А. І. Притуляк (044) 513-46-43 > Н. М. Криштальова (048) 716-56-36 > Л. М. Вишневська (048) 718-05-65 > Н. В. Марчук (044) 513-46-43

Методичний документ розкриває технологію науково-інфор­маційних і патентних досліджень, які проводяться на етапах пла­нування та виконання НДР з проблем медицини.

Методичні рекомендації видаються замість аналогічних за назвою (1999 р.), які втратили свою інформативність та інфор­маційну цінність. Досвід наукових пошуків останніх років по­казав, що науковці галузі та АМН України мають потребу в користуванні новим методичним документом, максимально адаптованим до умов сучасної медицини та проведенні з цієї про­блеми наукових досліджень.

Методичні рекомендації розроблені відповідно до Законів Ук­раїни «Про науково-технічну інформацію» № 3322 від 25.06.93 р.; «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3769- 12 від 1994 р.; «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.93 р.; Цивільного Кодексу України (Книга 4. Право інтелектуальної власності) 2004 р.; Держстандарту Ук­раїни 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та по­рядок проведення».

Призначені для науковців, лікарів, дисертантів та інших спеціалістів, зайнятих плануванням і виконанням науково-дос­лідних робіт, зокрема і дисертаційних, з проблем медицини.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ШФОРМАЦІЙНИХ І ПАТЕНТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результативність (ефективність) усіх видів і форм науково- дослідних робіт (НДР) насамперед залежить від організації їх планування, зокрема від якості науково-інформаційного та па­тентного супроводження цього процесу.

Планування наукових досліджень — це складний творчий процес, окремими етапами якого є вибір теми (шляхом виконан­ня замовлення на наукове дослідження на основі аналізу інфор­маційної кон'юнктури, власного досвіду наукового керівника або виконавця); її обговорення в науковому колективі, експер­тиза теми профільною проблемною комісією та Вченою радою установи, експертиза та узгодження в профільному департаменті МОЗ України, визначення обсягів фінансування такої роботи; включення теми до плану науково-дослідних робіт установи, і, нарешті, державна реєстрація теми в УкрІНТЕІ.


Вся наукова тематика поділяється на патентоспроможну та непатентоспроможну. Патентоспроможна НДР передбачає от­римання в результаті її виконання таких рішень, на які можуть бути одержані патенти.

Непатентоспроможна НДР не може завершитися створенням винаходу (корисної моделі) через свою специфіку. До іаких НДР належать соціально-гігієнічні, статистичні, історичні, клуково- інформаційні наукові проблеми, проблеми організації та управ­ління медичною наукою й охороною здоров'я тощо.

Слід мати на увазі, що навіть якщо тема НДР у процесі плану­вання була визначена непатентоспроможною, але способи, пристрої, речовини, за допомогою яких вона буде виконуватися, можуть бути патентоспроможними, що потребує патентних досліджені..

Якщо НДР, що планується, являє собою дослідницький фраг­мент іншої охороноспроможної теми, вона може не вершити­ся створенням винаходу (винаходів). У цьому варіанті прове­дення патентних досліджень є обов'язковим і корисним.

Якщо НДР, що планується, однозначно непатеп юспромож- на, то проводяться тільки науково-інформаційні дослідження за джерелами наукової медичної (технічної) інформації.

Патентні дослідження проводяться та оформляються відпо­відно до вимог ДСТУ 3575-97 "Патентні дослідження. Основні положення та порядок їх проведення", однак така технологія у медицині потребує певної адаптації.

2. ТЕХНОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОШУКУ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Виконавцям варто заздалегідь опанувати технологію інфор­маційного пошуку, що викладена в цьому документі, та перед­бачити використання консультацій фахівців науково-інформа­ційних служб і наукових бібліотек. Особливо це стосується за­стосування методів індексації окремих предметів (об'єктів) по­шуку (УДК) чи інших пошукових «ключів». Згадана техноло­гія загалом застосовується при будь-яких інформаційних пошу­ках, коли розв'язуються такі завдання, як пошук певного нау­кового документа, підготовка тематичної добірки, збір матері­алу для формування аналітичного огляду, при виконанні дисер­таційної роботи тощо.


