Видання офіційне

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 19

ДОДАТОК В

(довідковий)

ДОДАТОК Г

(довідковий)

Типове положення про службу енергоменеджменту

підприємства ЖКГ

Г.1 Вступні положення. Мета та завдання служби енергоменеджменту підприємства

Головною метою енергоменеджменту є скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження видатків на паливно-енергетичні та інші ресурси. При цьому енергоменеджмент має являти собою ефективно (результативно) та стабільно працюючу систему, що забезпечує вирішення головної мети.

для досягнення головної мети енергоменеджменту необхідним є вирішення таких завдань:

- створення цілісної картини споживання енергетичних та інших ресурсів на підприємстві в цілому та по окремих його підрозділах зокрема;

- створення цілісної картини виробництва енергетичних та інших ресурсів;

- створення системи обліку та контролю за споживанням ПЕР;

- проведення регулярного аналізу ефективності споживання ПЕР;

- розроблення та впровадження енергоощадних заходів (ЕОЗ).

Енергоменеджмент починається з запровадження посади енергоменеджера, і призначення на цю посаду компетентного фахівця. Цей крок не усуває потреби в існуючих фахівцях, службах і підрозділах, що відповідають за використання енергетичних та інших ресурсів, а скоріше вносить більш чітку спрямованість у вирішення питань раціонального їхнього використання. Енергоменеджер повинен мати прямий доступ до керівництва підприємства і користуватися повною його підтримкою. Енергоменеджермає бути підпорядкованим головному інженеру або заступнику генерального директора підприємства з виробництва. Місце енергоменеджера в організаційній структурі підприємства представлено на рис. Ж.1^{^}.

Г.2 Розподіл відповідальності:

Керівник підприємства (генеральний директор) є особою, відповідальною за всю діяльність підприємства, пов’язану з використанням паливно-енергетичних та інших ресурсів.

Заступник генерального директора, відповідальний за показники діяльності в сфері енергозбереження (головний інженер або заступник генерального директора з виробництва) – це особа, відповідальна за розроблення політики у сфері енергозбереження та її реалізацію, а також за розв’язання інших, пов’язаних з енергозбереженням проблем. Він також відповідальний за роботу тих елементів системи управління підприємства, майна та організаційної структури підприємства, що мають (за певних умов – можуть мати) вплив на використання ПЕР і води.

Енергоменеджер підприємства є особою, відповідальною за політику в сфері раціонального використання паливно-енергетичних та інших ресурсів, який має необхідні повноваження та зобов’язаний:

- забезпечити розроблення, запровадження та успішне функціонування системи енергоменеджменту;

- розробляти звіти щодо діяльності системи енергоменеджменту та надавати їх керівництву підприємства для аналізу та прийняття рішень, тобто зобов’язаний готувати рішення щодо покращання діяльності у сфері енерго- та ресурсозбереження тощо.

керівники середньої ланки (керівники виробничих (технологічних) підрозділів – начальники цехів та технологічних ліній, а також керівники служб (управлінських підрозділів) підприємства – начальники відділів головного енергетика, головного енергоменеджера, головного еколога, головного механіка, головного технолога, начальника технічного відділу, тощо ) зобов’язані забезпечити, аби керовані ними структурні підрозділи та служби здійснювали свою діяльність відповідно до завдань політики підприємства в сфері енерго- та ресурсозбереження з урахуванням вимог до функціонування системи енергоменеджменту.

Керівник підприємства

Заступник генерального директора, відповідальний за показники діяльності в сфері енерго- та ресурсозбереження (головний інженер або заступник генерального директора з виробництва)

Енергоменеджер підприємства (представник керівництва, відповідальний за політику в сфері раціонального використання паливно-енергетичних та інших ресурсів)

Керівники виробничих (технологічних) підрозділів та служб (відділів) підприємства

Постійнодіюча служба (підрозділ, група) енергоменеджменту та тимчасові робочі групи, що опікуються розв’язанням конкретних проблем енерго- та ресурсозбереження

Рис. Г.1 - Місце енергоменеджера в організаційній структурі підприємства

Усі співробітники компанії зобов’язані дотримуватись положень політики підприємства в сфері енерго- та ресурсозбереження, особисто сприяти досягненню мети та виконання завдань, беручи участь в реалізації конкретних енергоощадних заходів тощо.

