Загальна характеристика програми 6 Вступ 9 > 1 Загальні положення 9 2 Мета та завдання Програми 10 Загальна характеристика паливно-енергетичного сектору області 11
| Вид материала | Документы |
- Програма з енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, 612.32kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки, 898.5kb.
- План: Вступ Характеристика методів досліждення. Загальна класифікація методів, 122.96kb.
- Регіональна програма інноваційного розвитку на період до 2016 року Чернівці 2011, 497.1kb.
- Загальна характеристика майнових відносин, що регулюються цивільним правом, 40.09kb.
- Загальна характеристика Програми Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована, 164.05kb.
- Загальна характеристика табличного процесора, 109.35kb.
- Зміст програми: Вступ Аналіз виконання попередньої програми. Актуалізація проблеми, 175.17kb.
- Програми дисциплін ● Бухгалтерський облік Основи теорії бухгалтерського обліку, 160.6kb.
- З м І с т вступ 3 10 розділ правова основа міграційних процесів в Україні > Поняття, 319.93kb.
Основною перевагою використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) є їх невичерпність та екологічна чистота, що сприяє поліпшенню екологічного стану і не призводить до зміни енергетичного балансу на планеті.
Загальний річний технічно-досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України в перерахунку на умовне паливо становить майже 79 млн. т у.п.
Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку НВДЕ в області є освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок. Мала гідроенергетика є технологічно освоєним способом виробництва електроенергії, що має досить гарантований поновлюваний енергоресурс, та відносно невелику собівартість виробництва електроенергії.
Позитивним результатом розвитку малої гідроенергетики повинно стати збільшення вкрай дефіцитних для енергосистеми країни регулюючих і маневрових потужностей, створення сприятливих умов для інтеграції ОЕС України з UCTE. Першочерговими заходами даного напряму є: реконструкція діючих, відбудова непрацюючих та спорудження після 2010 р. нових децентралізованих малих ГЕС на малих водостоках (на існуючих водоймищах в системах технічного водозабезпечення та водовідведення) з доведенням виробництва електроенергії на них до 3 338 млн. кВт/год. до 2030 року проти 325 млн. кВт/год. у 2004 році.
6.2 Загальна характеристика стану малої гідроенергетики
За прийнятою класифікацією до малої гідроенергетики відносять мікроГЕС потужністю до 100 кВт, мініГЕС потужністю від 100 до 1000 кВТ та малі ГЕС від 1000 до 25000 кВт.
До основних переваг малої гідроенергетики відносять:
- можливість поступового нарощування встановленої потужності;
- можливість спорудження станцій в місцях, наближених до споживача, що підвищує надійність електропостачання окремих районів;
- високий рівень маневрування, що забезпечує можливість узгодження графіків виробництва та споживання електроенергії;
- високий рівень екологічних характеристик;
- високий рівень технологічної освоєності виробництва широкого класу високоефективних гідротурбін та іншого необхідного обладнання;
- економічна конкурентоспроможність порівняно з традиційною електроенергетикою.
До основних недоліків можна віднести порівняно невелику потужність генеруючих станцій.
У 50-60 роках минулого століття як в Україні так і в Житомирській області мала гідроенергетика зробила значний внесок в електропостачання сільських населених пунктів та сільськогосподарських об’єктів. Будівельна та гідротехнічна частина цих гідроелектростанції збереглася і до нинішніх часів.
За умови відповідного фінансування відновлення об’єктів малої гідроенергетики та законодавчо-нормативного врегулювання прав і обов’язків учасників процесів будівництва та відновлення малих ГЕС.
6.3 Характеристика гідроенергетичного потенціалу області.
За природнокліматичними умовами Житомирська область належить до регіонів, де розвиток малої гідроенергетики можливий і доцільний. Середньорічний ресурс водостоку області становить приблизно 2,8 кубічних кілометрів. Проте річки області характеризуються малою швидкістю водостоку. Більшість річок має швидкість водостоку 10–20 м3/сек. і тільки на річках Случ та Тетерів, на межі з Хмельницькою та Київською областями швидкість водостоку складає 30 м3/сек.
