В яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро

Вид материалаЗакон

Содержание


Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб
Кількість зайнятих працівників за регіонами (у відсотках до
Розподіл кількості найманих працівників за регіонами
Рівень зайнятості за регіонами (кількість найманих працівників у відсотках
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників
Обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств у
Розвиток малого підприємництва у харчовій промисловості.
Розвиток малого підприємництва у сільському господарстві
Подобный материал:
УДК 334.012.64(477.74)

ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

О.Л. Михайлюк

Згідно із Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва” [1] малі підприємства – це юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми господарювання та форми власності, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

Малий бізнес здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств. Згідно із Законом України "Про підприємства" [2] до малих відносяться:

- у промисловості та будівництві - з числом працюючих до 200 осіб;

- у науці та науковому обслуговуванні - до 100 осіб;

- в інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) - до 50 осіб;

- у галузях нематеріального виробництва - до 25 осіб;

- у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Засновниками малих підприємств можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть господарство. У зв'язку з цим будь-яке створене мале підприємство, зберігаючи пріоритет свого засновника, є відповідно державним, колективним, приватним. Діяльність кожного з них регулюється діючим законодавством.

Малі підприємства - досить поширена та ефективна форма господарювання. Мале підприємництво здатне найбільш оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів та послуг.

У промислово розвинених країнах на малий бізнес припадає до 90-95% усіх підприємств, вони виробляють від 20 до 60% валового національного продукту. Особливу роль відіграє мале підприємництво у сфері послуг і торгівлі; істотно впливає малий бізнес на формування конкурентного середовища.

Мале підприємництво антимонопольне за своєю природою. Це проявляється в різних аспектах його функціонування. З одного боку, воно в силу чисельності функціонуючих господарств і їхньої високої динаміки меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, мале підприємництво виступає досить відчутним конкурентом, який підриває монопольні позиції великих корпорацій.

За станом на 01.01.2009р. на обліку в органах державної реєстрації області знаходилися 60 тис. суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб та близько 180 тис. суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Кількість малих підприємств - 17,3 тис. одиниць. У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення - 82 малих підприємства.

Переважна їх кількість зосереджена у сфері торгівлі та послуг. Зокрема, за видами економічної діяльності, найбільше малих підприємств діє у торгівлі – 27,6,%; надання послуг по операціям з нерухомістю, орендою, інжинірингом – 25,9%; транспортні послуги та послуги зв’язку - 9,3%, комунальні та індивідуальні послуги – 4,0%. На здійсненні виробничої діяльності спеціалізується 25,2% від загальної кількості малих підприємств (у промисловості зосереджено 10,7%, у будівництві – 9,8%, у сільському господарстві – 4,7%).

У сфері малого і середнього бізнесу зайнято більше 280 тис. осіб, що складає 30% від всього зайнятого населення області.

За кількістю малих підприємств Одеська область займає одне з провідних місць в Україні. За розрахунками кількості малих підприємств на 10 000 наявного населення по областях України у 2008 році Одеська – лідер (табл. 1). У цій сфері зайнята майже третина загальної кількості працівників області (це лише дванадцяте місце серед областей України), що складає 5,6% найманих працівників по Україні (показник відповідає питомій вазі ВДВ області в загально українському показнику). Заробітна плата в області нижча, ніж по Україні (десяте місце після АР Крим, Черкаської, Полтавської, Запорізької і навіть Закарпатської областей).

Таблиця 1

Показники розвитку малого підприємництва в Одеській області


Області

2006

2007

2008


Кількість малих підприємств за регіонами

(у % до загальної кількості підприємств)

Україна

92,8

93,2

92,7

Одеська

92,8

93,3

93,2

Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб

наявного населення за регіонами

Україна

72

76

72

Одеська

74

80

82

Кількість зайнятих працівників за регіонами (у відсотках до

загальної кількості зайнятих працівників)

Україна

24,1

24,4

24,9

Одеська

28,1

28,7

29,4

Розподіл кількості найманих працівників за регіонами

(у % до підсумку)

Україна

100,0

100,0

100,0

Одеська

5,5

5,5

5,6

Рівень зайнятості за регіонами (кількість найманих працівників у відсотках

до загальної кількості населення у працездатному віці)

Україна

7,7

7,7

7,7

Одеська

8,1

8,1

8,2

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників

за регіонами (грн.)