Розподіл повноважень між цехами, підрозділами та службою енергоменеджменту підприємства доцільно вести за такими напрямками діяльності:

а) організаційні, тобто безвитратні та маловитратні заходи (вартістю до (зазначити, скільки саме) грн.), що розв’язуються на рівні виробничих підрозділів і здійснюються персоналом цих підрозділів;

б) високо витратні заходи, вартістю понад (зазначити, скільки саме) грн., доцільність реалізації яких має вирішуватись у масштабах підприємства (за їхніми економічними показниками: періодом окупності, чи внутрішній нормі рентабельності або за їхньою значущістю для підприємства);

в) до задач служби енергоменеджменту підприємства доцільно віднести:

- організацію міжцехових взаєморозрахунків за статтями видатків на паливно-енергетичні та інші ресурси;

- контроль і аналіз споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів структурними підрозділами підприємства;

- створення дієвої системи контролю за використанням паливно-енергетичних та інших ресурсів;

- прогнозування потреби в паливно-енергетичних та інших ресурсах залежно від планованих обсягів виробництва і т.д.

Проблеми в сфері енерго- та ресурсозбереження слід розглядати в двох ракурсах: за типами технологічних процесів (за цехами, дільницями, робочими машинами) та за статтями витрат на виробництво продукції. І якщо питаннями, пов'язаними з ситуацією на конкретних виробництвах, необхідно займатися насамперед на цеховому рівні, то виявленням пріоритетів, аналізом і постановкою задач щодо зменшення споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів та рівня видатків на їх придбання та використання необхідно займатися на рівні всього підприємства в цілому.

Г.3 Необхідні навички та уміння енергоменеджера підприємства

Енергоменеджер підприємства повинен:

- збирати, аналізувати, інтерпретувати та представляти інформацію з питань споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів;

- знати основне технологічне устаткування та його характеристики;

- бути обізнаним з проблемами підприємства та його технологічним процесом;

- мати інженерні навички та уміння здійснювати економічний аналіз природоохоронних та енергоощадних заходів;

- уміти розробляти природоохоронні та енергоощадні заходи;

- уміти спілкуватися та взаємодіяти з людьми;

- бути ініціативним і виявляти наполегливість під час вирішення існуючих проблем;

- забезпечувати постійне інформування керівництва підприємства про ситуацію з використанням паливно-енергетичних та інших ресурсів;

- забезпечувати підвищення освітнього рівня та обізнаності персоналу підприємства з питань енерго- та ресурсозбереження;

- забезпечувати ефективний обмін інформацією з питань енергоресурсозбереження між підрозділами та службами підприємства;

- створити раціональну систему документообігу (розробити, а в разі потреби - вдосконалити необхідні інформаційні та звітні форми), а також організувати зберігання документів, їх доповнення та поновлення;

- мати широту та оригінальність поглядів (твердження типу "завжди так робилося" зовсім не означає, що "те, як робилося" – це правильно).

Г.4 Результативність роботи

На початковому етапі енергоменеджер має забезпечити заощадження витрат на ПЕР та воду на рівні від 5% до 10% в річному вимірі (у зіставних цінах). Цього результату можна домогтися за період від 12місяців до .18 місяців шляхом жорсткого дотримання технологічних карт, а подекуди - й їхнього перегляду.

Керівництво підприємства повинно забезпечити можливість виконання енергоменеджером своїх обов'язків, а найперше – забезпечити виділення бюджетних коштів і контроль за виконанням бюджету. Енергоменеджер наділяється правами, необхідними для виконання ним своїх повноважень відповідно до цього положення, тобто в межах своєї компетенції має права, аналогічні правам головного енергетика, головного екоменеджера, головного механіка, головного технолога, тощо.

