Geum.ru

Науковий вісник

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Влияние фермента «глюколюкс-f» на
Методика м материалы исследований.
Результаты исследований
Список использованной литературы
Матеріал і методика досліджень
Результати досліджень
Таблиця 1.Відтворювальні якості свиноматок залежно від сезону року
Таблиця 2. Показники відтворювальних якостей та живої маси кнурців і свинок, які народилися в різні періоди року
Таблиця 3. Динаміка показників відтворювальних якостей залежно від сезону року
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   29

Список використаної літератури



1. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных/ Дурст Л., Виттман М.; пер. с немец.; под. ред. И.И. Ибатуллина, Г. В. Проваторова  - Винница: НОВА КНИГА, 2003. - 384 с.

2. Мысик А.Т. Питательность кормов, потребности животных и нормирование кормления / А.Т. Мысик // Зоотехния. – 2007. - №1. – С.7-13.

3. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні / І.В. Гноєвий – Х.: ООО «Контур», 2006. – С. 271-278.

4. Шкункова Ю.С. Кормление свиней на фермах и комплексах / Ю.С. Шкункова, А.П. Постовалов – Л.: Агропромиздат, 1988 – 255 с.

5. Константинов В. Эффективность использования ферментних пре-паратов в рационах свиней /В. Константинов, Н. Солдатенков, Е. Кудряшов // Свиноводство. – 2005. - №2. - С.21-23.

6. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных:  справоч. пос. / [А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др.].  – М.: Агропромиздат, 1985. – 352с.

7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский – М.: «Колос», 1969. - 256с.

УДК 636.4.087.7


ВЛИЯНИЕ ФЕРМЕНТА «ГЛЮКОЛЮКС-F» НА

ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ

У СВИНОМАТОК


В.В. Семенов, д-р с.-х. наук,

С.А. Беленко


Государственное научное учреждение Ставропольский

научно-исследовательский институт животноводства и кормопроизводства, Россия


Экспериментальные данные подтверждают положительную динамику повышения показателей форменных элементов крови в зависимости от потребления супоросными и лактирующими свиноматками БМВК, в состав которых был введен фермент «ГлюкоЛюкс-F». Логично увязать это с более высокой степенью переваривания пищи, ее усвоению и трансформацию через кровь в мышечную ткань, а также молочную продуктивность свиноматок.


Ключевые слова: фермент, «ГлюкоЛюкс–F», гемоглобин, мультиэнзимная композиция, естественная резистентность.


Ферменты играют важную роль в живом организме и все процессы прямо или косвенно осуществляются с их участием. Молекулы одних ферментов состоят только из белков, другие включают белки и небелковые соединения (коферменты). В качестве коферментов выступают различные органические вещества, как правило, витамины, неорганические – ионы минералов. При этом действуют в строго определенной последовательности, они специфичны для каждого вещества и ускоряют только определенные реакции, причем при благоприятных факторах, в тысячи раз.

Введение ферментного препарата «ГлюкоЛюкс–F» в комбикорма супоросным и лактирующим свиноматкам позволяет им более эффективно использовать энергию, поставляемую с кормом. Добавление «ГлюкоЛюкс–F» в рацион свиноматок важно было изучить на предмет повышения качества и количества молока, а также его влияние на репродуктивные функции и потомство.

Ключевым моментом является содержание свиноматок в физиологических кондициях, позволяющих накопить достаточное количество энергии. При существующих условиях кормления зачастую очень сложно обеспечить свиноматку рационом, который соответствовал бы ее генетическому потенциалу, что в итоге приводит к существенной потере веса и отрицательно влияет на процесс супоросности.

Достаточно широко в составе комбикормов и рационов для свиней в последние годы стали использоваться препараты гидролитических ферментов, повышающие переваримость кормов и увеличивающие тем самым их усвояемость организмом. Исследованиями ряда ученых [1, 2, 4] – подтверждено положительное влияние мультиэнзимных композиций на рост и развитие животных, увеличение переваримости питательных веществ рационов, снижение затрат кормов на единицу продукции и повышение эффективности отрасли свиноводства в целом.

Методика м материалы исследований. Для проведения научно-хозяйственных опытов в ЗАО «Минводский комбикормовый завод» Ставропольского края были изготовлены три опытные партии БМВК «PROMIKZ» для супоросных свиноматок с нормой ввода 10% в комбикорм ККС-2-89, первый БМВК без фермента, второй БМВК, в котором присутствовал 1% премикса с содержанием 50 кг ферментного препарата «ГлюкоЛюкс –F» (на 1 тонну), третий рецепт премикса содержал 100 кг «ГлюкоЛюкс–F» в 1 тонне концентрата.