Україна

609,47

781,61

1047,61

Одеська

528,13

668,07

888,99

Обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств у

загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) за регіонами (%)

Україна

18,8

18,1

16,3

Одеська

32,4

30,0

25,2


Джерело: [3]


Можливо, це пов’язано з низькою рентабельністю підприємств області (табл. 2). Позитивний, навіть вищий майже у три рази за середній по країні, показник рентабельності тільки у сільському господарстві і на транспорті. Вищі за середні по Україні (хоча і негативні) показники рентабельності промисловості, будівництва, ресторанного бізнесу; а також фінансової діяльності та освіти (позитивні показники). Найгірша ситуація з рентабельністю малого бізнесу у сфері операцій з нерухомістю і охороні здоров’я.

Таблиця 2

Рентабельність операційної діяльності малих підприємств

за видами економічної діяльності та за регіонами у 2008 році (%)




Області

Рівень рентабельності (збитковості)



Усього


у тому числі:

сільське

господарство,

мисливство,

лісове

господарство

промисловість

будівництво

Україна

5,1

6,7

-1,7

-8,6

Одеська

–4,0

18,0

0,0

-1,1




торгівля; ремонт

автомобілів,

побутових виробів

та предметів

особистого вжитку

діяльність

готелів та

ресторанів


діяльність

транспорту

та зв’язку



фінансова

діяльність


Україна

5,4

-7,9

0,9

6,1

Одеська

–9,0

-7,1

2,6

6,5




операції з

нерухомим

майном, оренда,

інжиніринг та

надання послуг

підприємцям

освіта


охорона

здоров’я та

надання

соціальної

допомоги

надання

комунальних та

індивідуальних

послуг;

діяльність у

сфері культури

та спорту

Україна

9,8

3,9

-2,2

10,9

Одеська

–12,6

3,0

-16,8

-9,9


Джерело: [3]


Розвиток малого підприємництва у харчовій промисловості. Харчова промисловість займає одне з провідних місць в економіці області - це кожне cьоме мале промислове підприємство. Малі підприємства харчової промисловості в основному розташовані в Одесі, де зосереджено їх 41%. Крім обласного центру домінують Овідіопольський, Комінтернівський райони та м. Ізмаїл.

Серед малих підприємств кожне шосте займається виробництвом напоїв, хліба і хлібобулочних виробів; кожне восьме – виробництвом борошномельно-круп’яної продукції або м’ясних продуктів.

На малих підприємствах харчової промисловості у 2008р. було зайнято 2875 працівників. У середньому на одному підприємстві працювало 10 осіб. Середня зарплата складала 695 грн., що нижче рівня середньої заробітної плати (812 грн.) по малому бізнесу у промисловості [4, 5].

За обсягом реалізації продукції, який у 2008р. склав 462,3 млн. грн., малі підприємства харчової промисловості посідають перше місце серед підприємств малого бізнесу у промисловості області.

У порівнянні з 2007р. малі підприємства збільшили виробництво консервованих натуральних овочів у 4 рази; соняшникової нерафінованої олії – у 2 рази; копченої риби, включаючи філе у 1,6 рази; кисломолочних продуктів – на 6%; крупи – на 5%. Відновлено виробництво виноградного вина, консервованих овочів. Натомість, скоротилось виробництво ковбасних виробів більш ніж на третину, м’яса - майже на чверть.

Головним критерієм ефективності функціонування підприємств, незалежно від виду економічної діяльності та форм господарювання, є фінансовий результат. Підприємства харчової промисловості значно погіршили свої фінансові показники, і у 2008р. отримали збитків на 67,0 млн. грн. Найбільшу суму збитку показали малі підприємства, які займалися виробництвом молочних продуктів та морозива, напоїв – 71% від загальної суми збитку, з них дві третини припадає на виробництво пива і третина на виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв.

Значний прибуток від звичайної діяльності до оподаткування отримали у 2008р. малі підприємства, які займалися виробництвом хліба та хлібобулочних виробів – 2,0 млн. грн.; готових кормів для тварин та переробленням і консервуванням овочів та фруктів – по 1,1 млн. грн.; виробництвом рибних продуктів – 0,8 млн. грн. Всі підприємства, що займались виробництвом фруктових та овочевих соків, отримали збитковий результат. Крім того, кількість збиткових підприємств найбільша серед тих, що займалися виробництвом олії, тваринних жирів та готових кормів для тварин (по 46%), виробництвом напоїв та рибних продуктів (по 44%).

Сектор малого підприємництва дотепер ще не відіграє вагомої ролі у харчовій промисловості області (частка його продукції складає лише 7,4%) і не розвивається досить енергійно, що свідчить про невикористані резерви та потенційні можливості.

Розвиток малого підприємництва у сільському господарстві. Вирішення соціально-економічних проблем у сільському господарстві є одним з актуальних питань. Провідна роль у зазначеному процесі належить малим підприємствам, як найбільш динамічним у розвитку, спроможним швидко адаптуватися до ринкового середовища.