Г.5 порядок створення служби енергоменеджменту

створення служби енергоменеджменту починають із запровадження посади головного енергоменеджера підприємства і призначення на неї компетентного фахівця. Після призначення на посаду головний енергоменеджер підприємства повинен забезпечити виконання таких кроків:^{^}

- визначення пріоритетів політики енерго- та ресурсозбереження;

- складання детальних балансів споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів (бажаним є проведення енергоаудиту);

- визначення правових вимог до діяльності в сфері енерго- та ресурсозбереження;

- визначення цілей та цільових показників, яких необхідно досягти;

- створення програми енергозбереження;

- визначення структури служби енергоменеджменту та обов’язків її працівників;

- розроблення та затвердження "Положення про службу енергоменеджменту підприємства";

- організація навчання та підвищення кваліфікації співробітників служби енергоменеджменту з питань енерго- та ресурсозбереження, а також підвищення загального рівня обізнаності в сфері енергозбереження працівників, а найперше – керівників підприємства;

- встановлення, налагодження та забезпечення ефективної роботи інформаційних потоків щодо енерго- та ресурсозбереження між підрозділами та службами підприємства;

- розроблення основних інформаційних та звітних форм з питань енерго- та ресурсозбереження;

- запровадження дієвого контролю ведення документації;

- запровадження системи моніторингу та проведення необхідних вимірювань;

- виявлення невідповідностей і недоліків та вироблення на підставі цього коригувальний та профілактичних заходів;

- ведення обліку даних моніторингу; запровадження системи перевірки їх достовірності (процедури верифікації та реєстрації).

Після запровадження системи енергоменеджменту головний енергоменеджер підприємства зобов’язаний забезпечити на систематичній основі надання інформації з питань енергоресурсозбереження керівництву підприємства для вироблення управлінських дій (головний енергоменеджер підприємства має готувати проекти рішень керівництва підприємства).

Головний енергоменеджер підприємства повинен здійснювати аналіз результатів роботи (через 1, 3, 6, 9 і 12 місяців), а також оперативно вносити необхідні зміни у форми та методи роботи служби енергоменеджменту.

Г.6 Бюджет системи енергоменеджменту

обсяг щорічних бюджетних відрахувань для функціонування системи енергоменеджменту (залежно від особливостей підприємства) має визначатися витратами на:

- зарплату співробітників служби енергоменеджменту;

- (експлуатацію енергоаудиторського та іншого вимірювального, а також контрольного обладнання, що використовується під час функціонування служби енергоменеджменту;

- удосконалення та модернізацію системи моніторингу за використанням енергетичних та інших ресурсів, зокрема - на відповідне програмне забезпечення та його вдосконалення.

З урахуванням складностей фінансування вітчизняних підприємств, їхні бюджетні витрати на створення системи енергоменеджменту не повинні перевищувати 3% від річного рівня витрат на ПЕР та воду. Під час становлення на підприємстві системи енергоменеджменту має бути проаналізована існуюча схема збирання первинної інформації про використання паливно-енергетичних та інших ресурсів. При цьому вартість лічильників і інших вимірювальних пристроїв не повинна перевищувати 3% річного рівня витрат на ПЕР та воду. Якщо вартість установлених лічильників (С) менша 3% річного рівня витрат на ПЕР та воду (А), - припустимим є закупівля та встановлення додаткових вимірювальних приладів на суму:

(0,03 А) - С.

У разі, якщо понад 80% споживачів ПЕР та води, а також всі основні структурні підрозділи підприємства охоплені засобами обліку, то немає потреби в закупівлі апаратури обліку на суму (0,03 · А) - С. Ці гроші можуть бути витрачені як на проведення енергетичного аудиту, так і на заохочення працівників підрозділів (бригад, цехів, ділянок), що досягли найкращих результатів у справі раціонального використання енергетичних та інших ресурсів. Матеріальне стимулювання працівників має здійснюватись на підставі спеціально розробленого положення.

Примітка: Тут необхідно визначити мінімальну величину бюджетних коштів, що необхідні для покриття поточних потреб виробництва, у тому числі й для реалізації системи міжцехових взаєморозрахунків (лічильники, витратоміри, системи обліку тощо).

Г.7 Стимулювання енергоменеджменту

якісно та вчасно виконувана робота має бути адекватно оцінена. Стимулювати слід саме результативну роботу в сфері енерго- та ресурсозбереження. Під час оцінювання ефективності роботи служб і виробничих підрозділів доцільно орієнтуватися на дотримання ними трудової, технологічної та планової дисципліни. перевищення планових показників, незважаючи на всю їхню привабливість, - не самоціль. Набагато важливіше - досягнення саме планових показників, оскільки саме вони закладені в бюджет підприємства, а їхнє невиконання може призвести до значних збитків.

