Geum.ru

Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік літератури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Висновок



Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної прагматичної лінгвістики та лінгвістики тексту. Сучасні уявлення про дискурс віддзеркалюють увесь хід лінгвістичної науки.

Термінологічна система галузі інформаційних технологій належить до наймолодших систем, оскільки виникла наприкінці 20 сторіччя разом з виникненням і розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій. Оскільки лідером розвитку галузі інформаційних технологій були й залишаються Сполучені Штати, природно що первинна номінація нових розробок відбувається англійською мовою

Усучасній лінгвістиці поняття дискурсу трактується неоднозначно. Для визначення нашого розуміння дискурсу всі існуючі підходи можна звести до наступних: дискурс визначається через текст або текст через дискурс , дискурс розуміють як когнітивний процес, пов’язаний із творенням мовленнєвої поведінки, дискурс розглядається як послідовність взаємозв’язаних висловлювань, об’єднаних спільністю цільового завдання, дискурс визначається як засіб бесіди та мислення, які, як і жанри можуть ставати ритуалізованими, дискурс тлумачиться як мовленнєве утворення, одиниця вищого, ніж речення, рівня, дискурс розглядається як форма мовленнєвого спілкування, яка передбачає взаємозв’язок між мовцем та слухачем, як міжособистісна діяльність, дискурс розуміється як складна комунікативна подія, дискурс тлумачиться як соціолінгвістична структура, яка твориться адресатом у конкретних комунікативних, соціальних та прагматичних ситуаціях.

Спілкування по електронній пошті становить особливий інтерес як феномен, що виник 10-15 років тому, що одержало за цей час величезне поширення й являє собою щось середнє між усним і письмовим дискурсом. Подібно письмовому дискурсу, електронний дискурс використовує графічний спосіб фіксації інформації, але подібно усному дискурсу він відрізняється скороминущістю й неформальністю.

Крім двох фундаментальних різновидів дискурсу - усного і письмового - варто згадати ще один: уявний.

Науковий дискурс традиційно залучає до себе увагу лінгвістів. Учасниками наукового дискурсу є дослідники як представники наукової громадськості, при цьому характерною рисою даного дискурсу є принципова рівність всіх учасників наукового спілкування в тому сенсі, що ніхто з дослідників не має монополію на істину, а нескінченність пізнання змушує кожного вченого критично ставитися як до чужих, так і до своїх вишукувань. У науковому співтоваристві прийнятий поважний обіг "колега", що нейтралізує всі статусні ознаки.

Основною стилістичною рисою науково-технічного дискурсу є точний і чіткий виклад матеріалу при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційну насиченість, головний упор робиться на логічній, а не на емоційно-почуттєвій стороні викладеного.

Автор науково-технічної статті прагне до того, щоб виключити можливість довільного тлумачення суті трактуємого предмета, внаслідок чого в науковій літературі майже не зустрічаються такі виразні засоби, як метафори, метонімії й інші стилістичні фігури, які широко використовуються в художніх творах для додання мови живого, образного характеру.

Автори наукових добутків уникають застосування цих виразних засобів, щоб не порушити основного принципу науково-технічної мови - точності і ясності викладу думки.

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.

Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює «багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі як «фальшиві друзі» перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо».

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

Таким чином, було визначено, що основними шляхами перекладу термінів є транслітерація/транскрипція, калькування, експлікація та переклад на основі аналогії.

Щоб розглянути комп'ютерну комунікацію з погляду лінгвістики, необхідно встановити місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі, виявити провідні ознаки комп'ютерної комунікації, головні типи комп'ютерного спілкування.

Ми виходимо з того, що дискурс розглядається як культурно-поведінкова одиниця мовленнєвої діяльності. А саме, Д.Кристал визначає його як сукупність речень, що складають розпізнавану мовленнєву подію. У предметно-лінгвістичному плані під дискурсом він розуміє будь-який логічно зв'язний відрізок мовлення (переважно усного), що за розмірами перевищує одне речення.

Комп'ютерна комунікація багатогранна. Вона має характеристики, властиві й іншим видам комунікації. Так, у праці О.Н.Галічкіної наводяться такі риси.

З погляду масштабності, комп'ютерне спілкування має в собі риси масової (спілкування з усім світом), міжособистісної (спілкування між користувачем і комп'ютером) і групової комунікації.

З огляду на часовий чинник – тривалість комунікативного процесу, – комп'ютерне спілкування може бути як стислим (одержання електронної пошти), так і тривалим у часі (участь у конференціях).

За формою комп'ютерна комунікація поділяється на усну (безпосереднє спілкування чи при наявності голосового модему) і письмову (текстова і графічна, тобто передача малюнків, схем і т.д., але не букв – див. Додаток 3).

Відповідно до каналу передачі і сприйняття інформації комп'ютерна комунікація ділиться на актуальну (спілкування з реальними людьми) і віртуальну (спілкування з уявними співрозмовниками).

