Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, N25, ст. 172) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Вид материала

Содержание

Удосконалення управління водним господарством
Етапи реалізації програми
Механізм забезпечення реалізації програми
Міжнародні відносини з питань використання вод
Освіта, підготовка кадрів, виховання
Очікувані результати виконання програми

Подобный материал:

1 2

Розділ IV

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ГОСПОДАРСТВОМ,

ОХОРОНОЮ І ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Для підвищення ефективності управління водним господарством Програмою передбачається створення умов для переходу до управління водними ресурсами виключно за басейновим принципом.

Стратегічна мета - забезпечення басейнової збалансованості розвитку водного господарства, охорони вод і відтворення водних ресурсів на основі узгодженості правових засад і управлінських дій суб'єктів водокористування за басейновим принципом, спрямованих на стале водозабезпечення населення і галузей економіки, впровадження перспективних технологічних нормативів використання водних ресурсів, запобігання шкідливій дії вод.

Відповідальні - Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України з водного господарства.

В основу управління водним господарством покладено такі принципи:

нерозривна єдність і взаємозалежність процесів використання, охорони і відтворення водних ресурсів;

екосистемний підхід, який передбачає створення управлінських структур, що здійснюють в межах водозбірних басейнів функції планування, координації і контролю;

вдосконалення розмежування повноважень у питаннях використання водних ресурсів між органами державної влади, а також між ними та органами місцевого самоврядування.

Для досягнення цього необхідно:

на законодавчому рівні розробити і затвердити організаційну структуру і функціональну схему впровадження басейнового принципу управління;

розробити і затвердити відповідні нормативно-правові акти, що забезпечують реалізацію басейнового принципу управління водним господарством, охороною вод і відтворенням водних ресурсів, захистом від шкідливої дії вод;

створити комплексну басейнову геоінформаційну систему з банком кадастрової інформації про водний фонд, водні ресурси та засоби їх регулювання, структуру земельних угідь і меліорованих земель, територіально-галузеву структуру водогосподарського комплексу та використання водних ресурсів, якість води та іншу інформацію;

розробити методичну базу водогосподарської і екологічної інвестиційної діяльності та функціонування управлінської інфраструктури у водозбірних басейнах основних річок.

Враховуючи географічні особливості розміщення та водогосподарської освоєності основних водозбірних басейнів, на території України доцільно створити органи управління водозбірних басейнів за таким поділом: Західно-Бузьке; Верхньотисайське; Дністровсько-Прутське; Південно-Бузьке; Дніпровське (з Прип'ятським, Деснянським та Нижньодніпровським регіональними підрозділами); Причорноморське (гирлова частина Дунаю і Дністра, річки Причорномор'я); Азовське (Сіверський Донець, річки Приазов'я); Кримське.

Плановою основою басейнового принципу управління є цільова програма використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у водозбірному басейні. В ній визначаються головна мета і основні завдання, які необхідно вирішити, механізм фінансування і реалізації програмних заходів.

Розділ V

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Передбачається два етапи реалізації Програми.

Перший етап (до 2006 року) - створення умов для поліпшення забезпечення водою населення і галузей економіки, запобігання забрудненню і виснаженню водних об'єктів і ресурсів; реалізація першочергових заходів, спрямованих на захист територій від шкідливої дії вод, відновлення і підвищення ефективності гідромеліоративного комплексу; визначення організаційних, правових та економічних засад управління водним господарством і регулювання водних відносин.

Завданнями цього етапу є:

реалізація першочергових заходів щодо реконструкції і модернізації водопровідно-каналізаційних систем, запобігання виникненню аварійних ситуацій на водопровідно-каналізаційних об'єктах;

оснащення житлового фонду засобами обліку та споживання води;

підвищення безпеки експлуатації головних каналізаційних станцій;

забезпечення централізованим питним водопостачанням 283 сільських населених пунктів, де склалася незадовільна ситуація з питним водопостачанням;

розширення обсягів використання підземних вод для питного водопостачання населенню, у тому числі створення мережі артезіанських свердловин з повним їх облаштуванням;

зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти, завершення будівництва очисних споруд і об'єктів високого ступеня будівельної готовності, впровадження пілотних проектів на міських комунальних очисних спорудах з використанням вітроенергетичного та енергозберігаючого обладнання;