Варто зосередити увагу на окремих визначеннях понятійно­го апарату, а саме:

• науково-інформаційні дослідження — це науково-творча діяльність з усіма ознаками наукового пошуку, що обов'язково здійснюється на всіх етапах виконання науково-дослідної робо­ти (НДР), має за мету визначити актуальність планування та виконання певної НДР, її новизну, пошук і використання сучас­них методів досліджень, визначення шляхів досягнення мети (ви­конання поставлених завдань) з урахуванням використання на­явних матеріальних, кадрових та фінансових ресурсів.
  

При плануванні НДР, де одним із завдань є розробка нової ме­дичної технології діагностики, лікування, профілактики та но­вої організації управління системою охорони здоров'я та її підси­стемами, обов'язково визначати шлях доказовості одержаних результатів дослідження. Науково-інформаційні дослідження часто іменують як інформаційне супроводження науково-дослід­них робіт, що є однозначними поняттями;

• етапи виконання науково-дослідної роботи — це плануван­ня теми НДР, виконання, заключний етап та етап матеріалізації (інновації) результатів досліджень;
  
• основні виконавці патентних і науково-інформаційних до­сліджень — відповідальний виконавець теми НДР, виконавці та­кої теми та інші фахівці, які залучаються для виконання техні­чних завдань. Етап систематизації й аналізу масиву наукових документів, а також етап підготовки звітів із проведення нау­ково-інформаційного дослідження виконуються за безпосеред­ньої участі наукового керівника теми НДР;
  
• первинний науковий документ — документ, де знаходить­ся створена вперше наукова інформація. Це матеріальний носій інформації (паперовий, електронний тощо), де розміщується на­укова інформація як ідеальний продукт (стаття, монографія, звіт про виконання НДР, дисертація тощо);
  
• вторинний науковий документ — це результат переробки первинного документа (бібліографічний опис, реферат, резюме, науковий огляд, довідник, автореферат тощо);
  
• науково-інформаційні ресурси — це сукупність різних видів і форм первинних та вторинних наукових документів, система­тизованих у певному порядку. Спрощеним варіантом таких ре­сурсів може бути довідково-інформаційний фонд (ДІФ).
  

Технології пошуку можуть бути результативними лише за умов дотримання так званого золотого правила: «Завжди на­уково-інформаційний та патентний пошук потрібно розпо­чинати з вивчення довідково-інформаційних фондів (Д1Ф) з метою відбору вторинних наукових документів, а при вико­нанні цієї технології з масиву отриманих вторинних доку­ментів необхідно селективно відбирати первинні наукові доку­менти. Останні стають базою для визначення науково-інфор­маційної та патентної світової кон 'юнктури ( певної пробле­ми». Ось чому перший етап технології такого пошуку — це визначення конкретних згаданих пошукових апаратів, що є в регіональних ДІФ (рис. 1). Йдеться про бібліотечні каталоги та спеціальні картотеки, бібліографічні покажчики, зокрема ано­товані, реферативні видання, наукові огляди, картотеки про­фільних науково-інформаційних органів, бюлетені реєстрації наукових документів, наприклад, «Бюллетсні. рсгистрации НИР и ОКР» та деякі інші, що сформовані вторинними нау­ковими документами.

Пошук необхідних (релевантних) вторинних документів доз­волить, по-перше, мати попереднє уявлення про науково-інфор­маційну кон'юнктуру в світі щодо проблеми, окреме питання якої може стати темою НДР, що планується; по-друге, відібрані вторинні документи є ключем для пошуку та селективного відбору первинних документів. Недоцільно вивчати інформа­ційну кон'юнктуру без масиву первинних документі, оскільки подібне вивчення є малоефективним і свідчить про недостатню науково-інформаційну культуру науковця (пошукача).

Цього правила слід дотримуватись і при проведенні патент­ного пошуку.

Викладена технологія інформаційного пошуку реалізується в такій же послідовності за умови, що інформаційно-пошукові апарати (системи) та фонди первинних документів сформовані на магнітних носіях, у комп'ютерних базах тощо.