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ




  1. Аликаев Р.С. Язык науки в парадигме современной лингвистики. Нальчик, 1999.
  2. Багдасарян Т.О. Тональный компонент модальности в коммуникации (на материале английского и русского языков): Дис. ...канд. филол. наук. Краснодар, 2000.
  3. Бакіна Т.С. Сучасний фольклор школярів (Особливості творення і побутування): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1997. — 24с.
  4. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975.
  5. Белл Р.Т. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы. М., 1980.
  6. Белых А.В. Реализация прагматических установок монографического предисловия (на материале английского языка): Автореф. дис. ...канд. филол. наук. Л., 1991.
  7. Богданов В.В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты. Л., 1990.
  8. Богданова В.А. Письменная и устная формы научного стиля (на материале лексики) // Вопросы стилистики. Вып. 23. Устная и письменная формы речи. Саратов, 1989.
  9. Борисова Е.Г. О некоторых особенностях современного жаргона молодежи // Русский язык в школе. – М., 1987. – No 3.
  10. Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. — К., 2002. — 22с.
  11. Гак В.Г. Истина и люди // Логический анализ языка. Истина и истинность в культуре и языке. М., 1995.
  12. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. – 19с.
  13. Гладков Ф. "Об одном позорном пережитке" //"Литературная газета", 22 мая 1952.
  14. Глинський Я.М., Ряжська В.А. Інтернет. Сервіси, HTML web-дизайн. – Львів: Дело, 2002. – С.5.
  15. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. М., 1980.
  16. Горіна Ж.Д. Розвиток українського розмовного мовлення студентів національних груп нефілологічних факультетів вищих навчальних закладів південного регіону України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2001. — 20 с.
  17. Горький М. "О языке" // "О литературе". – М.: Гос. изд-во худ. лит-ры, 1935. – С. 142.
  18. Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон. – Там же; Иванищев С.И. Обращения в городской речи (на материале речи первокурсников) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы докладов Всерос. конф. – Челябинск, 1992. – С. 95-96.
  19. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: синтаксис и лексика. М., 1979.
  20. Дементьев В.В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов, 2000.
  21. Дубровина К.Н. Студенческий жаргон // Филологические науки. – 1980. – No1.
  22. Іванова К.А. Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації в українському вузі: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 22 с.
  23. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67-73.
  24. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67-73.
  25. Карасик В.И. Религиозный дискурс // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики. Волгоград, 1999б.
  26. Карасик В.И. Характеристики педагогического дискурса // Языковая личность: аспекты лингвистики и лингводидактики. Волгоград, 1999а.
  27. Карасик В.И. Язык социального статуса. М., 1992.
  28. Колпакчи М. Дружеские встречи с английским языком. – СПб.: "Корвус", 1993. – С. 372-376.
  29. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш.шк., 1990.
  30. Копыленко М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. – М., 1976.
  31. Купцова Н.С. Особенности языка хакеров // Язык как структура и социальная практика. – Хабаровск, 2000. – Вып. 1. – С. 37-40.
  32. Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. – Краснодар, 1994.
  33. Липатов Виталий. О проекте англо-русского словаря компьютерных терминов Engcom, oft.ru/content/view/30/, 2004
  34. Макаров М.Л. Интерпретативный анализ дискурса в малой группе. Тверь, 1998.
  35. Михайлова Е.В. Интертекстуальность в научном дискурсе (на материале статей): Автореф. дис. ...канд. филол. наук. Волгоград, 1999.
  36. Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 16 с.
  37. Пестерова Н.Т., Рут М.Э. Номинативность и экспрессивность в семантике образного слова (именование людей в речи школьников) // Живая речь уральского города. – Свердловск, 1988. – С. 88 – 96;
  38. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. – С. 96-102.
  39. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. Проблемы палеопсихологии. М., 1974.
  40. Рабинович Е.Г. Поэтика жаргона: О некоторых приемах стереотипизации речи // Этнические стереотипы мужского и женского поведения. – СПб., 1991.
  41. Романов А.А., Черепанова И.Ю. Суггестивный дискурс в библиотерапии. М., 1999.
  42. Сиротинина О.Б. Общая характеристика лексики разговорной речи // Разговорная речь в системе функциональных стилей современного русского литературного языка. Лексика. Саратов, 1983.
  43. Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. – М., 1964.
  44. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. М., 2000.
  45. Соболєва Ірина Олександрівна. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 19с.
  46. Уздинская Е.В. Семантическое своеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы в языке и речи. – Саратов, 1991.
  47. Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с. – С. 167-168.
  48. Форум сайта 3dnews.ru (ews.ru)
  49. Форум сайта ixbt.com (t.com)
  50. Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык и эмоции. Волгоград, 1995.
  51. Швейцер А.Д. Теория перевода (статус, проблемы, аспекты). М., 1988.
  52. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. М.-Волгоград, 2000.
  53. Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. — К., 1995. — 18с.
  54. Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 17с.
  55. Щур Ірина. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, No 3. — С. 10.
  56. Brown P., Fraser C. Speech as a marker of situation // Social markers in speech. Cambridge, 1979.
  57. Cisco Certified Network Associate, Cisco Networking Academy Program (Semester 1), 2000
  58. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. – P.106.
  59. Eric Partridge. A dictionary of slang & unconventional English. 8th edition / Edited by Paul Beale. – Routledge & Kegan Paul, London. – 1984. – 560 p.
  60. Fishman J. The sociology of language // Advances in the sociology of language. The Hague, 1976. Vol.1.
  61. Goffman E. Frame analysis: an essay on the organization of experience. Cambridge, 1974.
  62. Hymes D. Foundations in sociolinguistics. An ethnographic approach. Philadelphia, 1974.
  63. Microsoft International Word List, osoft.com/library/en-us/dnwue/html/rus_word_list.php, 2002
  64. Newmark P. Approaches to Translation. - Oxford, 1981.
  65. Nida E. Toward a Science of Translating. - Leiden, 1964
  66. O.Jespersen – Language, its Nature, Development and Origin. – London, 1934. – P. 261.
  67. Raymond Eric. “Jargon File: The New Hacker’s Dictionary, ver 4.4.1”, esr/jargon/
  68. Slang // Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.