створення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, насамперед на водних об'єктах, що є джерелами питного водопостачання і зазнають найбільшого антропогенного впливу або мають велике природоохоронне чи рекреаційне значення; реалізація першочергових заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану малих річок;

забезпечення функціонування наявних меліоративних систем;

реконструкція та поліпшення екологічного стану меліоративних систем;

виконання невідкладних першочергових заходів щодо ліквідації наслідків шкідливої дії вод, захисту населених пунктів, виробничих об'єктів та сільськогосподарських угідь;

удосконалення системи управління водним господарством, водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, а також впровадження економічного механізму регулювання відносин у водокористуванні;

удосконалення систем моніторингу ресурсного і екологічного стану водних об'єктів, включаючи автоматизовані, шляхом розвитку спостережних мереж і систем узагальнення даних і кадастру природних ресурсів у водозбірних басейнах річок;

розроблення і впровадження програм екологічної освіти.

Протягом першого етапу передбачається проведення науково-дослідних, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт відповідно до визначених напрямів дій.

Під час реалізації першого етапу буде розроблено:

схеми комплексного використання і охорони водних ресурсів у водозбірних басейнах Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дністра на основі геоінформаційних технологій;

еколого-економічні обґрунтування перспектив функціонування основних водогосподарських комплексів України (канали Північнокримський, Дніпро - Донбас, Дніпро - Інгулець, Головний Каховський та Інгулецький магістральні канали);

санітарно-гігієнічні та екологічні регламентації розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням водних факторів;

регіональні схеми запобігання можливим природним та техногенним несприятливим процесам та ліквідації їх наслідків;

основні напрями стабілізації і поліпшення якості питної води великих міст та промислових центрів;

обґрунтування можливостей використання водоресурсного потенціалу ріки Дунай.

Другий етап (2006-2011 роки) - продовження реалізації пріоритетних проектів та широкомасштабних заходів щодо технологічного оновлення і реконструкції систем водозабезпечення міського і сільського населення та промислових підприємств; припинення (істотне зменшення) надходження забруднюючих речовин до водних об'єктів; реалізація заходів щодо запобігання аварійному стану захисних гідроспоруд та водних об'єктів; реконструкція і поліпшення екологічного стану меліоративних систем; доведення екологічного і ресурсного стану водних об'єктів до вимог основних нормативів, які гарантували б безпеку життєдіяльності населення та досягнення балансу між рівнями антропогенного впливу на водні об'єкти та їх відновлювальною спроможністю.

Завданнями цього етапу є:

оптимізація територіально-галузевої структури водогосподарського комплексу на основі сталого розвитку, збалансованого за екологічними, ресурсними та іншими параметрами;

реалізація водозберігаючих, маловодних і водоохоронних проектів, впровадження прогресивних методів очищення вод, що забезпечують істотне підвищення екологічної ефективності функціонування водогосподарського комплексу та енергозбереження;

опрацювання державних стандартів визначення межі стійкості водних об'єктів до антропогенних та техногенних навантажень, визначення параметрів збалансованості використання і відтворення водно-ресурсного потенціалу та запровадження на цій основі лімітів забору води і скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти;

розроблення та запровадження аналітичних методів оцінки і визначення ризику негативного впливу факторів водогосподарської діяльності на здоров'я і тривалість життя людей, створення автоматизованої системи оцінки водоресурсних та екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні об'єкти;

розроблення і впровадження комп'ютерних технологій водорозподілу, управління водокористуванням і охороною вод;

здійснення організаційної, технічної та інформаційної інтеграції у світову спільноту у сфері використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів та запобігання шкідливій дії вод.

Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання поточних і перспективних програмних заходів.

