Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


Розділ хvііі. особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
Розділ xix. прикінцеві та перехідні положення
Подобный материал:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49
, за винятком:

334.2.1. лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір;

334.2.2. лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

334.3. Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).

334.4. Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті.

334.5. При отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми збору) після чергового строку сплати збору лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.


РОЗДІЛ ХVІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ


Стаття 335. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції

335.1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податківтазборів, передбачених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 335.2 цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Податкові зобов’язання не виникають у разі:

розподілу прибуткової продукції між інвестором і державою;

передачі права власності від інвестора до держави на майно, придбане або створене інвестором для виконання угоди про розподіл продукції і вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією або з дня припинення дії угоди;

передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції в користування оператору угоди в межах такої угоди;

розподілу оператором компенсаційної та/або прибуткової продукції між інвесторами;

при передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції оператору для забезпечення виконання умов угоди про розподіл продукції в межах такої угоди.

335.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:

а) податок на додану вартість;

б) податок на прибуток підприємств;

в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

У разі виникнення потреби у сплаті державного збору чи мита, передбачених цим Кодексом, для отримання послуги чи виконання необхідної дії державними органами або установами, інвестор сплачує такий збір та мито.

Інвестор зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних із заробітної плати та інших винагород та виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку згідно із розділом IV цього Кодексу.

Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво) зобов’язаний зареєструватися за місцезнаходженням як платник податків та при взятті на податковий облік подати органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:

засвідчену в нотаріальному порядку копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції;

Після реєстрації як платника податку інвестор зобов’язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов’язків, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. При цьому податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов’язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.

Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затверджується центральним органом державної податкової служби.

335.3 Дія цього розділу не поширюється (за винятком випадків, передбачених статтею 337) цього Кодексу, на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданні послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.

Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.

335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.

Стаття 336. Особливості сплати податку на прибуток

336.1 Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:

а) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора, який визначається, виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором у власність в результаті розподілу продукції, зменшеною на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов'язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

б) склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією визначається відповідно до законодавства про розподіл продукції.

Витрати на придбання необоротних активів та витрати на виконання робіт по розвідуванню, облаштуванню і видобутку корисних копалин включаються в момент їх понесення в повному обсязі до складу витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією в порядку, передбаченому законодавством про розподіл продукції.

Податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті, визначається та сплачується виключно у грошовій формі;

в) якщо об’єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від’ємне значення, дозволяється відповідне зменшення об’єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів до повного погашення такого від’ємного значення об’єкта оподаткування, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції;

г) для необоротних активів, вартість яких не відшкодовується (не підлягає відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, інвестор застосовує правила амортизації, встановлені згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Інвестор визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду, на підставі даних податкового обліку;

д) податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Інвестор зобов’язаний вести окремий податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції, та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням цієї Угоди.

е) пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені у розділі ІІІ цього Кодексу, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачене угодою.

Не підлягає утриманню податок на прибуток підприємств з доходу іноземного інвестора з джерелом його походження з України, отриманого від діяльності за угодою про розподіл продукції, що виплачується інвестору його постійним представництвом відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти та/або вартість майна, перераховані (передані) інвестором-нерезидентом його постійному представництву для фінансування та забезпечення діяльності за угодою про розподіл продукції у відповідності до програми робіт та кошторису витрат, затвердженого Міжвідомчою Комісією.

є) податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального податкового періоду.

Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток підприємств надається інвестору на його письмове звернення після граничних термінів сплати податку на прибуток не пізніше 10 календарних днів з дати надходження такого звернення до органу державної податкової служби, в якому такого інвестора взято на облік.

ж) при укладанні багатосторонньої угоди про розподіл продукції або в разі, коли інвестором виступає об’єднання юридичних осіб, нарахування та сплата податку на прибуток покладається на оператора-інвестора, який веде окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, що здійснюються за угодою. Визначення оператора-інвестора та його повноважень здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про розподіл продукції.

Порядок подання податкової звітності по таким угодам встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Стаття 337. Особливості сплати податку на додану вартість

337.1. Постачання на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у порядку і строки, встановлені розділом V цього Кодексу.

337.2. За умови ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, у митному режимі імпорту, податки (крім акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (послуг), не справляються.

Під ввезенням товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту розуміється постачання нерезидентом інвестору (його постійному представництву) товарів (супутніх послуг), місцем постачання яких є митна територія України відповідно до законодавства України.

Ввезення на митну територію України продукції (вуглеводної сировини, нафти і газу), видобутої у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється без сплати податків (включаючи податок на додану вартість), за умови ввезення такої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції.

З урахуванням вимог статті 22 Закону України “Про угоди про розподіл продукції ” у разі вивезення з митної території України продукції, набутої відповідно до умов такої угоди інвестором у власність, податки, які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (супутніх послуг), не справляються.