У разі перевиконання планових показників слід сформувати фонд матеріального заохочення працівників підприємства, що досягли найкращих результатів у скороченні споживання енергетичних та інших ресурсів, а найперше – зменшення витрат за цими статтями видатків. Величину цього фонду визначають з таких міркувань. У разі перевиконання планових показників щодо скорочення споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів, а також витрат на їх придбання, частина зазначеного перевершення (стосовно планових показників) має направлятися до фонду матеріального заохочення. Величина цієї частини може складати половину від фактичної частки витрат на зарплату в структурі витрат на виробництво.^{^} Виплати з зазначеного фонду слід здійснювати 1 раз (2 рази) на рік. При цьому заохочувати необхідно саме працівників, що внесли найбільший особистий внесок.

На період реалізації безвтратних (організаційних) заходів, що вимагають наведення трудової, технологічної та фінансової дисципліни, заохочення заслуговують насамперед керівники структурних підрозділів, що отримали найкращі результати (керівники цехів, змін, ділянок, бригад), а також заступники екоменеджера, якщо їхня персональна діяльність була ефективною.

співробітникам служби енергоменеджменту (на прикладі підприємства водопостачання та водовідведення) встановлюють місячні оклади з урахуванням величини середнього по підприємству заробітку (А) невиробничого (управлінського) персоналу відповідно до таблиці Г.1.

Можна порекомендувати розподіл виплат за отримання заощаджень витрат на ПЕР та воду, що наведений у таблиці Г.2:

Таблиця Г.1

Посада	Базовий оклад	При виконанні планових показників
Енергоменеджер підприємства	1,5 А	4,5 А
Заступник енергоменеджера з електромеханічного обладнання	1,2 А	3,6 А
Заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів	1,2 А	3,6 А
Фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів	А	2 А
Усього:	4,9 А	13,7 А

Таблиця Г.2

Особи (підрозділи), що їх доцільно заохочувати матеріально	Відсоток від загальної суми заохочення
1) Особа (особи), що висунули ідею (пропозицію) конкретного енергоощадного заходу (ЕОЗ)	від 10% до .40%
2) Особа (особи), що реалізували (запровадили) конкретний ЕОЗ	від 10% до .40%
3) вище керівництво підприємства – генеральний директор та його заступник, що опікується питаннями енергозбереження	10%
4) Планово-економічний відділ та бухгалтерія	10%
5) Служба енергоменеджменту (якщо її працівники брали участь в розробленні та запровадженні ЕОЗ) та головний енергоменеджер підприємства	Від 5% до 20%
6) співробітники відділу головного енергетика (якщо вони брали участь в розробленні та запровадженні ЕОЗ) та головний енергетик	Від 5% до 20%
7) Співробітники та керівник підрозділу (цеху), де запроваджено ЕОЗ	Від 5% до 20%
8) Інші працівники та підрозділи підприємства (залежно від їхнього внеску в розроблення та запровадження ЕОЗ)	Відповідно до внеску в розроблення та запровадження ЕОЗ

Г.8 Першочергові задачі служби енергоменеджменту підприємства

На етапі становлення служби енергоменеджменту на підприємстві від 1 до 1,5 року необхідно:

- щодня до ранкової селекторної наради доводити до відома керівництва інформацію щодо фактичних рівнів споживання та витрат на ПЕР і воду, здійснювати аналіз і розробляти рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання із зазначенням конкретних винуватців кожної конкретної негативної ситуації (якщо остання мала місце);

- розробити карти споживання ПЕР та води для всіх ланок технологічного процесу та на цій підставі встановити основних їх споживачів, а також виявити “вузькі” місця;

- поетапно налагодити систему обліку та контролю за ефективністю використання ПЕР та води:

- окремих цехів;

- окремих технологічних процесів;

- окремих змін, бригад (в ідеалі - окремих працівників);

- на постійній основі забезпечувати візуальною інформацією щодо рівня споживання та витрат на ПЕР і воду генерального директора, головного інженера, заступників генерального директора з виробництва, з комерційно-фінансової частини і т.д.;

- брати участь у налагодженні процесу бюджетування на підприємстві;

- здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією енергоощадних та природоохоронних заходів;

- здійснювати контроль якості енергетичних та інших природних ресурсів, що постачаються на підприємство, з відповідною корекцією з їх оплати (здійснюється під час укладання договорів на постачання ресурсів).