Розділ VI

МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

1. Нормативно-правове забезпечення Програми

Для забезпечення реалізації Програми розробляються та приймаються нормативно-правові акти з питань:

приведення у відповідність з Програмою таких діючих екологічних програм: "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" (затверджена Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року N123/97-ВР (123/97-ВР); "Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 року N1173 (1173-2000-п); "Комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року N1704 (1704-2000-п); "Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року" (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2000 року N1735 (1735-2000-п); "Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року" (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року N 1388 (1388-2001-п);

охорони водних ресурсів від забруднення та обмеження антропогенного навантаження на водні екосистеми;

встановлення вимог до зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного з водним фактором;

порядку використання земель водного фонду;

визначення критеріїв оцінки та методики забезпечення збереження водоутворюючих і водорегулюючих функцій та різноманіття ландшафтів водозбірних басейнів річок;

методики визначення розмірів збитків, спричинених шкідливою дією вод, та порядок відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідацією заподіяних наслідків;

забезпечення управління у водозбірних басейнах річок, включаючи економічний механізм;

удосконалення тарифної політики щодо плати за водні ресурси, визначення механізмів погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, лімітів забору води, безповоротного водокористування і скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти з урахуванням їх ресурсної і відновлювальної спроможності;

порядку ведення державного водного кадастру та впровадження місцевих (у тому числі басейнових) кадастрів природних ресурсів, а також гідроекологічного моніторингу і моніторингу технічного стану водогосподарських систем і гідротехнічних споруд тощо.

2. Організаційне забезпечення Програми

З метою сприяння взаємодії та забезпечення координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, окремих підприємств і організацій, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, в питаннях виконання положень Програми, а також для коригування передбачених Програмою заходів, відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей, визначення пріоритетних напрямів виконання Програми Кабінетом Міністрів України створюється Міжвідомча координаційна рада з питань розвитку водних ресурсів (далі - Рада).

Рада є постійно діючим, дорадчим, міжгалузевим робочим органом. Положення про Раду та її персональний склад затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До компетенції Ради входять:

узгодження головних напрямів і прогнозних показників виконання заходів Програми, поточних проектів, планів та заходів, визначення пріоритетів і механізмів їх реалізації;

забезпечення врахування світового досвіду і тенденцій світового розвитку водокористування, сприяння виконанню та реалізації діючих міжнародних проектів з питань водокористування;

подання пропозицій щодо координації діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств і організацій, пов'язаної з виконанням Програми;

розгляд питань розподілу коштів між виконавцями Програми;

розроблення та внесення в установленому порядку проектів відповідних нормативно-правових актів;

інші питання, віднесені до компетенції Ради.

До складу Ради можуть входити представники наукових, технічних, екологічних організацій, профільних комітетів Верховної Ради України.

Організація виконання та координація діяльності з реалізації Програми здійснюються Державним комітетом України з водного господарства та Радою відповідно до наданих повноважень. Безпосереднє виконання заходів Програми покладається на центральні і місцеві органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Контроль за реалізацією заходів Програми покладається на відповідні центральні органи виконавчої влади.

Державний комітет України з водного господарства щорічно представляє Кабінетові Міністрів України звіти та необхідну інформацію про хід виконання завдань Програми.

Кабінет Міністрів України щорічно інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми і вносить пропозиції щодо коригування завдань Програми.

3. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок: коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках державних, регіональних і галузевих програм і проектів, що реалізуються), фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, а також із залученням інших джерел фінансування, у тому числі суб'єктів водогосподарського комплексу; фондів страхування екологічних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій; зовнішніх і внутрішніх запозичень; грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо; удосконалення механізму розподілу платежів за використання і забруднення водних ресурсів та водні послуги.

Обґрунтування обсягів робіт та обсягів фінансування з Державного бюджету України з урахуванням пропозицій Ради щорічно подається до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету на наступний рік відповідним органом центральної виконавчої влади, що забезпечує організацію виконання Програми.

Орієнтовні розрахунки вартості реалізації даної Програми з розбивкою по роках першого етапу (2002-2006 роки) та обсягів фінансування до 2011 року наведено в додатку 2.

Кошти, які надходять до Державного бюджету України від збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, у повному обсязі використовуються на фінансування заходів Програми.

З метою концентрації коштів, які надходитимуть для реалізації заходів, передбачених Програмою, цільового використання цих коштів і контролю за їх використанням визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує організацію виконання Програми, генеральним замовником на виконання заходів Програми.

Підприємства гірничо-видобувної галузі, що беруть участь у економічному експерименті, щорічно погоджують з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує організацію виконання Програми, заходи, на які спрямовуються кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що залишаються у розпорядженні цих підприємств.