Трансформаційні процеси в економіці змінили сталі стереотипи в організації господарської діяльності, зокрема у сільському господарстві. Ці зміни проявляються у реорганізації колективних підприємств та наданні селянам можливості займатися підприємницькою діяльністю. Проте мале підприємництво на селі розвивається досить повільно.

Так, лише кожне 23-тє мале підприємство області діяло у сільському господарстві. Серед підприємств цієї галузі найбільша кількість малих підприємств займається рослинництвом та наданням послуг у рослинництві (83% та 7% відповідно), решта припадає на малі підприємства, зайняті у сфері тваринництва (6%), лісового господарства та пов’язаних з ним послугами [5, 6]. Найбільша кількість малих сільськогосподарських підприємств на 10 тис. осіб наявного населення зареєстрована у Ширяївському районі – 17 одиниць, друге місце належить Березівському – 14, третє – Великомихайлівському (13 одиниць) районам.

Малі підприємства спричиняють позитивний вплив на розвиток сільських районів, надають його мешканцям гарантовану роботу. Так, у 2008р. з усієї кількості працівників, зайнятих у малому бізнесі 7% (це майже 9500 осіб) були задіяні у сільському господарстві. З них – понад 9200 осіб - наймані працівники; більшість з них були зайняті у рослинництві (понад 8000 осіб). Проте, рівень середньомісячної заробітної плати у сфері сільського господарства залишається невисоким і складає 674 грн. проти 889 грн. в цілому по малих підприємствах області.

Фінансовим результатом діяльності суб’єктів малого підприємництва у 2008р. став збиток від звичайної діяльності до оподаткування у сумі 2499,8 млн. грн. (загальна сума прибутку становила 1148,4 млн. грн., збитку – 3648,2 млн. грн.), який у 6,7 рази перевищує збиток попереднього року.

Однак, малий бізнес у сільському господарстві не відіграє вагомої ролі в економіці області. Головними причинами є низький рівень переробки та висока ресурсовитратність виробництва; застарілий парк та значна вартість імпортного обладнання.

Різкий спад темпів приросту кількості малих підприємств по-різному проявився в окремих галузях. Останніми роками українським урядом проводилася політика помірно-жорсткої стабілізації: з одного боку, спостерігалося значне сповільнення темпів росту кількості малих підприємств, а, з іншого боку, ця політика мала яскраво виражений санаційний характер. В країні формується принципово нова економічна ситуація, в якій малі підприємства почали відігравати роль, характерну для малого підприємництва в нормальній ринковій економіці. Політика державної підтримки здійснювалася на основі податкових пільг, створення цивілізованого законодавчого простору, інформаційної підтримки, навчання кадрів, формування мережі бізнес-парків, налагодження ефективної координації в цій галузі між національним центром і регіонами.

Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 05.07.2007р. №438/А-2007 облдержадміністрацією в рамках Програми розвитку малого підприємництва в Одеській області на 2007-2008 роки проведено конкурс бізнес-планів серед суб’єктів малого підприємництва Одеської області, в якому взяли участь 12 учасників з різних районів області. Переможці конкурсу отримали фінансову допомогу на реалізацію бізнес-планів на загальну суму   315 тис. грн.

У 2008 році започатковано реалізацію механізму з часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого підприємництва для реалізації інвестиційних проектів. Прийнято рішення частково компенсувати відсотки за кредити трьом суб’єктам малого бізнесу на загальну суму 38,370 грн.

В рамках виконання Програми перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва „Українська ініціатива”, реалізація якої подовжена до 2012 року, прийнято 450 осіб на навчання до Одеського державного економічного університету за спеціальностями: «Банківська справа», «Менеджмент», «Бухгалтерський облік та аудит». Управлінські кадри провідних підприємств регіону протягом 10 місяців матимуть змогу отримати знання з економіки, менеджменту, маркетингу інших економічних дисциплін та відповідний диплом з присвоєнням кваліфікації.

Для ресурсного забезпечення підприємницької діяльності райдержадміністраціями та міськвиконкомами проводиться інвентаризація приміщень виробничого та невиробничого призначення, обладнання та устаткування, що не використовуються, для продажу або передачі в оренду суб’єктам малого підприємництва. З початку року підприємцям надано невикористаних приміщень в оренду – 48,8 тис. м2 (у тому числі м. Одеса – 15 тис. м2) та 49,5 тис. м2 – у власність (у тому числі м. Одеса – 28,8 тис. м2).

