Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


230.19. Розпорядник акцизного складу зобов’язаний
Розділ vii. збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Розділ viii. екологічний податок
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   49
виробів і марок акцизного податку;

д) надає у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, марок акцизного податку, сировини розпоряднику акцизного складу пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролюють їх виконання;

е) вносить пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за обліком, зберіганням, відпуском і транспортуванням горілки та лікеро-горілчаних виробів;

є) присутній у разі опломбування місць можливого доступу до спирту (в тому числі лічильників спирту), спиртосховища, цеху розливу та складу готової продукції після закінчення робочого дня.

230.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:

а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа “В’їзд дозволено” та особистого підпису, а також запис в журналі реєстрації отримання спирту етилового;

б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту етилового представнику органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робиться відмітка у зазначеному журналі.

230.14. У разі виявлення фактів неоприбуткування або неповного оприбуткування спирту етилового органи державної податкової служби вживають відповідних заходів згідно із законодавством.

230.15. Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа “Виїзд дозволено” та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

230.16. Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов’язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі.

230.17. Під час ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів на акцизний склад представник органу державної податкової служби робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження їх ввезення шляхом проставляння штампа “В’їзд дозволено” і особистого підпису та запис в журналі реєстрації отримання горілки та лікеро-горілчаних виробів.

230.18. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі, забороняється.

230.19. Розпорядник акцизного складу зобов’язаний:

а) надати постійному представнику органу державної податкової служби окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнане телефоном, а також вжити заходів для запобігання несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією, що зберігається представником органу державної податкової служби на акцизному складі;

б) установлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі з метою забезпечення повноти сплати належної суми податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;

в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового, та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі,

г) подавати постійному представнику органу державної податкової служби достовірну інформацію з цього питання, а також відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та звітності для ознайомлення.


РОЗДІЛ VII. ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ


Стаття 231. Платники збору

231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті 232 цього розділу є об’єктами оподаткування.

Стаття 232. Об’єкти оподаткування збором

232.1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:

232.1.1. колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт - товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

232.1.2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

232.1.3. літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

Стаття 233. База оподаткування збором

233.1. База оподаткування визначається:

233.1.1. для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) - за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

233.1.2. для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

233.1.3. для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

233.2. База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 233.1 цієї статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.

Стаття 234. Ставки збору

234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:

234.1.1. для мотоциклів:


Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна

1.1.1.

від

до (включно)

1

до 500

3

2

501

800

5

3

понад 800

10


234.1.2. для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):


Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів двигуна

1.1.1.

від

до (включно)

1

до 1 000

3

2

1 001

1 500

5

3

1501

1 800

7

4

1801

2 500

10

5

2 501

3 500

25

6

3 501

4 500

40

7

4 501

5 500

45

8

5 501

6 500

55

9

понад 6 500

60


234.1.3. для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

234.1.4. для автобусів, в тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.5. для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.6. для вантажних автомобілів:

Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів двигуна

від

до (включно)

1

до 8 200

15

2

8 201

15 000

20

3

понад 15 000

25


Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів.

234.1.7. для сідельних тягачів - 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.8. для автомобілів спеціального призначення - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

234.2. Ставки збору для суден:

234.2.1. для суден, які оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

Група

Потужність двигуна, кВт

Ставка збору, гривень

за 1 кВт потужності двигуна

1

до 55 (включно)

2,5

2

понад 55

3


234.2.2. для суден, які не оснащені двигуном:


Група

Довжина корпусу судна, метрів

Ставка збору, гривень за 100 сантиметрів довжини корпусу судна

1

до 7,5 (включно)

7

2

понад 7,5

14


234.3. Ставки збору для літаків і вертольотів:

234.3.1. для літаків – 1 гривня за кожний кілограм максимальної злітної маси;

234.3.2. для вертольотів – 1 гривня за кожний кілограм максимальної злітної маси.

234.4. Ставки збору, встановлені пунктами 234.1-234.3 цієї статті, застосовуються:

234.4.1. для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;

234.4.2. для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувались до 8 років, - з коефіцієнтом 2;

234.4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2 і 234.3 цієї статті, які використовувались понад 8 років, - з коефіцієнтом 3;

234.4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 цієї статті (крім, транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувались понад 8 років, - з коефіцієнтом 40.

Стаття 236. Пільги щодо збору

236.1. Від сплати податку звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

236.2. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 236.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити податок за ставками, у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Стаття 237. Податковий період

237.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Стаття 238. Строк сплати збору

238.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Стаття 239. Порядок обчислення і сплати збору

239.1. Сума збору обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті234 цього розділу.

239.2. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

239.3. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

239.4. Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

239.5. У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

239.6. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.


РОЗДІЛ VIII. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК


Стаття 240. Платники податку

240.1. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

240.2. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

240.3. Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

240.3.1. до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

240.3.2. здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

240.4. Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.

240.5. Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.