Державні будівельні норми україни

Вид материалаДокументы

Содержание


9 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ГРУНТАХ З ОСОБЛИВИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ 9.1 Проектування на просідаючих грунтах
9.2 Проектування на набрякливих грунтах
9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34

9 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ГРУНТАХ З ОСОБЛИВИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ




9.1 Проектування на просідаючих грунтах


9.1.1 Проектування основ і фундаментів будівель та спроруд в умовах будівельних майданчиків, що розташовані на просідаючих грунтах, необхідно виконувати згідно з ДБН В. 1.1 -5, частина II. При цьому необхідно враховувати можливе просідання грунтів основи від зовнішнього навантаження та (чи) власної ваги грунту при підвищенні вологості до рівня, що відповідає початковій вологості просідання в зоні прогнозованого обводнення (підйому рівня підземних вод або купола техногенного замочування) згідно з вимогами цих Норм.

9.1.2 Властивості просідання грунтів характеризуються відносною просадочністю εsl, початковим тиском просідання psl, початковою вологістю просідання wsl. Значення εsl, psl визначають згідно з додатком Д.

9.1.3 При проектуванні будівель на основах, що складені просідаючими ґрунтами, повинні враховуватись: а) просідання від зовнішнього навантаження ssl,p; б) просідання від власної ваги ґрунту ssl,g; в) нерівномірність просідання грунтів Δssl; г) горизонтальні переміщення основи иsl в межах криволінійної частини просадочної воронки при просіданні грунтів від власної ваги; д) втрата стійкості укосів і схилів; е) додаткові навантаження внаслідок утворення в ґрунтовій товщі водних куполів.

9.1.4 У залежності від прояву просідання від власної ваги грунту основи слід розрізняти ґрунтові умови, в яких:

а) виникає просідання від зовнішнього навантаження у верхній зоні hsl.p, відсутнє просідання від власної ваги грунту;

б) виникають просідання від зовнішнього навантаження у верхній зоні hsl.p і власної ваги грунту в нижній зоні основи hsl.g.

в) зовнішнє навантаження на основу не викликає просідання у верхній зоні hsl.p, має місце лише просідання в нижній зоні hsl.g.

9.1.5 Обчислення просідань ґрунтів основи виконують згідно з Д.14 – Д.19. При проектуванні об'єктів на просідаючих грунтах необхідно враховувати групи складності умов будівництва на майданчику об'єкта проектування і території забудови згідно з ДБН В. 1.1-5.

9.1.6 При проектуванні малозаглиблених та мілкого закладання фундаментів деформації у вигляді криволінійної поверхні осідання (викривлення) основи, що виникають при просіданні товщі від власної ваги грунту в зоні hsl.gвраховують при розрахунках як впливи, що не пов'язані з дією напружень від розподільних навантажень. Просідання від зовнішнього навантаження у верхній зоні hsl.p ураховують як зниження жорсткісних властивостей основи.

9.1.7 При проектуванні заглиблених і глибокого закладання фундаментів, підземних і заглиблених споруд слід ураховувати в умовах: 9.1.4а - опір грунту по бічній поверхні заглибленої частини; 9.1.4б, 9.1.4в - негативне тертя грунту по бічній поверхні заглиблених частин споруди і фундаментів, що виникає при просіданні грунтів від власної ваги та осідання земної поверхні згідно з 9.1.6.

9.2 Проектування на набрякливих грунтах


9.2.1 При проектуванні фундаментів на основах, що складені набрякливими грунтами, слід ураховувати здатність грунтів до зростання в об'ємі (набрякання) - при підвищенні вологості; зменшення в об'ємі (усадки) - при зниженні вологості.

9.2.2 Набрякливі грунти характеризуються тиском набрякання psw, вологістю набрякання wsw, відносною набрякливістю при заданому тиску εsw і відносною усадкою при висиханні εsh.

9.2.3 Деформації основ фундаментів, що виникають внаслідок набрякання або усадки грунту, обраховують методом підсумовування деформацій окремих шарів грунтів згідно з Д.20 – Д.27.

Підняття основи внаслідок набрякання грунтів обчислюють виходячи з припущення, що осідання основи від зовнішнього навантаження вже стабілізувалося.

9.2.4 Граничні значення деформацій об'єктів, які викликані набряканням або усадкою грунтів їх основи, визначають розрахунком згідно з підрозділом 7.9 або приймають згідно з додатком И в залежності від наявності (відсутності) в будівлі захисних інженерних заходів для сприйняття впливів деформацій основи.

9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах


9.3.1 При проектуванні фундаментів на основах, що складені водонасиченими біогенними грунтами та мулами або містять такі грунти, слід ураховувати: підвищену стисливість, розвиток осідань у часі, можливість виникнення нестабілізованого стану, мінливість та анізотропію характеристик міцності, деформативності, фільтрації і зміни їх у процесі консолідації основи. Необхідно враховувати для мулів - тиксотропію, газовиділення; біогенних грунтів та мулів – агресивність підземних вод до матеріалів конструкцій у грунті.

9.3.2 Спирання фундаментів безпосередньо на поверхню сильнозаторфованих грунтів, торфів, слабомінеральних сапропелей та мулів не допускається.

9.3.3 Фундаменти на заторфованих грунтах та торфах слід розраховувати за несучою здатністю і деформаціями.

9.3.4 На території майбутньої забудови з різними умовами залягання і нашарування (за гли­биною і в плані) водонасичених мінеральних та біогенних грунтів, де застосовують комплекс інженерних заходів з підготовки основи (тимчасове або постійне завантаження, дренування тощо), характеристики грунтів основи необхідно визначати за результатами їх випробувань після ущіль­нення.