Служба енергоменеджменту, крім того, має провадити щомісячні, щоквартальні та щорічні наради з керівниками цехів і служб підприємства за участі головного інженера чи заступника генерального директора з виробництва (залежно від того, кому вона безпосередньо підпорядкована).

для нормальної та ефективної роботи служби енергоменеджменту керівництво підприємства має:

- забезпечити дотримання запланованого бюджету служби енергоменеджменту;

- забезпечити достатню самостійність цієї служби за рахунок обмеженої кількості керівників компанії, яким вона підзвітна;

- максимально сприяти створенню на підприємстві мікроклімату, що заохочує всі зусилля, спрямовані на запровадження політики енерго- та ресурсозбереження.

Г.9 Правила енергоменеджменту

Під час роботи служба енергетичного менеджменту повинна дотримуватись вимог чинного законодавства та інших нормативано-правових документів, а також правил енергоменеджменту.

Перше правило енергоменеджменту: Жодне підприємство не повинно думати про інвестиції у високі технології доти, доки не вичерпає всі можливості раціонального використання паливно-енергетичних та інших ресурсів і зменшення витрат на них за допомогою заходів правильного ведення господарства та контролю з боку керівництва.

Таким чином, реалізація саме організаційних заходів, що найчастіше є безвитратними та маловитратними, є передумовою успіху програми енергоресурсозбереження і, отже, зниження собівартості виробництва.

Друге правило: енергоменеджер зобов’язаний аналізувати (піддавати сумніву) доцільність усіх без винятку дій персоналу підприємства, пов’язаних із використанням енергоресурсів.

третє правило: інвестувати слід саме ті проекти, що мають найкращі економічні показники (період окупності чи внутрішню норму рентабельності, або збитки, що матимуть місце в разі їхньої не реалізації є найбільшими).

Четверте правило: під час залучення інвестицій (зовнішніх чи внутрішніх) варто приймати до реалізації тільки ті проекти, економічні показники яких, перевершують інші можливі варіанти вкладання коштів з урахуванням можливих ризиків.

П’яте правило: Система енергетичного менеджменту має бути побудована за так званим “горизонтальним” принципом побудови та функціонування виробництва, що заснований на балансі прав і обов'язків окремих підрозділів і мінімізації рівнів їхньої підзвітності та підпорядкованості. При цьому окремим підрозділам (цехам, бригадам) ставляться конкретні завдання (збільшення обсягів виробництва продукції та її якості, а також терміни досягнення планових показників). Одночасно з цим надаються також широкі повноваження для реалізації цих задач (аж до визначення кількісного та якісного складу виконавців і розміру їхнього заробітку в межах установленого для підрозділу фонду оплати праці).

Г.10 денний розпорядок роботи служби енергоменеджменту

Приклад розпорядку роботи служби енергоменеджменту підприємства водопостачання та водовідведення наведено в таблиці Г.3.

Таблиця Г.3

Вид діяльності	Час
Початок роботи	7⁰⁰
Отримання необхідної інформації в диспетчера підприємства	7⁰⁰ - 7¹⁵
Нарада (селекторна нарада) з працівниками служби енергоменеджмента підприємства	7²⁰ - 7⁴⁰
Підготовка інформації для керівництва підприємтсва до ранкової селекторної наради	7⁴⁰ - 8⁰⁰
Вирішення поточних питань з керівниками цехів і служб підприємства	8⁰⁰ - 8³⁰
Ранкова селекторна нарада підприємства	8³⁰ - 9¹⁰
Планування роботи та видача поточних завдань працівникам служби енергоменеджменту	9¹⁰ - 9³⁰
Робота за завданнями керівництва підприємства, виконання поточних обов'язків і завдань відповідно до річного плану служби енергоменеджменту. Обід	9³⁰ - 16⁰⁰
Закінчення роботи	16⁰⁰
Участь у нарадах і інших заходах, що провадяться на підприємстві.	Відповідно до розпоряджень керівництва

Положення про службу енергоменеджменту підприємства має бути затверджено наказом по підприємству та підписано керіником (генеральним директором) підприємства. У разі необхідності Положення має бути погоджено з власниками (акціонерами) підприємства

Blog

Видання офіційне

Содержание

ДОДАТОК В

(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ (ТРЕНІНГУ) З ПИТАНЬ ЕНЕРГОАУДИТУ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

ДОДАТОК Г

(довідковий)

Типове положення про службу енергоменеджменту

підприємства ЖКГ