Згідно з обстеженням, проведеним Харківським НДІ „Укргідропроект”, загальний річний гідроенергетичний потенціал усіх річок дорівнює 336 млн. кВт/год. При цьому середня потужність, яка може бути отримана, становить 75 МВт (час використання потужності 4500 год за рік).
Перепади рельєфу в зоні, прилеглій до рік (особливо на виході річок Тетерів і Случ), дуже малі. Тому спорудження малих ГЕС потужністю 1000 кВт є недоцільним через можливе затоплення великих площ сільськогосподарських угідь.
Отже в області з економічної точки зору доцільним є створення об’єктів малої гідроенергетики з встановленою потужністю до 1000 кВт.
У разі використання гідротурбін, розрахованих на напір 3-30 м3/сек, технічний ресурс за потужністю можна оцінити величиною 34000 кВт. Така потужність забезпечить річне виробництво майже 150 млн. кВт/год електроенергії, становить приблизно 5 відсотків електроспоживання області за рік.
Будівництво малих ГЕС доцільно проводити в басейнах річок Случ, Тетерів, Уж, Жерев, Гнилоп’ять, Уборть, Бистріївка, Гуйва, Ірша та інші.
6.4 Науково-технічний та виробничий потенціал малої
гідроенергетики
Значний досвід в проектуванні гідроелектростанцій, розробки конструкцій гідротурбінного обладнання, дослідження гідроенергетичного потенціалу малих річок, розв’язання водогосподарських та екологічних проблем при будівництві гідроелектростанцій, підготовки інженерних кадрів для гідроенергетики мають такі організації: ВАТ „Укргідропроект”, ВАТ „Турбоатом”, НВО „Електротяжмаш”.
Достатній для проведення відновлення та будівництва об’єктів малої гідроенергетики виробничий потенціал та обслуговуючий персонал сконцентровані в ВАТ „Облагропроменерго”, яке за умови налагодженої співпраці з ВАТ „Турбоатом” щодо поставок обладнання, спроможне виконати роль генерального підрядника робіт та в майбутньому організувати експлуатацію малих ГЕС на умовах довгострокової оренди.
6.5 Технічні та економічні передумови розвитку малої
гідроенергетики.
Повне використання гідравлічного потенціалу області для виробництва електроенергії може бути реалізоване тільки в разі забезпечення економічної ефективності та конкурентоспроможності малої гідроенергетики області. Ці вимоги можуть бути забезпечені за рахунок використання високоефективних турбін та автоматизованих систем управління (АСУ) роботою (МГЕС).
Створення малої гідроенергетики області необхідно проводити за такими основними етапами:
– обстеження басейнів рік з метою уточнення водних кадастрів як вихідних даних для обґрунтування будівництва потужностей;
– розробка проектів комплексного зарегулювання стоків річок та будівництва МГЕС області;
– спорудження пілотних малих ГЕС.
При створенні малої гідроенергетики з технічної, економічної та соціальної точок зору необхідно базуватись на таких основних засадах:
– використання вітчизняних гідротурбін виробництва ВАТ „Турбоатом”, яке розробило досить широкий їх типорозмірний ряд;
– оснащення МГЕС сучасними системами автоматизованого управління з метою зниження виробничих витрат;
– використання власних трудових ресурсів як на етапі спорудження, так і в процесі експлуатації МГЕС.
Обґрунтування доцільності створення об’єктів малої гідроенергетики повинно враховувати економічні, соціальні та екологічні фактори.
Згідно із зарубіжними даними структура витрат при спорудженні малих ГЕС в нових створах становить: гідроспоруди та будівлі – 45-50%; основне обладнання – 25-35 %; засоби автоматизації та регулювання – 15%; затрати на інфраструктуру територій – 5-10%.
При готовому напірному фронті (існуючі водойми) витрати на будівництво зменшуються на 30-40 %. Використання простих турбін на базі елементів серійних насосів знижує вартість турбінного обладнання на 20-30 %.
На етапі попередніх досліджень, які проводили представники ВАТ „Облагропроменерго” та ВАТ „Турбоатом”, було обстежено 11 гідротехнічних споруд, будівель малих ГЕС в Бердичівському, Романівському, Новоград-Волинському, Лугинському та Народицькому районах, містах Житомирі та Новограді-Волинському.