Досвід свідчить, що якість виконання технології інформацій­ного пошуку забезпечується, насамперед, компетентністю ви­конавців пошуку щодо структури інформаційно-пошукових апа­ратів. Адже кожен з них має свої особливості, зокрема обсяг, профільну спрямованість, мову, форму носіїв інформації, вид наукових документів і систематизацію інформаційних джерел (документів).

Насамперед для пошуку наукової інформації необхідно ви­користати картотеки і каталоги органів наукової-медичної інформації (НМІ) бібліотеки своєї установи, а також регіональ-

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОШУК ВТОРИННИХ ДЖЕРЕЛ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ




Рис. 1. Спектр довідково-пошукових апаратів для відбору вторинних наукових документів




них (обласних) медичних та інших бібліотек, органів НМІ НДІ та ВМНЗ. У подальшому слід перейти до використання інфор­маційних видань, перш за все бібліографічних покажчиків і ре­феративних матеріалів, що теж зберігаються в означених вище ДІФ.

До найважливіших з них належать такі:

«Бюллетень регистрации НИР и ОКР», який видається Укр- ІНТЕІ з 1997 р. Це видання може допомогти визначити головні напрямки досліджень у галузі з конкретної проблеми і визначи­ти колективи виконавців.

«Літопис журнальних статей» — Державний бібліографічний покажчик України. Виходить 2 рази на місяць. Має розділ 61 «Медицина», що поділяється на, підрозділи за основними розді­лами медицини. Це видання містить бібліографію публікацій журналів, періодичних, продовжуваних і неперіодичних тематич­них збірників України.

«Літопис книг» — Державний бібліографічний покажчик Ук­раїни. Виходить 1 раз на місяць. Розділ 61 «Медицина» поді­ляється на підрозділи, які відповідають основним профілям ме­дицини.


У цьому розділі міститься самостійний підрозділ «Ав­тореферати дисертацій».

«Медичний реферативний журнал» (МРЖ) видається з 1993 р. Українським центром наукової медичної інформації та патентно- ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ).

У журналі представлені реферати зарубіжних статей, опубліко­вані за минулий рік у профільних зарубіжних ядерних журналах, що знаходяться в інформаційних фондах України. Журнал видаєть­ся 2 рази на рік і має 17 розділів з основних медичних проблем.

Наприкінці кожного реферату вказано довідково-інформа­ційний фонд, в якому знаходиться повний текст реферованого документа і де можна замовити його копію.

Інформацію про сучасний стан досягнень (огляд) у розробці медичних технологій у галузі можна отримати в такому інфор­маційному виданні «Укрмедпатентінформу», як «Реєстр медико-біологічних та науково-технічних нововведень». Виходить з 1993 р. 1 раз на рік. Реєстр має довідковий апарат, який дозво­ляє виконувати пошук матеріалу за проблемою, установою, яка запропонувала пропозицію, та реєстраційним номером нововве­дення. До Реєстру кожного року включається понад 200 нових медичних технологій. Видається на основі пропозицій, надісла­них науковими установами і вищими медичними навчальними закладами системи МОЗ та АМН України, які здебільшого є ре­зультатами закінчених НДР або їх фрагментами.

Після пошуку наукової інформації у вітчизняних інформа­ційних виданнях переходять до пошуку таких в інформаційних виданнях так званого близького і далекого зарубіжжя.

«Летопись журнальних статей» (Державний бібліографічний покажчик Російської Федерації). Видається Російською Книжко­вою палатою щотижня за усіма розділами науки. Має рубрику 61 «Медицина».

Окремими випусками «Летописи журнальних статей» вихо­дять іменний покажчик і покажчик джерел, матеріали з яких ви­користані при підготовці цього видання.

«Летопись авторефератов диссертаций» (Державний бібліо­графічний покажчик Російської Федерації) видається Російською Книжковою палатою щомісяця.

Для пошуку бібліографічних описів книг, релевантних темі дослідження, можна використати також «Книжную летопись», що видається Російською Книжковою палатою щотижня. У кож­ному випуску є розділ 61 «Медицина» з підрозділами за основ­ними профілями медицини.