Лактирующим свиноматкам аналогичным образом был приготовлен специальный БМВК для комбикорма СКК-54-57 и идентичным способом введены пропорции фермента «ГлюкоЛюкс–F».

Экспериментальная часть исследований проводилась в племзаводе им. Чапаева Кочубеевского района Ставропольского края. Перед началом основного периода из 200 проверяемых свиноматок отобрано 30 особей – аналогов (руководствуясь методическими рекомендациями [3], из которых сформировано 3 группы по 10 животных. Физиологическое состояние свиноматок подтверждено биохимическими показателями крови и согласно зоотехнического учета они находились в состоянии супоросности (55-60 дней). Следующий забор крови осуществляется после отъема поросят.

Кровь является связующим звеном между организмом и тканями, выполняет функции регулятора жизненных процессов в период роста и развития, а также отражает уровень продуктивности и резистентности животных. В этой связи, для характеристики напряженности обмена веществ, анализа влияния ферментного препарата «ГлюкоЛюкс–F» был изучен морфологический состав крови у супоросных и лактирующих свиноматок.

Результаты исследований. Согласно результатам исследований наблюдается повышение форменных элементов крови в зависимости от сроков супоросности в опытных группах.

Однако, к завершающему периоду супоросности свиноматки, подвергающиеся воздействию ферментного препарата «ГлюкоЛюкс–F», значительно превышали I контрольную группу по содержанию эритроцитов на 1,5 х 1012/л или 21,6% (p<0,01) и 1,2 х 1012/л или 17,1% (p<0,01) соответственно.

Количество эритроцитов у подопытных свиноматок во все изучаемые физиологические периоды (супоросность, лактация) находилось в пределах физиологической нормы.

Количество гемоглобина во всех изучаемых группах находилось в пределах физиологической нормы и с возрастом наблюдается его повышение от 2,9 до 5,2%.

Повышенное содержание форменных элементов крови у свиноматок опытных групп по сравнению с аналогами контрольной группы свидетельствует о более интенсивном протекании окислительно-восстановительных процессов в их организме, связанных с дополнительным введением ферментного препарата.

Повышенное содержание эритроцитов, лейкоцитов и гемоглобина в крови свиней в возрастном аспекте и при стимуляции добавлением в БМВК фермента «ГлюкоЛюкс–F» свидетельствуют о положительной динамике гематологических характеристик.

Повышенное содержание гемоглобина в крови свиноматок опытных групп, по-видимому, связано с интенсивностью процессов метаболизма, а доступность кормового белка, витаминов и минералов обеспечивается лучше у животных, получавших БМВК и дополнительно фермент. Кроме того, как известно, увеличение в крови гемоглобина способствует поступлению к тканям дополнительного количества кислорода и повышает процессы обновления отдельных структур и тканей организма.

При изучении естественной резистентности большая роль отводится лейкоцитам, которые участвуют в становлении неспецифического иммунитета. В процессе изучения динамики содержания их в крови, установлено, что с возрастом увеличивается их количество у свиноматок всех групп. Однако в опытных вариантах, в сравнении с животными контрольной группы по этому показателю отмечены различия на 10,7% (p<0,05) и 14,8% (p<0,05).

Выводы. Резюмируя полученные научно-практические данные, следует отметить, что включение ферментного препарата «ГлюкоЛюкс–F» супоросным и лактирующим свиноматкам сказалась на массе взрослых животных, их молочности и на приросте живой массы у потомства. Вероятно, это связано с более высокой степенью переваривания пищи, её усвоению, что позитивно сказалось на количестве и качестве молока у свиноматок опытных групп, а также способствовало трансформированию кормового протеина при формировании мышечной ткани у потомства от этих животных, о чем свидетельствуют морфологические параметры крови свиноматок.


Список использованной литературы


1. Кононенко, С.И. Действие ферментных препаратов на использование корма молодняка свиней /С.И.Кононенко//Сб.научных трудов «Инновационные технологии в свиноводстве». Краснодар. - 2008. - С.80-87.

2. Кудряшов, Е.В. Опыт использования ферментных препаратов в рационах свиней на откорме /Е.В. Кудряшов/Материалы XV межвузовского координационного совета по свиноводству «Актуальные проблемы производства свинины в Российской Федерации». Пос. Персиановский.- 2006. - С.94-95.

3. Овсянников, А.И. Основы опытного дела в животноводстве.

/ А.И.Овсянников. М. «Колос».- 1976. - 263 с.

4. Подобед Л.И. Оптимизация кормления и содержания поросят раннего возраста. /Л.И. Подобед. Киев. - 2004. - С.105-113.