За результатами обстеження найбільш доцільними та першочерговими місцями будівництва, відновлення та реконструкції малих ГЕС в області пропонуються такі об’єкти:
- відновлення на р. Жерев на місці старої Повчанської МГЕС, у Лугинському районі. Гідроелектростанція була введена в експлуатацію в 1956 році. В наявності бетонна гребля, напір води в межах 5,5–4,5 метра, водосховище площею 76 га, проектний об’єм водного запасу – 1420 тис. м3. Будівля МГЕС частково збереглася, але потребує суттєвого ремонту та відновлення. Можливе встановлення генеруючих потужностей в кількості 2-х гідротурбін з генератором потужністю 160 кВт кожна;
- відновлення Розсохівської МГЕС у Народицькому районі, на р. Уж. Стара МГЕС, яка була введена в експлуатацію в 1955 році. В наявності бетонна гребля, напір води в межах 4,0–3,5 метра, водосховище площею майже 60 га. Будівля МГЕС частково збереглася, але потребує суттєвого ремонту та відновлення. Можливе встановлення генеруючих потужностей в кількості 2-х гідротурбін з генератором потужністю 160 кВт кожна;
- відновлення Слободищенської МГЕС в с. Слободище Бердичівського району, на р. Гнилоп’ять. На місці старої МГЕС, яка була введена в експлуатацію в 1953 році. В наявності бетонна гребля, напір води в межах 5,0 – 4,5 метра, водосховище площею 175 га, проектний об’єм водного запасу – 3500 тис. м3. Будівля МГЕС збереглася, але потребує ремонту та відновлення. Шлюзи бутобетонні збереглися, потребують ремонту. Можливе встановлення генеруючих потужностей в кількості 2-х гідротурбін з генератором потужністю 125 кВт кожна;
- будівництво МГЕС на р. Тетерів (Денишівське водосховище), в с. Дениші. В наявності гребля із бетону, потребує ремонту. Напір води в межах 17 метрів. Площа водосховища 255 га, запас води 13,0 млн. м3. Можливе встановлення генеруючих потужностей в кількості 3-х гідротурбін з генератором потужністю 250 кВт кожна.
Програма відновлення роботи об’єктів малої гідроенергетики області може бути втілена в життя у разі її фінансової підтримки цільовими інвестиціями з державного бюджету, насамперед, за рахунок коштів, які виділяються на заходи з енергозбереження, та коштів місцевих бюджетів.
Виходячи з обрахованих необхідних капіталовкладень, пропонується в першу чергу, відновити у 2007 році Повчанську МГЕС на річці Жерев в Лугинському районі та Слободищенську МГЕС на річці Гнилоп’ять в Бердичівському районі. У 2008 році пропонується розпочати, а в 2009 році завершити відновлення МГЕС на річці Тетерів(Денишівське водосховище) та Розсохівську МГЕС на річці Уж в Народицькому районі.
Техніко-економічні показники відновлення та будівництва малих ГЕС першої черги у Житомирській області представлено у таблиці 6.1.
Вартість будівництва включає витрати на придбання основного обладнання, засобів автоматизації, регулювання та затрати на інфраструктуру території. Термін окупності розрахований при тарифі на електричну енергію 0,25 грн. за 1 кВт.
Таблиця 6.1
| Найменування малої ГЕС | Джерела фінансування | Річне виробництво електроенергії тис. кВт∙год | Вартість будівництва тис. грн | Встановлена потужність кВт | Вартість виробленої електроенергії тис. грн | Термін окупності, років |
| Повчанська | Державний та місцевий бюджети | 1440 | 1663 | 2х160 | 360,0 | 4,6 |
| Розсохівська | 1440 | 1663 | 2х160 | 360,0 | 4,6 | |
| Слободищенська | 1125 | 1299 | 2х125 | 281,25 | 4,6 | |
| Денишівська | 3375 | 3897 | 3х250 | 843,75 | 4,6 | |
| Разом | 7380 | 8522 | 1640 | 1845,0 | 4,6 |
7. Впровадження енергоефективного освітлення
7.1 Потенціал економії електроенергії в системах освітлення
Виробництво достатньої кількості якісного світла, його ефективне використання є одним з необхідних елементів забезпечення сучасних умов життя та ефективної виробничої діяльності.