Пошук зарубіжних наукових статей за бібліографічними опи­сами з усіх проблем медицини можна здійснити, якщо викорис­тати Іndех Меdісus, що видається Національною медичною бібліотекою США. Він є у фондах ДНМБ МОЗ України. Вихо­дить щомісяця. Предметна секція цього видання містить бібліо­графічні описи журнальних статей, головним чином, далекого зарубіжжя, що розподілені за предметними рубриками для опе­ративного тематичного пошуку документів. У авторській секції наведені ті ж самі бібліографічні описи, розподілені за автора­ми в алфавітному порядку.

В окремий розділ виділені бібліографічні описи наукових ог­лядів, що дозволяє проводити їх тематичний та іменний пошук.

Продовжують пошук вторинних документів наукової медич­ної інформації у реферативних зарубіжних виданнях. Серед них найвідоміші — «Сборник рефератов НИР и ОКР» РФ і "Ехсегрtа mediса". Міжнародний реферативний журнал Ехсеrрtа Меdіса (редакція в Нідерландах) є у фонді ДНМБ МОЗ України. До нього включаються реферати статей з наукових журналів, го­ловним чином, далекого зарубіжжя. Видається за 54 окремими секціями, що відповідають основним профілям клінічної та тео­ретичної медицини й суміжних з нею галузей.

Враховуючи той факт, що медична наука, як правило, інтег­рується з іншими галузями знань, медичну інформацію варто шукати і в інформаційних джерелах суміжних галузей.

Основним джерелом пошуку такої інформації є Реферативний журнал (РЖ) Всеросійського інституту наукової і технічної інформації (ВІНІТІ). Видається за розділами зведених томів у ви­гляді окремих випусків до них різного тематичного напрямку.

Щодо соціальної медицини й організації охорони здоров'я, гігієнічних наук доцільно, окрім іншого, використовувати РЖ 36 «Медицинская география», РЖ 72 «Охрана природы и вос- производство природных ресурсов», РЖ 83 «Охрана природы и улучшение городской среды».

Реферативний журнал є у фондах Державної наукової медич­ної бібліотеки (ДНМБ) МОЗ України та в інших великих нау­кових бібліотеках країни.

Поряд із згаданими традиційними джерелами вторинної інфор­мації необхідно використовувати і сучасні, що базуються на за­стосуванні комп'ютерної і телекомунікаційної техніки.

Нині у світі існує декілька тисяч автоматизованих баз даних медичного напрямку, але лише окремі з них доступні в режимі


INTERNET та електронної пошти, записані на компакт-дисках, мають практичне значення. Прикладом цих баз є такі:

База данних (БД) "MEDLINE" — реферативний огляд 3600 журналів англійською мовою, виконується Національною ме­дичною бібліотекою США з 1966 р. Тематичний обсяг включає теоретичну та клінічну медицину з усіх напрямків, питання охо­рони здоров'я та соціальної медицини, фармакології, біології, біофізики та ін. Доступ до "MEDLINE" — через мережу INTERNET ссылка скрыта Лікарі та науковці, які не мають безпосереднього доступу до Інтернету, можуть скорис­татися цією БД у Державній науковій медичній бібліотеці МОЗ України, в якій з 1993 р. вона щороку поповнюється (робота виконується на договірній основі).

БД "The complete year book colletion" (повний щорічник прак­тичного лікаря) — БД НМБ США, вміщує понад 50 тис. бібліографічних описів статей з рефератами та коментарями спеціалістів.

БД "Drag information fulltext" (інформація про лікарські пре­парати) — рефератів із понад 750 фармацевтичних журналів світу.

БД "Excerpta Medica" (EMBASE, Нідерланди) — вміщує по­над 3 млн рефератів, щороку описується близько 3500 журналів, доступ через ссылка скрыта

БД "BIOSIS" — оглядає з 1972 р. понад 8000 біомедичних журналів. Друковані видання — "Віо1оgіса1 Abstracts", "Bioreserch Index".

БД Інституту наукової інформації США (181) — бібліографічні БД, на основі яких видаються "Current Contents" і "Science Citation Index". Вміщує відомості про публікації понад 2600 біо­медичних журналів. Розповсюджується на паперовому носії та компакт-дисках.

Тут варто нагадати, що одержання вторинних джерел науко­во-медичної інформації з Інтернету та інших БД слід поєднува­ти з досягненням кінцевої мети: отримати первинні документи, які, як правило, безоплатно не надаються. Отримання сигналь­ної інформації не повинно слугувати для формування певних по­глядів і прийняття рішення щодо планування НДР чи теми ди­сертації, що інколи зустрічається у вітчизняному медичному наукознавстві.