УДК 636.4.082


Вплив сезонності на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи свиней


Л.І. Топчій


Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова „Асканія-Нова“ – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Наведено результати вивчення впливу сезону року на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи племрепродуктора ЗАТ “Волна” Генічеського району Херсонської області протягом 2006-2008 рр. Визначено, що у зимовий та весняний періоди приплоду одержують на 2,0 % більше, ніж у літній та осінній сезони. Свиноматки, які поросяться у зимово-весінній період, мають кращі материнські якості, ніж в літньо-осінній опорос.


Ключові слова: свині, сезон року, багатоплідність, збереженість, жива маса, середньодобовий приріст.


Однією з проблем промислового свинарства є вплив сезону року на відтворювальну функцію тварин. Певно це обумовлено тим, що разом із сезоном року змінюються і фактори зовнішнього середовища, серед яких найбільше значення має фотоперіодизм, навколишня температура, вологість повітря тощо [1,2,3].

За даними багатьох дослідників влітку у свиноматок спостерігається статева депресія, внаслідок чого у них знижується статева охота, запліднюваність, багатоплідність. Водночас в осінні та зимові місяці ці показники підвищуються [4].

У зв’язку з викладеним проблема впливу сезону року на продуктивність свиноматок є актуальною і має практичне та теоретичне значення.

Матеріал і методика досліджень. Для вивчення сезону року на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи свиней в умовах племрепродуктора ЗАТ “Волна” Генічеського району Херсонської області проводили дослідження шляхом аналізу опоросів протягом 2006-2008 років.

Для комплексної оцінки відтворювальних якостей використали оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак [5].

; [1]

де: І – індекс відтворювальних якостей, балів;

В – кількість поросят при народженні, гол.;

W – кількість відлучених поросят, гол.;

G – середньодобовий приріст поросят при відлученні, кг.

Умови годівлі та утримання тварин протягом періоду досліджень були приблизно однаковими. Спосіб осіменіння тварин – природне парування. За період досліджень використовували одних і тих же кнурів-плідників. Свиноматок у стані охоти виявляли за допомогою кнура-пробника.

Результати досліджень. Результати проведених досліджень, наведених у таблиці 1, свідчать про те, що сезони року суттєво впливають на репродуктивні якості свиноматок. Так, найвища багатоплідність спостерігалася у маток, що опоросилися весною, а були запліднені взимку і порівняно з іншими порами року вона переважала на 2 % багатоплідність свиноматок, які привели поросят влітку, на 4 % взимку та на 5 % восени.


Таблиця 1.Відтворювальні якості свиноматок залежно від сезону року


Трива-лість порос-ності, днів
Бага-топлід-ність, голів
При відлученні у 45 днів
Збе-реже-ність,

%
Індекс

кількість поро-сят, гол.
жива маса

1-го порося-ти, кг
маса гнізда, кг

Зима (n=114)

110,8

±1,27
10,1

±0,98
8,3±

0,24
12,1

±0,17
100,4

±1,84
82,2
33,8

Весна (n=128)

113,5

±2,03
10,5

±0,15
9,7

±0,12
12,2

±0,17
118,3

±2,56
92,4
35,0

Літо (n=169)

111,7

±1,31
10,3

±0,11
9,3

±0,04
11,6

±0,15
107,9

±2,05
90,3
34,7

Осінь (n=212)

110,6

±0,19
10,0

±0,10
8,4

±0,32
12,1

±0,08
101,6

±1,20
84,3
33,6

В середньому: (n=623)

111,7

±0,26
10,2

±0,13
8,9

±0,18
12,0

±0,14
107,1

±1,9
87,4
34,3


Слід також зазначити, що всі наведені показники найвищими були весною і переважали інші пори року. При цьому кількість поросят при відлученні була на рівні 9,7 %, що вище середнього на 9 %, тобто на 0,8 голів, збереженість вищою була на 5 %, маса поросят при відлученні у 45 днів на 1,7 %, а маса гнізда – на 10,5 %.

Тривалість поросності також була найвищою весною

(113,5 днів), а це, в свою чергу, пов’язане з підвищенням багатоплідності, рівень кореляції цих ознак досить високий +0,703.

Розрахований оціночний індекс характеризує материнські якості, які найкраще проявилися у свиноматок з весняними опоросами (35,0), що більше від середнього по стаду на 2 % .

Гіршими показниками відрізнялися літні опороси, що підтверджує думку багатьох вчених про дискомфорт тварин як кнурів, так і свиноматок під час літнього сонцестояння.

На 2,0 % більше отримано приплоду у зимовий та весняний періоди, ніж у літній та осінній. Свиноматки, які поросяться у зимово-весняний період мають кращі материнські якості, ніж свиноматки, що поросяться в літньо-осінній період.