На сьогоднішній день в області для освітлювання промислових та комунальних об’єктів, житлових міських та сільських приміщень використовується приблизно 470 млн. кВт∙год електроенергії, що становить 16% всієї споживаної електроенергії. Розподіл витрат електроенергії і відповідної кількості органічного палива на освітлення по секторах споживачів представлено у таблиці 7.1.
Витрати електроенергії на освітлення
Таблиця 7.1
| Сектор споживачів | Витрати електроенергії, млн. кВт/год. | Відповідні витрати органічного палива, тис. т.у.п. |
| 1. Промисловість | 86 | 30,1 |
| 2. Сільське господарство | 30 | 10,5 |
| 3. Комунальне господарство | 51 | 17,9 |
| 4. Населення | 300 | 105,0 |
| Усього | 467 | 164 |
Для освітлення зазначених груп споживачів використовується приблизно 8 млн. світильників із сумарною встановленою потужністю 1 млн. кВт.
В основному в світильниках використовуються лампи розжарювання, люмінесцентні лампи та газорозрядні лампи високого тиску. Структура парку ламп, що використовуються для освітлення, представлена в таблиці 7.2. Для порівняння також наведені відповідні дані для Західної Європи та Японії.
Співвідношення парку освітлювальних ламп (у відсотках)
Таблиця 7.2
| Регіон | Лампи розжарювання | Люмінесцентні лампи | Газорозрядні лампи високого тиску |
| 1. Західна Європа | 31 | 56 | 13 |
| 2. Півн. Америка | 29 | 60 | 11 |
| 3. Японія | 10 | 75 | 15 |
| 4. Житомирська обл. | 70 | 27 | 3 |
З таблиці видно, що значна частина електроенергії, що витрачається на електроосвітлення в області, використовується нераціонально, оскільки 70% парку освітлювальних ламп становлять неефективні та неекономічні лампи розжарювання.
При такій структурі парку освітлювальних ламп в області витрати на виробництво тієї ж кількості світла приблизно у 1,5-2 рази більше, ніж у розвинених країнах Заходу.
Таким чином потенціал економії електроенергії за рахунок модернізації та різкого збільшення частки люмінесцентних ламп становить приблизно 180 млн. кВт/год. електроенергії на рік, що еквівалентно економії 63 тис. тонн умовного палива.
7.2 Технічні характеристики сучасних джерел світла
На сьогоднішній день найбільш перспективними напрямами енергозбереження в сфері електроосвітлення є значне збільшення обсягів люмінесцентного освітлення.
Для освітлювання житлових, адміністративно-громадських будинків перспективне використання компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ), у виробничих приміщеннях більш доцільно використовувати лінійні люмінесцентні лампи (ЛЛЛ) з електронним пуско-регулюючим пристроєм.
В таблиці 7.3 наведено порівняльні типові характеристики ламп, що використовуються на сьогоднішній день.
Компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ) розроблені, впроваджені у виробництво і широко використовуються в країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії, Китаю та інших країн. В Україні розробкою та підготовкою до їх серійного виробництва займається ПМТ „Інформаційно-інноваційні технології”.
Характерними особливостями КЛЛ є одноцокольне виконання конструкції ламп та значно менші розміри порівняно з ЛЛЛ. За потужністю КЛЛ, що випускаються зарубіжними підприємствами, умовно поділяють на 3 групи: малої(5-13) Вт, середньої (15-20) Вт та великої потужності (24-55) Вт.
До основних переваг КЛЛ в порівнянні з лампами розжарювання відносяться висока світловіддача (до 65 Лм/Вт) та великий термін служби (10000 годин).
Характерними особливостями КЛЛ є їх невеликі габаритні розміри за рахунок застосування двох- та багатоканальних вигнутих розрядних трубок, менший діаметр розрядних трубок порівняно з ЛЛЛ, а також їх одноцокольне виконання (Е-27).Тому заміна ламп розжарювання на КЛЛ не потребує будь-якого переобладнання світильників.