Можуть бути використані для пошуку вторинних документів сервери таких медичних установ і відомств:

• Всесвітньої організації охорони здоров'я: вміщує інформа­цію про головні Програми ВООЗ, прес-релізи, адреси електрон­ної пошти тощо. Можливий доступ через: ссылка скрыта
  
• Національної медичної бібліотеки США — доступ через ссылка скрыта
  
• Національних інститутів охорони здоров'я США: ссылка скрыта
  
• «Российская медицина» — бібліографічна БД на компакт- дисках.
  
• «Злектронный Каталог РНМБ Беларуси» — бібліографі­чна БД.
  
• Центральная научная медицинская библиотека им. И. М. Сеченова: ссылка скрыта
  

Окремі статті, огляди, реферати, матеріали форумів тощо теж мають певне значення при виконанні інформаційного пошу­ку, хоча тут часом відзначається дублювання інформації. Вестник инфектологии и паразитологии ссылка скрыта

Профилактика заболеваний и укрепление здоровья Рефераты статей с 1998 г.

ссылка скрыта Путеводитель по новым статьям в журналах ссылка скрыта литература по медицине

Бесплатный доступ к полным текстам книг (на разных язи­ках) ссылка скрыта Статьи:

«Медицина,в Интернет»

ссылка скрыта Доказательная медицина на Интернете Клиническая зпидемиология и доказательная медицина ссылка скрыта

Страничка Общества Врачей Практиков Доказательной Ме­дицини ссылка скрыта

Страница Российского отделения Кокрановского Сотрудничества ссылка скрыта

Клинические руководства: их разработка и применение ссылка скрыта Стандарти и качество ссылка скрыта

Портал о стандартах ard.ru; ссылка скрыта НИИ нейрохирургии им. акад. Н. Н. Бурденко РАМН (Мос­ква) ссылка скрыта

Российский кардиологический научно-производственньш ком­плекс (РКНПК) МЗ РФ ссылка скрыта

Санкт-Петербургский институт биорегуляции и геронтоло- гии ссылка скрыта

Департамент Госсанзпиднадзора МЗ России ссылка скрыта


Документи та опубліковані матеріали з епідеміології, інфек- тології, імунології та вакцинації, дезінфектології ссылка скрыта

Зауважимо, що вищенаведені БД рекомендуються як найбільш раціональні при виконанні науково-інформаційного пошуку, але не обов'язкові при проведенні.

Після пошуку сигнальної інформації про первинні наукові документи беруться до ознайомлення з ними. їх фонди знахо­дяться в медичних бібліотеках і деякі документи є в мережі на­укової медичної інформації НДІ, навчальних закладів, облас­них та у ДНМБ МОЗ України. Наприклад, фонд методичних рекомендацій галузі та інформаційних листів (первинних доку­ментів) створений Центром Укрмедпатентінформ стосовно описів пристроїв, препаратів, медичних технологій, управлінсь­ких рішень, розроблених, як правило, в процесі виконання НДР з 1998 р.

Спеціалістам, які займаються питаннями організації та рефор­мування охорони здоров'я, доцільно використовувати сформо­вані в Українському центрі наукової медичної інформації та па- тентно-ліцензійної роботи спеціальні фонди наукових доку­ментів ВООЗ, «Здравреформа», НТЦ-ОРТ.

3. ПАТЕНТНО-ШФОРМАЦІЙНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ ЕТАПІВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ З ПРОБЛЕМ МЕДИЦИНИ

ЗЛ. Основний понятійний апарат патентних досліджень

Винахід (корисна модель) — це результат творчої (інтелек­туальної) діяльності людини у будь-якій сфері технології, що відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має ви­нахідницький рівень і промислово придатний.

Патент — це юридично-технічний охоронний документ, який засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, ко­рисну модель та промисловий зразок.

Об'єкт господарської діяльності — це продукт (пристрій, ре­човина, штам корисного, культура клітин рослин і тварин), спосіб (процес), позначення товару та послуг (торговельна марка).