Таким чином, нами були підтверджені літературні дані стосовно суттєвої різниці рівня розвитку досліджуваних ознак в різні пори року.

Досліджуючи явище сезонності більш глибше (по місяцях), виявлено наступне: багатоплідність низькою була у листопаді-грудні і підвищувалася до травня-червня з 9,6 до 10,6 голів, або на 10,1 %. Протягом року співвідношення кнурців і свинок було майже рівним, крім січня-лютого, де більше в опоросах було свинок. Жива маса одного поросяти та середньодобовий приріст вищим виявився також у березні – квітні місяці (табл. 2).


Таблиця 2. Показники відтворювальних якостей та живої маси кнурців і свинок, які народилися в різні періоди року


Період народжен-ня
Кіль-кість опо-росів
Бага-топ-лід-ність, голів
Кнур-ців, n
Сви-

нок, n
Ста-теве співвідно-шен-ня
При відлученні

у 45 днів

СДП,

г
жива маса

1-го

поро-сяти, кг

1
2
3
4
5
6
7
8

Січень-лютий
67
10,3
313
311
50,2/

49,8
245
12,35

Березень-квітень
89
10,4
394
443
47,1/

52,9
247
12,42

Травень-червень
96
10,6
448
501
47,2/

52,8
233
12,00

Липень-серпень
112
10,2
510
520
49,5/

50,5
213
11,38

1
2
3
4
5
6
7
8

Вересень-жовтень
145
10,3
667
678
49,6/

50,4
238
12,13

Листопад-грудень
114
9,6
481
497
49,2/

50,8
237
12,12

В середн.:
104
10,2
469
492
48,8/

51,2
236
12,07


Зимові та осінні опороси за досліджуваними репродуктивними ознаками були майже на одному рівні продуктивності. Це пояснюється схожими кліматичними умовами цих сезонів року у 2006 – 2008 роках у південному регіоні України.

З даних таблиці 3 видно, що в стаді української степової білої породи свиней з роками спостерігається позитивна тенденція до підвищення ознак багатоплідності свиноматок, кількості поросят в термін від народження до 45-денного віку, збереженості, проте середньодобовий приріст поросят до відлучення знизився на 2,6 % у 2008 році, порівняно з 2006, що пов’язано з підвищенням ознаки багатоплідності, яка з ним тісно пов’язана. Так, багатоплідність зросла на 7,6 %, або 0,7 голови, кількість поросят до відлучення – на 9,4 %, або 0,8 голів і збереженість майже на 1,0 %.


Таблиця 3. Динаміка показників відтворювальних якостей залежно від сезону року


Рік
Пори року
Свинота-ток
Заплідню-ваність,%
Багатоплід-

ність, гол.
Кількість відлучен. поросят, гол.
Збереже-ність, %
СДП до відлучення, г

спаро-вано, гол
Опоси-лось, гол

1
2
3
4
5
6
7
8
9

2006
Зима
46
42
91,3
10,0 ± 0,22
9,5±0,33
94,4
154±2,59

Весна
65
60
92,3
10,5 ± 0,16
10,1±0,20
95,6
151±2,80

Літо
73
65
89,3
10,0 ± 0,16
9,3±0,18
92,6
159±3,24

Осінь

67
60
89,6
10,2 ± 0,19
9,0±0,54
87,0
156±1,97

В серед. за рік:
-
-
90,6
10,2± 0,18
9,5±0,31
92,4
155±2,65

Всього:
251/227
-
-
-
-
-

2007
Зима
57
51
89,5
10,1 ± 0,24
9,5±0,28
93,4
155±1,86

Весна
53
49
92,5
11,0 ± 0,27
10,5±0,16
95,0
160±5,60

Літо
44
37
84,1
10,5 ± 0,22
9,7±0,09
91,6
147±4,02

Осінь

88
80
90,9
10,1 ± 0,17
9,6±0,40
94,5
154±1,31

В серед. за рік:
-
-
89,3
10,4 ± 0,23
9,8±0,23
93,6
154±3,19

Всього:
242/217
-
-
-
-
-



























































































































































1
2
3
4
5
6
7
8
9



2008
Зима
23
21
91,3
10,7 ± 0,48
10,0±0,35
92,8
156±2,98

Весна
20
19
95,0
11,6 ± 0,26
11,0 ± 0,23
94,3
160±3,40

Літо
75
67
89,3
10,7 ± 0,24
9,8±0,18
90,7
163±6,50

Осінь

80
72
90,0
10,7 ± 0,56
10,2±0,12
94,9
125±1,36

В серед.

за рік:
-
-
91,4
10,9 ± 0,39
10,3±0,22
93,2
151±3,56

Всього:
198/179
-
-
-
-
-