Копачевська Г. В

Вид материала

Документы

Содержание Комунікативно-діалогова і дослідницька

Копачевська Г.В.,

викладач ДЗО Центр професійно-технічної

освіти №2 м.Харкова


Шляхи підвищення громадянської свідомості, демократичних поглядів та активної життєвої позиції майбутніх громадян України

Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усві­домлення своїх прав і обов'язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань суспільствознавчих дисциплін є формування громадянських знань, основних громадянських умінь, навичок і зразків поведінки, виховання чеснот, притаманних громадянину демократичного суспільства.

Неабиякої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Гуманістичну педагогіку найчастіше називають інноваційною.

Завдання освіти в Україні полягає в одночасному формуванні індивідуальної та національної ідентичності учня. Такий підхід випливає з окреслених у Законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» цілей — «інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості».

Суспільно-гуманітарні дисципліни містять великий потенціал для формування соціальної ідентичності учнів.

Особливо актуальним є національний аспект соціалізації особистості, свідомого віднесення індивіда до української нації та реального відчуття себе її частиною, підготовка до свідомої активної участі в житті нашої держави.

На предмети суспільно-гуманітарної підготовки покладені завдання щодо виховання в учнів ПТНЗ громадянської свідомості, соціальної компетентності, демократичних поглядів і переконань.

Загалом можемо стверджувати, що суспільствознавчі навчальні курси виконують покладені на них завдання. Однак виникають проблеми з використанням для громадянської освіти потенціалу курсів історії. На сьогодні ще не вистачає якісно нових підручників, методичних посібників з історії, що ускладнює роботу викладачів і змушує їх викладати предмет у площині переважно традиційних дидактичних методів.

Комунікативно-діалогова і дослідницька моделі навчання. Дані моделі забезпечують максимальне стимулювання пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх громадянськості за допомогою організації міжособистісного спілкування учнів з викладачем чи безпосередньо один з одним у навчальній групі.

Групова форма роботи ефективна і для диференціації навчання, і для кращого врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Складовою комунікативно-діалогової моделі є навчання у дискусії. Воно допомагає розвивати аналітичне і критично-конструктивне мислення, формує комунікативну і дискусійну культуру Дискусійні форми занять вимагають від учнів творчого аналізу історичного матеріалу, власної інтерпретації визначеної проблеми, уміння слухати опонента і доводити свою точку зору.

Реальним втіленням сучасних вимог до навчання історії є також проектна діяльність, учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів.

Специфіка проектної діяльності потягає в досягненні і навчальних цілей, і науково-дослідницьких Учні самостійно ознайомлюються з додатковою літе­ратурою, інформацією з інших джерел, зокрема з Інтернету, вчаться аналізувати й критично оцінювати її. Вони також проводять дослідження з використанням анкетування, інтерв'ювання, статистичного оброблення і т. ін. Все це надає навчанню історії творчого спрямування і забезпечує розкриття творчого потенціа­лу учнів

Правильно організована діяльність учнів сприяє розв'язанню не тільки проблем навчання, а й формуванню громадянськості. Адже під час виконання проектів учні вчаться системно використовувати знання в нестандартних ситуаціях, оволодівати вміннями виконувати громадянські обов'язки, набувають навичок групової співпраці, компетентної участі в житті своєї громади.

До форм і методів роботи з учнями при вивченні навчального матеріалу і вихованні в них громадянської свідомості, соціальної компетентності, демократичних поглядів і переконань можна віднести:

1. Домашнє завдання (по визначенню законів, понять, суджень)
   видається для роботи учнів зі словниками, енциклопедіями, переглядом
   телепрограм та прослуховуванням радіопередач, читанням газет, та
   ознайомленням з Інтернет - новинами;
   
2. Позакласна робота, що включає співбесіди, індивідуальні бесіди, бесіди в групі з метою вияснення основних понять, законів, написання рефератів, підготовку доповідей на задану тему, вибір матеріалів із газет, журналів, навчальних підручників.
   

3. Підбір літератури як національної так і зарубіжних авторів.
   
4. Консультації вчителя по питаннях, до яких учні проявляють інтерес.
   
5. Повторення пройденого матеріалу.
   
6. Постановка проблемних запитань про події, факти, наслідки.
   