Патентна інформація — це інформація стосовно усіх об'єктів промислової власності, яка публікується у виданнях патентних відомств різних країн, регіональних патентних відомств, міжна­


родних організацій, інформаційних центрів. Патентна інформа­ція містить науково-технічну складову та має юридичне пра­вове значення.

Патентний фонд — це упорядковане зібрання патентних до­кументів та довідково-пошукового апарату до нього.

Патентні дослідження — стосовно медицини — це регламен­тований відбір та системний науковий аналіз результатів патен­тного пошуку.


3.2. Вітчизняні джерела патентної інформації

Найбільш повні зібрання джерел патентної інформації, на­явні в Україні до 1994 р. (включно), знаходяться у фонді па­тентної документації Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) України (м. Київ, вул. Горького, 180) і частково у па­тентних фондах обласних Центрів науково-технічної та еко­номічної інформації (ЦНТЕІ), ДНМБ МОЗ України, а з 1994 р. до цього часу (крім вищезгаданих фондів) — у Фонді патентної документації громадського користування філії Ук- рпатенту (Українського центру інноватики та патентно-інфор­маційних послуг).

Патентна інформація України публікується з 1993 р. в офі­ційних виданнях патентного відомства — патентному бюлетені «Промислова власність».

До систематизованих патентних ресурсів в Україні належать БД, розташовані у розділі «Бази даних» порталу УкрПатент (ссылка скрыта). Це інформація як про видані/опубліковані охоронні/заявочні документи, так і про стан діловодства та су­дові рішення за ними.


3.3. Зарубіжні джерела

Перелік адрес патентних баз даних, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті

№ п/п	Відомство публікації	Адреса в Інтернеті	Примітки
1	Електронно- цифрова бібліотека Європейського патентного відомства ЕSР@СЕNЕТ	ссылка скрыта	Пакетна документація країн-членів ЄПО, принаймні за останніх 2 роки публікації. Патентна документація багатьох країн світу на значну глибину, але відсутні будь-які відомості щодо повноти та пробілів у цих масивах
		або з сайту ЄПВ: ссылка скрыта ЕSР@СЕNЕТ
2	Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)	ссылка скрыта	Заявки РОТ (реферативна інформація з 1997 р.)
3	БД Відомства з патентів і товарних знаків США	ссылка скрыта	Описи до патентів США з 1790 р.
4	Електронно- цифрова бібліотека Відомства з патентів і товарних знаків Німеччини	ссылка скрыта	Патентна документація Німеччини та інших країн світу. Повнота не гарантується
5	Патентне відомство Великобританії Патентний реєстр	http:/www.patent.gov.uk/patent/dbase.index.php — пошук у БД відомства, у т. ч. в патентному бюлетені ссылка скрыта - патентний реєстр ссылка скрыта патентні документи 3 № 2000001 (з 1979 р.)	Правовий статус Заявки, патенти, свідоцтва додаткової охорони
6	Інститут інтелектуальної власності Швейцарії	ссылка скрыта ссылка скрыта	Реєстр об'єктів промислової власності

Варто відзначити, що усі пошукові роботи виконуються авто­ром (виконавцем) наукової роботи, але у тісній співпраці з патен- тознавцем, виходячи з особливостей патентознавства як науки.

3.4. Технологія виконання патентних досліджень

Патентні дослідження — це творча діяльність, що здійснюєть­ся на усіх етапах виконання НДР, які класифікуються як охо- роноспроможні. Патентні дослідження визначають патентну кон'юнктуру з проблеми, якій присвячена НДР.

Світовий потік патентної інформації складають публікації регіональних патентних організацій та уповноважених патент­ними відомствами (понад 120 країн світу і 5 міжнародних і ре­гіональних патентних організацій).

Патентний пошук — регламентована процедура відбору з масиву патентної документації відповідних вторинних і первин­них документів.

Патентна інформація публікується у вигляді повних описів до заявок та виданих охоронних документів, рефератів або фор­мул винаходу та бібліографічних даних (видання патентних відомств та інформаційних центрів).