Станом на 01.01.2009р. в області діє 33 дозвільних центри, в яких працює 43 адміністратори. В містах Одеса та Білгород–Дністровський створені управління дозвільних та погоджувальних процедур. У роботі дозвільних центрів беруть участь більше ніж 250 представників місцевих дозвільних органів, у тому числі представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, фахівці районних відділів архітектури та містобудування, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відділів земельних ресурсів райдержадміністрацій (міськвиконкомів), а також територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади: управління МНС України в Одеській області, Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області, управління ветеринарної медицини в Одеській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Сьогодні дозвільні центри забезпечують отримання суб’єктами господарювання більше ніж 70 видів документів дозвільного характеру.

В межах Програми розвитку малого підприємництва в Одеській області на 2007-2008 роки здійснювалися ознайомлювальні поїздки керівників малих підприємств області до регіонів країн ЄС. Зокрема, у Підкарпатське воєводство (Республіка Польща); у м. Могильов (Республіка Білорусь) та

м. Клайпеда (Литовська Республіка); у Варненську область (Республіка Болгарія).

Висновки та пропозиції:

В Україні малому підприємництву поки що не приділяється належної уваги: фактично ще не розроблена чітка концепція і всебічно не обґрунтована програма розвитку цієї форми господарювання. Недосконалою є система фінансування та матеріально-технічного забезпечення становлення і розвитку малого бізнесу. Багато в чому невідпрацьованими залишаються правові й організаційні питання діяльності.

Малі підприємства в умовах виживання навчилися самостійно пристосовуватися до складнощів ринку. Так, для підвищення своєї життєдіяльності малі підприємства активно диверсифікують господарську і інвестиційну діяльність. Більше половини підприємств неторгового профілю, окрім основної діяльності, займається ще й торгівлею як нескладною, але відносно прибутковою діяльністю із швидким терміном обігу коштів.

Для закріплення і подальшого розвитку позитивних тенденцій росту малого підприємництва, кардинального розширення сфери діяльності потрібна активізація державної підтримки на всіх рівнях. В першу чергу у підтримці має потребу сфера кредитування і страхування малого бізнесу, стимулювання його інвестиційної активності. Надзвичайно важливо також розширення інноваційної і наукової діяльності.

Основними передумовами суттєвих перетворень може стати:

1. Створення відповідної нормативно-правової бази, а саме:

- прискорення прийняття Закону України “Про малий бізнес”, який визначав би загальні правові, організаційні та економічні засади підтримки малого підприємництва, дав би єдине тлумачення відповідних понять, визначив би основні напрями державного регулювання та підтримки малого підприємництва;

- розробка та прийняття Закону України “Про приватну власність”, мета якого полягає у визначенні правових засад приватної власності, забезпеченні правового захисту та недоторканості приватної власності;

- розробка і впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств.

 2. Вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед:
  • розробка та прийняття цільових і регіональних програм

розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням;
  • впровадження єдиної вертикальної системи органів виконавчої

влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій;
  • розробка єдиної систему реєстрації та легалізації суб’єктів

підприємництва;

 3. Формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва:
  • внесення змін та доповнень до Закону України “Про систему

оподаткування” та інші закони, в яких необхідно передбачити: скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб’єктів малого підприємництва;
  • використання державних кредитних ліній для підтримки малого

підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць;
  • створення спеціалізованих банківських установ або установ з

кредитування малого підприємництва;
  • розробка механізму цільового використання коштів Фонду

сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;
  • впровадження порядку кредитування малого підприємництва

комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;
  • віднесення до собівартісті витрат, пов’язаних з формуванням

страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств.

 

Література:

1. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» /
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 51-52, ст.447 ) // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2063-14

2. Закон України «Про підприємства» від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272) // wsc.euromb.com/base/doc022.htm

3. Статистичний збірник «Діяльність малих підприємств. 2008» / За ред. І.М. Жук.- Київ: Держкомстат України.- 2009.- 167с.

4. Головне управління економіки при Одеській обласній адміністрації // ссылка скрыта

5. Статистична інформація.- Головне управління статистики в Одеській області // ссылка скрыта

6. Аграрний сектор України // t/economics

7. Статистична інформація.- Держкомстат України //ссылка скрыта


Резюме:


В статье освещается круг проблем, стоящих в настоящее время перед предпринимателями, занимающимися малым бизнесом в Одесской области; характеризуются тенденции, сложившиеся в разных видах деятельности, предлагаются пути совершенствования системы управления для активизации хозяйственной деятельности.


Науковий вісник, Одеса, ОДЕУ, №3 (104), 2010.- С. 136-148.