7. Створення проблемної ситуації при вивченні нової теми на
предмет „Чому так, а не інакше", з якими подіями це пов'язано, як це проявляється в суспільстві і т. інш.

8.. Робота з наочними посібниками дає підтвердження того чи іншого положення, визначення, висновку.

9. Узагальнююча бесіда як необхідний висновок і формування переконань учнів з даному питання.

10. Обов'язковий взаємозв'язок з іншими предметами та сьогоденням при вивченні нового матеріалу.

Щоб більш конкретно вияснити значення слів громадянська свідомість, можливо дати завдання учням, наприклад, по темі: „Україна в умовах незалежності":

1. Чому в умовах будівництва нової незалежної держави потрібно було проводити Всеукраїнський референдум?
   
2. Які причини привели до розпаду СРСР?
   
3. Як Ви розумієте „Акт про незалежність України"?
   

Учням потрібно знати значення слів: референдум, розпад СРСР, Акт про незалежність, а для цього їм викладач вказує на роботу з підручником, історичним словником.

Після підбірки матеріалів учні дають відповідь на запитання: Яке ваше відношення, або як ви розумієте необхідність проведення референдуму? Викладач коректує їх відповіді, таким чином формуючи громадянську свідомість і відповідальність кожного за подальшу участь учнів в справах держави.

Учням дається пояснення, що громадянська свідомість - це стан людини, яка відчуває себе громадянином своєї держави, з лояльним ставленням до и інструментів та законів; почуттям учнем власної гідності, знанням і поважанням прав людини, що відповідально відноситься до своїх обов'язків перед державою; (по визначенню Бабкіної О.В. „Політологія"), а свідомість - це вміння людини думати, мислити, визначати своє відношення до дійсності. Прослухавши таке пояснення, учні також стають на позицію громадянське - свідомої особистості, виявляючи при цьому знання з історії України - стільки років, скільки втрат понесла Україна на шляху до здобуття незалежності і як тоталітарний режим, одержавлення і підпорядкування інтересам центру, деформовані міжнаціональні відносини в СРСР привели це об'єднання до розпаду.

При цьому звертається увага учнів до телепрограм, що характеризують відносини Росії до України (протиріччя, пов'язані з поставкою газу в Україну і штучне підвищення цін, територіальні претензії до Криму та флоту і т. інші).

Для виховання в учнів соціальної компетентності викладач може використовувати наступні форми роботи:

а) знайомство з інтернет-новинами, словниками, енциклопедіями та
проведенням співбесіди з учнями;

б) методи постановки проблемних запитань, аналітико - синтетичну
бесіду. Для прикладу: при вивченні теми „Конституція України" учням
дається завдання робота з наочними посібниками (текст Конституції
України 1996 р. для ознайомлення зі статтями, розділами, положеннями).

При цьому учням можна поставити такі запитання:

1. Яку роль відіграє Конституція в житі суспільства та держави?
   
2. Чому Україна прийняла свою Конституцію?
   

3. Чи відповідають статті Конституції інтересам українського народу?

Ставиться проблемна ситуація: чому сьогодні вносяться зміни до статей Конституції?

Слухаючи радіопередачі, проглядаючи телепрограми учні роблять свої висновки, а викладач коректує їх, стверджуючи, що в демократичній державі кожен громадянин має свої громадянські права, громадянські обов'язки, а при порушенні законів, завдання кожного з нас – боротись проти таких порушень і забезпечувати виконання законів. Своїми знаннями, своєю працею всі громадяни повинні забезпечити процвітання і щастя народу, прогрес України в усіх областях народного господарства, освіті, науці, техніці.

В.Л.Сухомлинський писав: „мудре і добре слово "дає учням радість, а не­розумне і зле - приносить біду; Пробудити віру в людину, а також інтерес до праці - основа учительського уміння".

Завдання вчителя – допомагати учням в роботі самопізнання, самоутвердження, формуванні життєвої позиції, відкрити перспективу їх людського і професійного росту, навчити відповідальності за свої вчинки, діяння, за збереження людських цінностей і держави. Людина, яка ставить загальне вище особистого - являє вершину соціальної творчості.

Сформувати свідомого, гармонічно розвинутого, духовно багатого, справедливого, розумного патріота нашої Батьківщини - основне завдання викладача у вихованні учнів.