Метою патентних досліджень у медицині є:

• визначення рівня техніки, у даному випадку рівня розвит­ку медичної науки з даної проблеми;
  
• одержання вихідних (початкових) даних з певної проблеми для забезпечення високого науково-технічного рівня своїх досліджень і розроблення конкурентоспроможної медичної техніки (виробів);
  
• використання у своїх дослідженнях сучасних світових на­укових досягнень із певної проблеми медицини;
  
• вивчення можливості отримати охоронний документ на об'єкт інтелектуальної власності (відповідність критеріям охо- роноспроможності).
  

Технологія виконання патентного пошуку має такі етапи:

1. Розробка завдання на проведення патентних досліджень.
   
2. Розробка регламенту пошуку інформації та проведення патентних досліджень щодо об'єкта, його складових частин:
   
   1. Визначення предмета пошуку.
      
   2. Визначення класифікаційних індексів МПК.
      
   3. Визначення мети пошуку.
      
   4. Визначення держав пошуку.
      
   5. Визначення глибини пошуку.
      
   6. Вибір ДІФ.
      

3. Пошук, обробка інформації та оформлення довідки про пошук.
   
4. Систематизація та аналіз інформації.
   
5. Підготовка звіту про патентні дослідження.
   

Патентна інформація має низку переваг, а саме: достовірність відомостей, конкретність, систематичність, повнота даних, ре- левантність, точність пошуку.

Ключовими словами для пошуку варто використовувати слова із заздалегідь складеного обмеженого переліку термінів, призначе­них для пошуку, або інші слова, які відображають об'єкт пошуку.

Визначення об'єкта пошуку, його складових є одним із важ­ливих етапів патентного пошуку. Він у значній мірі визначає достовірність результатів.

При проведенні пошуку використовуються фонди описів ви­находів, фонди опублікованих заявок на винаходи, а також фон­ди описів корисних моделей та промислових зразків технічно ви- сокорозвинутих країн, а саме: США, Великобританії, Франції, Швейцарії, Німеччини, Японії, Росії та, за необхідністю, інших країн.

Список держав пошуку в класичному випадку визначається країнами, де дана галузь найбільш розвинена. За великим ра­хунком, у зв'язку з тим, що способи діагностики, профілактики та лікування захворювань є охороноспроможними в США, Росії та Україні, а також за умови, що тема НДР, яка планується до виконання, ставить за мету конкретно розробити спосіб діагно­стики (лікування, профілактики), то, на нашу думку, патентний пошук по європейських країнах аналогів такого способу про­водити не варто. В цьому разі потрібно формувати як об'єкт пошуку лише пристрої та загалом інструментальні методи дос­ліджень. Враховується також можливість патентування за кор­доном, тоді вивчається фонд тієї держави, куди можливо буде подана заявка.

Визначення ретроспективності пошуку залежить від того, як давно дана тема стала актуальною для вивчення. Зазвичай при плануванні та проведенні НДР вивчаються документи за 10 ос­танніх років.

Аналіз патентної інформації визначає стан вивчення даної теми у світі, зокрема, визначення придатності власного об'єкта інтелектуальної власності до набуття прав інтелектуальної власності на нього.

Виходячи з особливостей наукових досліджень у медичній галузі, заповнення усіх форм проведення патентного пошуку, визначених у ДСТУ 3575-97, не є обов'язковим. Звіт про па­тентні дослідження складають, крім регламентованих форм, у вигляді аналітичного огляду довільної форми. При цьому необ­хідно висвітлити основні аспекти виконання досліджень, пода­ти висновки та заключення відносно потреби планування кон­кретної НДР. Нагадаємо, що звіт


про наукові інформаційні та патентні дослідження формується як єдиний документ.

4. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА АНАЛІЗ МАСИВУ

ДОКУМЕНТІВ ЯК РЕЗУЛЬТАТУ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОШУКУ

Це найважливіша інформаційна технологія, яка дає відповідь на доленосні питання щодо планування теми НДР. Аналіз от­риманих первинних інформаційних документів (патентних і на­укових) здійснюється у відповідності з класичними вимогами. По-перше, якщо таких документів декілька десятків, то потрібно побудувати інформаційну модель проблеми і кожний вузол та­кої проблеми піддати аналізу, тобто сформувати інформаційну кон'юнктуру, а саме: де, коли і ким проведені аналітичні робо­ти, який одержано результат і наскільки він відповідає задумам наукового дослідження, яке планується.