У разі вивезення за межі митної території України для виконання угоди зазначених товарів та інших матеріальних цінностей, які раніше були придбані інвестором на митній території України, митні платежі, акцизний збір та інші податки і обов’язкові платежі не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.

При отриманні інвестором послуг, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, які постачаються нерезидентом на митній території України, податок на додану вартість не справляється.

Передбачені в цьому пункті умови оподаткування поширюються в межах діяльності, пов'язаної з угодою про розподіл продукції, також на юридичних осіб (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів), які беруть участь у виконанні робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, на основі договорів (контрактів) з інвестором.

У разі використання зазначених товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів) стягуються суми податків і зборів, не внесені у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів).

337.3. Якщо інвестор (його постійне представництво), зареєстрований як платник податку на додану вартість подає податковому органу декларацію (податковий розрахунок) з цього податку, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбувається.

Стаття 338. Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин

338.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розділом ХІ цього Кодексу на момент укладення угоди про розподіл продукції.

338.2 Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції ведеться в порядку, визначеному угодою.

Стаття 339. Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції

339.1. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.

У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор здійснює консолідований облік своєї господарської діяльності.

339.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці.

339.3. З метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки та збори під час виконання угоди про розподіл продукції, зобов’язаний зберігати первинні документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом терміну зберігання, передбаченого законодавством.

Документальні перевірки виконання інвестором зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків і зборів проводяться відповідно до закону.

Стаття 340. Гарантії у разі внесення змін до податкового законодавства

340.1. За узгодженим рішенням сторін в разі внесення змін до податкового законодавства умови оподаткування можуть бути скориговані.

Якщо зміни до податкового законодавства спрямовані на покращення умов оподаткування інвестора, в угоді про розподіл продукції повинні бути скориговані умови оподаткування з метою забезпечення економічних інтересів України.

У разі скасування окремих видів податків, зборів (обов’язкових платежів), передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор продовжує сплату їх до бюджету в порядку і розмірах, встановлених цією угодою, до внесення до неї відповідних змін.

Порядок внесення таких змін встановлюється угодою про розподіл продукції.


РОЗДІЛ XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ


Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:

підпункту 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 розділу І цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

статті 39 розділу І цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;

розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року;

підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу у частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у формі процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат розділу ІV цього Кодексу та абзаців другого - четвертого пункту 167.2 статті 167 у частині оподаткування процентів, які набирають чинності з 1 січня 2015 року;

підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 розділу ІV цього Кодексу, який набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;

підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

У зв’язку з цим, абзаци шостий - дев’ятий вважати абзацами восьмим - одинадцятим

статті 265 розділу ХІІ, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року;

пункту 276.5 статті 276 розділу ХІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

глави 1 розділу ХІV цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 квітня 2011 року

пункту 300.6 статті 300 глави 1 розділу ХІV цього Кодексу, який набирає чинності з 1 липня 2011 року.

2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 „Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82; із наступними змінами);

Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24-93 “Про податок на промисел” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст. 229; 1996 р., № 45, ст. 237);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56 - 93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336; із наступними змінами);

Закон України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 2, ст.10; 1999 р., № 41, ст. 374; 2003 р., № 23, ст.149);

Закон України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 297; із наступними змінами);

Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; із наступними змінами);

Закон України „Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 32, ст. 151; 1999 р., № 52, ст. 464; 2005 р., № 17 - 19, ст. 267; 2007 р., № 3, ст. 31; 2009 р., №18, ст.246);

Закон України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 42, ст. 201; із наступними змінами);

Закон України „Про плату за землю” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; із наступними змінами);

Закон України „Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; із наступними змінами);

Закон України „Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; із наступними змінами);

Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5 - 6, ст. 39; із наступними змінами);

Закон України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 52, ст. 471; 2009 р., № 32-33, ст.488);

Закон України “Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 10, ст. 78);

Закон України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 180; із наступними змінами);

Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст.44; із наступними змінами);

Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; із наступними змінами);

Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст.268);

Пункти 3 - 82, додатки № 1 і № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст. 253; 2009 р., № 16, ст. 223; 2010 р., № 30, ст. 398).

З 1 квітня 2011 року втрачають чинність:

розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 - 31, ст. 195; 1999 р., №25, ст. 211; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 8, ст. 63; 2003 р., № 23, ст. 149, № 37, ст. 308);

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; із наступними змінами), крім пункту 1.20 статті 1 цього закону який діє до 1 січня 2013 року;

3. У зв’язку з прийняттям цього Кодексу рекомендувати Президенту України визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (у редакції Указу від 28 червня 1999 року № 746);

Указ Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору".

Указ Президента від 11.05.1998 №453 "Про платників та порядок сплати акцизного збору".

4. Податок на доходи фізичних осіб нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов’язанням, та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.