдавлюваних паль.

5.12 Принципово нові конструкції фундаментів допускається застосовувати після натурних випробувань та позитивних результатів апробації їх в експериментальному будівництві.