По-друге, якщо таких документів незначна кількість, то інформаційну модель не варто формувати.

Загалом результати науково-інформаційного пошуку віддзер­калюються в рекомендованій формі обліку згаданого пошуку (додаток В) і в текстуальній частині звіту про патентні та нау­ково-інформаційні дослідження. До речі, текстуальний виклад звіту здійснюється за довільною формою.

Повертаючись до технології аналізу масиву документів чи сформованої інформаційної моделі проблеми скажемо, що систе­матизація патентної документації (якщо проводять патентні до­слідження) здійснюється за рішеннями щодо розв'язання аналогі­чних завдань за державами, датами пріоритету, фірмами тощо.

Після систематизації проводять попередній аналіз, який доз­воляє виявити найбільш значущі для науковця рішення, котрі необхідно проаналізувати детальніше.

У результаті науково-інформаційних досліджень визначають­ся шляхи розв'язання досліджуваної проблематики, вивчається зарубіжний досвід, виявляються фірми та наукові колективи, які займаються аналогічними розробками, доводиться новизна роз­робки.

Внаслідок патентних досліджень визначається патентоспро­можність теми, тобто новизна, винахідницький рівень, промис­лова


придатність, рівень техніки, технічний рівень розробки, до­сліджується динаміка патентування, яка відзначається в дослі­джуваному напрямку; визначається ліцензійна діяльність тощо.

За використанням результатів як науково-інформаційних, так і патентних приймаються такі рішення:

а) в процесі поточного планування тему включають або не включають до плану установи;

б) в процесі виконання НДР:

• тему виконують з урахуванням даних науково-інформа­ційних і патентних досліджень, дотримуючись найбільш перспек­тивних шляхів розв'язання проблеми;
  
• патентоспроможну тему виконують шляхом досягнення визначених техніко-економічних показників розроблюваного об'єкта господарської діяльності та забезпечення відповідного технічного рівня, тобто в результаті виконання НДР мають бути створені конкурентоспроможні об'єкти.
  

Виконання як науково-інформаційних, так і патентних дос­ліджень, як було сказано, завершується складанням звіту, ла­конічного за обсягом. До звіту додаються «Завдання на прове­дення інформаційних досліджень», «Довідка про пошук». Фор­ми цих документів наведені у додатках А, Б.

Додаткову інформацію щодо наукових інформаційних і па­тентних досліджень на етапах планування та виконання НДР можна одержати в Українському центрі наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України (кон­тактні телефони 8 (044) 513-83-01, 513-46-43).


Додаток А

Адаптовані до специфіки медичної науки з урахуванням ДСТУ 3575-97

ЗАВДАННЯ (схема) на проведення наукових інформаційних і патентних досліджень №

1. Назва теми
   
2. № державної реєстрації, шифр
   
3. План наукових інформаційних і патентних досліджень на 200 р.
   
4. Етап (стадія) наукового дослідження
   
5. Завдання патентних досліджень (залежить від етапу виконання НДР) і мета стосовно конкретного об'єкта. На етапі планування НДР завдан­ням наукових інформаційних і патентних досліджень є: визначення про­відних наукових колективів (фірм), що вивчають дану проблему; вивчен­ня тенденцій розвитку аналогічних розробок і досліджень, визначення на­укового та технічного рівня; проведення порівняльного медико-соціаль- ного чи економічного аналізу відомих способів та тих, що пропонуються для розробок. Науковий рівень результатів відомих досліджень та по­рівняльна з ними наукова прогресивність передбачуваних.
   
6. Регламент пошуку
   

а). Відповідальні виконавці пошуку

б). Терміни виконання пошуку

в). Предмети пошуку

г). Країни, по яких необхідно проводити патентний пошук

д). Класифікаційні індекси по кожному предмету пошуку (УДК, МПК)

__________________________


e). ДІФ, необхідні для пошуку, в якій послідовності ______

є). Глибина пошуку в науковій та патентній документації

7 Складання звіту про наукові інформаційні та патентні дослідження

(дата)

Керівник НДР підпис

Керівник патентного підрозділу підпис

Керівник науково-інформаційного підрозділу підпис

1