4. Науково-технічне забезпечення Програми

Для наукового забезпечення реалізації Програми передбачається:

проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на розроблення наукових основ екологічно збалансованого розвитку водогосподарського комплексу, ресурсно-екологічного районування території України, виходячи з оцінок граничнодопустимих антропогенних навантажень на водний потенціал та змін довкілля;

проведення прикладних досліджень з метою розроблення та впровадження заходів, які забезпечують раціональне використання, охорону і відтворення водних ресурсів, ефективне управління водогосподарським комплексом;

удосконалення економічного механізму регулювання водних відносин;

створення відповідних банків даних та інформаційних систем, удосконалення системи моніторингу;

створення тимчасових науково-експертних робочих груп.

Одним з першочергових завдань реалізації Програми є необхідність розроблення Комплексного плану наукових досліджень щодо визначених проблем водного господарства, оцінки, раціонального використання, охорони водних ресурсів та збереження водного фонду, широке впровадження новітніх енергозберігаючих і водозберігаючих технологій очищення забруднених вод, особливо в комунальному господарстві, всебічне інформування громадськості про хід виконання Програми.

Передумовою розроблення Комплексного плану наукових досліджень щодо визначених проблем водного господарства, оцінки, раціонального використання, охорони водних ресурсів та збереження водного фонду має бути виконання, зокрема:

оцінки системи регулювання, скидання забруднюючих речовин і відповідальності підприємств за порушення відповідних природоохоронних вимог;

аналізу політики і практики оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

аналізу звітів про управління сховищами промислових відходів;

оцінки експлуатаційних потужностей і існуючої практики щодо забору води з водних об'єктів та повернення стічної води у водойми з очисних споруд;

оцінки існуючої практики сільськогосподарського виробництва, ведення рибного господарства з точки зору їх впливу на біологічне різноманіття;

оцінки стану заповідних територій у водозбірних басейнах річок.

Розділ VII

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ ВОД

Участь України у розв'язанні міжнародних проблем у сфері використання і охорони водних ресурсів визначається:

наявністю спільних з іншими державами водних об'єктів;

наявністю значних за площею ділянок, що визначають умови формування водного стоку міжнародних річкових систем;

необхідністю розвитку економічного і технічного співробітництва у галузі водного господарства і охорони водних ресурсів.

У зв'язку з цим пріоритети України в міжнародній діяльності зводяться до:

удосконалення законодавчої бази у сфері використання водних ресурсів;

участі у розробленні міжнародних заходів, що сприяють зменшенню техногенного впливу на водні системи, захисту і запобіганню шкідливій дії вод;

участі у міжнародних програмах водогосподарської і водоохоронної діяльності;

запровадження басейнового принципу управління водним господарством.

З метою активізації участі України у міжнародному співробітництві щодо розв'язання проблем водного господарства, використання і охорони водних ресурсів Програмою передбачається:

розвиток двостороннього і багатостороннього співробітництва з країнами водозбірних басейнів Чорного, Азовського і Балтійського морів з питань раціонального використання і охорони транскордонних водних об'єктів, запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації;

забезпечення виконання міжнародних договорів у сфері охорони, використання і відтворення водних ресурсів;

забезпечення ратифікації конвенцій, спрямованих на збереження водних ресурсів, біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі тощо;

сприяння виконанню та реалізації діючих міжнародних проектів;

започаткування розроблення і реалізація міжнародних програм, проектів і угод з питань раціонального використання, охорони і відтворення водних ресурсів, екологічного оздоровлення спільних річкових водозбірних басейнів та запобігання шкідливій дії вод, удосконалення систем моніторингу, розвитку міжнародної співпраці у напрямі реалізації басейнового принципу управління, зокрема:

у водозбірному басейні Дніпра за участю України, Російської Федерації та Республіки Білорусь і міжнародних організацій, у тому числі із розв'язання екологічних проблем ліквідації наслідків радіаційного забруднення ріки Дніпра і його притоків;

у водозбірному басейні Сіверського Дінця за участю України і Російської Федерації;

у водозбірному басейні Дністра за участю України та Республіки Молдова, у тому числі щодо створення управління водозбірного басейну Дністра;

у водозбірних басейнах Західного Бугу, Дунаю, Тиси, Прута, Серета за участю України, Угорщини, Словацької Республіки, Румунії, Польщі, у тому числі з питань інформаційного забезпечення і узгоджених дій із запобігання високим паводкам, а також аварійним ситуаціям, пов'язаним із забрудненням вод, та ліквідації їх наслідків.