Основні характеристики джерел світла
Таблиця 7.3
| Тип джерела світла | Середній термін служби, год. | Індекс кольоропередачі, R | Світлова віддача, лм/Вт | Світлова енергія, Млм/год. | Світлова енергія, умовн. од. |
| Лампи розжарю-вання загального призначення (ЛР) | 1000 | 100 | 8-17 | 0,013 | 1 |
| Люмінесцентні лампи (ЛЛЛ) | 10000-12000 | 92-57 | 48-80 | 0,911 | 69 |
| Компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ) | 8000-10000 | 85 | 65-80 | 0,460 | 35 |
| Дугові ртутні лампи (ДРЛ) | 12000-20000 | 40 | 0-54 | 0,632 | 48 |
| Натрієві лампи високого тиску | 10000-12000 | 25 | 85-120 | 0,960 | 94 |
| Металогалогенові лампи (МГЛ) | 3000-10000 | 65 | 66-90 | 0,780 | 60 |
Основними недоліками КЛЛ є їх висока вартість та токсичність речовин, які використовуються в них (ртуть, люмінофори).
Основними місцями використання КЛЛ можуть бути:
- житлові будинки;
- адміністративно-громадські будинки різного призначення, у тому
числі:
- готелі та гуртожитки;
- магазини;
- установи управління та офіси;
- науково-дослідні та проектно-конструкторські організації;
- лікувально-оздоровчі заклади;
- підприємства побутового обслуговування;
- підприємства громадського харчування;
- культурно-освітні заклади;
- адміністративні та допоміжні приміщення підприємств.
Доцільність використання КЛЛ для конкретних об’єктів необхідно визначати на підставі техніко-економічного співставлення варіантів освітлення.
7.3 Етапи модернізації систем внутрішнього освітлення
Основне завдання модернізації системи освітлення в області полягає в переорієнтації на використання енергоекономних люмінесцентних ламп, зокрема в:
- заміні парку ламп розжарювання на енергоекономні компактні люмінесцентні лампи в основному для освітлення житлових адміністративно-громадських будинків;
- збільшенні парку лінійних люмінесцентних ламп, оснащених енергоекономними ефективними електронними (замість електромагнітних) пуско-регулюючими пристроями (баластами);
- дооснащенні існуючого парку лінійних люмінесцентних ламп енергоекономними електронними пуско-регулюючими пристроями.
Для визначення ефективності модернізації парку електроосвітлювальних ламп перший етап цього масштабного заходу необхідно провести в межах одного невеликого району. Це дасть технічну можливість за короткий період (1-1,5 року) визначити обсяги реальної економії електроенергії при порівняно невеликих витратах коштів.
Практично реалізація першого етапу полягає в:
- придбанні необхідної кількості КЛЛ;
- організації їх продажу населенню та організаціям на пільгових
умовах;
- організації служби їх встановлення у визначених місцях (де
тривалість свічення ламп становить не менше 3-х годин за добу) та
обліку витраченої енергії для освітлювання в рамках визначеного
регіону;
- модернізації існуючих систем освітлення виробничих приміщень,
де використовуються ЛЛЛ, шляхом заміни електромагнітних
пуско-регулюючих пристроїв (баластів) на електронні в межах
певного виробничого підрозділу з визначенням ефективності
заходу.
На другому етапі проводиться масштабне впровадження люмінесцентного освітлення в області.
У 2007 році з метою зменшення обсягів споживання електроенергії на внутрішнє освітлення будинків бюджетної сфери області за рахунок місцевих бюджетів передбачаються кошти в сумі 476 тис. грн. для заміни не менш як 28 тис. ламп розжарювання на компактні люмінесцентні лампи.
Економічна ефективність заміни ламп розжарювання (ЛР) на компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ) в бюджетній сфері Житомирської області на 2007 – 2010 роки наведена в таблиці 7.4.
Таблиця 7.4
| Рік | Кількість ламп розжарювання, що підлягає заміні, штук | Вартість однієї лампи, грн. | Витрати разом, тис. грн. | Економія електроенергії, тис. кВт/год. | Термін окупності, місяців | Річна економія, тис. грн. |
| 2007 | 28000 | 17 | 476 | 8064 | 6,5 | 3094 |
| 2008 | 20000 | 17 | 340 | 13824 | 6,5 | 5294 |
| 2009 | 20000 | 17 | 340 | 19584 | 6,5 | 7494 |
| 2010 | 20000 | 17 | 340 | 25344 | 6,5 | 9694 |
| Разом | 88000 | | 1496 | 66816 | | 25576 |