Розділ VIII

ОСВІТА, ПІДГОТОВКА КАДРІВ, ВИХОВАННЯ,

ІНФОРМУВАННЯ ТА УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У РОЗВ'ЯЗАННІ

ПРОБЛЕМ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

З метою сприяння розвитку системи екологічного виховання, освіти, інформування населення, підготовки професійних кадрів і формування екологічної свідомості і культури спеціалістів водного господарства, для ефективного виконання пріоритетних напрямів реалізації Програми передбачаються:

розроблення і реалізація цільового проекту економічної та юридичної освіти з урахуванням екологічного права, підготовки кадрів управління водним господарством, спеціалістів в усіх сферах діяльності з використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів з переходом до світової системи кваліфікації кадрів;

підвищення професійної підготовки відповідних кадрів для галузей народного господарства, рівня екологічної культури і свідомості громадян країни щодо екологічно безпечного землекористування у водозбірних басейнах, використання водних об'єктів, створення безперервної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів усіх рівнів із впровадженням відповідного правового та економічного механізмів і регуляторів розвитку системи, її навчально-методичного, науково-методичного та науково-організаційного забезпечення;

удосконалення методології навчальних планів і програм навчання у дошкільних установах, середніх та вищих навчальних закладах з метою розширення знань про водні екосистеми;

удосконалення інформації щодо проблем водного господарства, екологічного оздоровлення водозбірних басейнів річок та питань бережливого ставлення до природи, підвищення рівня екологічної інформованості громадськості, забезпечення розширення інформації про цілі, завдання і хід виконання заходів цієї Програми;

залучення недержавних та громадських організацій до участі у заходах з раціонального використання і охорони водних ресурсів та поліпшення екологічного стану водозбірних басейнів річок, передбачених цією Програмою;

організація конкурсів водозберігаючих, енергозберігаючих технологій та засобів охорони природних водних джерел;

організація періодичної публікації "Національна доповідь про використання та екологічний стан водних об'єктів і ресурсів", розширення випуску відповідної науково-популярної, іншої літератури та науково-пізнавальних теле- і радіопрограм;

підтримка природоохоронних акцій щодо захисту і збереження водних об'єктів на державному та місцевому рівнях;

вивчення законодавчої бази інших держав у сфері використання водних ресурсів;

координація діяльності навчальних закладів з питань екологічного виховання на основі єдиних навчальних програм, підручників і навчальних посібників.

Розділ IX

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми забезпечить збалансованість процесів використання і відтворення водних ресурсів, зменшить негативні наслідки шкідливої дії вод, поліпшить соціальні умови життя населення та ситуацію із забезпеченням потреб держави у воді.

На першому етапі реалізації Програми передбачається виконати заходи щодо запобігання забрудненню і виснаженню водних ресурсів, досягнення гарантованого питного водопостачання, збереження гідроспоруд, забезпечення надійності захисту від шкідливої дії вод. Передбачається завершити створення нормативно-правової бази з питань регулювання водних відносин і водоохоронної діяльності, максимально наблизити водне законодавство України до законодавства Європейського Союзу.

Виконання Програми на другому етапі передбачає реалізацію проектів, орієнтованих на досягнення балансу між попитом на воду і наявними водними ресурсами з максимально можливим додержанням екологічних вимог.

Додатки 1-4 є невід'ємною частиною Програми.

Додаток 1. Таблиці 1-11.

Додаток 2. Зведені показники орієнтовної вартості заходів з розвитку водного господарства України в 2002-2011 роках.

Додаток 3. Обсяги робіт і фінансування основних завдань та заходів Програми.

Додаток 4. Фінансування заходів екологічних програм, що включаються до складу Програми і виконуються відповідно до її положень.

Blog

Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, N25, ст. 172) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Содержание